Борис Блахер (нім. Boris Blacher; 6 (19) січня 1903, Нючжуан (нині Їнкоу), Китай — 30 січня 1975, Берлін) — німецький композитор, музикознавець, педагог.
Борис Блахер | |
---|---|
нім. Boris Blacher | |
Основна інформація | |
Дата народження | 6 (19) січня 1903 |
Місце народження | Їнкоу, d, Династія Цін |
Дата смерті | 30 січня 1975[1][2][…] (72 роки) |
Місце смерті | Берлін, НДР[4] |
Поховання | d |
Громадянство | Німеччина |
Професії | композитор, музикознавець, лібретист, викладач університету, письменник |
Вчителі | d |
Відомі учні | Клаус Хубер і d |
Жанри | опера |
Заклад | Берлінський університет мистецтв і Дрезденська Вища школа музики |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія і творчість
Борис Блахер народився в часи коли його батьки жили в російськомовній громаді маньчжурського міста Нючжуан (кит. 牛庄镇). Батько, Едвард Блахер, родом з Таллінна, керував відділами російсько-німецького банку в Китаї, Сибіру і Маньчжурії. Мати — Хелене Блахер (народжена Вульф), німкеня. Борис Блахер навчався в школі в містах Яньтай і Ухань, Іркутська і Харбіна. Опанував побіжно німецькою, російською, англійською, китайською та італійською мовами. Вчився грати на скрипці і фортепіано. Цікавився оперним театром і працював як практикант на різних сценах.
У 1922 році через Шанхай і Париж потрапив в Берлін. Спочатку вивчав архітектуру і математику, з 1924 року почав здобувати вищу музичну освіту (серед його вчителів, зокрема, ).
У 1925 році створив музику до кінофільму про Бісмарка, в 1927 році три п'єси для флейти, двох кларнетів та ударних, в 1929 році камерну дадаїстичну оперу «Хабемеаяя» (ест. Habemeajaja — Перукар). Заробляв на життя уроками музики, написанням розважальної музики, а також як тапер в кінотеатрах.
У 1937 році Берлінський філармонічний оркестр під керуванням Карла Шуріхта виконав його Concertante Musik für Orchester (Концертну музику для оркестру). Блахер став педагогом в Дрезденській консерваторії, але в 1939 році був звільнений, так як виступив на захист музики Арнольда Шенберга, Пауля Гіндеміта і Даріуса Мійо.
Після другої світової війни створив багато творів, в тому числі популярні «Варіації на тему Паганіні» для оркестру (1947). Йому належать в цілому 14 опер, 9 балетів, концерти для фортепіано, скрипки, альта, віолончелі, труби, кларнета, симфонії, кантати, твори для хору та камерних ансамблів і пісні. У своїх творах користувався власною системою «змінного метра». Більшість його творів атональні, але завдяки яскравому інструментуванню і безтурботному настрою це не завадило їм здобути масове визнання. У 1960 році Блахер зайнявся електронною музикою. Цікавився також джазом.
Викладав в класі композиції в Міжнародному музичному інституті (Берлін-Целендорф). У 1948 році був призначений професором Берлінської вищої школи музики, в 1953—1971 рр. її директор. До числа його учнів належали такі відомі композитори, як Готфрід фон Айнем, Джордж Крам, Арне Меллнес, Юн Ісан, Франсіс Бурт, Клаус Губер, Гюнтер Кохан і Аріберт Райманн.
Дружиною Бориса Блахера була піаністка Герта Блахер-Герцог (нар. 1922). З чотирьох дітей двоє вибрало професію артиста: син Коля (нар. 1963) став скрипалем, дочка Тетяна (нар. 1956) акторкою.
Вибрані твори
- Симфонія (1938)
- Струнний квартет № 2 (1940)
- Княжна Тараканова, опера (1940)
- Великий Інквізитор (Der Großinquisitor, тв. 21), ораторія для баритона, хору і оркестру за мотивами поеми Ф. М. Достоєвського (1942)
- Ромео і Джульєтта, камерна опера заШекспіром (1943)
- Концерт для скрипки (1948)
- Гамлет, балет за Шекспіром (1949)
- Німецькі казки, балет-опера (1949/1952)
- Лісістрата, балет за Арістофаном (1950)
- Концерт для фортеп'яно № 2 (1952)
- Абстрактна опера № 1 (1953)
- Концерт для альта, тв. 48 (1954)
- Венеціанський мавр, балет за Шекспіром (1955)
- Концерт для віолончелі (1964, прем'єрне виконання — Зігфрід Пальм)
- Трістан, балет (1965)
- Anacaona, шість віршів Альфреда Теннісона (1969)
- Івонна, принцеса бургундська, опера за драмою Ґомбровича (1973)
- Поема для розширеного оркестру (1974, присв. Тетяні Гзовській)
- Варіації на тему Чайковського для віолончелі та фортепіано (1974)
- 24 прелюдії для фортепіано (1974)
Література
- Heribert Henrich u. Thomas Eickhoff: «Boris Blacher». Hofheim, 2003.
- Hanns Heinz Stuckenschmidt: «Boris Blacher». Berlin 1985,
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118663631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Blaher nim Boris Blacher 6 19 sichnya 1903 19030119 Nyuchzhuan nini Yinkou Kitaj 30 sichnya 1975 Berlin nimeckij kompozitor muzikoznavec pedagog Boris Blahernim Boris BlacherOsnovna informaciyaData narodzhennya6 19 sichnya 1903Misce narodzhennyaYinkou d Dinastiya CinData smerti30 sichnya 1975 1975 01 30 1 2 72 roki Misce smertiBerlin NDR 4 PohovannyadGromadyanstvoNimechchinaProfesiyikompozitor muzikoznavec libretist vikladach universitetu pismennikVchitelidVidomi uchniKlaus Huber i dZhanrioperaZakladBerlinskij universitet mistectv i Drezdenska Visha shkola muzikiNagorodid 1957 d 1973 d 1951 Fajli u VikishovishiBiografiya i tvorchistBoris Blaher narodivsya v chasi koli jogo batki zhili v rosijskomovnij gromadi manchzhurskogo mista Nyuchzhuan kit 牛庄镇 Batko Edvard Blaher rodom z Tallinna keruvav viddilami rosijsko nimeckogo banku v Kitayi Sibiru i Manchzhuriyi Mati Helene Blaher narodzhena Vulf nimkenya Boris Blaher navchavsya v shkoli v mistah Yantaj i Uhan Irkutska i Harbina Opanuvav pobizhno nimeckoyu rosijskoyu anglijskoyu kitajskoyu ta italijskoyu movami Vchivsya grati na skripci i fortepiano Cikavivsya opernim teatrom i pracyuvav yak praktikant na riznih scenah U 1922 roci cherez Shanhaj i Parizh potrapiv v Berlin Spochatku vivchav arhitekturu i matematiku z 1924 roku pochav zdobuvati vishu muzichnu osvitu sered jogo vchiteliv zokrema U 1925 roci stvoriv muziku do kinofilmu pro Bismarka v 1927 roci tri p yesi dlya flejti dvoh klarnetiv ta udarnih v 1929 roci kamernu dadayistichnu operu Habemeayaya est Habemeajaja Perukar Zaroblyav na zhittya urokami muziki napisannyam rozvazhalnoyi muziki a takozh yak taper v kinoteatrah U 1937 roci Berlinskij filarmonichnij orkestr pid keruvannyam Karla Shurihta vikonav jogo Concertante Musik fur Orchester Koncertnu muziku dlya orkestru Blaher stav pedagogom v Drezdenskij konservatoriyi ale v 1939 roci buv zvilnenij tak yak vistupiv na zahist muziki Arnolda Shenberga Paulya Gindemita i Dariusa Mijo Pislya drugoyi svitovoyi vijni stvoriv bagato tvoriv v tomu chisli populyarni Variaciyi na temu Paganini dlya orkestru 1947 Jomu nalezhat v cilomu 14 oper 9 baletiv koncerti dlya fortepiano skripki alta violoncheli trubi klarneta simfoniyi kantati tvori dlya horu ta kamernih ansambliv i pisni U svoyih tvorah koristuvavsya vlasnoyu sistemoyu zminnogo metra Bilshist jogo tvoriv atonalni ale zavdyaki yaskravomu instrumentuvannyu i bezturbotnomu nastroyu ce ne zavadilo yim zdobuti masove viznannya U 1960 roci Blaher zajnyavsya elektronnoyu muzikoyu Cikavivsya takozh dzhazom Vikladav v klasi kompoziciyi v Mizhnarodnomu muzichnomu instituti Berlin Celendorf U 1948 roci buv priznachenij profesorom Berlinskoyi vishoyi shkoli muziki v 1953 1971 rr yiyi direktor Do chisla jogo uchniv nalezhali taki vidomi kompozitori yak Gotfrid fon Ajnem Dzhordzh Kram Arne Mellnes Yun Isan Fransis Burt Klaus Guber Gyunter Kohan i Aribert Rajmann Druzhinoyu Borisa Blahera bula pianistka Gerta Blaher Gercog nar 1922 Z chotiroh ditej dvoye vibralo profesiyu artista sin Kolya nar 1963 stav skripalem dochka Tetyana nar 1956 aktorkoyu Vibrani tvoriSimfoniya 1938 Strunnij kvartet 2 1940 Knyazhna Tarakanova opera 1940 Velikij Inkvizitor Der Grossinquisitor tv 21 oratoriya dlya baritona horu i orkestru za motivami poemi F M Dostoyevskogo 1942 Romeo i Dzhulyetta kamerna opera zaShekspirom 1943 Koncert dlya skripki 1948 Gamlet balet za Shekspirom 1949 Nimecki kazki balet opera 1949 1952 Lisistrata balet za Aristofanom 1950 Koncert dlya fortep yano 2 1952 Abstraktna opera 1 1953 Koncert dlya alta tv 48 1954 Venecianskij mavr balet za Shekspirom 1955 Koncert dlya violoncheli 1964 prem yerne vikonannya Zigfrid Palm Tristan balet 1965 Anacaona shist virshiv Alfreda Tennisona 1969 Ivonna princesa burgundska opera za dramoyu Gombrovicha 1973 Poema dlya rozshirenogo orkestru 1974 prisv Tetyani Gzovskij Variaciyi na temu Chajkovskogo dlya violoncheli ta fortepiano 1974 24 prelyudiyi dlya fortepiano 1974 LiteraturaHeribert Henrich u Thomas Eickhoff Boris Blacher Hofheim 2003 ISBN 3 936000 20 4 Hanns Heinz Stuckenschmidt Boris Blacher Berlin 1985 ISBN 3 7931 1391 4PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118663631 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578