Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Ніжином (27 травня 1659 року) — битва між козацько-татарськими та московськими військами на околицях міста Ніжин під час московсько-української війни 1658—1659 років. Внаслідок значних втрат та серйозного опору з боку козаків московити відмовилися від штурму міста, що мало стратегічне значення для контролю над північчю Гетьманщини.
| Битва під Ніжином | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-польська війна (1654—1667) Московсько-українська війна (1658—1659) | |||||||
 Козацька гармата у пам'ять про оборону Ніжина у 1659 році. Встановлена в місті у 2020 році | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Гетьманщина  Кримське ханство |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Іван Скоробагатько Мамсир-мурза | Григорій Ромодановський Григорій Донець | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 6 000 — 7 500 козаків 6 000 татар (за Дворецьким) 12 000 татар (за Літописом Самовидця) невідома кількість іноземних найманців | 12 000 московитів 1 000 козаків Безпалого | ||||||
| Втрати | |||||||
| 36 полонених , невідома кількість убитих і поранених | Невідомі | ||||||
Передісторія
Московська-українська війна розпочалась у серпні — вересні 1658 року. Конфлікт між урядом гетьмана Івана Виговського та царським урядом переріс у відкриті бойові дії на тлі перемов між Чигирином і Варшавою про переформатування Речі Посполитої у конфедерацію трьох народів — польського, литовського та руського. Кампанія 1658 року завершилась укладенням перемир'я у грудні. Московити взяли під контроль частину Полтавщини, спираючись на підтримку місцевих козаків — учасників антигетьманського повстання під проводом Мартина Пушкаря. Невдачею закінчились і спроби Івана Виговського вибити з Києва сильний московський гарнізон воєводи Василя Шереметьєва.
Після відновлення бойових дій на початку 1659 року гетьманським військам з допомогою кримських татар вдалося відновити контроль над більшою частиною Лівобережжя. З огляду на це московський цар Олексій Михайлович наприкінці березня відправляє в Україну 30-тисячне військо на чолі з воєводою князем Олексієм Трубецьким. У його складі, зокрема — еліта помісної кінноти московські бояри, дворяни та «діти боярські». До московитів приєдналося і до 7 тисяч козаків — противників Виговського на чолі з призначеним царем «наказним гетьманом» Іваном Безпалим.
21 квітня 1659 року московити і козаки Івана Безпалого почали облогу Конотопа — важливої прикордонної фортеці, яку обороняло 4 тисячі козаків на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким. Намагаючись здобути місто, Олексій Трубецькой не забував і про активні дії для отримання контролю над територією Ніжинського полку.
12 травня 1659 року князь відправив каральну експедицію до Борзни, де перебували гетьманські сили на чолі з Василем Золотаренком. Московське військо очолив воєвода Григорій Ромодановський. Після запеклого бою місто захопили та спустошили («місто Борзну штурмом взяли й висікли і випалили»). Розорили й інші населені пункти Борзнянської сотні, зокрема — село Оленівку. Згідно з «розрядним списком», московити у цьому поході втратили 86 осіб убитими, 193 — пораненими.
Ситуація в Ніжині. Підготовка заколоту
У середині XVII століття Ніжин був полковим містом і одним із найбільших центрів Лівобережної України. Мало місто і добре укріплену дерев'яну фортецю з цитаделлю. Контроль над Ніжином давав би московитам змогу налагодити комунікації між армією Олексія Трубецького та гарнізоном Василя Шереметьєва, що перебував у Києві. Крім того — поглибити блокаду сил Григорія Гуляницького у Конотопі.
Планам московитів сприяло хитке становище всередині міста. Командир козацького гарнізону Ніжина — переяславський полковник Тимофій Цицюра — таємно готував здачу міста царським військам. Для цього планував скликати «чорну раду» — саме серед козацької «черні» панували найсильніші антигетьманські настрої.
Знаючи про це, промосковський київський наказний полковник Василь Дворецький і ніжинський протопіп Максим Филимонович написали листа Олексію Трубецькому, закликаючи воєводу вирушити з основними силами на Ніжин, а далі — на Київ, залишивши під Конотопом меншу частину війська для блокування Григорія Гуляницького. Вони запевняли князя, що в Ніжині лише чекають слушної миті, щоб здати місто. Також повідомляли, що в Києві воєвода Василь Шереметьєв підготував плацдарм на лівому березі Дніпра — туди переправилась 1 тис. ратників. Вони були готові до дій назустріч військові Олексія Трубецького.
Князь отримав листа 21 травня, а 25 — послав до Ніжина частину свого війська на чолі з Григорієм Ромодановським і царським стольником Петром Скуратовим. До ніжинців Олексій Трубецькой відправив відозву, у якій закликав здати місто, застерігаючи, що в іншому разі на Ніжин чекає доля Борзни:
Чтобъ они великому государю въ винахъ своихъ повиновеніе принесли и были подъ его великого государя самодержавною высокою рукою въ вѣчномъ подданствѣ попрежнему, не допуская себя до такова же разоренья, что учинилось надъ Барзенцы за ихъ упорство.
Проте князь не знав, що ситуація в місті різко змінилась саме перед приходом царського війська. 18 травня гетьман Іван Виговський, що стояв табором під Ірклієвом, відправив до Ніжина підкріплення на чолі з наказним гетьманом Іваном Скоробагатьком. Той очолив гарнізон замість Тиміша Цицюри та зміг за лічені навести порядок у місті.
Сили сторін
За свідченням Василя Дворецького у листі до Олексія Трубецького, у місті та його околицях перебувало, щонайменше, чотири-п'ять козацьких полків. Три полки наказний полковник називає: це Переяславський на чолі з Тимішем Цицюрою, Черкаський на чолі з Федором Джулаєм і Корсунський на чолі з Іваном Креховецьким. Середню чисельність одного полку у 1658—1659 роках приблизно оцінюють у 1,5 тисячі козаків, зважаючи на літописні дані про те, що підрозділи були укомплектовані приблизно наполовину. Таким чином, залога Ніжина могла налічувати приблизно 6 — 7,5 тисяч козаків. Також у місті перебувала невідома кількість козацької «черні».
На підмогу козакам Іван Виговський відправив частину своїх найманих хоругов. Участь у битві «ляхів, волохів і сербів» згадують московські донесення. Чисельність цих підрозділів невідома.
Кримські татари, як свідчив Василь Дворецький, перебували за дві версти від міста. Їх налічувалось 6 000. Водночас, більшу цифру називає Літопис Самовидця — 12 000. Літописець вказує, що татарським підрозділом командував Мамсир-мурза — зять кримського хана.
«Надъ Татары и надъ изменники Черкасы промышлять» боярин Олексій Трубецькой відправив полки окольничого воєводи Григорія Ромодановського та стольника воєводи Федора Куракіна «съ товарыщи, полковъ головъ съ сотнями и рейтарскихъ полковниковъ съ рейтары». Полк Ромодановського, згідно зі смотренними списками від 5 червня 1659 року, налічував 7 333 ратників. Це були, переважно, полки «солдатського строю», рейтари, дворяни Бєлгородського розряду, невелика кількість драгунів і донських козаків.
Полк Ф. Куракіна станом на 1 січня 1659 року налічував 4 702 воїни. Складався з піхоти — стрільців, та дворянської кінноти.
«Наказний гетьман» Іван Безпалий відправив на допомогу московитам один зі своїх семи полків. Ним командував Григорій Донець.
Перебіг битви
27 травня 1659 року московити та козаки Івана Безпалого підійшли до Ніжина. Гетьманські козаки та татари зустріли ворога у полі перед містом — на лівому березі річки Остер. Відбувся запеклий бій. Козаки не змогли стримати натиску московських полків і були змушені відступити за фортечні мури («не додержавши, вступили в город за гетманом наказним», — Літопис Самовидця). Татари ж відступили на південь — у напрямку села Лосинівки. Їх спочатку переслідував Григорій Ромодановський, але згодом московити повернулися під стіни Ніжина.
