Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хи́жинці — село в Україні, у Лука-Мелешківській сільській громаді Вінницького району Вінницької області.
| село Хижинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Лука-Мелешківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020150110058224 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVI століття |
| Населення | 1249 |
| Територія | 1,893 км² |
| Густота населення | 659,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23209 |
| Телефонний код | +380 432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д.Координати: 49°10′20″ пн. ш. 28°34′02″ сх. д. / 49.17222° пн. ш. 28.56722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 328 м |
| Місцева влада | |
| Сільський голова | Мельничук Лариса Дмитрівна (Сокиринецька ОТГ) |
| Карта | |
  Хижинці | |
 Хижинці | |
| Мапа | |
| | |
Хижинці розміщені за 8 км від обласного центру м. Вінниця. Населений пункт розташований на горбистій рівнині. Ґрунти переважно суглинкові. Територія 439,24 га, населення 1220 осіб, 602 садиби.
В Хижинецькій школі І-ІІІ ст. навчаються 140 учнів, в ДНЗ «Золотий ключик» виховуються 62 дітей. Також є ФАП, фермерське господарство «Зерно-А», народний дім, 5 магазинів, дві церкви, в тому числі православний Храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Історія
Територія сучасного села Хижинці почала заселятися в добу палеоліту (1—10 млн років тому). Про поселення в період неоліту і енеоліту свідчать знайдені кам'яні знаряддя праці.
Цією місцевістю в ранньослов'янський період кочували поселення трипільської і черняхівської культур.
Назва села, очевидно, походить від слова «хижа» — хатина, і сягає середини XVII століття. За переказами, запорізький козак, повертаючись з війни, вирішив оселитись у цій місцевості і побудував тут першу хижу — хатину, але достеменно це невідомо.
Вперше відомості про село Хижинці подаються на 1579 рік разом із сусіднім селом Лукою, які розташовані по ліву сторону річки Південний Буг.
В архівних матеріалах збереглася грамота польського короля Сигізмунда за 1596 рік, в якій вказано, що села Хижинці та Цвіжин жалувані королем ротмістру Олександру Балабану за службу у Коронному війську. Також відомо, що на 1600 рік населений пункт належав шляхтичу Струєю. На 1604 рік власником став Марчин Хрушлинський.
В 1629 році в селі нараховувалося 110 дворів, з яких збирався податок по 5 злотих з господарства. Отже, на початок 17 століття Хижинці були досить значним населеним пунктом. 1717 року хижани збудували нову церкву. Вона була дерев'яна, але на кам'яному фундаменті.
У державному архіві області історичні відомості про Хижинці знаходяться починаючи з XVIII століття. Історик і етнограф Юхим Сіцінський писав:
 | Село Хижинці розташоване на рівній місцевості, річки в селі немає. До найближчого міста 8 верств. Ґрунти переважно глинисті, що не завжди сприяє гарному врожаю. Заняття селян землеробство і садівництво, останнє є великою підмогою в матеріальному становищі, а також є багато теслярів, що вміють будувати будинки, в старовину «хижи». Займаються бджільництвом і ткацтвом. |  |
Хижинці були державним (казенним) селом. 1809 року село було віддане в оренду поміщикові Авгестинові Джешку.
У 1869 році збудована церква на кам'яній основі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. До 1890 року до неї ходили і жителі села Сокиринці, в яких не було власної церкви.
Згідно акту ревізії, складеного в 1872 році, в селі було 365 десятин присадибної землі, 77 дворів колишніх державних селян і 21- відставних солдат з сім'ями. Разом 98 дворів. На чолі сільської громади стояв староста, якого обирали на сільському сході. Близько 1895 року старостою села був Дем'ян Якович Ільченко.
Тоді ж починається збір коштів населення села Хижинці та навколишніх сіл для побудови училища. Будівництвом школи займався відставний офіцер, житель Немирова Мовій Клейнер. Вчителювали у ній Фавст Шведовський, Антон Гальченко, Ніл Чепуровський. 8 березня 1887 року відкрилося народне училище, в якому почали навчатися 109 хлопчиків і 4 дівчинки. Першим учителем призначили Антона Гальченка. На 1910 рік училище стало двокомплектним, навчалося 50 учнів.
