Варва́рівка — село в Україні, у Гурівській сільській громаді Кропивницькомгорайону Кіровоградської області. Населення становить 959 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Варварівська сільська рада.
село Варварівка | |
---|---|
панорама частини села | |
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Кропивницький район |
Громада | Гурівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA35040070050024101 |
Облікова картка | Варварівка |
Основні дані | |
Засноване | 1776 |
Населення | 959 |
Площа | 8,175 км² |
Густота населення | 117,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 28510 |
Телефонний код | +380 5234 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°16′03″ пн. ш. 33°00′54″ сх. д. / 48.26750° пн. ш. 33.01500° сх. д.Координати: 48°16′03″ пн. ш. 33°00′54″ сх. д. / 48.26750° пн. ш. 33.01500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 137 м |
Водойми | р. Бокова |
Відстань до районного центру | 35 км |
Найближча залізнична станція | Куцівка |
Відстань до залізничної станції | 28 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 28510, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Варварівка, вул. Кірова, 6 |
Сільський голова | Шуміцький Олександр Сергійович |
Карта | |
Варварівка | |
Варварівка | |
Мапа | |
Варварівка у Вікісховищі |
Розташоване на річці Боковій, за 35 км на північний схід від міста Долинська та за 28 км від залізничної станції Куцівка.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1192 особи, з яких 519 чоловіків та 673 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 974 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,93 % |
російська | 3,13 % |
білоруська | 0,42 % |
молдовська | 0,42 % |
угорська | 0,10 % |
Історія
Території, на яких розташоване село Варварівка, входили в склад Дикого Поля — частини Великого Степу, де тисячоліттями кочували різні іраномовні та тюркомовні народи і племена, про що свідчать численні кургани — поховання кочової знаті, археологічні знахідки, старі карти тощо.
Останній відомий період економічного розквіту і містобудування — друга половина XIII — початку XV століття — під час входження цих територій в найбільший в історії людства вільний економічний простір у складі Великої Монгольської Імперії — від Тихого Океану до р. Дунай, а згодом в її найбільшій частині — Улусі Джучі (Золотій Орді) від м. Ургенч до Дунаю. Інша назва території — Задніпровські Місця або Задніпров'я.
XVIII століття
З 1732 року заселення цього регіону відчутно пожвавилося вихідцями з Гетьманщини та Польської України.
З 70-х років XVIII століття в межах річки Бокової поблизу земель майбутнього поселення були зимівники козаків Бугогардівської паланки Запорозької Січі (1734—1775) — Івана Одновола, Григорія Задолі та Івана Коваля, які згодом зустрічаються, як жителі слободи Варварівка.
Перша згадка про козака Одновола, мешканця слободи Варварівка, припадає на 1776 рік.
Легенда про Варварівку
Записана Михайлом Шереметом.
«Було це за часів батька Хмеля, а може і раніше, коли обабіч старого торгового трактиру, чумацького шляху і довкола численних витоків степової річки Бокової, скільки око сягало, простяглось так зване Дике Поле. Ще тоді, коли плеса і заплави Бокової кишіли рибою, а в дібровах і байраках водилося всілякої дичі видимо-невидимо. Степову тишу і хор пернатих вряди-годи порушував хіба що тупіт копит, коли до якогось зимівника підкрадалась вовча зграя татар і в погоні за нападниками з гиком проносилась сотня бравих запорожців. Поміж дуплистих верб, двометрових стріл жовтавого дев'ясилу, духмяного звіробою і ніжних волошок у ту сиву давнину на берегах Бокової появились поодинокі хати-мазанки. Довкола них тулились втікачі з панської неволі і безземельна голота з-за Збруча. Південніше, неподалік двох глибоких балок, що хрестоподібно впиралися в Бокову, виднілися чепурні оселі з лозовими парканами і перелазами. За вигоном і довкола яру літні чоловіки і підлітки в широких шароварах і вишиванках пасли табуни коней і отари овець. Віддалені на десяток верст острівці хат з роками розростались і перетворилися в чи не найбільше в окрузі село на десять сотень. Кожна з них не переставала переконувати, що саме від неї започаткувалась Варварівка. З поміж найпоширеніших легенд і переповідок виділялись дві. Мешканці північної околиці, яку навкіс перетинав чумацький шлях, переконували, що першою поселенкою в них була вдова Варвара Задоя. Від неї, запевняли, пішла назва села. Південна околиця, і перш за все Варварина слобода, не вступала з ними в суперечки. Всевишньому, казали, видніше. Вихваляються затулинці чумацьким шляхом. До нього рукою подати і від нас. Зате через слободу пролягає битий торговий до Переволочної. З ранку до ночі не стихає на нім скрип коліс. Найгамірніше в Крисівській вулиці біля водопою. Пороспрягають чумаки і візники купецьких хур коней та волів і прямують до харчевні Шафороста. А якиї обід чи вечеря без мерзавчика чи кварти на гурт. Посилають через дорогу когось у шинок до Манька. Після смачної трапези, поки коні та воли жують сіно та овес, хто йде на ярмарковий майдан, хто у філію банку, торговий ряд, хлібну біржу чи ливарні майстерні запастись причандаллям до воза. Любителі раків та юшки прямують до плеса, де на вибір смакують їх прямо з вогню. У кого в дорозі сталась оказія з возом, розкувався кінь чи поламалось ярмо, завертали до місцевого коваля. Краще за норовливого діда Юлика ніхто не полагодить, якщо зумієш ладиком підійти. Чутки про Варварину слободу і гостинність варварівців, купці і чумаки розносили по всіх усюдах. Похвальний розголос про слобожан доконував затулинців. Вони не переставали носитися зі своєю Варварою, як дідько з писаною торбою. Слобожанам набридло слухати. Не чув, може, і були в них Варвара і хутір, казав мало не сторічний дід Тиміш, чому тоді село поділили не на хуторці, а сотні і нашу назвали першою. Не затулинські зайди і втікачі заснували Варварівку, переконував дід Юлик. Хваляться, що їхня Варвара жила на порозі 1800-го. Подивилися б на мій самовар-чинш шведського короля моєму пращуру за те, що вправно підкував коней і полагодив колісницю. Сотничихиного чоловіка і відставних запорожців, які започаткували слободу, напевно знав гетьман Мазепа, коли тікав із Карлом XII з-під Полтави у Валахію. Чий би пес гарчав, а ваш мовчав, доконував затулинців дід Явтух. Втікачі ваші бояться писнути, аби пани не переловили. Через слобожан, усіх варварівців побоюється навіть цар-батюшка, піддобряється всілякими подачками, аби не вчинили непокори сусідні села. Спливли, ніби вода в море віки. Не лишилося й сліду від чумацького шляху, торгового тракту, найстарішої в окрузі церкви і ярмаркового майдану, де не раз сперечалися слобожани із затулинцями про Варвар. Від обох лишилася одна назва — Варварівка, як легенда і згадка про нащадків січовиків. Уміли предки захищати козацьку вольницю, любили землю, поважали рідний край».
У 1780—1783 роках слобода Варварівка входила до складу Інгульського повіту Новоросійської губернії, у 1783—1795 роках — до Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва, у 1795—1797 роках — до Єлисаветградського повіту Вознесенського намісництва, у 1797—1802 роках до Єлисаветградського повіту Новоросійської губернії.
До 1798 року в архівних документах Варварівка фігурує, як слобода або . Поселення засноване у другій половині, а за переказами — на початку XVIII століття. Точний рік заснування невідомий. Село було засноване козаками.
Першу документальну згадку про слободу Варварівку зустрічаємо в метриці слободи Верблюжка за 1785 рік, де вказані перші жителі слободи Варварівка: Іван Одновол та його дружина Євдокія (1724—1785), їх сини — Кирило, Сила і Климентій, Логвин, Сава та Уляна Кобзаренки, Захожий, Задоя, у пізніших метриках — Іван Полтавець, Стефан Неплешко.
Статус села Варварівка отримала з відкриттям церкви Різдва Пресвятої Богородиці у 1798 році. Жителі «казенного поселення» Варварівка, які підписали прохання про будівництво церкви у 1798 році: Микита Михайлович Горбашко (ктитор), Пантелеймон Булич, Семен Москалець, Євстахій Шеремет, Антін Огур, Яким Сніжко («відставний капрал»), Семен Бохан, Юхим Яковенко, Лаврентій Бораник, Микита Пазенко, Логвин Шпиталенко, Сава Кобзаренко, Антін Бублик, Онуфрій Щученко, Ілля Яковенко (староста), Іван Островський, Карпо Ковтун, Семен Жицький, Федір Манько, а також канцелярист Гаврило Бугаєв та писар — Прохор Богданов. Прохання було також підписано жителями державного поселення Бокової та підтримане корнетом Дмитром Масляніковим, поручиком Євтихієм Петровичем Котовим та корнетом Іваном Долинським, які жили поруч на своїх хуторах, подарованих Москвою.
До 1798 року мешканці села відвідували церкви у сусідніх Верблюжці, Гурівці, Миколаївці (Водяному), Спасово, де церкви були побудовано раніше. Відповідно й записи про народження, одруження та смерть жителів Варварівки робились в метричних книгах церков вказаних сіл.
У 1798 році починаються служби в Варварівці, цим роком датується і перша метрична книга села, священик — ієрей о. Олексій Угринович (1764 р.н., син священика). Церква була підпорядкована Єлисаветградському духовному правлінню. 1798 року у Варварівський прихід входило 112 домоволодінь, у яких мешкало 827 осіб, з них 449 чоловіків та 378 жінок, у тому числі й жителі сусідніх поселень — сіл Котівка, Бокове. 1800 року парафія збільшилася до 143 домоволодінь та 1080 осіб.
XIX століття
Ктитором або ж церковним старостою у 1800 році був Петро Шеремет. 1801 року до парафії Варварівської церкви приєднується слобода Дубровина.
1802 року Єлисаветградський повіт, у тому числі й Варварівка, входить до складу новоствореної Миколаївської губернії, яка була ліквідована після перенесення губернського центру до міста Херсон у травні 1803 року і відповідно до того створюється Херсонська губернія.
Від 1803 року в церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Варварівка вже служить стихарний дячок — Василь Угринович (нар. 1772, син священика, ймовірно брат чи родич священика). 1804 року ктитором обирається Микита Горбашко. Парафія станом на 1804 рік — 167 домоволодінь з населенням — 1282 особи, вже без села Бокове, у якому закладена власна церква та почались служби і ведення метричних книг.
У березні 1806 року з Єлисаветградського повіту виділяється Олександрійський повіт з селом Варварівка в його складі.
Від 1810 року у Варварівській церкві починає служити пономар Ілія Бушенков і цього ж року в селі був спалах епідемії віспи, через яку відбулося зростання смертності (83 померлих). 7 серпня 1812 року у віці 105 років помирає найстаріший житель села Варварівка Каленик Кротовський.
Від 1814 року у Варварівській церкві служить священик о. Іван Любинський. 1815 року через повторний спалах епідемії віспи у селі 97 померлих.
З 1816 року в зв'язку з чисельним приростом населення села за останні 10 років (по 20-70 осіб на рік), додається кількість служителів в церкві — 2 священика, дяк і 2 пономаря, у тому числі останній з цього року — Олександр Угринович, син о. Олексія.
Від 1820 року служить ще один дяк — Ворфоломій Лесковський.
З грудня 1821 року Варварівка входить в округ Новоросійського полку 3-ї Кірасирської дивізії Новоросійських військових поселень.
1824 року у Варварівці знов епідемія віспи та кору і як наслідок 85 померлих.
16 жовтня 1825 року у віці 80-ти років помирає Семен Москалець — чоловік, який поклав початок згодом чисельному роду Москальців, нащадки якого проживають в с. Варварівка й донині. Старожили згадують, що колись частина села, де проживали Москальці мала назву Москальцівка. А згодом 30 грудня 1825 року помер поручик у відставці Євтихій Котов, який заснував поселення Котівка поблизу Варварівки, котре у 1930-х роках увійшло до складу Варварівки.
1833 року парохом Варварівської церкви призначено священика о. Миколу Ілліча Григоровича, дяком — Георгія Бушенкова, а пономарем — Андрія Васильовича Погорелова. Цього ж року в село прийшла чергова хвиля епідемії віспи, від якої померло 120 селян.
У 1845 році дяком був Пилип Васильович Вечоринський, з жовтня 1852 року у церкві крім священика о. Григоровича та дяка Вечоринського, служать й священик о. Олександр Пилипович Голоскевич та пономар Павло Миколайович Краснопєрьєв.
Станом на 1859 рік в Варварівці мешкало 1184 осіб і 1179 жінок.[]
1864 року згадується про священика о. Іоана Полянського та пономаря Петра Нелічевського.
1875 року в Варварівці відкриває двері земська школа.
В 1876 році військові поселення ліквідуються, а Варварівка знову отримує статус державного села.
З 1880 року згадується про священика о. Василя Рибалченка, який служив у Варварівській церкві до 1899 року.
Станом на 1886 рік у селі Варварівка Боківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 2995 осіб, налічувалось 543 дворових господарства, існували православна церква, школа та 2 лавки, відбувались базари по неділях.
З 1897 року починає служити священик о. Георгій Селецький, з 1898 року — псаломщик Олександр Бондаренко, а з 1899 року — священик о. Серафим Купчевський.
З записок Чорномаза О. Д.: «Місцевість навколо села була красивою. Річка Бокова не була замілена, у берегах росли розкішні верби, лоза, калина, дикі груші, яблуні і трави, які скошували для годівлі тварин. Майже в кожному подвір'ї росли високі дикі груші, яблуні, а вище на городах були сади з різними фруктовими деревами більше всього вишня, слива, груші і яблуні. Внизу на городах висівали коноплі, які вимочували після виривання, висушували, перебивали і чопували волокно для пряжі. Ткали полотно, рядна та інше! Все це вироблялось взимку, коли жінки не були зайняті роботою на городах та в полі.»
XX століття
Влітку 1905 року частина жителів Варварівки, підбурені більшовистською пропагандою, знищила маєток поміщика Буцького. Каральна експедиція придушила виступ, понад 20 учасників було заарештовано та відправлено на каторгу до Сибіру.
1910 року було побудовано нову цегляну церкву святої Варвари (Варварівську) з двоярусною дзвіницею.
Варварівка мала філію Олександрійського повітового сільського банку, хлібної біржі, ливарного заводу; три школи, два храми, парові млини, більше двох десятків вітряків. На велелюдні ярмарки купці привозили заморські товари.
Боротьба за Вільну Україну
У лютому 1918 року село було захоплене військами РККА. Але жителі села брали участь у боротьбі за волю і свободу країни. Вже 12 травня 1920 року село стає центром формування Степової Дивізії на чолі з отаманом Костем Пестушко (відомий, як Кость Степовий-Блакитний). Колискою дивізії стали села Варварівка, Верблюжка, Гурівка, Водяне і Петрове. В них дивізія поповнилась 18 тис. бійців. Тимчасово, до кінця 1920 року, Правобережжя України було очищене від більшовиків. За незалежність України боролися наступні жителі Варварівки — Брик Дмитро, Іванов, Крисенко Дмитро, Філоненко, Шеремет М. Ф. та багато інших. Але сили були не рівні, сподівання на допомогу з-за кордону залишились сподіваннями, і згодом більшовики захопили владу в більшій частині колишньої Російської Імперії, втративши Польщу з Західними Україною і Білоруссю, Фінляндію і Прибалтику. Але навіть після офіційної окупації більшовиками українського степу, збройна боротьба за волю продовжувалася. 1921 року Варварівка знову стає центром повстанських формувань (представника уряду УНР в екзилі) і Іванова (керівника збройного опору) — тут діяла типографія, де друкувалися відозви, по селах і хуторах були створені опорні пункти, де повстанці могли переховатися і відпочити. 1921 року з цілого повіту під натиском повстанських сил, підтриманих більшістю селян, більшовики відступили. Відомо, що 04.10.1921 відбувся бій між повстанцями отамана Іванова та 133-м піхотним полком більшовиків. В листопаді 1921-го більшовики почали наступ на збройні та підпільні сили повстанців, але тільки в вересні 1922 року більшовикам вдалося арештувати в Варварівці 80 осіб. Хоча відомо, що в листопаді того ж року селяни Варварівки зустріли каральний загін більшовиків стрільбою і змусили його відступити. Згодом, 26 грудня 1922 року Криворізьке ГПУ розстріляло 14 повстанців-жителів с. Варварівка, ще 140 були заарештовані. Відповідно, грудень 1922 року можна вважати за момент окупації села більшовиками. Особливо вплинула на боротьбу з більшовиками введена ще в 1921 році політика так званого НЕПу, яка і була введена через неможливість перемогти попри страшний терор і підлість (були введені так звані інститути відповідачів та заручників, коли з названого «бандитським» села, у тому числі Варварівки, забиралися члени родин повстанців, у тому числі і діти, а також найкращі господарі, гоніння на яких почалося відразу після приходу злочинної влади). НЕП дав результати — економічне зростання і як відлуння — небажання селян продовжувати підтримку збройного опору. Тому в 2-й половині 1923 року повстанських збройний опір завмирає і переходить у підпілля.
