Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верблю жка з 1980 по 3 серпня 1988 Погребнякове село в Україні у Новгородківській селищній громаді Кропивницького району

Верблюжка

Верблюжка

Верблю́жка (з 1980 по 3 серпня 1988 — Погребнякове) — село в Україні, у Новгородківській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області, одне з найбільших сіл колишнього Новгородківського району.

село Верблюжка
image
Країна image Україна
Область Кіровоградська область
Район Кропивницький район
Громада Новгородківська селищна громада
Облікова картка Верблюжка 
Основні дані
Засноване 1751
Перша згадка 1751
Населення 1907
Поштовий індекс 28223
Телефонний код +380 5241
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		139 м
Місцева влада
Карта
image
image
Верблюжка
image
image
Верблюжка
Мапа

image Верблюжка у Вікісховищі

Назву село отримало колись від протікаючої тут річки .

image
річка Верблюжка

Історія

Території, на яких розташоване село Верблюжка, входили в склад Дикого Поля — частини Великого Степу, де тисячоліттями кочували різні народи і племена, про що свідчать численні кургани — поховання кочової знаті, археологічні знахідки, старі карти тощо.

Останній відомий період економічного розквіту і градобудування — друга половина XIII — початок XV століття під час входження цих територій в найбільший в історії людства вільний економічний простір в складі Великої Монгольської Імперії — від Тихого Океану до р. Дунай, а згодом в її найбільшій частині — Улусі Джучі (Золотій Орді) від м. Ургенч до Дунаю. Інша назва території — Задніпровські Місця або Задніпров'я.

Вперше «Верблюжське поселення» вказане на карті 1613 р. на врізці до карти Великого князівства Литовського, але можна припустити, що поселення тут існувало ще за часів Золотої Орди.

Походження назви

Назва села, як і річки, походить від назви місцевості. Ряд балок навколо носили назви: Велика Верблюжка, Суха Верблюжка, Верблюжка. Ця місцевість була лісостепом, з прекрасними луками, з повноводною, незамерзаючою з гарячими джерелами річкою, і використовувалась для випасання чи стоянки гуртів, чи караванів верблюдів татар, і називалась Верблюжим байраком. Архівні документи називають його байраком Хана Мурзи.

XVIII століття

Верблюжка виникла з декількох поселень, що були розташовані по течії річки Верблюжки — притоки Інгульця. Річка ж бере початок з Верблюжих байраків. В неї впадають балки: Котова, Уманська, Сотникова, Носова, Суха Верблюжка з Волею Молодецькою, Каменовата. Перші поселення за часів Нової Січі: Скорбна, Срібна, Дрейлінгоф, що увійшли до складу села, виникли десь в 16-17 ст. і існували як зимівники запорізьких козаків Бугогардівської паланки.

image
Фрагмент французької карти 1769 року

З 1732 р. заселення цього регіону відчутно пожвавилось на поч. XVIII ст. вихідцями з Гетьманщини та Польської України. Після Белградського миру 1739 року всі ці землі увійшли до складу Миргородського та Полтавського полків.

На старих картах назване Верблюдкою. Перша згадка в письмових джерелах — 1751 рік — слобода.

В архівних документах Московії 1770-х рр. Верблюжка вказується, як «запорозька слобода». Іноді це запорозьке поселення плутають з центром Верблюжської роти Слобідського полку сучасною Чечеліївкою, перша назва якої Верблюжка.

В 1787 році в 155 дворах проживало 488 осіб чоловіків.

Через Верблюжку проходив чумацький шлях — з Нової Праги до Братолюбівки і далі на південь. Також новий шлях військового значення — від штабу полку в Єлисаветграді, у Верблюжці він розгалужувався до Крюкова і через село Зелене до Дніпра.

В селі Верблюжкі діяло дві церкви — Успенська та Миколаївська православні. Метричні книги вказаних церков зберігаються в Одеському і Кіровоградському державних обласних архівах. Одна з них стояла в центрі села, біля теперішнього млина, була дерев'яна. Біля неї, на майдані зупинялись на ночівлю чумаки, випасали на луках волів, заходили помолитись до церкви. «1779. Села Верблюжки, Успенская, деревянная Бобринецкаго уезда. Село Верблюжка поселено по обе стороны речки Верблюжки. По неудобству ходить в Успенскую церковь, на левом берегу речки находящуюся, там из жителей, которых домы на правом берегу, по прошению их, позволено было построить на том же правом берегу другую каменную Николаевскую церковь, которая действительно заложена в 1807 году».

ХІХ століття

В 1806 році в селі проживало 804 душі чоловічої статі.

З 1821 року Верблюжка стає військовим поселенням Новгородського Кірасирського полку. В ній розмістився штаб 2-го ескадрону кінноти, згодом 2-ї волості IV округу Новоросійського військового поселення. За розміщенням рот та прізвищами їх командирів виникли назви кутків села: командира І-ї роти полковника Вєрьовкіна — «Вірьовчиною». Мешканці були розділені на категорії військових поселян, серед яких «хозяинь», «помощникь», «інвалідь» тощо.

В 1859 році Верблюжка була 2-ю волостю І-го округу Херсонського поселення, командиром був штабс-ротмістр Тимченко. Населення було 4269 чол, у тому числі поселян — 1898 чол., різночинців — 2 родини, купців −3, міщан −7, юдеїв-1 родина відповідно. В тому році померло 108 осіб, народилося 127 осіб, було записано 80 шлюбів. Солдат діючих-318, відставних-70, безстрокових-34 чол. В господарствах села було: коней-308, волів-1027, ВРХ-2205, овець-3478. Будинків-669, млинів-вітряків-65, магазинів-3, землі орної — 9295 десятин.

image
Карта Верблюжки середини ХІХ ст.

Після ліквідації військових поселень, жителів села перевели на становище державних селян.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Верблюзької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 4627 осіб, налічувалось 971 дворове господарство, існували 2 православні церкви, школа, земська станція, 10 лавок та трактир, відбувались 3 щорічні ярмарки: 15 серпня, 9 травня та всеїдна, базари по неділях.

image
Церква Верблюжки
image
Пам'ятник радянським воїнам в с. Верблюжка

ХХ століття

Після лютневої революції Верблюжка відігравала досить суттєву роль в намаганні українців створити самостійну державу. В серпні 1918 року в містечку Верблюжка з'являється офіцер Григор'єв Матвій Олександрович, який формує Верблюжський полк, у який увійшло більш ніж 4.000 верблюжців і жителів навколишніх невеликих сіл і хуторів. Згодом до них приєдналися і чоловіки з інших населених пунктів повіту, загалом було сформовано більше ста повстанських загонів з штабом в Верблюжці. Відомо про найактивніших учасників — Аврам Останній, О. Горбенко, П. Жолдак, М. Козуль, С. Стогній, І. Кобилянський (командир), С. Горбенко (згодом — командир) та ін. Армія Григор'єва з часом звільнила від окупантів такі великі міста України, як Миколаїв, Херсон, Одесу і Єлисаветград. Після того, як стало видно дії більшовиків проти селян і робітників, проти всього українського, армія Григор'єва почала боротьбу з ними. Але неочікувана підступність і провокації, небачений «червоний» терор, а головним чином розбрат з Петлюрою і Махном, недовіра до них, поступово руйнують силу повстанців, що призвело до ліквідації і лідера і армії.

Згодом в Верблюжці більшовики влаштували масові репресії, багатьох було засуджено до розстрілу, інших до висилки в Сибір і далі.

Не всі верблюжківці пережили голод 1922-23 рр, колективізацію і розкуркулення, Голодомор 1932-33 рр., ІІ світову війну, голод 1947 року, постійні репресії. За роки діяльності більшовиків кількість жителів села зменшилась в декілька раз. Хоча ще в 1945 р. в селі було 12 колгоспів.

З 1991 року в складі незалежної України. З 1998 року почався новий період занепаду с/г виробництва і села.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3199 осіб, з яких 1459 чоловіків та 1740 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2865 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,65 %
російська 1,37 %
молдовська 0,49 %
білоруська 0,21 %
польська 0,04 %
угорська 0,04 %

Кутки села

В різні історичні періоди склались наступні назви села — Школівка, Колона, Бойківка, Ковалівка, Литва, Срібна, Верьовчина, Кабицівка, Хвертівка, Жидівка (північно-східний куток села), Дрейлінгоф, Царівка, Кривда.

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

  • Г. В. Григор. Верблюжка — перлина України. Олександрія, 2008. С. 110.
  • Інгульський Степ, альманах. І випуск. Київ, 2016 —
  • Інгульський Степ, альманах. ІІ випуск. Львів, 2017.
  • В. Цубенко «Документи з історії військових поселень в Україні». Харків, 2010.
  • В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
  • Гусейнов Григорій Джамалович. Господні зерна. В 8 книгах з додатками. Кривий Ріг, 2000.
  • Гусейнов Г. Д. Піщаний Брід і його околиці. Дніпропетровськ, 2007. С. 266, 304—490.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005.

Посилання



image Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Verblyu zhka z 1980 po 3 serpnya 1988 Pogrebnyakove selo v Ukrayini u Novgorodkivskij selishnij gromadi Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti odne z najbilshih sil kolishnogo Novgorodkivskogo rajonu selo VerblyuzhkaKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Kropivnickij rajonGromada Novgorodkivska selishna gromadaOblikova kartka Verblyuzhka Osnovni daniZasnovane 1751Persha zgadka 1751Naselennya 1907Poshtovij indeks 28223Telefonnij kod 380 5241Geografichni daniGeografichni koordinati 48 21 41 pn sh 32 53 03 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 139 mMisceva vladaKartaVerblyuzhkaVerblyuzhkaMapa Verblyuzhka u Vikishovishi Nazvu selo otrimalo kolis vid protikayuchoyi tut richki richka VerblyuzhkaIstoriyaTeritoriyi na yakih roztashovane selo Verblyuzhka vhodili v sklad Dikogo Polya chastini Velikogo Stepu de tisyacholittyami kochuvali rizni narodi i plemena pro sho svidchat chislenni kurgani pohovannya kochovoyi znati arheologichni znahidki stari karti tosho Ostannij vidomij period ekonomichnogo rozkvitu i gradobuduvannya druga polovina XIII pochatok XV stolittya pid chas vhodzhennya cih teritorij v najbilshij v istoriyi lyudstva vilnij ekonomichnij prostir v skladi Velikoyi Mongolskoyi Imperiyi vid Tihogo Okeanu do r Dunaj a zgodom v yiyi najbilshij chastini Ulusi Dzhuchi Zolotij Ordi vid m Urgench do Dunayu Insha nazva teritoriyi Zadniprovski Miscya abo Zadniprov ya Vpershe Verblyuzhske poselennya vkazane na karti 1613 r na vrizci do karti Velikogo knyazivstva Litovskogo ale mozhna pripustiti sho poselennya tut isnuvalo she za chasiv Zolotoyi Ordi Pohodzhennya nazvi Nazva sela yak i richki pohodit vid nazvi miscevosti Ryad balok navkolo nosili nazvi Velika Verblyuzhka Suha Verblyuzhka Verblyuzhka Cya miscevist bula lisostepom z prekrasnimi lukami z povnovodnoyu nezamerzayuchoyu z garyachimi dzherelami richkoyu i vikoristovuvalas dlya vipasannya chi stoyanki gurtiv chi karavaniv verblyudiv tatar i nazivalas Verblyuzhim bajrakom Arhivni dokumenti nazivayut jogo bajrakom Hana Murzi XVIII stolittya Verblyuzhka vinikla z dekilkoh poselen sho buli roztashovani po techiyi richki Verblyuzhki pritoki Ingulcya Richka zh bere pochatok z Verblyuzhih bajrakiv V neyi vpadayut balki Kotova Umanska Sotnikova Nosova Suha Verblyuzhka z Voleyu Molodeckoyu Kamenovata Pershi poselennya za chasiv Novoyi Sichi Skorbna Sribna Drejlingof sho uvijshli do skladu sela vinikli des v 16 17 st i isnuvali yak zimivniki zaporizkih kozakiv Bugogardivskoyi palanki Fragment francuzkoyi karti 1769 roku Z 1732 r zaselennya cogo regionu vidchutno pozhvavilos na poch XVIII st vihidcyami z Getmanshini ta Polskoyi Ukrayini Pislya Belgradskogo miru 1739 roku vsi ci zemli uvijshli do skladu Mirgorodskogo ta Poltavskogo polkiv Na starih kartah nazvane Verblyudkoyu Persha zgadka v pismovih dzherelah 1751 rik sloboda V arhivnih dokumentah Moskoviyi 1770 h rr Verblyuzhka vkazuyetsya yak zaporozka sloboda Inodi ce zaporozke poselennya plutayut z centrom Verblyuzhskoyi roti Slobidskogo polku suchasnoyu Checheliyivkoyu persha nazva yakoyi Verblyuzhka V 1787 roci v 155 dvorah prozhivalo 488 osib cholovikiv Cherez Verblyuzhku prohodiv chumackij shlyah z Novoyi Pragi do Bratolyubivki i dali na pivden Takozh novij shlyah vijskovogo znachennya vid shtabu polku v Yelisavetgradi u Verblyuzhci vin rozgaluzhuvavsya do Kryukova i cherez selo Zelene do Dnipra V seli Verblyuzhki diyalo dvi cerkvi Uspenska ta Mikolayivska pravoslavni Metrichni knigi vkazanih cerkov zberigayutsya v Odeskomu i Kirovogradskomu derzhavnih oblasnih arhivah Odna z nih stoyala v centri sela bilya teperishnogo mlina bula derev yana Bilya neyi na majdani zupinyalis na nochivlyu chumaki vipasali na lukah voliv zahodili pomolitis do cerkvi 1779 Sela Verblyuzhki Uspenskaya derevyannaya Bobrineckago uezda Selo Verblyuzhka poseleno po obe storony rechki Verblyuzhki Po neudobstvu hodit v Uspenskuyu cerkov na levom beregu rechki nahodyashuyusya tam iz zhitelej kotoryh domy na pravom beregu po prosheniyu ih pozvoleno bylo postroit na tom zhe pravom beregu druguyu kamennuyu Nikolaevskuyu cerkov kotoraya dejstvitelno zalozhena v 1807 godu HIH stolittya V 1806 roci v seli prozhivalo 804 dushi cholovichoyi stati Z 1821 roku Verblyuzhka staye vijskovim poselennyam Novgorodskogo Kirasirskogo polku V nij rozmistivsya shtab 2 go eskadronu kinnoti zgodom 2 yi volosti IV okrugu Novorosijskogo vijskovogo poselennya Za rozmishennyam rot ta prizvishami yih komandiriv vinikli nazvi kutkiv sela komandira I yi roti polkovnika Vyerovkina Virovchinoyu Meshkanci buli rozdileni na kategoriyi vijskovih poselyan sered yakih hozyain pomoshnik invalid tosho V 1859 roci Verblyuzhka bula 2 yu volostyu I go okrugu Hersonskogo poselennya komandirom buv shtabs rotmistr Timchenko Naselennya bulo 4269 chol u tomu chisli poselyan 1898 chol riznochinciv 2 rodini kupciv 3 mishan 7 yudeyiv 1 rodina vidpovidno V tomu roci pomerlo 108 osib narodilosya 127 osib bulo zapisano 80 shlyubiv Soldat diyuchih 318 vidstavnih 70 bezstrokovih 34 chol V gospodarstvah sela bulo konej 308 voliv 1027 VRH 2205 ovec 3478 Budinkiv 669 mliniv vitryakiv 65 magaziniv 3 zemli ornoyi 9295 desyatin Karta Verblyuzhki seredini HIH st Pislya likvidaciyi vijskovih poselen zhiteliv sela pereveli na stanovishe derzhavnih selyan Stanom na 1886 rik u seli centri Verblyuzkoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 4627 osib nalichuvalos 971 dvorove gospodarstvo isnuvali 2 pravoslavni cerkvi shkola zemska stanciya 10 lavok ta traktir vidbuvalis 3 shorichni yarmarki 15 serpnya 9 travnya ta vseyidna bazari po nedilyah Cerkva VerblyuzhkiPam yatnik radyanskim voyinam v s VerblyuzhkaHH stolittyaPislya lyutnevoyi revolyuciyi Verblyuzhka vidigravala dosit suttyevu rol v namaganni ukrayinciv stvoriti samostijnu derzhavu V serpni 1918 roku v mistechku Verblyuzhka z yavlyayetsya oficer Grigor yev Matvij Oleksandrovich yakij formuye Verblyuzhskij polk u yakij uvijshlo bilsh nizh 4 000 verblyuzhciv i zhiteliv navkolishnih nevelikih sil i hutoriv Zgodom do nih priyednalisya i choloviki z inshih naselenih punktiv povitu zagalom bulo sformovano bilshe sta povstanskih zagoniv z shtabom v Verblyuzhci Vidomo pro najaktivnishih uchasnikiv Avram Ostannij O Gorbenko P Zholdak M Kozul S Stognij I Kobilyanskij komandir S Gorbenko zgodom komandir ta in Armiya Grigor yeva z chasom zvilnila vid okupantiv taki veliki mista Ukrayini yak Mikolayiv Herson Odesu i Yelisavetgrad Pislya togo yak stalo vidno diyi bilshovikiv proti selyan i robitnikiv proti vsogo ukrayinskogo armiya Grigor yeva pochala borotbu z nimi Ale neochikuvana pidstupnist i provokaciyi nebachenij chervonij teror a golovnim chinom rozbrat z Petlyuroyu i Mahnom nedovira do nih postupovo rujnuyut silu povstanciv sho prizvelo do likvidaciyi i lidera i armiyi Zgodom v Verblyuzhci bilshoviki vlashtuvali masovi represiyi bagatoh bulo zasudzheno do rozstrilu inshih do visilki v Sibir i dali Ne vsi verblyuzhkivci perezhili golod 1922 23 rr kolektivizaciyu i rozkurkulennya Golodomor 1932 33 rr II svitovu vijnu golod 1947 roku postijni represiyi Za roki diyalnosti bilshovikiv kilkist zhiteliv sela zmenshilas v dekilka raz Hocha she v 1945 r v seli bulo 12 kolgospiv Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 1998 roku pochavsya novij period zanepadu s g virobnictva i sela NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3199 osib z yakih 1459 cholovikiv ta 1740 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2865 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 65 rosijska 1 37 moldovska 0 49 biloruska 0 21 polska 0 04 ugorska 0 04 Kutki selaV rizni istorichni periodi sklalis nastupni nazvi sela Shkolivka Kolona Bojkivka Kovalivka Litva Sribna Verovchina Kabicivka Hvertivka Zhidivka pivnichno shidnij kutok sela Drejlingof Carivka Krivda Vidomi lyudiBondarchuk Vasil Dorofijovich 1931 samodiyalnij mitec originalnogo zhanru Samotuzhki opanuvav osnovi akrobatiki V Kirovogradskij obl ne mav sobi rivnih protyagom 40 rokiv u vikonavskij majsternosti sered ilyuzionistiv Peremozhec bagatoh festivaliv oglyadiv konkursiv Vitrishenko Grigorij 1936 vidomij poet zhurnalist buv zaboronenij v SRSR popri zaboronu drukuvavsya do vikrittya pid psevdom Morozov Genich Volodimir Mihajlovich 1994 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gorbenki brati Oleksandr i S brali aktivnu uchast v povstanni proti bilshovikiv bilih borolis za vilnu Ukrayinu v 1918 1921 rr najblizhchi soratniki Grigor yeva M O Grigor yev Matvij Oleksandrovich 1884 1919 vijskovij diyach chasiv Ukrayinskoyi revolyuciyi povstanskij otaman z listopada 1918 komandir Hersonskoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki polkovnik Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 1 yi brigadi Zadniprovskoyi radyanskoyi diviziyi ta 6 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi 1919 golovnij otaman Hersonshini i Tavriyi 1919 Dejneko Pavlo Oleksandrovich ukrayinskij yurist gromadskij ta politichnij diyach Spivzasnovnik ta golova pravlinnya Ukrayinskoyi pravozahisnoyi agenciyi 1 30 grudnya 2019 u Wayback Machine Vidomij yak predstavnik pozivacha 2 30 grudnya 2019 u Wayback Machine u spravi shodo skasuvannya rishennya Kirovogradskoyi oblasnoyi radi pro pogodzhennya nadannya specialnogo dozvolu na doslidno promislovu rozrobku Polohivskogo rodovisha litiyevih rud korisnoyi kopalini zagalnoderzhavnogo znachennya zapasi litiyu v yakomu poperedno ocinyuyutsya ZMI yak odni z najbilshih u Yevropi 3 30 grudnya 2019 u Wayback Machine U 2019 roci odin z najmolodshih kandidativ u narodni deputati Ukrayini dev yatogo sklikannya 4 30 grudnya 2019 u Wayback Machine visunutij spilnim z yizdom 5 8 veresnya 2020 u Wayback Machine politichnih partij VO Svoboda Pravij sektor OUN KUN ta pidtrimanij organizaciyeyu S14 yak yedinij kandidat vid nacionalistichnih sil na 102 OVO Z 2019 roku soldat 80 ODShBr Zbrojnih sil Ukrayini Drobot Vasil Yuhimovich lotchik vinishuvach Uchasnik II yi Svitovoyi vijni Nagorodzhenij Ordenom Lenina dvoma Ordenami Bojovogo Chervonogo prapora Ordenom Chervonoyi Zirki Ordenom O Nevskogo ta in Zholdak Oles Ivanovich 1918 2000 ukrayinskij poet satirik gumorist scenarist Zadnipryanij Oleksandr Mikolajovich 1979 2014 serzhant vijskovosluzhbovec ZS Ukrayini Zaginuv pid chas ATO na Donbasi Kobilyanskij Ivan Oleksandrovich 03 07 1921 1944 Krakiv kapitan vijskovij lotchik uchasnik II yi Svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Koval Josip nar v s Verblyuzhka molodshij starshina zagoniv otamana Ivanova Chornogo Vorona P Chernenka i Lyutogo Ya Cherevika Uchasnik nalotu na st Kucivku Pid chas z yizdu otamaniv u Yelisavetgradi v sichni 1923 r vnaslidok perestrilki buv tyazhko poranenij ta areshtovanij Pomer u Krivomu Rozi Kunicya Ada Illivna 1943 2005 ukrayinska rezhiserka Kucher Valerij Anatolijovich 1987 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Manicin Kuzma Petrovich 1885 m Novogeorgivsk Harkivska gub 1938 Mikolayivska obl vchitel i direktor shkoli s Verblyuzhki na 1937 38 rr do revolyuciyi praporshik carskoyi armiyi Uchasnik pidpilnoyi anti bilshovickoyi organizaciyi v 1930 h r r Areshtovuvavsya NKVS v 1936 i 1938 r r Pogrebnyak Petro Leontijovich 1928 1980 ministr silskogo gospodarstva Ukrayini 1971 1976 z 1976 1 j zastupnik Golovi Radi ministriv URSR Samohin Anton Oleksijovich 1991 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik ATO na Donbasi Skopenko Vasil Fedorovich 1912 1945 pracyuvav direktorom serednoyi shkoli v seli Verblyuzhka 1937 1939 Geroj Radyanskogo Soyuzu Sumskij V yacheslav Gnatovich 07 09 1934 2007 ukrayinskij aktor teatriv Lvova Zaporizhzhya Poltavi Kiyeva 1981 r prisvoyeno zvannya narodnogo artista URSR Umanskij Terentij Homich 1906 1992 general major nachalnik Kiyivskogo suvorivskogo uchilisha Geroj Radyanskogo Soyuzu Chubenko Vsevolod Andrijovich 1917 1941 ukrayinskij radyanskij diyach stalevar Krivorizkogo metalurgijnogo zavodu deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 1 grudnya 2016 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaG V Grigor Verblyuzhka perlina Ukrayini Oleksandriya 2008 S 110 Ingulskij Step almanah I vipusk Kiyiv 2016 Ingulskij Step almanah II vipusk Lviv 2017 V Cubenko Dokumenti z istoriyi vijskovih poselen v Ukrayini Harkiv 2010 V Marucenko Bokovenka Stepoviki Biografichnij dovidnik Dolinska 2007 Gusejnov Grigorij Dzhamalovich Gospodni zerna V 8 knigah z dodatkami Krivij Rig 2000 Gusejnov G D Pishanij Brid i jogo okolici Dnipropetrovsk 2007 S 266 304 490 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kirovogradska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 B Kuzik V Biloshapka Kirovogradshina istoriya ta suchasnist Centru Ukrayini T 1 Dnipropetrovsk 2005 Posilannyahttps forum genoua name viewtopic php id 2229 4 veresnya 2017 u Wayback Machine https maps4u lt ru maps php img Magni Ducatus Lithuaniae 1631 6500 amp w 600 amp h 400 amp cat 13 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