Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ботані́чний сад «Поді́лля» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Вінниця.
 Ставок у ботанічному саду | |
| 49°13′04″ пн. ш. 28°25′13″ сх. д. / 49.217777780027773815° пн. ш. 28.42027778002777794° сх. д.Координати: 49°13′04″ пн. ш. 28°25′13″ сх. д. / 49.217777780027773815° пн. ш. 28.42027778002777794° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  Україна,Вінниця |
| Площа | 70 га |
| Засновано | 1963 |
| Оператор | Вінницький національний аграрний університет |
  Ботанічний сад «Поділля» (Україна) | |
 Ботанічний сад «Поділля» у Вікісховищі | |
Заснований у 1963 році. Загальна площа — понад 70 га.
Проект розробив вчений-ботанік Паламарчук Анатолій.
Налічує понад 10 000 саджанців граба, понад 700 тисяч дерев і кущів, понад 650 видів рослин. Має дендрарій, де висаджено понад 600 видів дерев і чагарників.
Ботанічний сад розташований у південно-західній частині м. Вінниці, на північному і південному схилах р. Вишні. Входить до зеленого кільця міста разом з музеєм М. І. Пирогова.
Ботанічний сад входить до складу Вінницького Національного аграрного університету і є науково-методичною базою для студентів і науковців. Ботанічний сад «Поділля» займається вивченням рослинних ресурсів Поділля для їхнього раціонального використання і включає такі відділи:
- Дендрарій.
- Типологічний відділ лісів Поділля.
- Помологічний відділ (плодово-ягідних культур).
- Систематичний відділ трав'янистих рослин.
- Відділ декоративних культур.
- Розсадник декоративних і диких плодово-ягідних культур.
- Відділ природознавства і охорони природи.
- Зимовий сад з колекцією субтропічних рослин унікальних для Поділля.
Сьогодні Ботанічний сад — це база для проведення прикладних досліджень у галузях квітникарства, декоративного садівництва, лісівництва та лісомеліорації, фізіології рослин, екології тощо. Він є базою для розробки обласних регіональних програм з озеленення територій, вивчення еколандшафтів Поділля, моніторингу рідкісних і загрожених рослин. Його наявність у структурі університету дозволяє підтримувати тісний зв'язок з заповідними зонами Вінницької області та ботанічними садами України, вести науково-практичну співпрацю з обласною станцією садівництва (с. Медвеже Вушко), Інститутом садівництва НААН та рядом інших установ.
Ботанічний сад розкрив красу й неповторність подільської флори, відобразив досягнення біології і став осередком цілеспрямованої роботи з відтворення рослинних ресурсів області та збагачення їхнього видового складу.
Сьогодні важко повірити, що колишній пустир поблизу музею-садиби М. І. Пирогова на південній околиці міста перетворився на зелену оазу з тінистими алеями, дослідними ділянками, де йде наполеглива робота любителів природи. Нині площа ботанічного саду сягає 51,1 га, де успішно зростає близько 20 лісових асоціацій, що моделюють типи подільських дібров, а також дендрологічна ділянка з розсадником, патологічний відділ, відділ квітництва та лікарських рослин. Особливу цінність мають унікальні асоціації псевдотсуги, платану, берези, букові, соснові, ялинові.
У «дендрарії», який є серцем ботанічного саду, висаджено колекції багатьох видів дерев і чагарників. Рослини цих колекцій дають насіння та черенки, що висаджуються у парниках і зимовому саду для наступної реалізації — серед населення, підприємств і на території ботсаду.
До колекції дендрарію входять:
- береза — паперова, чорна, біла, китайська, вишнева, даурська, плосколиста та ін.;
- ліщина — звичайна, маньчжурська, горіх ведмежий;
- дуб — червоний, черешчатий, зимовий, пірамідальний, турецький, болотний та ін.;
- бук — західний, червонолистий, золотистий;
- бобові — акація біла, рожева, жовта, аморра, софора японська, церціс європейський;
- хвойні — ялівець, кипарисовик, туя, сосна, ялина, ялиця та ін.;
- клен — лжеплатановий, татарський, гостролистий, польовий;
- каштан — кінський, жовтий, рожевий;
- липа — чорна, мілколиста, кримська, кавказька, войлочна, сріблиста;
- горіх — [en], волоський, чорний, серцеплідний;
- глід — безколючковий, Максимовича, перистонадрізний, опахаловидний;
- бузок — Мрія, Людвиг Шпейг, Тарас Шевченко, Валентина Терешкова, Дружба, Леся Українка, Міраж, Тарас Бульба — всього 56 сортів;
- барбарис — Тунберґа, корейський, зеленкуватий;
- чубушник — пекінський, Лемуана;
- горобина — крупноплідна, плакуча, тополевидна, аронія;
- спірея — Ван-Гутта, Бумальда, Біларда, японська, березолиста;
- дейція — Шнейдера, рожева, шершава;
- вейгела — Ідеал, Королівська, гібридна, квітуча;
- жимолость — золотиста, Тельмана, японська, каприфоль;
- сніжноягідник — звичайний, білий, кістяний, пурпурний;
- ясен — звичайний, гостролистий, пухнастий, пенсильванський;
- насадження айви японської, бирючини, форзиції, тамарикса, калини бульденеж, платану, тюльпанного дерева, обліпихи, кольквіції приємної.
Догляд за дендрарієм здійснює майстер Шпак Г. О., а завдяки зусиллям майстра-квітникаря Воронової Н. П. задовільняється попит населення на розсаду квітів, відбувається озеленення території університету й ботсаду. Вирощуються такі квіти, як агератум, айстра, аліссум, бегонія, жоржина, лаватера, петунія, сальвія, чорнобривці, гвоздика турецька, рудбекія, цинія, півники, канни, примула ґрунтова, функії, хризантема.
На сьогодні збережено і функціонує зимовий сад площею 360 м². Він є цікавим наочним посібником для вивчення рослин закритого ґрунту, до яких належать алое, агава, аспідістра, аукуба, бегонія, амариліс, герань, драцена, епіфілюм, пальма (віялова, фінікова), юкка, папороть, пеларгонія, плющ, самшит, фатсія, філодендрон, ціперус, лимон, троянда, олеандр, гібіскус та колекція кактусів.
Крім того, створено ділянку лікарських рослин (цією справою займається майстер Метла А. П.). Лікарські рослини підсаджуються і висіваються в лісових асоціаціях, реалізуються населенню. З метою їх вивчення проводяться екскурсії для студентів, школярів та ін. Площа відділу лікарських рослин 0,8 га. На ній зростає понад 40 видів, серед них — бадан товстолистий, ісоп, чистець, шавлія, гірчак зміїний, наперстянка, великоголовник, синюха блакитна, ревінь, лапчатка срібляста, нагідки лікарські, звіробій, ехінацея, золотарник, першоцвіт, меліса лікарська, козлятник лікарський, ромашка долматська, горицвіт весняний, купена лікарська, рута, оман високий, м‘ята перцева, ромашка лікарська, дрок красильний, валеріана лікарська, лимонник китайський, головач аруглоголовий, пижмо.
На території ботанічного саду функціонують такі дослідні ділянки агрономічного факультету ВНАУ:
- дослідні ділянки кафедри селекції й насінництва с/г культур, де досліджують створення екологоадаптованих сортів сої та інших цінних зернових культур;
- дослідні ділянки кафедри рослинництва та технології, де здійснюють дослідження самозапилених ліній кукурудзи для створення нових гібридів, придатних для механізованого вирощування і збирання.
- дослідні ділянки пшениці, жита, ячменю та ін.;
- дослідні ділянки кафедри плодівництва, овочівництва, технології зберігання і перероблення с/г продукції, на яких досліджуються технології вирощування овочевих культур.
Працівниками ботанічного саду проводиться черенкування й вирощування насіння хвойних культур (ялівця, туї, ялини, кипарису), а також листяних порід (кизилу, барбарису, дейції, форзиції, спіреї, древогубця, жимолості, магонії, магнолії, бузку) та ін. Серед саджанців цих рослин є однорічні, дворічні та трирічні — усі вони йдуть на реалізацію.
У 2005 році започатковано створення молодого яблуневого саду на низькорослих підщепах, що планується завершити у 2006 році. Висаджуються такі сорти яблунь, як Новомак, Джокагал, Айдаред, Глостер, Ельстар, Флоріна, ренет Симиренка, Голден делішес, Спартам. Цей сад створюється з ініціативи ректора ВНАУ Л. П. Середи зусиллями співробітників агрономічного факультету й ботанічного саду.
З 1977 року ботанічний сад ВНАУ заслужено входить у число державних парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, оскільки він справді є унікальним витвором людської невтомної праці й наполегливості, результатом новаторського підходу у вирішенні важливих завдань з примноження багатств нашої природної скарбниці.
- Доріжка в саду
- Табличка ботанічного саду
- Ботанічний сад восени
-
-
- Водойма ботанічного саду та качки на березі
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботанічний сад «Поділля» |
Посилання
- Ботанічний сад Вінницького державного аграрного університету [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botani chnij sad Podi llya park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya u misti Vinnicya Botanichnij sad Podillya Stavok u botanichnomu saduStavok u botanichnomu sadu49 13 04 pn sh 28 25 13 sh d 49 217777780027773815 pn sh 28 42027778002777794 sh d 49 217777780027773815 28 42027778002777794 Koordinati 49 13 04 pn sh 28 25 13 sh d 49 217777780027773815 pn sh 28 42027778002777794 sh d 49 217777780027773815 28 42027778002777794Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina VinnicyaPlosha70 gaZasnovano1963OperatorVinnickij nacionalnij agrarnij universitetBotanichnij sad Podillya Ukrayina Botanichnij sad Podillya u Vikishovishi Zasnovanij u 1963 roci Zagalna plosha ponad 70 ga Proekt rozrobiv vchenij botanik Palamarchuk Anatolij Nalichuye ponad 10 000 sadzhanciv graba ponad 700 tisyach derev i kushiv ponad 650 vidiv roslin Maye dendrarij de visadzheno ponad 600 vidiv derev i chagarnikiv Botanichnij sad roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini m Vinnici na pivnichnomu i pivdennomu shilah r Vishni Vhodit do zelenogo kilcya mista razom z muzeyem M I Pirogova Botanichnij sad vhodit do skladu Vinnickogo Nacionalnogo agrarnogo universitetu i ye naukovo metodichnoyu bazoyu dlya studentiv i naukovciv Botanichnij sad Podillya zajmayetsya vivchennyam roslinnih resursiv Podillya dlya yihnogo racionalnogo vikoristannya i vklyuchaye taki viddili Dendrarij Tipologichnij viddil lisiv Podillya Pomologichnij viddil plodovo yagidnih kultur Sistematichnij viddil trav yanistih roslin Viddil dekorativnih kultur Rozsadnik dekorativnih i dikih plodovo yagidnih kultur Viddil prirodoznavstva i ohoroni prirodi Zimovij sad z kolekciyeyu subtropichnih roslin unikalnih dlya Podillya Sogodni Botanichnij sad ce baza dlya provedennya prikladnih doslidzhen u galuzyah kvitnikarstva dekorativnogo sadivnictva lisivnictva ta lisomelioraciyi fiziologiyi roslin ekologiyi tosho Vin ye bazoyu dlya rozrobki oblasnih regionalnih program z ozelenennya teritorij vivchennya ekolandshaftiv Podillya monitoringu ridkisnih i zagrozhenih roslin Jogo nayavnist u strukturi universitetu dozvolyaye pidtrimuvati tisnij zv yazok z zapovidnimi zonami Vinnickoyi oblasti ta botanichnimi sadami Ukrayini vesti naukovo praktichnu spivpracyu z oblasnoyu stanciyeyu sadivnictva s Medvezhe Vushko Institutom sadivnictva NAAN ta ryadom inshih ustanov Botanichnij sad rozkriv krasu j nepovtornist podilskoyi flori vidobraziv dosyagnennya biologiyi i stav oseredkom cilespryamovanoyi roboti z vidtvorennya roslinnih resursiv oblasti ta zbagachennya yihnogo vidovogo skladu Sogodni vazhko poviriti sho kolishnij pustir poblizu muzeyu sadibi M I Pirogova na pivdennij okolici mista peretvorivsya na zelenu oazu z tinistimi aleyami doslidnimi dilyankami de jde napolegliva robota lyubiteliv prirodi Nini plosha botanichnogo sadu syagaye 51 1 ga de uspishno zrostaye blizko 20 lisovih asociacij sho modelyuyut tipi podilskih dibrov a takozh dendrologichna dilyanka z rozsadnikom patologichnij viddil viddil kvitnictva ta likarskih roslin Osoblivu cinnist mayut unikalni asociaciyi psevdotsugi platanu berezi bukovi sosnovi yalinovi U dendrariyi yakij ye sercem botanichnogo sadu visadzheno kolekciyi bagatoh vidiv derev i chagarnikiv Roslini cih kolekcij dayut nasinnya ta cherenki sho visadzhuyutsya u parnikah i zimovomu sadu dlya nastupnoyi realizaciyi sered naselennya pidpriyemstv i na teritoriyi botsadu Do kolekciyi dendrariyu vhodyat bereza paperova chorna bila kitajska vishneva daurska ploskolista ta in lishina zvichajna manchzhurska gorih vedmezhij dub chervonij chereshchatij zimovij piramidalnij tureckij bolotnij ta in buk zahidnij chervonolistij zolotistij bobovi akaciya bila rozheva zhovta amorra sofora yaponska cercis yevropejskij hvojni yalivec kiparisovik tuya sosna yalina yalicya ta in klen lzheplatanovij tatarskij gostrolistij polovij kashtan kinskij zhovtij rozhevij lipa chorna milkolista krimska kavkazka vojlochna sriblista gorih en voloskij chornij serceplidnij glid bezkolyuchkovij Maksimovicha peristonadriznij opahalovidnij buzok Mriya Lyudvig Shpejg Taras Shevchenko Valentina Tereshkova Druzhba Lesya Ukrayinka Mirazh Taras Bulba vsogo 56 sortiv barbaris Tunberga korejskij zelenkuvatij chubushnik pekinskij Lemuana gorobina krupnoplidna plakucha topolevidna aroniya spireya Van Gutta Bumalda Bilarda yaponska berezolista dejciya Shnejdera rozheva shershava vejgela Ideal Korolivska gibridna kvitucha zhimolost zolotista Telmana yaponska kaprifol snizhnoyagidnik zvichajnij bilij kistyanij purpurnij yasen zvichajnij gostrolistij puhnastij pensilvanskij nasadzhennya ajvi yaponskoyi biryuchini forziciyi tamariksa kalini buldenezh platanu tyulpannogo dereva oblipihi kolkviciyi priyemnoyi Doglyad za dendrariyem zdijsnyuye majster Shpak G O a zavdyaki zusillyam majstra kvitnikarya Voronovoyi N P zadovilnyayetsya popit naselennya na rozsadu kvitiv vidbuvayetsya ozelenennya teritoriyi universitetu j botsadu Viroshuyutsya taki kviti yak ageratum ajstra alissum begoniya zhorzhina lavatera petuniya salviya chornobrivci gvozdika turecka rudbekiya ciniya pivniki kanni primula gruntova funkiyi hrizantema Na sogodni zberezheno i funkcionuye zimovij sad plosheyu 360 m Vin ye cikavim naochnim posibnikom dlya vivchennya roslin zakritogo gruntu do yakih nalezhat aloe agava aspidistra aukuba begoniya amarilis geran dracena epifilyum palma viyalova finikova yukka paporot pelargoniya plyush samshit fatsiya filodendron ciperus limon troyanda oleandr gibiskus ta kolekciya kaktusiv Krim togo stvoreno dilyanku likarskih roslin ciyeyu spravoyu zajmayetsya majster Metla A P Likarski roslini pidsadzhuyutsya i visivayutsya v lisovih asociaciyah realizuyutsya naselennyu Z metoyu yih vivchennya provodyatsya ekskursiyi dlya studentiv shkolyariv ta in Plosha viddilu likarskih roslin 0 8 ga Na nij zrostaye ponad 40 vidiv sered nih badan tovstolistij isop chistec shavliya girchak zmiyinij naperstyanka velikogolovnik sinyuha blakitna revin lapchatka sriblyasta nagidki likarski zvirobij ehinaceya zolotarnik pershocvit melisa likarska kozlyatnik likarskij romashka dolmatska goricvit vesnyanij kupena likarska ruta oman visokij m yata perceva romashka likarska drok krasilnij valeriana likarska limonnik kitajskij golovach aruglogolovij pizhmo Na teritoriyi botanichnogo sadu funkcionuyut taki doslidni dilyanki agronomichnogo fakultetu VNAU doslidni dilyanki kafedri selekciyi j nasinnictva s g kultur de doslidzhuyut stvorennya ekologoadaptovanih sortiv soyi ta inshih cinnih zernovih kultur doslidni dilyanki kafedri roslinnictva ta tehnologiyi de zdijsnyuyut doslidzhennya samozapilenih linij kukurudzi dlya stvorennya novih gibridiv pridatnih dlya mehanizovanogo viroshuvannya i zbirannya doslidni dilyanki pshenici zhita yachmenyu ta in doslidni dilyanki kafedri plodivnictva ovochivnictva tehnologiyi zberigannya i pereroblennya s g produkciyi na yakih doslidzhuyutsya tehnologiyi viroshuvannya ovochevih kultur Pracivnikami botanichnogo sadu provoditsya cherenkuvannya j viroshuvannya nasinnya hvojnih kultur yalivcya tuyi yalini kiparisu a takozh listyanih porid kizilu barbarisu dejciyi forziciyi spireyi drevogubcya zhimolosti magoniyi magnoliyi buzku ta in Sered sadzhanciv cih roslin ye odnorichni dvorichni ta tririchni usi voni jdut na realizaciyu U 2005 roci zapochatkovano stvorennya molodogo yablunevogo sadu na nizkoroslih pidshepah sho planuyetsya zavershiti u 2006 roci Visadzhuyutsya taki sorti yablun yak Novomak Dzhokagal Ajdared Gloster Elstar Florina renet Simirenka Golden delishes Spartam Cej sad stvoryuyetsya z iniciativi rektora VNAU L P Seredi zusillyami spivrobitnikiv agronomichnogo fakultetu j botanichnogo sadu Z 1977 roku botanichnij sad VNAU zasluzheno vhodit u chislo derzhavnih parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva oskilki vin spravdi ye unikalnim vitvorom lyudskoyi nevtomnoyi praci j napoleglivosti rezultatom novatorskogo pidhodu u virishenni vazhlivih zavdan z primnozhennya bagatstv nashoyi prirodnoyi skarbnici Dorizhka v sadu Tablichka botanichnogo sadu Botanichnij sad voseni Muholovka biloshiya Zhuk nosorig Vodojma botanichnogo sadu ta kachki na bereziVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanichnij sad Podillya PosilannyaPortal Sadi i parki Botanichnij sad Vinnickogo derzhavnogo agrarnogo universitetu 14 serpnya 2014 u Wayback Machine