Воєвода наказав своїм військам переправитися на правий берег Остра — там зосереджувались підрозділи козаків і найманців. Згідно з донесенням Григорія Ромодановського та П. Скуратова, московитам знову вдалося взяти гору та змусити гетьманців до втечі («учинился бой болшой … и гоняли и побивали ихъ на десяти верстахъ»). Проте козаки через деякий час перегрупувалися та знову атакували царські війська під Ніжином. Московські воєводи заявили про свою перемогу і у цьому третьому поспіль бою.
Проте, судячи зі всього, ці перемоги не були такими значними, як вказували у московських донесеннях. Зіштовхнувшись з серйозним опором, московити вирішили відмовитися від штурму міста. Натомість — розорили околиці Ніжина та пограбували один із місцевих монастирів, де перебували біженці із правобережного Тригорського монастиря, розореного за часів Хмельниччини. Наступного року монахи скаржилися цареві, що «дзвони й усі книги церковні та навчальні побрали й до Москви повезли».
Втрати сторін
Втрати обох сторін у запеклих боях, вочевидь, були значними. Із донесення московських воєвод відомо про 36-тьох полонених із числа оборонців Ніжина: 32-х козаків і татар та чотирьох найманців. У полон потрапив військовий писар Захар Шийкевич, з ним — військова печатка наказаного гетьмана І. Скоробагатька. Московитам вдалося захопити і один козацький прапор.
Наслідки
На думку історика А. Бульвінського, провал захоплення Ніжина став однією з головних невдач московського командування у війні. Вчений вважає, що О. Трубецькой недооцінив стратегічну важливість міста та послав для його здобуття недостатньо сил. У разі взяття Ніжина, як зазначає історик, гетьманський уряд втратив би зв'язок з північними районами Лівобережжя, які його підтримували, що могло б катастрофічно вплинути на подальший перебіг кампанії.
Пам'ять
У жовтні 2020 року в Ніжині встановили меморіальний знак на честь оборони міста у 1659 році — козацьку гармату.
Примітки
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — Том. 15. — Санкт-Петербург, 1892
- Літопис Самовидця
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — Том. 4. — Санкт-Петербург, 1863
- Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. — Київ, 2008
- Бабулин И. Битва под Конотопом. 28 июня 1659 года. — Москва, 2009
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — Том. 5. — Санкт-Петербург, 1867
- У Ніжині встановили «Козацьку гармату». Що вона символізує?
 | Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Nizhinom 27 travnya 1659 roku bitva mizh kozacko tatarskimi ta moskovskimi vijskami na okolicyah mista Nizhin pid chas moskovsko ukrayinskoyi vijni 1658 1659 rokiv Vnaslidok znachnih vtrat ta serjoznogo oporu z boku kozakiv moskoviti vidmovilisya vid shturmu mista sho malo strategichne znachennya dlya kontrolyu nad pivnichchyu Getmanshini Bitva pid Nizhinom Rosijsko polska vijna 1654 1667 Moskovsko ukrayinska vijna 1658 1659 Kozacka garmata u pam yat pro oboronu Nizhina u 1659 roci Vstanovlena v misti u 2020 roci Kozacka garmata u pam yat pro oboronu Nizhina u 1659 roci Vstanovlena v misti u 2020 roci Data 27 travnya 1659 Misce Okolici mista Nizhin nini Chernigivska oblast Rezultat Proval planiv moskovitiv zahopiti misto Storoni Getmanshina Krimske hanstvo Moskovske carstvo Komanduvachi Ivan Skorobagatko Mamsir murza Grigorij Romodanovskij Grigorij Donec Vijskovi sili 6 000 7 500 kozakiv 6 000 tatar za Dvoreckim 12 000 tatar za Litopisom Samovidcya nevidoma kilkist inozemnih najmanciv 12 000 moskovitiv 1 000 kozakiv Bezpalogo Vtrati 36 polonenih nevidoma kilkist ubitih i poranenih NevidomiPeredistoriyaMoskovska ukrayinska vijna rozpochalas u serpni veresni 1658 roku Konflikt mizh uryadom getmana Ivana Vigovskogo ta carskim uryadom pereris u vidkriti bojovi diyi na tli peremov mizh Chigirinom i Varshavoyu pro pereformatuvannya Rechi Pospolitoyi u konfederaciyu troh narodiv polskogo litovskogo ta ruskogo Kampaniya 1658 roku zavershilas ukladennyam peremir ya u grudni Moskoviti vzyali pid kontrol chastinu Poltavshini spirayuchis na pidtrimku miscevih kozakiv uchasnikiv antigetmanskogo povstannya pid provodom Martina Pushkarya Nevdacheyu zakinchilis i sprobi Ivana Vigovskogo vibiti z Kiyeva silnij moskovskij garnizon voyevodi Vasilya Sheremetyeva Pislya vidnovlennya bojovih dij na pochatku 1659 roku getmanskim vijskam z dopomogoyu krimskih tatar vdalosya vidnoviti kontrol nad bilshoyu chastinoyu Livoberezhzhya Z oglyadu na ce moskovskij car Oleksij Mihajlovich naprikinci bereznya vidpravlyaye v Ukrayinu 30 tisyachne vijsko na choli z voyevodoyu knyazem Oleksiyem Trubeckim U jogo skladi zokrema elita pomisnoyi kinnoti moskovski boyari dvoryani ta diti boyarski Do moskovitiv priyednalosya i do 7 tisyach kozakiv protivnikiv Vigovskogo na choli z priznachenim carem nakaznim getmanom Ivanom Bezpalim 21 kvitnya 1659 roku moskoviti i kozaki Ivana Bezpalogo pochali oblogu Konotopa vazhlivoyi prikordonnoyi forteci yaku oboronyalo 4 tisyachi kozakiv na choli z nizhinskim polkovnikom Grigoriyem Gulyanickim Namagayuchis zdobuti misto Oleksij Trubeckoj ne zabuvav i pro aktivni diyi dlya otrimannya kontrolyu nad teritoriyeyu Nizhinskogo polku 12 travnya 1659 roku knyaz vidpraviv karalnu ekspediciyu do Borzni de perebuvali getmanski sili na choli z Vasilem Zolotarenkom Moskovske vijsko ocholiv voyevoda Grigorij Romodanovskij Pislya zapeklogo boyu misto zahopili ta spustoshili misto Borznu shturmom vzyali j visikli i vipalili Rozorili j inshi naseleni punkti Borznyanskoyi sotni zokrema selo Olenivku Zgidno z rozryadnim spiskom moskoviti u comu pohodi vtratili 86 osib ubitimi 193 poranenimi Situaciya v Nizhini Pidgotovka zakolotuNizhinska fortecya na karti de Boplana 1650 rik U seredini XVII stolittya Nizhin buv polkovim mistom i odnim iz najbilshih centriv Livoberezhnoyi Ukrayini Malo misto i dobre ukriplenu derev yanu fortecyu z citadellyu Kontrol nad Nizhinom davav bi moskovitam zmogu nalagoditi komunikaciyi mizh armiyeyu Oleksiya Trubeckogo ta garnizonom Vasilya Sheremetyeva sho perebuvav u Kiyevi Krim togo poglibiti blokadu sil Grigoriya Gulyanickogo u Konotopi Planam moskovitiv spriyalo hitke stanovishe vseredini mista Komandir kozackogo garnizonu Nizhina pereyaslavskij polkovnik Timofij Cicyura tayemno gotuvav zdachu mista carskim vijskam Dlya cogo planuvav sklikati chornu radu same sered kozackoyi cherni panuvali najsilnishi antigetmanski nastroyi Znayuchi pro ce promoskovskij kiyivskij nakaznij polkovnik Vasil Dvoreckij i nizhinskij protopip Maksim Filimonovich napisali lista Oleksiyu Trubeckomu zaklikayuchi voyevodu virushiti z osnovnimi silami na Nizhin a dali na Kiyiv zalishivshi pid Konotopom menshu chastinu vijska dlya blokuvannya Grigoriya Gulyanickogo Voni zapevnyali knyazya sho v Nizhini lishe chekayut slushnoyi miti shob zdati misto Takozh povidomlyali sho v Kiyevi voyevoda Vasil Sheremetyev pidgotuvav placdarm na livomu berezi Dnipra tudi perepravilas 1 tis ratnikiv Voni buli gotovi do dij nazustrich vijskovi Oleksiya Trubeckogo Knyaz otrimav lista 21 travnya a 25 poslav do Nizhina chastinu svogo vijska na choli z Grigoriyem Romodanovskim i carskim stolnikom Petrom Skuratovim Do nizhinciv Oleksij Trubeckoj vidpraviv vidozvu u yakij zaklikav zdati misto zasterigayuchi sho v inshomu razi na Nizhin chekaye dolya Borzni Chtob oni velikomu gosudaryu v vinah svoih povinovenie prinesli i byli pod ego velikogo gosudarya samoderzhavnoyu vysokoyu rukoyu v vѣchnom poddanstvѣ poprezhnemu ne dopuskaya sebya do takova zhe razorenya chto uchinilos nad Barzency za ih uporstvo Prote knyaz ne znav sho situaciya v misti rizko zminilas same pered prihodom carskogo vijska 18 travnya getman Ivan Vigovskij sho stoyav taborom pid Irkliyevom vidpraviv do Nizhina pidkriplennya na choli z nakaznim getmanom Ivanom Skorobagatkom Toj ocholiv garnizon zamist Timisha Cicyuri ta zmig za licheni navesti poryadok u misti Sili storinKrimskotatarskij murza Zobrazhennya 1684 roku Za svidchennyam Vasilya Dvoreckogo u listi do Oleksiya Trubeckogo u misti ta jogo okolicyah perebuvalo shonajmenshe chotiri p yat kozackih polkiv Tri polki nakaznij polkovnik nazivaye ce Pereyaslavskij na choli z Timishem Cicyuroyu Cherkaskij na choli z Fedorom Dzhulayem i Korsunskij na choli z Ivanom Krehoveckim Serednyu chiselnist odnogo polku u 1658 1659 rokah priblizno ocinyuyut u 1 5 tisyachi kozakiv zvazhayuchi na litopisni dani pro te sho pidrozdili buli ukomplektovani priblizno napolovinu Takim chinom zaloga Nizhina mogla nalichuvati priblizno 6 7 5 tisyach kozakiv Takozh u misti perebuvala nevidoma kilkist kozackoyi cherni Na pidmogu kozakam Ivan Vigovskij vidpraviv chastinu svoyih najmanih horugov Uchast u bitvi lyahiv volohiv i serbiv zgaduyut moskovski donesennya Chiselnist cih pidrozdiliv nevidoma Krimski tatari yak svidchiv Vasil Dvoreckij perebuvali za dvi versti vid mista Yih nalichuvalos 6 000 Vodnochas bilshu cifru nazivaye Litopis Samovidcya 12 000 Litopisec vkazuye sho tatarskim pidrozdilom komanduvav Mamsir murza zyat krimskogo hana Nad Tatary i nad izmenniki Cherkasy promyshlyat boyarin Oleksij Trubeckoj vidpraviv polki okolnichogo voyevodi Grigoriya Romodanovskogo ta stolnika voyevodi Fedora Kurakina s tovaryshi polkov golov s sotnyami i rejtarskih polkovnikov s rejtary Polk Romodanovskogo zgidno zi smotrennimi spiskami vid 5 chervnya 1659 roku nalichuvav 7 333 ratnikiv Ce buli perevazhno polki soldatskogo stroyu rejtari dvoryani Byelgorodskogo rozryadu nevelika kilkist draguniv i donskih kozakiv Polk F Kurakina stanom na 1 sichnya 1659 roku nalichuvav 4 702 voyini Skladavsya z pihoti strilciv ta dvoryanskoyi kinnoti Nakaznij getman Ivan Bezpalij vidpraviv na dopomogu moskovitam odin zi svoyih semi polkiv Nim komanduvav Grigorij Donec Perebig bitvi27 travnya 1659 roku moskoviti ta kozaki Ivana Bezpalogo pidijshli do Nizhina Getmanski kozaki ta tatari zustrili voroga u poli pered mistom na livomu berezi richki Oster Vidbuvsya zapeklij bij Kozaki ne zmogli strimati natisku moskovskih polkiv i buli zmusheni vidstupiti za fortechni muri ne doderzhavshi vstupili v gorod za getmanom nakaznim Litopis Samovidcya Tatari zh vidstupili na pivden u napryamku sela Losinivki Yih spochatku peresliduvav Grigorij Romodanovskij ale zgodom moskoviti povernulisya pid stini Nizhina Voyevoda nakazav svoyim vijskam perepravitisya na pravij bereg Ostra tam zoseredzhuvalis pidrozdili kozakiv i najmanciv Zgidno z donesennyam Grigoriya Romodanovskogo ta P Skuratova moskovitam znovu vdalosya vzyati goru ta zmusiti getmanciv do vtechi uchinilsya boj bolshoj i gonyali i pobivali ih na desyati verstah Prote kozaki cherez deyakij chas peregrupuvalisya ta znovu atakuvali carski vijska pid Nizhinom Moskovski voyevodi zayavili pro svoyu peremogu i u comu tretomu pospil boyu Prote sudyachi zi vsogo ci peremogi ne buli takimi znachnimi yak vkazuvali u moskovskih donesennyah Zishtovhnuvshis z serjoznim oporom moskoviti virishili vidmovitisya vid shturmu mista Natomist rozorili okolici Nizhina ta pograbuvali odin iz miscevih monastiriv de perebuvali bizhenci iz pravoberezhnogo Trigorskogo monastirya rozorenogo za chasiv Hmelnichchini Nastupnogo roku monahi skarzhilisya carevi sho dzvoni j usi knigi cerkovni ta navchalni pobrali j do Moskvi povezli Vtrati storinVtrati oboh storin u zapeklih boyah vochevid buli znachnimi Iz donesennya moskovskih voyevod vidomo pro 36 toh polonenih iz chisla oboronciv Nizhina 32 h kozakiv i tatar ta chotiroh najmanciv U polon potrapiv vijskovij pisar Zahar Shijkevich z nim vijskova pechatka nakazanogo getmana I Skorobagatka Moskovitam vdalosya zahopiti i odin kozackij prapor NaslidkiNa dumku istorika A Bulvinskogo proval zahoplennya Nizhina stav odniyeyu z golovnih nevdach moskovskogo komanduvannya u vijni Vchenij vvazhaye sho O Trubeckoj nedoociniv strategichnu vazhlivist mista ta poslav dlya jogo zdobuttya nedostatno sil U razi vzyattya Nizhina yak zaznachaye istorik getmanskij uryad vtrativ bi zv yazok z pivnichnimi rajonami Livoberezhzhya yaki jogo pidtrimuvali sho moglo b katastrofichno vplinuti na podalshij perebig kampaniyi Pam yatU zhovtni 2020 roku v Nizhini vstanovili memorialnij znak na chest oboroni mista u 1659 roci kozacku garmatu PrimitkiAkty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii Tom 15 Sankt Peterburg 1892 Litopis Samovidcya Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii Tom 4 Sankt Peterburg 1863 Bulvinskij A Ukrayinsko rosijski vzayemini 1657 1659 rr v umovah civilizacijnogo rozmezhuvannya na shodi Yevropi Kiyiv 2008 Babulin I Bitva pod Konotopom 28 iyunya 1659 goda Moskva 2009 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii Tom 5 Sankt Peterburg 1867 U Nizhini vstanovili Kozacku garmatu Sho vona simvolizuye Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi