Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баниця (пол. Banica) — колишнє лемківське село, а тепер — присілок Кривого Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Належить до ґміни Сенкова.
Присілок  Координати H G O
 Баниця у Вікісховищі |
Розташування
Лежить у Низьких Бескидах, у долині потоку Завоя — лівої притоки річки Віслока.
1 км до центру села, 10 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 16 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 114 км до центру воєводства — міста Краків, 12 км до кордону зі Словаччиною.
Історія
Перша згадка про село походить з 1629 р., коли в селі налічувалося 4 господарства волоські, дві родини комірників і солтис Федір, загалом 36 осіб. У 1665 р. було 77 осіб у 13 господарствах. Після поділу Польщі село в уряду Австрії закупив останній бецький староста Вільгельм Семенський. В 1785 р. в селі проживало 133 особи, у тому числі 5 євреїв.
Релігія
У селі ніколи не було церкви і воно відносилося до парафії у Кривому. В започаткованих в 1784 р. метриках у Кривому підписувався тамтешній душпастир о. Андрей Криницький як «parochus Krywiensis». У 1819 р. Криве приєднане дочірнім до Воловця. Парохом Кривого і Воловця став спершу о. Андрей Криницький, хоч підписувався ще якийсь час, як завідатель Воловця, а в 1825 р. о. Іоан Ляховський з осідком у Воловці. У XIX ст. після пожежі у Кривому збудували нову церкву і школу, до якої ходили також діти з Ясьонки і Баниці. Однак церква і школа знову згоріли в 1902 р. Задля тимчасового проведення служби придбали і перевезли стару церкву з Радоцини, а дітей учили в пустій хижі в Ясьонці. За 5 років звели нову церкву силами селян трьох сіл та емігрантів до США, яких було по кілька з кожної родини.
Перша світова війна
Перед самою Першою світовою війною в 1914 р. священик втік до Росії, забравши з собою всі метричні книги і плебанські документи. Кількох чоловіків мобілізували до австрійської ариії. На початку війни в Талергоф за москвофільство були вивезені Ваньо Смий, Йоан Сайферт, Федір Журав і Федір Бігуняк — лише Ваньо Смий повернувся. Решта селян з радістю чекали «звільнення від Австрії», однак прихід російських військ приніс селянам обов'язок їх годувати. В селян було забрано всі запаси збіжжя і сіна, птицю і худобу, а залишено тільки по одній корові на родину, та й ту не було чим годувати. Запанував жахливий голод і серед ослаблених голодом селян почалися епідемії та численні смерті в кожній родині. В 1915 р. на території села точилися запеклі бої, від яких постраждало село.
Друга Річ Посполита
Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. поляки спробували мобілізувати жителів Баниці до польської армії, однак ті переховувались до кінця війни в навколишніх лісах. Поступово селяни гуртом відбудували зруйноване. Збудували в 1934—1936 рр. школу, куди прислали двох поляків які не володіли лемківською мовою, вели уроки тільки польською. В 1930-х роках також звели дерев'яну каплицю.
Довкола села було багато лісу, здебільшого хвойного. Кожен господар мав свій ліс і це було справжнім багатством. Якщо мав чим завезти деревину до Горлиць, то міг стверджувати, що гроші ростуть у лісі. Люди однак господарювали ощадливо і берегли ліс для дітей. Використовували тільки на побудову хат, виробництво ґонту та на опалення. Однак ці вікові ліси були варварськи вирубані після виселення лемків.
Більшість жителів Баниці перейшла до Польської православної церкви в 1927—1928 рp., родини Івана Шкимби, Івана Гуреша і Петра Ротка перейшли на баптизм, лиш кілька родин зберегли віру батьків і продовжували ходити до церкви в Кривому. Вони брали участь у будівництві там плебанії, після побудови якої в 1933 р. осідок греко-католицької парохії Горлицького деканату перенесено з Воловця до Кривого. А нові адепти православ'я збудували в селі каплицю, яка після їхнього виїзду в СРСР занепала і в 1981 р. розвалилася.
