Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Верхові сади також Висячі сади (англ. Hanging garden (cultivation)) — різновид садів, переважно у аристократичній культурі, що створюються на штучних терасах, колонадах тощо. Прихід у будівництво та у конструкції бетону та стандартизації навернув і сучасних архітекторів до створення верхових садів і садів на дахах (як засіб відходу від стандартної монотонності і підтримки екологічних вимог). Водночас це відхід і від аристократичного характеру верхових садів, бо сучасні верхові сади і сади на дахах втратили винятковість і розкоші і можуть бути створені тільки з культурних чи диких трав і каменів.
Легендарні верхові сади
Батьківщиною верхових садів вважають Вавилон та Ассирію. Сади там утворювали на особливих терасах та уступчастих конструкціях. Крізь століття пройшла слава дивовижних легендарних садів цариці Семіраміди.
Перевірки виявили неточність історичних переказів. Сади належали цариці Амітіс (або Аманіс). Саме так звалася дружина царя Навуходоносора ІІ. І саме для неї і були створені ці сади За сучасними даними сади створили у стародавньому місті Вавилон, залишки котрого знайдені неподалік сучасного міста Хілла.
Існує і альтернативна версія, що ґрунтується на новому тлумаченні клинописних написів, що вказують на Ніневію, столицю Ассирійської держави. Згідно клинописних джерел створення верхових садів там датують VII століттям до н. е.
Вавилонський цар Навуходоносор II (605—562 до н. е.) потерпав від агресії Ассирійської держави, що двічі грабувала і руйнувала столичний Вавилон. Навуходоносор II пішов на військову угоду із царем Мідії Кіаксаром і разом вони вибороли перемогу над арміями ассирійців. Ассирія зникла, бо її території розділили між собою два переможці. Царі також поріднилися і Навуходоносор II узяв дружиною доньку Кіаксара — Амітіс. Пустельні краєвиди Вавилонії пригнічували принцесу Амітіс, що звикла до лісів Мідії. Аби втішити дружину, Навуходоносор II і наказав створити сади на терасах. Висячими вони були лише у пустельному мареві.
В історії закріпилася назва «сади Семіраміди». Насправді Семіраміда жила на два століття раніше за Амітіс.
Сади Амітіс (Семіраміди) хвилювали уяву людей століттями потому, хоча вони давно зникли і ніхто не бачив їх наявно. Це відкрило можливості для нестримної фантазії і численних реконструкцій стародавніх садів, до цих реконструкцій приклали зусиль численні художники і графіки. Стародавні греки зарахували ті сади до семи чудес (відомого їм) світу.
Верхові сади античності
Відомостей про верхові сади античності небагато. Найдостовірніші свідоцтва видобуто при археологічних розкопках. Садівнича культура Близького Сходу знайшла прихильність і у стародавніх греків, що активно вивозили навіть насіння і рослини фруктових дерев з напівпідкорених східних земель.
Залишки саду на терасі були знайдені при розкопках вілли Містерій. Садок розмістили на пласкому даху галереї, що з трьох боків оточувала споруду заміського палацу. Спрощений сад був створений також на терасах мавзолею давньоримського імператора Августа. На тераси насипали родючий ґрунт, куди висадили молоді кипариси. Мавзолей мав декілька терас, найвища розташовувалась на висоті сорок чотири (44) метри від рівня землі.
Верхові сади в добу відродження і маньєризму
Верхові сади не були забуті і в добу відродження, але утримували винятковий й аристократичний характер. Збережені відомості від 1400 року про садок на даху вілли Медічі. Цьому сприяла горшкова культура, коли рослини висаджували у горщики і виносили влітку на балкони і дахи. Садок на даху мав і князівський палац у місті Мантуя.
Імператор Священної Римської імперії німецької нації Фрідріх ІІІ (1415—1493) наказав створити сад 1487 року у місті Нюрнберг у південній частині замка, де були квіти, виноградні лози і невеликі дерева. Архієпископ Йоган-Філіп у Пассау наказав створити сад а двох рівнях. Його садок був захищений мурами з трьох боків і був відкритий на південь. В цьому садку переважали квіти, а невеликі рослини та деревця утримувались у горщиках. Дивом був і садок на даху замка Карлсберг у холодній Швеції.
