Васи́лівка — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення становить 620 осіб. Входить до складу Тиврівської селищної громади.
село Василівка | |
---|---|
Дороговказ на в’їзді до села | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Тиврівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05020270020087083 |
Облікова картка | Василівка на сайті Верховної ради України |
Основні дані | |
Засноване | 1623 |
Населення | 620 (2001) |
Площа | 2,23 км² |
Густота населення | 278,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23303 |
Телефонний код | +380 4355 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′20″ пн. ш. 28°26′30″ сх. д. / 48.98889° пн. ш. 28.44167° сх. д.Координати: 48°59′20″ пн. ш. 28°26′30″ сх. д. / 48.98889° пн. ш. 28.44167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 285 м |
Водойми | Зарванка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23303, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Василівка, вул. Шкільна, 25 |
Карта | |
Василівка | |
Василівка | |
Мапа | |
Василівка у Вікісховищі |
Географія
Колишній центр сільської ради, якій також були підпорядковані с. Зарванка, Курники, Майдан, Шостаківка. Село розташоване на півночі громади на автошляху Т 0230 за 7 км на південний захід від центру громади, селища Тиврів та в 32 км від Вінниці. До найближчої залізничної станції Гнівань — 16 км. Через село протікає річка з історичною назвою Шмигавка.
Сусідні населені пункти:
Історія
Давнина, заснування і назва села
У піщаному кар'єрі села час від часу знаходять скам'янілі рештки рослин і тварин — кістки, бивні, зуби. Василівська неолітична стоянка трипільців, яку визначено по знахідкам залишків жител, знарядь праці, глиняних виробів, залишається недослідженою вченими. За знайденими бойовою сокирою та мечем «акінаком» атрибутовано скіфське поховання. Знахідки виробів зі скла в районі с. Курники довели існування у цій місцевості Черняхівської археологічної культури. Вважається, що подальший розвиток поселення на місті теперішньої Василівки пов'язаний із розширенням у середині І тис. н. е. Тиверського (Тиврівського) оградища. За часів Київської Русі та монголо-татарської навали село звалося Талалаївкою. Знайдені артефакти тієї доби — наконечники руських стріл, давньоруські мечі. З початку XIV століття затверджується назва Василівка. Вона, за легендою, походить від пасічника на ім'я Василь, що господарював у цій місцині. У перших достовірних письмових джерелах 1758 р. село позначається як Wasilowka або Wasylowka.
Село після розпаду Київської Русі входило до Галицько-Волинського князівства, а від 1306 р. — до Брацлавської тьми Подільського улусу. У добу Князівства Литовського, згідно грамоти 1393 р., Тиврівська округа (грунт, ключ), а відтак й Василівка, надається Герману Дашкевичу, переходячи у володіння Кам'янецьким римо-католицьким біскупам, польських родин Кліщовських, а згодом Жабоклицьких.
Козацька доба
У роки Національно-визвольних змагань у 1649–1652 рр. Василівка — у складі Краснянської сотні Брацлавського полку. Поблизу села знайдені гарматні ядра тих часів, уламок козацького пістоля, порохівниця.
Польська панщина
Після Руїни і потрапляння під корону Річі Посполитої Василівка серед інших сіл Тиврівщини опиняється в епіцентрі міжусобних чвар польських феодалів Ярошинських з Калетинськими. На початку XVIII ст. село перебуває у володінні Ярошинських. У 1734 р. Павло Ярошинський викупив землі села і зробив Василівку своєю резиденцією. Після смерті батька у 1739 р. його син Захарій Ярошинський (1700–1774), отримавши й землі свого бездітного брата Августина, розширив палац у Василівці, влаштував каплицю, запросив з Вінниці капуцина на посаду капелана, створив військо з відданих йому козаків і драгун та 3 лютого 1756 р. почав збройну сутичку із застосуванням навіть 4-х гармат за оволодіння Тивровим. Приводом для цього стало загарбання Ярошинським частини Василівського лісу, яка належала Калетинським, і вигнанням робітників Ярошинського з Василівки його опонентами. Війську Захарія з 200 вояків вдалося захопити Тиврів, у відповідь пані Доміцелія Калетинська з роду Четвертинських віддала наказ загарбати і спалити Василівку та Шершні, що частково вдалося зробити. Суперечку вирішили через суд, Захарій Ярошинський сплатив чималі штрафи, втім, залишився потужним регіональним землевласником. Ще у 1753 р. він розпочав торгівлю з Данцигом, випаливши за чотири наступні роки заради виготовлення поташу навколишні ліси. Серед володарів частини Василівки у ті часи згадуються і поміщики із сусіднього с. Іванківці Ян і Яцек Кревські.
Палац Ярошинських був об'єктом нападів під час селянських повстань — Гайдамаччини у 1765 р. та Коліївщини у 1768 р.
