Полонська кераміка (Хмельниччина) — традиція та історія керамічного виробництва у містечку Полонне, Україна.
Відомості
Наявність якісних глин і гончарів зробила можливим керамічне виробництво в Полонному. Письмові джерела про нього відомі з 19 ст., хоча саме виробництво розпочалося набагато раніше.
Злам 18-19 ст. в Україні пройшов під зацікавленістю до керамічного і порцелянового виробництва, адже це обіцяло прибутки ремісникам і великим поміщицьким господарствам на кшталт Волокитина, Корця тощо.
Для започаткування порцелянового виробництва потрібні природні поклади каоліну, глин, кварцового піску тощо. Все це і було знайдене у передмістях Полонного. Існувала і невеличка фаянсова мануфактура підприємця Зусмана неподалік залізниці.
Невеличка кустарна майстерня з виробництва порцеляни вже існувало в селі Горошки на околиці Полонного. Майстерню і вважають попередницею керамічного і порцелянового виробництва у містечку. В добу першого запровадження капіталізму в краї на початку 1890-х років порцелянове виробництво у Полонному започаткував Мойсей Бричкін. Справою займались сам Бричкін, його сини та брат.
Навіть для Бричкіна це була нова галузь, тому у пригоді були ентузіазм, первісний капітал і творче ставлення до справи. М. Бричкін придбав у А. Бахмутовського невеличку кустарну майстерню з виробництва керамічних речей, котра існувала у селі Горошки приблизно з 1865 року, і зробив тут капітальну реконструкцію. До 1895 року тут вибудували новий горн і господарсько-виробничі приміщення. Кількість приміщень досягла чотирьох і всі вони нагадували сільські споруди на площі близько 170 кв. м. Підприємство отримало назву «Ляльковий завод Бричкіна», бо планувалось виробництво порцелянових скульптур малого розміру. Шамот і тверду сировину мололи з допомогою коней. Приміщення для розпису (красильня) була розташована поряд із житловим будинком власника. В красильні працювало близько двадцяти місцевих художників
«Ляльковий завод Бричкіна» за один місяць роботи спромігся виробляти близько 5-6 тисяч зразків. Серед них — керамічні горщики для кімнатних рослин, кабінетні каламарі і порцелянова пластика.
Відомості про М. Бричкіна
Порцелянові вироби поціновують особливо тоді, коли вони мають власну специфіку і несхожість з іншими виробництвами. Цим опікувався сам Мойсей Бричкін. Збережені відомості, що він відвідував базари і місцеві ярмарки Поділля і Волині з метою пошуку і придбання цікавих керамічних виробі. А потім виступав на власному виробництві як ще один модельмейстер (скульптор).
Порцелянова маса полонської кераміки була різного кольоруВолин біла, зеленувата, інших відтінків. В порцеляновій пластиці переважали побутові мотиви чи тварини — «Олені», «Журавель», «Русалка», «Коваль», «Хлопі», у невеликій кількості виробляли і фігурки релігійної тематики.
У 20 ст.
В роки 1-ї світової війни (1914-1948) виробництво скоротилося, а потім і завмерло. Уповоєнний період і при владі більшовиків Бричкіну дозволили відновити виробництва, незважаючи на пошкодження частки його виробничих споруд у селі Горошки. Бричкін працював приблизно до 1925 року. У місті Полонне заснували нове керамічне виробництво, куди приєднався сам Бричкін, що декларував про призупинення виробництва у Горошках. На нове підприємство «Керамік» перейшли найбільш кваліфіковані робітники з Горошок, сюди перевезли з Горошок навіть частку виробничих механізмів. Назва «Керамік» зберігалась за Полонським підприємством до 1956 року. За рішенням місцевого пролетаріату колишнього підприємця Бричкіна (фахового менеджера і модельмейстера) вислали геть з Полонного.
Виникає нова тематика у порцеляновій пластиці — «Футболісти», «Діти», «Шахтарі», порцелянові портрети відомих літераторів минулого — «Олександр Пушкін», «Тарас Шевченко», «Микола Гоголь». Підприємство «Керамік» залучили як складову частину до Українського Художнього о Промислового Союзу.
Від німецьких загарбників Полонне звільнила 3 січня 1944 року армія Першого Українського Фронту. Керамічне виробництво помітно скоротилося і перебувало у фазі стагнації. Відновлення затяглося на певний період. На підприємство запросили випускників Одеського та Київського художніх училищ. Сім робітників підприємства булі відіслані на стажування до Ленінградського порцелянового заводу імені М.Ломоносова.
З 1 жовтня 1956 року підприємство «Керамік» отримало нову назву — Полонський завод художньої кераміки.
Див. також
Посилання
Джерела
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет