Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аделаїда дель Васто (Аделазія, Азалаїс) (прибл. 1075 — 16 квітня 1118) — графиня Сицилії як третя дружина Рожера I Сицилійського та королева-консорт Єрусалиму від шлюбу з Балдуїном I Єрусалимським. Вона була регентом Сицилії під час неповноліття її сина Рожера II Сицилійського з 1101 по 1112 рік.
| Аделаїда дель Васто італ. Adelasia del Vasto | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицтво |
| Народження | 1075 Савона, Лігурія, Італія |
| Смерть | 16 квітня 1118[1] Патті, Провінція Мессіна, Сицилія, Королівство Італія[1] |
| Поховання | Сицилія |
| У шлюбі з | Рожер I[1] і Балдуїн I[1] |
| Діти | Симон[2][1], Рожер II[1], d, d[2] і d |
| Династія | |
| Батько | d[3][1] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сім'я
Вона була дочкою (брата , маркіза Західної Лігурії, і Ансельма дель Васто). Її дядько мав великий політичний вплив у регіоні Лігурія — документ, що розповідає про діяння Рожера I, описує його як «найвідомішого маркіза Італії». Сім'я її батька була франкського походження з гілки , спільного походження від з маркізами Монферрату. Її брати заснували лінії маркізів Салуццо, Буски, Ланчі, Чеви та Савони.
Її бабусею та дідусем по батькові були Тето II дель Васто та його дружина , дочка маркграфа .
Графиня-консорт Сицилії
У 1089 році Аделаїда вийшла заміж за Рожера I, а її сестра вийшла заміж за позашлюбного сина Рожера . Рожер I помер у 1101 році, і Аделаїда правила як регент Сицилії за своїх маленьких синів Симона та Рожера II. Сама Аделаїда була досить молодою, коли стала регентшею; на той момент їй було всього 26 років. Під час її правління емір емірів (адмірал) піднявся до верховенства при дворі, і Палермо стало столицею королівства.
Майже одразу після того, як Аделаїда зайняла посаду регента, у деяких районах Калабрії та Сицилії спалахнули повстання. Записи нормандського ченця Ордеріка Віталіса розповідають, що Аделаїда суворо покінчила з цими епізодами повстанців. Однак використання великої сили для придушення таких повстань не заплямувало її репутації правителя. Справді, історія Рожера I абата Олександра Телезького описує Аделаїду як: «Найрозважливіша жінка, [вона] опікувалася урядом і правила графством».
Грецька та арабська хартія 1109 року описує Аделаїду як «велику правительку, малику Сицилії та Калабрії, захисницю християнської віри».
Старший син Аделаїди, Симон, обійняв престол, коли він досяг відповідного віку (приблизно 8 або 9 років), але помер у 1105 році, залишивши Аделаїду знову регентом, поки Рожер II не досяг повноліття в 1112 році. Другий син Аделаїди, Рожер II, взяв контроль над королівством у 1112 році, але є докази того, що Аделаїда продовжувала відігравати центральну роль в управлінні островом, оскільки її підпис все ще можна побачити на офіційних документах навіть після 1112 року.
Аделаїда, а після неї Рожер II, вирішили правити за допомогою місцевих чиновників, а не імпортувати свиту іноземних радників, визнаючи велику перевагу в їх знайомстві з островом, його людьми та культурою. Подібним чином вона була обережна, щоб щедро жертвувати місцевим грецьким монастирям на Сицилії, щоб заслужити прихильність до існуючої релігійної влади.
Або через її вплив, або під її регентством, її брат отримав Патерно та Бутеру. Генріх (Енріко) був одружений на Фландіні, дочці графа Рожера I. Калабрії та Сицилії.
Королева-консорт Єрусалиму
Тим часом, у Єрусалимі, після смерті першої дружини Балдуїна Годехільди під час Першого хрестового походу, Болдуїн одружився з вірменською дворянкою, традиційно відомою як . Вона була корисною у союзі з вірменами, поки Балдуїн був графом Едеси, але коли він став королем Єрусалиму в 1100 році, здавалося, йому мало потрібна була вірменська дружина, і Арда була змушена піти в монастир близько 1105 року.
У 1112 році для короля шукали новий шлюб. Арнульф із Шоки, латинський патріарх Єрусалиму, запропонував Балдуїну одружитися з Аделаїдою, оскільки Рожер II був достатньо дорослим, щоб правити Сицилією самостійно. Болдуїн послав послів на Сицилію і дещо поспішно погодився на будь-які умови, які могла мати Аделаїда. Вона вимагала, щоб їхній син, якщо він у них буде, успадкував Єрусалим, а якщо у них не буде дітей, королівство перейде до її власного сина Рожера II. Аделаїда привезла з собою величезну кількість вкрай необхідних грошей, а також кілька мусульманських лучників і тисячу інших сицилійських солдатів.
Аделаїда була вже в середньому віці, і нового спадкоємця не було найближчим часом. Короля звинуватили у двоєжонстві (оскільки Арда була ще жива), а патріарха Арнульфа було скинуто. Папа Пасхалій II погодився відновити його в 1116 році за умови, що він анулює шлюб між Болдуїном і Аделаїдою. Болдуїн погодився після того, як захворів і припустив, що відмова від гріха двоєженства вилікує його. У 1117 році анулювання було здійснено в Акко, і Аделаїда відпливла назад на Сицилію.