Церква
У 1758 р. в селі побудовано трикупольну дерев'яну церкву із дзвіницею. У 1875 р. церкву Архистратига Михаїла перебудовано в однокупольну. У церкві до Жовтневого перевороту 1917 р. зберігалась ікона Божої Матері з Немовлям із надписом знизу «Sancta Maria Passariensis An. D. 1728».
До парафії крім Василівки відносилися населені пункти — Зарванка, Майдан, Отоки. Разом — близько 1000 парафіян. До того ж в межах парафії проживало до 80 старовірів. Від 1885 р. почала діяти церковнопарафіяльна школа.
Серед цікавих архівних свідчень — повідомлення про те, як «15 квітня 1779 року Василівський парох Яків Саєвський жалівся на Рижавського пароха Гаврилу Білогановського, що той, потрапивши на місце тестя Івана Пухальського і користуючись залишеними покійним будівлями, не сплачує йому як безпосередньому спадкоємцю за них. Суддя доручив краснянському декану започаткувати нову оцінку й за нею задовольнити позивача»
Доба російського царату
З потраплянням наприкінці XVIII ст. до складу Російської Імперії Василівка адміністративно опиняється у складі Тиврівської волості Вінницького повіту Подільської губернії. Люди масово мігрують. З Василівки чимало мешканців виїхало до Бессарабії та території Війська Донського.
На той час Василівка розділена на маєтки поміщиків Зеленських та Жабоклицьких. На початку ХІХ ст. (станом на 30 вересня 1814 р.) третя частина Василівки і Зарванки належала поміщикові В. Богдашевському.
Василівка — один з осередків гончарного виробництва на Поділлі. На землях поміщика Зеленського за 996 рублів споруджено гончарну школу. Відомо, що у 1835 р. в селі проживали дворяни-підприємці Павловський та Вільчинський. У 1843 р. став до ладу винокурний завод. Разом з гончарством у селі розвивалося теслярство, столярство, проте більша частина населення займалася хліборобством.
Палац
Вважалося, що той панський палац, який був знищений у вирі революційних подій 1917 р., побудували Ярошинські у першій половині XVIII ст., а польський дослідник Роман Афтаназі припускав, що палац спорудив підкоморій Жабоклицький в кінці XVIII ст. Маєток нібито панів Жабоклицьких був одноповерховий, псевдокласичного стилю оригінальної архітектури. По обидва боки палацу — двосиметричні двохповерхові ризаліти з пілястровими виступами, закритими фризом. Палац був накритий чотирискатним дахом. В середині маєтку було багато апартаментів: житлові кімнати, вітальні, великий бенкетний зал з мозаїчною паркетною підлогою. Окрасою палацу був великий мармуровий камін. Всі кімнати були умебльованими фасонними меблями, які виготовили по замовленню пана відомі майстри. Тут було багато картин, які були зібрані різними поколіннями родини Жабоклицьких. Одначе, мешканка Бельгії і спадкоємиця Зеленських Тереза Собеська у 2005 р. довела, що знищений палац належав Зеленським і надійшов їм у спадщину від Ярошинських.
На рубежі ХІХ — ХХ століть
На початку ХХ ст. в селі у 235 обійстях проживало 937 чоловік. Тут була православна церква, церковнопарафіяльна школа, два водяних млини. Господарювали поміщики — спадкоємний дворянин Подільської губернії Казимир Еразмович Зеленський з Марією Киріяківною Зеленською та спадкоємний дворянин Подільської губернії Казимир Жабоклицький з опікуном — графом Еразмом Красицьким. У революційні події в листопаді 1906 р. селяни Василівки спробували нищити і підпалювати поміщицькі маєтки. Серед активістів — С. Діброва, І. Лесь, А. Гавришко.
На фронти Першої світової війни з села відмобілізовані М. Кочерук, Я. Покотелюк, Ф. Кучерявцев та інші. Деякі повернулися з нагородами, серед них кавалер трьох Георгіївських хрестів та чотирьох Георгіївських медалей — Г. Я. Табачук.
Революційна доба та довоєнний період
У 1917 р. поміщики з родинами залишили Василівку, а протягом наступних двох років їхні маєтки були пограбовані і остаточно знищені. У червні 1918 р. колишній пан Е. Зеленський повернувся до села з польськими легіонерами, проте селяни підняли повстання на чолі із Василем Сідаком і вигнали зайд, втім самого Сідака було вбито. Загін повстанців нараховував до 250 чол. Серед його учасників — Я. Т. Зелений, Я. С. та Г. І. Материнські, Є. І. Товкань, В. А. Козак, М. Діброва, П. Марусан. Односельці також брали активну участь у загонах УНР місцевих ватажків — Артема Онищука, Шевчука, братів Дзюбанчуків.
У 1921 створено радгосп, а восени 1922 р. М. Г. Підгурським на колишніх землях пана Жабоклицького — спочатку артіль, а потім колгосп «Пролетарій», першим головою якого став М. С. Діброва. У липні 1924 почали функціонувати споживчі товариства «Перемога» у Василівці та «Відродження» у Курниках. Розкуркуленню і примусовому переселенню у 30-х рр. ХХ ст. піддано кілька сімей односельців — Возняка Н. С., Недбалюка І. Й., Пітуха М. Д., Сидорука Т., Храцкіна, Судика, Омельчука, Захарчуків, Табачуків, Діброви та ін. Родини Ф. Вознюка, С. Горового, А. Нижника, С.Мазуренка були вислані за межі України.
За офіційними даними, під час Голодомору 1933 р. у селі загинули 122 особи, імена 40 з яких встановлені, за неофіційними, майже половина села — 300–400 чол.
Протягом війни Василівка перебувала у румунській зоні окупації, т .зв. «Трансністрії». Село звільнено від нацистів 17 березня 1944 р. Совінформбюро у цей день повідомило:
« В течение 17 марта на ПРОСКУРОВСКОМ направлении наши войска продолжали отбивать контратаки пехоты и танков противника и нанесли ему большие потери в живой силе и технике. Южнее города ВИННИЦА наши войска продолжали вести наступательные бои, у ходе которых заняли несколько населённых пунктов и среди них ПОТОКИ, СИДАВА, ГРИШЕВЦЫ, МАЯНИВ, ШЕРШНИ, ВАСИЛЕВКА, ЗВОНИХА, КОЛЮХОВ, КАНАВА».
На фронтах загинули 242 односельців, у тому числі уродженець сусідніх Курників Герой Радянського Союзу (1911–1944). У Василівці встановлені Меморіал загиблим (1972) і пам'ятник . Колгоспу «Пролетарій» війною завдано збитків на 6 млн. 680 тис. крб.
Нова історія
Поголів'я худоби у колгоспі навесні 1945 р. становило 127 голів. Врожай був зібраний низький, план хлібозаготівлі станом на 20 листопада 1946 р. був виконаний на 50%. Почався голод. В документах сільради містяться відомості про 43 померлих, у тому числі 10 дітей віком до п'яти років.
В середині 70-х років ХХ ст. Василівка — центр сільської ради із селами Гута-Шершнівська, Зарванка, Курники, Майдан, Шершні, Шостаківка. Населення становить — 802 чол.
У 1950 р. відбулося об'єднання п'яти навколишніх колгоспів у єдине господарство — Колгосп імені Молотова на чолі з головою — С. Д. Покотилюком. У жовтні 1958 р. — чергове укрупнення господарств через об'єднання колгоспів Василівки, Шершнів, Тиврова у єдиний колгосп «Зоря комунізму» на чолі з М. П. Мельничуком. За господарством були закріплені 5500 га землі, у тому числі 3671 га орної. Тут вирощували зернові культури, з технічних — цукрові буряки, соняшник. Було розвинуте м'ясомолочне тваринництво. Статки у 1965–1969 рр. зросли до 1,5 млн крб. У 1969 р. побудовані будинок культури на 400 місць, стадіон, водогін, сільський універмаг, насаджено 45 га саду. У 1970 р. в Будинку культури розмістилася бібліотека, з'явились нові приміщення для сільської ради, будинку зв'язку, восьмирічної школи. У 1975–1978 рр. вкрито бруківкою дорогу на Шершні, побудовані приміщення сільського магазину (1975), медпункту (1977). Нову школу, розраховану на 108 учнів, побудовано у 1996 р. У 70-ті роки ХХ ст. виходила друком багатотиражна колгоспна газета «Вперед».
Новітня історія
У 1990 р. колгосп «Зоря комунізму» розділився на два господарства у Шершнях та Василівці. 1992 р. колгосп у Василівці перетворюється на сільськогосподарське підприємство «Світанок». У 1995 р. відбувається газифікація села з прокладанням 9 км газогону. У 2004 р. господарство Василівки перебирає на себе Гніваньське хлібоприймальне підприємство. Від 2006 р. — новий господар у сільського кар'єра — Концерн «Поділля», на ринку праці з'являється підприємство «Агро-Еталон», яке оновило свиноферму, посадило сад, заклало розсадник, відновило буряківництво, овочівництво, бджолярство. У 2011 р. в селі збудовано один з потужних в Україні холодильних сховищ для зберігання овочів та фруктів «Агро-Еталон».
Голови сільради
|
|
Пам'ятки
Два поселення Черняхівської культури (ІІ — IV ст.) у Зарванці; церква у Василівці (1758, 1793, 1875); рештки палацу Зеленських (ХІХ ст.); могила борця за радянську владу В. М. Сідака (1968); пам'ятник 242 воїнам-односельцям, загиблим у Другої світової війни (1972); пам'ятник (1911—1944), учаснику Другої світової війни, Герою Радянського Союзу, холодильний комплекс «Агро-Еталон» (2011).
Відомі люди
- Гречко Едуард Микитович (1941) — вчений в галузі електротехніки та силових напівпровідникових приладів, професор, доктор технічних наук.
- — поетеса, педагог.
- Панченко Володимир Федорович (1923—1972) — поет, член Національної спілки письменників України.
- Салій В. — різьбяр по дереву.
- Сидоренко Г. М. — кандидат медичних наук від 70-х рр. ХХ ст.
- (1911—1944) — Герой Радянського Союзу (посмертно).
- — художниця-аматорка, майстриня вишивання гладдю.
Галерея
|
Примітки
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Винницкая область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1972. — 630 с. — C. 571.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 9, 10, 24, 26.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 118.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 37.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 48-49, 50, 54.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 37-38.
- Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.) — С. 272.
- рос. дореф. Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. Выпускъ пятый. Подъ редакціей Н.И. Яворскаго. – Каменецъ-Подольскъ, 1890-1891. – ХХІ + 445 с. — С. 55-56.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 7.
- Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.) — С. 57.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 58.
- пол. Epsztein, Tadeusz. Polska Własność Ziemska Na Ukrainie (gubernia kijowska, podolska i wołyńska) w 1890 r. — Warszawa: Wydawnictwo Neriton. Instytut Historii PAN, 2008. — 618 с. — С. 356–359.
- Цит. по:, Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 57-58.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 117–118.
- Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.) — С. 211.
- рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с. — С. 136–137.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 88.
- Там само. — С. 118–120.
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 101–103, 123, 136, 166.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 23, .
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 120–121.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 121, 169, 273
- Там само — С. 121
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — . — С. 56.
Джерела і література
- , Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с.
- Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с.
- Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — .
- Дорога крізь забуття: (Подорож з минулого в прийдешнє): Документально-історичний нарис про село Василівку Тиврівського району на Вінниччині. — Вінниця, 2008. — 360 с.
- Колесник, Вікторія. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. — Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2007. — 1008 с. — .
- . В селі Василівка на Тиврівщині закладено парк козацької слави [Текст]: [ім. І. Богуна. Є фото] / // Подолія. — 2006. — 23 травня.
- Яблука без «хімії» на Вінниччині збиратимуть комбайни [Текст]: [про посадку першого саду яблучних ре-сортів поблизу села Василівка Тиврівського району] / // Місто. — 2008. — 30 травня. — С. 2.
Література
- Василі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571
Посилання
- Погода в селі Василівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Василівка на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з березня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vasilivka Vasi livka selo v Ukrayini u Vinnickomu rajoni Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 620 osib Vhodit do skladu Tivrivskoyi selishnoyi gromadi selo Vasilivka Dorogovkaz na v yizdi do selaDorogovkaz na v yizdi do sela Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Tivrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA05020270020087083 Oblikova kartka Vasilivka na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini Osnovni dani Zasnovane 1623 Naselennya 620 2001 Plosha 2 23 km Gustota naselennya 278 03 osib km Poshtovij indeks 23303 Telefonnij kod 380 4355 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 20 pn sh 28 26 30 sh d 48 98889 pn sh 28 44167 sh d 48 98889 28 44167 Koordinati 48 59 20 pn sh 28 26 30 sh