Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́рецька порцеля́на — загальна назва порцеляни, що вироблялася наприкінці XVIII століття в місті Корець (нині Рівненська область). Одна з найперших порцелянових мануфактур на території сучасної України.
Ініціативний Юзеф Клеменс Чарторийський
Корець у XVIII столітті обрав магнатською резиденцією власник — Юзеф Чарторийський. У 1780-х роках він перебудовує Корецький замок на ефектну князівську резиденцію в стилі бароко.
Не обмежений в грошах, він заснував у місті майстерні з виготовлення меблів, виробництво якої продовжувалося і після його смерті. На Волині діяли його мануфактури з вироблення сукна, полотна, фаянсу в Городищі, шкіряних виробів і виготовлення поясів у Меджибожі тощо.
Історія мануфактури
Порцелянове виробництво у Корці — перша спроба створити порцеляну на теренах України. Польський часопис «Волинь блажен» за 1896 рік пише:
...Творцем корецького порцелянового заводу був Юзеф Клемент Чорториський, князь в Корці, людина освічена, мудрий і розумний господар величезних володінь на Волині. Коли осів у Корці, то розпочав роботу над тим, щоб у маєтку розвивалась промисловість, і вдихнув у містечко, що вже занепадало, нове життя. Тому з'явилися тут двоповерхові кам'яні будинки, садки і костели, але окрасою була чудова князівська резиденція, що розташувалася неподалік Корця: Головниця з її красивим французьким парком і прекрасною оранжереєю. Дорога до палацу вела через чарівну долинку Корчика серед скель, тополь і верб, тому була улюбленим місцем мешканців цього містечка... ...Чорториський був людиною передбачливою, турботливою, бережливою. У його володіннях були фабрики: сукна, полотна, меблів, але перш за все порцеляни та фаянсу.
Виробництво було засноване в 1784 році, а на посаду директора фабрики запросили Франтішека Мезера, молодого, але вже досвідченого й талановитого кераміста, француза за походженням. Саме він та його брат Михаїл розробили рецепт виготовлення порцеляни з місцевих глин. Перед заснуванням фабрики зразки місцевих глин були дані на аналіз керамістам Мейсена, які підтвердили можливість виготовлення з них якісної порцеляни. З самого початку заснування фабрика наслідувала стилістику саксонської порцеляни 1770-1780-х років і виробляла посуд для заможних людей. З самого моменту заснування це було акціонерне підприємство — уставний капітал було отримано в 1784–1787 роках завдяки продажу 22 акцій по 1000 злотих кожна. Виробництво виявилось прибутковим: прибуток на кожну акцію на рік ставав близько 300 злотих.
Емблемою (клеймом) фабрики приблизно з 1790 р. стало зображення Ока Провидіння в трикутнику (символ, поширений у тогочасній церковній емблематиці Речі Посполитої — імовірно, натяк на місцевий францисканський кляштор Святої Трійці). За даними відомої краєзнавчої праці М.Балінського й Т.Ліпінського «Старожитня Польща», «знаки ті були позолочені (1790 — 1797), а пізніше блакитні й червоні».
У 1793 р. тут працювало коло 1.000 робітників, було 86 токарських варстатів і місячно виробляли до 20.000 штук посуду.В малярському відділі працювало 73 малярів під проводом Собінського. Серед малярів особливо відзначалося Григорій Хомицький, Антін Гаєвський і Блюман.
Продаж продукції було налагоджено через магазини в різних кінцях тогочасної Речі Посполитої: Варшаві, Бердичеві на Поділлі та у Костянтинові на Волині, а також, через закордонні замовлення. Продажі на місяць доходили до дванадцяти тисяч предметів. На замовлення генерал-губернатора Тутульмина було виготовлено вишуканий кавовий сервіз для російської імператриці Катерини ІІ.
Після розділу Польщі, у 1795 році кн.Чарторийський виїхав з Корця до Дрездена, Мезер-до Томашова, виробництво почало занепадати. Уночі 1 січня 1797 року на фабриці трапилася велика пожежа, яка знищила запаси матеріалу, будівлі та готові вироби.
Корецьку фабрику наново відбудовано в 1801 році, а від 1804 р. директором її став француз Merault із відомої фабрики в Севр, звідки Мероль привіз і майстрів. Працюючи до 1815 р., Мероль підніс фабрику на високий рівень.
В 1800-х роках на фабриці працювало близько 200 робітників. Приблизно така сама кількість (220 чол.) працювала в той самий час на Імператорському порцеляновому заводі у Санкт-Петербурзі.
Фабрика продукувала вироби до 1831 року. Поки потроху не прийшла у занепад. Причиною тому були як економічні, так і політичні чинники. Проте традиції Корця не загубилися — наслідувачем його можна назвати всім відому Баранівку, яку заснував той самий Мезер. Тож виходить, що фабрика працювала близько 40 років і встигла випустити значну кількість виробів, достатньо велика кількість який дійшла до нашого часу і зберігається у багатьох приватних та державних збірках і музеях. В Україні наочно побачити вироби фабрики можна в Львівському музеї меблів та порцеляни, а також у Києві — в Музеї декоративно ужиткового мистецтва України. Поодинокі речі є і в інших музеях. Великі збірки Корецької порцеляни є у колекціях музеїв Польщі, перш за все у Кракові та Варшаві, також у Відні. Сьогодні на антикварному ринку речі цього заводу трапляються дуже-дуже рідко. А за ціною наближаються до ціни російської порцеляни, яка вже з десяток років б'є всі рекорди продажів.
Зразки Корецької порцеляни
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корецька порцеляна
- Олена Крушинська. Корець як модель забутого історичного містечка [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (Перевірено 18 серпня 2012)
- Некороновані королі Чарторийські [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. – Луцьк, 2000. – 144 с.
- Рычков П. А. Дорогами Южной Ровенщины. – М.: Искусство, 1989. – 176 с.
- . sbc.wbp.kielce.pl. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- . Артес (укр.). 22 січня 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- Muzeum Narodowe w Krakowie - zbiory cyfrowe. zbiory.mnk.pl. Процитовано 23 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko recka porcelya na zagalna nazva porcelyani sho viroblyalasya naprikinci XVIII stolittya v misti Korec nini Rivnenska oblast Odna z najpershih porcelyanovih manufaktur na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Marki Koreckoyi porcelyani Iniciativnij Yuzef Klemens ChartorijskijKorec u XVIII stolitti obrav magnatskoyu rezidenciyeyu vlasnik Yuzef Chartorijskij U 1780 h rokah vin perebudovuye Koreckij zamok na efektnu knyazivsku rezidenciyu v stili baroko Ne obmezhenij v groshah vin zasnuvav u misti majsterni z vigotovlennya mebliv virobnictvo yakoyi prodovzhuvalosya i pislya jogo smerti Na Volini diyali jogo manufakturi z viroblennya sukna polotna fayansu v Gorodishi shkiryanih virobiv i vigotovlennya poyasiv u Medzhibozhi tosho Istoriya manufakturiPorcelyanove virobnictvo u Korci persha sproba stvoriti porcelyanu na terenah Ukrayini Polskij chasopis Volin blazhen za 1896 rik pishe Tvorcem koreckogo porcelyanovogo zavodu buv Yuzef Klement Chortoriskij knyaz v Korci lyudina osvichena mudrij i rozumnij gospodar velicheznih volodin na Volini Koli osiv u Korci to rozpochav robotu nad tim shob u mayetku rozvivalas promislovist i vdihnuv u mistechko sho vzhe zanepadalo nove zhittya Tomu z yavilisya tut dvopoverhovi kam yani budinki sadki i kosteli ale okrasoyu bula chudova knyazivska rezidenciya sho roztashuvalasya nepodalik Korcya Golovnicya z yiyi krasivim francuzkim parkom i prekrasnoyu oranzhereyeyu Doroga do palacu vela cherez charivnu dolinku Korchika sered skel topol i verb tomu bula ulyublenim miscem meshkanciv cogo mistechka Chortoriskij buv lyudinoyu peredbachlivoyu turbotlivoyu berezhlivoyu U jogo volodinnyah buli fabriki sukna polotna mebliv ale persh za vse porcelyani ta fayansu Virobnictvo bulo zasnovane v 1784 roci a na posadu direktora fabriki zaprosili Frantisheka Mezera molodogo ale vzhe dosvidchenogo j talanovitogo keramista francuza za pohodzhennyam Same vin ta jogo brat Mihayil rozrobili recept vigotovlennya porcelyani z miscevih glin Pered zasnuvannyam fabriki zrazki miscevih glin buli dani na analiz keramistam Mejsena yaki pidtverdili mozhlivist vigotovlennya z nih yakisnoyi porcelyani Z samogo pochatku zasnuvannya fabrika nasliduvala stilistiku saksonskoyi porcelyani 1770 1780 h rokiv i viroblyala posud dlya zamozhnih lyudej Z samogo momentu zasnuvannya ce bulo akcionerne pidpriyemstvo ustavnij kapital bulo otrimano v 1784 1787 rokah zavdyaki prodazhu 22 akcij po 1000 zlotih kozhna Virobnictvo viyavilos pributkovim pributok na kozhnu akciyu na rik stavav blizko 300 zlotih Emblemoyu klejmom fabriki priblizno z 1790 r stalo zobrazhennya Oka Providinnya v trikutniku simvol poshirenij u togochasnij cerkovnij emblematici Rechi Pospolitoyi imovirno natyak na miscevij franciskanskij klyashtor Svyatoyi Trijci Za danimi vidomoyi krayeznavchoyi praci M Balinskogo j T Lipinskogo Starozhitnya Polsha znaki ti buli pozolocheni 1790 1797 a piznishe blakitni j chervoni U 1793 r tut pracyuvalo kolo 1 000 robitnikiv bulo 86 tokarskih varstativ i misyachno viroblyali do 20 000 shtuk posudu V malyarskomu viddili pra cyuvalo 73 malyariv pid provodom Sobinskogo Sered malyariv osoblivo vidznachalosya Grigorij Homickij Antin Gayevskij i Blyuman Prodazh produkciyi bulo nalagodzheno cherez magazini v riznih kincyah togochasnoyi Rechi Pospolitoyi Varshavi Berdichevi na Podilli ta u Kostyantinovi na Volini a takozh cherez zakordonni zamovlennya Prodazhi na misyac dohodili do dvanadcyati tisyach predmetiv Na zamovlennya general gubernatora Tutulmina bulo vigotovleno vishukanij kavovij serviz dlya rosijskoyi imperatrici Katerini II Pislya rozdilu Polshi u 1795 roci kn Chartorijskij viyihav z Korcya do Drezdena Mezer do Tomashova virobnictvo pochalo zanepadati Unochi 1 sichnya 1797 roku na fabrici trapilasya velika pozhezha yaka znishila zapasi materialu budivli ta gotovi virobi Korecku fabriku nanovo vidbudovano v 1801 roci a vid 1804 r direktorom yiyi stav francuz Merault iz vidomoyi fabriki v Sevr zvidki Merol priviz i majstriv Pracyuyuchi do 1815 r Merol pidnis fabriku na visokij riven V 1800 h rokah na fabrici pracyuvalo blizko 200 robitnikiv Priblizno taka sama kilkist 220 chol pracyuvala v toj samij chas na Imperatorskomu porcelyanovomu zavodi u Sankt Peterburzi Fabrika produkuvala virobi do 1831 roku Poki potrohu ne prijshla u zanepad Prichinoyu tomu buli yak ekonomichni tak i politichni chinniki Prote tradiciyi Korcya ne zagubilisya nasliduvachem jogo mozhna nazvati vsim vidomu Baranivku yaku zasnuvav toj samij Mezer Tozh vihodit sho fabrika pracyuvala blizko 40 rokiv i vstigla vipustiti znachnu kilkist virobiv dostatno velika kilkist yakij dijshla do nashogo chasu i zberigayetsya u bagatoh privatnih ta derzhavnih zbirkah i muzeyah V Ukrayini naochno pobachiti virobi fabriki mozhna v Lvivskomu muzeyi mebliv ta porcelyani a takozh u Kiyevi v Muzeyi dekorativno uzhitkovogo mistectva Ukrayini Poodinoki rechi ye i v inshih muzeyah Veliki zbirki Koreckoyi porcelyani ye u kolekciyah muzeyiv Polshi persh za vse u Krakovi ta Varshavi takozh u Vidni Sogodni na antikvarnomu rinku rechi cogo zavodu traplyayutsya duzhe duzhe ridko A za cinoyu nablizhayutsya do cini rosijskoyi porcelyani yaka vzhe z desyatok rokiv b ye vsi rekordi prodazhiv Zrazki Koreckoyi porcelyaniDiv takozhChartorijski Franc Mezer Volokitinska porcelyanova manufaktura Mezhigirska fayansova fabrika Muzej mebliv ta porcelyani v Lvovi Nacionalnij arhiv ukrayinskogo goncharstva Porcelyanovi ikonostasi MiklashevskogoPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korecka porcelyana Olena Krushinska Korec yak model zabutogo istorichnogo mistechka 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Perevireno 18 serpnya 2012 Nekoronovani koroli Chartorijski 22 grudnya 2014 u Wayback Machine DzherelaPanasenko O Yakubec L Korec i Korechchina istoriya Luck 2000 144 s Rychkov P A Dorogami Yuzhnoj Rovenshiny M Iskusstvo 1989 176 s sbc wbp kielce pl Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Artes ukr 22 sichnya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Muzeum Narodowe w Krakowie zbiory cyfrowe zbiory mnk pl Procitovano 23 bereznya 2020