Водяна кузня гама рня через пол hamernia від нім Hammerwerkstatt ковальський цех молотовий верстат тип мануфактури доінд

Водяна кузня, гама́рня (через пол. hamernia від нім. Hammerwerkstatt — «ковальський цех», «молотовий верстат») — тип мануфактури доіндустріального періоду, на якому виплавлений з руди метал очищався чи перероблювався за допомогою водяного молота. Водяні кузні використовувалися для виробництва ковкого заліза, рідше кольорових металів, іноді на них займалися виготовлення готової продукції (сільськогосподарських і гірничих знарядь, зброї). З'явилися такі кузні приблизно в XIV столітті разом з розвитком технології водяних коліс і широко використовувалися до XIX ст., коли водяний привод стали витісняти парові машини.

Водяний молот з Брдічкова млина в Музеї техніки в Брно, Чехія.

Кування чоловим молотом у водяній кузні. Даларна, Швеція

Інтер'єр водяної кузні ^[de], Німеччина. Праворуч кулачковий вал, у центрі три молоти, ліворуч шатуни міха.

Набір кліщів у водяній кузні ^[de], Люденшайд, Німеччина.

Водяний молот у Бушковій гамарні, Чехія.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гамарня.

Опис

Див. також: Водяний молот

Водяний молот приводився в дію валом з кулачками, що урухомлювався водяним колесом. Бойок молота для міцності виконувався із заліза. Залежно від способу зчеплення молота з приводом розрізняють хвостові, середньобійні і чолові молоти.

Виплавлений в сиродутному горні півфабрикат у вигляді криці потребував проковування для звільнення від шлаку. Цю операцію могли здійснювати як ручними кувалдами, так і водяним молотом.

Відомі водяні кузні

Австрія

, Нижня Австрія

Музей-кузня в

Англія

Для Англії водяні кузні нетипові, трапляються там вони рідко. Одна з них розташована в селі ^[en], якому й дала назву.

Німеччина

Верхній Пфальц

^[de] — , Гайсталергаммер (район міста Шензе)

Верхня Баварія

Музей у Рупольдінгу

Зауерланд

^[de] — Люденшайд
^[de] — поселення Оберреддінггаузен у районі міста Менден

Нижня Лужиця

Музей з плавильнею і водяною кузнею в Пайці

Рудні гори

^[de] — громада Дорфхемніц
^[de] — Ерля, район міста Шварценберг
^[de] — Фронау, район міста Аннаберг-Бухгольц
^[de] — село ^[de]
^[de] — селище

Рур

^[de] — Купфердре (район Ессена)

Тюрингія

^[de] — Лібсдорф, район міста Вайда

Тюринзький Ліс

^[de] — Ордруф

Франконія

Водяна кузня в Еккерсмюле (район міста Рот)
Водяні кузні на річці Ґронах поблизу ^[de] (з 1974 р. район Заттельдорфа)

Швабський Альб

Музей у Блаубойрені

Шварцвальд

Музей Ґайзершміде в громаді Бюлерталь

Шпессарт

Гамарня-музей у Гаслоху

Словаччина

^[sk] — у м. Банська Бистриця

Україна

Водяна кузня Гамора — у селі Лисичово Іршавського району Закарпатської області

Чехія

^[cs] — на Кленському потоці в 1 км на південний захід від м. Тргове-Свіни
^[cs] — у селі неподалік м. Рокіцани
^[cs] — на річці Світава, між Обржанами і Біловіце-над-Світавою, на території громади , округ Брно-околиця

Примітки

Гамарня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Гамарня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Reinhard Dähne & Wolfgang Roser: «Die Bayerische Eisenstraße von Pegnitz bis Regensburg.» Haus der Bayerischen Geschichte, Band 5, München 1988, S. 5. (нім.)
. www.enzyklo.de. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 11 квітня 2020. (нім.)
Abinger Hammer Mill [ 7 березня 2018 у Wayback Machine.] at www.tillingbournetales.co.uk. Retrieved 30 Apr 2017.

Джерела

I. Eichstaedt, Księga pierwiastków, Warszawa 1973 (пол.)
Artur Pawłowski, Roztocze — przewodnik, Wydawnictwo Stanisław Kryciński, Warszawa 2000, (пол.)

[1] Гамарня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Гамарня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] Reinhard Dähne & Wolfgang Roser: «Die Bayerische Eisenstraße von Pegnitz bis Regensburg.» Haus der Bayerischen Geschichte, Band 5, München 1988, S. 5. (нім.)

[4] . www.enzyklo.de. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 11 квітня 2020. (нім.)

[5] Abinger Hammer Mill [ 7 березня 2018 у Wayback Machine.] at www.tillingbournetales.co.uk. Retrieved 30 Apr 2017.