Вели́кий піст (грец. Μεγάλη Τεσσαρακοστή, дос. «Велика Чотиридесятниця») — головний тривалий піст в християнських конфесіях — православ'ї, католицизмі тощо, мета якого полягає у приготуванні до святкування Великодня.
Великий піст | |
---|---|
Ким святкується | християнами |
Тип | християнське |
Початок | Жилавий понеділок або Попільна середа |
Закінчення | Велика Субота |
Святкування | молитва та стриманість |
Традиції |
|
Пов'язаний з | Великднем |
Великий піст у Вікісховищі |
Встановлений на знак наслідування Ісусу Христу, який постився у пустелі сорок днів. Тривалість Великого посту так чи інакше пов'язані з числом 40, однак фактична його тривалість залежить від правил обчислення, прийнятих в даній конкретній конфесії.
Великий піст у Православ’ї
Православна церква здійснює Великий піст (або Святу Чотиридесятницю) протягом шести тижнів, адже згідно з Євангелієм, початку земної проповіді Господа Ісуса Христа також передував піст — коли Спаситель постував у пустелі сорок днів, а наприкінці пройшов через спокушання від диявола. Великий піст завершується святом Входу Господнього до Єрусалима, після чого настає окремий часовий відрізок — Страсний тиждень.
Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень у Православній Церкві не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
Великий піст та Страсний тиждень фактично нероздільні, тому й в повсякденні сприймаються як єдине ціле. Загальна кількість пісних днів — сорок вісім.
Від понеділка до четверга першого тижня в храмах лунає Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. При цьому в перші чотири дні він читається по частинах, а в четвер п'ятого тижня Великого посту його читають повністю. Згідно з уставом, на кожен тропар канону запроваджено здійснювати земний поклін через що в побуті цю службу називають «поклони». За повного виконання канону преподобного Андрія Критського, кількість поклонів в цей день перевищує 750.
Четвер п'ятого тижня Великого посту називають днем «Маріїного стояння», внаслідок читання за каноном Андрія Критського життя Преподобної Марії Єгипетської.
Літургія передосвячених дарів відбувається регулярно протягом Великого посту.
Кожна Великопісна субота — «євхаристійний» день, позначений відправою Божественної Літургії Івана Золотоустого. В суботу на п'ятому тижні звершується «Похвала Пресвятій Богородиці», коли акафіст «Похвала Богородиці» читається для зміцнення у віруючих надії на небесну Заступницю. Шоста субота — так звана Лазарева субота, коли згадується воскресіння Лазаря.
У п'ятницю шостого тижня (Квітної седмиці) закінчується піст Святої Чотиридесятниці. Лазарева субота і Вербна неділя слугують переходом від Чотиридесятниці до Страсного Тижня.
Неділі Великого посту в Православ'ї
Кожна неділя Великого посту присвячена одній з подій або особистостей, важливих для життя Православної церкви:
Неділя першого тижня є особливою за своєю урочистістю і має назву Торжество Православ'я на честь VII Вселенського Собору, який сформулював догмат шанування святих ікон, спираючись на вчення про образ та подобу. Цього дня православні особливо моляться про навернення усіх, хто з будь-яких причин знаходиться поза межами церковної єдності із Вселенським Православ'ям.
Неділя другого тижня присвячена св. Григорію Паламі, який розкрив учення про силу посту та молитви та Благодатне світло. Також в цей день Православна церква України вшановує всіх преподобних Києво-Печерської лаври.
Третя неділя Великого поста називається Хрестопоклонною, тому що цього дня виноситься для поклоніння Животворящий Хрест та прославляється викупний подвиг розп'ятого Господа. Хрест залишається для поклоніння до п'ятниці, коли він вноситься назад у вівтар.
У неділю четвертого тижня Православна церква вшановує Івана Ліствичника як високий приклад посницького життя.
П'ятої неділі вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської як взірця справжнього покаяння і прикладу невимовного милосердя Божого до грішників, що каються.
Шоста неділя (Вербна неділя) Великого посту є велике дванадесяте свято, у яке згадується урочистий вхід Господній у Єрусалим на вільні страждання. Читається безпосередньо 50-й псалом і освячуються, молитвою й окропленням святої води, розбруньковане віття верби чи інших рослин, з яким при запалених свічках віряни стоять до кінця служби, знаменуючи перемогу життя над смертю.
Нове бачення Великого посту в Православ'ї
З появою нових явищ у сучасному світі, піст вимагає й нового підходу. Зокрема, рекомендують дотримуватися практик обмежень перегляду телебачення, соцмереж, відео, фільмів тощо, дотримуватися своєрідного інформаційного посту. Крім звичних духовних практик, пропонують додати читання — не лише релігійних книг, а й художньої та історичної літератури.
Започатковуються й інші ініціативи — зокрема в неділю Торжества Православ'я відвідання музеїв, де зберігаються ікони.
Великий піст у римо-католицькій традиції
Піст — це час покути, який підготовляє до пережиття найголовніших християнських свят, Свят Воскресіння Господнього. Він охоплює сорок днів (лат. Quadragesima), які відраховуються від Попільної Середи до початку Служби Божої Вечері Господньої у Великий четвер, при чому до цих сорока днів не включаються неділі.
У перші віки християнства Великий Піст охоплював лише Велику П'ятницю та Велику Суботу. В ІІІ столітті постили вже цілий тиждень, а на початку IV століття, в пам'ять про сорокоденне перебування Христа у пустелі а також сорока років мандрів народу Ізраїля після втечі з Єгипту, був продовжений до сорока днів.
У VII столітті Католицька церква прийняла як початок посту шосту неділю перед Великоднем. Оскільки неділі були вилучені з посту, щоб захопити сорок днів покути, їх початок був призначений на середу. Від 1570 року це був уже звичай, що зобов'язував усіх членів Церкви. Тоді ж у перший день посту на знак покути стало обов'язковим посипати голову попелом.
Папі св. Григорію І Великому приписується впровадження передвеликопістного періоду — Передпістя (Часу Сімдесятниці), який розпочинався за дев'ять тижнів перед Великоднем, і охоплював по черзі три неділі перед Попільною Середою: Неділю Сімдесятниці (або ), Неділя Шістдесятниці (або ) і Неділя П'ятидесятниці (або ). Нині Передпістя в західній традиції не обходять. Натомість, у східній воно збереглося.
Великий піст — це час покути та навернення. Його відмінними рисами є покута, милостиня та молитва.
Великопісна обрядовість
Великий Піст починався від посипання голів попелом, роздавання жебракам решток запустних страв і ховання в шафи бального одягу. Під час посту хліб мастили повидлом, а не вершковим маслом, або додавали олію. До столу подавали оселедці без сметани, кава також подавалася без вершків та без цукру, і взагалі була з палених жолудів. Пили липовий чай, замість десертів подавали майже несолодке печиво, так зване «довічне» («wiekuiste»), яке отримало таку назву через те, що його можна було їсти навіть через півроку після того, як воно було спечене.
Жінки шість тижнів носили прикраси із чорних агатів та з оніксу, оправленого в срібло, або ебонітову біжутерію. Під час посту не дозволялося грати веселої музики. А як уже щось гралося — то лише задумливі та сумні мелодії (наприклад, ноктюрни Шопена). Траплялося, що на час посту в дітей відбирали іграшки, залишаючи в замін лише найпошарпаніші, а замість казок їм читали життя святих.
Чоловіки мали відмовлятися від алкоголю, куріння; подружжя мусили утримуватися від сексу. Щодо цього та взагалі щодо харчових обмежень Великого посту сучасна медицина повністю підтримує піст як засіб очищення та оздоровлення організму, при чому як фізичного так і психологічного.
Українська обрядовість
Перша неділя Великого посту називається «неділя збірна». У цей час уже зазвичай тане сніг, тому кажуть: «Неділя збір — тече вода з гір». У цю неділю дівчата варили колись кашу з маком і на короткий час закопували її в землю — «щоб недоля пропала».
Перший день Великого посту називається Жилавий понеділок. Цього дня господині чи не єдиний день в році не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Кожен член родини має з'їсти хоча б одного коржа.
В першу суботу Великого посту господині колись збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду за померлими рідними. На Херсонщині цей звичай називався «давати мисочку». Також у першу суботу посту після причастя люди, виходячи з церкви, «знаменуються» — цілують хрест або ікону, вірячи, що «хто без благословення і знаменування піде з церкви геть — то все одно, як і не був у церкві». Люди, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються «спасенниками». Їм дозволяється випити вдома три склянки горілки, але не можна спати, бо «ангели причастя вкрадуть». Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і «віднести причастя». Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: «Він причастя вкрав!»
Четвертий тиждень Великого посту — середохресний, бо в середу на цьому тижні відмічають свято хреста. У цей день господині печуть «хрести» з маком і змащують їх медом. Частину «хрестів» зберігають на час сівби. На цьому ж тижні сіють мак, а також розсаду капусти й помідорів, бо існує повір'я, що її обов'язково треба сіяти в піст — «щоб морозу не боялась».
П'ятий тиждень посту називається Похвальний, у суботу цього тижня — свято Похвали Пресвятої Богородиці. У цей день не можна працювати, а можна тільки розсаду сіяти.
Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним». У цей тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба», а також буряків, бо «будуть гіркі».
Шоста субота — Вербна або Лазарева. У Вербну неділю святять вербу. Звичай святити гілля дерев пішов від тих часів, коли люди встеляли пальмовим гіллям дорогу Ісусу, що в'їжджав у Єрусалим на віслюку. Звичай дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 р.) згадується «Праздьникъ вьрбьны». Біля церкви збирають велику кількість вербового гілля й після відправи Богослужіння священик окроплює це гілля свяченою водою. Вважається, що це свято дітей, бо під час церковного обходу на вечірні діти носять вербу: кому трапиться найбільша гілка верби — той щасливий. Колись господарі, повертаючись із церкви з освяченим гіллям верби, зразу йшли на город або в поле, аби посадити відразу ж кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту заносили до хати й ставили на покуті під святими образами. Свячена верба завжди була у великій пошані, тому навіть найменше гілля, що залишалось після освячення, палили на вогні, щоб «боронь Боже, під ноги не потрапило».
Останній тиждень перед Великоднем називають великим, страсним або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.
Чистий четвер — це свято весняного очищення. Люди чистили все в хатах, коморах, стайнях, на подвір'ї, та прикрашали все по-святковому. Самі ж купалися, особливо для того, щоб позбутися хвороб. Увечері в церкві відправлялися «Страсті» — утреня Великої П'ятниці з читанням 12-ти страсних євангелій (у народі називають «Страсті»), під час якої вірні у храмі стоять із запаленими свічками. Повертаючись із церкви, люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла.
Найважливішим днем є Велика П'ятниця. У Страсну п'ятницю віряни нічого не споживають до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Обід, зазвичай, пізній і строго пісний, навіть рибу не можна їсти — обходяться капустою, картоплею, огірками. Не можна також ні шити, ні прясти, ні рубати дрова й, взагалі, що-небудь тесати сокирою. Не можна також співати, бо «хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень плакати буде». У п'ятницю у деяких місцевостях господині печуть паски, але переважно це роблять у Велику суботу зранку або у Великий четвер. Куштувати їх до освячення суворо заборонено — гріх.
У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди це роблять у п'ятницю). Найбільше роблять червоних крашанок, бо вони нагадують про кров Спасителя. Існує багато орнаментів, якими прикрашають писанки — залежно від регіону країни. У писанкарстві в наш час убачають не тільки історичний зміст, а й мистецький.
У Великдень до заутрені всі йдуть до церкви. Після святкової літургії окропленням святою водою благословляється паска, яйця та інші скоромні (тобто непісні) страви, хрестосуються та поздоровляють одне одного словами «Христос Воскрес!» та відповіддю «Воїстину Воскрес!». Потім ідуть додому, вмиваються, моляться й сідають за стіл. Наступає «розговіння».
Харчування під час посту
Протягом усього Великого посту дотримуються особливого харчування, щоб радість від прийому їжі відчувалась тілом та душею. Їжа повинна бути доволі простою, але різноманітною, без зайвих прянощів, солодощів та солі, бажано приготована на пару.
М'ясні, молочні продукти, яйця — все заміняється на рослинну їжу, перевага надається овочам, фруктам та кашам. Страви готують лише на воді і без масла.
Для тих, хто суворо дотримується посту, існує календар, який розділяє піст по тижням, а кожен тиждень по днях з певними стравами.
Статистика постування в Україні
За даними опитувань GfK Ukraine, 2009 року Великого посту дотримувалося 23 % домогосподарств.