Половина селян тоді ж мала залізні плуги.
В 1929 році радянською владою в селі організовано колгосп «Червоний Борець».
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках у селі загинуло 200 осіб.
19 липня 1941 року фашистсько-німецькі парашутисти десантувалися біля церкви. Під час війни у Хижинцях тривала німецька окупація. 155 односельчан загинули на її фронтах.
Після відновлення радянського ладу, як повідомляє Історія міст і сіл Української РСР (1968—1972), у Хижинцях розміщувався колгосп «Дніпро» з напрямками: вирощування зернових, цукрових буряків; тваринництво. З інфраструктури були середня школа, бібліотека, клуб, медпункт, дитячі ясла. Населення тоді складало 1881 людину. Сільській раді було підпорядковане село Сокиринці. З 1969 року діяв колгосп «Перемога», в якому працювали мешканці не тільки Хижинець, а й Соловіївки (власного колгоспу не мала), Парпурівець, Сокиринець, Щіток.
У 1986 році до села приєднано сусіднє село Соловіївка.
1994 року колгосп був реорганізований; земля була передана в колективну власність 753 пайовикам; частка земельного паю становила 1,66 га.
Об'єднання територіальних громад
З 2015 року тривав процес об'єднання сіл Парпурівці, Сокиринці та Хижинці в Сокиринецьку об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці.
5 липня 2016 року на спільному засіданні сесій Сокиринецької та Парпуровецької сільських рад були ухвалені рішення «Про добровільне об'єднання Сокиринецької та Парпуровецької сільських рад у Сокиринецьку об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром в селі Хижинці». У вересні того ж року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів Хижинецької сільської ради та Хижинецького сільського голови. Вибори відбулися 11 грудня 2016 року.
Люди
В селі народились:
- Борисенко Валентина Кирилівна (нар. 1945) — етнографиня
- Павлусенко Андрій Трохимович (1914—2000) — бандурист, композитор, поет
- Павлусенко Микола Андрійович (1944—1999) — художник.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
- У селі виявлено поселення трипільської культури:
Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. - Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.
- Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- У ВІННИЦЬКОМУ РАЙОНІ ГОТУЄТЬСЯ ДО ОБ'ЄДНАННЯ ПЕРША ГРОМАДА
- Робоча група обласної Ради розглянула колективне звернення жителів територіальних громад, які входять до складу Сокиринецької та Парпуровецької сільрад Вінницького району. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
- Сьогодні відбуваються вибори у 7-ми об’єднаних громадах Вінниччини. iVin. 11 грудня 2016. Процитовано 22.01.2019.