У селі було чисто лемківське населення: з 270 жителів села — усі 270 українці.
Друга світова війна
Після приходу німців школу віддали українцям і уроки до 1945 р. вела українською мовою дружина Андрія Сейферта. Також почали догодовувати дітей: давали хліб з маргарином чи мармеладом, макарони, чорну каву. Німцями був призначений солтис на три села Гриць Кець з Баниці, підсолтисом — Семан Смий з Ясьонки, війтом гміни Гладишів (до неї ввійшло село) — Кобаний, комендантом поліції — німець Дуве. З початку 1940 р. до Німеччини на підневільну працю вивезли кільканадцять осіб. Усіх німці обклали високими контингентами молока і худоби та примушували працювати на дуже важкому вивезенні деревини. В 1944 р. всіх примушували копати окопи коло Снітниці. Утворена з жителів Баниці банда на чолі з Лукашем Шкимбою грабувала і вбивала подорожніх коло Маластівського перевалу в 1943—1944 рр. Першим з них застрелили Лукаша Шкимбу в засідці між Свіржовою Руською і Бортним, а решту — 13 чоловіків заарештували і розстріляли. Тільки Стефан Ґелєта втік і ховався по довколішніх лісах, а після приходу Червоної Ариії був поставлений комендантом управління державної безпеки в Горлицях, швидко арештував і розстріляв багатьох: січовиків, священиків, солтисів (у тому числі Кеця з Баниці) та інших. Лиш недовго він вислужувався, бо ще в травні 1945 р. був злапаний і повішений повстанцями, коли ночував у родичів у Баниці. Поховали його на цвинтарі у Кривому і на могилі поставили радянську зірку.
28 серпня 1944 року між Кривим і Баницею розбився з 7 поляками — потім їм поляки поставили пам'ятник без вказівки імен та з неправильною датою і маркою літака.
В перших числах січня 1945 р. ішли вперті бої, 17 січня німці відступили.
Післявоєнна трагедія
| Цей розділ не містить . (грудень 2021) |
Після приходу Червоної Армії більшість (90 %) виїхали в СРСР, де найбільше осіло у Львівській і Тернопільській областях; лишилися тільки родини Петра Феша, Івана Шкимби, Павла Кирила, Федька Ферта, Івана Гуреша, Андрія Сайферта і Петра Сайферта (ледве понад 50 осіб) та кілька тих, що повернулися з Німеччини. Спорожнілі хати польська влада продавала полякам, а ті розбирали їх на паливо. Розібрано школу і вивезено до Гладишова.
На початку 1946 р. в околицях села з'явилися повстанці УПА, які мали свої бази на Маґуричу і Чертежу. Вцілілі мешканці села стали замісною ціллю для Війська Польського, яке боялося йти в ліс. Його патрулі тероризували мешканців села. Під час одного з нічних нальотів застрелили сонного Василя Бибеля, що переселився з Кривого з дружиною, котра повернулася з Німеччини. Кілька чоловіків прилучилися до повстанців — ті, хто повернулися з Німеччини і СРСР. Пізно восени 1946 р. відділ УПА повертався з весілля в Пантні і заночував у селі. За їх слідом прийшла облава. Попри те, що один із пастушків прибіг із тривогою, лише кільком вдалося вирватися, решта ж повстанців загинули або попали в полон пораненими. Загинули також і цивільні жителі села, а дві хати були спалені разом із повстанцями. Після бою мешканці села були зігнані докупи і довго катовані.
9 червня 1947 р. вивезли жителів сусідньої Ясьонки, через кілька днів — жителів Баниці (57 осіб) і Кривого. Загнали їх до табору в Заґужанах, де за кілька днів до того були загнані жителі Ясьонки. Вивезли жителів Баниці до Глоговського повіту. Вивезли і родину Петра Феша, якого попередньо заарештували за перебування сина Михайла в УПА й участь старшого сина Стефана в боротьбі УПА проти німців та ув'язнили в концтаборі Явожно, де він і загинув. В спустіле село заселили поляків, які незабаром покинули його, розібравши вцілілі хати. Спустілу територію приєднали до села Криве.
Сучасність
Тільки два будинки: один заселений сезонно, другий — цілорічний пансіонат.
Місцеві пам'ятки
- Військове кладовище з Першої світової війни № 62.
- Пам'ятник польським льотчикам.
- Руїни каплички та залишки цвинтаря православних.
Примітки
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
Джерела
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 21-22 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Banica 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 99. (пол.)
- Krzywa (opis + foto) [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
Див. також
- fotografie [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Okreg I, Cmentarz nr 62 — Banica [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Banicya pol Banica kolishnye lemkivske selo a teper prisilok Krivogo Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Respubliki Polsha Nalezhit do gmini Senkova Prisilok Banicya pol Banica V yizd do prisilku Koordinati 49 31 55 pn sh 21 18 40 sh d H G O Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Gmina SenkovaPersha zgadka 1629Visota centru 600 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 307Avtomobilnij kod KGRKod SIMC 1049149GeoNames 776442OSM 2668912 R Gmina Senkova BanicyaBanicya Polsha BanicyaBanicya Malopolske voyevodstvo Banicya u Vikishovishi Div takozh Banicya znachennya RoztashuvannyaLezhit u Nizkih Beskidah u dolini potoku Zavoya livoyi pritoki richki Visloka 1 km do centru sela 10 km do administrativnogo centru gmini mista Senkova 16 km do administrativnogo centru povitu mista Gorlici i 114 km do centru voyevodstva mista Krakiv 12 km do kordonu zi Slovachchinoyu IstoriyaPersha zgadka pro selo pohodit z 1629 r koli v seli nalichuvalosya 4 gospodarstva voloski dvi rodini komirnikiv i soltis Fedir zagalom 36 osib U 1665 r bulo 77 osib u 13 gospodarstvah Pislya podilu Polshi selo v uryadu Avstriyi zakupiv ostannij beckij starosta Vilgelm Semenskij V 1785 r v seli prozhivalo 133 osobi u tomu chisli 5 yevreyiv ReligiyaU seli nikoli ne bulo cerkvi i vono vidnosilosya do parafiyi u Krivomu V zapochatkovanih v 1784 r metrikah u Krivomu pidpisuvavsya tamteshnij dushpastir o Andrej Krinickij yak parochus Krywiensis U 1819 r Krive priyednane dochirnim do Volovcya Parohom Krivogo i Volovcya stav spershu o Andrej Krinickij hoch pidpisuvavsya she yakijs chas yak zavidatel Volovcya a v 1825 r o Ioan Lyahovskij z osidkom u Volovci U XIX st pislya pozhezhi u Krivomu zbuduvali novu cerkvu i shkolu do yakoyi hodili takozh diti z Yasonki i Banici Odnak cerkva i shkola znovu zgorili v 1902 r Zadlya timchasovogo provedennya sluzhbi pridbali i perevezli staru cerkvu z Radocini a ditej uchili v pustij hizhi v Yasonci Za 5 rokiv zveli novu cerkvu silami selyan troh sil ta emigrantiv do SShA yakih bulo po kilka z kozhnoyi rodini Kaplicya u Banici do rujnaciyi Reshtki pravoslavnoyi kaplici u 2016 r Persha svitova vijna Pered samoyu Pershoyu svitovoyu vijnoyu v 1914 r svyashenik vtik do Rosiyi zabravshi z soboyu vsi metrichni knigi i plebanski dokumenti Kilkoh cholovikiv mobilizuvali do avstrijskoyi ariiyi Na pochatku vijni v Talergof za moskvofilstvo buli vivezeni Vano Smij