У Західному регіоні частка тих, хто дотримується посту, є найбільшою — кожне друге домогосподарство постилося 2009-го. У Східному регіоні цей показник є найменшим (13 %).
Дані щодо посту серед домогосподарств за 2009 рік:
- Київ — 19 %,
- Дніпро — 10 %,
- Одеса — 12 %.
- Львів — 50 %.
Частка домогосподарств, які дотримуються Великого посту, в сільській місцевості вдвічі більша порівняно до частки таких сімей серед мешканців великих міст (із населенням понад 500 тис.).
Різниця між часткою жінок та чоловіків, які постили незначна. Але вік суттєво впливає на частку тих, хто дотримується Великого посту: серед домогосподарок до 30 років таких — 19 %, а тих, кому понад 60 років — 27 %.
Див. також
Джерела
- Воропай Олекса, «Звичаї нашого народу», етнографічний нарис. — Київ, «Велес», 2005. —
- Ось прийде Великий піст, то всім прижме хвіст![недоступне посилання з червня 2019]
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С. 28—29.
Посилання
- Великий Піст [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Поклони // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1414. — 1000 екз.
- Лавренюк Альона. Народні звичаї та релігійні обряди українців у Великий піст [ 26 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Етнічна історія народів Європи. Збірник наукових праць. Випуск 50. — К., 2016. — С. 90—97.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- сестри Похмурські (24 березня 2015), Великий піст з точки зору медицини. Користь для здоров'я та як правильно постити. Поради лікарів, процитовано 18 лютого 2018
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij pist grec Megalh Tessarakosth dos Velika Chotiridesyatnicya golovnij trivalij pist v hristiyanskih konfesiyah pravoslav yi katolicizmi tosho meta yakogo polyagaye u prigotuvanni do svyatkuvannya Velikodnya Velikij pistKim svyatkuyetsya hristiyanamiTip hristiyanskePochatok Zhilavij ponedilok abo Popilna seredaZakinchennya Velika SubotaSvyatkuvannya molitva ta strimanistTradiciyi Shidne hristiyanstvo suvore utrimannya v yizhi suvorist vidriznyayetsya dlya riznih dniv postu vidmova vid rozvag Zahidne hristiyanstvo utrimannya vid m yasa obov yazkovo u Popilnu seredu ta Strasnu p yatnicyu vidmova vid rozvag Pov yazanij z Velikdnem Velikij pist u VikishovishiBitva mizh karnavalom i postom Piter Brejgel starshij Vstanovlenij na znak nasliduvannya Isusu Hristu yakij postivsya u pusteli sorok dniv Trivalist Velikogo postu tak chi inakshe pov yazani z chislom 40 odnak faktichna jogo trivalist zalezhit vid pravil obchislennya prijnyatih v danij konkretnij konfesiyi Velikij pist u Pravoslav yiPravoslavna cerkva zdijsnyuye Velikij pist abo Svyatu Chotiridesyatnicyu protyagom shesti tizhniv adzhe zgidno z Yevangeliyem pochatku zemnoyi propovidi Gospoda Isusa Hrista takozh pereduvav pist koli Spasitel postuvav u pusteli sorok dniv a naprikinci projshov cherez spokushannya vid diyavola Velikij pist zavershuyetsya svyatom Vhodu Gospodnogo do Yerusalima pislya chogo nastaye okremij chasovij vidrizok Strasnij tizhden Cherez osoblive znachennya i velich duhovnih spogadiv ta bogosluzhin Strasnij tizhden u Pravoslavnij Cerkvi ne vklyuchenij u bogosluzhbove kolo Velikogo postu a stoyit okremo yak perehid vid Svyatoyi Chotiridesyatnici do Svitlogo Hristovogo Voskresinnya Velikij pist ta Strasnij tizhden faktichno nerozdilni tomu j v povsyakdenni sprijmayutsya yak yedine cile Zagalna kilkist pisnih dniv sorok visim Vid ponedilka do chetverga pershogo tizhnya v hramah lunaye Velikij pokayannij kanon prepodobnogo Andriya Kritskogo Pri comu v pershi chotiri dni vin chitayetsya po chastinah a v chetver p yatogo tizhnya Velikogo postu jogo chitayut povnistyu Zgidno z ustavom na kozhen tropar kanonu zaprovadzheno zdijsnyuvati zemnij poklin cherez sho v pobuti cyu sluzhbu nazivayut pokloni Za povnogo vikonannya kanonu prepodobnogo Andriya Kritskogo kilkist pokloniv v cej den perevishuye 750 Chetver p yatogo tizhnya Velikogo postu nazivayut dnem Mariyinogo stoyannya vnaslidok chitannya za kanonom Andriya Kritskogo zhittya Prepodobnoyi Mariyi Yegipetskoyi Liturgiya peredosvyachenih dariv vidbuvayetsya regulyarno protyagom Velikogo postu Kozhna Velikopisna subota yevharistijnij den poznachenij vidpravoyu Bozhestvennoyi Liturgiyi Ivana Zolotoustogo V subotu na p yatomu tizhni zvershuyetsya Pohvala Presvyatij Bogorodici koli akafist Pohvala Bogorodici chitayetsya dlya zmicnennya u viruyuchih nadiyi na nebesnu Zastupnicyu Shosta subota tak zvana Lazareva subota koli zgaduyetsya voskresinnya Lazarya U p yatnicyu shostogo tizhnya Kvitnoyi sedmici zakinchuyetsya pist Svyatoyi Chotiridesyatnici Lazareva subota i Verbna nedilya sluguyut perehodom vid Chotiridesyatnici do Strasnogo Tizhnya Nedili Velikogo postu v Pravoslav yi Kozhna nedilya Velikogo postu prisvyachena odnij z podij abo osobistostej vazhlivih dlya zhittya Pravoslavnoyi cerkvi Nedilya pershogo tizhnya ye osoblivoyu za svoyeyu urochististyu i maye nazvu Torzhestvo Pravoslav ya na chest VII Vselenskogo Soboru yakij sformulyuvav dogmat shanuvannya svyatih ikon spirayuchis na vchennya pro obraz ta podobu Cogo dnya pravoslavni osoblivo molyatsya pro navernennya usih hto z bud yakih prichin znahoditsya poza mezhami cerkovnoyi yednosti iz Vselenskim Pravoslav yam Nedilya drugogo tizhnya prisvyachena sv Grigoriyu Palami yakij rozkriv uchennya pro silu postu ta molitvi ta Blagodatne svitlo Takozh v cej den Pravoslavna cerkva Ukrayini vshanovuye vsih prepodobnih Kiyevo Pecherskoyi lavri Tretya nedilya Velikogo posta nazivayetsya Hrestopoklonnoyu tomu sho cogo dnya vinositsya dlya pokloninnya Zhivotvoryashij Hrest ta proslavlyayetsya vikupnij podvig rozp yatogo Gospoda Hrest zalishayetsya dlya pokloninnya do p yatnici koli vin vnositsya nazad u vivtar U nedilyu chetvertogo tizhnya Pravoslavna cerkva vshanovuye Ivana Listvichnika yak visokij priklad posnickogo zhittya P yatoyi nedili vshanovuyetsya pam yat prepodobnoyi Mariyi Yegipetskoyi yak vzircya spravzhnogo pokayannya i prikladu nevimovnogo miloserdya Bozhogo do grishnikiv sho kayutsya Shosta nedilya Verbna nedilya Velikogo postu ye velike dvanadesyate svyato u yake zgaduyetsya urochistij vhid Gospodnij u Yerusalim na vilni strazhdannya Chitayetsya bezposeredno 50 j psalom i osvyachuyutsya molitvoyu j okroplennyam svyatoyi vodi rozbrunkovane vittya verbi chi inshih roslin z yakim pri zapalenih svichkah viryani stoyat do kincya sluzhbi znamenuyuchi peremogu zhittya nad smertyu Nove bachennya Velikogo postu v Pravoslav yi Z poyavoyu novih yavish u suchasnomu sviti pist vimagaye j novogo pidhodu Zokrema rekomenduyut dotrimuvatisya praktik obmezhen pereglyadu telebachennya socmerezh video filmiv tosho dotrimuvatisya svoyeridnogo informacijnogo postu Krim zvichnih duhovnih praktik proponuyut dodati chitannya ne lishe religijnih knig a j hudozhnoyi ta istorichnoyi literaturi