Більшовицька окупація
Почалися численні адміністративні зміни — Варварівка в складі Херсонської, Миколаївської, Кременчуцької та Одеської губерній, Дніпропетровської області. Ситуація стабілізувалась наприкінці 1930-х років, коли було створено Кіровоградську область.
Згідно постанови «З'їзду Рад» ще в 1922 році Варварівку була занесена на так звану «чорну дошку». Відповідно з кінця 1922 року почалась чорна смуга в історії села, яка триває до тепер — голодомор 1921—1923 років, «червоний» терор — репресії та вбивства, розкуркулення і колективізація, і як наслідок знищення або вигнання найкращих господарів, гоніння на церкву, голодомор 1932—1933 років, коли цілі родини села вимирали.
З записок Чорномаза О. Д.: «…1921. Це був надзвичайно тяжкий рік в історії України. Ще повністю не закінчилась громадянська війна, багато банд ще шастали по Україні. Кругом розруха, безладдя, хаос. Земля ще повністю не була розподілена. До того ж 1921 року був дуже посушливим роком, що спричинило великий недорід зернових культур та інших. Це призвело до великого голоду в Україні. Внаслідок цього загинуло кілька мільйонів людей. По селах чинились грабунки, бандитизм та інше.»
Список жертв штучного Голодомору Варварівки: Бардась Яким Семенович, Бельмис Ярина, Віденко Олексій, Бойко Христина, Бойко Анна, Брик Іван Несторович, Булич Ганна, Герасюта Марфа Петрівна, Губенко Гнат, Жук Василь Михайлович (дитина, нар. 1932), Заєць Данило, Зайченко Макар, Заїка Федосій, Іваненко Артем, Іваненко Данило Артемович, Клименко, Клименко Параска, Ковтун Йосип, Ковтун Явдоха, Коляда Микола, Копаниця Андрій Никифорович, Копаниця Семен Трохимович, Копаниця Марія, Копаниця Лаврин, Кошман Марія Іванівна, Кошман Микола Іванович, Кошман Петро Іванович, Крищенко Іван, Кузьменко Парасковія Василівна, Кузьменко Петро Олександрович, Кузьменко Федот Олександрович, Кучман Валентина, Кучман Марфа, Кучман Яків, Лисицький Мефодій Пилипович, Ляхівець Іван, Могила Кирило, Москаленки (імена невід.) — 3-є дітей, Москаленко Зінаїда Явтухівна, Москаленко Ніна Явтухівна, Москаленко Неоніла, Москалець Віра Іванівна, Москалець Іван Вікторович (дитина, нар. 1924), Москалець Лідія Іванівна, Москалець Марія Вікторівна (дитина, нар. 1926), Москалець Михайло Вікторович (дитина, нар. 1921), Мотуз Микита, Мотуз Павло, Остапущенко Марія Максимівна, Павлов Микола, Павлюк Петро Фолійович, Павлюк Савка, Парасюта Дмитро Гнатович, Пластун Василь, Парасюта Марфа Петрівна, Пластун Василь Васильович, Пластун Григорій Васильович, Пластун Михайло Васильович, Рябошапка Антоніна Тимофіївна, Рябошапка Федір Тимофійович, Савченко Карпо, Сергієнко Гаврило Федотович (дитина, нар. 1927), Сергієнко Кузьма, Сергієнко Омелян Терентійович, Сергієнко Яків Єремійович, Слісаренко Катерина, Слюсаренко Павло, Таранець Михайло Аманови (нар. 1900), Тимченко Григорій Іванович (нар. 1912), Тимченко Кость, Тимченко Нестір, Федоренко Віра Василівна, Федоренко Григорій Васильович, Федоренко Іван Васильович, Федоренко Іван Омелянович, Остапущенко Катерина, Федоренко Леонтій Васильович, Федоренко Олександра Василівна, Федоренко Олексій Васильович, Халабуда Федір Тимофійович, Хорольська Віра, Хорольська Марія, Хорольський Василь Лупович, Хорольський Прокіп Лупович, Хорольський Філімон Лупович, Чорний Петро, Чорнозуб Марія Аврамівна, Чорнозуб Іван Кирилович (нар. 1896), Школа Віра Костянтинівна, Школа Костянтин Ларіонович, Школа Михайло Костянтинович, Школа Олександра Костянтинівна, Яшин Іван Степанович, Яшина Євдокія Степанівна, Яшина Катерина Степанівна.
Постійні більшовицькі репресії та терор з кінця 1922 року, німецько-радянська війна, голодомор другої половини 1940-х років, нелюдська робота на радгоспи за трудодні і величезне податкове навантаження на кожну родину, знищення церкви, занепад культури й агровиробництва 1990-х років — цим характеризується історія села від 20-х років XX століття й донині.
З записок Чорномаза О. Д.: «Більшість жителів села були релігійними. До 30-го року в селі функціонували 2 церкви, з них одна була побудована ще в середині XIX ст., а друга так звана нова побудована перед першою імперіалістичною війною. Вона була цегляна, з високими банями і була визначною архітектурною будівлею. В період колективізації приблизно в 1931 році була підірвана вибухівкою. В дерев'яній церкві були зняті куполи і переобладнано під клуб, де встановлено стаціонарний кіноапарат.»
Відомо, що у 1929 році священником однієї з варварівських церков був о. Максим Журавльов.
Перед наступом військ Вермахту, все керівництво більшовиків області та району втекло на Схід, рятуючи своє майно та родини. Перед втечею були намагання знищити все зерно та продукти. Варварівці (старі, жінки та діти) залишилися напризволяще. Спочатку прихід німців полегшив життя селян, церква була відкрита для служіння. Прогресивні жителі села мали сподівання на відновлення Української держави. Але поступово почалося придушення українського «сепаратизму», молодь відсилали на роботу в Рейх. 1943 року місяць біля села проходила лінія фронту. «Червона» армія постійно обстрілювала село з артилерії. Жителі ховалися по закутках та балках, деякі загинули. 500 жителів Варварівки були мобілізовані під час другої світової війні, 63 з них відзначені нагородами СРСР. У селі споруджено меморіал 223 односельцям, які загинули на фронтах встановлено 3 пам'ятники і обеліск на могилах 886 «червоноармійців».
Церква після чергової більшовицької окупації діяла не довго, її перетворили спочатку на клуб, згодом взагалі зруйнували. На території села розташовувалися центральні садиби колгоспів імені Кірова та «Заповіт Ілліча», за якими було закріплено 10625 га.
З 1991 року в складі незалежної України.
XXI століття
У 2006 році в Варварівці відбулася непересічна подія, автор книги «Осінні мотиви» М. Шеремет, презентуючи книгу, проводив читання для районної та сільської інтелігенції.
На базі школи працює Варварівський дошкільний навчальний заклад «Ромашка», а також діє бібліотека. Книжковий фонд бібліотеки сьогодні налічує 4020 примірників, обслуговує бібліотека 450 користувачів.
Сільськогосподарські угіддя орендують агрофірми і чисельні фермери.
2016 року жителі та гості села відсвяткували 240 років з дня заснування села, до цієї дати вийшов буклет з короткою історією села.
Пам'ятки
- Шмалієвський — об'єкт природно-заповідного фонду Кіровоградської області, орнітологічний заказник місцевого значення.
- Пам'ятна стела на честь храму Різдва Пресвятої Богородиці (2014 рік).
- Клуб — дореволюційна будівля.
Відомі люди
- Авсентьєв Платон Петрович (1894—1938) — українець, селянин, тесляр вагоноремонтного пункту ст. Мудряна, Кривий Ріг. 23 березня 1938 року засуджений до розстрілу за участь в повстанській організації. Реабілітований у 1957 році.
- Безверхий Тихон Калістратович — військовий лікар, знавець китайської та тибетської медицини, учасник російсько-японської війни.
- Брик Дмитро — корінний варварівець, учасник першої світової війни, нагороджений двома Георгіївськими хрестами, учасник визвольної боротьби за самостійну Україну в складі полку Матвія Григор'єва.
- Буцький Володимир Романович (1866—1932) — один з найкращих господарів-поміщиків Херсонської губернії, землевласник, дворянин, депутат Державної Думи Росії. Походить з козацько-старшинського роду.
- Баймайстручко Євгенія Кіндратівна — жителька Лугового, кутка Варварівки, великий знавець і прекрасний оповідач легенд і переказів, які увійшли в книги Шеремета М. і Гусейнова Г.
- Вовк Прохор Явтухович — народився у Варварівці в родині хліборобів, очолював господарство «Перемога», яке вивів в одне з найкращих в районі, репресований, реабілітований ще 1934 року, знову прийняв СОЗ, побудував дитячий садок, відновив служіння в церкві, створив учнівську виробничу бригаду, підійняв тваринництво, відкрив млин, автопарк, поновив агротехніку.
- Кабанець Лідія Романівна (нар. 8 березня 1941, с. Варварівка) — вчителька Варварівської СШ, одна з засновників музею бойової слави в приміщенні школи.
- Коваленко Юлій Лаврентійович — корінний варварівець, легендарний коваль, відомий, як дід Юлик, знавець легенд та переказів.
- Котов Євтихій Петрович — засновник села Котівка, виходець з старшинського козацького роду Миргородського полку.
- Крисенко Дмитро — варварівець, учасник українських визвольних змагань 1917—1923 років.
- Савенко Іван Григорович (1924—1987) — корінний варварівець, учасник німецько-радянської війни, танкіст, кандидат мистецтвознавства, член спілки художників СРСР з 1952 р., в 1975 році йому присвоєно звання Заслужений художник РРСФР, нагороджений орденом слави III ступеню, орденом Вітчизняної війни І ступеню, медалями і нагородами.
- Сатановський Михайло Юрійович — навчався у варварівській СШ, військовий льотчик, полковник.
- Ткаченко Степан — вчитель, голова Варварівського осередку підпільної анти-більшовицької організації за визволення України кінця 1920-х — на початку 1930-х років.
- Турпак Фіокл Антонович (пом. 1961) — «котівський всезнайко», фотограф, власник великої бібліотеки, знавець історії, лікарських трав тощо.
- Шеремет Михайло Сергійович (1925—2010) — корінний варварівець, один з найвідоміших фольклористів і краєзнавців Придніпров'я, журналіст, редактор, самобутній літератор.
- Шеремет Михайло Федорович — корінний варварівець, учасник українських визвольних змагань 1917—1923 років, репресований, дядько Шеремета М. С.
- Чорномаз Олексій Данилович (нар. 1921) — директор Варварівської СШ, вчитель, знавець історії села і краю, автор книги спогадів, учасник німецько-радянської війни.
Див. також
Примітки
- Прогноз погоди в селі Варварівка. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2022.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Джерела та література
- Сердюк В. А. 240 літ козацькому селу Варварівка (1776—2016): Ілюстрований буклет [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Київ, 2016.
- Михайло Шеремет Я родом з Варварівки: у 2 т. / М. С. Шеремет. — Дніпропетровськ: Ліра, 2009. — (загальний). — Т. 1. — 304 с. — ; Т. 2. — 320 с. — .
- Михайло Шеремет Осінні мотиви. — Дніпропетровськ, 2006.
- Чорномаз О. Д. . — Варварівка — Київ, 2016.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Кіровоградська область [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол. тому: Сиволап Д. С. (гол. редкол.), Безтака П. М., Вогульський А. А., Бублик I. О., Дратвер Б. Л., Зайцев В. М., Калініченко В. Л. (відп. секр. редкол.), Оліфіренко І. П., Піскунов О. К. (заст. гол. редкол.), Сухаревська Н. П., Цись В. О. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 816 с.
- Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2 т. [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — Т. 1. — 496 с. — ISBN 966-348-022-Х (загальний), .
- Боковенька-2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя голодомору на Долинщині. — Кіровоград, 2005.
- В. Маруценко Боковенька-2006. Степовики: біографічний довідник / Віктор Маруценко. — Долинська: б. в., 2007. — 170 с.
- Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. — Кіровоград, 2003. — С. 15—18, 79—87.
- Цубенко В. Л. Документи з історії військових поселень в Україні: «Чорноморська минувшина» презентує: Число 4 / В. Л. Цубенко. — Харків: САГА, 2010. — 376 с.
- Полное географическое описание нашего отечества. — Том 14: Новороссия и Крым. — Харьков, 2011. — С. 385. (рос.)
- Сердюк В. А. // Інгульський степ, Альманах. Випуск І. — К., 2016.
- Сердюк В. А. Заснування Варварівки [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Мельник О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919—1923) / Олександр Олександрович Мельник; вступ. сл. Володимир Стецюк. — Кривий Ріг: Роман Козлов, 2018. — 294 c.
- Справа про будівництво церкви в с. Бокова // Інгульський степ, альманах. Випуск ІІ. Львів, 2017. — С. 50—118.
- Реабілітовані історією. Кіровоградська область: Книга 2: Добровеличківський, Долинський, 3нам'ямський, Кіровоградський, Компаніївський райони [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] / Обл. ред. кол.: Неділько С. М. (голова), Бондар В. В., Волков І. В., Козир І. А., Компанієць Ю. І., Куценко Л. В., Скляренко Є. М., Чвань Т. В., Чудний О. В., Шевченко С. І., Шепель Ф. О., Шеремет С. В.; Наук.-ред. відділ підг. тому: Бондар В. В., Карауш Т. А., Карпенко С. М., Орел С. В., Степанов В. М.; Упоряд. В. Бондар. — Кіровоград: МПП «Антураж А», 2004. — С. 139—212.
- Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. — Дніпропетровськ: Науково- редакційний центр обл. редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією», 1999. — Т. 4, кн. 1: Повернені імена: мартиролог / наук. ред. В. В. Іваненко. — Дніпропетровськ: б.в., 2002. — 480 с. — .
- Григорій Гусейнов Господні зерна. 1 — 8 томи. — Кривий Ріг, 2000—2004.
- Григорій Гусейнов Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. — Дніпропетровськ, 2005.
- Григорій Гусейнов Кривий Ріг. Україна. — Дніпро, 2018. — С. 92-93, 285.
Посилання
- Сердюк В. А. Статті про село Варварівку. old.library.kr.ua. Обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського. оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- . varvarivka.at.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 27 березня 2022.
- . forum.genoua.name. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 27 березня 2022.
- . forum.genoua.name. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
- . sites.google.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 27 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Varvarivka Varva rivka selo v Ukrayini u Gurivskij silskij gromadi Kropivnickomgorajonu Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 959 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Varvarivska silska rada selo Varvarivkapanorama chastini selapanorama chastini selaKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Kropivnickij rajonGromada Gurivska silska gromadaKod KATOTTG UA35040070050024101Oblikova kartka Varvarivka Osnovni daniZasnovane 1776Naselennya 959Plosha 8 175 km Gustota naselennya 117 31 osib km Poshtovij indeks 28510Telefonnij kod 380 5234Geografichni daniGeografichni koordinati 48 16 03 pn sh 33 00 54 sh d 48 26750 pn sh 33 01500 sh d 48 26750 33 01500 Koordinati 48 16 03 pn sh 33 00 54 sh d 48 26750 pn sh 33 01500 sh d 48 26750 33 01500Serednya visota nad rivnem morya 137 mVodojmi r BokovaVidstan do rajonnogo centru 35 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KucivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 28 kmMisceva vladaAdresa radi 28510 Kirovogradska obl Kropivnickij r n s Varvarivka vul Kirova 6Silskij golova Shumickij Oleksandr SergijovichKartaVarvarivkaVarvarivkaMapa Varvarivka u Vikishovishi Roztashovane na richci Bokovij za 35 km na pivnichnij shid vid mista Dolinska ta za 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kucivka NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1192 osobi z yakih 519 cholovikiv ta 673 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 974 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 95 93 rosijska 3 13 biloruska 0 42 moldovska 0 42 ugorska 0 10 IstoriyaTeritoriyi na yakih roztashovane selo Varvarivka vhodili v sklad Dikogo Polya chastini Velikogo Stepu de tisyacholittyami kochuvali rizni iranomovni ta tyurkomovni narodi i plemena pro sho svidchat chislenni kurgani pohovannya kochovoyi znati arheologichni znahidki stari karti tosho Ostannij vidomij period ekonomichnogo rozkvitu i mistobuduvannya druga polovina XIII pochatku XV stolittya pid chas vhodzhennya cih teritorij v najbilshij v istoriyi lyudstva vilnij ekonomichnij prostir u skladi Velikoyi Mongolskoyi Imperiyi vid Tihogo Okeanu do r Dunaj a zgodom v yiyi najbilshij chastini Ulusi Dzhuchi Zolotij Ordi vid m Urgench do Dunayu Insha nazva teritoriyi Zadniprovski Miscya abo Zadniprov ya XVIII stolittya Z 1732 roku zaselennya cogo regionu vidchutno pozhvavilosya vihidcyami z Getmanshini ta Polskoyi Ukrayini Z 70 h rokiv XVIII stolittya v mezhah richki Bokovoyi poblizu zemel majbutnogo poselennya buli zimivniki kozakiv Bugogardivskoyi palanki Zaporozkoyi Sichi 1734 1775 Ivana Odnovola Grigoriya Zadoli ta Ivana Kovalya yaki zgodom zustrichayutsya yak zhiteli slobodi Varvarivka Persha zgadka pro kozaka Odnovola meshkancya slobodi Varvarivka pripadaye na 1776 rik Legenda pro Varvarivku Zapisana Mihajlom Sheremetom Bulo ce za chasiv batka Hmelya a mozhe i ranishe koli obabich starogo torgovogo traktiru chumackogo shlyahu i dovkola chislennih vitokiv stepovoyi richki Bokovoyi skilki oko syagalo prostyaglos tak zvane Dike Pole She todi koli plesa i zaplavi Bokovoyi kishili riboyu a v dibrovah i bajrakah vodilosya vsilyakoyi dichi vidimo nevidimo Stepovu tishu i hor pernatih vryadi godi porushuvav hiba sho tupit kopit koli do yakogos zimivnika pidkradalas vovcha zgraya tatar i v pogoni za napadnikami z gikom pronosilas sotnya bravih zaporozhciv Pomizh duplistih verb dvometrovih stril zhovtavogo dev yasilu duhmyanogo zviroboyu i nizhnih voloshok u tu sivu davninu na beregah Bokovoyi poyavilis poodinoki hati mazanki Dovkola nih tulilis vtikachi z panskoyi nevoli i bezzemelna golota z za Zbrucha Pivdennishe nepodalik dvoh glibokih balok sho hrestopodibno vpiralisya v Bokovu vidnilisya chepurni oseli z lozovimi parkanami i perelazami Za vigonom i dovkola yaru litni choloviki i pidlitki v shirokih sharovarah i vishivankah pasli tabuni konej i otari ovec Viddaleni na desyatok verst ostrivci hat z rokami rozrostalis i peretvorilisya v chi ne najbilshe v okruzi selo na desyat soten Kozhna z nih ne perestavala perekonuvati sho same vid neyi zapochatkuvalas Varvarivka Z pomizh najposhirenishih legend i perepovidok vidilyalis dvi Meshkanci pivnichnoyi okolici yaku navkis peretinav chumackij shlyah perekonuvali sho pershoyu poselenkoyu v nih bula vdova Varvara Zadoya Vid neyi zapevnyali pishla nazva sela Pivdenna okolicya i persh za vse Varvarina sloboda ne vstupala z nimi v superechki Vsevishnomu kazali vidnishe Vihvalyayutsya zatulinci chumackim shlyahom Do nogo rukoyu podati i vid nas Zate cherez slobodu prolyagaye bitij torgovij do Perevolochnoyi Z ranku do nochi ne stihaye na nim skrip kolis Najgamirnishe v Krisivskij vulici bilya vodopoyu Porospryagayut chumaki i vizniki kupeckih hur konej ta voliv i pryamuyut do harchevni Shaforosta A yakiyi obid chi vecherya bez merzavchika chi kvarti na gurt Posilayut cherez dorogu kogos u shinok do Manka Pislya smachnoyi trapezi poki koni ta voli zhuyut sino ta oves hto jde na yarmarkovij majdan hto u filiyu banku torgovij ryad hlibnu birzhu chi livarni majsterni zapastis prichandallyam do voza Lyubiteli rakiv ta yushki pryamuyut do plesa de na vibir smakuyut yih pryamo z vognyu U kogo v dorozi stalas okaziya z vozom rozkuvavsya kin chi polamalos yarmo zavertali do miscevogo kovalya Krashe za norovlivogo dida Yulika nihto ne polagodit yaksho zumiyesh ladikom pidijti Chutki pro Varvarinu slobodu i gostinnist varvarivciv kupci i chumaki roznosili po vsih usyudah Pohvalnij rozgolos pro slobozhan dokonuvav zatulinciv Voni ne perestavali nositisya zi svoyeyu Varvaroyu yak didko z pisanoyu torboyu Slobozhanam nabridlo sluhati Ne chuv mozhe i buli v nih Varvara i hutir kazav malo ne storichnij did Timish chomu todi selo podilili ne na hutorci a sotni i nashu nazvali pershoyu Ne zatulinski zajdi i vtikachi zasnuvali Varvarivku perekonuvav did Yulik Hvalyatsya sho yihnya Varvara zhila na porozi 1800 go Podivilisya b na mij samovar chinsh shvedskogo korolya moyemu prashuru za te sho vpravno pidkuvav konej i polagodiv kolisnicyu Sotnichihinogo cholovika i vidstavnih zaporozhciv yaki zapochatkuvali slobodu napevno znav getman Mazepa koli tikav iz Karlom XII z pid Poltavi u Valahiyu Chij bi pes garchav a vash movchav dokonuvav zatulinciv did Yavtuh Vtikachi vashi boyatsya pisnuti abi pani ne perelovili Cherez slobozhan usih varvarivciv poboyuyetsya navit car batyushka piddobryayetsya vsilyakimi podachkami abi ne vchinili nepokori susidni sela Splivli nibi voda v more viki Ne lishilosya j slidu vid chumackogo shlyahu torgovogo traktu najstarishoyi v okruzi cerkvi i yarmarkovogo majdanu de ne raz sperechalisya slobozhani iz zatulincyami pro Varvar Vid oboh lishilasya odna nazva Varvarivka yak legenda i zgadka pro nashadkiv sichovikiv Umili predki zahishati kozacku volnicyu lyubili zemlyu povazhali ridnij kraj U 1780 1783 rokah sloboda Varvarivka vhodila do skladu Ingulskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi u 1783 1795 rokah do Yelisavetgradskogo povitu Katerinoslavskogo namisnictva u 1795 1797 rokah do Yelisavetgradskogo povitu Voznesenskogo namisnictva u 1797 1802 rokah do Yelisavetgradskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi Do 1798 roku v arhivnih dokumentah Varvarivka figuruye yak sloboda abo Poselennya zasnovane u drugij polovini a za perekazami na pochatku XVIII stolittya Tochnij rik zasnuvannya nevidomij Selo bulo zasnovane kozakami Pershu dokumentalnu zgadku pro slobodu Varvarivku zustrichayemo v metrici slobodi Verblyuzhka za 1785 rik de vkazani pershi zhiteli slobodi Varvarivka Ivan Odnovol ta jogo druzhina Yevdokiya 1724 1785 yih sini Kirilo Sila i Klimentij Logvin Sava ta Ulyana Kobzarenki Zahozhij Zadoya u piznishih metrikah Ivan Poltavec Stefan Nepleshko Status sela Varvarivka otrimala z vidkrittyam cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u 1798 roci Zhiteli kazennogo poselennya Varvarivka yaki pidpisali prohannya pro budivnictvo cerkvi u 1798 roci Mikita Mihajlovich Gorbashko ktitor Pantelejmon Bulich Semen Moskalec Yevstahij Sheremet Antin Ogur Yakim Snizhko vidstavnij kapral Semen Bohan Yuhim Yakovenko Lavrentij Boranik Mikita Pazenko Logvin Shpitalenko Sava Kobzarenko Antin Bublik Onufrij Shuchenko Illya Yakovenko starosta Ivan Ostrovskij Karpo Kovtun Semen Zhickij Fedir Manko a takozh kancelyarist Gavrilo Bugayev ta pisar Prohor Bogdanov Prohannya bulo takozh pidpisano zhitelyami derzhavnogo poselennya Bokovoyi ta pidtrimane kornetom Dmitrom Maslyanikovim poruchikom Yevtihiyem Petrovichem Kotovim ta kornetom Ivanom Dolinskim yaki zhili poruch na svoyih hutorah podarovanih Moskvoyu Do 1798 roku meshkanci sela vidviduvali cerkvi u susidnih Verblyuzhci Gurivci Mikolayivci Vodyanomu Spasovo de cerkvi buli pobudovano ranishe Vidpovidno j zapisi pro narodzhennya odruzhennya ta smert zhiteliv Varvarivki robilis v metrichnih knigah cerkov vkazanih sil U 1798 roci pochinayutsya sluzhbi v Varvarivci cim rokom datuyetsya i persha metrichna kniga sela svyashenik iyerej o Oleksij Ugrinovich 1764 r n sin svyashenika Cerkva bula pidporyadkovana Yelisavetgradskomu duhovnomu pravlinnyu 1798 roku u Varvarivskij prihid vhodilo 112 domovolodin u yakih meshkalo 827 osib z nih 449 cholovikiv ta 378 zhinok u tomu chisli j zhiteli susidnih poselen sil Kotivka Bokove 1800 roku parafiya zbilshilasya do 143 domovolodin ta 1080 osib Pam yatnij znak na misci staroyi cerkviXIX stolittya Ktitorom abo zh cerkovnim starostoyu u 1800 roci buv Petro Sheremet 1801 roku do parafiyi Varvarivskoyi cerkvi priyednuyetsya sloboda Dubrovina 1802 roku Yelisavetgradskij povit u tomu chisli j Varvarivka vhodit do skladu novostvorenoyi Mikolayivskoyi guberniyi yaka bula likvidovana pislya perenesennya gubernskogo centru do mista Herson u travni 1803 roku i vidpovidno do togo stvoryuyetsya Hersonska guberniya Vid 1803 roku v cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sela Varvarivka vzhe sluzhit stiharnij dyachok Vasil Ugrinovich nar 1772 sin svyashenika jmovirno brat chi rodich svyashenika 1804 roku ktitorom obirayetsya Mikita Gorbashko Parafiya stanom na 1804 rik 167 domovolodin z naselennyam 1282 osobi vzhe bez sela Bokove u yakomu zakladena vlasna cerkva ta pochalis sluzhbi i vedennya metrichnih knig U berezni 1806 roku z Yelisavetgradskogo povitu vidilyayetsya Oleksandrijskij povit z selom Varvarivka v jogo skladi Vid 1810 roku u Varvarivskij cerkvi pochinaye sluzhiti ponomar Iliya Bushenkov i cogo zh roku v seli buv spalah epidemiyi vispi cherez yaku vidbulosya zrostannya smertnosti 83 pomerlih 7 serpnya 1812 roku u vici 105 rokiv pomiraye najstarishij zhitel sela Varvarivka Kalenik Krotovskij Vid 1814 roku u Varvarivskij cerkvi sluzhit svyashenik o Ivan Lyubinskij 1815 roku cherez povtornij spalah epidemiyi vispi u seli 97 pomerlih Z 1816 roku v zv yazku z chiselnim prirostom naselennya sela za ostanni 10 rokiv po 20 70 osib na rik dodayetsya kilkist sluzhiteliv v cerkvi 2 svyashenika dyak i 2 ponomarya u tomu chisli ostannij z cogo roku Oleksandr Ugrinovich sin o Oleksiya Vid 1820 roku sluzhit she odin dyak Vorfolomij Leskovskij Z grudnya 1821 roku Varvarivka vhodit v okrug Novorosijskogo polku 3 yi Kirasirskoyi diviziyi Novorosijskih vijskovih poselen 1824 roku u Varvarivci znov epidemiya vispi ta koru i yak naslidok 85 pomerlih 16 zhovtnya 1825 roku u vici 80 ti rokiv pomiraye Semen Moskalec cholovik yakij poklav pochatok zgodom chiselnomu rodu Moskalciv nashadki yakogo prozhivayut v s Varvarivka j donini Starozhili zgaduyut sho kolis chastina sela de prozhivali Moskalci mala nazvu Moskalcivka A zgodom 30 grudnya 1825 roku pomer poruchik u vidstavci Yevtihij Kotov yakij zasnuvav poselennya Kotivka poblizu Varvarivki kotre u 1930 h rokah uvijshlo do skladu Varvarivki 1833 roku parohom Varvarivskoyi cerkvi priznacheno svyashenika o Mikolu Illicha Grigorovicha dyakom Georgiya Bushenkova a ponomarem Andriya Vasilovicha Pogorelova Cogo zh roku v selo prijshla chergova hvilya epidemiyi vispi vid yakoyi pomerlo 120 selyan U 1845 roci dyakom buv Pilip Vasilovich Vechorinskij z zhovtnya 1852 roku u cerkvi krim svyashenika o Grigorovicha ta dyaka Vechorinskogo sluzhat j svyashenik o Oleksandr Pilipovich Goloskevich ta ponomar Pavlo Mikolajovich Krasnopyeryev Stanom na 1859 rik v Varvarivci meshkalo 1184 osib i 1179 zhinok dzherelo 1864 roku zgaduyetsya pro svyashenika o Ioana Polyanskogo ta ponomarya Petra Nelichevskogo 1875 roku v Varvarivci vidkrivaye dveri zemska shkola V 1876 roci vijskovi poselennya likviduyutsya a Varvarivka znovu otrimuye status derzhavnogo sela Z 1880 roku zgaduyetsya pro svyashenika o Vasilya Ribalchenka yakij sluzhiv u Varvarivskij cerkvi do 1899 roku Najstarsha nadgrobna plita sela Stanom na 1886 rik u seli Varvarivka Bokivskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 2995 osib nalichuvalos 543 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta 2 lavki vidbuvalis bazari po nedilyah Z 1897 roku pochinaye sluzhiti svyashenik o Georgij Seleckij z 1898 roku psalomshik Oleksandr Bondarenko a z 1899 roku svyashenik o Serafim Kupchevskij Z zapisok Chornomaza O D Miscevist navkolo sela bula krasivoyu Richka Bokova ne bula zamilena u beregah rosli rozkishni verbi loza kalina diki grushi yabluni i travi yaki skoshuvali dlya godivli tvarin Majzhe v kozhnomu podvir yi rosli visoki diki grushi yabluni a vishe na gorodah buli sadi z riznimi fruktovimi derevami bilshe vsogo vishnya sliva grushi i yabluni Vnizu na gorodah visivali konopli yaki vimochuvali pislya virivannya visushuvali perebivali i chopuvali volokno dlya pryazhi Tkali polotno ryadna ta inshe Vse ce viroblyalos vzimku koli zhinki ne buli zajnyati robotoyu na gorodah ta v poli XX stolittya Vlitku 1905 roku chastina zhiteliv Varvarivki pidbureni bilshovistskoyu propagandoyu znishila mayetok pomishika Buckogo Karalna ekspediciya pridushila vistup ponad 20 uchasnikiv bulo zaareshtovano ta vidpravleno na katorgu do Sibiru 1910 roku bulo pobudovano novu ceglyanu cerkvu svyatoyi Varvari Varvarivsku z dvoyarusnoyu dzviniceyu Varvarivka mala filiyu Oleksandrijskogo povitovogo silskogo banku hlibnoyi birzhi livarnogo zavodu tri shkoli dva hrami parovi mlini bilshe dvoh desyatkiv vitryakiv Na velelyudni yarmarki kupci privozili zamorski tovari Borotba za Vilnu Ukrayinu U lyutomu 1918 roku selo bulo zahoplene vijskami RKKA Ale zhiteli sela brali uchast u borotbi za volyu i svobodu krayini Vzhe 12 travnya 1920 roku selo staye centrom formuvannya Stepovoyi Diviziyi na choli z otamanom Kostem Pestushko vidomij yak Kost Stepovij Blakitnij Koliskoyu diviziyi stali sela Varvarivka Verblyuzhka Gurivka Vodyane i Petrove V nih diviziya popovnilas 18 tis bijciv Timchasovo do kincya 1920 roku Pravoberezhzhya Ukrayini bulo ochishene vid bilshovikiv Za nezalezhnist Ukrayini borolisya nastupni zhiteli Varvarivki Brik Dmitro Ivanov Krisenko Dmitro Filonenko Sheremet M F ta bagato inshih Ale sili buli ne rivni spodivannya na dopomogu z za kordonu zalishilis spodivannyami i zgodom bilshoviki zahopili vladu v bilshij chastini kolishnoyi Rosijskoyi Imperiyi vtrativshi Polshu z Zahidnimi Ukrayinoyu i Bilorussyu Finlyandiyu i Pribaltiku Ale navit pislya oficijnoyi okupaciyi bilshovikami ukrayinskogo stepu zbrojna borotba za volyu prodovzhuvalasya 1921 roku Varvarivka znovu staye centrom povstanskih formuvan predstavnika uryadu UNR v ekzili i Ivanova kerivnika zbrojnogo oporu tut diyala tipografiya de drukuvalisya vidozvi po selah i hutorah buli stvoreni oporni punkti de povstanci mogli perehovatisya i vidpochiti 1921 roku z cilogo povitu pid natiskom povstanskih sil pidtrimanih bilshistyu selyan bilshoviki vidstupili Vidomo sho 04 10 1921 vidbuvsya bij mizh povstancyami otamana Ivanova ta 133 m pihotnim polkom bilshovikiv V listopadi 1921 go bilshoviki pochali nastup na zbrojni ta pidpilni sili povstanciv ale tilki v veresni 1922 roku bilshovikam vdalosya areshtuvati v Varvarivci 80 osib Hocha vidomo sho v listopadi togo zh roku selyani Varvarivki zustrili karalnij zagin bilshovikiv strilboyu i zmusili jogo vidstupiti Zgodom 26 grudnya 1922 roku Krivorizke GPU rozstrilyalo 14 povstanciv zhiteliv s Varvarivka she 140 buli zaareshtovani Vidpovidno gruden 1922 roku mozhna vvazhati za moment okupaciyi sela bilshovikami Osoblivo vplinula na borotbu z bilshovikami vvedena she v 1921 roci politika tak zvanogo NEPu yaka i bula vvedena cherez nemozhlivist peremogti popri strashnij teror i pidlist buli vvedeni tak zvani instituti vidpovidachiv ta zaruchnikiv koli z nazvanogo banditskim sela u tomu chisli Varvarivki zabiralisya chleni rodin povstanciv u tomu chisli i diti a takozh najkrashi gospodari goninnya na yakih pochalosya vidrazu pislya prihodu zlochinnoyi vladi NEP dav rezultati ekonomichne zrostannya i yak vidlunnya nebazhannya selyan prodovzhuvati pidtrimku zbrojnogo oporu Tomu v 2 j polovini 1923 roku povstanskih zbrojnij opir zavmiraye i perehodit u pidpillya Bilshovicka okupaciya Pochalisya chislenni administrativni zmini Varvarivka v skladi Hersonskoyi Mikolayivskoyi Kremenchuckoyi ta Odeskoyi gubernij Dnipropetrovskoyi oblasti Situaciya stabilizuvalas naprikinci 1930 h rokiv koli bulo stvoreno Kirovogradsku oblast Zgidno postanovi Z yizdu Rad she v 1922 roci Varvarivku bula zanesena na tak zvanu chornu doshku Vidpovidno z kincya 1922 roku pochalas chorna smuga v istoriyi sela yaka trivaye do teper golodomor 1921 1923 rokiv chervonij teror represiyi ta vbivstva rozkurkulennya i kolektivizaciya i yak naslidok znishennya abo vignannya najkrashih gospodariv goninnya na cerkvu golodomor 1932 1933 rokiv koli cili rodini sela vimirali Z zapisok Chornomaza O D 1921 Ce buv nadzvichajno tyazhkij rik v istoriyi Ukrayini She povnistyu ne zakinchilas gromadyanska vijna bagato band she shastali po Ukrayini Krugom rozruha bezladdya haos Zemlya she povnistyu ne bula rozpodilena Do togo zh 1921 roku buv duzhe posushlivim rokom sho sprichinilo velikij nedorid zernovih kultur ta inshih Ce prizvelo do velikogo golodu v Ukrayini Vnaslidok cogo zaginulo kilka miljoniv lyudej Po selah chinilis grabunki banditizm ta inshe Spisok zhertv shtuchnogo Golodomoru Varvarivki Bardas Yakim Semenovich Belmis Yarina Videnko Oleksij Bojko Hristina Bojko Anna Brik Ivan Nestorovich Bulich Ganna Gerasyuta Marfa Petrivna Gubenko Gnat Zhuk Vasil Mihajlovich ditina nar 1932 Zayec Danilo Zajchenko Makar Zayika Fedosij Ivanenko Artem Ivanenko Danilo Artemovich Klimenko Klimenko Paraska Kovtun Josip Kovtun Yavdoha Kolyada Mikola Kopanicya Andrij Nikiforovich Kopanicya Semen Trohimovich Kopanicya Mariya Kopanicya Lavrin Koshman Mariya Ivanivna Koshman Mikola Ivanovich Koshman Petro Ivanovich Krishenko Ivan Kuzmenko Paraskoviya Vasilivna Kuzmenko Petro Oleksandrovich Kuzmenko Fedot Oleksandrovich Kuchman Valentina Kuchman Marfa Kuchman Yakiv Lisickij Mefodij Pilipovich Lyahivec Ivan Mogila Kirilo Moskalenki imena nevid 3 ye ditej Moskalenko Zinayida Yavtuhivna Moskalenko Nina Yavtuhivna Moskalenko Neonila Moskalec Vira Ivanivna Moskalec Ivan Viktorovich ditina nar 1924 Moskalec Lidiya Ivanivna Moskalec Mariya Viktorivna ditina nar 1926 Moskalec Mihajlo Viktorovich ditina nar 1921 Motuz Mikita Motuz Pavlo Ostapushenko Mariya Maksimivna Pavlov Mikola Pavlyuk Petro Folijovich Pavlyuk Savka Parasyuta Dmitro Gnatovich Plastun Vasil Parasyuta Marfa Petrivna Plastun Vasil Vasilovich Plastun Grigorij Vasilovich Plastun Mihajlo Vasilovich Ryaboshapka Antonina Timofiyivna Ryaboshapka Fedir Timofijovich Savchenko Karpo Sergiyenko Gavrilo Fedotovich ditina nar 1927 Sergiyenko Kuzma Sergiyenko Omelyan Terentijovich Sergiyenko Yakiv Yeremijovich Slisarenko Katerina Slyusarenko Pavlo Taranec Mihajlo Amanovi nar 1900 Timchenko Grigorij Ivanovich nar 1912 Timchenko Kost Timchenko Nestir Fedorenko Vira Vasilivna Fedorenko Grigorij Vasilovich Fedorenko Ivan Vasilovich Fedorenko Ivan Omelyanovich Ostapushenko Katerina Fedorenko Leontij Vasilovich Fedorenko Oleksandra Vasilivna Fedorenko Oleksij Vasilovich Halabuda Fedir Timofijovich Horolska Vira Horolska Mariya Horolskij Vasil Lupovich Horolskij Prokip Lupovich Horolskij Filimon Lupovich Chornij Petro Chornozub Mariya Avramivna Chornozub Ivan Kirilovich nar 1896 Shkola Vira Kostyantinivna Shkola Kostyantin Larionovich Shkola Mihajlo Kostyantinovich Shkola Oleksandra Kostyantinivna Yashin Ivan Stepanovich Yashina Yevdokiya Stepanivna Yashina Katerina Stepanivna Postijni bilshovicki represiyi ta teror z kincya 1922 roku nimecko radyanska vijna golodomor drugoyi polovini 1940 h rokiv nelyudska robota na radgospi za trudodni i velichezne podatkove navantazhennya na kozhnu rodinu znishennya cerkvi zanepad kulturi j agrovirobnictva 1990 h rokiv cim harakterizuyetsya istoriya sela vid 20 h rokiv XX stolittya j donini Z zapisok Chornomaza O D Bilshist zhiteliv sela buli religijnimi Do 30 go roku v seli funkcionuvali 2 cerkvi z nih odna bula pobudovana she v seredini XIX st a druga tak zvana nova pobudovana pered pershoyu imperialistichnoyu vijnoyu Vona bula ceglyana z visokimi banyami i bula viznachnoyu arhitekturnoyu budivleyu V period kolektivizaciyi priblizno v 1931 roci bula pidirvana vibuhivkoyu V derev yanij cerkvi buli znyati kupoli i pereobladnano pid klub de vstanovleno stacionarnij kinoaparat Vidomo sho u 1929 roci svyashennikom odniyeyi z varvarivskih cerkov buv o Maksim Zhuravlov Pered nastupom vijsk Vermahtu vse kerivnictvo bilshovikiv oblasti ta rajonu vteklo na Shid ryatuyuchi svoye majno ta rodini Pered vtecheyu buli namagannya znishiti vse zerno ta produkti Varvarivci stari zhinki ta diti zalishilisya naprizvolyashe Spochatku prihid nimciv polegshiv zhittya selyan cerkva bula vidkrita dlya sluzhinnya Progresivni zhiteli sela mali spodivannya na vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi Ale postupovo pochalosya pridushennya ukrayinskogo separatizmu molod vidsilali na robotu v Rejh 1943 roku misyac bilya sela prohodila liniya frontu Chervona armiya postijno obstrilyuvala selo z artileriyi Zhiteli hovalisya po zakutkah ta balkah deyaki zaginuli 500 zhiteliv Varvarivki buli mobilizovani pid chas drugoyi svitovoyi vijni 63 z nih vidznacheni nagorodami SRSR U seli sporudzheno memorial 223 odnoselcyam yaki zaginuli na frontah vstanovleno 3 pam yatniki i obelisk na mogilah 886 chervonoarmijciv Pam yatnik radyanskim voyinam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni Cerkva pislya chergovoyi bilshovickoyi okupaciyi diyala ne dovgo yiyi peretvorili spochatku na klub zgodom vzagali zrujnuvali Na teritoriyi sela roztashovuvalisya centralni sadibi kolgospiv imeni Kirova ta Zapovit Illicha za yakimi bulo zakripleno 10625 ga Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini XXI stolittya U 2006 roci v Varvarivci vidbulasya neperesichna podiya avtor knigi Osinni motivi M Sheremet prezentuyuchi knigu provodiv chitannya dlya rajonnoyi ta silskoyi inteligenciyi Polya s Varvarivka Na bazi shkoli pracyuye Varvarivskij doshkilnij navchalnij zaklad Romashka a takozh diye biblioteka Knizhkovij fond biblioteki sogodni nalichuye 4020 primirnikiv obslugovuye biblioteka 450 koristuvachiv Silskogospodarski ugiddya orenduyut agrofirmi i chiselni fermeri 2016 roku zhiteli ta gosti sela vidsvyatkuvali 240 rokiv z dnya zasnuvannya sela do ciyeyi dati vijshov buklet z korotkoyu istoriyeyu sela Pam yatkiShmaliyevskij ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Kirovogradskoyi oblasti ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Pam yatna stela na chest hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 2014 rik Klub dorevolyucijna budivlya Vidomi lyudiAvsentyev Platon Petrovich 1894 1938 ukrayinec selyanin teslyar vagonoremontnogo punktu st Mudryana Krivij Rig 23 bereznya 1938 roku zasudzhenij do rozstrilu za uchast v povstanskij organizaciyi Reabilitovanij u 1957 roci Bezverhij Tihon Kalistratovich vijskovij likar znavec kitajskoyi ta tibetskoyi medicini uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni Brik Dmitro korinnij varvarivec uchasnik pershoyi svitovoyi vijni nagorodzhenij dvoma Georgiyivskimi hrestami uchasnik vizvolnoyi borotbi za samostijnu Ukrayinu v skladi polku Matviya Grigor yeva Buckij Volodimir Romanovich 1866 1932 odin z najkrashih gospodariv pomishikiv Hersonskoyi guberniyi zemlevlasnik dvoryanin deputat Derzhavnoyi Dumi Rosiyi Pohodit z kozacko starshinskogo rodu Bajmajstruchko Yevgeniya Kindrativna zhitelka Lugovogo kutka Varvarivki velikij znavec i prekrasnij opovidach legend i perekaziv yaki uvijshli v knigi Sheremeta M i Gusejnova G Vovk Prohor Yavtuhovich narodivsya u Varvarivci v rodini hliborobiv ocholyuvav gospodarstvo Peremoga yake viviv v odne z najkrashih v rajoni represovanij reabilitovanij she 1934 roku znovu prijnyav SOZ pobuduvav dityachij sadok vidnoviv sluzhinnya v cerkvi stvoriv uchnivsku virobnichu brigadu pidijnyav tvarinnictvo vidkriv mlin avtopark ponoviv agrotehniku Kabanec Lidiya Romanivna nar 8 bereznya 1941 s Varvarivka vchitelka Varvarivskoyi SSh odna z zasnovnikiv muzeyu bojovoyi slavi v primishenni shkoli Kovalenko Yulij Lavrentijovich korinnij varvarivec legendarnij koval vidomij yak did Yulik znavec legend ta perekaziv Kotov Yevtihij Petrovich zasnovnik sela Kotivka vihodec z starshinskogo kozackogo rodu Mirgorodskogo polku Krisenko Dmitro varvarivec uchasnik ukrayinskih vizvolnih zmagan 1917 1923 rokiv Savenko Ivan Grigorovich 1924 1987 korinnij varvarivec uchasnik nimecko radyanskoyi vijni tankist kandidat mistectvoznavstva chlen spilki hudozhnikiv SRSR z 1952 r v 1975 roci jomu prisvoyeno zvannya Zasluzhenij hudozhnik RRSFR nagorodzhenij ordenom slavi III stupenyu ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenyu medalyami i nagorodami Satanovskij Mihajlo Yurijovich navchavsya u varvarivskij SSh vijskovij lotchik polkovnik Tkachenko Stepan vchitel golova Varvarivskogo oseredku pidpilnoyi anti bilshovickoyi organizaciyi za vizvolennya Ukrayini kincya 1920 h na pochatku 1930 h rokiv Turpak Fiokl Antonovich pom 1961 kotivskij vseznajko fotograf vlasnik velikoyi biblioteki znavec istoriyi likarskih trav tosho Sheremet Mihajlo Sergijovich 1925 2010 korinnij varvarivec odin z najvidomishih folkloristiv i krayeznavciv Pridniprov ya zhurnalist redaktor samobutnij literator Sheremet Mihajlo Fedorovich korinnij varvarivec uchasnik ukrayinskih vizvolnih zmagan 1917 1923 rokiv represovanij dyadko Sheremeta M S Chornomaz Oleksij Danilovich nar 1921 direktor Varvarivskoyi SSh vchitel znavec istoriyi sela i krayu avtor knigi spogadiv uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiPrognoz pogodi v seli Varvarivka weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 serpnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Dzherela ta literaturaSerdyuk V A 240 lit kozackomu selu Varvarivka 1776 2016 Ilyustrovanij buklet 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Kiyiv 2016 Mihajlo Sheremet Ya rodom z Varvarivki u 2 t M S Sheremet Dnipropetrovsk Lira 2009 ISBN 978 966 383 210 4 zagalnij T 1 304 s ISBN 978 966 383 211 1 T 2 320 s ISBN 978 966 383 212 8 Mihajlo Sheremet Osinni motivi Dnipropetrovsk 2006 Chornomaz O D Varvarivka Kiyiv 2016 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Kirovogradska oblast 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Red kol tomu Sivolap D S gol redkol Beztaka P M Vogulskij A A Bublik I O Dratver B L Zajcev V M Kalinichenko V L vidp sekr redkol Olifirenko I P Piskunov O K zast gol redkol Suharevska N P Cis V O AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 816 s Kuzik B M Biloshapka V V Kirovogradshina istoriya ta suchasnist centru Ukrayini V 2 t 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Dnipropetrovsk ART PRES 2005 T 1 496 s ISBN 966 348 022 H zagalnij ISBN 966 348 020 3 Bokovenka 2004 Doslidzhennya spogadi i dokumenti do 70 richchya golodomoru na Dolinshini Kirovograd 2005 V Marucenko Bokovenka 2006 Stepoviki biografichnij dovidnik Viktor Marucenko Dolinska b v 2007 170 s Bokovenka 2002 Literaturno hudozhnij almanah Kirovograd 2003 S 15 18 79 87 Cubenko V L Dokumenti z istoriyi vijskovih poselen v Ukrayini Chornomorska minuvshina prezentuye Chislo 4 V L Cubenko Harkiv SAGA 2010 376 s Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Tom 14 Novorossiya i Krym Harkov 2011 S 385 ros Serdyuk V A Ingulskij step Almanah Vipusk I K 2016 Serdyuk V A Zasnuvannya Varvarivki 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Melnik O Antibilshovickij ruh oporu na Krivorizhzhi 1919 1923 Oleksandr Oleksandrovich Melnik vstup sl Volodimir Stecyuk Krivij Rig Roman Kozlov 2018 294 c Sprava pro budivnictvo cerkvi v s Bokova Ingulskij step almanah Vipusk II Lviv 2017 S 50 118 Reabilitovani istoriyeyu Kirovogradska oblast Kniga 2 Dobrovelichkivskij Dolinskij 3nam yamskij Kirovogradskij Kompaniyivskij rajoni 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Obl red kol Nedilko S M golova Bondar V V Volkov I V Kozir I A Kompaniyec Yu I Kucenko L V Sklyarenko Ye M Chvan T V Chudnij O V Shevchenko S I Shepel F O Sheremet S V Nauk red viddil pidg tomu Bondar V V Karaush T A Karpenko S M Orel S V Stepanov V M Uporyad V Bondar Kirovograd MPP Anturazh A 2004 S 139 212 Reabilitovani istoriyeyu Dnipropetrovska oblast Dnipropetrovsk Naukovo redakcijnij centr obl redkolegiyi po pidgotovci j vidannyu tematichnoyi seriyi knig Reabilitovani istoriyeyu 1999 T 4 kn 1 Poverneni imena martirolog nauk red V V Ivanenko Dnipropetrovsk b v 2002 480 s ISBN 966 7455 13 0 Grigorij Gusejnov Gospodni zerna 1 8 tomi Krivij Rig 2000 2004 Grigorij Gusejnov Legendi ta perekazi Krivorizhzhya Na zemli na ridnij Kniga persha Dnipropetrovsk 2005 Grigorij Gusejnov Krivij Rig Ukrayina Dnipro 2018 S 92 93 285 PosilannyaSerdyuk V A Statti pro selo Varvarivku old library kr ua Oblasna universalna naukova biblioteka imeni D I Chizhevskogo originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 varvarivka at ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2022 forum genoua name Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2022 forum genoua name Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 27 bereznya 2022 sites google com Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 27 bereznya 2022