Христи́нівський райо́н (з 1923 по 1925 рр. — Орадівський район, з 1925 по 1931 рр. — Верхняцький район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Утворений 1923 року та ліквідований 2020. Після ліквідації, територія району увійшла до складу Уманського району.
Христинівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Черкаська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7124600000 | ||||
Утворений: | березень 1923 року | ||||
Населення: | ▼ 33 981 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 632 км² | ||||
Густота: | 56.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4745 | ||||
Поштові індекси: | 20000—20052 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Христинівка Верхнячка (1925—1931) Орадівка (1923—1925) | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 21 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 29 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Бордун Анатолій Володимирович | ||||
Голова РДА: | Валюк Володимир Григорович | ||||
Вебсторінка: | Христинівська РДА Христинівська райрада | ||||
Адреса: | 20000, Черкаська обл., Христинівський р-н, м. Христинівка, вул. Соборна, 30 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Христинівський район у Вікісховищі |
Загальні відомості
Площа — 632 км² (3 % від площі області). Адміністративний центр — місто Христинівка. Дата утворення: 1923 р. Від районного центру міста Христинівки до міста Черкаси 213 км.
Межував з півночі з Монастирищенським районом, з північно-східної сторони — з Жашківським районом, з східної та південної — з Маньківським та Уманським районами Черкаської області, з західної — з Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.
Чисельність населення станом на 01.01.2019 33, 9 тис. осіб.
Історія
7 березня 1923 року з Христинівської, Кузьминської і частини Ліщинівської (без сіл Красноставки і Добрів) волостей було утворено Орадівський район Уманської округи Київської губернії. 1 серпня 1925 року губернії було розформовано, центр Орадівського району Уманської (Гуманської) округи перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький. 1930 року округи було скасовано, на карті 1931 року район вже названо Христинівським (Верхняцьким). У 1932 році Христинівський район увійшов до складу новоутвореної Вінницької області, у 1933 році переданий до складу Київської області. В 1954 році він увійшов до складу Черкаської області як адміністративно-територіальна одиниця.
У 30-40-ві роки 17 сторіччя вже були відомі села Ботвинівка, Верхнячка (Яворовець), Івангород та Талалаївка.
У другій половині 19 сторіччя починає розвиватись промисловість. Було введено в експлуатацію залізничні колії — Вапнярка-Христинівка, Козятин-Умань, Христинівка—Шпола, залізничний вузол. 1891 року, із заснування селища при залізничній станції «Христинівка», розпочалася історія сучасного міста Христинівки.
Христинівка ще тоді славилась хлібним ринком. Швидко піднялося її економічне значення, що в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році на Христинівщині проживало 3475 осіб. В 1931 році розпочав свою роботу маслоробний завод, новостворене вагонне депо, а також машинно-тракторна станція.
У 1954 році закінчено модернізацію залізничного вузла.
У 1956 році Христинівку віднесено до розряду районного підпорядкування. З Христинівського району вийшло багато видатних людей. У Христинівці народився Олександр Корнійчук — відомий український письменник-драматург, автор п'єс «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» та інші. Його ім'я носить міська загальноосвітня школа № 1, парк та одна із вулиць міста. Район є батьківщиною одного з керівників Коліївщини Івана Гонти та Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордена Слави Івана Драченка. Цей хліборобський край, де зберігаються і примножують традиції майстрів золотої ниви, виплекав багатьох відомих людей праці: Федора Берегового, Семена Карбовського, Станіслава Забродського, Марфу Лемещук, Ганну Гук, Анастасію Кобзар.
Ліквідований 17 липня 2020 у рамках адміністративної реформи. Територіально повністю ввійшов до складу Уманського району.
Географія
Територія Христинівського району розташована в Західній частині Черкаської області в лісостеповій зоні України. Рельєф району плоско рівнинний, з особливо цінними ґрунтами — чорноземами та сіро опідзоленими, які займають 70 % площі.
Клімат у районі помірно континентальний. Середня температура повітря по багаторічних даних 6,8 градусів С. Сума річних опадів — 490—520 мм. Відносна вологість повітря 77 %.
Географічна мережа району представлена річками Кублич, Удич, Синиця, Сорока, Уманка та іншими. Загальна довжина річок 100,9 км. Адміністративно-господарським і культурним центром є м. Христинівка.
Природно-заповідний фонд
На території району знаходяться 7 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них:
- 4 заказники місцевого значення — Великосевастянівські Яри, Кам'яний Яр, Красноставське, Орадівський;
- 3 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення — Синицький парк, Шельпахівський парк, Ягубецький парк.
Природні ресурси
Загальна земельна площа району становить 63218 га, або 3 % території області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52261 га, в тому числі рілля — 49959 га, багаторічні насадження — 685 га, пасовища — 679 га, сіножаті — 940 га.
Природні ресурси представлені площею лісового фонду 4376 га, водного фонду — 823,2 га, землі під відкритими розробками, кар'єри — 42,1 га.
На території району містяться родовища торфу і цегляно-черепної глини.
Поклади торфу містяться в селах Івангород, Талалаївка, Сичівка, суглинки і глини в селах Веселівка та Христинівка.
У районі є 3 гранітні кар'єри, які зараз не працюють, 2 жорствяні та 1 піщаний.
Транспорт
У м. Христинівка розташована вузлова станція Одеської залізниці. Територію району перетинають дві залізничні магістралі: з північного сходу на південний захід — Цвітково-Христинівка-Вапнярка протяжністю 36 км і південного сходу на північний захід — Умань-Христинівка-Козятин 27 км.
Територією району проходить автошлях E50.
Засоби масової інформації
Друковані видання
- газета «Трибуна хлібороба»
- газета «Христинівська сорока»
Інтернет-сайти
Провінційне містечко Христинівка — http://promisto.net [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] Христинівчани — http://khryst.net [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Видатні особи
У селі Шукайвода народився Матвій Бондар-Обміняний — член Української Центральної Ради
- працював учителем Йосип Андрійович Димінський — український фольклорист і етнограф
У селі Вербувата народився Цибенко Василь Григорович — голова Черкаської обласної ради (1994—1995).
У смт Верхнячка народилися:
- Боржинський Федір Кіндратович — дипломат і розвідник.
- Мельник Юрій Федорович — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, Герой України, міністр аграрної політики України (2006—2010).
У м. Христинівка народилися:
- Панченко Юхим Миколайович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Корнійчук Олександр Євдокимович — громадський діяч, драматург, публіцист, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
- Костюк Нінель Трохимівна — доктор філософських наук, заслужений працівник культури.
- Смешко Ігор Петрович — військовий і державний діяч, військовий інженер, голова Служби безпеки України (4 вересня 2003 — 4 лютого 2005).
У селі Велика Севастянівка народився Драченко Іван Григорович — Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави
Вихідці села Івангород:
- П. І. Альтман — прозаїк, літературознавець.
- Паламарчук Дмитро Хомич — поет, перекладач.
- Чорний Володимир Лазарович — політичний діяч, колишній посол України у Латвії.
- — ініціатор заснування Громади українців у Литві (1988 р.), учасник рухів за Незалежність у Литві (Саюдіс) і Україні, перекладач, журналіст.
У селі Кузьмина Гребля народився Дубенко Степан Васильович — український кінознавець.
Вихідцями із села Орадівка є
- — літературний діяч
- Зінчук Станіслав Сергійович — поет
- — поет
У селі Розсішки народилися
- Іван Гонта — ватажок українського гайдамацького руху, один з проводирів Коліївщини;
- Лінчук Олександр Титович — Герой Радянського Союзу.
Виходець із села Синиця Яковенко Петро Максимович — український художник. Член НСХУ
Відомі мешканці села Углуватка:
- — священик, літературний діяч. Розстріляний у 1918 році бійцями Червоної Армії.
- — старший військовий фельдшер 1‑го батальйону 172‑го полку 13‑ї стрілецької дивізії. Він виніс з поля бою 18 поранених та, надавши першу медичну допомогу, евакуював їх у тил.
- — мати-героїня
У селі Шельпахівка народилися:
- Гриб Андрій Андрійович — Герой Радянського Союзу;
- Скалій Іван Савович — повний кавалер ордену Слави.
У селі Ягубець народився Дмитрик Петро Федосійович — Герой Радянського Союзу
Політика
З 2012 року народним депутатом від 200-го виборчого округо, до якого входить Христинівський район є Антон Яценко.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Христинівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,36 % (проголосували 18 158 із 27 782 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,30 % (10 405 виборців); Юлія Тимошенко — 15,98 % (2 901 виборців), Олег Ляшко — 10,13 % (1 840 виборців), Анатолій Гриценко — 6,85 % (1 244 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.
Видатні діячі
- Уманець Дмитро Іларіонович (1948) — український військовий діяч. Генерал-лейтенант. Кандидат військових наук. Головний інспектор військ ППО Головної інспекції МО України.
- Наконечний Микола Петрович (24 червня 1962— 17 лютого 2013), міський голова м. Христинівка з 2006 до раптової смерті 17 лютого 2013.
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2007) |
---|---|---|
1 | Христинівка | 11 528 |
2 | Верхнячка | 4 291 |
3 | Христинівка | 3 088 |
4 | Велика Севастянівка | 3 006 |
5 | Кузьмина Гребля | 1 337 |
6 | Розсішки | 1 323 |
7 | Івангород | 1 193 |
8 | Ягубець | 1 143 |
9 | Шукайвода | 1 079 |
Примітки
- Розпорядження Президента України від 27 травня 2020 року № 369/2020-рп «Про призначення В.Валюка головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області»
- . rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . Децентралізація. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
Джерела
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Христинівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Христинівська райрада
Монастирищенський район | Жашківський район, Маньківський район | |
Вінницька область (Гайсинський район) | Уманський район | |
Вінницька область (Теплицький район) | Уманський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristi nivskij rajo n z 1923 po 1925 rr Oradivskij rajon z 1925 po 1931 rr Verhnyackij rajon kolishnya administrativno teritorialna odinicya Cherkaskoyi oblasti Utvorenij 1923 roku ta likvidovanij 2020 Pislya likvidaciyi teritoriya rajonu uvijshla do skladu Umanskogo rajonu Hristinivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Kod KOATUU 7124600000 Utvorenij berezen 1923 roku Naselennya 33 981 na 1 01 2019 Plosha 632 km Gustota 56 4 osib km Tel kod 380 4745 Poshtovi indeksi 20000 20052 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Hristinivka Verhnyachka 1925 1931 Oradivka 1923 1925 Miski radi 1 Selishni radi 1 Silski radi 21 Mista 1 Smt 1 Sela 29 Selisha 4 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Bordun Anatolij Volodimirovich Golova RDA Valyuk Volodimir Grigorovich Vebstorinka Hristinivska RDA Hristinivska rajrada Adresa 20000 Cherkaska obl Hristinivskij r n m Hristinivka vul Soborna 30 Mapa Hristinivskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiPlosha 632 km 3 vid ploshi oblasti Administrativnij centr misto Hristinivka Data utvorennya 1923 r Vid rajonnogo centru mista Hristinivki do mista Cherkasi 213 km Mezhuvav z pivnochi z Monastirishenskim rajonom z pivnichno shidnoyi storoni z Zhashkivskim rajonom z shidnoyi ta pivdennoyi z Mankivskim ta Umanskim rajonami Cherkaskoyi oblasti z zahidnoyi z Teplickim i Gajsinskim rajonami Vinnickoyi oblasti Chiselnist naselennya stanom na 01 01 2019 33 9 tis osib Istoriya7 bereznya 1923 roku z Hristinivskoyi Kuzminskoyi i chastini Lishinivskoyi bez sil Krasnostavki i Dobriv volostej bulo utvoreno Oradivskij rajon Umanskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi 1 serpnya 1925 roku guberniyi bulo rozformovano centr Oradivskogo rajonu Umanskoyi Gumanskoyi okrugi perenesenij z s Oradova do m Verhnyachki Oradivskij rajon perejmenovanij na Verhnyackij 1930 roku okrugi bulo skasovano na karti 1931 roku rajon vzhe nazvano Hristinivskim Verhnyackim U 1932 roci Hristinivskij rajon uvijshov do skladu novoutvorenoyi Vinnickoyi oblasti u 1933 roci peredanij do skladu Kiyivskoyi oblasti V 1954 roci vin uvijshov do skladu Cherkaskoyi oblasti yak administrativno teritorialna odinicya U 30 40 vi roki 17 storichchya vzhe buli vidomi sela Botvinivka Verhnyachka Yavorovec Ivangorod ta Talalayivka U drugij polovini 19 storichchya pochinaye rozvivatis promislovist Bulo vvedeno v ekspluataciyu zaliznichni koliyi Vapnyarka Hristinivka Kozyatin Uman Hristinivka Shpola zaliznichnij vuzol 1891 roku iz zasnuvannya selisha pri zaliznichnij stanciyi Hristinivka rozpochalasya istoriya suchasnogo mista Hristinivki Hristinivka she todi slavilas hlibnim rinkom Shvidko pidnyalosya yiyi ekonomichne znachennya sho v svoyu chergu spriyalo zbilshennyu naselennya V 1900 roci na Hristinivshini prozhivalo 3475 osib V 1931 roci rozpochav svoyu robotu maslorobnij zavod novostvorene vagonne depo a takozh mashinno traktorna stanciya U 1954 roci zakincheno modernizaciyu zaliznichnogo vuzla U 1956 roci Hristinivku vidneseno do rozryadu rajonnogo pidporyadkuvannya Z Hristinivskogo rajonu vijshlo bagato vidatnih lyudej U Hristinivci narodivsya Oleksandr Kornijchuk vidomij ukrayinskij pismennik dramaturg avtor p yes Zagibel eskadri Platon Krechet Bogdan Hmelnickij ta inshi Jogo im ya nosit miska zagalnoosvitnya shkola 1 park ta odna iz vulic mista Rajon ye batkivshinoyu odnogo z kerivnikiv Koliyivshini Ivana Gonti ta Geroya Radyanskogo Soyuzu i povnogo kavalera ordena Slavi Ivana Drachenka Cej hliborobskij kraj de zberigayutsya i primnozhuyut tradiciyi majstriv zolotoyi nivi viplekav bagatoh vidomih lyudej praci Fedora Beregovogo Semena Karbovskogo Stanislava Zabrodskogo Marfu Lemeshuk Gannu Guk Anastasiyu Kobzar Likvidovanij 17 lipnya 2020 u ramkah administrativnoyi reformi Teritorialno povnistyu vvijshov do skladu Umanskogo rajonu GeografiyaTeritoriya Hristinivskogo rajonu roztashovana v Zahidnij chastini Cherkaskoyi oblasti v lisostepovij zoni Ukrayini Relyef rajonu plosko rivninnij z osoblivo cinnimi gruntami chornozemami ta siro opidzolenimi yaki zajmayut 70 ploshi Klimat u rajoni pomirno kontinentalnij Serednya temperatura povitrya po bagatorichnih danih 6 8 gradusiv S Suma richnih opadiv 490 520 mm Vidnosna vologist povitrya 77 Geografichna merezha rajonu predstavlena richkami Kublich Udich Sinicya Soroka Umanka ta inshimi Zagalna dovzhina richok 100 9 km Administrativno gospodarskim i kulturnim centrom ye m Hristinivka Prirodno zapovidnij fond Na teritoriyi rajonu znahodyatsya 7 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Sered nih 4 zakazniki miscevogo znachennya Velikosevastyanivski Yari Kam yanij Yar Krasnostavske Oradivskij 3 parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Sinickij park Shelpahivskij park Yagubeckij park Prirodni resursiZagalna zemelna plosha rajonu stanovit 63218 ga abo 3 teritoriyi oblasti Zemli silskogospodarskogo priznachennya stanovlyat 52261 ga v tomu chisli rillya 49959 ga bagatorichni nasadzhennya 685 ga pasovisha 679 ga sinozhati 940 ga Prirodni resursi predstavleni plosheyu lisovogo fondu 4376 ga vodnogo fondu 823 2 ga zemli pid vidkritimi rozrobkami kar yeri 42 1 ga Na teritoriyi rajonu mistyatsya rodovisha torfu i ceglyano cherepnoyi glini Pokladi torfu mistyatsya v selah Ivangorod Talalayivka Sichivka suglinki i glini v selah Veselivka ta Hristinivka U rajoni ye 3 granitni kar yeri yaki zaraz ne pracyuyut 2 zhorstvyani ta 1 pishanij TransportU m Hristinivka roztashovana vuzlova stanciya Odeskoyi zaliznici Teritoriyu rajonu peretinayut dvi zaliznichni magistrali z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Cvitkovo Hristinivka Vapnyarka protyazhnistyu 36 km i pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Uman Hristinivka Kozyatin 27 km Teritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E50 Zasobi masovoyi informaciyiDrukovani vidannya gazeta Tribuna hliboroba gazeta Hristinivska soroka Internet sajti Provincijne mistechko Hristinivka http promisto net 14 travnya 2021 u Wayback Machine Hristinivchani http khryst net 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vidatni osobiU seli Shukajvoda narodivsya Matvij Bondar Obminyanij chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi pracyuvav uchitelem Josip Andrijovich Diminskij ukrayinskij folklorist i etnograf U seli Verbuvata narodivsya Cibenko Vasil Grigorovich golova Cherkaskoyi oblasnoyi radi 1994 1995 U smt Verhnyachka narodilisya Borzhinskij Fedir Kindratovich diplomat i rozvidnik Melnik Yurij Fedorovich doktor silskogospodarskih nauk chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Geroj Ukrayini ministr agrarnoyi politiki Ukrayini 2006 2010 U m Hristinivka narodilisya Panchenko Yuhim Mikolajovich kozak 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Kornijchuk Oleksandr Yevdokimovich gromadskij diyach dramaturg publicist akademik AN SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci Kostyuk Ninel Trohimivna doktor filosofskih nauk zasluzhenij pracivnik kulturi Smeshko Igor Petrovich vijskovij i derzhavnij diyach vijskovij inzhener golova Sluzhbi bezpeki Ukrayini 4 veresnya 2003 4 lyutogo 2005 U seli Velika Sevastyanivka narodivsya Drachenko Ivan Grigorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu povnij kavaler ordena Slavi Vihidci sela Ivangorod P I Altman prozayik literaturoznavec Palamarchuk Dmitro Homich poet perekladach Chornij Volodimir Lazarovich politichnij diyach kolishnij posol Ukrayini u Latviyi iniciator zasnuvannya Gromadi ukrayinciv u Litvi 1988 r uchasnik ruhiv za Nezalezhnist u Litvi Sayudis i Ukrayini perekladach zhurnalist U seli Kuzmina Greblya narodivsya Dubenko Stepan Vasilovich ukrayinskij kinoznavec Vihidcyami iz sela Oradivka ye literaturnij diyach Zinchuk Stanislav Sergijovich poet poet U seli Rozsishki narodilisya Ivan Gonta vatazhok ukrayinskogo gajdamackogo ruhu odin z provodiriv Koliyivshini Linchuk Oleksandr Titovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Vihodec iz sela Sinicya Yakovenko Petro Maksimovich ukrayinskij hudozhnik Chlen NSHU Vidomi meshkanci sela Ugluvatka svyashenik literaturnij diyach Rozstrilyanij u 1918 roci bijcyami Chervonoyi Armiyi starshij vijskovij feldsher 1 go bataljonu 172 go polku 13 yi strileckoyi diviziyi Vin vinis z polya boyu 18 poranenih ta nadavshi pershu medichnu dopomogu evakuyuvav yih u til mati geroyinya U seli Shelpahivka narodilisya Grib Andrij Andrijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Skalij Ivan Savovich povnij kavaler ordenu Slavi U seli Yagubec narodivsya Dmitrik Petro Fedosijovich Geroj Radyanskogo SoyuzuPolitikaZ 2012 roku narodnim deputatom vid 200 go viborchogo okrugo do yakogo vhodit Hristinivskij rajon ye Anton Yacenko 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Hristinivskogo rajonu bulo stvoreno 37 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 65 36 progolosuvali 18 158 iz 27 782 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 57 30 10 405 viborciv Yuliya Timoshenko 15 98 2 901 viborciv Oleg Lyashko 10 13 1 840 viborciv Anatolij Gricenko 6 85 1 244 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 01 Vidatni diyachiUmanec Dmitro Ilarionovich 1948 ukrayinskij vijskovij diyach General lejtenant Kandidat vijskovih nauk Golovnij inspektor vijsk PPO Golovnoyi inspekciyi MO Ukrayini Nakonechnij Mikola Petrovich 24 chervnya 1962 17 lyutogo 2013 miskij golova m Hristinivka z 2006 do raptovoyi smerti 17 lyutogo 2013 Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2007 1 Hristinivka 11 528 2 Verhnyachka 4 291 3 Hristinivka 3 088 4 Velika Sevastyanivka 3 006 5 Kuzmina Greblya 1 337 6 Rozsishki 1 323 7 Ivangorod 1 193 8 Yagubec 1 143 9 Shukajvoda 1 079PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 27 travnya 2020 roku 369 2020 rp Pro priznachennya V Valyuka golovoyu Hristinivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherkaskoyi oblasti rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 Decentralizaciya 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2020 w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 10 kvitnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 27 bereznya 2016 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 DzherelaHristinivskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Hristinivskij rajon u Vikishovishi Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Hristinivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Hristinivska rajrada Monastirishenskij rajon Zhashkivskij rajon Mankivskij rajon Vinnicka oblast Gajsinskij rajon Umanskij rajon Vinnicka oblast Teplickij rajon Umanskij rajon