Черне́ччина — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 1142 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Чернеччинська сільська рада.
село Чернеччина | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Сумський район |
Громада | Краснопільська селищна громада |
Облікова картка | Чернеччина |
Основні дані | |
Населення | 1142 |
Поштовий індекс | 42444 |
Телефонний код | +380 5459 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д.Координати: 50°45′35″ пн. ш. 35°10′25″ сх. д. / 50.75972° пн. ш. 35.17361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 173 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42400, Україна, Сумська обл., Сумський р-н, с-ще Краснопілля, вул. Мезенівська, буд. 2 |
Сільський голова | Рагулін Іван Федорович |
Карта | |
Чернеччина | |
Чернеччина | |
Мапа | |
Чернеччина у Вікісховищі |
Географія
Село Чернеччина розташоване на відстані 4 км від лівого берега річки Сироватка, за 2 км розташоване село Думівка, за 3 км смт Краснопілля.
По селу тече струмок, що пересихає із загатами.
До села простягається залізнична гілка від села Самотоївка.
Історія
В другій половині XVII ст. на березі річки Конопельки (притока р. Сироватки) ченці Сумського монастиря на дарованих їм землях заснували Чернецький хутір.
За переписом гвардії майора Хрущова, проведеної під його керівництвом в 1732 році, в хуторі Чернецькому було 19 хат, в яких мешкало 69 чоловік, а поруч, в Троїцькому хуторі, заселеному біля млина і названому на честь святої Трійці, в її хатах жило 42 чоловіка. Це було суто чернецьке поселення з обслугою, що складалася з небагатьох селянських сімей. Згодом кількість жителів зросла, об'єднуючись у село. В 1743 році в Чернеччині був збудований Миколаївський храм, а в 1790 році — ще й Троїцький (очевидно в тій частині села, де був Троїцький хутір), котрий проіснував до 1830 року.
Великого поштовху в розвитку села надав цукрозавод, заснований на р. Грязній у 1851 році. Процес його будівництва, а потім виробництва цукру з буряків, плантації котрих швидко заполонили навколишні землі, викликали приплив населення. Робітники з сусіднього с. Самотоївка заснували поруч робітниче поселення Грязне.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Краснопільської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснопільського району, увійшло до складу новоутвореного Сумського району.
Походження назви
Назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- «Грязнянська», агрофірма, ТОВ.
- ТОВ «Чернеччинське».
- Грязнянський цукровий завод.
- МП «Цукровик».
- Грязнянське бурячне господарство.
Соціальна сфера
- Школа.
Відомі люди
- Платоненко Галина Павлівна — начальник відділу освіти Дергачівського району Харківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання у 1988 — 1990 роках.
- Скрипка Олег Владленович — учасник афганської війни, кавалер ордена Червоного Прапора (посмертно).
Див. також
Примітки
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17
Посилання
- Погода в селі Чернеччина [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- На Сумщині освячено новозбудований Свято-Миколаївський храм
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherne chchina selo v Ukrayini u Krasnopilskij selishnij gromadi Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 1142 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Chernechchinska silska rada selo Chernechchina Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Sumskij rajon Gromada Krasnopilska selishna gromada Oblikova kartka Chernechchina Osnovni dani Naselennya 1142 Poshtovij indeks 42444 Telefonnij kod 380 5459 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 35 pn sh 35 10 25 sh d 50 75972 pn sh 35 17361 sh d 50 75972 35 17361 Koordinati 50 45 35 pn sh 35 10 25 sh d 50 75972 pn sh 35 17361 sh d 50 75972 35 17361 Serednya visota nad rivnem morya 173 m Misceva vlada Adresa radi 42400 Ukrayina Sumska obl Sumskij r n s she Krasnopillya vul Mezenivska bud 2 Silskij golova Ragulin Ivan Fedorovich Karta Chernechchina Chernechchina Mapa Chernechchina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernechchina GeografiyaSelo Chernechchina roztashovane na vidstani 4 km vid livogo berega richki Sirovatka za 2 km roztashovane selo Dumivka za 3 km smt Krasnopillya Po selu teche strumok sho peresihaye iz zagatami Do sela prostyagayetsya zaliznichna gilka vid sela Samotoyivka IstoriyaV drugij polovini XVII st na berezi richki Konopelki pritoka r Sirovatki chenci Sumskogo monastirya na darovanih yim zemlyah zasnuvali Cherneckij hutir Za perepisom gvardiyi majora Hrushova provedenoyi pid jogo kerivnictvom v 1732 roci v hutori Cherneckomu bulo 19 hat v yakih meshkalo 69 cholovik a poruch v Troyickomu hutori zaselenomu bilya mlina i nazvanomu na chest svyatoyi Trijci v yiyi hatah zhilo 42 cholovika Ce bulo suto chernecke poselennya z obslugoyu sho skladalasya z nebagatoh selyanskih simej Zgodom kilkist zhiteliv zrosla ob yednuyuchis u selo V 1743 roci v Chernechchini buv zbudovanij Mikolayivskij hram a v 1790 roci she j Troyickij ochevidno v tij chastini sela de buv Troyickij hutir kotrij proisnuvav do 1830 roku Velikogo poshtovhu v rozvitku sela nadav cukrozavod zasnovanij na r Gryaznij u 1851 roci Proces jogo budivnictva a potim virobnictva cukru z buryakiv plantaciyi kotrih shvidko zapolonili navkolishni zemli viklikali pripliv naselennya Robitniki z susidnogo s Samotoyivka zasnuvali poruch robitniche poselennya Gryazne Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Krasnopilskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Krasnopilskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Sumskogo rajonu Pohodzhennya nazviNazva sela pohodit vid slova chernec sho svidchit pro te sho zasnovnikami poselennya buli chenciEkonomikaMolochno tovarna ferma Gryaznyanska agrofirma TOV TOV Chernechchinske Gryaznyanskij cukrovij zavod MP Cukrovik Gryaznyanske buryachne gospodarstvo Socialna sferaShkola Vidomi lyudiPlatonenko Galina Pavlivna nachalnik viddilu osviti Dergachivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya u 1988 1990 rokah Skripka Oleg Vladlenovich uchasnik afganskoyi vijni kavaler ordena Chervonogo Prapora posmertno Div takozhGryaznyanska sotnyaPrimitkiRozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 17PosilannyaPogoda v seli Chernechchina 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Na Sumshini osvyacheno novozbudovanij Svyato Mikolayivskij hram