Полта́вська би́тва — битва між союзними військами Карла XII, гетьмана Івана Мазепи та Костя Гордієнка з одного боку, і московською армією Петра I з іншого. Відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави. Епізод Великої Північної війни.
Полтавська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика Північна війна | |||||||
Полтавська битва (Мартенс, 1726) | |||||||
Координати: 49°37′53″ пн. ш. 34°33′10″ сх. д. / 49.63138888891666056° пн. ш. 34.55277777780555226° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Швеція Військо Запорозьке Військо Запорозьке Низове | Московське царство Калмицьке ханство Військо Запорозьке (прибічники Скоропадського) | ||||||
Командувачі | |||||||
Карл XII Карл Ґустав Реншильд Адам Левенгаупт Карл Густав Крейц Іван Мазепа Кость Гордієнко | Петро І Олександр Меншиков Борис Шереметєв Джейкоб Деніел Брюс Християн Фелікс Бауер Іван Скоропадський | ||||||
Військові сили | |||||||
Усього 37 тис., 30 тис. шведів, 6 тис. козаків, 1 тис. валахів Брали участь у бою: 8 170 піхоти, 7 800 кавалерії, 1 000 валахів, 4 000 [] козаків Мазепи і Гордієнка | Усього приблизно 81 тис., 33 000 піхоти, 21 000 кавалерії, 23 000 нерегулярних формувань (калмики, чугуївці, донські, уральські козаки), 4 000 козаків Івана Скоропадського, 323 гармати | ||||||
Втрати | |||||||
6 800 загиблих, 4 200. поранених, 1 000 [] загиблих козаків Мазепи і Гордієнка. 2800 шведів потрапили до полону | 1650 загиблих, 3 290 поранених |
Передумови
Полтавська битва була однією з битв Великої Північної війни між Московією та Швецією, що почалася у 1700 році.
У ході війни король Швеції Карл XII воював не тільки проти Московії, а й проти її союзників — Речі Посполитої, Саксонії та Данії. В перші роки війни йому вдалося завдати союзникам Московії багато поразок. Однією з перших з війни вийшла Данія у 1701 році. До 1708 року Карлу ХІІ вдалося завдати поразок Речі Посполитій, після чого він вирішив піти в наступ на саму Московію. До того ж, московський цар Петро I уже зазнавав поразок від Карла ХІІ у ході Північної війни. Похід короля Швеції на Москву був сприйнятий як велика загроза для Московії.
Восени 1708 року корпус Левенгаупта в битві під Лісною з московським військом зазнав поразки і втратив практично весь обоз з припасами, харчами та амуніцією, яку так очікував Карл. Ця поразка змусила короля не йти на Москву. Карл XII вирішив піти на південь, де знаходилася держава козаків — Гетьманщина. Український гетьман Іван Мазепа, дізнавшись про те, що на його державу йде військо шведів, вирішив перейти на їхній бік. До цього гетьман, дотримуючись умов Коломацьких статей, укладених у 1687 році з Петром І, підтримував Московське царство, відсилаючи козаків на допомогу московській армії. У приході шведів гетьманський уряд вбачав можливість вийти з-під підпорядкування Московії. Наприкінці жовтня 1708 року між Гетьманщиною та Швецією було укладено українсько-шведський договір про союз у війні проти Московії. Цар Петро І, дізнавшись про перехід гетьмана на бік свого ворога, назвав цю подію «зрадою» та наказав полководцю зі свого оточення Александру Меншикову зруйнувати гетьманську столицю Батурин. 2 листопада 1708 року відбулася Батуринська трагедія, коли всі військові та мирні жителі Батурина (включно з жінками та дітьми) були вирізані. На час знищення Меншиковим Батурина гетьман Мазепа перебував у таборі шведського короля.
У Батурині — столиці Мазепи — було дуже багато боєприпасів — зброї, пороху для артилерії та іншого. Захопивши Батурин, московське військо здобуло всі ці припаси.
Зиму 1708—1709 років Мазепа з Карлом ХІІ провели на Лівобережній Україні. Навесні на бік шведів став і кошовий отаман Війська Запорозького Кость Гордієнко, а з ним і всі запорозькі козаки. Через це у травні 1709 року московські війська ліквідували Чортомлицьку Січ. Попри обставини, що склалися, шведи на чолі з Карлом ХІІ та козаки на чолі з Мазепою та Гордієнком підійшли до міста Полтава — одного зі стратегічно важливих міст — та розпочали його облогу.
Облога міста
Зрештою, Карл XII вирішив розпочати наступ на Москву через Харків та Курськ. Суттєвою перешкодою на цьому шляху була Полтава, розташована на перехресті важливих шляхів. Наприкінці квітня головні сили шведської армії зібралися під містом та почали його облогу. Гарнізон Полтави складався з московитів — 4,3 тисячі осіб, на чолі з полковником О. Келіним, та 2,6 тисяч козаків та ополчення з навколишніх лівобережних територій. На початку травня 1709 була здійснена спроба штурмом здобути місто, але невдача змусила приступити до тривалої облоги Полтави. Ставку гетьмана, разом із королівською, було розташовано в селі Жуки. Табір Петра I, сили якого прибули під Полтаву 25—26 червня, звели навколо села Яківці: царські війська збудували укріплений табір, підступи до якого охороняли 6 поперечних та 4 поздовжні редути.
План Карла ХІІ
На військовій раді Карл XII разом зі своїми радниками затвердив план битви, у якій шведи мали перемогти. Цей план складався з двох етапів. Він був розрахований на те, що московська армія буде в битві доволі пасивною та здебільшого оборонятиметься, як це було у битві при Головчині.
- Перший етап. Шведське військо рано вранці під прикриттям ранкової темряви неочікувано для ворога починає атаку та проривається в тил московського війська у проміжках між установленими московитами редутами. Після цього шведи атакують московську кінноту, що розташована за редутами.
- Другий етап. Шведи атакують московський оборонний пункт (ретраншемент). Одночасно шведсько-козацька кавалерія оточує московське військо з півночі, перекриваючи шляхи відступу. Згодом шведсько-козацьке військо повністю оточує московську армію. Після цього московська армія повністю розгромлена.
Поранення Карла ХІІ
17 червня 1709 року під час розвідки московських позицій у сутичці з московитами почалася перестрілка, у якій взяв участь і Карл XII. У ході цього він отримав вогнепальне поранення у ногу. Королю зробили операцію з видалення кулі, проте надалі він не міг піднятися на ноги. Перед битвою для Карла ХІІ змайстрували ноші і він з охороною з 24-х відбірних гвардійців, які були не відлучні від нього ні на мить (з завданням закривати короля своїм тілом у випадку небезпеки, що й було зроблено в кінці битви, коли майже всі гвардійці загинули, захищаючи свого короля від куль московитів) та зі своїм почтом і генералами був із першої до останньої хвилини на полі бою. Мазепа, Гордієнко та 3 000 козаків захищали табір.
Сили та командування
Безпосередньо на полі битви розгорнута армія Петра І налічувала близько 55 тисяч осіб (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полків (Азовський драгунський) та ще три драгунські шквадрони) й 283 гармати. Каролінери у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 17 тисяч боєздатних вояків — 10 піхотних (главком Левенгаупт), 14 кавалерійських (главком Крейц) полків та корпус Лейб-драбантів, шведська артилерія участі в битві не брала. Будучи пораненим напередодні, Карл XII брав участь у битві на ношах під захистом 24-х відбірних гвардійців.
Перебіг битви
Опівночі, 26 червня, не запалюючи вогнів у густій темряві, шведи розпочали марш — авангард склала піхота, вишикувана в 4 колони, за нею рухалась кавалерія, поділена на 6 колон.
Для того щоб розрізняти в пилу боя, свого від чужого, в шведів був пароль — «З Божою допомогою!».
О 4 годині ранку 27 червня (8 липня) 1709 року армія дісталась ворожих редутів. Коли піхота (8200 солдатів) була вже на місці їй було наказано залягти. Але на жаль ліве крило колон кавалерії під керівництвом Гамілтона та праве Крейца заблукали в темряві. Терміново відправлені зв'язкові знайшли колони і перенаправили їх на місце збору. Дорогоцінний час був втрачений і в цей момент шведів помітили. Московити забили на сполох. В сторону шведської армії посипався град гарматних ядер та куль. Фактор раптовості був втрачений.
Командування завагалося — що робити? Деякі генерали запропонували відмінити атаку.
Зрештою після короткої наради Карла ХІ, Піпера і Реншильда було вирішено рухатися далі і виконувати заплановане.
Шведи планували під покровом ночі, непомітно пробігти повз редути і не втрачаючи час атакувати московський табір (тому вся артилерія залишилася в селі Пушкарівці, де для охорони знаходилися декілька батальйонів піхоти і кавалерійських ескадронів, козаки Мазепи). Кавалерія (7800) мусила обійти табір з тилу і флангів та відрізати шляхи відступу ворогу. Вся московська армія мала бути знищеною.
Наказ був доведений поспіхом, перед самим виходом з табору, тому командири зрозуміли його по-різному. Одні батальйони пробігали повз редути, інші штурмували. Каролінери понесли відчутні втрати, тому що не взяли з собою засобів для штурму — матеріалу для засипання ровів, драбин тощо.
Редути, які московити не достатньо укріпити, були одразу здобуті. При цьому вирізані всі захисники — спрацьовувало залізне правило шведів — полонених в розпал бою не брати! Інші укріплення штурмували декілька разів з перемінним успіхом. Одні були здобуті — решта продовжувала обстрілювати шведські війська з гармат і рушниць. Ті були змушені пробігати повз них на відстані кількох десятків кроків.
В цей час кавалерія шведів (7800) успішно «збила» з позицій кавалерію Меншикова (9000) і гнала її до боліт на березі Ворскли. Лише наказ Реншильда припинити переслідування врятував росіян від повного знищення.
Після вдалої кавалерійської атаки та взяття більшості редутів, в армії Московії почала ширитися паніка. Саме в цей час до командира Сконського драгунського полку принца М. Е. Вюртенберзького надійшла записка від полку козаків Скоропадського (2000 чоловік) з проханням, що якщо король збереже їм життя то весь підрозділ перейде на бік шведів. На жаль принц не скористався з цього моменту і повідомив козакам, що не може надати відповідь без короля, якого в розпал бою не можна було швидко знайти. Шанс на перехід українських підрозділів до армії Карла ХІІ був втрачений.
Бій продовжувався.
6 батальйонів під командуванням генерал-майора Роса і полковника Сігрота в результаті жорстокого бою (взяття двох редутів та не можливості взяти третій) відхилилася на схід і втратила візуальний контакт з іншими військами.
Командування шведів запанікувало — адже ледь не третина шведської піхоти безслідно зникла. Король наказав не розпочинати штурм московського табору і відійти на безпечну відстань (артилерія противника активно обстрілювала шведів). Кавалерія теж повернулася після атаки і розташовувалася біля піхоти.
Було вирішено направити офіцерів для пошуку батальйонів Роса.
Зрозумівши що частина шведів відділилася, московити відправили 10 полків піхоти та кавалерію, які сходу атакували позиції батальйонів Роса, завдали їм відчутних втрат і змусили відступати. Переслідування тривало аж до стін Полтави, де залишки батальйонів (400) укріпилися на шанцях, з яких шведи вели облогу міста. Там вони у повному оточенні приготувалися до відсічі, в надії, що надійде допомога.
Шведське командування (король та весь генералітет був при війську і не могли швидко отримувати оперативні дані, що відбувалось на різних частинах поля бою) так і не дізнавшись, що трапилося з батальйонами Роса, постало перед дилемою — атакувати табір противника без частини піхоти чи припинити наступ.
Всі були впевнені, що московити (як і протягом всієї Північної війни) не наважаться атакувати у відкритому бою. Командування шведів зволікало, перешиковувало піхоту та намагалися упорядкувати кавалерію (для якої на полі, де вони опинилися, було мало місця). До останнього жевріла надія, що дочекаються повернення батальйонів Роса. Війська продовжували стояти на місці декілька годин. Але відбулося не передбачуване — офіцери, що спостерігали за московським табором, доповіли — противник всіма силами виходить з табору і шикується до битви. Отже шведи теж були змушені рухатись назустріч московитам і приймати бій. Часу на відступ чи інші маневри вже не було.
Шведи, підійшовши до табору противника, побачили ряди московських батальйонів та кавалерії. Кількісна перевага вражала — піхоти 4000 (10 батальйонів) проти 22000 (42 батальйони), артилерія 0 проти 150. Лише шведська кавалерія кількісно і якісно переважала противника, але вона рухалась позаду піхоти і їй не вистачило часу щоб розвернутися для атаки.
Московська артилерія відкрила вогонь. Шведам, за відсутності своїх гармат, не було чим відповісти.
Тому, обезкровлені шведські батальйони, вишикувалися однією лінією і кинулися в атаку на противника. За словами шведських істориків — це була одна з найвідчайдушніших і найшаленіших атак армії Карла ХІІ часів Північної війни. Добігши до московитів піхота зробила один залп з мушкетів (який фактично був безрезультатним, оскільки якість пороху шведів під час перезимівлі була втрачена — під впливом вологи він майже не підпалювався — після пострілу куля пролітала на відстань 10-15 кроків і втрачала свою швидкість, до речі, в останні дні перед боєм, коли харчів катастрофічно не вистачало, порох використовували в замін солі) і кинулася в рукопашний бій. Шведи були однією з найкращих армій у Європі з фехтування та в навичках ведення штиковому бою, тому під їхнім натиском лівий фланг і центр московитів почав відступати.
Петру І довелося зупиняти свої батальйони, які побігли з поля бою. Здавалося ще трішки і шведи остаточно зламають опір супротивника. Але кількісна перевага та контратаки кавалерії зупинила наступ. Зазнавши величезних втрат армія Карла ХІІ розпочала загальний відступ з поля бою. Шведська кавалерія героїчно намагалася прикрити відступаючу піхоту самовбивчими атаками на переважаючого противника.
Залишки батальйонів Роса за браком боєприпасів (перед боєм на одного солдата було лише 5-7 куль) змушені капітулювати так і не дочекавшись допомоги.
Війська Петра І були ошелешені і до кінця не вірили у свій успіх, їхня піхота залишилась стояти на полі битви, лише декілька ескадронів московської кавалерії спробували наблизитись до шведського табору в селі Пушкарівка, але одразу були відігнані шведськими ескадронами, що захищали табір.
Ця заминка та нерішучість московитів дала час армії Карла ХІІ перевести подих, підтягнути всі відступаючі підрозділи і організовано, у похідних колонах, вирушити в напрямку Криму. Відступ проходив через населені пункти Нові Санжари, Білики, Кобеляки, де до армії приєдналися раніше відрядженні підрозділи — полк Меєрфельта(1000), полк підполковника Функа (300), полк Сільверєльма (500).
Переслідувати шведську армію вирушив Меншиков (9000).
Опис битви детально висвітлений в книзі шведського історика Петера Енглунда «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії» 2018 р.
- Російський піхотинець-фузилер
- Шведський артилерист
Фінал
У Полтавській битві шведи втратили близько 10 тисяч осіб вбитими та пораненими. У полон потрапили фельдмаршал Карл Ґустав Реншільд, перший міністр Шведської імперії граф Карл Піпер, багато генералів та офіцерів (зокрема, Карл Густав Рос). Втрати московитів становили 4 900 осіб убитими і пораненими. Рештки війська відступили вздовж річки Ворскли, у ніч з 29 на 30 червня біля Переволочної король та Мазепа з невеликим загоном форсували Дніпро. На лівому березі залишилися запорозька піхота, кількасот компанійців та залишки шведської армії під керівництвом Крейца та Левенгаупта. Останні, при наближенні московських військ, склали зброю. Левенгаупт мав прямий наказ від короля не здаватися і рухатися в напрямку Криму, де армія мала б перепочити у союзників (Османська імперія і Кримське ханство) і продовжити війну.
Левенгаупт (12 000), побачивши відділки Меншикова (9 000), які наступали, втратив надію на успіх і сказав вищим офіцерам, що король не залишив чітких наказів і що потрібно опитати військо, як діяти далі. Солдати й офіцери були шоковані перебігом подій, оскільки ніколи такого не було, щоб командування запитувало у них що робити. Так як чимало батальйонів піхоти і кавалерії не брали участі в битві, то вони разом із переважною більшістю залишків війська вимагали прийняти бій. Перше опитування засвідчило, що лише деякі частини не хочуть ще однієї битви. Левенгаупт наказав провести друге, а потім і третє опитування. Офіцери гвардії вимагали атакувати московитів. Але зрештою Левенгаупт наказав капітулювати, мотивуючи це невпевненістю в результаті бою. Згідно з капітуляційною угодою, підписаною Левенгауптом та Меншиковим, запорозьких козаків видали московитам. Невдовзі їх було нещадно закатовано.
Наслідки битви
В історії війн деякі битви вирішували долю поодиноких народів та держав на довгі десятиліття — а то і століття. До таких битв належить без сумніву і битва під Полтавою, яка вирішила долю не тільки Шведської імперії і Московського царства, але також і України.
Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу, оскільки прискорився процес впровадження московських імперських структур. Частина прихильників Мазепи (як-от генеральний обозний Іван Ломиковський, генеральний писар Пилип Орлик, племінник Івана Мазепи Андрій Войнаровський та інші) покинула Україну, започаткувавши першу хвилю української політичної еміграції. Таким чином українське суспільство на Лівобережжі було позбавлене дієвого елементу, здатного впливати на політичну ситуацію. Проти автономістів, що залишилася в Україні, а також проти цивільного населення вівся терор, лояльна ж частина старшини була підкуплена й спрямувала свої зусилля на інтеграцію до московського дворянства. За підтримку запорожцями Івана Мазепи була також знищена Чортомлицька Січ.
Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи. Шведський історик Петер Енґлунд зазначає:
Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Шведської імперії, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Шведської імперії до Московського царства, яке міцніє і перетворюється у велику державу.
Історія полів під Полтавою
На території: район Хрестовоздвиженського монастиря, Яківці — Петрівка — Семенівка — Жуки — — Тахтаулове — Івонченці — Рибці — Пушкарівка — значні події відбувалися до і після Полтавської трагедії. В охоронній зоні заповідника «Поле Полтавської битви» розташовано чотири старих поселення та понад 30 курганів, які археологи датують 1 тисячоліттям до нашої ери та 1 тисячоліттям нашої ери.
1399 року на Полі відбулася великомасштабна битва між литовським князем Вітовтом та татарськими військами хана Єдигея, яка поставила під сумнів існування Великого князівства Литовського і знаменувала початок просування Польщі на українські землі.
Район Жуки — Рибці — Івонченці — Полтава став 1658 року полем битви між гетьманом Іваном Виговським і полтавським полковником Мартином Пушкарем.
Ці події, національно-визвольну війну проти Речі Посполитої, період Руїни, добу Івана Мазепи опише найзнаменитіший козацький літописець Самійло Величко, який з 1718 по 1728 роки жив і працював над літописом на полі Полтавської битви в селі Жуки. Потрапивши в орбіту Москви, полтавське поле стає місцем паломництва московських самодержців та сановників: Катерина I, Олександр Суворов, Олександр I, Микола I. Але поле Полтавської битви притягало до себе не тільки військових, а й вчених, громадських діячів.
У північно-східній частині окілля Полтавської битви, у Яківцях, з 1871 року щоліта, а з 1900 року постійно жив і працював, творив добро людям Микола Васильович Скліфосовський, вчений-хірург, один із засновників черевної хірургії у Російській імперії. Садибу видатного лікаря називали «Полтавською Швейцарією».
1884 року на території поля Полтавської битви створено Полтавське дослідне поле, з 1910 року — полтавська сільськогосподарська дослідна станція, в її науковій діяльності брали активну участь українські та московські вчені: А. Є. Зайкевич, Олександр Ізмаїльський, Микола Вавилов, Володимир Вернадський, Василь Докучаєв.
1962 року в північно-східній частині поля Полтавської битви, поблизу Яківців, закладено дендропарк, нині пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення з площею 140 гектарів.
Пам'ять про битву
Пам'ятки
Перший пам'ятник на згадку про битву 1709 року був зведений 1778 року коштом бургомістра полтавського магістрату Павла Яковича Руденка в пам'ять звільнення його батька із шведського полону під час Північної війни.
На честь перемоги московитів у битві 1709-го року в місті Полтава за часів московського самодержавства було збудовано кілька пам'ятників — Монумент Слави (1811), Пам'ятник на місці відпочинку Петра I (1849), Захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну (1909). З нагоди 200-х роковин Полтавської битви було також збудовано каплицю святого великомученика Юрія Переможця.
- Монумент Слави
- На місці відпочинку Петра І
- Захисникам Полтави
Державний заповідник «Поле Полтавської битви»
1909 року з ініціативи викладача історії Полтавського кадетського корпусу Івана Францовича Павловського було відкрито музей на полі Полтавської битви. 1981 року музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, — оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви» з охоронною зоною історичного поля загальною площею 771,5 га.
На сьогоднішній день державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним науково-методичним центром з вивчення історії України періоду XVII–XVIII століть в контексті європейської історії; 1994 року в музеї створено постійно діючу виставку «Козацька держава». Цікавість до діяльності заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний в Україні входить до ІАМАМ — Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту.
З історією Полтавської битви пов'язано ряд пам'ятників: десять гранітних обелісків на місці колишніх редутів (1939 рік), шведам від московитів (1909 рік), шведам від шведів (1909 рік), на місці переправи московської армії через Ворсклу (1959 рік), пам'ятний знак на місці командного пункту Петра I (1973 рік), Братська могила загиблих московських воїнів (1894 рік), Сампсоніївська церква (1852—1856 роки, реконструйована 1895 року), Петру I перед будинком музею Історії Полтавської битви (1915 рік), захисникам фортеці Полтава і коменданту Олексію Келіну (1909 рік), пам'ятник Слави (1811 рік), на місці відпочинку Петра I (1849 рік), Спаська церква (1705—1706 роки, реконструйована 1845 року). Хрестовоздвиженський монастир (1650 рік, де була штаб-квартира Карла XII), українським загиблим козакам (1994 рік).
Матеріали, зібрані у фондах музею історії Полтавської битви, давно вийшли за межі не тільки історії Полтавської битви, а й 21-річної Північної війни, у вир якої були втягнуті Московське царство, Річ Посполита, Данія-Норвегія, Шведська імперія, Україна, Османська імперія. В дев'ятьох експозиційних залах представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи першої половини XVIII століття.
Нагороди
1710 року на честь перемоги в битві для нагородження солдатів Петро I запровадив медаль «За Полтавську баталію».
З нагоди 200-річчя битви під Полтавою 27 червня 1909 року імператор Микола II запровадив медаль «У пам'ять 200-річчя Полтавської битви».
Цікаві факти
- На честь перемоги здобутої над шведами у Полтавській битві ім'ям «Полтава» Петро I назвав перший лінійний корабель московського флоту, 54-гарматний вітрильний лінійний корабель «Полтава». Пізніше ім'я «Полтава» носив цілий ряд військових кораблів і цивільних суден московського і радянського флоту.
- На сьомому студійному альбомі Carolus Rex шведського хеві-павер-метал гурту Sabaton є пісня, присвячена битві під Полтавою. Пісня існує у двох варіантах: англійському та шведському.
Галерея
- Гранітний обеліск на місці першого поздовжнього редуту московської армії
- Гранітний обеліск на місці другої поздовжньої лінії
- Фрагмент ротонди вшанування пам'яті полеглих учасників Полтавської битви
- Меморіальна Сампсоніївська церква на полі Полтавської битви (1856)
- Пам'ятний хрест українським козакам загиблим на цьому полі за долю Батьківщини у 1709 році
- Пам'ятник полеглим шведським воїнам від шведів
Див. також
Примітки
- ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --[ Военная история ]-- Энглунд П. Полтава. militera.lib.ru. Процитовано 10 квітня 2021.
- Теодор Мацьків. Як була вирішена битва під Полтавою?. «Український історик», 1989, № 04.
- Т. Мацьків «Полтавська битва 1709 р.»
- "МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ". resource.history.org.ua. Процитовано 2 січня 2020.
- Скрипник, Л. В,. ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ 1709 р. ДЛЯ ГЕТЬМАНЩИНИ (PDF).
- web.archive.org. 1 червня 2023. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
- . web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 20 серпня 2023.
- Дубенский, В. П. Балтийский первенец Петра (опыт реконструкции декора линейного корабля «Полтава» // Балакин С. А. Наваль коллекция. Сборник № 1. — Москва: 2000. — Т. 5. (рос.)
Джерела та література
- Сокирко О. Г. Український рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р. — К. : «Темпора», 2008.
- Петер Енглунд. Полтава. Розповідь про загибель однієї армії. Переклад зі шведської О. Сенюк, О. Буценко. Харків: Видавництво «Фоліо». 2018 р. — 348 с.
- Станіславський В. В. Полтавська битва // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 363. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полтавська битва |
- Другий період Великої Північної війни (1709—1721 рр.)
- О. Оглоблин «Гетьман Мазепа та його доба/Розділ IX. Українсько-московська війна 1708—1709 року. Полтавська катастрофа»
- Полтавська битва
- Відзначення 300-річчя Полтавської битви (фото)
- Реконструкція Полтавської битви (фото)
- Полтавська битва як українська національна катастрофа
- Битва під Полтавою (1709 рік) — трагедія, якої не уникли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polta vska bi tva bitva mizh soyuznimi vijskami Karla XII getmana Ivana Mazepi ta Kostya Gordiyenka z odnogo boku i moskovskoyu armiyeyu Petra I z inshogo Vidbulasya 27 chervnya 8 lipnya 1709 roku poblizu Poltavi Epizod Velikoyi Pivnichnoyi vijni Poltavska bitvaVelika Pivnichna vijnaPoltavska bitva Martens 1726 Poltavska bitva Martens 1726 Koordinati 49 37 53 pn sh 34 33 10 sh d 49 63138888891666056 pn sh 34 55277777780555226 sh d 49 63138888891666056 34 55277777780555226Data 27 chervnya 8 lipnya 1709Misce Poblizu PoltaviRezultat Peremoga Moskovskogo carstvaStoroniShveciya Vijsko Zaporozke Vijsko Zaporozke Nizove Moskovske carstvo Kalmicke hanstvo Vijsko Zaporozke pribichniki Skoropadskogo KomanduvachiKarl XII Karl Gustav Renshild Adam Levengaupt Karl Gustav Krejc Ivan Mazepa Kost Gordiyenko Petro I Oleksandr Menshikov Boris Sheremetyev Dzhej kob Deniel Bryus Hristiyan Feliks Bauer Ivan SkoropadskijVijskovi siliUsogo 37 tis 30 tis shvediv 6 tis kozakiv 1 tis valahiv Brali uchast u boyu 8 170 pihoti 7 800 kavaleriyi 1 000 valahiv 4 000 dzherelo kozakiv Mazepi i Gordiyenka Usogo priblizno 81 tis 33 000 pihoti 21 000 kavaleriyi 23 000 neregulyarnih formuvan kalmiki chuguyivci donski uralski kozaki 4 000 kozakiv Ivana Skoropadskogo 323 garmatiVtrati6 800 zagiblih 4 200 poranenih 1 000 dzherelo zagiblih kozakiv Mazepi i Gordiyenka 2800 shvediv potrapili do polonu 1650 zagiblih 3 290 poranenihPeredumoviPoltavska bitva bula odniyeyu z bitv Velikoyi Pivnichnoyi vijni mizh Moskoviyeyu ta Shveciyeyu sho pochalasya u 1700 roci U hodi vijni korol Shveciyi Karl XII voyuvav ne tilki proti Moskoviyi a j proti yiyi soyuznikiv Rechi Pospolitoyi Saksoniyi ta Daniyi V pershi roki vijni jomu vdalosya zavdati soyuznikam Moskoviyi bagato porazok Odniyeyu z pershih z vijni vijshla Daniya u 1701 roci Do 1708 roku Karlu HII vdalosya zavdati porazok Rechi Pospolitij pislya chogo vin virishiv piti v nastup na samu Moskoviyu Do togo zh moskovskij car Petro I uzhe zaznavav porazok vid Karla HII u hodi Pivnichnoyi vijni Pohid korolya Shveciyi na Moskvu buv sprijnyatij yak velika zagroza dlya Moskoviyi Voseni 1708 roku korpus Levengaupta v bitvi pid Lisnoyu z moskovskim vijskom zaznav porazki i vtrativ praktichno ves oboz z pripasami harchami ta amuniciyeyu yaku tak ochikuvav Karl Cya porazka zmusila korolya ne jti na Moskvu Karl XII virishiv piti na pivden de znahodilasya derzhava kozakiv Getmanshina Ukrayinskij getman Ivan Mazepa diznavshis pro te sho na jogo derzhavu jde vijsko shvediv virishiv perejti na yihnij bik Do cogo getman dotrimuyuchis umov Kolomackih statej ukladenih u 1687 roci z Petrom I pidtrimuvav Moskovske carstvo vidsilayuchi kozakiv na dopomogu moskovskij armiyi U prihodi shvediv getmanskij uryad vbachav mozhlivist vijti z pid pidporyadkuvannya Moskoviyi Naprikinci zhovtnya 1708 roku mizh Getmanshinoyu ta Shveciyeyu bulo ukladeno ukrayinsko shvedskij dogovir pro soyuz u vijni proti Moskoviyi Car Petro I diznavshis pro perehid getmana na bik svogo voroga nazvav cyu podiyu zradoyu ta nakazav polkovodcyu zi svogo otochennya Aleksandru Menshikovu zrujnuvati getmansku stolicyu Baturin 2 listopada 1708 roku vidbulasya Baturinska tragediya koli vsi vijskovi ta mirni zhiteli Baturina vklyuchno z zhinkami ta ditmi buli virizani Na chas znishennya Menshikovim Baturina getman Mazepa perebuvav u tabori shvedskogo korolya U Baturini stolici Mazepi bulo duzhe bagato boyepripasiv zbroyi porohu dlya artileriyi ta inshogo Zahopivshi Baturin moskovske vijsko zdobulo vsi ci pripasi Zimu 1708 1709 rokiv Mazepa z Karlom HII proveli na Livoberezhnij Ukrayini Navesni na bik shvediv stav i koshovij otaman Vijska Zaporozkogo Kost Gordiyenko a z nim i vsi zaporozki kozaki Cherez ce u travni 1709 roku moskovski vijska likviduvali Chortomlicku Sich Popri obstavini sho sklalisya shvedi na choli z Karlom HII ta kozaki na choli z Mazepoyu ta Gordiyenkom pidijshli do mista Poltava odnogo zi strategichno vazhlivih mist ta rozpochali jogo oblogu Obloga mistaZreshtoyu Karl XII virishiv rozpochati nastup na Moskvu cherez Harkiv ta Kursk Suttyevoyu pereshkodoyu na comu shlyahu bula Poltava roztashovana na perehresti vazhlivih shlyahiv Naprikinci kvitnya golovni sili shvedskoyi armiyi zibralisya pid mistom ta pochali jogo oblogu Garnizon Poltavi skladavsya z moskovitiv 4 3 tisyachi osib na choli z polkovnikom O Kelinim ta 2 6 tisyach kozakiv ta opolchennya z navkolishnih livoberezhnih teritorij Na pochatku travnya 1709 bula zdijsnena sproba shturmom zdobuti misto ale nevdacha zmusila pristupiti do trivaloyi oblogi Poltavi Stavku getmana razom iz korolivskoyu bulo roztashovano v seli Zhuki Tabir Petra I sili yakogo pribuli pid Poltavu 25 26 chervnya zveli navkolo sela Yakivci carski vijska zbuduvali ukriplenij tabir pidstupi do yakogo ohoronyali 6 poperechnih ta 4 pozdovzhni reduti Plan Karla HIIRozmishennya vijsk na pochatku Poltavskoyi bitvi Na vijskovij radi Karl XII razom zi svoyimi radnikami zatverdiv plan bitvi u yakij shvedi mali peremogti Cej plan skladavsya z dvoh etapiv Vin buv rozrahovanij na te sho moskovska armiya bude v bitvi dovoli pasivnoyu ta zdebilshogo oboronyatimetsya yak ce bulo u bitvi pri Golovchini Pershij etap Shvedske vijsko rano vranci pid prikrittyam rankovoyi temryavi neochikuvano dlya voroga pochinaye ataku ta prorivayetsya v til moskovskogo vijska u promizhkah mizh ustanovlenimi moskovitami redutami Pislya cogo shvedi atakuyut moskovsku kinnotu sho roztashovana za redutami Drugij etap Shvedi atakuyut moskovskij oboronnij punkt retranshement Odnochasno shvedsko kozacka kavaleriya otochuye moskovske vijsko z pivnochi perekrivayuchi shlyahi vidstupu Zgodom shvedsko kozacke vijsko povnistyu otochuye moskovsku armiyu Pislya cogo moskovska armiya povnistyu rozgromlena Poranennya Karla HII17 chervnya 1709 roku pid chas rozvidki moskovskih pozicij u sutichci z moskovitami pochalasya perestrilka u yakij vzyav uchast i Karl XII U hodi cogo vin otrimav vognepalne poranennya u nogu Korolyu zrobili operaciyu z vidalennya kuli prote nadali vin ne mig pidnyatisya na nogi Pered bitvoyu dlya Karla HII zmajstruvali noshi i vin z ohoronoyu z 24 h vidbirnih gvardijciv yaki buli ne vidluchni vid nogo ni na mit z zavdannyam zakrivati korolya svoyim tilom u vipadku nebezpeki sho j bulo zrobleno v kinci bitvi koli majzhe vsi gvardijci zaginuli zahishayuchi svogo korolya vid kul moskovitiv ta zi svoyim pochtom i generalami buv iz pershoyi do ostannoyi hvilini na poli boyu Mazepa Gordiyenko ta 3 000 kozakiv zahishali tabir Sili ta komanduvannyaBezposeredno na poli bitvi rozgornuta armiya Petra I nalichuvala blizko 55 tisyach osib z nih 40 pihotnih i 27 kavalerijskih polkiv Azovskij dragunskij ta she tri dragunski shkvadroni j 283 garmati Karolineri u finalnij bataliyi zmogli vistaviti zagalom blizko 17 tisyach boyezdatnih voyakiv 10 pihotnih glavkom Levengaupt 14 kavalerijskih glavkom Krejc polkiv ta korpus Lejb drabantiv shvedska artileriya uchasti v bitvi ne brala Buduchi poranenim naperedodni Karl XII brav uchast u bitvi na noshah pid zahistom 24 h vidbirnih gvardijciv Perebig bitviOpivnochi 26 chervnya ne zapalyuyuchi vogniv u gustij temryavi shvedi rozpochali marsh avangard sklala pihota vishikuvana v 4 koloni za neyu ruhalas kavaleriya podilena na 6 kolon Dlya togo shob rozriznyati v pilu boya svogo vid chuzhogo v shvediv buv parol Z Bozhoyu dopomogoyu O 4 godini ranku 27 chervnya 8 lipnya 1709 roku armiya distalas vorozhih redutiv Koli pihota 8200 soldativ bula vzhe na misci yij bulo nakazano zalyagti Ale na zhal live krilo kolon kavaleriyi pid kerivnictvom Gamiltona ta prave Krejca zablukali v temryavi Terminovo vidpravleni zv yazkovi znajshli koloni i perenapravili yih na misce zboru Dorogocinnij chas buv vtrachenij i v cej moment shvediv pomitili Moskoviti zabili na spoloh V storonu shvedskoyi armiyi posipavsya grad garmatnih yader ta kul Faktor raptovosti buv vtrachenij Komanduvannya zavagalosya sho robiti Deyaki generali zaproponuvali vidminiti ataku Zreshtoyu pislya korotkoyi naradi Karla HI Pipera i Renshilda bulo virisheno ruhatisya dali i vikonuvati zaplanovane Shvedi planuvali pid pokrovom nochi nepomitno probigti povz reduti i ne vtrachayuchi chas atakuvati moskovskij tabir tomu vsya artileriya zalishilasya v seli Pushkarivci de dlya ohoroni znahodilisya dekilka bataljoniv pihoti i kavalerijskih eskadroniv kozaki Mazepi Kavaleriya 7800 musila obijti tabir z tilu i flangiv ta vidrizati shlyahi vidstupu vorogu Vsya moskovska armiya mala buti znishenoyu Nakaz buv dovedenij pospihom pered samim vihodom z taboru tomu komandiri zrozumili jogo po riznomu Odni bataljoni probigali povz reduti inshi shturmuvali Karolineri ponesli vidchutni vtrati tomu sho ne vzyali z soboyu zasobiv dlya shturmu materialu dlya zasipannya roviv drabin tosho Reduti yaki moskoviti ne dostatno ukripiti buli odrazu zdobuti Pri comu virizani vsi zahisniki spracovuvalo zalizne pravilo shvediv polonenih v rozpal boyu ne brati Inshi ukriplennya shturmuvali dekilka raziv z pereminnim uspihom Odni buli zdobuti reshta prodovzhuvala obstrilyuvati shvedski vijska z garmat i rushnic Ti buli zmusheni probigati povz nih na vidstani kilkoh desyatkiv krokiv V cej chas kavaleriya shvediv 7800 uspishno zbila z pozicij kavaleriyu Menshikova 9000 i gnala yiyi do bolit na berezi Vorskli Lishe nakaz Renshilda pripiniti peresliduvannya vryatuvav rosiyan vid povnogo znishennya Pislya vdaloyi kavalerijskoyi ataki ta vzyattya bilshosti redutiv v armiyi Moskoviyi pochala shiritisya panika Same v cej chas do komandira Skonskogo dragunskogo polku princa M E Vyurtenberzkogo nadijshla zapiska vid polku kozakiv Skoropadskogo 2000 cholovik z prohannyam sho yaksho korol zberezhe yim zhittya to ves pidrozdil perejde na bik shvediv Na zhal princ ne skoristavsya z cogo momentu i povidomiv kozakam sho ne mozhe nadati vidpovid bez korolya yakogo v rozpal boyu ne mozhna bulo shvidko znajti Shans na perehid ukrayinskih pidrozdiliv do armiyi Karla HII buv vtrachenij Bij prodovzhuvavsya 6 bataljoniv pid komanduvannyam general majora Rosa i polkovnika Sigrota v rezultati zhorstokogo boyu vzyattya dvoh redutiv ta ne mozhlivosti vzyati tretij vidhililasya na shid i vtratila vizualnij kontakt z inshimi vijskami Komanduvannya shvediv zapanikuvalo adzhe led ne tretina shvedskoyi pihoti bezslidno znikla Korol nakazav ne rozpochinati shturm moskovskogo taboru i vidijti na bezpechnu vidstan artileriya protivnika aktivno obstrilyuvala shvediv Kavaleriya tezh povernulasya pislya ataki i roztashovuvalasya bilya pihoti Bulo virisheno napraviti oficeriv dlya poshuku bataljoniv Rosa Zrozumivshi sho chastina shvediv viddililasya moskoviti vidpravili 10 polkiv pihoti ta kavaleriyu yaki shodu atakuvali poziciyi bataljoniv Rosa zavdali yim vidchutnih vtrat i zmusili vidstupati Peresliduvannya trivalo azh do stin Poltavi de zalishki bataljoniv 400 ukripilisya na shancyah z yakih shvedi veli oblogu mista Tam voni u povnomu otochenni prigotuvalisya do vidsichi v nadiyi sho nadijde dopomoga Shvedske komanduvannya korol ta ves generalitet buv pri vijsku i ne mogli shvidko otrimuvati operativni dani sho vidbuvalos na riznih chastinah polya boyu tak i ne diznavshis sho trapilosya z bataljonami Rosa postalo pered dilemoyu atakuvati tabir protivnika bez chastini pihoti chi pripiniti nastup Vsi buli vpevneni sho moskoviti yak i protyagom vsiyeyi Pivnichnoyi vijni ne navazhatsya atakuvati u vidkritomu boyu Komanduvannya shvediv zvolikalo pereshikovuvalo pihotu ta namagalisya uporyadkuvati kavaleriyu dlya yakoyi na poli de voni opinilisya bulo malo miscya Do ostannogo zhevrila nadiya sho dochekayutsya povernennya bataljoniv Rosa Vijska prodovzhuvali stoyati na misci dekilka godin Ale vidbulosya ne peredbachuvane oficeri sho sposterigali za moskovskim taborom dopovili protivnik vsima silami vihodit z taboru i shikuyetsya do bitvi Otzhe shvedi tezh buli zmusheni ruhatis nazustrich moskovitam i prijmati bij Chasu na vidstup chi inshi manevri vzhe ne bulo Shvedi pidijshovshi do taboru protivnika pobachili ryadi moskovskih bataljoniv ta kavaleriyi Kilkisna perevaga vrazhala pihoti 4000 10 bataljoniv proti 22000 42 bataljoni artileriya 0 proti 150 Lishe shvedska kavaleriya kilkisno i yakisno perevazhala protivnika ale vona ruhalas pozadu pihoti i yij ne vistachilo chasu shob rozvernutisya dlya ataki Moskovska artileriya vidkrila vogon Shvedam za vidsutnosti svoyih garmat ne bulo chim vidpovisti Tomu obezkrovleni shvedski bataljoni vishikuvalisya odniyeyu liniyeyu i kinulisya v ataku na protivnika Za slovami shvedskih istorikiv ce bula odna z najvidchajdushnishih i najshalenishih atak armiyi Karla HII chasiv Pivnichnoyi vijni Dobigshi do moskovitiv pihota zrobila odin zalp z mushketiv yakij faktichno buv bezrezultatnim oskilki yakist porohu shvediv pid chas perezimivli bula vtrachena pid vplivom vologi vin majzhe ne pidpalyuvavsya pislya postrilu kulya prolitala na vidstan 10 15 krokiv i vtrachala svoyu shvidkist do rechi v ostanni dni pered boyem koli harchiv katastrofichno ne vistachalo poroh vikoristovuvali v zamin soli i kinulasya v rukopashnij bij Shvedi buli odniyeyu z najkrashih armij u Yevropi z fehtuvannya ta v navichkah vedennya shtikovomu boyu tomu pid yihnim natiskom livij flang i centr moskovitiv pochav vidstupati Petru I dovelosya zupinyati svoyi bataljoni yaki pobigli z polya boyu Zdavalosya she trishki i shvedi ostatochno zlamayut opir suprotivnika Ale kilkisna perevaga ta kontrataki kavaleriyi zupinila nastup Zaznavshi velicheznih vtrat armiya Karla HII rozpochala zagalnij vidstup z polya boyu Shvedska kavaleriya geroyichno namagalasya prikriti vidstupayuchu pihotu samovbivchimi atakami na perevazhayuchogo protivnika Zalishki bataljoniv Rosa za brakom boyepripasiv pered boyem na odnogo soldata bulo lishe 5 7 kul zmusheni kapitulyuvati tak i ne dochekavshis dopomogi Vijska Petra I buli oshelesheni i do kincya ne virili u svij uspih yihnya pihota zalishilas stoyati na poli bitvi lishe dekilka eskadroniv moskovskoyi kavaleriyi sprobuvali nablizitis do shvedskogo taboru v seli Pushkarivka ale odrazu buli vidignani shvedskimi eskadronami sho zahishali tabir Cya zaminka ta nerishuchist moskovitiv dala chas armiyi Karla HII perevesti podih pidtyagnuti vsi vidstupayuchi pidrozdili i organizovano u pohidnih kolonah virushiti v napryamku Krimu Vidstup prohodiv cherez naseleni punkti Novi Sanzhari Biliki Kobelyaki de do armiyi priyednalisya ranishe vidryadzhenni pidrozdili polk Meyerfelta 1000 polk pidpolkovnika Funka 300 polk Silveryelma 500 Peresliduvati shvedsku armiyu virushiv Menshikov 9000 Opis bitvi detalno visvitlenij v knizi shvedskogo istorika Petera Englunda Poltava Rozpovid pro zagibel odniyeyi armiyi 2018 r Rosijskij pihotinec fuziler Shvedskij artileristFinal Dokladnishe Kapitulyaciya pid Perevolochnoyu Perevolochna 1709 U Poltavskij bitvi shvedi vtratili blizko 10 tisyach osib vbitimi ta poranenimi U polon potrapili feldmarshal Karl Gustav Renshild pershij ministr Shvedskoyi imperiyi graf Karl Piper bagato generaliv ta oficeriv zokrema Karl Gustav Ros Vtrati moskovitiv stanovili 4 900 osib ubitimi i poranenimi Reshtki vijska vidstupili vzdovzh richki Vorskli u nich z 29 na 30 chervnya bilya Perevolochnoyi korol ta Mazepa z nevelikim zagonom forsuvali Dnipro Na livomu berezi zalishilisya zaporozka pihota kilkasot kompanijciv ta zalishki shvedskoyi armiyi pid kerivnictvom Krejca ta Levengaupta Ostanni pri nablizhenni moskovskih vijsk sklali zbroyu Levengaupt mav pryamij nakaz vid korolya ne zdavatisya i ruhatisya v napryamku Krimu de armiya mala b perepochiti u soyuznikiv Osmanska imperiya i Krimske hanstvo i prodovzhiti vijnu Levengaupt 12 000 pobachivshi viddilki Menshikova 9 000 yaki nastupali vtrativ nadiyu na uspih i skazav vishim oficeram sho korol ne zalishiv chitkih nakaziv i sho potribno opitati vijsko yak diyati dali Soldati j oficeri buli shokovani perebigom podij oskilki nikoli takogo ne bulo shob komanduvannya zapituvalo u nih sho robiti Tak yak chimalo bataljoniv pihoti i kavaleriyi ne brali uchasti v bitvi to voni razom iz perevazhnoyu bilshistyu zalishkiv vijska vimagali prijnyati bij Pershe opituvannya zasvidchilo sho lishe deyaki chastini ne hochut she odniyeyi bitvi Levengaupt nakazav provesti druge a potim i tretye opituvannya Oficeri gvardiyi vimagali atakuvati moskovitiv Ale zreshtoyu Levengaupt nakazav kapitulyuvati motivuyuchi ce nevpevnenistyu v rezultati boyu Zgidno z kapitulyacijnoyu ugodoyu pidpisanoyu Levengauptom ta Menshikovim zaporozkih kozakiv vidali moskovitam Nevdovzi yih bulo neshadno zakatovano Naslidki bitviKarl XII i Mazepa na Dnipri pislya Poltavi V istoriyi vijn deyaki bitvi virishuvali dolyu poodinokih narodiv ta derzhav na dovgi desyatilittya a to i stolittya Do takih bitv nalezhit bez sumnivu i bitva pid Poltavoyu yaka virishila dolyu ne tilki Shvedskoyi imperiyi i Moskovskogo carstva ale takozh i Ukrayini Dlya Ukrayini naslidkom Poltavskoyi katastrofi bula moskovska vijskova okupaciya j shoraz bilshe obmezhennya avtonomnih prav Kozacko Getmanskoyi derzhavi Livoberezhna Ukrayina 1709 roku zaznaye vidchutnogo udaru po svoyemu samovryadnomu statusu oskilki priskorivsya proces vprovadzhennya moskovskih imperskih struktur Chastina prihilnikiv Mazepi yak ot generalnij oboznij Ivan Lomikovskij generalnij pisar Pilip Orlik pleminnik Ivana Mazepi Andrij Vojnarovskij ta inshi pokinula Ukrayinu zapochatkuvavshi pershu hvilyu ukrayinskoyi politichnoyi emigraciyi Takim chinom ukrayinske suspilstvo na Livoberezhzhi bulo pozbavlene diyevogo elementu zdatnogo vplivati na politichnu situaciyu Proti avtonomistiv sho zalishilasya v Ukrayini a takozh proti civilnogo naselennya vivsya teror loyalna zh chastina starshini bula pidkuplena j spryamuvala svoyi zusillya na integraciyu do moskovskogo dvoryanstva Za pidtrimku zaporozhcyami Ivana Mazepi bula takozh znishena Chortomlicka Sich Poltavska bitva mala dalekosyazhni naslidki i dlya vsiyeyi Yevropi Shvedskij istorik Peter Englund zaznachaye Vid dnya Poltavskoyi bitvi zakinchivsya period shvedskogo panuvannya Moskovske carstvo pochalo zvilnyatisya vid svogo starogo voroga mogutnogo susida yakij zakrivav vihid do Baltijskogo morya Vodnochas Poltavska bitva stala kolosalnoyu katastrofoyu ne tilki dlya Shvedskoyi imperiyi ale j dlya Yevropi vona zlamala kolishnij balans vladi mogutnist pislya Poltavi perehodit vid Shvedskoyi imperiyi do Moskovskogo carstva yake micniye i peretvoryuyetsya u veliku derzhavu Istoriya poliv pid PoltavoyuNa teritoriyi rajon Hrestovozdvizhenskogo monastirya Yakivci Petrivka Semenivka Zhuki Tahtaulove Ivonchenci Ribci Pushkarivka znachni podiyi vidbuvalisya do i pislya Poltavskoyi tragediyi V ohoronnij zoni zapovidnika Pole Poltavskoyi bitvi roztashovano chotiri starih poselennya ta ponad 30 kurganiv yaki arheologi datuyut 1 tisyacholittyam do nashoyi eri ta 1 tisyacholittyam nashoyi eri 1399 roku na Poli vidbulasya velikomasshtabna bitva mizh litovskim knyazem Vitovtom ta tatarskimi vijskami hana Yedigeya yaka postavila pid sumniv isnuvannya Velikogo knyazivstva Litovskogo i znamenuvala pochatok prosuvannya Polshi na ukrayinski zemli Rajon Zhuki Ribci Ivonchenci Poltava stav 1658 roku polem bitvi mizh getmanom Ivanom Vigovskim i poltavskim polkovnikom Martinom Pushkarem Ci podiyi nacionalno vizvolnu vijnu proti Rechi Pospolitoyi period Ruyini dobu Ivana Mazepi opishe najznamenitishij kozackij litopisec Samijlo Velichko yakij z 1718 po 1728 roki zhiv i pracyuvav nad litopisom na poli Poltavskoyi bitvi v seli Zhuki Potrapivshi v orbitu Moskvi poltavske pole staye miscem palomnictva moskovskih samoderzhciv ta sanovnikiv Katerina I Oleksandr Suvorov Oleksandr I Mikola I Ale pole Poltavskoyi bitvi prityagalo do sebe ne tilki vijskovih a j vchenih gromadskih diyachiv U pivnichno shidnij chastini okillya Poltavskoyi bitvi u Yakivcyah z 1871 roku sholita a z 1900 roku postijno zhiv i pracyuvav tvoriv dobro lyudyam Mikola Vasilovich Sklifosovskij vchenij hirurg odin iz zasnovnikiv cherevnoyi hirurgiyi u Rosijskij imperiyi Sadibu vidatnogo likarya nazivali Poltavskoyu Shvejcariyeyu 1884 roku na teritoriyi polya Poltavskoyi bitvi stvoreno Poltavske doslidne pole z 1910 roku poltavska silskogospodarska doslidna stanciya v yiyi naukovij diyalnosti brali aktivnu uchast ukrayinski ta moskovski vcheni A Ye Zajkevich Oleksandr Izmayilskij Mikola Vavilov Volodimir Vernadskij Vasil Dokuchayev 1962 roku v pivnichno shidnij chastini polya Poltavskoyi bitvi poblizu Yakivciv zakladeno dendropark nini pam yatka sadovo parkovogo mistectva derzhavnogo znachennya z plosheyu 140 gektariv Pam yat pro bitvuPam yatki Pershij pam yatnik na zgadku pro bitvu 1709 roku buv zvedenij 1778 roku koshtom burgomistra poltavskogo magistratu Pavla Yakovicha Rudenka v pam yat zvilnennya jogo batka iz shvedskogo polonu pid chas Pivnichnoyi vijni Na chest peremogi moskovitiv u bitvi 1709 go roku v misti Poltava za chasiv moskovskogo samoderzhavstva bulo zbudovano kilka pam yatnikiv Monument Slavi 1811 Pam yatnik na misci vidpochinku Petra I 1849 Zahisnikam Poltavi i komendantu forteci Oleksiyu Kelinu 1909 Z nagodi 200 h rokovin Poltavskoyi bitvi bulo takozh zbudovano kaplicyu svyatogo velikomuchenika Yuriya Peremozhcya Monument Slavi Na misci vidpochinku Petra I Zahisnikam PoltaviDerzhavnij zapovidnik Pole Poltavskoyi bitvi Dokladnishe Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Pole Poltavskoyi bitvi 1909 roku z iniciativi vikladacha istoriyi Poltavskogo kadetskogo korpusu Ivana Francovicha Pavlovskogo bulo vidkrito muzej na poli Poltavskoyi bitvi 1981 roku muzej istoriyi Poltavskoyi bitvi i kompleks pam yatnikiv pov yazanih z Poltavskoyu bitvoyu ogolosheno derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom Pole Poltavskoyi bitvi z ohoronnoyu zonoyu istorichnogo polya zagalnoyu plosheyu 771 5 ga Na sogodnishnij den derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Pole Poltavskoyi bitvi stav znachnim kulturnim naukovo metodichnim centrom z vivchennya istoriyi Ukrayini periodu XVII XVIII stolit v konteksti yevropejskoyi istoriyi 1994 roku v muzeyi stvoreno postijno diyuchu vistavku Kozacka derzhava Cikavist do diyalnosti zapovidnika proyavlyayut zasobi masovoyi informaciyi Ukrayini Rosiyi Shveciyi ta inshih derzhav naukovci gromadskist Zapovidnik Pole Poltavskoyi bitvi yedinij v Ukrayini vhodit do IAMAM Mizhnarodnoyi organizaciyi vijskovo istorichnih muzeyiv pid egidoyu YuNESKO vklyuchenij do vsesvitnogo turistichnogo marshrutu Z istoriyeyu Poltavskoyi bitvi pov yazano ryad pam yatnikiv desyat granitnih obeliskiv na misci kolishnih redutiv 1939 rik shvedam vid moskovitiv 1909 rik shvedam vid shvediv 1909 rik na misci perepravi moskovskoyi armiyi cherez Vorsklu 1959 rik pam yatnij znak na misci komandnogo punktu Petra I 1973 rik Bratska mogila zagiblih moskovskih voyiniv 1894 rik Sampsoniyivska cerkva 1852 1856 roki rekonstrujovana 1895 roku Petru I pered budinkom muzeyu Istoriyi Poltavskoyi bitvi 1915 rik zahisnikam forteci Poltava i komendantu Oleksiyu Kelinu 1909 rik pam yatnik Slavi 1811 rik na misci vidpochinku Petra I 1849 rik Spaska cerkva 1705 1706 roki rekonstrujovana 1845 roku Hrestovozdvizhenskij monastir 1650 rik de bula shtab kvartira Karla XII ukrayinskim zagiblim kozakam 1994 rik Materiali zibrani u fondah muzeyu istoriyi Poltavskoyi bitvi davno vijshli za mezhi ne tilki istoriyi Poltavskoyi bitvi a j 21 richnoyi Pivnichnoyi vijni u vir yakoyi buli vtyagnuti Moskovske carstvo Rich Pospolita Daniya Norvegiya Shvedska imperiya Ukrayina Osmanska imperiya V dev yatoh ekspozicijnih zalah predstavleni bezcinni istorichni relikviyi holodna i vognepalna zbroya medali moneti zhivopisni polotna portreti ikoni gravyuri bojovi prapori obmundiruvannya starovinni knigi karti gramoti ta inshi istorichni dokumenti pershoyi polovini XVIII stolittya Nagorodi 1710 roku na chest peremogi v bitvi dlya nagorodzhennya soldativ Petro I zaprovadiv medal Za Poltavsku bataliyu Z nagodi 200 richchya bitvi pid Poltavoyu 27 chervnya 1909 roku imperator Mikola II zaprovadiv medal U pam yat 200 richchya Poltavskoyi bitvi Cikavi faktiNa chest peremogi zdobutoyi nad shvedami u Poltavskij bitvi im yam Poltava Petro I nazvav pershij linijnij korabel moskovskogo flotu 54 garmatnij vitrilnij linijnij korabel Poltava Piznishe im ya Poltava nosiv cilij ryad vijskovih korabliv i civilnih suden moskovskogo i radyanskogo flotu Na somomu studijnomu albomi Carolus Rex shvedskogo hevi paver metal gurtu Sabaton ye pisnya prisvyachena bitvi pid Poltavoyu Pisnya isnuye u dvoh variantah anglijskomu ta shvedskomu GalereyaGranitnij obelisk na misci pershogo pozdovzhnogo redutu moskovskoyi armiyi Granitnij obelisk na misci drugoyi pozdovzhnoyi liniyi Fragment rotondi vshanuvannya pam yati poleglih uchasnikiv Poltavskoyi bitvi Memorialna Sampsoniyivska cerkva na poli Poltavskoyi bitvi 1856 Pam yatnij hrest ukrayinskim kozakam zagiblim na comu poli za dolyu Batkivshini u 1709 roci Pam yatnik poleglim shvedskim voyinam vid shvedivDiv takozhPivnichna vijna v Ukrayini Pam yatnik poleglim shvedskim voyinam vid shvedivPrimitkiVOENNAYa LITERATURA Voennaya istoriya Englund P Poltava militera lib ru Procitovano 10 kvitnya 2021 Teodor Mackiv Yak bula virishena bitva pid Poltavoyu Ukrayinskij istorik 1989 04 T Mackiv Poltavska bitva 1709 r MAZEPINSKA EMIGRACIYa resource history org ua Procitovano 2 sichnya 2020 Skripnik L V POLITIChNI NASLIDKI POLTAVSKOYi BITVI 1709 r DLYa GETMANShINI PDF web archive org 1 chervnya 2023 Arhiv originalu za 1 chervnya 2023 Procitovano 20 serpnya 2023 web archive org 22 sichnya 2021 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2023 Dubenskij V P Baltijskij pervenec Petra opyt rekonstrukcii dekora linejnogo korablya Poltava Balakin S A Naval kollekciya Sbornik 1 Moskva 2000 T 5 ros Dzherela ta literaturaSokirko O G Ukrayinskij rubikon Poltavska bitva 27 chervnya 1709 r K Tempora 2008 Peter Englund Poltava Rozpovid pro zagibel odniyeyi armiyi Pereklad zi shvedskoyi O Senyuk O Bucenko Harkiv Vidavnictvo Folio 2018 r 348 s Stanislavskij V V Poltavska bitva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 363 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poltavska bitvaDrugij period Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1709 1721 rr O Ogloblin Getman Mazepa ta jogo doba Rozdil IX Ukrayinsko moskovska vijna 1708 1709 roku Poltavska katastrofa Poltavska bitva Vidznachennya 300 richchya Poltavskoyi bitvi foto Rekonstrukciya Poltavskoyi bitvi foto Poltavska bitva yak ukrayinska nacionalna katastrofa Bitva pid Poltavoyu 1709 rik tragediya yakoyi ne unikli