Вирі́зування — техніка прозорого , що творить геометричні орнаменти, які складаються із вирізаних (порожніх та заповнених заплутками) квадратиків. Характерна для Полтавщини, Сарненського району Рівненщини, Закарпаття.
Загальна характеристика
Вирізуванням традиційно вишивали на лляних та конопляних домотканих полотнах. Сучасні бавовняні тканини пристосовані до цієї техніки гірше, так як сильно осипаються. Нитки використовували доморобні вибілені або небілені, а також фарбовані природними барвниками (наприклад дубовою корою). На Зіньківщині та Гадяччині вирізування виконували синіми нитками.
Для виконання вирізування також необхідні маленькі гострі ножиці. До початку XX століття українські селянки не мали в господарстві потрібної якості ножиць, тож для підрізання ниток користувались добре нагостреним ножем: набирали на голку потрібне число ниток і відрізали їх згори цим ножем.
Мотиви вишивки вирізуванням — східчасті геометричні фігури: ромби, трикутники, «восьмиріжки», свасті, східчасті паралелограми та ламані. Вирізувані елементи називали по кількості вирізаних квадратиків у фігурі. Так, вишивка з ромбами називалася вирізуванням по-одному, по-п'ятеро, по-тринадцятеро і так далі. Інші варіанти народних назв вирізуваних узорів походили від зорових асоціацій: «книшкове», «хрещове», «косе з клинцями», «орлове», «рогатеньке».
Вирізувані елементи могли бути розкидані по рукавам вишитих сорочок або ж їх компонували у стрічкові композиції і розміщували на уставках, під ними, а також на подолах жіночих і манішках чоловічих сорочок. Вирізування поєднувалось із лиштвою, хрестиком, в обвідках.
-
Селянин. Етюд Миколи Кузнецова, 1882 -
Донька П. Холодного у вишитій вирізуванням сорочці, 1916 -
Подолянин. Портрет роботи В. Тропініна, 1820
Спосіб виконання
Першим етапом у вирізуванні є обробка майбутнього елемента вишивки по периметру (швом «качалочка») з хрестиками в місцях повороту. Починають з кута фігури, де вишивають хрестик обраної чисниці (традиційно 3х3 нитки, для сипких полотен варто робити принаймні 4х4 нитки). Далі обходять візерунок по колу за годинниковою стрілкою. Якщо потрібно обробити горизонтальну сторону елемента, то виводять голку збоку хрестика і виконую 4 (у випадку чисниці на 3, загалом на 1 більше ніж чисниця) вертикальні стібки «качалочки» на кількість ниток, що рівна чисниці, а далі наступний хрестик. Для обробки вертикальної сторони виводять голку вгорі або внизу хрестика (по малюнку) і виконують горизонтальні стібки «качалочки». Обходячи периметр візерунку, варто слідкувати, щоб хрестики завжди розміщувались один напроти одного. Це дасть змогу уникнути помилок.
Після виконання контуру елемента по-під ним підрізають нитки. Обрізати слід ті, що знаходяться між стібками «качалочки». Нитки, охоплені хрестиками залишають. Вирізуючи, слід бути дуже акуратними, аби не зачепити зайвих ниток полотна і ниток качалочкового контуру.
Далі обрізані нитки висмикують. Утворюється сітка. Її щільно обкручують, починаючи від хрестика-кутика. На перетині горизонтальних і вертикальних ліній сітки роблять хрестик і змінюють напрям обкручування на 90°. Де потрібно виконують «заплутку». «Заплутки» у полтавському вирізуванні розміщуються в шаховому порядку всередині візерунку; ніколи їх не вміщують у вершинах фігури. Лише в рідкісних випадках можливе розташування «заплуток» біля периметру узору (наприклад, в обрізаних формах — трикутниках — половинах ромбів), зазвичай же цього не відбувається. Можливі види «заплуток» — «ляхівка», «віконце», «настилинкою», а також «гречкою», «настилом в обидва боки».
Сліпе вирізування
Побутує також вишивка, візуально схожа на вирізування, де ниток не обрізають. Натомість внутрішній контур виконують так само, як зовнішній — «качалочкою» з хрестиками, а квадратики, які мали бути вирізані, заповнюють ниткою чорної барви у техніках хрестик, лиштва або штапівка. Така вишивка називається «сліпим вирізуванням» або «обманкою».
Сліпе вирізування вишивали на своєму одязі старші жінки з Полтавщини. Зустрічається воно також і на Вінниччині.
Регіональні особливості
Полтавська вишивка біллю
Станом на кінець ХІХ — початок ХХ століть вирізування широко застосовувалось по всій території Полтавської губернії. Ця техніка разом із лиштвою, , і мережками творила традиційне полтавське шиття біллю.
Біль — ручнопрядена нитка, вибілена в домашніх умовах краще, ніж полотно. Її сукали з двох тоненьких плоскінних ниточок і білили під час Петрівки. Для традиційних вишивок білим по білому використовували таку нитку, а також фарбовану природними барвниками і небілену. На Гадяччині та Зінківщині характерні полтавські орнаменти білої вишивки виконували темно-синьою та коричневою ниткою.
були властиві геометричні та геометризовані рослинні орнаменти. Останні — то скомпоновані із геометричних елементів, виконаних лічильними техніками, стилізовані рослинні композиції з характерними назвами: «сосонки», «калина», «гарбузовелистя», «порічки», «шовковиця», «барвінок», «терен», «дубове листя», «хміль», «овес», «дубок», «берізка», «ягідки», «рожі», «колоски», «гречечка», «виноград», «сокирики», «огірочки», «гілки», «ламане дерево», «орішина», «полуничник».
Вишивкою біллю загалом і вирізуванням зокрема на Полтавщині оздоблювали жіночі та чоловічі сорочки, а також вишивали рушники. У вишивці жіночих сорочок найпишніше декорували рукави. Горизонтальні «ламані гілки» та інші стрічкові візерунки, де вирізувані елементи разом з вишивками лиштвою, верхоплутом, зерновим виводом та курячим бродом були скомпоновані у чіткі геометричні композиції, розміщували на уставках та деколи на підполиччі. Усю ж площину рукава святкової полтавської сорочки заповнювала вишивка, розташована одним із трьох варіантів: трьома вертикальними «ламаними деревами», горизонтальними «ламаними гілками» або рівномірною сіткою елементів по всій площині.
Рівненське шиття риззю
На Рівненщині, у Сарненському та Володимирецькому районах, вирізуванням вишивали дещо відмінно, ніж на Полтавщині. Тут не вишивали хрестиків у кутах качалочки-периметра, а обходили їх стібками по колу (на зразок ). Тому геометричні мотиви рівненського вирізування — «ризі» — мають заокруглені кути.
Такою технікою тут вишивали сорочки, фартухи, намітки . У «заризаних» сорочках Рівненщини вишивка розташовується горизонтальними смугами на уставках та широкою смугою вздовж рукавів від полика до манжета. Поряд з вирізуванням у орнаментуванні сорочок застосовують пряму гладь («настиланнє»), хрестик, верхоплут, , курячий брід. Вишивка може бути або виключно білою, або мати червоні, сині або чорні вкраплення. Орнамент, що простягається вздовж рукава, зазвичай композиційно поділений на ромби. Це реалізується завдяки скісним смугам зерновим виводом, курячим бродом, хрестиком або гладдю. Такий поділ може відбуватись в рамках однієї широкої орнаментальної смуги, що викінчена обабіч покрайницями, які в свою чергу побудовані з трикутників розміром майже в половину ширини основної смуги. Трикутники, як правило, у вершині мають невеликі викінчення, в основі яких лежить прямий хрест. Іншим варіантом декорування рукава є взір, де ромби (по 2-3 у ряд) щільно заповнюють центральну частину рукава. Усі вони можуть мати ідентичне заповнення, або ж крайні — відмінне. Вершини крайніх ромбів також мають невеликі викінчення. У обидвох випадках композиційного вирішення структурні ромби заповнюються вишивкою переліченими вище техніками мотивами ромб, хрест, косий хрест, восьмикутна зірка, тощо.
Окрім жіночих сорочок, у Сарненському районі «риззю переризували» також забори ( «хвости» ) та чола наміток. Два чола, що при вив'язуванні опинялись навколо обличчя, декорували вузькими смугами вишивки. На кінцях — заборах — вишиті візерунки були ширші. Проте, іноді вони займали лише третину ширини намітки, бо саме такий об'єм вишиття відкривався сторонньому оку після ретельного згортання намітки перед вбиранням. У вишивці наміток білі узори риззю могли поєднуватись разом з іншими традиційними вишивками цього регіону: намітка могла мати біле чоло риззю і кінці, вишиті широкими червоними смугами заволікання, або білі забори і чола, вишиті червоним заволіканням чи червоно-синім верхоплутом або настиланнєм.
На фартухах вишивка розташовувалась по подолу, приблизно на ширину п'яді, ніколи не досягала вище колін. Структура вирізуваного орнаменту була подібна до широкої поздовжньої смуги на рукавах жіночих сорочок, проте у верхній частині покрайниця могла бути вигадливішою.
Вишивки вирізуванням на Житомирщині
Вишивки вирізуванням (і біле шитво загалом) побутували у Баранівському районі Житомирської області (села Суємці, Смолдирів, Радулин, Дубрівка,…).
Тут деколи вирізування виконували зовсім без заплуток. В цьому випадку воно могло мати по двоє вирізаних клітинок впоперек на противагу звичайному варіанту по троє.
Вирізуванням на Житомирщині вишивали жіночі сорочки, які мали тут яскраво виражені локальні ознаки. Вишивкою оздоблювали уставки та рукава, манжети, комір та доволі широку, як для жіночих сорочок, пазуху. На комірі та манжетах використовували переважно непрозорі шви. На решті ж деталей поруч із вирізуванням були присутні пряма гладь, виколювання , верхоплут. Рукав біля уставки збирали характерними . Вишивали вибіленими нитками на характерному для регіону сірому лляному полотні; це надавало вишивці додаткового акценту.
Замальовки візерунків вирізуванням із Житомирщини були опубліковані Оленою Пчілкою у її праці .
Візерунки «з бинди» зі Східного Поділля
У Вікісловнику є сторінка бинда. |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Полик жіночої сорочки з с. Голубече. Колекція Євгена та Тетяни Причепій. |
У селах Крижопільського району поруч з архаїчними та традиційними для регіону вишиванками низзю побутували жіночі сорочки того ж безуставкового крою, але з поліхромним вишивками (що включали вирізування) на полику.
Такі вишивки містили вузеньку покрайницю згори, основний узор між двох смуг (шабаку) або та мотиви-«медальйони» або спіралі під ним. Техніки, що застосовувались — вирізування, лиштва, штапівка, курячий брід, набирування. Вирізування робили сірим або поліхромним; воно могло не мати заплуток; тоді у поліхромному варіанті воно було ідентичне рос. цветной перевити. Поширеним було також і «сліпе» вирізування.
Вишивки, описані вище, називали у Шарапанівці «з бинди».
Буковинська цирка
Циркою на Буковині називають особливий вид ажурної вишивки. За технікою виконання буковинська цирка подібна до вирізування, проте за філософією побудови узору — протилежна йому. При вишиванні циркою вирізують не орнаментальні мотиви, а тло між ними, тоді як власне мотиви заповнюють косою гладдю, «колодочками» або іншими непрозорими техніками.
Першим етапом у вишиванні циркою є обробка контурів усіх мотивів та периметра вишивки швом «качалочка». (Периметр також часто оздоблюють зубцями прямої гладі.) Далі орнаментальні мотиви заповнюють непрозорими техніками: прямою або косою гладдю, хрестиком, тощо. Після чого ззовні мотивів підрізують нитки піткання і основи через чисницю. Утворену сітку обкручують аналогічно вирізуванню, щоб на перетині основи і піткання з вивороту утворювались хрестики.
Циркою, виконаною шовковими нитками, на Буковині оздоблюють по низу рукави у сорочках, вишитих бісером. Побутували також «цирковані» сорочки — повністю оздоблені даною технікою.
Примітки
- Дяків, 1984, с. 98.
- Дяків, 1984, с. 99.
- Кара-Васильєва, 1996, с. 14-15.
- Цибульова, 1982, с. 26.
- Дяків, 1984, с. 97.
- Сусак, 2006, с. 92.
- Корнієнко Г. Традиційний одяг Черкащини кін. XIX — поч. ХХ ст. — К. : Родовід, 1993. — 32 с.
- Гайова Є. Полтавська сорочка // Народне мистецтво. — 2003. — Вип. 1-2. — С. 40-43.
- Кара-Васильєва Т. Полтавська народна вишивка. — К. : Наукова думка, 1983. — С. 67.
- Українець А. Особливості народного вбрання мешканців Сарненського району // Західне Полісся : Історія та культура.. — Рівне, 2009. — Вип. ІІІ.
- Українець А. Народне вбрання мешканців Володимирецького району // Західне Полісся: історія та культура.. — Рівне : О. Зень, 2012. — С. 100-120.
- Korzeniowska J. Hafty polieskie i wołyńskie. — Warszawa : Bluszcz, 1933. — 20 с. (пол.)
- Олена Пчілка, 1876.
- Причепій Є. Причепій Т. Вишивка Східного Поділля. — К. : Родовід, 2007. — 344 с. — .
- Марусик Н. Духовний символ України // Час і Події. — 2004.
Схеми узорів із вирізуванням
- Драгоманова-Косач О. Український народний орнамент. — К., 1876.
- Косач-Кривинюк О. Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини. Вирізування й настилування. — К., 1928.
- Гасюк О., Степан М. Художнє вишивання. — К. : Вища школа, 1983.
Література
- Дяків-Оніл Т. Українські стіби. — Філадельфія, 1984. — С. 97-101.
- Кара-Васильєва Т., Заволокіна А. Українська народна вишивка. — К. : Либідь, 1996. — С. 14-15. — .
- Кулинич-Стахурська О. Мистецтво української вишивки. — Львів, 2007. — .
- Сусак К., Стеф'юк Н. Українське народне вишивання. — К. : Науковий світ, 2006. — С. 91-92. — .
- Цибульова Г., Гаврилова Г. Ручне вишивання. — К. : Техніка, 1982. — С. 25-26.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Решитилівська вишивка. Програма Майстер-клас |
- Майстер-клас з вирізування
- Вирізування на форумі «Спілкування за вишиванням» [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Буковинська цирка. Майстер-клас [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.] від Галини Ліщинської
Приклади регіональних варантів вирізуваних узорів на Pinterest:
- Полтавські вишивки вирізуванням [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Дошка на Pinterest.
- Рівненські вишивки вирізуванням [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Дошка на Pinterest.
- Житомирські вишивки вирізуванням [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Дошка на Pinterest.
- Закарпатські вишивки вирізуванням [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Дошка на Pinterest.
- Вінницькі вишивки вирізуванням [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Дошка на Pinterest.
- Буковинська цирка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Дошка на Pinterest.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viri zuvannya tehnika prozorogo sho tvorit geometrichni ornamenti yaki skladayutsya iz virizanih porozhnih ta zapovnenih zaplutkami kvadratikiv Harakterna dlya Poltavshini Sarnenskogo rajonu Rivnenshini Zakarpattya Sorochka virizuvannyam PoltavshinaSorochka virizuvannyam Livoberezhna CherkashinaVirizuvannya sinimi nitkami Gadyackij rajon PoltavshinaVirizuvannya dopovnyuye hrestikovu vishivku Fastivskij rajon KiyivshinaZagalna harakteristikaVirizuvannyam tradicijno vishivali na llyanih ta konoplyanih domotkanih polotnah Suchasni bavovnyani tkanini pristosovani do ciyeyi tehniki girshe tak yak silno osipayutsya Nitki vikoristovuvali domorobni vibileni abo nebileni a takozh farbovani prirodnimi barvnikami napriklad dubovoyu