Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сад Стародавнього Єгипту — господарська, культурна і меморіальна галузь садівництва у Стародавньому Єгипті.
Історія вивчення
Нова хвиля моди на старожитності Єгипту доби фараонів прийшла у країни Західної Європи у 18 ст. Показовою була діяльність італійця-авантюриста Джованні Баттіста Бельцоні (1778—1823). Аби вижити і заробити на життя він був вимушений братися за будь-яку роботу, був і перукарем, і інженером, і втікачем, і хижаком-археологом та грабіжником могил стародавніх єгиптян. Молодість Джованні припала на військові авантюри Наполеона Бонапарта і захоплення князівств Італії французькими вояками. Високого на зріст молодика (два метри) силоміць би забрали в армію французів-загарбників 1797 року, тому він втік із Рима. Молодість, бажання заробити на життя і нестабільність воєнних років сприяли розвитку авантюрних рис його характеру. Він роками мандрував країнами Європи, а згодом і арабського Сходу, беручись за різні роботи. Мешкав у Нідерландах, перебрався у Лондон, де пристав до мандрівного цирку. Разом з цирком розпочалися гастролі в Іспанії, Португалії, Сирії, острові Мальта. На Мальті 1815 року він зустрівся з Ісмаелем Ґібралтаром, посланцем Мехмеда Алі Паші (1769—1848) з арабського Єгипту. Останнього зацікавило знання Джованні Бельцоні гідравлічних механізмів, і в результаті той, разом з дружиною, відбув у Каїр. У Каїрі відкрив, що можна заробляти на пограбуванні стародавніх поховань і продажу знайденого в них. Британським консулом на той час у Каїрі був Генрі Солтом (1780—1827), дипломат, трохи художник. У той час в Єгипті точилося запекле суперництво між Францією та Великою Британію за першість у грабунку та вивезенні до Європи археологічних скарбів Стародавнього Єгипту. За рахунок авантюрного й ініціативного Джованні Бельцоні, генеральний консул Британії зміцнив свої позиції. Одним з перших західноєвропейців Джованні Бельцоні поверхнево дослідив храми на острові Філе, храм в Абу-Сімбелі, відкритий до нього швейцарським науковцем Буркхардом. Бурхлива активність Бельцоні йшла не стільки від жаги наукових досліджень, бо він не був науковцем, скільки від авантюрного бажання новини і відкриття мистецьких скарбів, які прагнув забрати і переправити у Британію, на свою нову батьківщину. Звідси намагання пробитися в храм Абу-Сімбел, загарбання давньоєгипетського обеліска на острові Філе, розкопки в містечку Карнак, в Долині царів. Відкриття і розкопки авантюриста-аматора мимоволі, в останню чергу сприяли науковим відкриттям і становленню науки єгиптології. Це і дешифровка напису на вище згаданому обеліску, і започаткування систематики на матеріалі розритих поховань. Аби закріпити за собою пріоритет у відкритті нових могил, він почав ставити власні написи на поховальних коморах (збережених донині).
До кінця 18 століття знання про Стародавній Єгипет були безсистемними і ґрунтувалися на некритичних, давньогрецьких джерелах (Гораполлон, Геродот та ін.) та на фактах хижацьких розкопок. Але накопичені артефакти у європейських музеях, рельєфи і камені з написами і малюнками у Парижі і Лондоні сприяли появі і розвитку науки єгиптології. Серед отриманих малюнків (на каменях і на деяких папірусах) були знайдені і зображення та примітивні плани садів. Згодом ці зображення доповнили зображення садів на стінописах у поховальних коморах. Музей мистецтва Метрополітен зберігає модель ще примітивного саду, теж знайденого у поховальній камері доби 11-ї династії.
Західноєвропейське декоративне садівництво до кінця 19 ст. пройшло власний довгий шлях розвитку. По аналогії з ним розпочалось і вивчення садівництва Стародавнього Єгипту на інформації з папірусів, з зображень на камені і на рельєфах.
Феномен саду в прадавніх цивілізаціях
Після десятиліть досліджень і аналізу колишнього досвіду садівництва стало зрозуміло, що сад (як пізніше і парк) — комплекс природного та культурного, привнесеного людиною. Для осілих народів на певному етапі розвитку стало замало природних чагарників, лісів чи гаїв. Рослини почали вирощувати поряд із власними домівками. Особливо це стосувалось ягідних кущів і фруктових дерев, лікарських рослин.
Рослини з природного середовища почали переміщати у соціокультурне середовище людей. Ягідні кущі і фруктові дерева робили жітлове поселення більш комфортним, затишним, рятувало дорослих і дітей від спекотного сонця, дарувало врожай. Сад став цивілізаційним і урбаністичним фактором. Обожнення явищ природи (грому, дощу, блискавок, гір і скель, окремих каменів, джерел і річок) логічно перейшло і на обожнення окремих гаїв і окремих рослин. Неплодюча вишня сакура згодом стала символом Японії, а нефруктові дуби — символом Великої Британії, коли вже призабули про обожнення дерев. В посушливих районах з великими пустельними ділянками до обрія — прибуття у оазу з водою та деревами було порятунком. Штучними оазами стають і сади біля поселень.
Нестандартність штучних водойм і куп рослин впадала у вічі в посушливому кліматі, штучні сади швидно обожнювались, до них ставились як до сакральних і культурних феноменів, місць поклоніння, роздумів про богів, медитації. Доказами цього були легенди, пов'язані із окремими рослинами, деревами і садами, їх стародавні зображення на каменях, у рельєфах, в малюнках держав Межиріччя, Ассирії, Стародавнього Єгипту тощо. У Корані правовірним мусульманам у раю обіцяли сади.
Сакральне поєднання каменів, рослин і води було канонізоване у садівництві Стародавнього Китаю і зберіглося донині. Те ж саме стосується і садів Японії.
Господарські сади
У Стародавньому Єгипті було декілька типів садів. Зазвичай їх створювали неподалік річки Ніл на пласких або вирівняних ділянках. У розпланування саду внесли геометричні форми. Посередині створювали видовжений басейн прямокутної форми з водою. Береги басейна оточували деревами та пальмами. Сад відокремлювали від оточення мурами. Залежно від статків родини сади мали малі або великі розміри. Багатії мали декілька садів, а басейн оточувало два-три ряди фруктових дерев і пальм. Сад прикрашав і окремий павільйон. Сад був і місцем відпочинку, і мав господарські функції для отримання фруктів, фініків, лікарських рослин.
Лише іноді сади у Єгипті розташовували на невисоких терасах.
Малі меморіальні сади
Найпростішими за розплануванням були невеличкі сади біля могил. Їх появі сприяли затверджені уявлення, що душа померлого після поховання і певної церемонії виходить з могили і відпочивати у тіньку дерев, насолоджуватись спостереженнями за водою басейна та квітами. Про це сповіщали і знайдені намогильні написи, серед яких і така: «Нехай буду вічно мандрувати вздовж берегів мого басейна та радіти у тіньку моєї смоковниці, нехай душа моя сидітиме на гілках приготованого для мене намогильного садка».
Сади, котрими насолоджувались мешканці за життя, логічно перейшли у зображення на мурах поховальних камер. Ці зображення схематичні і подані ніби зверху. Дерева наче покладені на бік, але частково відтворені риси, притаманні кожному дереву і кущам, що дозволяло їх розпізнати. Зображення різних садів (від спрощених за розплануванням до складних, з виноградниками і декількома басейнами з водою) знайдені у поховальних коморах багатих і не дуже давньоєгипетських небіжчиків.
Сади фараонів і придворних
Великі і найбагатші сади мав фараон та його родина. Збережені відомості про сади, штучно створені у комплексі, створеному храмовим служкою та архітектором Сенмутом для цариці-фараона Хатшепсут (1505—1484 рр. до н. е.). ЇЇ палац у Дейр ель-Бахрі Сенмут прикрасив алеями миртових дерев, що були вивезені з держави Пунт до Єгипту після цільової торговой экспедиції. Мало незвичних для Єгипту дерев, так сад прикрасили ще й звіринцем із екзотиними тваринами. На кам'яному рельєфі у Дейр ель-Бахрі були знайдені зораження павіанів, пантер і жирафів з того звіринцю.
Фараон Тутмос III (1525—1491 гг. до н.э.) зробив декілька військових походів у країни Східного Середземномор'я (Передня Азія) та у глиб Африканського континента (у Нубію, Верхній Єгипет). З кожного з військових походів привіз здобич у вигляді нетипових для Єгипту рослин і квітів, а також тварин, що розмістив у власних садах.
Розкопки у поруйнованій столиці Ахетатоні фараона-єретика Ехнатона (1372—1354 гг. до н.э.) принесли свідоцтва про тамтешні сади. Виявилось, що їх було багато. Сади прикрашали і державні установи (низку канцелярій, гарем фараона, казарми, державні установи, павільйони для гостей), і палац фараона та його родини. Сади розташували у внутрініх двориках помешкань вельмож. Місцевим дивом були верхові сади на дахах і терасах вздовж «Царського тракта». Мав фараон і власний звіринець.
На південь від столичного Ахетатон була створена заміська резиденція фараона Меру-Атон. Вона мала вже парк і штучний ставок, поєднаний каналом із річкою Ніл. Став і канал були такої глибини, що там катались на човнах і запливали у Ніл. Став прикрасили штучними острівцями та парковими павільйонами.
Садівництво Стародавнього Єгипта досягло певного розвитку у роки правління фараонів Рамзеса II (1298—1235 рр. до н. е.) та Рамзеса III (1198—1188 рр. до н. е.) З документальних записів тої доби відомо, що фараон Рамзес II передав у корисування різним храмам більше п'яти сотень садів. Дослідники вважають, що сади фараонів перетнули межу норми і згодом набули рис нечуваної величі і грандіозності, як і їх «офіційна» архітектура.
Храмові сади
Первісні сади біля храмів мало відрізнялись від господарських. Але дещо інші функції храмів накладали на сади і інше навантаження — вирощування рослин і квітів, що брали участь у магічних церемоніях. Магія, певні ритуали, забобони відігравали надзвичайну роль у житті, віруваннях і побуті стародавніх єгиптян. Магічні обряди супроводжували навіть збори і намагання заколотників, що планували атакувати варту чи напасти на поховання з метою грабежу поховань багатіїв чи фараонів.
Храмові сади, таким чином, мали і дерева, і кущі, і квіти, необхідні для численних ритуалів. Храмові сади також використовувались як домівки для уособлень давньоєгипетських богів, низка котрих мали тваринні подоби (ібіс, павіан, левоголова Сохмет). Частка рослин або дерев була тісно пов'язана із певним божеством (так, платан розглядався священним деревом богині Хатхор).
Фараони не зупинялись перед створенням великих за розмірами садів. Аби заручитися підтримкою священиків і богів, фараони дарували храмам власні сади і у садівництво прийшли надмірна велич і гігантоманія. Виникли садові алеї, що тяглися на декілька сотень метрів і поєднували декілька храмів у єдиний комплекс. Чим далі від річки Ніл був такий сад, тим складнішим ставав догляд та водопостачання. Знайдені колодязі у десять метрів глибиною, що використовувались для поливу дерев і кущів. Знайдені і зображення пристосувань для видобутку води з колодязів — так звані шадуфи, що нагадують звичайний колодязний журавель: важіль з противагою на одному кінці й прив'язаним черпаком на другому.
Садівництво у Стародавньому Єгипті не було легкою галуззю. Для садів готували штучні ділянки, будували павільйон і створювали басейн, мури і береги котрого викладали з кам'яних брил. Треба було принести чи привезти водні рослини і молоді дерева, викопані з землею. Коли дерева розсадили, починався догляд і поливи, заміна загиблих. У басейни запускали риб. Аби зберегти врожай, сад відокремлювали від оточення високими мурами. Сам врожай (окрім грабіжників) треба було захистити від диких тварин і, особливо, диких птахів. Відомо, що у садах розміщали хитрі пристосування для відлякування птахів або пастки. В садах вистачало довгої праці і її небагатим власникам, і слугам, і рабам.
Галерея рослин, що використовувались в садах Стародавнього Єгипту
-
![image]()
Фінік їстівний (Phoenix dactylifera) -
![image]()
Акація -
![image]()
Папірус -
![image]()
Персея індійська -
![image]()
Тамарікс -
![image]()
Сікомора (Ficus sycomorus), зрілі фрукти
Див. також
Джерела
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука». История древнего мира. — Т. 1. Ранняя древность. — С. 97.
- Авдиев В. И. Культура Древнего Египта. — Л.: Госполитиздат, 1953. — С. 292—311.
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
- журнал «Природа», № 5, 1938.
Посилання
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sad Starodavnogo Yegiptu gospodarska kulturna i memorialna galuz sadivnictva u Starodavnomu Yegipti Sad z pohovannya Nebamun 18 dinastiya Ulamok stinopisu Britanskij muzej London Istoriya vivchennyaModel pervisnogo sada znajdena v pohovalnomu kompleksi doba 11 yi dinastiyi Muzej mistectva Metropoliten Nova hvilya modi na starozhitnosti Yegiptu dobi faraoniv prijshla u krayini Zahidnoyi Yevropi u 18 st Pokazovoyu bula diyalnist italijcya avantyurista Dzhovanni Battista Belconi 1778 1823 Abi vizhiti i zarobiti na zhittya vin buv vimushenij bratisya za bud yaku robotu buv i perukarem i inzhenerom i vtikachem i hizhakom arheologom ta grabizhnikom mogil starodavnih yegiptyan Molodist Dzhovanni pripala na vijskovi avantyuri Napoleona Bonaparta i zahoplennya knyazivstv Italiyi francuzkimi voyakami Visokogo na zrist molodika dva metri silomic bi zabrali v armiyu francuziv zagarbnikiv 1797 roku tomu vin vtik iz Rima Molodist bazhannya zarobiti na zhittya i nestabilnist voyennih rokiv spriyali rozvitku avantyurnih ris jogo harakteru Vin rokami mandruvav krayinami Yevropi a zgodom i arabskogo Shodu beruchis za rizni roboti Meshkav u Niderlandah perebravsya u London de pristav do mandrivnogo cirku Razom z cirkom rozpochalisya gastroli v Ispaniyi Portugaliyi Siriyi ostrovi Malta Na Malti 1815 roku vin zustrivsya z Ismaelem Gibraltarom poslancem Mehmeda Ali Pashi 1769 1848 z arabskogo Yegiptu Ostannogo zacikavilo znannya Dzhovanni Belconi gidravlichnih mehanizmiv i v rezultati toj razom z druzhinoyu vidbuv u Kayir U Kayiri vidkriv sho mozhna zaroblyati na pograbuvanni starodavnih pohovan i prodazhu znajdenogo v nih Britanskim konsulom na toj chas u Kayiri buv Genri Soltom 1780 1827 diplomat trohi hudozhnik U toj chas v Yegipti tochilosya zapekle supernictvo mizh Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyu za pershist u grabunku ta vivezenni do Yevropi arheologichnih skarbiv Starodavnogo Yegiptu Za rahunok avantyurnogo j iniciativnogo Dzhovanni Belconi generalnij konsul Britaniyi zmicniv svoyi poziciyi Odnim z pershih zahidnoyevropejciv Dzhovanni Belconi poverhnevo doslidiv hrami na ostrovi File hram v Abu Simbeli vidkritij do nogo shvejcarskim naukovcem Burkhardom Burhliva aktivnist Belconi jshla ne stilki vid zhagi naukovih doslidzhen bo vin ne buv naukovcem skilki vid avantyurnogo bazhannya novini i vidkrittya misteckih skarbiv yaki pragnuv zabrati i perepraviti u Britaniyu na svoyu novu batkivshinu Zvidsi namagannya probitisya v hram Abu Simbel zagarbannya davnoyegipetskogo obeliska na ostrovi File rozkopki v mistechku Karnak v Dolini cariv Vidkrittya i rozkopki avantyurista amatora mimovoli v ostannyu chergu spriyali naukovim vidkrittyam i stanovlennyu nauki yegiptologiyi Ce i deshifrovka napisu na vishe zgadanomu obelisku i zapochatkuvannya sistematiki na materiali rozritih pohovan Abi zakripiti za soboyu prioritet u vidkritti novih mogil vin pochav staviti vlasni napisi na pohovalnih komorah zberezhenih donini Do kincya 18 stolittya znannya pro Starodavnij Yegipet buli bezsistemnimi i gruntuvalisya na nekritichnih davnogreckih dzherelah Gorapollon Gerodot ta in ta na faktah hizhackih rozkopok Ale nakopicheni artefakti u yevropejskih muzeyah relyefi i kameni z napisami i malyunkami u Parizhi i Londoni spriyali poyavi i rozvitku nauki yegiptologiyi Sered otrimanih malyunkiv na kamenyah i na deyakih papirusah buli znajdeni i zobrazhennya ta primitivni plani sadiv Zgodom ci zobrazhennya dopovnili zobrazhennya sadiv na stinopisah u pohovalnih komorah Muzej mistectva Metropoliten zberigaye model she primitivnogo sadu tezh znajdenogo u pohovalnij kameri dobi 11 yi dinastiyi Zahidnoyevropejske dekorativne sadivnictvo do kincya 19 st projshlo vlasnij dovgij shlyah rozvitku Po analogiyi z nim rozpochalos i vivchennya sadivnictva Starodavnogo Yegiptu na informaciyi z papirusiv z zobrazhen na kameni i na relyefah Fenomen sadu v pradavnih civilizaciyahPislya desyatilit doslidzhen i analizu kolishnogo dosvidu sadivnictva stalo zrozumilo sho sad yak piznishe i park kompleks prirodnogo ta kulturnogo privnesenogo lyudinoyu Dlya osilih narodiv na pevnomu etapi rozvitku stalo zamalo prirodnih chagarnikiv lisiv chi gayiv Roslini pochali viroshuvati poryad iz vlasnimi domivkami Osoblivo ce stosuvalos yagidnih kushiv i fruktovih derev likarskih roslin Roslini z prirodnogo seredovisha pochali peremishati u sociokulturne seredovishe lyudej Yagidni kushi i fruktovi dereva robili zhitlove poselennya bilsh komfortnim zatishnim ryatuvalo doroslih i ditej vid spekotnogo soncya daruvalo vrozhaj Sad stav civilizacijnim i urbanistichnim faktorom Obozhnennya yavish prirodi gromu doshu bliskavok gir i skel okremih kameniv dzherel i richok logichno perejshlo i na obozhnennya okremih gayiv i okremih roslin Neplodyucha vishnya sakura zgodom stala simvolom Yaponiyi a nefruktovi dubi simvolom Velikoyi Britaniyi koli vzhe prizabuli pro obozhnennya derev V posushlivih rajonah z velikimi pustelnimi dilyankami do obriya pributtya u oazu z vodoyu ta derevami bulo poryatunkom Shtuchnimi oazami stayut i sadi bilya poselen Nestandartnist shtuchnih vodojm i kup roslin vpadala u vichi v posushlivomu klimati shtuchni sadi shvidno obozhnyuvalis do nih stavilis yak do sakralnih i kulturnih fenomeniv misc pokloninnya rozdumiv pro bogiv meditaciyi Dokazami cogo buli legendi pov yazani iz okremimi roslinami derevami i sadami yih starodavni zobrazhennya na kamenyah u relyefah v malyunkah derzhav Mezhirichchya Assiriyi Starodavnogo Yegiptu tosho U Korani pravovirnim musulmanam u rayu obicyali sadi Sakralne poyednannya kameniv roslin i vodi bulo kanonizovane u sadivnictvi Starodavnogo Kitayu i zberiglosya donini Te zh same stosuyetsya i sadiv Yaponiyi Gospodarski sadiU Starodavnomu Yegipti bulo dekilka tipiv sadiv Zazvichaj yih stvoryuvali nepodalik richki Nil na plaskih abo virivnyanih dilyankah U rozplanuvannya sadu vnesli geometrichni formi Poseredini stvoryuvali vidovzhenij basejn pryamokutnoyi formi z vodoyu Beregi basejna otochuvali derevami ta palmami Sad vidokremlyuvali vid otochennya murami Zalezhno vid statkiv rodini sadi mali mali abo veliki rozmiri Bagatiyi mali dekilka sadiv a basejn otochuvalo dva tri ryadi fruktovih derev i palm Sad prikrashav i okremij paviljon Sad buv i miscem vidpochinku i mav gospodarski funkciyi dlya otrimannya fruktiv finikiv likarskih roslin Lishe inodi sadi u Yegipti roztashovuvali na nevisokih terasah Mali memorialni sadiNajprostishimi za rozplanuvannyam buli nevelichki sadi bilya mogil Yih poyavi spriyali zatverdzheni uyavlennya sho dusha pomerlogo pislya pohovannya i pevnoyi ceremoniyi vihodit z mogili i vidpochivati u tinku derev nasolodzhuvatis sposterezhennyami za vodoyu basejna ta kvitami Pro ce spovishali i znajdeni namogilni napisi sered yakih i taka Nehaj budu vichno mandruvati vzdovzh beregiv mogo basejna ta raditi u tinku moyeyi smokovnici nehaj dusha moya siditime na gilkah prigotovanogo dlya mene namogilnogo sadka Sadi kotrimi nasolodzhuvalis meshkanci za zhittya logichno perejshli u zobrazhennya na murah pohovalnih kamer Ci zobrazhennya shematichni i podani nibi zverhu Dereva nache pokladeni na bik ale chastkovo vidtvoreni risi pritamanni kozhnomu derevu i kusham sho dozvolyalo yih rozpiznati Zobrazhennya riznih sadiv vid sproshenih za rozplanuvannyam do skladnih z vinogradnikami i dekilkoma basejnami z vodoyu znajdeni u pohovalnih komorah bagatih i ne duzhe davnoyegipetskih nebizhchikiv Sadi faraoniv i pridvornihVeliki i najbagatshi sadi mav faraon ta jogo rodina Zberezheni vidomosti pro sadi shtuchno stvoreni u kompleksi stvorenomu hramovim sluzhkoyu ta arhitektorom Senmutom dlya carici faraona Hatshepsut 1505 1484 rr do n e YiYi palac u Dejr el Bahri Senmut prikrasiv aleyami mirtovih derev sho buli vivezeni z derzhavi Punt do Yegiptu pislya cilovoyi torgovoj ekspediciyi Malo nezvichnih dlya Yegiptu derev tak sad prikrasili she j zvirincem iz ekzotinimi tvarinami Na kam yanomu relyefi u Dejr el Bahri buli znajdeni zorazhennya pavianiv panter i zhirafiv z togo zvirincyu Faraon Tutmos III 1525 1491 gg do n e zrobiv dekilka vijskovih pohodiv u krayini Shidnogo Seredzemnomor ya Perednya Aziya ta u glib Afrikanskogo kontinenta u Nubiyu Verhnij Yegipet Z kozhnogo z vijskovih pohodiv priviz zdobich u viglyadi netipovih dlya Yegiptu roslin i kvitiv a takozh tvarin sho rozmistiv u vlasnih sadah Rozkopki u porujnovanij stolici Ahetatoni faraona yeretika Ehnatona 1372 1354 gg do n e prinesli svidoctva pro tamteshni sadi Viyavilos sho yih bulo bagato Sadi prikrashali i derzhavni ustanovi nizku kancelyarij garem faraona kazarmi derzhavni ustanovi paviljoni dlya gostej i palac faraona ta jogo rodini Sadi roztashuvali u vnutrinih dvorikah pomeshkan velmozh Miscevim divom buli verhovi sadi na dahah i terasah vzdovzh Carskogo trakta Mav faraon i vlasnij zvirinec Na pivden vid stolichnogo Ahetaton bula stvorena zamiska rezidenciya faraona Meru Aton Vona mala vzhe park i shtuchnij stavok poyednanij kanalom iz richkoyu Nil Stav i kanal buli takoyi glibini sho tam katalis na chovnah i zaplivali u Nil Stav prikrasili shtuchnimi ostrivcyami ta parkovimi paviljonami Sadivnictvo Starodavnogo Yegipta dosyaglo pevnogo rozvitku u roki pravlinnya faraoniv Ramzesa II 1298 1235 rr do n e ta Ramzesa III 1198 1188 rr do n e Z dokumentalnih zapisiv toyi dobi vidomo sho faraon Ramzes II peredav u korisuvannya riznim hramam bilshe p yati soten sadiv Doslidniki vvazhayut sho sadi faraoniv peretnuli mezhu normi i zgodom nabuli ris nechuvanoyi velichi i grandioznosti yak i yih oficijna arhitektura Hramovi sadiPervisni sadi bilya hramiv malo vidriznyalis vid gospodarskih Ale desho inshi funkciyi hramiv nakladali na sadi i inshe navantazhennya viroshuvannya roslin i kvitiv sho brali uchast u magichnih ceremoniyah Magiya pevni rituali zaboboni vidigravali nadzvichajnu rol u zhitti viruvannyah i pobuti starodavnih yegiptyan Magichni obryadi suprovodzhuvali navit zbori i namagannya zakolotnikiv sho planuvali atakuvati vartu chi napasti na pohovannya z metoyu grabezhu pohovan bagatiyiv chi faraoniv Hramovi sadi takim chinom mali i dereva i kushi i kviti neobhidni dlya chislennih ritualiv Hramovi sadi takozh vikoristovuvalis yak domivki dlya uosoblen davnoyegipetskih bogiv nizka kotrih mali tvarinni podobi ibis pavian levogolova Sohmet Chastka roslin abo derev bula tisno pov yazana iz pevnim bozhestvom tak platan rozglyadavsya svyashennim derevom bogini Hathor Faraoni ne zupinyalis pered stvorennyam velikih za rozmirami sadiv Abi zaruchitisya pidtrimkoyu svyashenikiv i bogiv faraoni daruvali hramam vlasni sadi i u sadivnictvo prijshli nadmirna velich i gigantomaniya Vinikli sadovi aleyi sho tyaglisya na dekilka soten metriv i poyednuvali dekilka hramiv u yedinij kompleks Chim dali vid richki Nil buv takij sad tim skladnishim stavav doglyad ta vodopostachannya Znajdeni kolodyazi u desyat metriv glibinoyu sho vikoristovuvalis dlya polivu derev i kushiv Znajdeni i zobrazhennya pristosuvan dlya vidobutku vodi z kolodyaziv tak zvani shadufi sho nagaduyut zvichajnij kolodyaznij zhuravel vazhil z protivagoyu na odnomu kinci j priv yazanim cherpakom na drugomu Sadivnictvo u Starodavnomu Yegipti ne bulo legkoyu galuzzyu Dlya sadiv gotuvali shtuchni dilyanki buduvali paviljon i stvoryuvali basejn muri i beregi kotrogo vikladali z kam yanih bril Treba bulo prinesti chi privezti vodni roslini i molodi dereva vikopani z zemleyu Koli dereva rozsadili pochinavsya doglyad i polivi zamina zagiblih U basejni zapuskali rib Abi zberegti vrozhaj sad vidokremlyuvali vid otochennya visokimi murami Sam vrozhaj okrim grabizhnikiv treba bulo zahistiti vid dikih tvarin i osoblivo dikih ptahiv Vidomo sho u sadah rozmishali hitri pristosuvannya dlya vidlyakuvannya ptahiv abo pastki V sadah vistachalo dovgoyi praci i yiyi nebagatim vlasnikam i slugam i rabam Galereya roslin sho vikoristovuvalis v sadah Starodavnogo YegiptuYegipetskij blakitnij lotos Nymphaea caerulea kvitka Granatove derevo kviti i plid Finik yistivnij Phoenix dactylifera Akaciya Papirus Perseya indijska Tamariks Sikomora Ficus sycomorus zrili fruktiDiv takozhKultura Starodavnogo Yegiptu Heneralife Algambra Italijskij sad dobi vidrodzhennya Verhovi sadiDzherelaIstoriya drevnego mira Pod redakciej I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka Istoriya drevnego mira T 1 Rannyaya drevnost S 97 Avdiev V I Kultura Drevnego Egipta L Gospolitizdat 1953 S 292 311 Afrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 zhurnal Priroda 5 1938 PosilannyaPortal Istoriya Portal Biologiya Portal Yegipet Primitki