d 48 98889 pn sh 28 44167 sh d 48 98889 28 44167 Serednya visota nad rivnem morya 285 m Vodojmi Zarvanka Misceva vlada Adresa radi 23303 Vinnicka obl Tivrivskij r n s Vasilivka vul Shkilna 25 Karta Vasilivka Vasilivka Mapa Vasilivka u VikishovishiGeografiyaKolishnij centr silskoyi radi yakij takozh buli pidporyadkovani s Zarvanka Kurniki Majdan Shostakivka Selo roztashovane na pivnochi gromadi na avtoshlyahu T 0230 za 7 km na pivdennij zahid vid centru gromadi selisha Tivriv ta v 32 km vid Vinnici Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gnivan 16 km Cherez selo protikaye richka z istorichnoyu nazvoyu Shmigavka Susidni naseleni punkti Borskiv Shershni Tivriv Kurniki Pn Zarvanka Zh Vasilivka Sh Pd Ivankivci Cheremoshne OnitkivciIstoriyaMuzejna svitlici u silskij biblioteci Davnina zasnuvannya i nazva sela U pishanomu kar yeri sela chas vid chasu znahodyat skam yanili reshtki roslin i tvarin kistki bivni zubi Vasilivska neolitichna stoyanka tripilciv yaku viznacheno po znahidkam zalishkiv zhitel znaryad praci glinyanih virobiv zalishayetsya nedoslidzhenoyu vchenimi Za znajdenimi bojovoyu sokiroyu ta mechem akinakom atributovano skifske pohovannya Znahidki virobiv zi skla v rajoni s Kurniki doveli isnuvannya u cij miscevosti Chernyahivskoyi arheologichnoyi kulturi Vvazhayetsya sho podalshij rozvitok poselennya na misti teperishnoyi Vasilivki pov yazanij iz rozshirennyam u seredini I tis n e Tiverskogo Tivrivskogo ogradisha Za chasiv Kiyivskoyi Rusi ta mongolo tatarskoyi navali selo zvalosya Talalayivkoyu Znajdeni artefakti tiyeyi dobi nakonechniki ruskih stril davnoruski mechi Z pochatku XIV stolittya zatverdzhuyetsya nazva Vasilivka Vona za legendoyu pohodit vid pasichnika na im ya Vasil sho gospodaryuvav u cij miscini U pershih dostovirnih pismovih dzherelah 1758 r selo poznachayetsya yak Wasilowka abo Wasylowka Selo pislya rozpadu Kiyivskoyi Rusi vhodilo do Galicko Volinskogo knyazivstva a vid 1306 r do Braclavskoyi tmi Podilskogo ulusu U dobu Knyazivstva Litovskogo zgidno gramoti 1393 r Tivrivska okruga grunt klyuch a vidtak j Vasilivka nadayetsya Germanu Dashkevichu perehodyachi u volodinnya Kam yaneckim rimo katolickim biskupam polskih rodin Klishovskih a zgodom Zhaboklickih Kozacka doba U roki Nacionalno vizvolnih zmagan u 1649 1652 rr Vasilivka u skladi Krasnyanskoyi sotni Braclavskogo polku Poblizu sela znajdeni garmatni yadra tih chasiv ulamok kozackogo pistolya porohivnicya Polska panshina Pislya Ruyini i potraplyannya pid koronu Richi Pospolitoyi Vasilivka sered inshih sil Tivrivshini opinyayetsya v epicentri mizhusobnih chvar polskih feodaliv Yaroshinskih z Kaletinskimi Na pochatku XVIII st selo perebuvaye u volodinni Yaroshinskih U 1734 r Pavlo Yaroshinskij vikupiv zemli sela i zrobiv Vasilivku svoyeyu rezidenciyeyu Pislya smerti batka u 1739 r jogo sin Zaharij Yaroshinskij 1700 1774 otrimavshi j zemli svogo bezditnogo brata Avgustina rozshiriv palac u Vasilivci vlashtuvav kaplicyu zaprosiv z Vinnici kapucina na posadu kapelana stvoriv vijsko z viddanih jomu kozakiv i dragun ta 3 lyutogo 1756 r pochav zbrojnu sutichku iz zastosuvannyam navit 4 h garmat za ovolodinnya Tivrovim Privodom dlya cogo stalo zagarbannya Yaroshinskim chastini Vasilivskogo lisu yaka nalezhala Kaletinskim i vignannyam robitnikiv Yaroshinskogo z Vasilivki jogo oponentami Vijsku Zahariya z 200 voyakiv vdalosya zahopiti Tivriv u vidpovid pani Domiceliya Kaletinska z rodu Chetvertinskih viddala nakaz zagarbati i spaliti Vasilivku ta Shershni sho chastkovo vdalosya zrobiti Superechku virishili cherez sud Zaharij Yaroshinskij splativ chimali shtrafi vtim zalishivsya potuzhnim regionalnim zemlevlasnikom She u 1753 r vin rozpochav torgivlyu z Dancigom vipalivshi za chotiri nastupni roki zaradi vigotovlennya potashu navkolishni lisi Sered volodariv chastini Vasilivki u ti chasi zgaduyutsya i pomishiki iz susidnogo s Ivankivci Yan i Yacek Krevski Palac Yaroshinskih buv ob yektom napadiv pid chas selyanskih povstan Gajdamachchini u 1765 r ta Koliyivshini u 1768 r Nova cerkva perebudovana z budinku magazina Cerkva U 1758 r v seli pobudovano trikupolnu derev yanu cerkvu iz dzviniceyu U 1875 r cerkvu Arhistratiga Mihayila perebudovano v odnokupolnu U cerkvi do Zhovtnevogo perevorotu 1917 r zberigalas ikona Bozhoyi Materi z Nemovlyam iz nadpisom znizu Sancta Maria Passariensis An D 1728 Do parafiyi krim Vasilivki vidnosilisya naseleni punkti Zarvanka Majdan Otoki Razom blizko 1000 parafiyan Do togo zh v mezhah parafiyi prozhivalo do 80 staroviriv Vid 1885 r pochala diyati cerkovnoparafiyalna shkola Sered cikavih arhivnih svidchen povidomlennya pro te yak 15 kvitnya 1779 roku Vasilivskij paroh Yakiv Sayevskij zhalivsya na Rizhavskogo paroha Gavrilu Biloganovskogo sho toj potrapivshi na misce testya Ivana Puhalskogo i koristuyuchis zalishenimi pokijnim budivlyami ne splachuye jomu yak bezposerednomu spadkoyemcyu za nih Suddya doruchiv krasnyanskomu dekanu zapochatkuvati novu ocinku j za neyu zadovolniti pozivacha Doba rosijskogo caratu Z potraplyannyam naprikinci XVIII st do skladu Rosijskoyi Imperiyi Vasilivka administrativno opinyayetsya u skladi Tivrivskoyi volosti Vinnickogo povitu Podilskoyi guberniyi Lyudi masovo migruyut Z Vasilivki chimalo meshkanciv viyihalo do Bessarabiyi ta teritoriyi Vijska Donskogo Na toj chas Vasilivka rozdilena na mayetki pomishikiv Zelenskih ta Zhaboklickih Na pochatku HIH st stanom na 30 veresnya 1814 r tretya chastina Vasilivki i Zarvanki nalezhala pomishikovi V Bogdashevskomu Vasilivka odin z oseredkiv goncharnogo virobnictva na Podilli Na zemlyah pomishika Zelenskogo za 996 rubliv sporudzheno goncharnu shkolu Vidomo sho u 1835 r v seli prozhivali dvoryani pidpriyemci Pavlovskij ta Vilchinskij U 1843 r stav do ladu vinokurnij zavod Razom z goncharstvom u seli rozvivalosya teslyarstvo stolyarstvo prote bilsha chastina naselennya zajmalasya hliborobstvom Pam yatnij znak na misti sadibi paniv Zelenskih Palac Vvazhalosya sho toj panskij palac yakij buv znishenij u viri revolyucijnih podij 1917 r pobuduvali Yaroshinski u pershij polovini XVIII st a polskij doslidnik Roman Aftanazi pripuskav sho palac sporudiv pidkomorij Zhaboklickij v kinci XVIII st Mayetok nibito paniv Zhaboklickih buv odnopoverhovij psevdoklasichnogo stilyu originalnoyi arhitekturi Po obidva boki palacu dvosimetrichni dvohpoverhovi rizaliti z pilyastrovimi vistupami zakritimi frizom Palac buv nakritij chotiriskatnim dahom V seredini mayetku bulo bagato apartamentiv zhitlovi kimnati vitalni velikij benketnij zal z mozayichnoyu parketnoyu pidlogoyu Okrasoyu palacu buv velikij marmurovij kamin Vsi kimnati buli umeblovanimi fasonnimi meblyami yaki vigotovili po zamovlennyu pana vidomi majstri Tut bulo bagato kartin yaki buli zibrani riznimi pokolinnyami rodini Zhaboklickih Odnache meshkanka Belgiyi i spadkoyemicya Zelenskih Tereza Sobeska u 2005 r dovela sho znishenij palac nalezhav Zelenskim i nadijshov yim u spadshinu vid Yaroshinskih Na rubezhi HIH HH stolit Na pochatku HH st v seli u 235 obijstyah prozhivalo 937 cholovik Tut bula pravoslavna cerkva cerkovnoparafiyalna shkola dva vodyanih mlini Gospodaryuvali pomishiki spadkoyemnij dvoryanin Podilskoyi guberniyi Kazimir Erazmovich Zelenskij z Mariyeyu Kiriyakivnoyu Zelenskoyu ta spadkoyemnij dvoryanin Podilskoyi guberniyi Kazimir Zhaboklickij z opikunom grafom Erazmom Krasickim U revolyucijni podiyi v listopadi 1906 r selyani Vasilivki sprobuvali nishiti i pidpalyuvati pomishicki mayetki Sered aktivistiv S Dibrova I Les A Gavrishko Na fronti Pershoyi svitovoyi vijni z sela vidmobilizovani M Kocheruk Ya Pokotelyuk F Kucheryavcev ta inshi Deyaki povernulisya z nagorodami sered nih kavaler troh Georgiyivskih hrestiv ta chotiroh Georgiyivskih medalej G Ya Tabachuk Revolyucijna doba ta dovoyennij period U 1917 r pomishiki z rodinami zalishili Vasilivku a protyagom nastupnih dvoh rokiv yihni mayetki buli pograbovani i ostatochno znisheni U chervni 1918 r kolishnij pan E Zelenskij povernuvsya do sela z polskimi legionerami prote selyani pidnyali povstannya na choli iz Vasilem Sidakom i vignali zajd vtim samogo Sidaka bulo vbito Zagin povstanciv narahovuvav do 250 chol Sered jogo uchasnikiv Ya T Zelenij Ya S ta G I Materinski Ye I Tovkan V A Kozak M Dibrova P Marusan Odnoselci takozh brali aktivnu uchast u zagonah UNR miscevih vatazhkiv Artema Onishuka Shevchuka brativ Dzyubanchukiv Budinok kolishnogo kolgospnogo pravlinnya U 1921 stvoreno radgosp a voseni 1922 r M G Pidgurskim na kolishnih zemlyah pana Zhaboklickogo spochatku artil a potim kolgosp Proletarij pershim golovoyu yakogo stav M S Dibrova U lipni 1924 pochali funkcionuvati spozhivchi tovaristva Peremoga u Vasilivci ta Vidrodzhennya u Kurnikah Rozkurkulennyu i primusovomu pereselennyu u 30 h rr HH st piddano kilka simej odnoselciv Voznyaka N S Nedbalyuka I J Pituha M D Sidoruka T Hrackina Sudika Omelchuka Zaharchukiv Tabachukiv Dibrovi ta in Rodini F Voznyuka S Gorovogo A Nizhnika S Mazurenka buli vislani za mezhi Ukrayini Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru Za oficijnimi danimi pid chas Golodomoru 1933 r u seli zaginuli 122 osobi imena 40 z yakih vstanovleni za neoficijnimi majzhe polovina sela 300 400 chol Memorial uchasnikam Drugoyi svitovoyi vijni Nacistska okupaciya Protyagom vijni Vasilivka perebuvala u rumunskij zoni okupaciyi t zv Transnistriyi Selo zvilneno vid nacistiv 17 bereznya 1944 r Sovinformbyuro u cej den povidomilo V techenie 17 marta na PROSKUROVSKOM napravlenii nashi vojska prodolzhali otbivat kontrataki pehoty i tankov protivnika i nanesli emu bolshie poteri v zhivoj sile i tehnike Yuzhnee goroda VINNICA nashi vojska prodolzhali vesti nastupatelnye boi u hode kotoryh zanyali neskolko naselyonnyh punktov i sredi nih POTOKI SIDAVA GRIShEVCY MAYaNIV ShERShNI VASILEVKA ZVONIHA KOLYuHOV KANAVA Pam yatnik Na frontah zaginuli 242 odnoselciv u tomu chisli urodzhenec susidnih Kurnikiv Geroj Radyanskogo Soyuzu 1911 1944 U Vasilivci vstanovleni Memorial zagiblim 1972 i pam yatnik Kolgospu Proletarij vijnoyu zavdano zbitkiv na 6 mln 680 tis krb Nova istoriya Pogoliv ya hudobi u kolgospi navesni 1945 r stanovilo 127 goliv Vrozhaj buv zibranij nizkij plan hlibozagotivli stanom na 20 listopada 1946 r buv vikonanij na 50 Pochavsya golod V dokumentah silradi mistyatsya vidomosti pro 43 pomerlih u tomu chisli 10 ditej vikom do p yati rokiv V seredini 70 h rokiv HH st Vasilivka centr silskoyi radi iz selami Guta Shershnivska Zarvanka Kurniki Majdan Shershni Shostakivka Naselennya stanovit 802 chol Klub U 1950 r vidbulosya ob yednannya p yati navkolishnih kolgospiv u yedine gospodarstvo Kolgosp imeni Molotova na choli z golovoyu S D Pokotilyukom U zhovtni 1958 r chergove ukrupnennya gospodarstv cherez ob yednannya kolgospiv Vasilivki Shershniv Tivrova u yedinij kolgosp Zorya komunizmu na choli z M P Melnichukom Za gospodarstvom buli zakripleni 5500 ga zemli u tomu chisli 3671 ga ornoyi Tut viroshuvali zernovi kulturi z tehnichnih cukrovi buryaki sonyashnik Bulo rozvinute m yasomolochne tvarinnictvo Statki u 1965 1969 rr zrosli do 1 5 mln krb U 1969 r pobudovani budinok kulturi na 400 misc stadion vodogin silskij univermag nasadzheno 45 ga sadu U 1970 r v Budinku kulturi rozmistilasya biblioteka z yavilis novi primishennya dlya silskoyi radi budinku zv yazku vosmirichnoyi shkoli U 1975 1978 rr vkrito brukivkoyu dorogu na Shershni pobudovani primishennya silskogo magazinu 1975 medpunktu 1977 Novu shkolu rozrahovanu na 108 uchniv pobudovano u 1996 r U 70 ti roki HH st vihodila drukom bagatotirazhna kolgospna gazeta Vpered Novitnya istoriya Holodilnij kompleks Agro Etalon U 1990 r kolgosp Zorya komunizmu rozdilivsya na dva gospodarstva u Shershnyah ta Vasilivci 1992 r kolgosp u Vasilivci peretvoryuyetsya na silskogospodarske pidpriyemstvo Svitanok U 1995 r vidbuvayetsya gazifikaciya sela z prokladannyam 9 km gazogonu U 2004 r gospodarstvo Vasilivki perebiraye na sebe Gnivanske hliboprijmalne pidpriyemstvo Vid 2006 r novij gospodar u silskogo kar yera Koncern Podillya na rinku praci z yavlyayetsya pidpriyemstvo Agro Etalon yake onovilo svinofermu posadilo sad zaklalo rozsadnik vidnovilo buryakivnictvo ovochivnictvo bdzholyarstvo U 2011 r v seli zbudovano odin z potuzhnih v Ukrayini holodilnih shovish dlya zberigannya ovochiv ta fruktiv Agro Etalon Golova silradi A A Motozyuk u silskomu muzeyi Golovi silradi Matlashevskij P S 20 ti roki HH st Pidgurskij M G 20 ti rr XX st Doplatyuk Franc 30 ti rr XX st Tabachuk M V 1944 1956 rr Surkov P L vid 1956 r Fomin V M vid 1961 r Grechko B P vid 1965 r Geleta M A vid 1967 r Bedlovskij K A vid 1968 r Kotik M M vid 1972 r Samolyuk I S vid 1990 r Dzhiga S I vid 1994 r Motozyuk A A teperishnij chas Pam yatkiDva poselennya Chernyahivskoyi kulturi II IV st u Zarvanci cerkva u Vasilivci 1758 1793 1875 reshtki palacu Zelenskih HIH st mogila borcya za radyansku vladu V M Sidaka 1968 pam yatnik 242 voyinam odnoselcyam zagiblim u Drugoyi svitovoyi vijni 1972 pam yatnik 1911 1944 uchasniku Drugoyi svitovoyi vijni Geroyu Radyanskogo Soyuzu holodilnij kompleks Agro Etalon 2011 Budinok staroyi shkoli pobudovanij u 1924 r starovirami Vidomi lyudi Grechko Eduard Mikitovich 1941 vchenij v galuzi elektrotehniki ta silovih napivprovidnikovih priladiv profesor doktor tehnichnih nauk poetesa pedagog Panchenko Volodimir Fedorovich 1923 1972 poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Salij V rizbyar po derevu Sidorenko G M kandidat medichnih nauk vid 70 h rr HH st 1911 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu posmertno hudozhnicya amatorka majstrinya vishivannya gladdyu GalereyaDorogovkazDorogovkaz CvintarCvintar Vodyana vezhaVodyana vezha KlubKlub BibiliotekaBibilioteka ShkolaShkola Direktor shkoli V N Sidoruk na ganku navchalnoyi ustanoviDirektor shkoli V N Sidoruk na ganku navchalnoyi ustanovi Hrest pri doroziHrest pri dorozi PrimitkiIstoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Vinnickaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr Sov Encikl AN USSR 1972 630 s C 571 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 9 10 24 26 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 118 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 37 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 48 49 50 54 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 37 38 Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakcieyu svyashennika Evfimiya Cѣcinskago Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk 1901 Vip 9 HHIII 1064 175 s ros doref S 272 ros doref Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Vypusk pyatyj Pod redakciej N I Yavorskago Kamenec Podolsk 1890 1891 HHI 445 s S 55 56 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 7 Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 II IV 636 s ros doref S 57 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 58 pol Epsztein Tadeusz Polska Wlasnosc Ziemska Na Ukrainie gubernia kijowska podolska i wolynska w 1890 r Warszawa Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN 2008 618 s S 356 359 Cit po Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 57 58 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 117 118 Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref S 211 ros doref Pomѣstnoe zemlevladѣnie v Podolskoj gubernii Sostavil V K Guldman Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij 1898 362 46 26 3 s S 136 137 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 88 Tam samo S 118 120 Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 101 103 123 136 166 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 23 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 120 121 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 121 169 273 Tam samo S 121 Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 S 56 Dzherela i literatura Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 Doroga kriz zabuttya Podorozh z minulogo v prijdeshnye Dokumentalno istorichnij naris pro selo Vasilivku Tivrivskogo rajonu na Vinnichchini Vinnicya 2008 360 s Kolesnik Viktoriya Vidomi polyaki v istoriyi Vinnichchini Biografichnij slovnik Vinnicya VMGO Rozvitok 2007 1008 s ISBN 966 8877 05 5 V seli Vasilivka na Tivrivshini zakladeno park kozackoyi slavi Tekst im I Boguna Ye foto Podoliya 2006 23 travnya Yabluka bez himiyi na Vinnichchini zbiratimut kombajni Tekst pro posadku pershogo sadu yabluchnih re sortiv poblizu sela Vasilivka Tivrivskogo rajonu Misto 2008 30 travnya S 2 LiteraturaVasili vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 571PosilannyaPogoda v seli Vasilivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Vasilivka na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z bereznya 2019