Ві́льшка (раніше також Вульшка, Ульшка) — село в Україні, у Брусилівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 185 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
село Вільшка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Брусилівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040050050082306 |
Облікова картка | с. Вільшка |
Основні дані | |
Населення | 185 (2001) |
Площа | 86,99 км² |
Густота населення | 2,13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12631 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 188 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Митрополита Іларіона, 50, смт Брусилів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12601 |
Карта | |
Вільшка | |
Вільшка | |
Мапа | |
Вільшка у Вікісховищі |
Населення
В середині 19 століття в поселенні налічувалося 558 жителів, за довідником 1885 року в селі мешкало 662 особи, налічувалося 70 дворових господарства, наприкінці 19 століття — 952 особи, з них 474 чоловіки та 478 жінок, дворів — 175, або 1 035 мешканців та 81 двір.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 953 особи, з них: православних — 917, чоловіків — 478, жінок — 475.
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 184 особи, з них, за статтю: чоловіків — 580, жінок — 604; етнічний склад: українці — 1 177, росіяни — 2, поляки — 5. Кількість господарств — 278.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 226 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 185 осіб.
Історія
Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, власність новогрудського старости Чацького, сплачувало із 30 дворів 4 злотих і 21 грош до замку та 18 злотих і 24 гроші до скарбу.
У 1768 році, під час Коліївщини, Іван Бондаренко проходив через Вульшку, повертаючись з Білої Церкви.
У середині 19 століття — сільце Вульшка Радомисльського повіту Київської губернії. Входило до православної парафії у Дивині, за 3 версти. Належало поміщикові Данилу Крижанівському, були цегельня та цукроварня. Землі 1 938 десятин.
У другій половині 19 століття — село Брусилівської (1 стану) Радомисльського повіту Київської губернії, за 40 верст від Радомисля. Входило до православної парафії у Дивині, за 3 версти. Мешканців 251, за Похилевичем — 694. Селяни, в кількості 242 ревізьких душ, отримали під виплату 880 десятин землі. Великий землевласник — І. Крижанівський: 460 десятин ріллі, 518 десятин під лісом, 12 десятин невживаних земель. За довідником 1885 року — колишнє власницьке сільце Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії, лежало біля болота. Були заїзд, лавка.
Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 45 верст, до центру волості, містечка Брусилів, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 10 верст, до найближчої залізничної станції Фастів — 25 верст, до найближчої поштової казенної станції у с. Ставище — 16 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, крім того селяни підробляли у Києві. У селі числилося 1 615 десятин землі, з яких 469 десятин належало поміщикам, 909 десятин — селянам, 238 десятин — іншим прошаркам населення. Поселення належало В. Крижанівському та А. Іванченку, господарство вели самі поміщики, застосовували трипільну сівозміну, як і селяни. В селі були православна церква, школа грамоти, 3 вітряних млини, кузня, маслобійня, хлібна комора. Пожежна команда мала 3 бочки.
У 1923 році включене до складу новоствореної Вільшанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Брусилівського району Білоцерківської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Хомутецькій сільській раді Брусилівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району Житомирської області, 4 травня 1990 року повернуте до складу відновленого Брусилівського району.
28 липня 2016 року увійшло до складу новоутвореної Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Житомирського району Житомирської області.
Примітки
- Похилевич Л. (1864). (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерской Лавры. с. 170. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 1 червня 2024.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
- (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитнта). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1019. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 2 червня 2024.
- Ulszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 673. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 88. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- (PDF). Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 26. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 2 червня 2024.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (пол.). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 47. ISBN . Процитовано 2 червня 2024.
- Євген Букет. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
- Ulszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 788. (пол.)
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 233-234. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 червня 2024.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 11 червня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 червня 2024.
Посилання
- Погода в селі Вільшка [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi lshka ranishe takozh Vulshka Ulshka selo v Ukrayini u Brusilivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 185 osib 2001 U 1923 54 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Vilshka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Brusilivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040050050082306 Oblikova kartka s Vilshka Osnovni dani Naselennya 185 2001 Plosha 86 99 km Gustota naselennya 2 13 osib km Poshtovij indeks 12631 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 13 59 pn sh 29 39 14 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 188 m Misceva vlada Adresa radi vul Mitropolita Ilariona 50 smt Brusiliv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12601 Karta Vilshka Vilshka Mapa Vilshka u VikishovishiNaselennyaV seredini 19 stolittya v poselenni nalichuvalosya 558 zhiteliv za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 662 osobi nalichuvalosya 70 dvorovih gospodarstva naprikinci 19 stolittya 952 osobi z nih 474 choloviki ta 478 zhinok dvoriv 175 abo 1 035 meshkanciv ta 81 dvir Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 953 osobi z nih pravoslavnih 917 cholovikiv 478 zhinok 475 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR stanom na 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 184 osobi z nih za stattyu cholovikiv 580 zhinok 604 etnichnij sklad ukrayinci 1 177 rosiyani 2 polyaki 5 Kilkist gospodarstv 278 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 226 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 185 osib IstoriyaZgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku vlasnist novogrudskogo starosti Chackogo splachuvalo iz 30 dvoriv 4 zlotih i 21 grosh do zamku ta 18 zlotih i 24 groshi do skarbu U 1768 roci pid chas Koliyivshini Ivan Bondarenko prohodiv cherez Vulshku povertayuchis z Biloyi Cerkvi U seredini 19 stolittya silce Vulshka Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Divini za 3 versti Nalezhalo pomishikovi Danilu Krizhanivskomu buli cegelnya ta cukrovarnya Zemli 1 938 desyatin U drugij polovini 19 stolittya selo Brusilivskoyi 1 stanu Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 40 verst vid Radomislya Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Divini za 3 versti Meshkanciv 251 za Pohilevichem 694 Selyani v kilkosti 242 revizkih dush otrimali pid viplatu 880 desyatin zemli Velikij zemlevlasnik I Krizhanivskij 460 desyatin rilli 518 desyatin pid lisom 12 desyatin nevzhivanih zemel Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke silce Brusilivskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi lezhalo bilya bolota Buli zayizd lavka Naprikinci 19 stolittya vlasnicke silce Brusilivskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl 45 verst do centru volosti mistechka Brusiliv de rozmishuvalisya takozh najblizhchi telegrafna ta poshtova zemska stanciyi 10 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 25 verst do najblizhchoyi poshtovoyi kazennoyi stanciyi u s Stavishe 16 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo krim togo selyani pidroblyali u Kiyevi U seli chislilosya 1 615 desyatin zemli z yakih 469 desyatin nalezhalo pomishikam 909 desyatin selyanam 238 desyatin inshim prosharkam naselennya Poselennya nalezhalo V Krizhanivskomu ta A Ivanchenku gospodarstvo veli sami pomishiki zastosovuvali tripilnu sivozminu yak i selyani V seli buli pravoslavna cerkva shkola gramoti 3 vitryanih mlini kuznya maslobijnya hlibna komora Pozhezhna komanda mala 3 bochki U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vilshanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Brusilivskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi administrativnij centr radi 11 serpnya 1954 roku vnaslidok ob yednannya silskih rad selo pidporyadkovane Homuteckij silskij radi Brusilivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Korostishivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 travnya 1990 roku povernute do skladu vidnovlenogo Brusilivskogo rajonu 28 lipnya 2016 roku uvijshlo do skladu novoutvorenoyi Brusilivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Brusilivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novoutvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiPohilevich L 1864 ros doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoj Lavry s 170 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2024 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 167 ros doref PDF ros doref vid Izdanie Kievskago Gubernskago Statisticheskago Komitnta Kiyiv Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 s 1019 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2024 Ulszka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 673 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 88 X 270 120 s ros doref PDF Kiyivske okrugove statistichne byuro 1927 s 26 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2024 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF pol Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 47 ISBN 978 617 604 057 6 Procitovano 2 chervnya 2024 Yevgen Buket Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s ISBN 978 966 2401 09 7 Ulszka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 788 pol Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B 2007 PDF vid Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Zhitomir Vid vo Volin s 233 234 ISBN 966 690 090 4 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2024 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2024 PosilannyaPogoda v seli Vilshka 31 serpnya 2016 u Wayback Machine ukr