Єгор Петрович Богацький (нар. 6 травня 1917, с. Покровка, нині Сумська область — 1 лютого 1996, м. Суми) — радянський танкіст, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945), Гвардії полковник.
Богацький Єгор Петрович | |
---|---|
Народження | 23 квітня (6 травня) 1917 Покровка, Покровська волость (Охтирський повіт), Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 1 лютого 1996 (78 років) Суми, Україна |
Країна | УНР → СРСР → Україна |
Рід військ | Бронетанкові війська |
Освіта | d і Сталінградське військове танкове училище (1942) |
Роки служби | 1941-1960 |
Партія | КПРС |
Звання | полковник |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Походження та навчання
Є.Богацький народився 6 травня (23 квітня — ) 1917 року в селі Покровка Сумського повіту Харківської губернії, що підпорядковувалась Центральній Раді (нині село Краснопільського району Сумської області України) в сім'ї селянина Петра Семеновича Богацького.
Після закінчення семи класів неповної середньої школи, Є.Богацький почав працювати на Михайлівському заводі вогнетривкої цегли. Потім працював в радгоспі завідувачем пунктом Сумського маслозаводу.
Після закінчення Сумського технологічного технікуму він працював бухгалтером в селі Чернеччина на Грязнянському цукровому заводі.
Участь у війні
З початком війни Є.Богацький був призваний Краснопольським районним військкоматом Сумської області 23 липня 1941 року до лав Робітничо-селянської Червоної Армії. Він навчався в Сталінградському танковому училищі, яке з літа 1942 року знаходилося в евакуації в Кургані.
В кінці листопада 1942 року молодший лейтенант Є.Богацький прибув в розташування Донського фронту, однак в бойових діях корпусу під Сталінградом взяти участь не встиг. 16-й танковий корпу зазнав великих втрат і його 1 грудня 1943 року було виведено в тил для доукомплектування.
У лютому 1943 року корпус був підпорядкований 2-ій танковій армії Центрального фронту. В її складі командир танка Т-34 молодший лейтенант Є.Богацький брав участь у .
До літа 1943 року він вже був лейтенантом, командував танковим взводом. На початку Курської битви 2-а танкова армія перебувала в резерві фронту і була кинута в прорив в ході Орловської операції. 2 серпня 1943 р. Є.Богацький був легко поранений. За відзнаку в Курській битві його було удостоєно Орденом Червоної Зірки.
Після битви на Курській дузі Є.Богацький в ході Чернігівсько-Прип'ятської операції брав участь в Битві за Дніпро.
З 18 січня 1944 року старший лейтенант Є.Богацький у складі 309-го танкового батальйону 109-ї танкової бригади 16-го танкового корпусу 2-ї танкової армії 1-го Українського фронту брав участь у відбитті німецького контрудару на Вінницькому напрямку, а потім в Корсунь-Шевченківської операції.
29 січня 1944 року в бою за село Оратів Вінницької області взвод старшого лейтенанта Є.Богацького знищив 2 німецьких танка « Тигр», 6 автомашин , 3 бронетранспортера і до 80 солдатів та офіцерів противника, з них на рахунок Єгора Петровича був записаний один танк, дві автомашини, один бронетранспортер і до 30 фашистів. Після бою біля села Оратів Є.Богацький був призначений командиром танкової роти. Його рота відзначилася в лютому 1944 року в боях під Вінницею. У боях біля села Петровська та поблизу сіл Лисянка і Хижинці рота Є.Богацького в період з 7 по 18 лютого 1944 року знищила 15 ворожих танків, з яких 9 були на рахунку командира роти, 18 автомашин, 6 бронетранспортерів, 4 гармати, 120 підвід з військовим майном і до 1100 солдатів і офіцерів противника.
22 лютого 1944 р. 2-а танкова армія була підпорядкована 2-му Українському фронту. У його складі Є.Богацький брав участь в Умансько-Ботошанської операції, звільнення міста Умань, форсуванні річок Південний Буг, Дністер і Прут. 5 березня 1944 року він був важко поранений.
