Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баранівський порцеляновий завод — одна з найстаріших в Україні порцелянових мануфактур. Упродовж понад двовікової історії завод став символом Баранівського регіону, а на гербі міста Баранівки з'явилося стилізоване зображення вази, що вказувало на розвиток у місті порцелянового виробництва.
| Тип | бізнес і підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | товариство з обмеженою відповідальністю |
| Галузь | порцелянове виробництво |
| Засновано | 1802 |
| Закриття (ліквідація) | 2013 |
| Штаб-квартира | Україна, 12700, Житомирська область, м.Баранівка, вул. Соборна, 55 |
| Ключові особи | Лаврентьєв Сергій Вячеславович |
| Співробітники | 1800 (2017) |
| Код ЄДРПОУ | 05502812 |
| bfz.com.ua | |
Історія
Польща та Російська імперія
Наприкінці XVIII століття на Українському Поліссі почало зароджуватися порцелянове виробництво. Заснували його брати та . По одним даним, мануфактура запрацювала у березні 1802 році, по іншим-у 1804р.
11 листопада 1803 року було підписано контракт між князями Адамом та Юзефом Любомирськими-Валевськими та Франциском де Мезер про купівлю 320 квадратних метрів землі з кількома будинками, кухонним флігелем, погребом та сараєм за 50 000 злотих.
З 1813 по 1814 р. фабрика належала Михайлу Мезеру, мала 100 робітників, посуду було продано на 17 679 руб.
У 1820 р. перейшла до синів-Костянтина та Северина, яким належала ще у 1845 р.
Першими майстрами-художниками були живописець В. Коваль та модельєр Скумаровський.
Вироби були настільки гарними, що на них звертали увагу навіть царі. При Олександрові I у Петербурзі були представлені вази з царським вензелем. А в 1825 році фабрика отримала право позначати свої вироби імперським державним гербом, що було своєрідним знаком якості. Зразки баранівської порцеляни ХІХ ст. зберігаються у музеях України та Польщі, зокрема у Краківському Музею Народовому.
Збереглися відомості про те, що у 1822 році було виготовлено одинадцять тисяч тарілок та понад вісімнадцять тисяч інших виробів, у 1828-му — 10,6 тисячі тарілок, 16,2 тисячі пар чашок, 23 тисячі інших виробів. Шкала цін у той час була такою: тарілки — від 72 копійок до 1 рубля 45 копійок, чашки — від 7 рублів 50 копійок до 36 рублів (пара), чайники — від 60 копійок до 18 рублів, ваза — від 5 рублів 40 копійок до 45 рублів. Білий сервіз коштував 42 рублі, з золотими прикрасами — від 87 до 240 рублів.
Цікаво, що столовий посуд виготовлявся лише в гарнітурах. Окрім глибоких, мілких, десертних, пиріжкових тарілок, вази для супу, двох мисочок для оселедця, салатника, до них входило п'ять таре́лів різної величини, підливник, «соустерин», глечик для компоту з покришкою. У 1838 році польський письменник Юзеф Крашевський у листі до батька в село Омельне Луцького повіту хвалився, що з Баранівки для нього привезли вазу, салатник, 18 глибоких і 54 мілких тарелів, дві кухонні дощечки, стільки ж мисочок і сільничок.
 | При въезде в местечко Барановку видна група строений, имеющих в совокупности вид помещичьей усадьбы, — это фарфоровая фабрика Мезеров. Она расположена под лесом на реке Случь, в одной версте от местечка... Глина вывозилась из-под деревни Кашперовка, что в 12 верстах от Барановки... |  |
З 1856 до 1859 р. було продано порцеляни на 7463 руб, фаянсу - на 3353 руб.
У 1884 р. фабрика належала гр. Грохольскій з річним обігом 3000 руб та 16 робітниками.
У 1895 році фабрику придбав Миколай Петрович Грипарі, після чого обіг зріс до 16 000 руб., кількість робітників - до 52.
На початку ХХ століття випуск столового посуду і ваз становив понад півтора мільйона штук. Наприклад, чайники виготовлялися такі: «Рафаель», «ріпка», «грань», «широка грань», «рококо», «чайник з каскою», «чайник водний», «чайник доливний», «чайник для шинку». «Конде і троянда», «Отелло і Мірель», «Рафаель» — назви молочників. Блюдця і чашки класифікувалися так: «гладенькі», «конічні», «манжет», «гавіленд», «паризькі», «американські», «гранчасті». А діапазон збуту визначався гаслом: «По всій Росії і Сибіру».
Придбавши фабрику у приватну власність, комерсант Грипарі так визначив головний напрям її діяльності: «Впровадження іноземних найновіших моделей вишуканих фасонів, щоб кожен з покупців міг за невисоку плату придбати виріб, який нескільки не поступатимється за міцністю, прозорістю і обробкою декорації дорогому закордонному аналогу».
Грипарі відрядив сина Петра стажером на одне з найпередовіших у той час в Європі керамічних підприємств — у Лімож (Франція). Натомість звідти запросив на роботу фахівця з проектування форм посуду та художника з розпису порцеляни. Увагу колекціонерів з усього світу приваблювала порцеляна з Баранівки на міжнародних виставках: у Венеції (1910 рік), Римі (1911 рік), Барселоні (1913 рік), Лондоні (1913—1914 роки).
Фабрика переживала спади й злети. Виробляла і цеглу, і каналізаційні труби, кількість працівників скорочувалась до півсотні.
БФЗ за часів СРСР
Вперше в Україні на Баранівському заводі було освоєне утильне та декоративне випалювання фарфорових виробів у конвеєрних печах, вакуумування фарфорової маси та ін.
У 1950 на БФЗ було виготовлено 17001 тис. фарфорових виробів. У 1976р.кількість зросла до 39 924 тис.
У 70-ті р.р. на заводі трудилися такі майстри-художники як А. Діброва, Г. Гончарук, В. Спиця. Підприємство випускало як вишукані столові сервізи та гарнітури, декоративні вироби, так і повсякденний посуд-чашки, тарілки та ін. За часів СРСР продукція заводу користувалась постійним високим попитом населення, вироби були відзначені на багатьох міжнародних ярмарках та виставках.
Робота підприємства була зафіксована у документально-пропагандистських фільмах тих часів - Кіножурнал "Радянська Україна" , "Поліське Намисто".
При фабриці було засновано музей, який працює з 1950 року. Там зберігаються зразки продукції, яким десятки і сотні років - з 1820-х до середини 1990-х років. Музей діє і після закриття заводу.
Банкрутство
Виробництво припинилося 2010 року. У травні 2012 року на заводі почалися проблеми у зв'язку з боргом у розмірі 1,9 млн грн, що спричинило позов Пенсійного фонду в Житомирській області, який наполягав на проведенні процедури банкрутства. У той час активи підприємства було продано трьом структурам, які перепродали нерухоме майно безлічі дрібних осіб. Історія заводу закінчилася судовим рішенням, згідно з яким завод визнано банкрутом. Остаточно завод припинив існування 2013 року.
Література
- Корусь О. П. Валентина Покосовська. Скульптура та розпис. Баранівський фарфоровий завод. Каталог / Корусь Олена Павлівна – К. : ФОП Маслаков, 2021. – 120 с.: іл.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
- Soubise Bisier,, Gustav (1913). (pol) . Warszawa. с. 3. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- під.ред М.Бажана (1977). (укр) . Київ: Головна редакція УРЕ. с. т.І, с.352. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- . zbiory.mnk.pl. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- М.Теодорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии» (1888)
- (укр) . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 25.03.20.
- "Поліське намисто", 1970 (Барановский фарфоровый завод) (укр) . Процитовано 25.03.20.
Посилання
- Історія Баранівського фарфору [ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- БАРАНІВСЬКИЙ ПОРЦЕЛЯНОВИЙ ЗАВОД, ТОВ [ 24 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 9 травня 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
- Клейма Баранівського ФЗ. https://forum.violity.com/viewtopic.php?t=1131709 [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baranivskij porcelyanovij zavod odna z najstarishih v Ukrayini porcelyanovih manufaktur Uprodovzh ponad dvovikovoyi istoriyi zavod stav simvolom Baranivskogo regionu a na gerbi mista Baranivki z yavilosya stilizovane zobrazhennya vazi sho vkazuvalo na rozvitok u misti porcelyanovogo virobnictva Baranivskij porcelyanovij zavodTip biznes i pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyuGaluz porcelyanove virobnictvoZasnovano 1802Zakrittya likvidaciya 2013Shtab kvartira Ukrayina 12700 Zhitomirska oblast m Baranivka vul Soborna 55Klyuchovi osobi Lavrentyev Sergij VyacheslavovichSpivrobitniki 1800 2017 Kod YeDRPOU 05502812bfz com uaIstoriyaPolsha ta Rosijska imperiya Naprikinci XVIII stolittya na Ukrayinskomu Polissi pochalo zarodzhuvatisya porcelyanove virobnictvo Zasnuvali jogo brati ta Po odnim danim manufaktura zapracyuvala u berezni 1802 roci po inshim u 1804r 11 listopada 1803 roku bulo pidpisano kontrakt mizh knyazyami Adamom ta Yuzefom Lyubomirskimi Valevskimi ta Franciskom de Mezer pro kupivlyu 320 kvadratnih metriv zemli z kilkoma budinkami kuhonnim fligelem pogrebom ta sarayem za 50 000 zlotih Z 1813 po 1814 r fabrika nalezhala Mihajlu Mezeru mala 100 robitnikiv posudu bulo prodano na 17 679 rub Zobrazhennya Baranivskoyi vazi na gerbi mista U 1820 r perejshla do siniv Kostyantina ta Severina yakim nalezhala she u 1845 r Pershimi majstrami hudozhnikami buli zhivopisec V Koval ta modelyer Skumarovskij Virobi buli nastilki garnimi sho na nih zvertali uvagu navit cari Pri Oleksandrovi I u Peterburzi buli predstavleni vazi z carskim venzelem A v 1825 roci fabrika otrimala pravo poznachati svoyi virobi imperskim derzhavnim gerbom sho bulo svoyeridnim znakom yakosti Zrazki baranivskoyi porcelyani HIH st zberigayutsya u muzeyah Ukrayini ta Polshi zokrema u Krakivskomu Muzeyu Narodovomu Zbereglisya vidomosti pro te sho u 1822 roci bulo vigotovleno odinadcyat tisyach tarilok ta ponad visimnadcyat tisyach inshih virobiv u 1828 mu 10 6 tisyachi tarilok 16 2 tisyachi par chashok 23 tisyachi inshih virobiv Shkala cin u toj chas bula takoyu tarilki vid 72 kopijok do 1 rublya 45 kopijok chashki vid 7 rubliv 50 kopijok do 36 rubliv para chajniki vid 60 kopijok do 18 rubliv vaza vid 5 rubliv 40 kopijok do 45 rubliv Bilij serviz koshtuvav 42 rubli z zolotimi prikrasami vid 87 do 240 rubliv Cikavo sho stolovij posud vigotovlyavsya lishe v garniturah Okrim glibokih milkih desertnih pirizhkovih tarilok vazi dlya supu dvoh misochok dlya oseledcya salatnika do nih vhodilo p yat tare liv riznoyi velichini pidlivnik sousterin glechik dlya kompotu z pokrishkoyu U 1838 roci polskij pismennik Yuzef Krashevskij u listi do batka v selo Omelne Luckogo povitu hvalivsya sho z Baranivki dlya nogo privezli vazu salatnik 18 glibokih i 54 milkih tareliv dvi kuhonni doshechki stilki zh misochok i silnichok Pri vezde v mestechko Baranovku vidna grupa stroenij imeyushih v sovokupnosti vid pomeshichej usadby eto farforovaya fabrika Mezerov Ona raspolozhena pod lesom na reke Sluch v odnoj verste ot mestechka Glina vyvozilas iz pod derevni Kashperovka chto v 12 verstah ot Baranovki Z 1856 do 1859 r bulo prodano porcelyani na 7463 rub fayansu na 3353 rub U 1884 r fabrika nalezhala gr Groholskij z richnim obigom 3000 rub ta 16 robitnikami U 1895 roci fabriku pridbav Mikolaj Petrovich Gripari pislya chogo obig zris do 16 000 rub kilkist robitnikiv do 52 Na pochatku HH stolittya vipusk stolovogo posudu i vaz stanoviv ponad pivtora miljona shtuk Napriklad chajniki vigotovlyalisya taki Rafael ripka gran shiroka gran rokoko chajnik z kaskoyu chajnik vodnij chajnik dolivnij chajnik dlya shinku Konde i troyanda Otello i Mirel Rafael nazvi molochnikiv Blyudcya i chashki klasifikuvalisya tak gladenki konichni manzhet gavilend parizki amerikanski granchasti A diapazon zbutu viznachavsya gaslom Po vsij Rosiyi i Sibiru Pridbavshi fabriku u privatnu vlasnist komersant Gripari tak viznachiv golovnij napryam yiyi diyalnosti Vprovadzhennya inozemnih najnovishih modelej vishukanih fasoniv shob kozhen z pokupciv mig za nevisoku platu pridbati virib yakij neskilki ne postupatimyetsya za micnistyu prozoristyu i obrobkoyu dekoraciyi dorogomu zakordonnomu analogu Gripari vidryadiv sina Petra stazherom na odne z najperedovishih u toj chas v Yevropi keramichnih pidpriyemstv u Limozh Franciya Natomist zvidti zaprosiv na robotu fahivcya z proektuvannya form posudu ta hudozhnika z rozpisu porcelyani Uvagu kolekcioneriv z usogo svitu privablyuvala porcelyana z Baranivki na mizhnarodnih vistavkah u Veneciyi 1910 rik Rimi 1911 rik Barseloni 1913 rik Londoni 1913 1914 roki Fabrika perezhivala spadi j zleti Viroblyala i ceglu i kanalizacijni trubi kilkist pracivnikiv skorochuvalas do pivsotni BFZ za chasiv SRSR Keramika 1930h rokiv Baranivskogo porcelyanovogo zavodu u muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Chashka BFZ 60 ti r r HH st Vpershe v Ukrayini na Baranivskomu zavodi bulo osvoyene utilne ta dekorativne vipalyuvannya farforovih virobiv u konveyernih pechah vakuumuvannya farforovoyi masi ta in U 1950 na BFZ bulo vigotovleno 17001 tis farforovih virobiv U 1976r kilkist zrosla do 39 924 tis U 70 ti r r na zavodi trudilisya taki majstri hudozhniki yak A Dibrova G Goncharuk V Spicya Pidpriyemstvo vipuskalo yak vishukani stolovi servizi ta garnituri dekorativni virobi tak i povsyakdennij posud chashki tarilki ta in Za chasiv SRSR produkciya zavodu koristuvalas postijnim visokim popitom naselennya virobi buli vidznacheni na bagatoh mizhnarodnih yarmarkah ta vistavkah Robota pidpriyemstva bula zafiksovana u dokumentalno propagandistskih filmah tih chasiv Kinozhurnal Radyanska Ukrayina Poliske Namisto Pri fabrici bulo zasnovano muzej yakij pracyuye z 1950 roku Tam zberigayutsya zrazki produkciyi yakim desyatki i sotni rokiv z 1820 h do seredini 1990 h rokiv Muzej diye i pislya zakrittya zavodu BankrutstvoVirobnictvo pripinilosya 2010 roku U travni 2012 roku na zavodi pochalisya problemi u zv yazku z borgom u rozmiri 1 9 mln grn sho sprichinilo pozov Pensijnogo fondu v Zhitomirskij oblasti yakij napolyagav na provedenni proceduri bankrutstva U toj chas aktivi pidpriyemstva bulo prodano trom strukturam yaki pereprodali neruhome majno bezlichi dribnih osib Istoriya zavodu zakinchilasya sudovim rishennyam zgidno z yakim zavod viznano bankrutom Ostatochno zavod pripiniv isnuvannya 2013 roku LiteraturaKorus O P Valentina Pokosovska Skulptura ta rozpis Baranivskij farforovij zavod Katalog Korus Olena Pavlivna K FOP Maslakov 2021 120 s il ISBN 978 617 7993 82 6Div takozhPorcelyano fayansova promislovist Ukrayini Mezhigirska fayansova fabrika Korecka porcelyana Porcelyana Belleek Polonska keramika Hmelnichchina Mariupol keramichni zavodi Nacionalnij arhiv ukrayinskogo goncharstvaPrimitki Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 29 sichnya 2014 Soubise Bisier Gustav 1913 pol Warszawa s 3 Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 pid red M Bazhana 1977 ukr Kiyiv Golovna redakciya URE s t I s 352 Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 zbiory mnk pl Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 M Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii 1888 ukr Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 25 03 20 Poliske namisto 1970 Baranovskij farforovyj zavod ukr Procitovano 25 03 20 PosilannyaIstoriya Baranivskogo farforu 24 kvitnya 2018 u Wayback Machine BARANIVSKIJ PORCELYaNOVIJ ZAVOD TOV 24 listopada 2018 u Wayback Machine https www ukrinform ua Ukrinform 9 travnya 2018 Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 11 travnya 2019 Klejma Baranivskogo FZ https forum violity com viewtopic php t 1131709 1 bereznya 2018 u Wayback Machine