Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бо́лячів — село в Україні, у Брусилівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 169 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Болячів | |
|---|---|
 Петропавлівська церква кінця 19 — початку 20 ст. та могила радянських воїнів | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Брусилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040050030085453 |
| Облікова картка | с. Болячів |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1581 |
| Населення | 169 (2001) |
| Площа | 17,339 км² |
| Густота населення | 9,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12626 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°12′29″ пн. ш. 29°21′57″ сх. д. / 50.20806° пн. ш. 29.36583° сх. д.Координати: 50°12′29″ пн. ш. 29°21′57″ сх. д. / 50.20806° пн. ш. 29.36583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 181 м |
| Водойми | р. Здвиж |
| Найближча залізнична станція | Скочище |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Митрополита Іларіона, 50, смт Брусилів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12601 |
| Карта | |
  Болячів | |
 Болячів | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване за 14 км на південний захід від центру громади, за 22 км від залізничної станції Скочище й за 24 км від автошляху М06 (Київ — Чоп). Площа населеного пункту — 105 га. Через село протікає річка Здвиж.
Населення
В середині 19 століття в селі проживало 423 православних та 8 римських католиків, за іншими даними, 437 осіб, всі православні; станом на 1885 рік мешкало 317 осіб, налічувалося 64 дворових господарства.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 757 осіб, з них: православних — 680, чоловіків — 374, жінок — 383.
В кінці 19 століття — 775 осіб, з них 386 чоловіків та 389 жінок, за іншими даними, 117 дворів та 602 мешканці.
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 020 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 493, жінок — 527; етнічний склад: українців — 984, росіян — 1, поляків — 30, інші — 5. Кількість господарств — 232, з них, неселянського типу — 6.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 252 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 169 осіб.
Історія
За переказами, село засноване колишніми мешканцями міста Романова після його зруйнування. У печальних спогадах про родючість ґрунтів на попередньому місці, в порівнянні з нинішньою болотистою місцевістю, назвали поселення Болячів.
У 1618 році належало до маєтку Тиша-Биковських, 1628 року Адам та Єремія Тиша-Биковські вносили з 4 димів та 5 городів. 1736 року в селі збудовано церкву Собору пресвятої Богородиці. У 1737 році — власність смоленського скарбника Якова Єрлича. Після Єрлича село входило до Брусилівського маєтку Чацьких. Згадується в люстрації 1754 року, як село, що належало Нітославському та Дідковському, до замку сплачувало 3 злотих 4 гроші, до скарбниці — 12 злотих 16 грошів. На початку 19 століття граф Тадей Чацький продав маєток своєму комісарові Карбовському, котрий продав його Рильському. З 1820 року маєток перейшов у власність Стефана Димінського. Його син, Кароль, продав 1 481 десятину Вержбицькій та 243 десятини Сидорацькій.
В середині 19 століття — село (рос. Болячев, пол. Bolaczów) Брусилівської волості Радомисльського повіту, на річці Здвиж, за 14 верст від Брусилова, 17 — від Коростишева, де розміщувалося поліційне управління, та 6 — від Водотия. Землі, 2 344 десятини другорядного чорнозему, належали Карлу Стефановичу Димінському, латинського віросповідання. Тодішню церкву, Різдва Христового, збудовано 1794 року. Церкві належало 35 десятин землі, до парафії входило с. Покришів, що лежала за 5 верст, ближче до Брусилова.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Водотийської волості Радомисльського повіту Київської губернії, біля р. Здвиж. В селі була парафіяльна церква, церковно-парафіяльна школа, заїзд, водяний млин.