Старший лейтенант Є.Богацький брав участь у визволенні польських міст Люблін та Демблін, а в кінці липня — на початку серпня 1944 року — у відбитті німецького контрудару під Варшавою.
20 листопада 1944 року 2-а танкова армія стала Гвардійською. 16-й танковий корпус був перейменований в 12-й гвардійський танковий корпус, 109-а танкова бригада — в 48-у гвардійську. На початку грудня 1944 року 12-та й гвардійський танковий корпус був переданий 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту, проте перед початком знову увійшов до складу 2-ї гвардійської танкової армії.
16 січня 1945 року 2-а гвардійська танкова армія була кинута в прорив і за 15 діб боїв подолала з боями близько 700 кілометрів. В ході операції особливо відзначилася рота гвардії капітана Є.Богацького. У період з 14 до 26 січня 1945 року ротою було знищено 2 самохідні установки, 17 знарядь різного калібру, 13 бронетранспортерів, 17 автомашин і до 370 солдатів і офіцерів вермахту. 27 січня рота відразу форсувала річку Ґвда в районі населеного пункту Кюддовталь (нині містечко Мотильово за 4 км на південь від міста Піла Великопольського воєводства Республіки Польща) та в боях за плацдарм відбила контратаку противника, знищивши три танка, дві протитанкові гармати, і до 80 ворожих солдат і офіцерів противника, що дозволило іншим частинам бригади без втрат форсувати водну перешкоду.
У лютому — на початку квітня 1945 року Є.Богацький брав участь в Східно-Померанській операції, а потім в Берлінській операції.
Війну він закінчив у Берліні, розписавшись на одній з колон Рейхстагу. Всього за час війни на рахунку гвардії капітана Є.Богацького значилося 11 знищених німецьких танків, 17 автомашин, 39 кулеметів, 23 гармати і близько 1000 солдатів і офіцерів противника.
31 травня 1945 року гвардії капітану Єгору Петровичу Богацькому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Військова служба
Після закінчення Другої світової війни він продовжив службу в своїй частині в складі Групи радянських військ у Німеччині. Незабаром його направили в , яку він закінчив у 1946 році.
Потім служив в бронетанкових військах, був командиром танкового батальйону, заступником командира полку.
З 1960 року підполковник Є.Богацький служив військовим комісаром Тячівського району Закарпатської області
Партійність
1944 року Є. Богацький вступив до лав ВКП(б), з 1952 року — КПРС.
Пенсія та смерть
У 1968 році в званні полковника він вийшов у відставку.
Жив в місті Шостка Сумської області, потім переїхав в Суми.
1 лютого 1996 року Є.Богацький помер. Поховали його на Ново-Центральному Баранівському кладовищі в місті Суми.
Нагороди та звання
- Медаль «Золота Зірка» № 6756 (31 травня 1945).
- Орден Леніна № 44634 (31 травня 1945).
- Орден Червоного Прапора (11 березня 1944).
- Орден Червоної Зірки — двічі (18 серпня 1943, 30 грудня 1956).
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня — двічі (25 травня 1945, 11 березня 1985).
- Почесний громадянин міста Тячів.
Увічнення пам'яті
- Ім'я Героя Радянського Союзу Є.Богацького увічнено на Алеї Героїв селища Краснопілля Сумської області.
Примітки
- Ныне ОАО «Грязнянський цукровий завод»
- Герои страны. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 25 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegor Petrovich Bogackij nar 6 travnya 1917 19170506 s Pokrovka nini Sumska oblast 1 lyutogo 1996 m Sumi radyanskij tankist uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Gvardiyi polkovnik Bogackij Yegor PetrovichNarodzhennya23 kvitnya 6 travnya 1917 1917 05 06 Pokrovka Pokrovska volost Ohtirskij povit Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert1 lyutogo 1996 1996 02 01 78 rokiv Sumi UkrayinaKrayina UNR SRSR UkrayinaRid vijskBronetankovi vijskaOsvitad i Stalingradske vijskove tankove uchilishe 1942 Roki sluzhbi1941 1960PartiyaKPRSZvannyapolkovnikVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogackij Pohodzhennya ta navchannyaYe Bogackij narodivsya 6 travnya 23 kvitnya 1917 roku v seli Pokrovka Sumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi sho pidporyadkovuvalas Centralnij Radi nini selo Krasnopilskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Petra Semenovicha Bogackogo Pislya zakinchennya semi klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli Ye Bogackij pochav pracyuvati na Mihajlivskomu zavodi vognetrivkoyi cegli Potim pracyuvav v radgospi zaviduvachem punktom Sumskogo maslozavodu Pislya zakinchennya Sumskogo tehnologichnogo tehnikumu vin pracyuvav buhgalterom v seli Chernechchina na Gryaznyanskomu cukrovomu zavodi Uchast u vijniZ pochatkom vijni Ye Bogackij buv prizvanij Krasnopolskim rajonnim vijskkomatom Sumskoyi oblasti 23 lipnya 1941 roku do lav Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi Vin navchavsya v Stalingradskomu tankovomu uchilishi yake z lita 1942 roku znahodilosya v evakuaciyi v Kurgani V kinci listopada 1942 roku molodshij lejtenant Ye Bogackij pribuv v roztashuvannya Donskogo frontu odnak v bojovih diyah korpusu pid Stalingradom vzyati uchast ne vstig 16 j tankovij korpu zaznav velikih vtrat i jogo 1 grudnya 1943 roku bulo vivedeno v til dlya doukomplektuvannya U lyutomu 1943 roku korpus buv pidporyadkovanij 2 ij tankovij armiyi Centralnogo frontu V yiyi skladi komandir tanka T 34 molodshij lejtenant Ye Bogackij brav uchast u Do lita 1943 roku vin vzhe buv lejtenantom komanduvav tankovim vzvodom Na pochatku Kurskoyi bitvi 2 a tankova armiya perebuvala v rezervi frontu i bula kinuta v proriv v hodi Orlovskoyi operaciyi 2 serpnya 1943 r Ye Bogackij buv legko poranenij Za vidznaku v Kurskij bitvi jogo bulo udostoyeno Ordenom Chervonoyi Zirki Pislya bitvi na Kurskij duzi Ye Bogackij v hodi Chernigivsko Prip yatskoyi operaciyi brav uchast v Bitvi za Dnipro Z 18 sichnya 1944 roku starshij lejtenant Ye Bogackij u skladi 309 go tankovogo bataljonu 109 yi tankovoyi brigadi 16 go tankovogo korpusu 2 yi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu brav uchast u vidbitti nimeckogo kontrudaru na Vinnickomu napryamku a potim v Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi 29 sichnya 1944 roku v boyu za selo Orativ Vinnickoyi oblasti vzvod starshogo lejtenanta Ye Bogackogo znishiv 2 nimeckih tanka Tigr 6 avtomashin 3 bronetransportera i do 80 soldativ ta oficeriv protivnika z nih na rahunok Yegora Petrovicha buv zapisanij odin tank dvi avtomashini odin bronetransporter i do 30 fashistiv Pislya boyu bilya sela Orativ Ye Bogackij buv priznachenij komandirom tankovoyi roti Jogo rota vidznachilasya v lyutomu 1944 roku v boyah pid Vinniceyu U boyah bilya sela Petrovska ta poblizu sil Lisyanka i Hizhinci rota Ye Bogackogo v period z 7 po 18 lyutogo 1944 roku znishila 15 vorozhih tankiv z yakih 9 buli na rahunku komandira roti 18 avtomashin 6 bronetransporteriv 