«Вечір важкого дня» (англ. A Hard Day's Night) — британська музична кінокомедія 1964 року режисера Річарда Лестера за участю гурту The Beatles. Це псевдодокументальний фільм, що описує «типову пару днів» із життя популярного рок-гурту, причому назва The Beatles жодного разу не згадується у фільмі. Картина містить численні гротески, сюрреалістичні й просто комічні епізоди, а також музичні номери у виконанні The Beatles і оркестру під керуванням Джорджа Мартіна. Діалоги побудовані на ліверпульському сленгу й своєрідному гуморі учасників The Beatles.
Вечір важкого дня | |
---|---|
A Hard Day's Night | |
Жанр | кінокомедія, музичний фільм |
Режисер | Річард Лестер |
Продюсер | Волтер Шенсон |
Сценарист | |
У головних ролях | Джон Леннон Пол Маккартні Джордж Гаррісон Рінго Старр Вілфрід Брамбелл |
Оператор | Гілберт Тейлор |
Композитор | Леннон/Маккартні |
Кінокомпанія | United Artists |
Дистриб'ютор | United Artists і Netflix |
Тривалість | 87 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Велика Британія |
Рік | 1964 |
Кошторис | 500 тис. $ |
Касові збори | 14 000 000 A$ |
IMDb | ID 0058182 |
Вечір важкого дня у Вікісховищі |
Фільм мав успіх у глядачів і одержав позитивні рецензії від кінокритиків. Зокрема були відзначені численні новаторські кінематографічні прийоми, акторська гра Рінго Старра. Журнал Time назвав його одним з 100 найкращих фільмів усіх часів. 2004 року журнал Total Film помістив фільм на 42 місце у своєму списку найкращих британських фільмів. На сайті RottenTomatoes.com фільм посідає третє місце в рейтингу найкращих фільмів і має на 100 % сприятливі рецензії.
Картина вплинула на шпигунські фільми 1960-х і на розвиток жанру музичних відеокліпів, а також надихнула американських телепродюсерів на створення ситкому «The Monkees».
Сюжет
Музиканти грають у фільмі самих себе. Дія відбувається протягом двох днів. Квартет, переслідуваний юрбою шанувальників, їде на поїзді з Ліверпуля до Лондону для виступу в телевізійному шоу, при цьому постійно потрапляючи в усілякі курйозні ситуації. Музикантів обтяжують строгий контроль з боку їхнього менеджера, маса обмежень, нудні прес-конференції, безглузді питання журналістів, перебування замкненими у вільний час. За будь-якої нагоди вони намагаються вирватися на волю. Чимало клопоту їм завдають і витівки дідуся Пола, Джона Маккартні, якого він взяв із собою, щоб той розважився. Незадовго до початку виступу на телебаченні Рінго, переодягнувшись в бурлаку, вирушає на прогулянку й потрапляє у халепу. Решта «бітлів» кидаються на його пошуки й ледве встигають повернутися до призначеного часу, чим мало не доводять педантичного телепродюсера до істерики.
У ролях
- Джон Леннон
- Пол Маккартні
- Джордж Гаррісон
- Рінго Старр
- Вілфрід Брамбелл — Джон Маккартні, дідусь Пола.
- Норман Росінгтон — Норм, керівник гурту.
- Джон Джанкін — Шейк, дорожній менеджер. Прототипами персонажів Норм і Шейк були дійсні дорожні менеджери («роуді») гурту — Ніл Аспінолл і Мел Еванс.
- Лайонел Блер — танцюрист у залі
- Віктор Спінетті — продюсер на телебаченні.
- Девід Дженсон — хлопчик біля озера
- Філ Коллінз — захоплений глядач-підліток (в окулярах)
- Патті Бойд — дівчина в потязі.
У фільмі на кілька секунд з'являються режисер Річард Лестер (його можна побачити біля сцени, де «Бітлз» виконують «Tell Me Why») і дорожний менеджер групи Мел Еванс (він проходить із контрабасом між Ленноном і шанувальницею, які розмовляють за сценою біля сходів.)
Історія створення
Підґрунтя
У 1963 році «Бітлз» видали перші два альбоми, активно виступали з концертами й почали набирати популярність не тільки у Великій Британії, але й за її кордонами.
Віце-президентові американської кінокомпанії Девіду Пікеру подзвонив керівник музичного видавництва компанії, Майк Стюарт, і розповів йому про групу «Бітлз». Сам він дізнався про гурт від керівника їхнього офісу в Лондоні — той вважав гурт досить перспективним і подав ідею зняти музичний фільм за його участю. Пікер нічого не знав про «Бітлз», але його зацікавило те, що вони одержать право видати на своїй фірмі музику з кінофільму — оскільки в контракті «Бітлз» із американською фірмою Кепітол Рекордз не було обговорено випуск саундтреків.
Коли Пікер зв'язався із менеджером «Бітлз» Браяном Епштейном із пропозицією зняти гурт у фільмі, той з радістю погодився, і було підписано контракт відразу на три фільми. Однак самі «Бітлз» не мали бажання зніматися — вони були невисокої думки про тогочасні музичні фільми за участю поп-груп та не уявляли собі, як їхню музику можна об'єднати з кінематографом.
Постановка
Продюсером фільму керівники Юнайтед Артистс призначили Волтера Шенсона. Він познайомився з Епштейном і вони домовилися про зустріч із «Бітлз». Однак на зустріч приїхав один Епштейн, пояснивши, що в «Бітлз» зненацька з'явилася нагода попрацювати в студії EMI, що звільнилася. Шенсон запропонував заїхати за ними на таксі й по дорозі поговорити. Зустрівшись із учасниками групи, у Шенсона виникло враження, що він «потрапив у фільм із братами Маркс». Обговорюючи дату початку зйомок, «Бітлз» сказали, що збираються поїхати на відпочинок на Багами, а в лютому вирушають до США на виступи в шоу Еда Саллівана. Шенсон дав їм завдання скласти під час відпочинку принаймні 6 пісень для фільму.
Режисером фільму був вибраний Річард Лестер — американець-експатріант у Великій Британії, що працював на британському телебаченні в Лондоні. Він був особливо відомий телевізійною адаптацією комедійного радіо-шоу Goon Show — ексцентричним комедійним серіалом «The Idiot Weekly» (1956) і його продовженнями — «A Show Called Fred» і «Son of Fred» (1956). «Бітлз», зокрема Леннон, були фанатами цих шоу. Вони з радістю погодилися працювати з ним. На їхню думку, завдяки нестандартним підходам Лестера фільм мав шанси стати чимсь особливим, а не тривіальним мюзиклом. Річард Лестер одержав від Пікера повну свободу дій щодо знімання і змісту фільму.
Сценарій
Для написання сценарію було запрошено Алана Овена, якого «Бітлз» знали по п'єсі «No Trams to Lime Street». Валієць за походженням, Овен виріс у Ліверпулі й добре знався на ліверпульському сленгу. Він провів кілька днів з групою під час їхнього турне по Франції, щоб якнайкраще про них дізнатися. Звертаючи особливу увагу на їхню поведінку, заняття, манеру спілкування, різні сленгові слівці і вислови, які вони використали, він складав на їхній основі сценарій і діалоги. Наприклад, коли «Бітлз» розповіли йому, що все їхнє життя — це «кімната-машина-кімната-машина-кімната-машина» — він включив подібну фразу в один із діалогів.
Персонажі музикантів були певною мірою засновані на дійсному характері кожного з них: Джон — пустун і бунтар, Пол — люб'язний і дипломатичний, Джордж — тихий і боязкий, Рінго — мовчун-одинак.
У сценарії «Бітлз» зображені в'язнями своєї слави, строгого розкладу й керівництва, але більш за все турбот їм завдає дідусь Маккартні. Самі вони з іронією сприймають свою популярність. Наприклад, коли шанувальниця впізнає Леннона, він починає доводити їй, що це аж ніяк не він, що його очі іншого кольору й ніс теж зовсім інший, і в кінців-кінців жінка визнає що «він зовсім на нього не схожий». Після цього Леннон говорить сам собі: «Вона походить на нього більш за мене…». На прес-конференціях вони приводять у замішання журналістів дотепними або безглуздими відповідями. Коли журналіст запитує в Рінго, чи він або , він говорить, що він «мокер» (англ. mocker, насмішник)
Протягом усього фільму різні люди називають дідуся Пола «чистеньким дідком» — це було придумано для контрасту з персонажем, зіграним Вілфрідом Брамбеллом в попередньому фільмі, де його називають «брудним дідом».
Знімання
Ще перед початком знімання було вирішено, що загальні витрати не повинні перевищувати 500,000 доларів США — із цих причин фільм знімали на чорно-білій плівці. Знімання тривали 6 з половиною тижнів, а загалом на створення фільму пішло 16 тижнів. Практично всі сцени було знято в такому порядку, в якому вони йдуть у фільмі, що не було типовим для звичайних кінозйомок.
Річард Лестер використав у фільмі елементи голлівудських кінокомедій, новаторські прийоми режисерів французької «нової хвилі» і свій особистий досвід виготовлення рекламних на телебаченні.
За словами Лестера, однією з його головних цілей було зробити знімання фільму якомога природнішим процесом для «Бітлз». Не було встановлено ніяких обмежень для акторів й операторів, і під час знімання було багато імпровізації й експериментів. Деякі сцени й прийоми було придумано в процесі зйомок. Головний оператор Гілберт Тейлор назвав сценарій «інтуїтивним».
До початку знімання «Бітлз» ще не були членами Британської профспілки акторів. Уранці першого дня знімання вони нашвидку вступили в профспілку за допомогою Вілфріда Брамбелла й Номана Россінгтона.
Знімання розпочалися на станції Педдінгтон 2 березня 1964. У перший тиждень знімалися сцени в поїзді, що йшов з Лондона в Майнхед. Підлітки, які переслідують групу по дорозі на вокзал (і в деяких інших епізодах) — дійсні шанувальники, не актори. Після першого дня знімання «Бітлз» навмисно висадили на одній зі зупинок не доїжджаючи до кінцевої станції в Лондоні. Коли знімальна бригада прибула туди, їх уже очікував величезний натовп фанатів. Молодий асистент режисера, прийнятий через свою зачіску за одного з бітлів, був атакований збожеволілими підлітками і, тікаючи від них, втратив кілька котушок із кіноплівкою. У такий спосіб половина знятого за перший день матеріалу була загублена.
У першій сцені фільму, де «Бітлз» тікають від фанатів, Харрісон спотикається й падає. Оскільки він негайно підвівся й побіг далі, знімання не було зупинено, і цей дубль увійшов у фільм. У фільмі є інші подібні помарки: під час виконання «If І Fell» Харрісон ненавмисно звалює підсилювач, а в епізоді наприкінці фільму, коли після концерту гурт заплигує у гелікоптер, з нього звалюється черевик. Головний оператор вважав, що подібні дрібниці надають фільму невимушеності й природності.
10 березня було знято сцени з Рінго в пабі «Turk's Head» у Твікенгемі, а наступного тижня проводилися павільйонні знімання у Твікенгемских кіностудіях.
З 23 по 30 березня знімання йшли в театрі «Scala Theatre». 31 березня там же був знятий концертний виступ «Бітлз» (під ) перед аудиторією з 350 осіб.
23 квітня в ігрових полях Торнбері (що в , Міддлсекс) був знятий епізод із піснею «Can't Buy Me Love», де члени гурту, вирвавшись на волю, бігають і стрибають по полю. Спочатку в епізоді було використано пісню «І'll Cry Instead», однак пізніше режисер вирішив, що сумовитий настрій пісні не підходить цій веселій, життєрадісній сцені. У цей день Джон Леннон не брав участі у зйомках, бо був зайнятий рекламою своєї книжки. Тож на відтинках сцени, знятих з гелікоптера, його замінив дублер. Знімання більшим планом було здійснено пізніше за участю самого Леннона.
У фільмі простежується зв'язок із картинами про Джеймса Бонда: Рінго одержує запрошення в казино Le Cercle, те саме, де з'явився Джеймс Бонд в фільмі «Доктор Но»; в інструментальній композиції «This Boy» («Ringo's Theme») партію бас-гітари виконує Він Флік, що також брав участь у записі теми Джеймса Бонда для фільму «Доктор Но». Актори Річард Вернон (Сердитий пасажир у поїзді) і Маргарет Нолан (блондинка в казино) грали у фільмі «Голдфінгер» (1964).
Режисер фільму Річард Лестер у наслідку зняв другий фільм «Бітлз», «Help!» 1965 року, і кілька популярних фільмів, серед яких «Три мушкетери» й «Супермен-2».
Операторська робота
Метою Річарда Лестера було зробити фільм досить нетрадиційним, із використанням деяких сюрреалістичних прийомів. У сцені із дратівливим пасажиром «Бітлз» виходять із купе щоб піти у вагон-ресторан, але в наступний момент вони зовні біжать за поїздом і стукають у вікно. В іншій сцені «Бітлз» грають у карти в багажному відділенні поїзда, потім опиняються з інструментами в руках на тому ж самому місці й виконують пісню «I Should Have Known Better», а після закінчення пісні їх знову показано за грою в карти.
Сцену з піснею «Can't Buy Me Love» було знято в трьох різних місцях — на задньому дворі театру Хаммерсміт Аполло в Лондоні, ігрових полях Торнбері й в аеропорту Гетвік у Суссексі. Виглядало це так, начебто «Бітлз» вибігають із будинку театру по пожежних сходах і біжать на велике поле зі злітним майданчиком. У Лестера з'явилася ідея піднятися на гелікоптері й познімати з його люка. В оператора виникли проблеми з камерою, і деякі кадри вийшли надмірно освітленими, однак Лестер уважав отриманий ефект геніальним і пізніше запитував, як той його домігся.
Знімання виступу гурту в театрі здійснювалися шістьма операторами з різних кутів — дальнім, середнім і великим планом. Цей новаторський прийом надалі став стандартом для концертних зйомок.
У сцені, де гурт виконує пісню «And I Love Her», камера рухається навкруг соліста Маккартні, і в об'єктив потрапляє яскраве світло дугової лампи, з якого потім «проступає» профіль Маккартні. Переглядаючи цю сцену, керівники студії спочатку прийняли це за дефект і спитали про це у Шенсона, на що той відповів, що «увесь ранок добивався такого ефекту». Для цього камеру спеціально підвісили на мотузках, на зразок маріонетки, і повільно переміщували по колу.
Назва
Назва фільму була натхненна фразою, вимовленою якось Рінго. 1964 року він розповів в інтерв'ю ді-джею Девіду Гуллу: «Ми взялися за роботу й працювали весь день і, як з'ясувалося, всю ніч. Я підвівся, вважаючи, що зараз ще день, і сказав: „Важкий видався день…“, а потім оглянувся й побачив, що навколо темно й сказав „…вечір!“. У такий спосіб ми придумали назву „Вечір важкого дня“.»
Подібну фразу також було використано в книзі Леннона «In His Own Write». 1980 року Леннон розповів в інтерв'ю журналу «Плейбой», що назвати фільм «Вечір важкого дня» запропонував Річард Лестер. Однак у документальному фільмі «The Beatles Anthology» 1994 року Пол Маккартні розповів іншу історію — що Рінго після одного концерту сказав: «Ох, це був вечір важкого дня», і що це самі учасники «Бітлз», під час роботи у Твікенгемських студіях, вирішили використати цю фразу як назву для фільму.
Згідно з продюсером Волтера Шенсона, ідея належала саме йому. Коли знімання фільму закінчувалися, назви досі не було придумано. Він порадився з Ленноном, і коли той перелічив йому кілька фраз Рінго, він вирішив, що «Вечір важкого дня» — це саме те, що треба. Керівництву кіностудії назва здалася незграбною, але молодші співробітники розцінили її дуже вдалою, і тоді заголовок був ухвалений. Шенсон також вирішив, що у фільмі обов'язково повинна пролунати пісня за такою же назвою, і сказав про це Леннону й Маккартні. Уже наступного дня вони зателефонували до Шенсона і, на його подив, повідомили про те, що пісня готова.
Випуск
Прем'єра фільму відбулася 6 липня 1964 року в лондонському кінотеатрі «Pavillion». Незабаром вийшов й однойменний альбом, A Hard Day's Night, на якому вперше усі без винятку пісні були написані Ленноном і Маккартні. Його перша сторона містила нові пісні, що прозвучали у фільмі.
І фільм, і альбом одержали захоплені відгуки від критиків. Американський композитор Леонард Бернштейн після прослуховування альбому назвав Леннона й Маккартні «найкращими композиторами-піснярами з часів Шуберта». Кінокритик Леслі Галлівел дав фільму найвищу оцінку (4 зірки).
На думку критика «Нью-Йорк таймс» Бослі Краутера, «фільм є тонкою сатирою на рок-н-рол (зокрема „Бітлз“) як джерело молодіжного бунтарства й виклику авторитетам». «Бітлз» зображені приємними хлопцями, ураженими постійною увагою до своїх персон, які хочуть лише тиші й спокою, але змушені мати справу з юрбою кричущих фанатів, журналістами, які ставлять їм безглузді питання, і авторитетами, які їх зневажають.
Вплив
У 2008 році склав список фільмів, які необхідно зберегти для наступних поколінь. «Вечір важкого дня» посів у ньому 28 місце
Пісні з фільму
- «I'll Cry Instead»
- «A Hard Day's Night»
- «I Should Have Known Better»
- «Can't Buy Me Love»
- «If I Fell»
- «And I Love Her»
- «I'm Happy Just to Dance with You»
- «Ringo's Theme (This Boy)»
- «Tell Me Why»
- «Don't Bother Me» — написана Джорджем Гаррісоном, однак у титрах фільму авторами усіх пісень зазначені «Джон Леннон і Пол Маккартні»
- «I Wanna Be Your Man»
- «All My Loving»
- «She Loves You»
Саундтрек
Примітки
- Журнал «Студенческий меридиан», спеціальне видання «The Beatles», № 7—8, липень 1991, ISSN 0321-3803 (рос.)
- Schickel, Richard, Corliss, Richard (19 лютого 2007). ALL-TIME 100 MOVIES. TIME. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2008.
- Документальний фільм про знімання «Вечора важкого дня» Things They Said Today.
- Film and Drama. BBC. 12 грудня 2005. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2008.
- Television Heaven : Steptoe and Son. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2008.
- Опис сюжету. allmovie. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2008.
- The Beatles Off The Record. Music Sales Corporation. с. 93. ISBN .
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
(); Проігноровано невідомий параметр|unused_data=
() - cited in Dowlding, William J. (1989). Beatlesongs. ISBN .
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|unused_data=
(); Текст «publisher - Fireside» проігноровано () - (1997). Paul McCartney: Many Years From Now. New York: Henry Holt & Company. с. 164. ISBN .
- Halliwell, Leslie (1997). Halliwell's Film & Video Guide. Harper Collins. ISBN .
- Огляд фільму на nytimes.com (для отримання доступу потрібна реєстрація)
- "A Hard Day's Night" стал одним из лучших фильмов всех времен и народов (рос.), beatles.ru, 8 вересня 2008, Процитовано 29 січня 2009
Посилання
- «Вечір важкого дня» на сайті IMDb (англ.)
- на сайті Allmovie.com (англ.)
- «Вечір важкого дня» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina A Hard Day s Night Vechir vazhkogo dnya angl A Hard Day s Night britanska muzichna kinokomediya 1964 roku rezhisera Richarda Lestera za uchastyu gurtu The Beatles Ce psevdodokumentalnij film sho opisuye tipovu paru dniv iz zhittya populyarnogo rok gurtu prichomu nazva The Beatles zhodnogo razu ne zgaduyetsya u filmi Kartina mistit chislenni groteski syurrealistichni j prosto komichni epizodi a takozh muzichni nomeri u vikonanni The Beatles i orkestru pid keruvannyam Dzhordzha Martina Dialogi pobudovani na liverpulskomu slengu j svoyeridnomu gumori uchasnikiv The Beatles Vechir vazhkogo dnyaA Hard Day s NightZhanrkinokomediya muzichnij filmRezhiserRichard LesterProdyuserVolter ShensonScenaristU golovnih rolyahDzhon Lennon Pol Makkartni Dzhordzh Garrison Ringo Starr Vilfrid BrambellOperatorGilbert TejlorKompozitorLennon MakkartniKinokompaniyaUnited ArtistsDistrib yutorUnited Artists i NetflixTrivalist87 hv MovaanglijskaKrayina Velika BritaniyaRik1964Koshtoris500 tis Kasovi zbori14 000 000 A IMDbID 0058182 Vechir vazhkogo dnya u Vikishovishi Film mav uspih u glyadachiv i oderzhav pozitivni recenziyi vid kinokritikiv Zokrema buli vidznacheni chislenni novatorski kinematografichni prijomi aktorska gra Ringo Starra Zhurnal Time nazvav jogo odnim z 100 najkrashih filmiv usih chasiv 2004 roku zhurnal Total Film pomistiv film na 42 misce u svoyemu spisku najkrashih britanskih filmiv Na sajti RottenTomatoes com film posidaye tretye misce v rejtingu najkrashih filmiv i maye na 100 spriyatlivi recenziyi Kartina vplinula na shpigunski filmi 1960 h i na rozvitok zhanru muzichnih videoklipiv a takozh nadihnula amerikanskih teleprodyuseriv na stvorennya sitkomu The Monkees SyuzhetMuzikanti grayut u filmi samih sebe Diya vidbuvayetsya protyagom dvoh dniv Kvartet peresliduvanij yurboyu shanuvalnikiv yide na poyizdi z Liverpulya do Londonu dlya vistupu v televizijnomu shou pri comu postijno potraplyayuchi v usilyaki kurjozni situaciyi Muzikantiv obtyazhuyut strogij kontrol z boku yihnogo menedzhera masa obmezhen nudni pres konferenciyi bezgluzdi pitannya zhurnalistiv perebuvannya zamknenimi u vilnij chas Za bud yakoyi nagodi voni namagayutsya virvatisya na volyu Chimalo klopotu yim zavdayut i vitivki didusya Pola Dzhona Makkartni yakogo vin vzyav iz soboyu shob toj rozvazhivsya Nezadovgo do pochatku vistupu na telebachenni Ringo pereodyagnuvshis v burlaku virushaye na progulyanku j potraplyaye u halepu Reshta bitliv kidayutsya na jogo poshuki j ledve vstigayut povernutisya do priznachenogo chasu chim malo ne dovodyat pedantichnogo teleprodyusera do isteriki U rolyahDzhon Lennon Pol Makkartni Dzhordzh Garrison Ringo Starr Vilfrid Brambell Dzhon Makkartni didus Pola Norman Rosington Norm kerivnik gurtu Dzhon Dzhankin Shejk dorozhnij menedzher Prototipami personazhiv Norm i Shejk buli dijsni dorozhni menedzheri roudi gurtu Nil Aspinoll i Mel Evans Lajonel Bler tancyurist u zali Viktor Spinetti prodyuser na telebachenni Devid Dzhenson hlopchik bilya ozera Fil Kollinz zahoplenij glyadach pidlitok v okulyarah Patti Bojd divchina v potyazi U filmi na kilka sekund z yavlyayutsya rezhiser Richard Lester jogo mozhna pobachiti bilya sceni de Bitlz vikonuyut Tell Me Why i dorozhnij menedzher grupi Mel Evans vin prohodit iz kontrabasom mizh Lennonom i shanuvalniceyu yaki rozmovlyayut za scenoyu bilya shodiv Istoriya stvorennyaPidgruntya U 1963 roci Bitlz vidali pershi dva albomi aktivno vistupali z koncertami j pochali nabirati populyarnist ne tilki u Velikij Britaniyi ale j za yiyi kordonami Vice prezidentovi amerikanskoyi kinokompaniyi Devidu Pikeru podzvoniv kerivnik muzichnogo vidavnictva kompaniyi Majk Styuart i rozpoviv jomu pro grupu Bitlz Sam vin diznavsya pro gurt vid kerivnika yihnogo ofisu v Londoni toj vvazhav gurt dosit perspektivnim i podav ideyu znyati muzichnij film za jogo uchastyu Piker nichogo ne znav pro Bitlz ale jogo zacikavilo te sho voni oderzhat pravo vidati na svoyij firmi muziku z kinofilmu oskilki v kontrakti Bitlz iz amerikanskoyu firmoyu Kepitol Rekordz ne bulo obgovoreno vipusk saundtrekiv Koli Piker zv yazavsya iz menedzherom Bitlz Brayanom Epshtejnom iz propoziciyeyu znyati gurt u filmi toj z radistyu pogodivsya i bulo pidpisano kontrakt vidrazu na tri filmi Odnak sami Bitlz ne mali bazhannya znimatisya voni buli nevisokoyi dumki pro togochasni muzichni filmi za uchastyu pop grup ta ne uyavlyali sobi yak yihnyu muziku mozhna ob yednati z kinematografom Postanovka Prodyuserom filmu kerivniki Yunajted Artists priznachili Voltera Shensona Vin poznajomivsya z Epshtejnom i voni domovilisya pro zustrich iz Bitlz Odnak na zustrich priyihav odin Epshtejn poyasnivshi sho v Bitlz znenacka z yavilasya nagoda popracyuvati v studiyi EMI sho zvilnilasya Shenson zaproponuvav zayihati za nimi na taksi j po dorozi pogovoriti Zustrivshis iz uchasnikami grupi u Shensona viniklo vrazhennya sho vin potrapiv u film iz bratami Marks Obgovoryuyuchi datu pochatku zjomok Bitlz skazali sho zbirayutsya poyihati na vidpochinok na Bagami a v lyutomu virushayut do SShA na vistupi v shou Eda Sallivana Shenson dav yim zavdannya sklasti pid chas vidpochinku prinajmni 6 pisen dlya filmu Rezhiserom filmu buv vibranij Richard Lester amerikanec ekspatriant u Velikij Britaniyi sho pracyuvav na britanskomu telebachenni v Londoni Vin buv osoblivo vidomij televizijnoyu adaptaciyeyu komedijnogo radio shou Goon Show ekscentrichnim komedijnim serialom The Idiot Weekly 1956 i jogo prodovzhennyami A Show Called Fred i Son of Fred 1956 Bitlz zokrema Lennon buli fanatami cih shou Voni z radistyu pogodilisya pracyuvati z nim Na yihnyu dumku zavdyaki nestandartnim pidhodam Lestera film mav shansi stati chims osoblivim a ne trivialnim myuziklom Richard Lester oderzhav vid Pikera povnu svobodu dij shodo znimannya i zmistu filmu Scenarij Dlya napisannya scenariyu bulo zaprosheno Alana Ovena yakogo Bitlz znali po p yesi No Trams to Lime Street Valiyec za pohodzhennyam Oven viris u Liverpuli j dobre znavsya na liverpulskomu slengu Vin proviv kilka dniv z grupoyu pid chas yihnogo turne po Franciyi shob yaknajkrashe pro nih diznatisya Zvertayuchi osoblivu uvagu na yihnyu povedinku zanyattya maneru spilkuvannya rizni slengovi slivci i vislovi yaki voni vikoristali vin skladav na yihnij osnovi scenarij i dialogi Napriklad koli Bitlz rozpovili jomu sho vse yihnye zhittya ce kimnata mashina kimnata mashina kimnata mashina vin vklyuchiv podibnu frazu v odin iz dialogiv Personazhi muzikantiv buli pevnoyu miroyu zasnovani na dijsnomu harakteri kozhnogo z nih Dzhon pustun i buntar Pol lyub yaznij i diplomatichnij Dzhordzh tihij i boyazkij Ringo movchun odinak U scenariyi Bitlz zobrazheni v yaznyami svoyeyi slavi strogogo rozkladu j kerivnictva ale bilsh za vse turbot yim zavdaye didus Makkartni Sami voni z ironiyeyu sprijmayut svoyu populyarnist Napriklad koli shanuvalnicya vpiznaye Lennona vin pochinaye dovoditi yij sho ce azh niyak ne vin sho jogo ochi inshogo koloru j nis tezh zovsim inshij i v kinciv kinciv zhinka viznaye sho vin zovsim na nogo ne shozhij Pislya cogo Lennon govorit sam sobi Vona pohodit na nogo bilsh za mene Na pres konferenciyah voni privodyat u zamishannya zhurnalistiv dotepnimi abo bezgluzdimi vidpovidyami Koli zhurnalist zapituye v Ringo chi vin abo vin govorit sho vin moker angl mocker nasmishnik Protyagom usogo filmu rizni lyudi nazivayut didusya Pola chistenkim didkom ce bulo pridumano dlya kontrastu z personazhem zigranim Vilfridom Brambellom v poperednomu filmi de jogo nazivayut brudnim didom Znimannya Pol Makkartni u 1964 roci She pered pochatkom znimannya bulo virisheno sho zagalni vitrati ne povinni perevishuvati 500 000 dolariv SShA iz cih prichin film znimali na chorno bilij plivci Znimannya trivali 6 z polovinoyu tizhniv a zagalom na stvorennya filmu pishlo 16 tizhniv Praktichno vsi sceni bulo znyato v takomu poryadku v yakomu voni jdut u filmi sho ne bulo tipovim dlya zvichajnih kinozjomok Richard Lester vikoristav u filmi elementi gollivudskih kinokomedij novatorski prijomi rezhiseriv francuzkoyi novoyi hvili i svij osobistij dosvid vigotovlennya reklamnih na telebachenni Za slovami Lestera odniyeyu z jogo golovnih cilej bulo zrobiti znimannya filmu yakomoga prirodnishim procesom dlya Bitlz Ne bulo vstanovleno niyakih obmezhen dlya aktoriv j operatoriv i pid chas znimannya bulo bagato improvizaciyi j eksperimentiv Deyaki sceni j prijomi bulo pridumano v procesi zjomok Golovnij operator Gilbert Tejlor nazvav scenarij intuyitivnim Do pochatku znimannya Bitlz she ne buli chlenami Britanskoyi profspilki aktoriv Uranci pershogo dnya znimannya voni nashvidku vstupili v profspilku za dopomogoyu Vilfrida Brambella j Nomana Rossingtona Znimannya rozpochalisya na stanciyi Peddington 