koroyu Na Zinkivshini ta Gadyachchini virizuvannya vikonuvali sinimi nitkami Dlya vikonannya virizuvannya takozh neobhidni malenki gostri nozhici Do pochatku XX stolittya ukrayinski selyanki ne mali v gospodarstvi potribnoyi yakosti nozhic tozh dlya pidrizannya nitok koristuvalis dobre nagostrenim nozhem nabirali na golku potribne chislo nitok i vidrizali yih zgori cim nozhem Motivi vishivki virizuvannyam shidchasti geometrichni figuri rombi trikutniki vosmirizhki svasti shidchasti paralelogrami ta lamani Virizuvani elementi nazivali po kilkosti virizanih kvadratikiv u figuri Tak vishivka z rombami nazivalasya virizuvannyam po odnomu po p yatero po trinadcyatero i tak dali Inshi varianti narodnih nazv virizuvanih uzoriv pohodili vid zorovih asociacij knishkove hreshove kose z klincyami orlove rogatenke Virizuvani elementi mogli buti rozkidani po rukavam vishitih sorochok abo zh yih komponuvali u strichkovi kompoziciyi i rozmishuvali na ustavkah pid nimi a takozh na podolah zhinochih i manishkah cholovichih sorochok Virizuvannya poyednuvalos iz lishtvoyu hrestikom v obvidkah Selyanin Etyud Mikoli Kuznecova 1882 Donka P Holodnogo u vishitij virizuvannyam sorochci 1916 Podolyanin Portret roboti V Tropinina 1820Sposib vikonannyaPershim etapom u virizuvanni ye obrobka majbutnogo elementa vishivki po perimetru shvom kachalochka z hrestikami v miscyah povorotu Pochinayut z kuta figuri de vishivayut hrestik obranoyi chisnici tradicijno 3h3 nitki dlya sipkih poloten varto robiti prinajmni 4h4 nitki Dali obhodyat vizerunok po kolu za godinnikovoyu strilkoyu Yaksho potribno obrobiti gorizontalnu storonu elementa to vivodyat golku zboku hrestika i vikonuyu 4 u vipadku chisnici na 3 zagalom na 1 bilshe nizh chisnicya vertikalni stibki kachalochki na kilkist nitok sho rivna chisnici a dali nastupnij hrestik Dlya obrobki vertikalnoyi storoni vivodyat golku vgori abo vnizu hrestika po malyunku i vikonuyut gorizontalni stibki kachalochki Obhodyachi perimetr vizerunku varto slidkuvati shob hrestiki zavzhdi rozmishuvalis odin naproti odnogo Ce dast zmogu uniknuti pomilok Pislya vikonannya konturu elementa po pid nim pidrizayut nitki Obrizati slid ti sho znahodyatsya mizh stibkami kachalochki Nitki ohopleni hrestikami zalishayut Virizuyuchi slid buti duzhe akuratnimi abi ne zachepiti zajvih nitok polotna i nitok kachalochkovogo konturu Dali obrizani nitki vismikuyut Utvoryuyetsya sitka Yiyi shilno obkruchuyut pochinayuchi vid hrestika kutika Na peretini gorizontalnih i vertikalnih linij sitki roblyat hrestik i zminyuyut napryam obkruchuvannya na 90 De potribno vikonuyut zaplutku Zaplutki u poltavskomu virizuvanni rozmishuyutsya v shahovomu poryadku vseredini vizerunku nikoli yih ne vmishuyut u vershinah figuri Lishe v ridkisnih vipadkah mozhlive roztashuvannya zaplutok bilya perimetru uzoru napriklad v obrizanih formah trikutnikah polovinah rombiv zazvichaj zhe cogo ne vidbuvayetsya Mozhlivi vidi zaplutok lyahivka vikonce nastilinkoyu a takozh grechkoyu nastilom v obidva boki Slipe virizuvannyaPobutuye takozh vishivka vizualno shozha na virizuvannya de nitok ne obrizayut Natomist vnutrishnij kontur vikonuyut tak samo yak zovnishnij kachalochkoyu z hrestikami a kvadratiki yaki mali buti virizani zapovnyuyut nitkoyu chornoyi barvi u tehnikah hrestik lishtva abo shtapivka Taka vishivka nazivayetsya slipim virizuvannyam abo obmankoyu Slipe virizuvannya vishivali na svoyemu odyazi starshi zhinki z Poltavshini Zustrichayetsya vono takozh i na Vinnichchini Regionalni osoblivostiBabusya z Poltavshini u virizuvanij sorochci Svitlina S Dudina 1894Poltavska vishivka billyu Stanom na kinec HIH pochatok HH stolit virizuvannya shiroko zastosovuvalos po vsij teritoriyi Poltavskoyi guberniyi Cya tehnika razom iz lishtvoyu i merezhkami tvorila tradicijne poltavske shittya billyu Bil ruchnopryadena nitka vibilena v domashnih umovah krashe nizh polotno Yiyi sukali z dvoh tonenkih ploskinnih nitochok i bilili pid chas Petrivki Dlya tradicijnih vishivok bilim po bilomu vikoristovuvali taku nitku a takozh farbovanu prirodnimi barvnikami i nebilenu Na Gadyachchini ta Zinkivshini harakterni poltavski ornamenti biloyi vishivki vikonuvali temno sinoyu ta korichnevoyu nitkoyu buli vlastivi geometrichni ta geometrizovani roslinni ornamenti Ostanni to skomponovani iz geometrichnih elementiv vikonanih lichilnimi tehnikami stilizovani roslinni kompoziciyi z harakternimi nazvami sosonki kalina garbuzovelistya porichki shovkovicya barvinok teren dubove listya hmil oves dubok berizka yagidki rozhi koloski grechechka vinograd sokiriki ogirochki gilki lamane derevo orishina polunichnik Vishivkoyu billyu zagalom i virizuvannyam zokrema na Poltavshini ozdoblyuvali zhinochi ta cholovichi sorochki a takozh vishivali rushniki U vishivci zhinochih sorochok najpishnishe dekoruvali rukavi Gorizontalni lamani gilki ta inshi strichkovi vizerunki de virizuvani elementi razom z vishivkami lishtvoyu verhoplutom zernovim vivodom ta kuryachim brodom buli skomponovani u chitki geometrichni kompoziciyi rozmishuvali na ustavkah ta dekoli na pidpolichchi Usyu zh ploshinu rukava svyatkovoyi poltavskoyi sorochki zapovnyuvala vishivka roztashovana odnim iz troh variantiv troma vertikalnimi lamanimi derevami gorizontalnimi lamanimi gilkami abo rivnomirnoyu sitkoyu elementiv po vsij ploshini Rivnenske shittya rizzyu Vishivka virizuvannyam na rukavi zhinochoyi sorochki z Rivnenskoyi oblasti Na Rivnenshini u Sarnenskomu ta Volodimireckomu rajonah virizuvannyam vishivali desho vidminno nizh na Poltavshini Tut ne vishivali hrestikiv u kutah kachalochki perimetra a obhodili yih stibkami po kolu na zrazok Tomu geometrichni motivi rivnenskogo virizuvannya rizi mayut zaokrugleni kuti Takoyu tehnikoyu tut vishivali sorochki fartuhi namitki U zarizanih sorochkah Rivnenshini vishivka roztashovuyetsya gorizontalnimi smugami na ustavkah ta shirokoyu smugoyu vzdovzh rukaviv vid polika do manzheta Poryad z virizuvannyam u ornamentuvanni sorochok zastosovuyut pryamu glad nastilannye hrestik verhoplut kuryachij brid Vishivka mozhe buti abo viklyuchno biloyu abo mati chervoni sini abo chorni vkraplennya Ornament sho prostyagayetsya vzdovzh rukava zazvichaj kompozicijno podilenij na rombi Ce realizuyetsya zavdyaki skisnim smugam zernovim vivodom kuryachim brodom hrestikom abo gladdyu Takij podil mozhe vidbuvatis v ramkah odniyeyi shirokoyi ornamentalnoyi smugi sho vikinchena obabich pokrajnicyami yaki v svoyu chergu pobudovani z trikutnikiv rozmirom majzhe v polovinu shirini osnovnoyi smugi Trikutniki yak pravilo u vershini mayut neveliki vikinchennya v osnovi yakih lezhit pryamij hrest Inshim variantom dekoruvannya rukava ye vzir de rombi po 2 3 u ryad shilno zapovnyuyut centralnu chastinu rukava Usi voni mozhut mati identichne zapovnennya abo zh krajni vidminne Vershini krajnih rombiv takozh mayut neveliki vikinchennya U obidvoh vipadkah kompozicijnogo virishennya strukturni rombi zapovnyuyutsya vishivkoyu perelichenimi vishe tehnikami motivami romb hrest kosij hrest vosmikutna zirka tosho Okrim zhinochih sorochok u Sarnenskomu rajoni rizzyu pererizuvali takozh zabori hvosti ta chola namitok Dva chola sho pri viv yazuvanni opinyalis navkolo oblichchya dekoruvali vuzkimi smugami vishivki Na kincyah zaborah vishiti vizerunki buli shirshi Prote inodi voni zajmali lishe tretinu shirini namitki bo same takij ob yem vishittya vidkrivavsya storonnomu oku pislya retelnogo zgortannya namitki pered vbirannyam U vishivci namitok bili uzori rizzyu mogli poyednuvatis razom z inshimi tradicijnimi vishivkami cogo regionu namitka mogla mati bile cholo rizzyu i kinci vishiti shirokimi chervonimi smugami zavolikannya abo bili zabori i chola vishiti chervonim zavolikannyam chi chervono sinim verhoplutom abo nastilannyem Zhinocha sorochka z s Suyemci Na fartuhah vishivka roztashovuvalas po podolu priblizno na shirinu p yadi nikoli ne dosyagala vishe kolin Struktura virizuvanogo ornamentu bula podibna do shirokoyi pozdovzhnoyi smugi na rukavah zhinochih sorochok prote u verhnij chastini pokrajnicya mogla buti vigadlivishoyu Vishivki virizuvannyam na Zhitomirshini Vishivki virizuvannyam i bile shitvo zagalom pobutuvali u Baranivskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti sela Suyemci Smoldiriv Radulin Dubrivka Tut dekoli virizuvannya vikonuvali zovsim bez zaplutok V comu vipadku vono moglo mati po dvoye virizanih klitinok vpoperek na protivagu zvichajnomu variantu po troye Virizuvannyam na Zhitomirshini vishivali zhinochi sorochki yaki mali tut yaskravo virazheni lokalni oznaki Vishivkoyu ozdoblyuvali ustavki ta rukava manzheti komir ta dovoli shiroku yak dlya zhinochih sorochok pazuhu Na komiri ta manzhetah vikoristovuvali perevazhno neprozori shvi Na reshti zh detalej poruch iz virizuvannyam buli prisutni pryama glad vikolyuvannya verhoplut Rukav bilya ustavki zbirali harakternimi Vishivali vibilenimi nitkami na harakternomu dlya regionu siromu llyanomu polotni ce nadavalo vishivci dodatkovogo akcentu Zamalovki vizerunkiv virizuvannyam iz Zhitomirshini buli opublikovani Olenoyu Pchilkoyu u yiyi praci Vizerunki z bindi zi Shidnogo Podillya U Vikislovniku ye storinka binda Zovnishni zobrazhennyaPolik zhinochoyi sorochki z s Golubeche Kolekciya Yevgena ta Tetyani Prichepij U selah Krizhopilskogo rajonu poruch z arhayichnimi ta tradicijnimi dlya regionu vishivankami nizzyu pobutuvali zhinochi sorochki togo zh bezustavkovogo kroyu ale z polihromnim vishivkami sho vklyuchali virizuvannya na poliku Taki vishivki mistili vuzenku pokrajnicyu zgori osnovnij uzor mizh dvoh smug shabaku abo ta motivi medaljoni abo spirali pid nim Tehniki sho zastosovuvalis virizuvannya lishtva shtapivka kuryachij brid nabiruvannya Virizuvannya robili sirim abo polihromnim vono moglo ne mati zaplutok todi u polihromnomu varianti vono bulo identichne ros cvetnoj pereviti Poshirenim bulo takozh i slipe virizuvannya Vishivki opisani vishe nazivali u Sharapanivci z bindi Bukovinska cirka Rukavi bukovinskoyi sorochki vishitoyi biserom po nizu ozdobleni cirkoyu Cirkoyu na Bukovini nazivayut osoblivij vid azhurnoyi vishivki Za tehnikoyu vikonannya bukovinska cirka podibna do virizuvannya prote za filosofiyeyu pobudovi uzoru protilezhna jomu Pri vishivanni cirkoyu virizuyut ne ornamentalni motivi a tlo mizh nimi todi yak vlasne motivi zapovnyuyut kosoyu gladdyu kolodochkami abo inshimi neprozorimi tehnikami Pershim etapom u vishivanni cirkoyu ye obrobka konturiv usih motiviv ta perimetra vishivki shvom kachalochka Perimetr takozh chasto ozdoblyuyut zubcyami pryamoyi gladi Dali ornamentalni motivi zapovnyuyut neprozorimi tehnikami pryamoyu abo kosoyu gladdyu hrestikom tosho Pislya chogo zzovni motiviv pidrizuyut nitki pitkannya i osnovi cherez chisnicyu Utvorenu sitku obkruchuyut analogichno virizuvannyu shob na peretini osnovi i pitkannya z vivorotu utvoryuvalis hrestiki Cirkoyu vikonanoyu shovkovimi nitkami na Bukovini ozdoblyuyut po nizu rukavi u sorochkah vishitih biserom Pobutuvali takozh cirkovani sorochki povnistyu ozdobleni danoyu tehnikoyu PrimitkiDyakiv 1984 s 98 Dyakiv 1984 s 99 Kara Vasilyeva 1996 s 14 15 Cibulova 1982 s 26 Dyakiv 1984 s 97 Susak 2006 s 92 Korniyenko G Tradicijnij odyag Cherkashini kin XIX poch HH st K Rodovid 1993 32 s Gajova Ye Poltavska sorochka Narodne mistectvo 2003 Vip 1 2 S 40 43 Kara Vasilyeva T Poltavska narodna vishivka K Naukova dumka 1983 S 67 Ukrayinec A Osoblivosti narodnogo vbrannya meshkanciv Sarnenskogo rajonu Zahidne Polissya Istoriya ta kultura Rivne 2009 Vip III Ukrayinec A Narodne vbrannya meshkanciv Volodimireckogo rajonu Zahidne Polissya istoriya ta kultura Rivne O Zen 2012 S 100 120 Korzeniowska J Hafty polieskie i wolynskie Warszawa Bluszcz 1933 20 s pol Olena Pchilka 1876 Prichepij Ye Prichepij T Vishivka Shidnogo Podillya K Rodovid 2007 344 s ISBN 966 7845 30 3 Marusik N Duhovnij simvol Ukrayini Chas i Podiyi 2004 Shemi uzoriv iz virizuvannyamDragomanova Kosach O Ukrayinskij narodnij ornament K 1876 Kosach Krivinyuk O Ukrayinski narodni uzori z Kiyivshini Poltavshini Katerinoslavshini Virizuvannya j nastiluvannya K 1928 Gasyuk O Stepan M Hudozhnye vishivannya K Visha shkola 1983 LiteraturaDyakiv Onil T Ukrayinski stibi Filadelfiya 1984 S 97 101 Kara Vasilyeva T Zavolokina A Ukrayinska narodna vishivka K Libid 1996 S 14 15 ISBN 5 325 00539 1 Kulinich Stahurska O Mistectvo ukrayinskoyi vishivki Lviv 2007 ISBN 978 966 02 4282 1 Susak K Stef yuk N Ukrayinske narodne vishivannya K Naukovij svit 2006 S 91 92 ISBN 966 675 416 9 Cibulova G Gavrilova G Ruchne vishivannya K Tehnika 1982 S 25 26 PosilannyaZovnishni videofajliReshitilivska vishivka Programa Majster klasMajster klas z virizuvannya Virizuvannya na forumi Spilkuvannya za vishivannyam 4 chervnya 2014 u Wayback Machine Bukovinska cirka Majster klas 6 bereznya 2014 u Wayback Machine vid Galini Lishinskoyi Prikladi regionalnih varantiv virizuvanih uzoriv na Pinterest Poltavski vishivki virizuvannyam 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Doshka na Pinterest Rivnenski vishivki virizuvannyam 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Doshka na Pinterest Zhitomirski vishivki virizuvannyam 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Doshka na Pinterest Zakarpatski vishivki virizuvannyam 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Doshka na Pinterest Vinnicki vishivki virizuvannyam 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Doshka na Pinterest Bukovinska cirka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Doshka na Pinterest