4 garmati 120 pidvid z vijskovim majnom i do 1100 soldativ i oficeriv protivnika 22 lyutogo 1944 r 2 a tankova armiya bula pidporyadkovana 2 mu Ukrayinskomu frontu U jogo skladi Ye Bogackij brav uchast v Umansko Botoshanskoyi operaciyi zvilnennya mista Uman forsuvanni richok Pivdennij Bug Dnister i Prut 5 bereznya 1944 roku vin buv vazhko poranenij Starshij lejtenant Ye Bogackij brav uchast u vizvolenni polskih mist Lyublin ta Demblin a v kinci lipnya na pochatku serpnya 1944 roku u vidbitti nimeckogo kontrudaru pid Varshavoyu 20 listopada 1944 roku 2 a tankova armiya stala Gvardijskoyu 16 j tankovij korpus buv perejmenovanij v 12 j gvardijskij tankovij korpus 109 a tankova brigada v 48 u gvardijsku Na pochatku grudnya 1944 roku 12 ta j gvardijskij tankovij korpus buv peredanij 8 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu prote pered pochatkom znovu uvijshov do skladu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 16 sichnya 1945 roku 2 a gvardijska tankova armiya bula kinuta v proriv i za 15 dib boyiv podolala z boyami blizko 700 kilometriv V hodi operaciyi osoblivo vidznachilasya rota gvardiyi kapitana Ye Bogackogo U period z 14 do 26 sichnya 1945 roku rotoyu bulo znisheno 2 samohidni ustanovki 17 znaryad riznogo kalibru 13 bronetransporteriv 17 avtomashin i do 370 soldativ i oficeriv vermahtu 27 sichnya rota vidrazu forsuvala richku Gvda v rajoni naselenogo punktu Kyuddovtal nini mistechko Motilovo za 4 km na pivden vid mista Pila Velikopolskogo voyevodstva Respubliki Polsha ta v boyah za placdarm vidbila kontrataku protivnika znishivshi tri tanka dvi protitankovi garmati i do 80 vorozhih soldat i oficeriv protivnika sho dozvolilo inshim chastinam brigadi bez vtrat forsuvati vodnu pereshkodu U lyutomu na pochatku kvitnya 1945 roku Ye Bogackij brav uchast v Shidno Pomeranskij operaciyi a potim v Berlinskij operaciyi Vijnu vin zakinchiv u Berlini rozpisavshis na odnij z kolon Rejhstagu Vsogo za chas vijni na rahunku gvardiyi kapitana Ye Bogackogo znachilosya 11 znishenih nimeckih tankiv 17 avtomashin 39 kulemetiv 23 garmati i blizko 1000 soldativ i oficeriv protivnika 31 travnya 1945 roku gvardiyi kapitanu Yegoru Petrovichu Bogackomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Vijskova sluzhbaPislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni vin prodovzhiv sluzhbu v svoyij chastini v skladi Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Nezabarom jogo napravili v yaku vin zakinchiv u 1946 roci Potim sluzhiv v bronetankovih vijskah buv komandirom tankovogo bataljonu zastupnikom komandira polku Z 1960 roku pidpolkovnik Ye Bogackij sluzhiv vijskovim komisarom Tyachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblastiPartijnist1944 roku Ye Bogackij vstupiv do lav VKP b z 1952 roku KPRS Pensiya ta smertU 1968 roci v zvanni polkovnika vin vijshov u vidstavku Zhiv v misti Shostka Sumskoyi oblasti potim pereyihav v Sumi 1 lyutogo 1996 roku Ye Bogackij pomer Pohovali jogo na Novo Centralnomu Baranivskomu kladovishi v misti Sumi Nagorodi ta zvannyaMedal Zolota Zirka 6756 31 travnya 1945 Orden Lenina 44634 31 travnya 1945 Orden Chervonogo Prapora 11 bereznya 1944 Orden Chervonoyi Zirki dvichi 18 serpnya 1943 30 grudnya 1956 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya dvichi 25 travnya 1945 11 bereznya 1985 Pochesnij gromadyanin mista Tyachiv Uvichnennya pam yatiIm ya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ye Bogackogo uvichneno na Aleyi Geroyiv selisha Krasnopillya Sumskoyi oblasti PrimitkiNyne OAO Gryaznyanskij cukrovij zavod Geroi strany Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 25 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2017