В кінці 19 століття — власницьке село Водотийської волості Радомисльського повіту Київської губернії, над річкою Здвиж. Відстань до повітового міста Радомисль — 35 верст, до центру волості, с. Водотиї — 6 верст, до найближчої залізничної станції (Фастів) — 40 верст, до найближчих поштово-телеграфної та поштової земської станцій, що розміщувалися в Брусилові — 10 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. Землі — 1 983 десятини, з котрих поміщикам належало 1 329 десятин, селянам — 619 дес., 35 дес. — церкві. Землі належали Філімону Михайловичу Білоцькому (1 000 дес.), Петрунелі Йосипівні Шиманській, Юзефі Вержбицькій (472 дес.), Сидорацькій (78 дес.), Лащенко (80 дес.) та Череванській (70 дес.), котрі господарювали самі, застосовували, як і селяни, трипільну сівозміну. В селі були церква, церковно-парафіяльна школа, водяний млин, чотири вітряки та 2 кузні. Пожежний обоз складався з 2 бочок та 2 багрів.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Болячівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Брусилівського району Білоцерківської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Болячівську сільську раду ліквідовано, с. Болячів передане до складу Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району. 4 травня 1990 року повернуте до складу відновленого Брусилівського району Житомирської області.
28 липня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 23 лютого 2020.
- Л. Похилевич. (російська) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 171, 728, 731. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 27 червня 2022.
- Bolaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 296. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 79. Процитовано 7 серпня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1022. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2022.
- Bolaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 190. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (українська) . Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 26. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 28 червня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 червня 2022.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 59. Процитовано 26 червня 2022.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 207, 549. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 червня 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 28 червня 2022.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 червня 2022.
Посилання
- Погода в селі Болячів [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bo lyachiv selo v Ukrayini u Brusilivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 169 osib 2001 U 1923 54 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo BolyachivPetropavlivska cerkva kincya 19 pochatku 20 st ta mogila radyanskih voyinivKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Brusilivska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040050030085453Oblikova kartka s Bolyachiv Osnovni daniPersha zgadka 1581Naselennya 169 2001 Plosha 17 339 km Gustota naselennya 9 75 osib km Poshtovij indeks 12626Geografichni daniGeografichni koordinati 50 12 29 pn sh 29 21 57 sh d 50 20806 pn sh 29 36583 sh d 50 20806 29 36583 Koordinati 50 12 29 pn sh 29 21 57 sh d 50 20806 pn sh 29 36583 sh d 50 20806 29 36583Serednya visota nad rivnem morya 181 mVodojmi r ZdvizhNajblizhcha zaliznichna stanciya SkochisheVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 kmMisceva vladaAdresa radi vul Mitropolita Ilariona 50 smt Brusiliv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12601KartaBolyachivBolyachivMapa Bolyachiv u VikishovishiGeografiyaRoztashovane za 14 km na pivdennij zahid vid centru gromadi za 22 km vid zaliznichnoyi stanciyi Skochishe j za 24 km vid avtoshlyahu M06 Kiyiv Chop Plosha naselenogo punktu 105 ga Cherez selo protikaye richka Zdvizh NaselennyaV seredini 19 stolittya v seli prozhivalo 423 pravoslavnih ta 8 rimskih katolikiv za inshimi danimi 437 osib vsi pravoslavni stanom na 1885 rik meshkalo 317 osib nalichuvalosya 64 dvorovih gospodarstva Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 757 osib z nih pravoslavnih 680 cholovikiv 374 zhinok 383 V kinci 19 stolittya 775 osib z nih 386 cholovikiv ta 389 zhinok za inshimi danimi 117 dvoriv ta 602 meshkanci Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR stanom na 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 020 osib z nih za stattyu cholovikiv 493 zhinok 527 etnichnij sklad ukrayinciv 984 rosiyan 1 polyakiv 30 inshi 5 Kilkist gospodarstv 232 z nih neselyanskogo tipu 6 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 252 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 169 osib IstoriyaZa perekazami selo zasnovane kolishnimi meshkancyami mista Romanova pislya jogo zrujnuvannya U pechalnih spogadah pro rodyuchist gruntiv na poperednomu misci v porivnyanni z ninishnoyu bolotistoyu miscevistyu nazvali poselennya Bolyachiv U 1618 roci nalezhalo do mayetku Tisha Bikovskih 1628 roku Adam ta Yeremiya Tisha Bikovski vnosili z 4 dimiv ta 5 gorodiv 1736 roku v seli zbudovano cerkvu Soboru presvyatoyi Bogorodici U 1737 roci vlasnist smolenskogo skarbnika Yakova Yerlicha Pislya Yerlicha selo vhodilo do Brusilivskogo mayetku Chackih Zgaduyetsya v lyustraciyi 1754 roku yak selo sho nalezhalo Nitoslavskomu ta Didkovskomu do zamku splachuvalo 3 zlotih 4 groshi do skarbnici 12 zlotih 16 groshiv Na pochatku 19 stolittya graf Tadej Chackij prodav mayetok svoyemu komisarovi Karbovskomu kotrij prodav jogo Rilskomu Z 1820 roku mayetok perejshov u vlasnist Stefana Diminskogo Jogo sin Karol prodav 1 481 desyatinu Verzhbickij ta 243 desyatini Sidorackij V seredini 19 stolittya selo ros Bolyachev pol Bolaczow Brusilivskoyi volosti Radomislskogo povitu na richci Zdvizh za 14 verst vid Brusilova 17 vid Korostisheva de rozmishuvalosya policijne upravlinnya ta 6 vid Vodotiya Zemli 2 344 desyatini drugoryadnogo chornozemu nalezhali Karlu Stefanovichu Diminskomu latinskogo virospovidannya Todishnyu cerkvu Rizdva Hristovogo zbudovano 1794 roku Cerkvi nalezhalo 35 desyatin zemli do parafiyi vhodilo s Pokrishiv sho lezhala za 5 verst blizhche do Brusilova Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Vodotijskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi bilya r Zdvizh V seli bula parafiyalna cerkva cerkovno parafiyalna shkola zayizd vodyanij mlin V kinci 19 stolittya vlasnicke selo Vodotijskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nad richkoyu Zdvizh Vidstan do povitovogo mista Radomisl 35 verst do centru volosti s Vodotiyi 6 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 40 verst do najblizhchih poshtovo telegrafnoyi ta poshtovoyi zemskoyi stancij sho rozmishuvalisya v Brusilovi 10 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo Zemli 1 983 desyatini z kotrih pomishikam nalezhalo 1 329 desyatin selyanam 619 des 35 des cerkvi Zemli nalezhali Filimonu Mihajlovichu Bilockomu 1 000 des Petruneli Josipivni Shimanskij Yuzefi Verzhbickij 472 des Sidorackij 78 des Lashenko 80 des ta Cherevanskij 70 des kotri gospodaryuvali sami zastosovuvali yak i selyani tripilnu sivozminu V seli buli cerkva cerkovno parafiyalna shkola vodyanij mlin chotiri vitryaki ta 2 kuzni Pozhezhnij oboz skladavsya z 2 bochok ta 2 bagriv U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Bolyachivskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Brusilivskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi administrativnij centr radi 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti Bolyachivsku silsku radu likvidovano s Bolyachiv peredane do skladu Vodotiyivskoyi silskoyi radi Brusilivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Korostishivskogo rajonu 4 travnya 1990 roku povernute do skladu vidnovlenogo Brusilivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 28 lipnya 2016 roku selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Brusilivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Brusilivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Primitki Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 23 lyutogo 2020 L Pohilevich rosijska Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 171 728 731 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 27 chervnya 2022 Bolaczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 296 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 79 Procitovano 7 serpnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1022 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2022 Bolaczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 190 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Kiyivske okrugove statistichne byuro 1927 s 26 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2015 Procitovano 28 chervnya 2022 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 28 chervnya 2022 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 59 Procitovano 26 chervnya 2022 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 207 549 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2022 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2022 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2022 PosilannyaPogoda v seli Bolyachiv 19 grudnya 2011 u Wayback Machine ukr