Zapochatkovuyutsya j inshi iniciativi zokrema v nedilyu Torzhestva Pravoslav ya vidvidannya muzeyiv de zberigayutsya ikoni Velikij pist u rimo katolickij tradiciyiPist ce chas pokuti yakij pidgotovlyaye do perezhittya najgolovnishih hristiyanskih svyat Svyat Voskresinnya Gospodnogo Vin ohoplyuye sorok dniv lat Quadragesima yaki vidrahovuyutsya vid Popilnoyi Seredi do pochatku Sluzhbi Bozhoyi Vecheri Gospodnoyi u Velikij chetver pri chomu do cih soroka dniv ne vklyuchayutsya nedili U pershi viki hristiyanstva Velikij Pist ohoplyuvav lishe Veliku P yatnicyu ta Veliku Subotu V III stolitti postili vzhe cilij tizhden a na pochatku IV stolittya v pam yat pro sorokodenne perebuvannya Hrista u pusteli a takozh soroka rokiv mandriv narodu Izrayilya pislya vtechi z Yegiptu buv prodovzhenij do soroka dniv U VII stolitti Katolicka cerkva prijnyala yak pochatok postu shostu nedilyu pered Velikodnem Oskilki nedili buli vilucheni z postu shob zahopiti sorok dniv pokuti yih pochatok buv priznachenij na seredu Vid 1570 roku ce buv uzhe zvichaj sho zobov yazuvav usih chleniv Cerkvi Todi zh u pershij den postu na znak pokuti stalo obov yazkovim posipati golovu popelom Papi sv Grigoriyu I Velikomu pripisuyetsya vprovadzhennya peredvelikopistnogo periodu Peredpistya Chasu Simdesyatnici yakij rozpochinavsya za dev yat tizhniv pered Velikodnem i ohoplyuvav po cherzi tri nedili pered Popilnoyu Seredoyu Nedilyu Simdesyatnici abo Nedilya Shistdesyatnici abo i Nedilya P yatidesyatnici abo Nini Peredpistya v zahidnij tradiciyi ne obhodyat Natomist u shidnij vono zbereglosya Velikij pist ce chas pokuti ta navernennya Jogo vidminnimi risami ye pokuta milostinya ta molitva Velikopisna obryadovistVelikij Pist pochinavsya vid posipannya goliv popelom rozdavannya zhebrakam reshtok zapustnih strav i hovannya v shafi balnogo odyagu Pid chas postu hlib mastili povidlom a ne vershkovim maslom abo dodavali oliyu Do stolu podavali oseledci bez smetani kava takozh podavalasya bez vershkiv ta bez cukru i vzagali bula z palenih zholudiv Pili lipovij chaj zamist desertiv podavali majzhe nesolodke pechivo tak zvane dovichne wiekuiste yake otrimalo taku nazvu cherez te sho jogo mozhna bulo yisti navit cherez pivroku pislya togo yak vono bulo spechene Zhinki shist tizhniv nosili prikrasi iz chornih agativ ta z oniksu opravlenogo v sriblo abo ebonitovu bizhuteriyu Pid chas postu ne dozvolyalosya grati veseloyi muziki A yak uzhe shos gralosya to lishe zadumlivi ta sumni melodiyi napriklad noktyurni Shopena Traplyalosya sho na chas postu v ditej vidbirali igrashki zalishayuchi v zamin lishe najposharpanishi a zamist kazok yim chitali zhittya svyatih Choloviki mali vidmovlyatisya vid alkogolyu kurinnya podruzhzhya musili utrimuvatisya vid seksu Shodo cogo ta vzagali shodo harchovih obmezhen Velikogo postu suchasna medicina povnistyu pidtrimuye pist yak zasib ochishennya ta ozdorovlennya organizmu pri chomu yak fizichnogo tak i psihologichnogo Ukrayinska obryadovist Persha nedilya Velikogo postu nazivayetsya nedilya zbirna U cej chas uzhe zazvichaj tane snig tomu kazhut Nedilya zbir teche voda z gir U cyu nedilyu divchata varili kolis kashu z makom i na korotkij chas zakopuvali yiyi v zemlyu shob nedolya propala Pershij den Velikogo postu nazivayetsya Zhilavij ponedilok Cogo dnya gospodini chi ne yedinij den v roci ne gotuyut garyachih strav a pechut korzhi z zhitnogo tista Kozhen chlen rodini maye z yisti hocha b odnogo korzha V pershu subotu Velikogo postu gospodini kolis zbiralisya do cerkvi prinosili z soboyu hlib kolivo j med i zamovlyali veliku panahidu za pomerlimi ridnimi Na Hersonshini cej zvichaj nazivavsya davati misochku Takozh u pershu subotu postu pislya prichastya lyudi vihodyachi z cerkvi znamenuyutsya ciluyut hrest abo ikonu viryachi sho hto bez blagoslovennya i znamenuvannya pide z cerkvi get to vse odno yak i ne buv u cerkvi Lyudi sho postili v cej den i dotrimalisya vsih pravil nazivayutsya spasennikami Yim dozvolyayetsya vipiti vdoma tri sklyanki gorilki ale ne mozhna spati bo angeli prichastya vkradut Kozhen hto goviv povinen piti na vechirnyu i vidnesti prichastya Yaksho zh htos ne pide pro nogo kazhut Vin prichastya vkrav Chetvertij tizhden Velikogo postu seredohresnij bo v seredu na comu tizhni vidmichayut svyato hresta U cej den gospodini pechut hresti z makom i zmashuyut yih medom Chastinu hrestiv zberigayut na chas sivbi Na comu zh tizhni siyut mak a takozh rozsadu kapusti j pomidoriv bo isnuye povir ya sho yiyi obov yazkovo treba siyati v pist shob morozu ne boyalas P yatij tizhden postu nazivayetsya Pohvalnij u subotu cogo tizhnya svyato Pohvali Presvyatoyi Bogorodici U cej den ne mozhna pracyuvati a mozhna tilki rozsadu siyati Nedilya za tizhden pered Velikodnem nazivayetsya Verbnoyu shutkovoyu abo kvitnoyu a tizhden pered ciyeyu nedileyu verbnim U cej tizhden ne mozhna siyati konopel i gorodini bo bude likovate yak verba a takozh buryakiv bo budut girki Shosta subota Verbna abo Lazareva U Verbnu nedilyu svyatyat verbu Zvichaj svyatiti gillya derev pishov vid tih chasiv koli lyudi vstelyali palmovim gillyam dorogu Isusu sho v yizhdzhav u Yerusalim na vislyuku Zvichaj duzhe starij bo vzhe v Izborniku 1073 r zgaduyetsya Prazdnik vrbny Bilya cerkvi zbirayut veliku kilkist verbovogo gillya j pislya vidpravi Bogosluzhinnya svyashenik okroplyuye ce gillya svyachenoyu vodoyu Vvazhayetsya sho ce svyato ditej bo pid chas cerkovnogo obhodu na vechirni diti nosyat verbu komu trapitsya najbilsha gilka verbi toj shaslivij Kolis gospodari povertayuchis iz cerkvi z osvyachenim gillyam verbi zrazu jshli na gorod abo v pole abi posaditi vidrazu zh kilka gilok shob rosla Bogovi na slavu a nam lyudyam na vzhitok Reshtu zanosili do hati j stavili na pokuti pid svyatimi obrazami Svyachena verba zavzhdi bula u velikij poshani tomu navit najmenshe gillya sho zalishalos pislya osvyachennya palili na vogni shob boron Bozhe pid nogi ne potrapilo Ostannij tizhden pered Velikodnem nazivayut velikim strasnimabo chistim Na comu tizhni viruyuchi lyudi dotrimuyutsya postu tak samo suvoro yak i v pershij tizhden Chistij chetver ce svyato vesnyanogo ochishennya Lyudi chistili vse v hatah komorah stajnyah na podvir yi ta prikrashali vse po svyatkovomu Sami zh kupalisya osoblivo dlya togo shob pozbutisya hvorob Uvecheri v cerkvi vidpravlyalisya Strasti utrenya Velikoyi P yatnici z chitannyam 12 ti strasnih yevangelij u narodi nazivayut Strasti pid chas yakoyi virni u hrami stoyat iz zapalenimi svichkami Povertayuchis iz cerkvi lyudi namagalis donesti strasnu svichku dodomu tak shob vogon ne zgas Dlya cogo robili specialni lihtari z kolorovogo paperu abo farbovanogo skla Najvazhlivishim dnem ye Velika P yatnicya U Strasnu p yatnicyu viryani nichogo ne spozhivayut do vinosu plashanici z vivtarya na seredinu cerkvi Obid zazvichaj piznij i strogo pisnij navit ribu ne mozhna yisti obhodyatsya kapustoyu kartopleyu ogirkami Ne mozhna takozh ni shiti ni pryasti ni rubati drova j vzagali sho nebud tesati sokiroyu Ne mozhna takozh spivati bo hto spivaye v Strasnu p yatnicyu toj na Velikden plakati bude U p yatnicyu u deyakih miscevostyah gospodini pechut paski ale perevazhno ce roblyat u Veliku subotu zranku abo u Velikij chetver Kushtuvati yih do osvyachennya suvoro zaboroneno grih U Velikodnyu subotu roblyat krashanki abo pisanki podekudi ce roblyat u p yatnicyu Najbilshe roblyat chervonih krashanok bo voni nagaduyut pro krov Spasitelya Isnuye bagato ornamentiv yakimi prikrashayut pisanki zalezhno vid regionu krayini U pisankarstvi v nash chas ubachayut ne tilki istorichnij zmist a j misteckij U Velikden do zautreni vsi jdut do cerkvi Pislya svyatkovoyi liturgiyi okroplennyam svyatoyu vodoyu blagoslovlyayetsya paska yajcya ta inshi skoromni tobto nepisni stravi hrestosuyutsya ta pozdorovlyayut odne odnogo slovami Hristos Voskres ta vidpoviddyu Voyistinu Voskres Potim idut dodomu vmivayutsya molyatsya j sidayut za stil Nastupaye rozgovinnya Harchuvannya pid chas postu Protyagom usogo Velikogo postu dotrimuyutsya osoblivogo harchuvannya shob radist vid prijomu yizhi vidchuvalas tilom ta dusheyu Yizha povinna buti dovoli prostoyu ale riznomanitnoyu bez zajvih pryanoshiv solodoshiv ta soli bazhano prigotovana na paru M yasni molochni produkti yajcya vse zaminyayetsya na roslinnu yizhu perevaga nadayetsya ovocham fruktam ta kasham Stravi gotuyut lishe na vodi i bez masla Dlya tih hto suvoro dotrimuyetsya postu isnuye kalendar yakij rozdilyaye pist po tizhnyam a kozhen tizhden po dnyah z pevnimi stravami Statistika postuvannya v UkrayiniZa danimi opituvan GfK Ukraine 2009 roku Velikogo postu dotrimuvalosya 23 domogospodarstv U Zahidnomu regioni chastka tih hto dotrimuyetsya postu ye najbilshoyu kozhne druge domogospodarstvo postilosya 2009 go U Shidnomu regioni cej pokaznik ye najmenshim 13 Dani shodo postu sered domogospodarstv za 2009 rik Kiyiv 19 Dnipro 10 Odesa 12 Lviv 50 Chastka domogospodarstv yaki dotrimuyutsya Velikogo postu v silskij miscevosti vdvichi bilsha porivnyano do chastki takih simej sered meshkanciv velikih mist iz naselennyam ponad 500 tis Riznicya mizh chastkoyu zhinok ta cholovikiv yaki postili neznachna Ale vik suttyevo vplivaye na chastku tih hto dotrimuyetsya Velikogo postu sered domogospodarok do 30 rokiv takih 19 a tih komu ponad 60 rokiv 27 Div takozhMasnicya period sho pereduye velikoposnomu j ye jogo antipodom Pist AdventDzherelaVoropaj Oleksa Zvichayi nashogo narodu etnografichnij naris Kiyiv Veles 2005 ISBN 966 8263 16 2 Os prijde Velikij pist to vsim prizhme hvist nedostupne posilannya z chervnya 2019 Burij V M Narodno pravoslavnij kalendar Valerij Burij Cherkasi Vertikal 2009 S 28 29 PosilannyaVelikij Pist 13 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Pokloni Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1414 1000 ekz Lavrenyuk Alona Narodni zvichayi ta religijni obryadi ukrayinciv u Velikij pist 26 veresnya 2019 u Wayback Machine Etnichna istoriya narodiv Yevropi Zbirnik naukovih prac Vipusk 50 K 2016 S 90 97 Primitki Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 sestri Pohmurski 24 bereznya 2015 Velikij pist z tochki zoru medicini Korist dlya zdorov ya ta yak pravilno postiti Poradi likariv procitovano 18 lyutogo 2018 24 Kanal Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018