Набагато більше умов для створення садів мала Іспанія. Верховий сад створили і для іспанського короля Карла V, де у горщиках розмістили апельсинові і лимонні деревця, лікарські рослини (для хворобливого короля) і квіти. Фанатичний син Карла Філіп ІІ мав верховий сад, котрий створили на одному з дахів його монастиря Ескоріал, що був «палацом для Бога і хижкою для самого короля». Ці сади мали відверто аристократичний характер.
Барокові верхові сади
Верхові сади або сади на дахах і галереях отримали поширення в добу бароко. Вони були обмежені розмірами галереї або даху, на якому розплановувались. Такий садок або утворювали, виносячи рослини і квіти в горщиках, або утворюючи гідроізоляційний шар зі свинцю, котрий засипали шаром ґрунту, куди висівали квіти чи переносили кущі і навіть невеликі дерева.
Верхові сади XVII–XVIII століть у вельмож і королівських родин мали відверто геометричне, регулярне розпланування і рясно прикрашались стежками, квітами, садовими лавами, малими скульптурами або вазами, перспективи закінчувались особливими, мальованими художниками картинами.
Сучасні верхові сади і сади на дахах
Галерея фото верхових садів і садів на дахах
Зимові сади
Зимові сади — різновид садів у Середній і Північній кліматичній смузі. Має поширення у країнах з холодними зимами і призначення для зберігання екзотичних, тропічних і субтропічних рослин, а також для зберігання кімнатних рослин у теплих умовах під час зими. Зимові сади мають спільне з верховими садами через власну штучність і не обов'язково розташовані на другому поверсі. Рослини з зимового саду стають «персонажами» садів на ґрунті і верхових садів у теплі місяці року.
Зимові сади теж мали відверто аристократичний характер у XIX ст., коли у паркобудівництво прийшли чавунні стандартні деталі і стандартні скляні шибки промислового виробництва. Це забезпечило відносно швидке створення оранжерей у багатих садибах і у міських палацах вельмож і королівських родин. Відома низка зимових палацових садів XIX століття у західноєвропейських столицях, зафіксована на акварелях і малюнках (Зимовий сад Воронцовського палацу, зимовий сад Зимового палацу у Санкт-Петербурзі тощо). Зимовий сад як ознака розкошів був і продовженням вітальні у палаці.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхові сади
Джерела
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука». История древнего мира. — Т. 1. Ранняя древность. — С. 97.
- журнал «Природа», № 5, 1938 (Ванин С. И. Сады и парки древнего Египта и Ассиро-Вавилонии).
- журнал «Наука и жизнь», № 4, 1977
- «Итальянский сад эпохи Ренессанса». — М.: НИИ теории и истории изобразительных искусств РАХ, 2011
Примітки
- http://futureruss.ru/worldculture/history_now_days/iz-istorii-sadov-i-parkov.html
- Ю. Зинин, «Вавилон: из мглы веков в сегодняшний день», Наука и Жизнь, 2011, № 1, стр 64.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhovi sadi takozh Visyachi sadi angl Hanging garden cultivation riznovid sadiv perevazhno u aristokratichnij kulturi sho stvoryuyutsya na shtuchnih terasah kolonadah tosho Prihid u budivnictvo ta u konstrukciyi betonu ta standartizaciyi navernuv i suchasnih arhitektoriv do stvorennya verhovih sadiv i sadiv na dahah yak zasib vidhodu vid standartnoyi monotonnosti i pidtrimki ekologichnih vimog Vodnochas ce vidhid i vid aristokratichnogo harakteru verhovih sadiv bo suchasni verhovi sadi i sadi na dahah vtratili vinyatkovist i rozkoshi i mozhut buti stvoreni tilki z kulturnih chi dikih trav i kameniv Verhovij sad u Vaviloni za uyavoyu 1726 nimecka gravyura nevidomogo avtora Spadni sadi Izola Bella v NeapoliLegendarni verhovi sadiDokladnishe Sadi Semiramidi Batkivshinoyu verhovih sadiv vvazhayut Vavilon ta Assiriyu Sadi tam utvoryuvali na osoblivih terasah ta ustupchastih konstrukciyah Kriz stolittya projshla slava divovizhnih legendarnih sadiv carici Semiramidi Perevirki viyavili netochnist istorichnih perekaziv Sadi nalezhali carici Amitis abo Amanis Same tak zvalasya druzhina carya Navuhodonosora II I same dlya neyi i buli stvoreni ci sadi Za suchasnimi danimi sadi stvorili u starodavnomu misti Vavilon zalishki kotrogo znajdeni nepodalik suchasnogo mista Hilla Isnuye i alternativna versiya sho gruntuyetsya na novomu tlumachenni klinopisnih napisiv sho vkazuyut na Nineviyu stolicyu Assirijskoyi derzhavi Zgidno klinopisnih dzherel stvorennya verhovih sadiv tam datuyut VII stolittyam do n e Vavilonskij car Navuhodonosor II 605 562 do n e poterpav vid agresiyi Assirijskoyi derzhavi sho dvichi grabuvala i rujnuvala stolichnij Vavilon Navuhodonosor II pishov na vijskovu ugodu iz carem Midiyi Kiaksarom i razom voni viboroli peremogu nad armiyami assirijciv Assiriya znikla bo yiyi teritoriyi rozdilili mizh soboyu dva peremozhci Cari takozh poridnilisya i Navuhodonosor II uzyav druzhinoyu donku Kiaksara Amitis Pustelni krayevidi Vaviloniyi prignichuvali princesu Amitis sho zvikla do lisiv Midiyi Abi vtishiti druzhinu Navuhodonosor II i nakazav stvoriti sadi na terasah Visyachimi voni buli lishe u pustelnomu marevi V istoriyi zakripilasya nazva sadi Semiramidi Naspravdi Semiramida zhila na dva stolittya ranishe za Amitis Sadi Amitis Semiramidi hvilyuvali uyavu lyudej stolittyami potomu hocha voni davno znikli i nihto ne bachiv yih nayavno Ce vidkrilo mozhlivosti dlya nestrimnoyi fantaziyi i chislennih rekonstrukcij starodavnih sadiv do cih rekonstrukcij priklali zusil chislenni hudozhniki i grafiki Starodavni greki zarahuvali ti sadi do semi chudes vidomogo yim svitu Verhovi sadi antichnostiVidomostej pro verhovi sadi antichnosti nebagato Najdostovirnishi svidoctva vidobuto pri arheologichnih rozkopkah Sadivnicha kultura Blizkogo Shodu znajshla prihilnist i u starodavnih grekiv sho aktivno vivozili navit nasinnya i roslini fruktovih derev z napivpidkorenih shidnih zemel Zalishki sadu na terasi buli znajdeni pri rozkopkah villi Misterij Sadok rozmistili na plaskomu dahu galereyi sho z troh bokiv otochuvala sporudu zamiskogo palacu Sproshenij sad buv stvorenij takozh na terasah mavzoleyu davnorimskogo imperatora Avgusta Na terasi nasipali rodyuchij grunt kudi visadili molodi kiparisi Mavzolej mav dekilka teras najvisha roztashovuvalas na visoti sorok chotiri 44 metri vid rivnya zemli Verhovi sadi v dobu vidrodzhennya i manyerizmuVerhovi sadi ne buli zabuti i v dobu vidrodzhennya ale utrimuvali vinyatkovij j aristokratichnij harakter Zberezheni vidomosti vid 1400 roku pro sadok na dahu villi Medichi Comu spriyala gorshkova kultura koli roslini visadzhuvali u gorshiki i vinosili vlitku na balkoni i dahi Sadok na dahu mav i knyazivskij palac u misti Mantuya Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckoyi naciyi Fridrih III 1415 1493 nakazav stvoriti sad 1487 roku u misti Nyurnberg u pivdennij chastini zamka de buli kviti vinogradni lozi i neveliki dereva Arhiyepiskop Jogan Filip u Passau nakazav stvoriti sad a dvoh rivnyah Jogo sadok buv zahishenij murami z troh bokiv i buv vidkritij na pivden V comu sadku perevazhali kviti a neveliki roslini ta derevcya utrimuvalis u gorshikah Divom buv i sadok na dahu zamka Karlsberg u holodnij Shveciyi Nabagato bilshe umov dlya stvorennya sadiv mala Ispaniya Verhovij sad stvorili i dlya ispanskogo korolya Karla V de u gorshikah rozmistili apelsinovi i limonni derevcya likarski roslini dlya hvoroblivogo korolya i kviti Fanatichnij sin Karla Filip II mav verhovij sad kotrij stvorili na odnomu z dahiv jogo monastirya Eskorial sho buv palacom dlya Boga i hizhkoyu dlya samogo korolya Ci sadi mali vidverto aristokratichnij harakter Barokovi verhovi sadiDokladnishe Sad baroko Verhovi sadi abo sadi na dahah i galereyah otrimali poshirennya v dobu baroko Voni buli obmezheni rozmirami galereyi abo dahu na yakomu rozplanovuvalis Takij sadok abo utvoryuvali vinosyachi roslini i kviti v gorshikah abo utvoryuyuchi gidroizolyacijnij shar zi svincyu kotrij zasipali sharom gruntu kudi visivali kviti chi perenosili kushi i navit neveliki dereva Verhovi sadi XVII XVIII stolit u velmozh i korolivskih rodin mali vidverto geometrichne regulyarne rozplanuvannya i ryasno prikrashalis stezhkami kvitami sadovimi lavami malimi skulpturami abo vazami perspektivi zakinchuvalis osoblivimi malovanimi hudozhnikami kartinami Suchasni verhovi sadi i sadi na dahahDokladnishe Galereya foto verhovih sadiv i sadiv na dahahLukka Toskana Italiya Sad na istorichnij vezhi Gvinidzhi 2009 Sistema zemleustroyu dlya derev na istorichnij vezhi Gvinidzhi Misto Lukka Toskana Italiya Foto 2008 roku Sad na dahu yaponskogo makdonaldsa Gonkong 2010 Sad na dahu Melburn Avstraliya 2013 Sad na terasah dahah Fukuoka Yaponiya 2009 Mangetten Nyu Jork sad na dahu 2003Zimovi sadiZimovij palac u Sankt Peterburzi Zimovij sad akvarel Gau 1865 Zimovi sadi riznovid sadiv u Serednij i Pivnichnij klimatichnij smuzi Maye poshirennya u krayinah z holodnimi zimami i priznachennya dlya zberigannya ekzotichnih tropichnih i subtropichnih roslin a takozh dlya zberigannya kimnatnih roslin u teplih umovah pid chas zimi Zimovi sadi mayut spilne z verhovimi sadami cherez vlasnu shtuchnist i ne obov yazkovo roztashovani na drugomu poversi Roslini z zimovogo sadu stayut personazhami sadiv na grunti i verhovih sadiv u tepli misyaci roku Zimovi sadi tezh mali vidverto aristokratichnij harakter u XIX st koli u parkobudivnictvo prijshli chavunni standartni detali i standartni sklyani shibki promislovogo virobnictva Ce zabezpechilo vidnosno shvidke stvorennya oranzherej u bagatih sadibah i u miskih palacah velmozh i korolivskih rodin Vidoma nizka zimovih palacovih sadiv XIX stolittya u zahidnoyevropejskih stolicyah zafiksovana na akvarelyah i malyunkah Zimovij sad Voroncovskogo palacu zimovij sad Zimovogo palacu u Sankt Peterburzi tosho Zimovij sad yak oznaka rozkoshiv buv i prodovzhennyam vitalni u palaci Div takozhSad Starodavnogo Yegiptu Heneralife Algambra Prirodoohoronna ideologiya Sakralnij landshaft Panuvannya nad prirodoyu Kult dikoyi prirodi Kimnatne roslinnictvo Atrium Oranzhereya Budinok studiya Rikardo Bofilla Muzej sadovo parkovogo mistectva Sankt Peterburg PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Verhovi sadi Portal Istoriya Portal Biologiya Portal Sadi i parki Portal Arhitektura DzherelaIstoriya drevnego mira Pod redakciej I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka Istoriya drevnego mira T 1 Rannyaya drevnost S 97 zhurnal Priroda 5 1938 Vanin S I Sady i parki drevnego Egipta i Assiro Vavilonii zhurnal Nauka i zhizn 4 1977 Italyanskij sad epohi Renessansa M NII teorii i istorii izobrazitelnyh iskusstv RAH 2011Primitkihttp futureruss ru worldculture history now days iz istorii sadov i parkov html Yu Zinin Vavilon iz mgly vekov v segodnyashnij den Nauka i Zhizn 2011 1 str 64