- В. І. Наулко. Борисенко Валентина Кирилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хижинці |
Джерела
- Село Хижинці / ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА (Архівовано 02.05.2016)
Література
- Хи́жинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.192
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Hizhinci Hi zhinci selo v Ukrayini u Luka Meleshkivskij silskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Hizhinci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Luka Meleshkivska silska gromada Kod KATOTTG UA05020150110058224 Osnovni dani Zasnovane XVI stolittya Naselennya 1249 Teritoriya 1 893 km Gustota naselennya 659 8 osib km Poshtovij indeks 23209 Telefonnij kod 380 432 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 10 20 pn sh 28 34 02 sh d 49 17222 pn sh 28 56722 sh d 49 17222 28 56722 Koordinati 49 10 20 pn sh 28 34 02 sh d 49 17222 pn sh 28 56722 sh d 49 17222 28 56722 Serednya visota nad rivnem morya 328 m Misceva vlada Silskij golova Melnichuk Larisa Dmitrivna Sokirinecka OTG Karta Hizhinci Hizhinci Mapa Hizhinci u Vikishovishi Hizhinci rozmisheni za 8 km vid oblasnogo centru m Vinnicya Naselenij punkt roztashovanij na gorbistij rivnini Grunti perevazhno suglinkovi Teritoriya 439 24 ga naselennya 1220 osib 602 sadibi V Hizhineckij shkoli I III st navchayutsya 140 uchniv v DNZ Zolotij klyuchik vihovuyutsya 62 ditej Takozh ye FAP fermerske gospodarstvo Zerno A narodnij dim 5 magaziniv dvi cerkvi v tomu chisli pravoslavnij Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici IstoriyaTeritoriya suchasnogo sela Hizhinci pochala zaselyatisya v dobu paleolitu 1 10 mln rokiv tomu Pro poselennya v period neolitu i eneolitu svidchat znajdeni kam yani znaryaddya praci Ciyeyu miscevistyu v rannoslov yanskij period kochuvali poselennya tripilskoyi i chernyahivskoyi kultur Nazva sela ochevidno pohodit vid slova hizha hatina i syagaye seredini XVII stolittya Za perekazami zaporizkij kozak povertayuchis z vijni virishiv oselitis u cij miscevosti i pobuduvav tut pershu hizhu hatinu ale dostemenno ce nevidomo Vpershe vidomosti pro selo Hizhinci podayutsya na 1579 rik razom iz susidnim selom Lukoyu yaki roztashovani po livu storonu richki Pivdennij Bug V arhivnih materialah zbereglasya gramota polskogo korolya Sigizmunda za 1596 rik v yakij vkazano sho sela Hizhinci ta Cvizhin zhaluvani korolem rotmistru Oleksandru Balabanu za sluzhbu u Koronnomu vijsku Takozh vidomo sho na 1600 rik naselenij punkt nalezhav shlyahtichu Struyeyu Na 1604 rik vlasnikom stav Marchin Hrushlinskij V 1629 roci v seli narahovuvalosya 110 dvoriv z yakih zbiravsya podatok po 5 zlotih z gospodarstva Otzhe na pochatok 17 stolittya Hizhinci buli dosit znachnim naselenim punktom 1717 roku hizhani zbuduvali novu cerkvu Vona bula derev yana ale na kam yanomu fundamenti U derzhavnomu arhivi oblasti istorichni vidomosti pro Hizhinci znahodyatsya pochinayuchi z XVIII stolittya Istorik i etnograf Yuhim Sicinskij pisav Selo Hizhinci roztashovane na rivnij miscevosti richki v seli nemaye Do najblizhchogo mista 8 verstv Grunti perevazhno glinisti sho ne zavzhdi spriyaye garnomu vrozhayu Zanyattya selyan zemlerobstvo i sadivnictvo ostannye ye velikoyu pidmogoyu v materialnomu stanovishi a takozh ye bagato teslyariv sho vmiyut buduvati budinki v starovinu hizhi Zajmayutsya bdzhilnictvom i tkactvom Hizhinci buli derzhavnim kazennim selom 1809 roku selo bulo viddane v orendu pomishikovi Avgestinovi Dzheshku U 1869 roci zbudovana cerkva na kam yanij osnovi na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Do 1890 roku do neyi hodili i zhiteli sela Sokirinci v yakih ne bulo vlasnoyi cerkvi Zgidno aktu reviziyi skladenogo v 1872 roci v seli bulo 365 desyatin prisadibnoyi zemli 77 dvoriv kolishnih derzhavnih selyan i 21 vidstavnih soldat z sim yami Razom 98 dvoriv Na choli silskoyi gromadi stoyav starosta yakogo obirali na silskomu shodi Blizko 1895 roku starostoyu sela buv Dem yan Yakovich Ilchenko Todi zh pochinayetsya zbir koshtiv naselennya sela Hizhinci ta navkolishnih sil dlya pobudovi uchilisha Budivnictvom shkoli zajmavsya vidstavnij oficer zhitel Nemirova Movij Klejner Vchitelyuvali u nij Favst Shvedovskij Anton Galchenko Nil Chepurovskij 8 bereznya 1887 roku vidkrilosya narodne uchilishe v yakomu pochali navchatisya 109 hlopchikiv i 4 divchinki Pershim uchitelem priznachili Antona Galchenka Na 1910 rik uchilishe stalo dvokomplektnim navchalosya 50 uchniv Polovina selyan todi zh mala zalizni plugi V 1929 roci radyanskoyu vladoyu v seli organizovano kolgosp Chervonij Borec Pid chas drugogo golodomoru u 1932 1933 rokah u seli zaginulo 200 osib 19 lipnya 1941 roku fashistsko nimecki parashutisti desantuvalisya bilya cerkvi Pid chas vijni u Hizhincyah trivala nimecka okupaciya 155 odnoselchan zaginuli na yiyi frontah Pislya vidnovlennya radyanskogo ladu yak povidomlyaye Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1968 1972 u Hizhincyah rozmishuvavsya kolgosp Dnipro z napryamkami viroshuvannya zernovih cukrovih buryakiv tvarinnictvo Z infrastrukturi buli serednya shkola biblioteka klub medpunkt dityachi yasla Naselennya todi skladalo 1881 lyudinu Silskij radi bulo pidporyadkovane selo Sokirinci Z 1969 roku diyav kolgosp Peremoga v yakomu pracyuvali meshkanci ne tilki Hizhinec a j Soloviyivki vlasnogo kolgospu ne mala Parpurivec Sokirinec Shitok U 1986 roci do sela priyednano susidnye selo Soloviyivka 1994 roku kolgosp buv reorganizovanij zemlya bula peredana v kolektivnu vlasnist 753 pajovikam chastka zemelnogo payu stanovila 1 66 ga Ob yednannya teritorialnih gromad Z 2015 roku trivav proces ob yednannya sil Parpurivci Sokirinci ta Hizhinci v Sokirinecku ob yednanu teritorialnu gromadu z administrativnim centrom v seli Hizhinci 5 lipnya 2016 roku na spilnomu zasidanni sesij Sokirineckoyi ta Parpuroveckoyi silskih rad buli uhvaleni rishennya Pro dobrovilne ob yednannya Sokirineckoyi ta Parpuroveckoyi silskih rad u Sokirinecku ob yednanu teritorialnu gromadu z administrativnim centrom v seli Hizhinci U veresni togo zh roku Centralna viborcha komisiya priznachila pershi vibori deputativ Hizhineckoyi silskoyi radi ta Hizhineckogo silskogo golovi Vibori vidbulisya 11 grudnya 2016 roku LyudiV seli narodilis Borisenko Valentina Kirilivna nar 1945 etnografinya Pavlusenko Andrij Trohimovich 1914 2000 bandurist kompozitor poet Pavlusenko Mikola Andrijovich 1944 1999 hudozhnik Primitki Arhiv originalu za 23 sichnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2019 Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2016 U seli viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi Enciklopediya Tripilskoyi civilizaciyi K 2004 T I Zayec I Tripilska kultura na Podilli Vinnicya 2001 184 s Golod 1921 1923 i ukrayinska presa v Kanadi K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2008 1000 s 978 966 355 024 4 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim U VINNICKOMU RAJONI GOTUYeTSYa DO OB YeDNANNYa PERShA GROMADA Robocha grupa oblasnoyi Radi rozglyanula kolektivne zvernennya zhiteliv teritorialnih gromad yaki vhodyat do skladu Sokirineckoyi ta Parpuroveckoyi silrad Vinnickogo rajonu Arhiv originalu za 6 veresnya 2016 Procitovano 6 veresnya 2016 Sogodni vidbuvayutsya vibori u 7 mi ob yednanih gromadah Vinnichchini iVin 11 grudnya 2016 Procitovano 22 01 2019 V I Naulko Borisenko Valentina Kirilivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HizhinciDzherelaSelo Hizhinci VIDDIL OSVITI VINNICKOYi RDA Arhivovano 02 05 2016 LiteraturaHi zhinci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 192 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi