Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Балдуїн Ба лдуїн I лат Balduinus I 1058 1058 2 квітня 1118 один із

Балдуїн I Єрусалимський

Балдуїн I Єрусалимський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Балдуїн.

Ба́лдуїн I (лат. Balduinus I; 1058(1058) — 2 квітня 1118) — один із керівників Першого хрестового походу (1096—1099), перший король Єрусалимського королівства (1100—1118). Граф Булонський (1076—1096) і Едеський (1098—1100). Представник франкського Фландрського дому. Народився у Булоні. Молодший син булонського графа Євстахія II і лотаринзької принцеси Іди. Брат графів Євстахія III і Готфрід Буйонського. Нащадок Короля Лотарингії Людовіка II. Разом із родичами і васалами відгукнувся на заклик папи Урбана II допомогти православним Візантії у звільнені Святої Землі від мусульманського гніту. Спільно з норманами Танкреда воював проти турків-сельджуків у Кілікії, спираючись на союз із місцевими вірменами. Підкорив Едесу, став її першим графом (1098). Сприяв захопленню Антіохії (1098), затримавши під Едесою війська підмоги противника. Прийняв королівський вінець у Вифлеємі після смерті брата Готфріда, що був першим князем Єрусалиму. Воював проти арабів, Фатімідів. Розширив межі Єрусалимського королівства за підтримки генуезців і венеційців: підкорив Арзуф і Кесарію (1101), Акру (1104), Бейрут (1110), Сідон (1111). Поклав край єгипетським зазіханням на королівство у третій битві при Рамлі (1105). Надав поміч тулузькому графу Бертрану I захопити Триполі (1109). Укріпляв Зайордання фортецями, намагаючись контролювати ворожі торговельні шляхи між Сирією і Єгиптом. Зустрічався із руським ченцем-паломником Данилом, ігуменом з Чернігівщини. Помер біля Аріша від хвороби, під час походу на Єгипет. Похований у Базиліці Святого Гробу в Єрусалимі. Королівський трон успадкував його двоюрідний небіж (син кузена), едеський граф Балдуїн II.

Балдуїн I
image
Балдуїн I
image
image
Прапор
 Король Єрусалиму
25 грудня 1100 — 2 квітня 1118
Попередник: Готфрід Бульйонський
Наступник: Балдуїн II
image
Прапор
 Герцог Нижньої Лотарингії
19 липня 1110 — 2 квітня 1118
Попередник: Готфрід Бульйонський
Наступник: Євстахій III
image
Прапор
 Граф Буйонський
19 липня 1110 — 2 квітня 1118
Попередник: Готфрід Бульйонський
Наступник: Євстахій III
image
Прапор
 Граф Едеси
10 березня 1098 — 2 квітня 1118
Наступник: Балдуїн II
Захисник Гробу Господнього
19 липня 1110 — 2 квітня 1118
Попередник: Готфрід Бульйонський
Наступник: Балдуїн II
 
Народження: 1 січня 1058
Нижня Лотарингія
Смерть: 2 квітня 1118[1][2][…] (60 років)
Ель-Аріш, Єгипет
Причина смерті: харчові отруєння
Поховання: Храм Гробу Господнього
Країна: Єрусалимське королівство
Релігія: Християнство
Рід: Булонський дім
Батько: Євстахій II[3][4]
Мати: d[3][4]
Шлюб: d[3], d[3] і Аделаїда дель Васто[3]

image Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Болдуїн I
  • Ба́лдуїн І Єрусали́мський (лат. Balduinus I Hierosolymorum) — з номером правителя і назвою королівства.
  • Балдуїн Булонський — за назвою батькового графства.
  • Балдуїн Едеський — за назвою графства, здобутого під час Першого хрестового походу.

Біографія

Молоді роки

Народився приблизно у 1058 році. Був молодшим сином Есташа II Бульйонського та Іди Лотаринзької. Батьки визначили для Балдуїна кар'єру священика. Невідомо за яких обставин він деякий час виконував обов'язки клірика, але потім склав сан й одружився з донькою нормандського барона. Здобув бенефіції у Реймсі, Намюрі й Льєжі.

Перший хрестовий похід

Докладніше: Перший хрестовий похід та Едеське графство
image
Балдуїн вступає до Едеси

Разом із братами Годфрідом та Есташем вирушив у похід у 1096 році. Під час проходження через Угорщину Балдуїн був деякий час заручником короля Коломана, щоб забезпечити угорські землі від нападу хрестоносців. Після того, як вони залишили Угорщину, Балдуїна було звільнено. Надалі сповідував дуже прагматичний підхід до військових дій: беріг своє військо, намагаючись здобути власний феод. Тому Балдуїн у 1097 році вирушив до Кілікії, де намагався захопити місто Тарс. Втім тут стикнувся з іншим авантюристом Танкредом Тарентським. Тоді Балдуїн повернув до Сирії. Під час походу до Сирії під фортецею Марезія померла його дружина Гертруда. Біля Марашу він з'єднався з іншими хрестоносцями.

у 1098 році вірменський князь запросив до себе Балдуїна, розглядаючи його як союзника проти сельджуків. По прибутті до Едеси Балдуїна було всиновлено Торосом. Втім незабаром хрестоносець змусив Тороса зректися влади, а потім спровокував його вбивство. Балдуїн оголосив себе графом Едеським. Після цього захопив міста Самосата і Суруч. Під час облоги хрестоносцями Антіохії надав їм допомогу. Згодом разом із братом Готфрідом переміг біля фортеці Азаз еміра Радмана Алепського. Того ж року придушив велике вірменське повстання. У 1099 році на деякий час відвідав Єрусалим, але повернувся до свого графства. Незабаром після цього зняв сельджукську облогу з Мелітени.

Король

image
Монети Балдуїна І

Після смерті свого брата Готфріда у 1100 році вирушив до Єрусалиму, де при підтримці лотаринзьких лицарів став королем, незважаючи на протидію патріарха Дагоберта. Цього йому Балдуїн не пробачив й у 1103 році поставив свого патріарха Ебремара. Балдуїн передав графство небожу Балдуїну де Ретелю. після цього сам коронувався у Вифлеємі.

Головною метою для себе новим володар королівства визначив розширення його кордонів. Весь час свого володарювання Балдуїн I провів у походах. У 1101 році захопив міста Арзуф й Цезарею, у 1102 році переміг війська фатимідського Єгипту при Аскалоні, але того ж року зазнав поразки при Рамлі. У 1104 році захопив Акру й Сарепту. У 1105 році переміг у битві при Рамлі. Того ж року захопив Аскалон й Йоппе. У 1109 році змусив Танкреда передати йому князівство Галілею. У 1110 році взяв Бейрут та допоміг зняти облогу з Едеси. Наступного року став господарем у м. Сайди (Сідона). У 1113 році організував опір об'єднаним силам сельджуків, здобувши перемогу у битві при Аль-Саннабра. У 1115 році перетнув річку Йордан, де збудував фортецю Монреаль для захисту королівства від нападу арабів. Втім спроба здійснити похід пдо Синайського півострова зазнала невдачі через відмову його баронів. Помер Балдуїн I 2 квітня 1118 року під час походу до дельти Ніла. Перед смертю своїми можливими спадкоємцями назвав брата Есташа й небожа Балдуїна Едеського.

Сім'я

Докладніше: Фландрський дім

Родовід

Оцінки

  • Руський ігумен Даниїло, що зустрічався із Балдуїном І, згадує про нього в описі своїх подорожей як чоловіка сповненого благодаті, вельми скромного, анітрохи не гордого, дуже люб'язного і турботливого. Самого короля він називає на руський лад «князем».

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Dictionnaire des Wallons — Fédération Wallonie-Bruxelles, Institut Jules-Destrée.
    d:Track:Q30494971d:Track:Q89959d:Track:Q3151757d:Track:Q30494718
  3. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
    d:Track:Q13419312d:Track:Q49162812
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. К., 2001. Том I. С.373—392

Джерела

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балдуїн I (король Єрусалиму)

  • . Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Balduyin Ba lduyin I lat Balduinus I 1058 1058 2 kvitnya 1118 odin iz kerivnikiv Pershogo hrestovogo pohodu 1096 1099 pershij korol Yerusalimskogo korolivstva 1100 1118 Graf Bulonskij 1076 1096 i Edeskij 1098 1100 Predstavnik frankskogo Flandrskogo domu Narodivsya u Buloni Molodshij sin bulonskogo grafa Yevstahiya II i lotarinzkoyi princesi Idi Brat grafiv Yevstahiya III i Gotfrid Bujonskogo Nashadok Korolya Lotaringiyi Lyudovika II Razom iz rodichami i vasalami vidguknuvsya na zaklik papi Urbana II dopomogti pravoslavnim Vizantiyi u zvilneni Svyatoyi Zemli vid musulmanskogo gnitu Spilno z normanami Tankreda voyuvav proti turkiv seldzhukiv u Kilikiyi spirayuchis na soyuz iz miscevimi virmenami Pidkoriv Edesu stav yiyi pershim grafom 1098 Spriyav zahoplennyu Antiohiyi 1098 zatrimavshi pid Edesoyu vijska pidmogi protivnika Prijnyav korolivskij vinec u Vifleyemi pislya smerti brata Gotfrida sho buv pershim knyazem Yerusalimu Voyuvav proti arabiv Fatimidiv Rozshiriv mezhi Yerusalimskogo korolivstva za pidtrimki genuezciv i venecijciv pidkoriv Arzuf i Kesariyu 1101 Akru 1104 Bejrut 1110 Sidon 1111 Poklav kraj yegipetskim zazihannyam na korolivstvo u tretij bitvi pri Ramli 1105 Nadav pomich tuluzkomu grafu Bertranu I zahopiti Tripoli 1109 Ukriplyav Zajordannya fortecyami namagayuchis kontrolyuvati vorozhi torgovelni shlyahi mizh Siriyeyu i Yegiptom Zustrichavsya iz ruskim chencem palomnikom Danilom igumenom z Chernigivshini Pomer bilya Arisha vid hvorobi pid chas pohodu na Yegipet Pohovanij u Bazilici Svyatogo Grobu v Yerusalimi Korolivskij tron uspadkuvav jogo dvoyuridnij nebizh sin kuzena edeskij graf Balduyin II Balduyin IBalduyin I Prapor Korol Yerusalimu 25 grudnya 1100 2 kvitnya 1118 Poperednik Gotfrid Buljonskij Nastupnik Balduyin II Prapor Gercog Nizhnoyi Lotaringiyi 19 lipnya 1110 2 kvitnya 1118 Poperednik Gotfrid Buljonskij Nastupnik Yevstahij III Prapor Graf Bujonskij 19 lipnya 1110 2 kvitnya 1118 Poperednik Gotfrid Buljonskij Nastupnik Yevstahij III Prapor Graf Edesi 10 bereznya 1098 2 kvitnya 1118 Nastupnik Balduyin II Zahisnik Grobu Gospodnogo 19 lipnya 1110 2 kvitnya 1118 Poperednik Gotfrid Buljonskij Nastupnik Balduyin II Narodzhennya 1 sichnya 1058 Nizhnya LotaringiyaSmert 2 kvitnya 1118 1 2 60 rokiv El Arish YegipetPrichina smerti harchovi otruyennyaPohovannya Hram Grobu GospodnogoKrayina Yerusalimske korolivstvoReligiya HristiyanstvoRid Bulonskij dimBatko Yevstahij II 3 4 Mati d 3 4 Shlyub d 3 d 3 i Adelayida del Vasto 3 Mediafajli b u VikishovishiImenaBolduyin I Ba lduyin I Yerusali mskij lat Balduinus I Hierosolymorum z nomerom pravitelya i nazvoyu korolivstva Balduyin Bulonskij za nazvoyu batkovogo grafstva Balduyin Edeskij za nazvoyu grafstva zdobutogo pid chas Pershogo hrestovogo pohodu BiografiyaMolodi roki Narodivsya priblizno u 1058 roci Buv molodshim sinom Estasha II Buljonskogo ta Idi Lotarinzkoyi Batki viznachili dlya Balduyina kar yeru svyashenika Nevidomo za yakih obstavin vin deyakij chas vikonuvav obov yazki klirika ale potim sklav san j odruzhivsya z donkoyu normandskogo barona Zdobuv beneficiyi u Rejmsi Namyuri j Lyezhi Pershij hrestovij pohid Dokladnishe Pershij hrestovij pohid ta Edeske grafstvoBalduyin vstupaye do Edesi Razom iz bratami Godfridom ta Estashem virushiv u pohid u 1096 roci Pid chas prohodzhennya cherez Ugorshinu Balduyin buv deyakij chas zaruchnikom korolya Kolomana shob zabezpechiti ugorski zemli vid napadu hrestonosciv Pislya togo yak voni zalishili Ugorshinu Balduyina bulo zvilneno Nadali spoviduvav duzhe pragmatichnij pidhid do vijskovih dij berig svoye vijsko namagayuchis zdobuti vlasnij feod Tomu Balduyin u 1097 roci virushiv do Kilikiyi de namagavsya zahopiti misto Tars Vtim tut stiknuvsya z inshim avantyuristom Tankredom Tarentskim Todi Balduyin povernuv do Siriyi Pid chas pohodu do Siriyi pid forteceyu Mareziya pomerla jogo druzhina Gertruda Bilya Marashu vin z yednavsya z inshimi hrestonoscyami u 1098 roci virmenskij knyaz zaprosiv do sebe Balduyina rozglyadayuchi jogo yak soyuznika proti seldzhukiv Po pributti do Edesi Balduyina bulo vsinovleno Torosom Vtim nezabarom hrestonosec zmusiv Torosa zrektisya vladi a potim sprovokuvav jogo vbivstvo Balduyin ogolosiv sebe grafom Edeskim Pislya cogo zahopiv mista Samosata i Suruch Pid chas oblogi hrestonoscyami Antiohiyi nadav yim dopomogu Zgodom razom iz bratom Gotfridom peremig bilya forteci Azaz emira Radmana Alepskogo Togo zh roku pridushiv velike virmenske povstannya U 1099 roci na deyakij chas vidvidav Yerusalim ale povernuvsya do svogo grafstva Nezabarom pislya cogo znyav seldzhuksku oblogu z Meliteni Korol Moneti Balduyina I Pislya smerti svogo brata Gotfrida u 1100 roci virushiv do Yerusalimu de pri pidtrimci lotarinzkih licariv stav korolem nezvazhayuchi na protidiyu patriarha Dagoberta Cogo jomu Balduyin ne probachiv j u 1103 roci postaviv svogo patriarha Ebremara Balduyin peredav grafstvo nebozhu Balduyinu de Retelyu pislya cogo sam koronuvavsya u Vifleyemi Golovnoyu metoyu dlya sebe novim volodar korolivstva viznachiv rozshirennya jogo kordoniv Ves chas svogo volodaryuvannya Balduyin I proviv u pohodah U 1101 roci zahopiv mista Arzuf j Cezareyu u 1102 roci peremig vijska fatimidskogo Yegiptu pri Askaloni ale togo zh roku zaznav porazki pri Ramli U 1104 roci zahopiv Akru j Sareptu U 1105 roci peremig u bitvi pri Ramli Togo zh roku zahopiv Askalon j Joppe U 1109 roci zmusiv Tankreda peredati jomu knyazivstvo Galileyu U 1110 roci vzyav Bejrut ta dopomig znyati oblogu z Edesi Nastupnogo roku stav gospodarem u m Sajdi Sidona U 1113 roci organizuvav opir ob yednanim silam seldzhukiv zdobuvshi peremogu u bitvi pri Al Sannabra U 1115 roci peretnuv richku Jordan de zbuduvav fortecyu Monreal dlya zahistu korolivstva vid napadu arabiv Vtim sproba zdijsniti pohid pdo Sinajskogo pivostrova zaznala nevdachi cherez vidmovu jogo baroniv Pomer Balduyin I 2 kvitnya 1118 roku pid chas pohodu do delti Nila Pered smertyu svoyimi mozhlivimi spadkoyemcyami nazvav brata Estasha j nebozha Balduyina Edeskogo Sim yaDokladnishe Flandrskij dim Batko Yevstahij II Matir Ida Brat Yevstahij III Brat GotfridRodovidOcinkiRuskij igumen Daniyilo sho zustrichavsya iz Balduyinom I zgaduye pro nogo v opisi svoyih podorozhej yak cholovika spovnenogo blagodati velmi skromnogo anitrohi ne gordogo duzhe lyub yaznogo i turbotlivogo Samogo korolya vin nazivaye na ruskij lad knyazem PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Dictionnaire des Wallons Federation Wallonie Bruxelles Institut Jules Destree d Track Q30494971d Track Q89959d Track Q3151757d Track Q30494718 Cawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Tisyacha rokiv ukrayinskoyi suspilno politichnoyi dumki U 9 ti t K 2001 Tom I S 373 392DzherelaHans E Mayer Melanges sur l histoire du royaume Latin de Jerusalem Imprimerie Nationale Paris 1983 Memoires de l Academie des inscriptions et belles lettres 5 Bolduyin I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Balduyin I korol Yerusalimu Foundation for Medieval Genealogy Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020

Дата публікації:
Топ