Брусилівська волость

Брусилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у містечку Брусилів.

Брусилівська волость
Центр	Брусилів
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	21 158 (1886)
Населення	12 873 осіб (1886)
Густота	55.7 осіб / км²
Попередники	Брусилівська волость Київського воєводства
Наступники	Брусилівський район

Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 12873 осіб (6397 чоловічої статі та 6476 — жіночої), 1141 дворове господарство.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	10131	8753
Приватної власності	10753	5357
Казенної власності	1	—
Іншої власності	273	211
Загалом	21158	14321

Поселення волості:

• Брусилів — колишнє власницьке містечко при річці Здвиж за 32 версти від повітового міста, 2061 особа, 247 дворів, 2 православні церкви, костел, ліквідований капуцинський монастир, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, 13 постоялих будинків, 82 лавки, базари по п'ятницях і неділях, 11 ярмарків, пивоварний і винокурний заводи.
• Дивин — колишнє власницьке село при болоті Жарка, 1326 осіб, 183 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
• Морозівка — колишнє власницьке село, 382 особи, 47 дворів, каплиця, школа, постоялий будинок.
• Соловіївка — колишнє власницьке село, 2894 особи, 323 двори, православна церква, школа, 6 постоялих будинків, лавка.
• Вільшка — колишнє власницьке село при болоті, 662 особи, 70 дворів, постоялий будинок, лавка.
• Хомутець — колишнє власницьке село при болоті, 775 осіб, 87 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Ярема Силович Андрусевич;
• 1910—1912 роках — Михайло Логвинович Остапенко,;
• 1913—1915 роках — Лука Іванович Савченко,.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.