Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аркадій Белінков | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Белинков, Аркадий Викторович | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Аркадій Вікторович Белінков | |||
| Народився | 29 вересня 1921 Москва | |||
| Помер | 14 травня 1970 (48 років) Нью-Гейвен (Коннектикут) | |||
| Поховання | Цвинтар православної церкви Трійці, Нью-Гейвен | |||
| Країна |  Російська СФРР СРСР | |||
| Діяльність | прозаїк, критик | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Заклад | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
| Magnum opus | Юрій Тинянов | |||
| | ||||
Аркадій Вікторович Белінко́в (29 вересня 1921, Москва — 14 травня 1970, Нью-Гейвен) — літературознавець, історик літератури, критик, письменник-дисидент, в'язень ГУЛАГу, емігрант. У США — викладач (зокрема, Єльського університету).
Біографія
Народився в родині радянського економіста, працівника Генплану і Віктора Лазаревича та Мірри Наумівни — педагога, працівниці Наукового центру дитячої книги, керівниці шахового гуртка Московського будинку піонерів. Рід Белінкових походив з гомельських юдеїв.
Через вроджені вади серця до 15 років навчався вдома. Домашня освіта й виховання сформували у Аркадія Вікторовича інтерес до російської літератури, літературної критики та його самоідентифікацію світського російського інтелігента.
У 1939 році вступив до Московського інституту філософії, літератури та історії, а після об'єднання цього вишу з МГУ, продовжив навчання на відділенні прози в Московському літературному інституті. Учень В. Б. Шкловського. З початком німецько-радянської війни працював редактором Радінформбюро, кореспондентом, брав участь у комісії з оцінки збитків заподіяних історичним пам'яткам нацистськими військами.
Внаслідок доносу 29—30 січня 1944 року був заарештований та після слідства засуджений до розстрілу за роман «Чернетка почуттів» (рос. Черновик чувств). Твір був кваліфікований як глибоко антирадянський, друковані примірники знищені, всі 250 слухачів приватних читань твору пройшли через допити в НКВС. На щастя, за клопотаннями Шкловського, О. М. Толстого, Михайла Зощенка та Поліни Жемчужиної (дружини В'ячеслава Молотова) вирок був пом'якшений: 8 років виправно-трудових робіт у Карлагу.
Під час перебування в таборах Аркадій Вікторович працював медбратом, фельдшером, як режисер й актор брав участь у самодіяльному театрі. Потай продовжував писати антирадянські памфлети («Россия и Черт», «Человечье мясо», «Роль труда [в процессе превращения человека в обезъяну]»). Коли рукописи були знайдені (внаслідок доносу), в серпні 1951 року був засуджений іще на 25 років за контрреволюційну пропаганду та заклики до терористичних дій. Його перебування як в'язня № 1Б-860 в таборі , в (Спаську), на Бородинівці згадується різними авторами: Солженіциним в «Архіпелазі ГУЛАГ», Левом Консоном, Юрієм Гертом
З настанням хрущовської відлиги, 16 червня 1956 року був амністований та звільнений. Повернувся в Москву, викладав у Літінституті та почав друкуватися. З 1961 член спілки письменників СРСР, брав участь у створенні Короткої літературної енциклопедії: автор 14 статей до неї, зокрема про Федора Батюшкова, Олександра Бестужева, , Олександра Блока та ін. Продовжував співпрацю з редакцією енциклопедії до 1968.
У 1960 та 1965 вийшли два видання книги «Юрій Тинянов» написаної Белінковим. Книга викликала схвальні відгуки та інтерес читачів, на 1968 планувалося третє видання. Брав участь у знаковому публічному обговоренні книги Солженіцина «Раковий корпус». Готував до друку в журналі статтю «Країна рабів, країна господарів…» (рос. Страна рабов, страна господ…) присвячену декабристам. Дедалі частіше твори Аркадія Вікторовича, наштовхнувшись на цензурні обмеження, потрапляли у живий вир самвидаву.
Працюючи над новою біографічно-літературознавчою книгою про Юрія Олешу, Белінков дедалі менше залишав місця самоцензурі. Ця книга видана вже після смерті її автора мала заголовок «Здача та загибель радянського інтелігента». В ній, крім інвектив до радянського народу і влади, за спостереженням В. Гаєвського, Аркадій Белінков і свого героя звинувачує у зраді кодексу честі руського інтелігента:
говорити правду, не боятися наслідків, не сумніватися в своєму праві бути самим собою //
рос. …кодекс чести русского интеллигента, сводившийся к незыблемым императивам: говорить правду, не бояться последствий, не сомневаться в своем праве быть этим самым русским интеллигентом.
Сам Аркадій Вікторович не збирався схибити в цьому кодексові честі, попри добре відому йому ціну. Спроба надрукувати перші глави «Юрія Олеші» в провінційному журналі, хоч і була вдалою («Байкал», № 1–2, 1968, Улан-Уде), призвела до розгону редколегії журналу, вилученню з обігу примірників, початку цькування в радянській пресі.
Навесні 1968, дізнавшись про обшук у московській квартирі та ймовірний арешт, Белінков разом із дружиною Наталею втік під час перебування в Угорщині через Прагу та Югославію в Західну Європу. Карні органи СРСР відкрили справу за — «зрада Батьківщини». В разі визнання вини за цією статтею, підсудному загрожувало від 10 до 15 років ув'язнення, а в разі визнання обтяжуючих обставин — смертна кара.
Після нетривалого перебування в Європі, Аркадій Вікторович перетнув океан. У Штатах зустрічався з багатьма представниками старої та нової еміграції (зокрема, Розмарі Саліван у книзі «Донька Сталіна» наводить листування та спогад про зустріч Белінкових зі Світланою Аллілуєвою). Долучився до ПЕН-клубу, почав викладання в Єлі та Університеті Індіани. Готував до видання омріяний іще в Москві альманах «Новый колокол». Однак непримиренна ненависть до самодержавства не дозволила побудувати стосунків із емігрантами-прихильниками старої Російської Імперії, принципове неприйняття радянського ладу зіпсувала стосунки з по-лівацьки налаштованим студентством, частиною професури й американськими совєтологами. Своє розчарування від американської ліберальної громадськості виразив у «Листі конгресові ПЕН-клубу» (рос. Письмо конгрессу ПЕН-клуба).
Помер від інфаркту в 49 років. Частину планів Аркадія Вікторовича реалізувала його вдова, Наталія: видання «Нового колокола» (Лондон, 1972), видання книги «Здача й загибель радянського інтелігента. Юрій Олеша» (рос. Сдача и гибель советского интеллигента. Юрий Олеша, Мадрид, 1976), завершення роботи над книгою споминів «Чвари з епохою: У два голоси» (рос. Распря с веком: В два голоса).
Наталія Белінкова-Яблокова лише в 1995 році домоглася від ФСБ Росії матеріалів трьох проваджень (1944, 1951, 1968) за «злочинами» Аркадія Вікторовича. Крім стенограм допитів, серед матеріалів віднайшлися ранні твори письменника, в тому числі «Чернетка почуттів» — перша його книга, що вважалася повністю втраченою.
Характеристика творчості
Інтерес до російської класичної літератури та до літературознавства виник у Аркадія Вікторовича в дитинстві й отроцтві, завдяки родинному вихованню та домашній освіті. Серед улюблених авторів і таких, що справили вплив, згадують В. Б. Шкловського, Ю. Г. Оксмана та Ю. М. Тинянова, І. Л. Сельвінського та [ru].
Перший відомий і значимий твір — «Чернетка почуттів» — був частиною розробленої Белінковим у роки навчання в Літінституті теорії «необароко». В спогадах Аркадій Вікторович зазначає з іронією, що поданий як дипломна робота роман був критично сприйнятий В. Шкловським, керівником диплому, який погодився підписати роботу лише за умови, що Белінков ніколи більше не братиметься за створення художніх творів. Подібну оцінку від Іллі Сельвінського отримали його юнацькі вірші чахлі та сповнені отрути. Надалі чи не єдиними читачами ранніх творів автора стали працівники НКВС та судової влади, даючи їм характеристики антирадянщина, контрреволюційна пропаганда. Після амністії Белінков писав історико-літературознавчі та біографічні праці.
Найбільшим успіхом за життя автора користувалась книга про Юрія Тинянова. В ній досить гостро поставлена тема протистояння інтелігента тоталітарній державі. Свіжість думок і яскравість, образність мови визначили успіх книги, що витримала два видання, отримала схвальні відгуки критики. Наприклад, рецензія В. Шкловського з заголовком «Талановито» завершувалася словами:
Я багато чого очікую від цієї людини //
рос. Я жду от этого человека многого (Літературна газета, 8 квітня 1961).
В другому виданні, а ще більше в третьому — не опублікованому за його життя — езопова мова поступається гострим випадам проти радянського режиму слабко прихованим історичними контекстами розповіді. Наприклад, цитата з третього видання:
Росія та її народ приречені на деспотичне самодержавство, що протягом всієї історії змінює лише форми правління та назву //
рос. Россия и её народ обречены на деспотическое самодержавие, во всю историю лишь меняющее формы правления и название.
Дедалі більша розкутість пера Аркадія Вікторовича супроводжувалося згасанням надій на лібералізацію радянського устрою, випаровуванням здобутків відлиги. Однак він не шукав компромісів і дотримувався кредо: казати правду, не боятися наслідків, не сумніватися в своєму праві бути самим собою.
Остання публікація в СРСР, початкові глави книги про Юрія Олешу, виходила з передмовою Корнея Чуковського:
В багато наших критиків і літературознавців твори виходять зараз молоді, свіжі, гарячі… Особливо виділяється своєрідним талантом Аркадій Белінков, автор відомої книги «Юрій Тинянов»… Його оригінальна письменницька метода, в якій сувора науковість поєднується з блискучим артистизмом, проявилася і в його новій книзі присвяченій Юрієві Олеші //
рос. Многие наши критики и литературоведы пишут сейчас молодо, свежо, горячо… особенно выделяется своеобразным талантом Аркадий Викторович Белинков, автор известной книги «Юрий Тынянов»… Его оригинальный писательский метод, где строгая научность сочетается с блестящим артистизмом, сказался и в новой его книге, посвященной Юрию Олеше.
В цій книзі, до вже згаданого протиставлення інтелігенції та держави, Белінков розмірковує над болючою для нього темою причин антисемітизму в радянському суспільстві. За висновком Белінкова, причиною стала активна роль єврейства в більшовицькому перевороті, що не виправдав визвольних сподівань народу. Також у цій книзі автор потужно критикує радянську літературну спільноту, що виховувала в радянській публіці зарозумілість і безпідставне відчуття зверхності, в той же час дедалі більше перетворюючи її на холопів державної пропаганди. Звертаючись до читачів:
Вы, наверное, думаете, что я чем-то раздражен, не правда ли?
Это все у вас от неожиданности. Вы ведь привыкли, чтобы писатель прямо-таки знойно любил вас.
Вы привыкли к тому, что вы замечательные, а кто вас описывает, должен считать за честь, что вы позволяете, чтобы вас описывали.
Описываю вас.
Знаю я вас.
Я знаю, как вас десятилетиями развращали. Вам говорили, какие вы необыкновенные, чуткие, доброжелательные, взыскательные, добрые, строгие и чем больше вы становились холопами чужого мнения и чужой воли, тем больше вы утверждались в своих незабываемых добродетелях…
Зачіпаючи найбільш болючі питання російської історіографії, і, водночас, екстраполюючи їх на гострі питання свого часу (закінчення відлиги), Белінкову деякий час вдавалося публікувати немислимі в умовах цензури тексти. На думку Маріети Чудаковської:
Ніхто, по суті, з тих, хто пише про літературу, не зробив такого прориву, як Белінков //
рос. Никто, в сущности, из пишущих о литературе не сделал такого прорыва, как Белинков.
Цікавинки
- Тринадцять років таборів дозволили Белінкову — дослідникові, уважному поціновувачу мов — досконало оволодіти блатною фенею. Ці знання не лише збагачували стилістичну палітру його письменницької мови, але й виручали в анекдотичних випадках у побуті
- В травні 1968 Аркадій Белінков тікає з дружиною в Західну Європу, згодом у США. В цей же час у Москві верстався п'ятий том Літературної енциклопедії, де мала вийти його стаття присвячена Ю. Оксману. Однак вона не могла бути надрукована від імені зрадника Вітчизни. Завдяки посередництву голландського журналіста, славіста Карела ван Хет Реве, Белінков дізнався, що заступник головного редактора Короткої літературної енциклопедії Василь Вікторович Жданов пустив у друк статтю підписаною прізвищем його, Жданова, кухарки.
Бібліографія
- Аркадий Белинков Юрий Тынянов. — 2-е изд. — Москва: Советский писатель, 1965. — 636 с.
- Аркадий Белинков Сдача и гибель советского интеллигента. Юрий Олеша / Подготовила к печати Н. Белинкова. — Мадрид, 1976. — 687 с. — .
- Аркадий Белинков Сдача и гибель советского интеллигента. Юрий Олеша. — 2-е изд. / Предисловие М. Чудаковой. — М.: РИК «Культура», 1997. — 539 с.
- Аркадий Белинков, Наталия Белинкова Распря с веком. В два голоса. — М.: Новое литературное обозрение, 2008. — 640 с. — .
- Аркадий Белинков Россия и чёрт. — Санкт-Петербург: Изд-во журнала «Звезда», 2000. — 284 с. — .
Примітки
- , для російської редакції Радіо Свобода, 21.12.2015
- Біографія з сайту Меморіалу, фото, посилання [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на твори А. В. Белінкова та статті про нього
- Книга в електоронному вигляді [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.] на books.google.com
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- Про що зауважує мистецтвознавець Вадим Гаєвський у статті «Метод Белинкова» [ 22 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Див. спогад Віктора Кардина у цитованій статті Івана Толстого «Прием белой собачки» [ 24 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Белинков Аркадий // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Біографія Белінкова [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] , сина Юлія Даніеля на сайті Меморіалу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Arkadij Belinkovros Belinkov Arkadij ViktorovichIm ya pri narodzhenniArkadij Viktorovich BelinkovNarodivsya29 veresnya 1921 1921 09 29 MoskvaPomer14 travnya 1970 1970 05 14 48 rokiv Nyu Gejven Konnektikut PohovannyaCvintar pravoslavnoyi cerkvi Trijci Nyu GejvenKrayina Rosijska SFRR SRSRDiyalnistprozayik kritikAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoZakladLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivrosijskaMagnum opusYurij Tinyanov Arkadij Viktorovich Belinko v 29 veresnya 1921 19210929 Moskva 14 travnya 1970 Nyu Gejven literaturoznavec istorik literaturi kritik pismennik disident v yazen GULAGu emigrant U SShA vikladach zokrema Yelskogo universitetu BiografiyaNarodivsya v rodini radyanskogo ekonomista pracivnika Genplanu i Viktora Lazarevicha ta Mirri Naumivni pedagoga pracivnici Naukovogo centru dityachoyi knigi kerivnici shahovogo gurtka Moskovskogo budinku pioneriv Rid Belinkovih pohodiv z gomelskih yudeyiv Cherez vrodzheni vadi sercya do 15 rokiv navchavsya vdoma Domashnya osvita j vihovannya sformuvali u Arkadiya Viktorovicha interes do rosijskoyi literaturi literaturnoyi kritiki ta jogo samoidentifikaciyu svitskogo rosijskogo inteligenta U 1939 roci vstupiv do Moskovskogo institutu filosofiyi literaturi ta istoriyi a pislya ob yednannya cogo vishu z MGU prodovzhiv navchannya na viddilenni prozi v Moskovskomu literaturnomu instituti Uchen V B Shklovskogo Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni pracyuvav redaktorom Radinformbyuro korespondentom brav uchast u komisiyi z ocinki zbitkiv zapodiyanih istorichnim pam yatkam nacistskimi vijskami Vnaslidok donosu 29 30 sichnya 1944 roku buv zaareshtovanij ta pislya slidstva zasudzhenij do rozstrilu za roman Chernetka pochuttiv ros Chernovik chuvstv Tvir buv kvalifikovanij yak gliboko antiradyanskij drukovani primirniki znisheni vsi 250 sluhachiv privatnih chitan tvoru projshli cherez dopiti v NKVS Na shastya za klopotannyami Shklovskogo O M Tolstogo Mihajla Zoshenka ta Polini Zhemchuzhinoyi druzhini V yacheslava Molotova virok buv pom yakshenij 8 rokiv vipravno trudovih robit u Karlagu Pid chas perebuvannya v taborah Arkadij Viktorovich pracyuvav medbratom feldsherom yak rezhiser j aktor brav uchast u samodiyalnomu teatri Potaj prodovzhuvav pisati antiradyanski pamfleti Rossiya i Chert Cheloveche myaso Rol truda v processe prevrasheniya cheloveka v obezyanu Koli rukopisi buli znajdeni vnaslidok donosu v serpni 1951 roku buv zasudzhenij ishe na 25 rokiv za kontrrevolyucijnu propagandu ta zakliki do teroristichnih dij Jogo perebuvannya yak v yaznya 1B 860 v tabori v Spasku na Borodinivci zgaduyetsya riznimi avtorami Solzhenicinim v Arhipelazi GULAG Levom Konsonom Yuriyem Gertom Z nastannyam hrushovskoyi vidligi 16 chervnya 1956 roku buv amnistovanij ta zvilnenij Povernuvsya v Moskvu vikladav u Litinstituti ta pochav drukuvatisya Z 1961 chlen spilki pismennikiv SRSR brav uchast u stvorenni Korotkoyi literaturnoyi enciklopediyi avtor 14 statej do neyi zokrema pro Fedora Batyushkova Oleksandra Bestuzheva Oleksandra Bloka ta in Prodovzhuvav spivpracyu z redakciyeyu enciklopediyi do 1968 U 1960 ta 1965 vijshli dva vidannya knigi Yurij Tinyanov napisanoyi Belinkovim Kniga viklikala shvalni vidguki ta interes chitachiv na 1968 planuvalosya tretye vidannya Brav uchast u znakovomu publichnomu obgovorenni knigi Solzhenicina Rakovij korpus Gotuvav do druku v zhurnali stattyu Krayina rabiv krayina gospodariv ros Strana rabov strana gospod prisvyachenu dekabristam Dedali chastishe tvori Arkadiya Viktorovicha nashtovhnuvshis na cenzurni obmezhennya potraplyali u zhivij vir samvidavu Pracyuyuchi nad novoyu biografichno literaturoznavchoyu knigoyu pro Yuriya Oleshu Belinkov dedali menshe zalishav miscya samocenzuri Cya kniga vidana vzhe pislya smerti yiyi avtora mala zagolovok Zdacha ta zagibel radyanskogo inteligenta V nij krim invektiv do radyanskogo narodu i vladi za sposterezhennyam V Gayevskogo Arkadij Belinkov i svogo geroya zvinuvachuye u zradi kodeksu chesti ruskogo inteligenta govoriti pravdu ne boyatisya naslidkiv ne sumnivatisya v svoyemu pravi buti samim soboyu ros kodeks chesti russkogo intelligenta svodivshijsya k nezyblemym imperativam govorit pravdu ne boyatsya posledstvij ne somnevatsya v svoem prave byt etim samym russkim intelligentom Sam Arkadij Viktorovich ne zbiravsya shibiti v comu kodeksovi chesti popri dobre vidomu jomu cinu Sproba nadrukuvati pershi glavi Yuriya Oleshi v provincijnomu zhurnali hoch i bula vdaloyu Bajkal 1 2 1968 Ulan Ude prizvela do rozgonu redkolegiyi zhurnalu viluchennyu z obigu primirnikiv pochatku ckuvannya v radyanskij presi Navesni 1968 diznavshis pro obshuk u moskovskij kvartiri ta jmovirnij aresht Belinkov razom iz druzhinoyu Nataleyu vtik pid chas perebuvannya v Ugorshini cherez Pragu ta Yugoslaviyu v Zahidnu Yevropu Karni organi SRSR vidkrili spravu za zrada Batkivshini V razi viznannya vini za ciyeyu statteyu pidsudnomu zagrozhuvalo vid 10 do 15 rokiv uv yaznennya a v razi viznannya obtyazhuyuchih obstavin smertna kara Pislya netrivalogo perebuvannya v Yevropi Arkadij Viktorovich peretnuv okean U Shtatah zustrichavsya z bagatma predstavnikami staroyi ta novoyi emigraciyi zokrema Rozmari Salivan u knizi Donka Stalina navodit listuvannya ta spogad pro zustrich Belinkovih zi Svitlanoyu Alliluyevoyu Doluchivsya do PEN klubu pochav vikladannya v Yeli ta Universiteti Indiani Gotuvav do vidannya omriyanij ishe v Moskvi almanah Novyj kolokol Odnak neprimirenna nenavist do samoderzhavstva ne dozvolila pobuduvati stosunkiv iz emigrantami prihilnikami staroyi Rosijskoyi Imperiyi principove neprijnyattya radyanskogo ladu zipsuvala stosunki z po livacki nalashtovanim studentstvom chastinoyu profesuri j amerikanskimi sovyetologami Svoye rozcharuvannya vid amerikanskoyi liberalnoyi gromadskosti viraziv u Listi kongresovi PEN klubu ros Pismo kongressu PEN kluba Pomer vid infarktu v 49 rokiv Chastinu planiv Arkadiya Viktorovicha realizuvala jogo vdova Nataliya vidannya Novogo kolokola London 1972 vidannya knigi Zdacha j zagibel radyanskogo inteligenta Yurij Olesha ros Sdacha i gibel sovetskogo intelligenta Yurij Olesha Madrid 1976 zavershennya roboti nad knigoyu spominiv Chvari z epohoyu U dva golosi ros Rasprya s vekom V dva golosa Nataliya Belinkova Yablokova lishe v 1995 roci domoglasya vid FSB Rosiyi materialiv troh provadzhen 1944 1951 1968 za zlochinami Arkadiya Viktorovicha Krim stenogram dopitiv sered materialiv vidnajshlisya ranni tvori pismennika v tomu chisli Chernetka pochuttiv persha jogo kniga sho vvazhalasya povnistyu vtrachenoyu Harakteristika tvorchostiInteres do rosijskoyi klasichnoyi literaturi ta do literaturoznavstva vinik u Arkadiya Viktorovicha v ditinstvi j otroctvi zavdyaki rodinnomu vihovannyu ta domashnij osviti Sered ulyublenih avtoriv i takih sho spravili vpliv zgaduyut V B Shklovskogo Yu G Oksmana ta Yu M Tinyanova I L Selvinskogo ta ru Pershij vidomij i znachimij tvir Chernetka pochuttiv buv chastinoyu rozroblenoyi Belinkovim u roki navchannya v Litinstituti teoriyi neobaroko V spogadah Arkadij Viktorovich zaznachaye z ironiyeyu sho podanij yak diplomna robota roman buv kritichno sprijnyatij V Shklovskim kerivnikom diplomu yakij pogodivsya pidpisati robotu lishe za umovi sho Belinkov nikoli bilshe ne bratimetsya za stvorennya hudozhnih tvoriv Podibnu ocinku vid Illi Selvinskogo otrimali jogo yunacki virshi chahli ta spovneni otruti Nadali chi ne yedinimi chitachami rannih tvoriv avtora stali pracivniki NKVS ta sudovoyi vladi dayuchi yim harakteristiki antiradyanshina kontrrevolyucijna propaganda Pislya amnistiyi Belinkov pisav istoriko literaturoznavchi ta biografichni praci Najbilshim uspihom za zhittya avtora koristuvalas kniga pro Yuriya Tinyanova V nij dosit gostro postavlena tema protistoyannya inteligenta totalitarnij derzhavi Svizhist dumok i yaskravist obraznist movi viznachili uspih knigi sho vitrimala dva vidannya otrimala shvalni vidguki kritiki Napriklad recenziya V Shklovskogo z zagolovkom Talanovito zavershuvalasya slovami Ya bagato chogo ochikuyu vid ciyeyi lyudini ros Ya zhdu ot etogo cheloveka mnogogo Literaturna gazeta 8 kvitnya 1961 V drugomu vidanni a she bilshe v tretomu ne opublikovanomu za jogo zhittya ezopova mova postupayetsya gostrim vipadam proti radyanskogo rezhimu slabko prihovanim istorichnimi kontekstami rozpovidi Napriklad citata z tretogo vidannya Rosiya ta yiyi narod prirecheni na despotichne samoderzhavstvo sho protyagom vsiyeyi istoriyi zminyuye lishe formi pravlinnya ta nazvu ros Rossiya i eyo narod obrecheny na despoticheskoe samoderzhavie vo vsyu istoriyu lish menyayushee formy pravleniya i nazvanie Dedali bilsha rozkutist pera Arkadiya Viktorovicha suprovodzhuvalosya zgasannyam nadij na liberalizaciyu radyanskogo ustroyu viparovuvannyam zdobutkiv vidligi Odnak vin ne shukav kompromisiv i dotrimuvavsya kredo kazati pravdu ne boyatisya naslidkiv ne sumnivatisya v svoyemu pravi buti samim soboyu Ostannya publikaciya v SRSR pochatkovi glavi knigi pro Yuriya Oleshu vihodila z peredmovoyu Korneya Chukovskogo V bagato nashih kritikiv i literaturoznavciv tvori vihodyat zaraz molodi svizhi garyachi Osoblivo vidilyayetsya svoyeridnim talantom Arkadij Belinkov avtor vidomoyi knigi Yurij Tinyanov Jogo originalna pismennicka metoda v yakij suvora naukovist poyednuyetsya z bliskuchim artistizmom proyavilasya i v jogo novij knizi prisvyachenij Yuriyevi Oleshi ros Mnogie nashi kritiki i literaturovedy pishut sejchas molodo svezho goryacho osobenno vydelyaetsya svoeobraznym talantom Arkadij Viktorovich Belinkov avtor izvestnoj knigi Yurij Tynyanov Ego originalnyj pisatelskij metod gde strogaya nauchnost sochetaetsya s blestyashim artistizmom skazalsya i v novoj ego knige posvyashennoj Yuriyu Oleshe V cij knizi do vzhe zgadanogo protistavlennya inteligenciyi ta derzhavi Belinkov rozmirkovuye nad bolyuchoyu dlya nogo temoyu prichin antisemitizmu v radyanskomu suspilstvi Za visnovkom Belinkova prichinoyu stala aktivna rol yevrejstva v bilshovickomu perevoroti sho ne vipravdav vizvolnih spodivan narodu Takozh u cij knizi avtor potuzhno kritikuye radyansku literaturnu spilnotu sho vihovuvala v radyanskij publici zarozumilist i bezpidstavne vidchuttya zverhnosti v toj zhe chas dedali bilshe peretvoryuyuchi yiyi na holopiv derzhavnoyi propagandi Zvertayuchis do chitachiv Vy navernoe dumaete chto ya chem to razdrazhen ne pravda li Eto vse u vas ot neozhidannosti Vy ved privykli chtoby pisatel pryamo taki znojno lyubil vas Vy privykli k tomu chto vy zamechatelnye a kto vas opisyvaet dolzhen schitat za chest chto vy pozvolyaete chtoby vas opisyvali Opisyvayu vas Znayu ya vas Ya znayu kak vas desyatiletiyami razvrashali Vam govorili kakie vy neobyknovennye chutkie dobrozhelatelnye vzyskatelnye dobrye strogie i chem bolshe vy stanovilis holopami chuzhogo mneniya i chuzhoj voli tem bolshe vy utverzhdalis v svoih nezabyvaemyh dobrodetelyah Zachipayuchi najbilsh bolyuchi pitannya rosijskoyi istoriografiyi i vodnochas ekstrapolyuyuchi yih na gostri pitannya svogo chasu zakinchennya vidligi Belinkovu deyakij chas vdavalosya publikuvati nemislimi v umovah cenzuri teksti Na dumku Marieti Chudakovskoyi Nihto po suti z tih hto pishe pro literaturu ne zrobiv takogo prorivu yak Belinkov ros Nikto v sushnosti iz pishushih o literature ne sdelal takogo proryva kak Belinkov CikavinkiTrinadcyat rokiv taboriv dozvolili Belinkovu doslidnikovi uvazhnomu pocinovuvachu mov doskonalo ovoloditi blatnoyu feneyu Ci znannya ne lishe zbagachuvali stilistichnu palitru jogo pismennickoyi movi ale j viruchali v anekdotichnih vipadkah u pobuti V travni 1968 Arkadij Belinkov tikaye z druzhinoyu v Zahidnu Yevropu zgodom u SShA V cej zhe chas u Moskvi verstavsya p yatij tom Literaturnoyi enciklopediyi de mala vijti jogo stattya prisvyachena Yu Oksmanu Odnak vona ne mogla buti nadrukovana vid imeni zradnika Vitchizni Zavdyaki poserednictvu gollandskogo zhurnalista slavista Karela van Het Reve Belinkov diznavsya sho zastupnik golovnogo redaktora Korotkoyi literaturnoyi enciklopediyi Vasil Viktorovich Zhdanov pustiv u druk stattyu pidpisanoyu prizvishem jogo Zhdanova kuharki BibliografiyaArkadij Belinkov Yurij Tynyanov 2 e izd Moskva Sovetskij pisatel 1965 636 s Arkadij Belinkov Sdacha i gibel sovetskogo intelligenta Yurij Olesha Podgotovila k pechati N Belinkova Madrid 1976 687 s ISBN 84 399 4763 1 Arkadij Belinkov Sdacha i gibel sovetskogo intelligenta Yurij Olesha 2 e izd Predislovie M Chudakovoj M RIK Kultura 1997 539 s Arkadij Belinkov Nataliya Belinkova Rasprya s vekom V dva golosa M Novoe literaturnoe obozrenie 2008 640 s ISBN 978 5 86793 632 7 Arkadij Belinkov Rossiya i chyort Sankt Peterburg Izd vo zhurnala Zvezda 2000 284 s ISBN 5 7439 0071 X Primitki dlya rosijskoyi redakciyi Radio Svoboda 21 12 2015 Biografiya z sajtuMemorialu foto posilannya 3 bereznya 2016 u Wayback Machine na tvori A V Belinkova ta statti pro nogo Kniga v elektoronnomu viglyadi 26 sichnya 2016 u Wayback Machine na books google com Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Pro sho zauvazhuye mistectvoznavec Vadim Gayevskij u statti Metod Belinkova 22 bereznya 2015 u Wayback Machine Div spogad Viktora Kardina u citovanij statti Ivana Tolstogo Priem beloj sobachki 24 grudnya 2015 u Wayback Machine DzherelaBelinkov Arkadij Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Biografiya Belinkova 11 listopada 2016 u Wayback Machine sina Yuliya Danielya na sajti Memorialu