Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верхня чка кол Яворовець селище в Україні в Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області Розташов

Верхнячка (Христинівський район)

Верхнячка (Христинівський район)

Верхня́чка (кол. Яворовець) — селище в Україні, в Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Верхнячка (притока Уманки) за 5 км на північний схід від міста Христинівка. Населення становить 3 447 осіб (станом на 1 січня 2022 р.).

селище Верхнячка
image
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Христинівська міська громада
Облікова картка Верхнячка 
Основні дані
Засновано 1630-ті рр.
Статус із 2024 року
Площа 6,2 км²
Населення ▼ 3447 (01.01.2022)
Поштовий індекс 20022
Телефонний код +380 XXX
Географічні координати 48°49′34″ пн. ш. 30°02′14″ сх. д. / 48.82611° пн. ш. 30.03722° сх. д. / 48.82611; 30.03722Координати: 48°49′34″ пн. ш. 30°02′14″ сх. д. / 48.82611° пн. ш. 30.03722° сх. д. / 48.82611; 30.03722
Висота над рівнем моря 231 м
Водойма р. Верхнячка


Відстань
Найближча залізнична станція: Христинівка
До станції: 5,9 км
До райцентру:
 - залізницею: 5 км
 - автошляхами: 5,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 160 км
 - автошляхами: 195 км
Селищна влада
Адреса 20001, Черкаська обл., Уманський р-н, м. Христинівка, вул. Соборна, 30
Голова селищної ради Наконечний Микола Миколайович
Вебсторінка Христинівська ОТГ
Карта
image
image
Верхнячка
image
image
Верхнячка

image Верхнячка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верхнячка.

Історія

Територія сучасної Верхнячки та її околиць була заселена людьми ще з IV тисячоліття до н. е. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської, білогрудівської та черняхівської культур.

На місці майбутньої Верхнячки в старовину, задовго до заснування села, проходив татарський Чорний шлях. Тож, цій місцевості довелося бути свідком багатьох драматичних та героїчних чинів. Так, за словами одного літопису, у квітні 1497 року тут, на витоках Уми (сучасної Уманки) князями Михаїлом та Василем Острозькими дощенту була розгромлена значна татарська ватага, що поверталася з плюндрування України, було вбито ханового сина Ахмата та полонено якогось Мамишю-Биру.

Заснована Верхнячка не раніше кінця 1630-х років, як Яворовець. Перша згадка про Верхнячку належить до 1646 року, коли чернігівський воєвода Мартин Калиновський віддав її у заставу разом з іншими селами за 1,5 тис. злотих. 1664 року тут нараховувалося 23 оподаткованих димів (дворів).

У XVIII столітті населення Верхнячки зростало. 1768 року налічувався 81 двір, а через 25 років — 141 кріпацьке господарство (839 мешканців).

З 1793 року Верхнячка у складі Правобережної України відійшла до Російської імперії.

Село швидко почало зростати після того, як поміщик Ясинський 1845 року збудував цукроварню. Виробництво на ній було побудоване на ручній праці кріпаків. Тягловою силою переважно були воли. 1859 року цукроварню перебудовано, встановлено паровий двигун. Хоча цукроварня була невелика, примітивність її обладнання вимагала значної кількості робочих рук. Це й сприяло збільшенню населення. 1864 року в селі мешкала 1381 особа.

Згідно з уставною грамотою 1865 року в селі налічувалося 240 дворів, з них: тяглих — 98, піших — 128 та городників — 14. Їх земельні наділи дорівнювали 1223 десятинам, з якої 1086 десятин було орної і сіножатей.

У 80-х роках XIX століття цукроварню придбав австрійський капіталіст Дітріх. Він став розширювати виробництво, що привело до збільшення посівних площ цукрових буряків. Щоб збільшити продуктивність і підвищити врожайність цукрових буряків в 1899 році в селі відкрито селекційну станцію.

За описом 1912 року у Верхнячці поміщикові Василю Чернову належало 858 десятин землі, 433 селянським господарствам 1216 десятин. 24 господарства були безземельними, 48 — мали менше десятини, 126 від 1 до 2 десятин. 51 двір не мав худоби, а 412 — коней.

З початком Першої світової війни майже 75 % чоловічого населення призовного віку було мобілізовано на фронт. Близько 100 з них загинули, ще більше повернулися інвалідами.

У приміщенні колишньої церковнопарафіяльної школи ще 1919 року відкрито початкову школу. Через рік тут працювали заводський клуб, а в кінці 1921 року — школа фабрично-заводського навчання.

Після низки змін влади під час Визвольних змагань, у січні 1920 року в селі розпочалася радянська окупація.

З 1923 року по 1927 рік Верхнячка була районним центром, потім увійшла до Христинівського району.

25 жовтня 1929 року в селі створено сільськогосподарську артіль.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 394 мешканця села.

Друга світова війна

31 липня 1941 року село було окуповане німецькими військами. 9 березня 1944 року село зайняли воїни 206-ї стрілецької дивізії 27-ї армії 2-го Українського фронту. За роки війни понад 400 жителів села воювали на фронтах, 250 з них загинули, 362 учасника війни нагороджені урядовими нагородами.

Післявоєнні роки

По закінченню війни почалася відбудова села. Вже 1 вересня 1944 року відкрилися середня та семирічна школи.

В 1959 році в селі відкрито цегельний завод. В цьому ж році місцевий колгосп став укрупненим господарством. До нього приєдналися господарства із сусідніх Багачівки, Вербуватої та Пеніжкового. Колгосп мав 4156 га земельних угідь, в тому числі 3894 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на відгодівлі молодняка великої рогатої худоби й птиці. З 1961 року він став називатися «Росія».

В 1960 році Верхнячку віднесено до категорії селищ міського типу. Того ж року побудовано будинок культури. В 1965 році споруджено нове приміщення середньої школи.

Станом на 1972 рік в селі працювали дільнича лікарня на 50 ліжок, поліклінічне відділення з рентгенівським, електрокардіологічним, операційним та іншими кабінетами, середня і восьмирічна школи, 3 дитячих садка. 5 бібліотек селища мали книжковий фонд 57 тисяч томів. Населення становило 5500 осіб.

2008 рік, Верхняцький цукровий завод, що дав поштовх у розвитку села у XIX столітті, безжально знищено — порізано на металобрухт.

8 жовтня 2012 року Народний депутат України від Партії регіонів Валерій Бевзенко звернувся до правоохоронних органів та центральних органів виконавчої влади з вимогою перевірити свавілля працівників лісництв Черкаської області у зв'язку з вирубкою дубів у селищі.

Сучасність

Інфраструктура сучасної Верхнячки: дитячий садок, загальноосвітня школа, навчально-виховний комплекс, дитяча школа мистецтв, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, стадіон районного значення, бібліотека з фондом, який був зібраний з усіх раніше існуючих бібліотек селища, два будинки культури, краєзнавчий музей, дільнична лікарня з поліклінічним відділенням, храм Святого Івана Богослова УПЦ МП, храм Святих Петра і Павла УПЦ КП, відділення поштового зв'язку, яке обслуговує населення селища та прилеглих сіл району, філія Ощадбанку, три аптеки, ряд торгових точок-магазинів та кафе, ринок, який працює тричі на тиждень.

Верхнячка має досить хороше транспортне сполучення з Христинівкою та Уманню. До Христинівки автобуси відправляються щопівгодини, окрім того є ще чимала кількість транзитних рейсів. До Умані автобуси ходять вісім разів на добу. До Києва — двічі на добу. У селищі працює свій автоперевізник.

Господарство. У селищі діють чотири агрофірми, найстаріша в області дослідно-селекційна станція, бітумний (асфальтний) завод, ковбасний цех (зараз у законсервованому стані), донедавна працювала хлібопекарня.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 4 192 97,69 %
Російська 78 1,82 %
Інше 21 0,49 %
Разом 4 291 100,00 %

Культурна спадщина

image
Контора цукрозаводу (поч. XX ст.)
Контора цукрозаводу (поч. XX ст.) 
image
Комора селекстанції (1904 р.)
Комора селекстанції (1904 р.) 
image
Лабораторія селекстанції
(1899 р.)
Лабораторія селекстанції
(1899 р.) 
image
Огорожа селекстанції
(поч. XX ст.)
Огорожа селекстанції
(поч. XX ст.) 
image
Братська могила партизан
Братська могила партизан 
image
Братська могила радянських воїнів
Братська могила радянських воїнів 
image
Пам'ятник воїнам-односельцям
Пам'ятник воїнам-односельцям 
image
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Пам'ятний знак жертвам Голодомору 

Відомі люди

Галерея

  • image
    Головна вулиця
  • image
    Селищна рада
  • image
    Ліцей
  • image
    Школа №2
  • image
    Навчально-виробничий комбінат
  • image
    Будинок культури
  • image
    Амбулаторія
  • image
    Топкова амбулаторії
  • image
    Краєзнавчий музей
  • image
    Ставок

Див. також

Примітки

Верхнячка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Означення у Вікісловнику?
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
image Проєкт
image Верхнячка у Вікісховищі?
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Погода в селищі Верхнячці
  3. Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (1886). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — кн. 11. — С. 20—25, 36
  5. Гуманщина в XVI-XVII вв.: историческая литература / М. Ткаченко. — К.: Українська Академія Наук, 1927. — 32 с. — С. 17. (рос.)
  6. Каневский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 367. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
  7. Итоги переписи скота у сельского крестьянского населения Киевской губернии в 1912 году. — С. 457. (рос.)
  8. . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013.
  9. AgroNews[недоступне посилання з травня 2019] Депутат просить правоохоронців розібратися з вирубкою дубів на Черкащині
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Verhnya chka kol Yavorovec selishe v Ukrayini v Hristinivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Verhnyachka pritoka Umanki za 5 km na pivnichnij shid vid mista Hristinivka Naselennya stanovit 3 447 osib stanom na 1 sichnya 2022 r selishe Verhnyachka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Hristinivska miska gromada Oblikova kartka Verhnyachka Osnovni dani Zasnovano 1630 ti rr Status iz 2024 roku Plosha 6 2 km Naselennya 3447 01 01 2022 Poshtovij indeks 20022 Telefonnij kod 380 XXX Geografichni koordinati 48 49 34 pn sh 30 02 14 sh d 48 82611 pn sh 30 03722 sh d 48 82611 30 03722 Koordinati 48 49 34 pn sh 30 02 14 sh d 48 82611 pn sh 30 03722 sh d 48 82611 30 03722 Visota nad rivnem morya 231 m Vodojma r Verhnyachka Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Hristinivka Do stanciyi 5 9 km Do rajcentru zalizniceyu 5 km avtoshlyahami 5 8 km Do obl centru fizichna 160 km avtoshlyahami 195 km Selishna vlada Adresa 20001 Cherkaska obl Umanskij r n m Hristinivka vul Soborna 30 Golova selishnoyi radi Nakonechnij Mikola Mikolajovich Vebstorinka Hristinivska OTG Karta Verhnyachka Verhnyachka Verhnyachka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verhnyachka IstoriyaTeritoriya suchasnoyi Verhnyachki ta yiyi okolic bula zaselena lyudmi she z IV tisyacholittya do n e Pro ce svidchat viyavleni tut zalishki poselen tripilskoyi bilogrudivskoyi ta chernyahivskoyi kultur Na misci majbutnoyi Verhnyachki v starovinu zadovgo do zasnuvannya sela prohodiv tatarskij Chornij shlyah Tozh cij miscevosti dovelosya buti svidkom bagatoh dramatichnih ta geroyichnih chiniv Tak za slovami odnogo litopisu u kvitni 1497 roku tut na vitokah Umi suchasnoyi Umanki knyazyami Mihayilom ta Vasilem Ostrozkimi doshentu bula rozgromlena znachna tatarska vataga sho povertalasya z plyundruvannya Ukrayini bulo vbito hanovogo sina Ahmata ta poloneno yakogos Mamishyu Biru Zasnovana Verhnyachka ne ranishe kincya 1630 h rokiv yak Yavorovec Persha zgadka pro Verhnyachku nalezhit do 1646 roku koli chernigivskij voyevoda Martin Kalinovskij viddav yiyi u zastavu razom z inshimi selami za 1 5 tis zlotih 1664 roku tut narahovuvalosya 23 opodatkovanih dimiv dvoriv U XVIII stolitti naselennya Verhnyachki zrostalo 1768 roku nalichuvavsya 81 dvir a cherez 25 rokiv 141 kripacke gospodarstvo 839 meshkanciv Z 1793 roku Verhnyachka u skladi Pravoberezhnoyi Ukrayini vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Selo shvidko pochalo zrostati pislya togo yak pomishik Yasinskij 1845 roku zbuduvav cukrovarnyu Virobnictvo na nij bulo pobudovane na ruchnij praci kripakiv Tyaglovoyu siloyu perevazhno buli voli 1859 roku cukrovarnyu perebudovano vstanovleno parovij dvigun Hocha cukrovarnya bula nevelika primitivnist yiyi obladnannya vimagala znachnoyi kilkosti robochih ruk Ce j spriyalo zbilshennyu naselennya 1864 roku v seli meshkala 1381 osoba Zgidno z ustavnoyu gramotoyu 1865 roku v seli nalichuvalosya 240 dvoriv z nih tyaglih 98 pishih 128 ta gorodnikiv 14 Yih zemelni nadili dorivnyuvali 1223 desyatinam z yakoyi 1086 desyatin bulo ornoyi i sinozhatej U 80 h rokah XIX stolittya cukrovarnyu pridbav avstrijskij kapitalist Ditrih Vin stav rozshiryuvati virobnictvo sho privelo do zbilshennya posivnih plosh cukrovih buryakiv Shob zbilshiti produktivnist i pidvishiti vrozhajnist cukrovih buryakiv v 1899 roci v seli vidkrito selekcijnu stanciyu Za opisom 1912 roku u Verhnyachci pomishikovi Vasilyu Chernovu nalezhalo 858 desyatin zemli 433 selyanskim gospodarstvam 1216 desyatin 24 gospodarstva buli bezzemelnimi 48 mali menshe desyatini 126 vid 1 do 2 desyatin 51 dvir ne mav hudobi a 412 konej Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni majzhe 75 cholovichogo naselennya prizovnogo viku bulo mobilizovano na front Blizko 100 z nih zaginuli she bilshe povernulisya invalidami U primishenni kolishnoyi cerkovnoparafiyalnoyi shkoli she 1919 roku vidkrito pochatkovu shkolu Cherez rik tut pracyuvali zavodskij klub a v kinci 1921 roku shkola fabrichno zavodskogo navchannya Pislya nizki zmin vladi pid chas Vizvolnih zmagan u sichni 1920 roku v seli rozpochalasya radyanska okupaciya Z 1923 roku po 1927 rik Verhnyachka bula rajonnim centrom potim uvijshla do Hristinivskogo rajonu 25 zhovtnya 1929 roku v seli stvoreno silskogospodarsku artil Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv tilki za oficijnimi danimi vid golodu pomerlo 394 meshkancya sela Druga svitova vijna 31 lipnya 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami 9 bereznya 1944 roku selo zajnyali voyini 206 yi strileckoyi diviziyi 27 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Za roki vijni ponad 400 zhiteliv sela voyuvali na frontah 250 z nih zaginuli 362 uchasnika vijni nagorodzheni uryadovimi nagorodami Pislyavoyenni roki Po zakinchennyu vijni pochalasya vidbudova sela Vzhe 1 veresnya 1944 roku vidkrilisya serednya ta semirichna shkoli V 1959 roci v seli vidkrito cegelnij zavod V comu zh roci miscevij kolgosp stav ukrupnenim gospodarstvom Do nogo priyednalisya gospodarstva iz susidnih Bagachivki Verbuvatoyi ta Penizhkovogo Kolgosp mav 4156 ga zemelnih ugid v tomu chisli 3894 ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalos na vidgodivli molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi j ptici Z 1961 roku vin stav nazivatisya Rosiya V 1960 roci Verhnyachku vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu Togo zh roku pobudovano budinok kulturi V 1965 roci sporudzheno nove primishennya serednoyi shkoli Stanom na 1972 rik v seli pracyuvali dilnicha likarnya na 50 lizhok poliklinichne viddilennya z rentgenivskim elektrokardiologichnim operacijnim ta inshimi kabinetami serednya i vosmirichna shkoli 3 dityachih sadka 5 bibliotek selisha mali knizhkovij fond 57 tisyach tomiv Naselennya stanovilo 5500 osib 2008 rik Verhnyackij cukrovij zavod sho dav poshtovh u rozvitku sela u XIX stolitti bezzhalno znisheno porizano na metalobruht 8 zhovtnya 2012 roku Narodnij deputat Ukrayini vid Partiyi regioniv Valerij Bevzenko zvernuvsya do pravoohoronnih organiv ta centralnih organiv vikonavchoyi vladi z vimogoyu pereviriti svavillya pracivnikiv lisnictv Cherkaskoyi oblasti u zv yazku z virubkoyu dubiv u selishi Suchasnist Infrastruktura suchasnoyi Verhnyachki dityachij sadok zagalnoosvitnya shkola navchalno vihovnij kompleks dityacha shkola mistectv mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat stadion rajonnogo znachennya biblioteka z fondom yakij buv zibranij z usih ranishe isnuyuchih bibliotek selisha dva budinki kulturi krayeznavchij muzej dilnichna likarnya z poliklinichnim viddilennyam hram Svyatogo Ivana Bogoslova UPC MP hram Svyatih Petra i Pavla UPC KP viddilennya poshtovogo zv yazku yake obslugovuye naselennya selisha ta prileglih sil rajonu filiya Oshadbanku tri apteki ryad torgovih tochok magaziniv ta kafe rinok yakij pracyuye trichi na tizhden Verhnyachka maye dosit horoshe transportne spoluchennya z Hristinivkoyu ta Umannyu Do Hristinivki avtobusi vidpravlyayutsya shopivgodini okrim togo ye she chimala kilkist tranzitnih rejsiv Do Umani avtobusi hodyat visim raziv na dobu Do Kiyeva dvichi na dobu U selishi pracyuye svij avtopereviznik Gospodarstvo U selishi diyut chotiri agrofirmi najstarisha v oblasti doslidno selekcijna stanciya bitumnij asfaltnij zavod kovbasnij ceh zaraz u zakonservovanomu stani donedavna pracyuvala hlibopekarnya NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 4 192 97 69 Rosijska 78 1 82 Inshe 21 0 49 Razom 4 291 100 00 Kulturna spadshinaKontora cukrozavodu poch XX st Kontora cukrozavodu poch XX st Komora selekstanciyi 1904 r Komora selekstanciyi 1904 r Laboratoriya selekstanciyi 1899 r Laboratoriya selekstanciyi 1899 r Ogorozha selekstanciyi poch XX st Ogorozha selekstanciyi poch XX st Bratska mogila partizanBratska mogila partizan Bratska mogila radyanskih voyinivBratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnik voyinam odnoselcyamPam yatnik voyinam odnoselcyam Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruPam yatnij znak zhertvam Golodomoru Vidomi lyudiBorzhinskij Fedir Kindratovich diplomat i rozvidnik Grebenyuk Volodimir Yakovich zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini muzikant kompozitor Denisyuk Boris Ivanovich 1921 2010 radyanskij hirurg Makushok Markel Omelyanovich 1881 1952 radyanskij zoolog Melnik Yurij Fedorovich doktor silskogospodarskih nauk chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Geroj Ukrayini ministr agrarnoyi politiki Ukrayini 2006 2010 Nikiforova Nadiya Yakivna 1953 ukrayinskij hudozhnik GalereyaGolovna vulicya Selishna rada Licej Shkola 2 Navchalno virobnichij kombinat Budinok kulturi Ambulatoriya Topkova ambulatoriyi Krayeznavchij muzej StavokDiv takozhVerhnyackij cukrovij zavod Verhnyacka doslidno selekcijna stanciya Verhnyacka volostPrimitkiVerhnyachka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Verhnyachka u Vikishovishi Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Pogoda v selishi Verhnyachci Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoyu komissieyu dlya razbora drevnih aktov vysochajshe uchrezhdennoyu pri Kievskom voennom Podolskom i Volynskom general gubernatore 1886 irbis nbuv gov ua Procitovano 29 listopada 2019 Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN kn 11 S 20 25 36 Gumanshina v XVI XVII vv istoricheskaya literatura M Tkachenko K Ukrayinska Akademiya Nauk 1927 32 s S 17 ros Kanevskij uezd Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 367 ISBN 966 8545 15 H ros Itogi perepisi skota u selskogo krestyanskogo naseleniya Kievskoj gubernii v 1912 godu S 457 ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 7 chervnya 2013 AgroNews nedostupne posilannya z travnya 2019 Deputat prosit pravoohoronciv rozibratisya z virubkoyu dubiv na Cherkashini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaVerhnyachka Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Werchniaczka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 221 pol Spovidnij rozpis sela Verhnyachka 1811 roku

Дата публікації:
Топ