Joan Sajfert Fedir Zhurav i Fedir Bigunyak lishe Vano Smij povernuvsya Reshta selyan z radistyu chekali zvilnennya vid Avstriyi odnak prihid rosijskih vijsk prinis selyanam obov yazok yih goduvati V selyan bulo zabrano vsi zapasi zbizhzhya i sina pticyu i hudobu a zalisheno tilki po odnij korovi na rodinu ta j tu ne bulo chim goduvati Zapanuvav zhahlivij golod i sered oslablenih golodom selyan pochalisya epidemiyi ta chislenni smerti v kozhnij rodini V 1915 r na teritoriyi sela tochilisya zapekli boyi vid yakih postrazhdalo selo Druga Rich Pospolita Pislya rozpadu Avstro Ugorshini v 1918 r polyaki sprobuvali mobilizuvati zhiteliv Banici do polskoyi armiyi odnak ti perehovuvalis do kincya vijni v navkolishnih lisah Postupovo selyani gurtom vidbuduvali zrujnovane Zbuduvali v 1934 1936 rr shkolu kudi prislali dvoh polyakiv yaki ne volodili lemkivskoyu movoyu veli uroki tilki polskoyu V 1930 h rokah takozh zveli derev yanu kaplicyu Dovkola sela bulo bagato lisu zdebilshogo hvojnogo Kozhen gospodar mav svij lis i ce bulo spravzhnim bagatstvom Yaksho mav chim zavezti derevinu do Gorlic to mig stverdzhuvati sho groshi rostut u lisi Lyudi odnak gospodaryuvali oshadlivo i beregli lis dlya ditej Vikoristovuvali tilki na pobudovu hat virobnictvo gontu ta na opalennya Odnak ci vikovi lisi buli varvarski virubani pislya viselennya lemkiv Bilshist zhiteliv Banici perejshla do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi v 1927 1928 rp rodini Ivana Shkimbi Ivana Guresha i Petra Rotka perejshli na baptizm lish kilka rodin zberegli viru batkiv i prodovzhuvali hoditi do cerkvi v Krivomu Voni brali uchast u budivnictvi tam plebaniyi pislya pobudovi yakoyi v 1933 r osidok greko katolickoyi parohiyi Gorlickogo dekanatu pereneseno z Volovcya do Krivogo A novi adepti pravoslav ya zbuduvali v seli kaplicyu yaka pislya yihnogo viyizdu v SRSR zanepala i v 1981 r rozvalilasya U seli bulo chisto lemkivske naselennya z 270 zhiteliv sela usi 270 ukrayinci Druga svitova vijna Pislya prihodu nimciv shkolu viddali ukrayincyam i uroki do 1945 r vela ukrayinskoyu movoyu druzhina Andriya Sejferta Takozh pochali dogodovuvati ditej davali hlib z margarinom chi marmeladom makaroni chornu kavu Nimcyami buv priznachenij soltis na tri sela Gric Kec z Banici pidsoltisom Seman Smij z Yasonki vijtom gmini Gladishiv do neyi vvijshlo selo Kobanij komendantom policiyi nimec Duve Z pochatku 1940 r do Nimechchini na pidnevilnu pracyu vivezli kilkanadcyat osib Usih nimci obklali visokimi kontingentami moloka i hudobi ta primushuvali pracyuvati na duzhe vazhkomu vivezenni derevini V 1944 r vsih primushuvali kopati okopi kolo Snitnici Utvorena z zhiteliv Banici banda na choli z Lukashem Shkimboyu grabuvala i vbivala podorozhnih kolo Malastivskogo perevalu v 1943 1944 rr Pershim z nih zastrelili Lukasha Shkimbu v zasidci mizh Svirzhovoyu Ruskoyu i Bortnim a reshtu 13 cholovikiv zaareshtuvali i rozstrilyali Tilki Stefan Gelyeta vtik i hovavsya po dovkolishnih lisah a pislya prihodu Chervonoyi Ariiyi buv postavlenij komendantom upravlinnya derzhavnoyi bezpeki v Gorlicyah shvidko areshtuvav i rozstrilyav bagatoh sichovikiv svyashenikiv soltisiv u tomu chisli Kecya z Banici ta inshih Lish nedovgo vin visluzhuvavsya bo she v travni 1945 r buv zlapanij i povishenij povstancyami koli nochuvav u rodichiv u Banici Pohovali jogo na cvintari u Krivomu i na mogili postavili radyansku zirku 28 serpnya 1944 roku mizh Krivim i Baniceyu rozbivsya z 7 polyakami potim yim polyaki postavili pam yatnik bez vkazivki imen ta z nepravilnoyu datoyu i markoyu litaka V pershih chislah sichnya 1945 r ishli vperti boyi 17 sichnya nimci vidstupili Pislyavoyenna tragediya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2021 Pislya prihodu Chervonoyi Armiyi bilshist 90 viyihali v SRSR de najbilshe osilo u Lvivskij i Ternopilskij oblastyah lishilisya tilki rodini Petra Fesha Ivana Shkimbi Pavla Kirila Fedka Ferta Ivana Guresha Andriya Sajferta i Petra Sajferta ledve ponad 50 osib ta kilka tih sho povernulisya z Nimechchini Sporozhnili hati polska vlada prodavala polyakam a ti rozbirali yih na palivo Rozibrano shkolu i vivezeno do Gladishova Na pochatku 1946 r v okolicyah sela z yavilisya povstanci UPA yaki mali svoyi bazi na Magurichu i Chertezhu Vcilili meshkanci sela stali zamisnoyu cillyu dlya Vijska Polskogo yake boyalosya jti v lis Jogo patruli terorizuvali meshkanciv sela Pid chas odnogo z nichnih nalotiv zastrelili sonnogo Vasilya Bibelya sho pereselivsya z Krivogo z druzhinoyu kotra povernulasya z Nimechchini Kilka cholovikiv priluchilisya do povstanciv ti hto povernulisya z Nimechchini i SRSR Pizno voseni 1946 r viddil UPA povertavsya z vesillya v Pantni i zanochuvav u seli Za yih slidom prijshla oblava Popri te sho odin iz pastushkiv pribig iz trivogoyu lishe kilkom vdalosya virvatisya reshta zh povstanciv zaginuli abo popali v polon poranenimi Zaginuli takozh i civilni zhiteli sela a dvi hati buli spaleni razom iz povstancyami Pislya boyu meshkanci sela buli zignani dokupi i dovgo katovani 9 chervnya 1947 r vivezli zhiteliv susidnoyi Yasonki cherez kilka dniv zhiteliv Banici 57 osib i Krivogo Zagnali yih do taboru v Zaguzhanah de za kilka dniv do togo buli zagnani zhiteli Yasonki Vivezli zhiteliv Banici do Glogovskogo povitu Vivezli i rodinu Petra Fesha yakogo poperedno zaareshtuvali za perebuvannya sina Mihajla v UPA j uchast starshogo sina Stefana v borotbi UPA proti nimciv ta uv yaznili v konctabori Yavozhno de vin i zaginuv V spustile selo zaselili polyakiv yaki nezabarom pokinuli jogo rozibravshi vcilili hati Spustilu teritoriyu priyednali do sela Krive SuchasnistTilki dva budinki odin zaselenij sezonno drugij cilorichnij pansionat Miscevi pam yatkiVijskove kladovishe z Pershoyi svitovoyi vijni 62 Pam yatnik polskim lotchikam Ruyini kaplichki ta zalishki cvintarya pravoslavnih PrimitkiCentral Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 DzherelaShematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 21 22 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Banica 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 99 pol Krzywa opis foto 26 listopada 2020 u Wayback Machine pol Div takozhfotografie 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Okreg I Cmentarz nr 62 Banica 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine pol