2 bereznya 1964 U pershij tizhden znimalisya sceni v poyizdi sho jshov z Londona v Majnhed Pidlitki yaki peresliduyut grupu po dorozi na vokzal i v deyakih inshih epizodah dijsni shanuvalniki ne aktori Pislya pershogo dnya znimannya Bitlz navmisno visadili na odnij zi zupinok ne doyizhdzhayuchi do kincevoyi stanciyi v Londoni Koli znimalna brigada pribula tudi yih uzhe ochikuvav velicheznij natovp fanativ Molodij asistent rezhisera prijnyatij cherez svoyu zachisku za odnogo z bitliv buv atakovanij zbozhevolilimi pidlitkami i tikayuchi vid nih vtrativ kilka kotushok iz kinoplivkoyu U takij sposib polovina znyatogo za pershij den materialu bula zagublena U pershij sceni filmu de Bitlz tikayut vid fanativ Harrison spotikayetsya j padaye Oskilki vin negajno pidvivsya j pobig dali znimannya ne bulo zupineno i cej dubl uvijshov u film U filmi ye inshi podibni pomarki pid chas vikonannya If I Fell Harrison nenavmisno zvalyuye pidsilyuvach a v epizodi naprikinci filmu koli pislya koncertu gurt zapliguye u gelikopter z nogo zvalyuyetsya cherevik Golovnij operator vvazhav sho podibni dribnici nadayut filmu nevimushenosti j prirodnosti 10 bereznya bulo znyato sceni z Ringo v pabi Turk s Head u Tvikengemi a nastupnogo tizhnya provodilisya paviljonni znimannya u Tvikengemskih kinostudiyah Z 23 po 30 bereznya znimannya jshli v teatri Scala Theatre 31 bereznya tam zhe buv znyatij koncertnij vistup Bitlz pid pered auditoriyeyu z 350 osib 23 kvitnya v igrovih polyah Tornberi sho v Middlseks buv znyatij epizod iz pisneyu Can t Buy Me Love de chleni gurtu virvavshis na volyu bigayut i stribayut po polyu Spochatku v epizodi bulo vikoristano pisnyu I ll Cry Instead odnak piznishe rezhiser virishiv sho sumovitij nastrij pisni ne pidhodit cij veselij zhittyeradisnij sceni U cej den Dzhon Lennon ne brav uchasti u zjomkah bo buv zajnyatij reklamoyu svoyeyi knizhki Tozh na vidtinkah sceni znyatih z gelikoptera jogo zaminiv dubler Znimannya bilshim planom bulo zdijsneno piznishe za uchastyu samogo Lennona U filmi prostezhuyetsya zv yazok iz kartinami pro Dzhejmsa Bonda Ringo oderzhuye zaproshennya v kazino Le Cercle te same de z yavivsya Dzhejms Bond v filmi Doktor No v instrumentalnij kompoziciyi This Boy Ringo s Theme partiyu bas gitari vikonuye Vin Flik sho takozh brav uchast u zapisi temi Dzhejmsa Bonda dlya filmu Doktor No Aktori Richard Vernon Serditij pasazhir u poyizdi i Margaret Nolan blondinka v kazino grali u filmi Goldfinger 1964 Rezhiser filmu Richard Lester u naslidku znyav drugij film Bitlz Help 1965 roku i kilka populyarnih filmiv sered yakih Tri mushketeri j Supermen 2 Operatorska robota Metoyu Richarda Lestera bulo zrobiti film dosit netradicijnim iz vikoristannyam deyakih syurrealistichnih prijomiv U sceni iz drativlivim pasazhirom Bitlz vihodyat iz kupe shob piti u vagon restoran ale v nastupnij moment voni zovni bizhat za poyizdom i stukayut u vikno V inshij sceni Bitlz grayut u karti v bagazhnomu viddilenni poyizda potim opinyayutsya z instrumentami v rukah na tomu zh samomu misci j vikonuyut pisnyu I Should Have Known Better a pislya zakinchennya pisni yih znovu pokazano za groyu v karti Scenu z pisneyu Can t Buy Me Love bulo znyato v troh riznih miscyah na zadnomu dvori teatru Hammersmit Apollo v Londoni igrovih polyah Tornberi j v aeroportu Getvik u Susseksi Viglyadalo ce tak nachebto Bitlz vibigayut iz budinku teatru po pozhezhnih shodah i bizhat na velike pole zi zlitnim majdanchikom U Lestera z yavilasya ideya pidnyatisya na gelikopteri j poznimati z jogo lyuka V operatora vinikli problemi z kameroyu i deyaki kadri vijshli nadmirno osvitlenimi odnak Lester uvazhav otrimanij efekt genialnim i piznishe zapituvav yak toj jogo domigsya Znimannya vistupu gurtu v teatri zdijsnyuvalisya shistma operatorami z riznih kutiv dalnim serednim i velikim planom Cej novatorskij prijom nadali stav standartom dlya koncertnih zjomok U sceni de gurt vikonuye pisnyu And I Love Her kamera ruhayetsya navkrug solista Makkartni i v ob yektiv potraplyaye yaskrave svitlo dugovoyi lampi z yakogo potim prostupaye profil Makkartni Pereglyadayuchi cyu scenu kerivniki studiyi spochatku prijnyali ce za defekt i spitali pro ce u Shensona na sho toj vidpoviv sho uves ranok dobivavsya takogo efektu Dlya cogo kameru specialno pidvisili na motuzkah na zrazok marionetki i povilno peremishuvali po kolu NazvaNazva filmu bula nathnenna frazoyu vimovlenoyu yakos Ringo 1964 roku vin rozpoviv v interv yu di dzheyu Devidu Gullu Mi vzyalisya za robotu j pracyuvali ves den i yak z yasuvalosya vsyu nich Ya pidvivsya vvazhayuchi sho zaraz she den i skazav Vazhkij vidavsya den a potim oglyanuvsya j pobachiv sho navkolo temno j skazav vechir U takij sposib mi pridumali nazvu Vechir vazhkogo dnya Podibnu frazu takozh bulo vikoristano v knizi Lennona In His Own Write 1980 roku Lennon rozpoviv v interv yu zhurnalu Plejboj sho nazvati film Vechir vazhkogo dnya zaproponuvav Richard Lester Odnak u dokumentalnomu filmi The Beatles Anthology 1994 roku Pol Makkartni rozpoviv inshu istoriyu sho Ringo pislya odnogo koncertu skazav Oh ce buv vechir vazhkogo dnya i sho ce sami uchasniki Bitlz pid chas roboti u Tvikengemskih studiyah virishili vikoristati cyu frazu yak nazvu dlya filmu Zgidno z prodyuserom Voltera Shensona ideya nalezhala same jomu Koli znimannya filmu zakinchuvalisya nazvi dosi ne bulo pridumano Vin poradivsya z Lennonom i koli toj perelichiv jomu kilka fraz Ringo vin virishiv sho Vechir vazhkogo dnya ce same te sho treba Kerivnictvu kinostudiyi nazva zdalasya nezgrabnoyu ale molodshi spivrobitniki rozcinili yiyi duzhe vdaloyu i todi zagolovok buv uhvalenij Shenson takozh virishiv sho u filmi obov yazkovo povinna prolunati pisnya za takoyu zhe nazvoyu i skazav pro ce Lennonu j Makkartni Uzhe nastupnogo dnya voni zatelefonuvali do Shensona i na jogo podiv povidomili pro te sho pisnya gotova VipuskPrem yera filmu vidbulasya 6 lipnya 1964 roku v londonskomu kinoteatri Pavillion Nezabarom vijshov j odnojmennij albom A Hard Day s Night na yakomu vpershe usi bez vinyatku pisni buli napisani Lennonom i Makkartni Jogo persha storona mistila novi pisni sho prozvuchali u filmi I film i albom oderzhali zahopleni vidguki vid kritikiv Amerikanskij kompozitor Leonard Bernshtejn pislya prosluhovuvannya albomu nazvav Lennona j Makkartni najkrashimi kompozitorami pisnyarami z chasiv Shuberta Kinokritik Lesli Gallivel dav filmu najvishu ocinku 4 zirki Na dumku kritika Nyu Jork tajms Bosli Krautera film ye tonkoyu satiroyu na rok n rol zokrema Bitlz yak dzherelo molodizhnogo buntarstva j vikliku avtoritetam Bitlz zobrazheni priyemnimi hlopcyami urazhenimi postijnoyu uvagoyu do svoyih person yaki hochut lishe tishi j spokoyu ale zmusheni mati spravu z yurboyu krichushih fanativ zhurnalistami yaki stavlyat yim bezgluzdi pitannya i avtoritetami yaki yih znevazhayut VplivU 2008 roci sklav spisok filmiv yaki neobhidno zberegti dlya nastupnih pokolin Vechir vazhkogo dnya posiv u nomu 28 miscePisni z filmu I ll Cry Instead A Hard Day s Night I Should Have Known Better Can t Buy Me Love If I Fell And I Love Her I m Happy Just to Dance with You Ringo s Theme This Boy Tell Me Why Don t Bother Me napisana Dzhordzhem Garrisonom odnak u titrah filmu avtorami usih pisen zaznacheni Dzhon Lennon i Pol Makkartni I Wanna Be Your Man All My Loving She Loves You SaundtrekPrimitkiZhurnal Studencheskij meridian specialne vidannya The Beatles 7 8 lipen 1991 ISSN 0321 3803 ros Schickel Richard Corliss Richard 19 lyutogo 2007 ALL TIME 100 MOVIES TIME Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2008 Dokumentalnij film pro znimannya Vechora vazhkogo dnya Things They Said Today Film and Drama BBC 12 grudnya 2005 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2008 Television Heaven Steptoe and Son Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2008 Opis syuzhetu allmovie Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2008 The Beatles Off The Record Music Sales Corporation s 93 ISBN 9780711979857 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Proignorovano nevidomij parametr unused data dovidka cited in Dowlding William J 1989 Beatlesongs ISBN 978 0671682293 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr unused data dovidka Tekst publisher Fireside proignorovano dovidka 1997 Paul McCartney Many Years From Now New York Henry Holt amp Company s 164 ISBN 0 8050 5249 6 Halliwell Leslie 1997 Halliwell s Film amp Video Guide Harper Collins ISBN 0 00 638779 9 Oglyad filmu na nytimes com dlya otrimannya dostupu potribna reyestraciya A Hard Day s Night stal odnim iz luchshih filmov vseh vremen i narodov ros beatles ru 8 veresnya 2008 Procitovano 29 sichnya 2009Posilannya Vechir vazhkogo dnya na sajti IMDb angl na sajti Allmovie com angl Vechir vazhkogo dnya na sajti Rotten Tomatoes angl