Аделаїда померла 16 квітня 1118 року і була похована в Патті. Рожер II був обурений поводженням зі своєю матір'ю і ніколи не пробачив Єрусалимському королівству. Майже тридцять років потому Рожер все ще відмовлявся надати допомогу державам хрестоносців під час Другого хрестового походу. Вільгельм Тірський писав про вплив інциденту:
- «Син Аделаїди був безмірно розлючений, тому що її відправили назад. Він зародив смертельну ненависть до королівства та його народу. Інші християнські князі в різних частинах світу, приїжджаючи особисто або даючи щедрі подарунки, розширили наше дитяче царство. Але він і його спадкоємці наразі ніколи не примирилися з нами аж до одного слова друга. Хоча вони могли б полегшити наші потреби радою та допомогою набагато легше, ніж інші князі, але вони завжди пам'ятали свої кривди і несправедливо мстили всьому народу за провину окремої особи».
Джерела
- Джефрі Малатерра, «Дії графа Роджера Калабрії та Сицилії та його брата герцога Роберта Гвіскара», Goffredo Malaterra, fl. 1097, «De rebus gestis Rogerii …» англійський переклад Кеннета Бакстера Вольфа, видавництво Мічиганського університету, 2005 р.,, Розділ 4.14. С. 189—190.
- Аліо, Жаклін. 2018 рік. Королеви Сицилії 1061—1266 . Нью-Йорк: Trinacria.
- Бернард Гамільтон, «Жінки в державах хрестоносців: королеви Єрусалиму», в «Середньовічні жінки», за редакцією Дерека Бейкера. Товариство церковної історії, 1978.
- Паскуале Амель, Аделаїда дель Васто, Регіна ді Герусалемме. Палермо: Sellerio Editore, 1997.
- Алан В. Мюррей, Єрусалимське королівство хрестоносців: Династична історія, 1099—1125 . Prosopographica and Genealogica, 2000.
- Браун, Гордон С. 2003. Норманське завоювання Південної Італії та Сицилії. Джефферсон: McFarland & Company.
- Чіленто, Адель і Алессандро Ванолі. 2008 рік. Араби та нормани на Сицилії та півдні Італії. Нью-Йорк: Ріверсайд.
- Хубен, Юбер. 2002 рік. Рожер II Сицилійський: правитель між Сходом і Заходом. Кембридж: Cambridge University Press.
- Гучно, Грем А. 2012. Рожер II і створення Сицилійського королівства. Манчестер: Manchester University Press.
- Маєр, Ганс Еберхард. 1972 рік. «Дослідження з історії королеви Мелісенди Єрусалимської». Документи Думбартон-Окса 26: 93-182.
- Такаяма, Хіроші. 1993 рік. Адміністрація Нормандського королівства Сицилія. Лейден: EJ Brill.
- Вулф, Кеннет Бакстер. 2005 рік. Діяння графа Роджера Калабрії та Сицилії та його брата герцога Роберта Гвіскара. Ann Arbor: University of Michigan Press.
Список літератури
- Pontieri E. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 1.
- Lundy D. R. The Peerage
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- , The Deeds of Count Roger of Calabria and of His Brother Duke Robert Guiscard (Ann Arbor: University of Michigan Press, 2005), 189.
- Hubert Houben, Roger II of Sicily: A Ruler Between East and West (Cambridge: Cambridge University Press, 2002), 24.
- Graham A. Loud, Roger II and the Making of the Kingdom of Sicily (Manchester: Manchester University Press), 10
- Graham A. Loud, Roger II and the Making of the Kingdom of Sicily (Manchester: Manchester University Press),
- Hubert Houben, Roger II of Sicily: A Ruler Between East and West (Cambridge: Cambridge University Press, 2002),
- Hiroshi Takayama, The Administration of the Norman Kingdom of Sicily (Leiden: E.J. Brill, 1993), 40.
- Hiroshi Takayama, The Administration of the Norman Kingdom of Sicily (Leiden: E.J. Brill, 1993), 47.
- Hubert Houben, Roger II of Sicily: A Ruler Between East and West (Cambridge: Cambridge University Press, 2002), 150.
- Hubert Houben, Roger II of Sicily: A Ruler Between East and West (Cambridge: Cambridge University Press, 2002), 26.
- William of Tyre as quoted in Hubert Houben, Roger II of Sicily: A Ruler Between East and West (Cambridge: Cambridge University Press, 2002), 28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adelayida del Vasto Adelaziya Azalayis pribl 1075 16 kvitnya 1118 grafinya Siciliyi yak tretya druzhina Rozhera I Sicilijskogo ta koroleva konsort Yerusalimu vid shlyubu z Balduyinom I Yerusalimskim Vona bula regentom Siciliyi pid chas nepovnolittya yiyi sina Rozhera II Sicilijskogo z 1101 po 1112 rik Adelayida del Vasto ital Adelasia del VastoBiografichni daniReligiya katolictvoNarodzhennya 1075 Savona Liguriya ItaliyaSmert 16 kvitnya 1118 1 Patti Provinciya Messina Siciliya Korolivstvo Italiya 1 Pohovannya SiciliyaU shlyubi z Rozher I 1 i Balduyin I 1 Diti Simon 2 1 Rozher II 1 d d 2 i dDinastiyaBatko d 3 1 Mediafajli u VikishovishiSim yaVona bula dochkoyu brata markiza Zahidnoyi Liguriyi i Anselma del Vasto Yiyi dyadko mav velikij politichnij vpliv u regioni Liguriya dokument sho rozpovidaye pro diyannya Rozhera I opisuye jogo yak najvidomishogo markiza Italiyi Sim ya yiyi batka bula frankskogo pohodzhennya z gilki spilnogo pohodzhennya vid z markizami Monferratu Yiyi brati zasnuvali liniyi markiziv Salucco Buski Lanchi Chevi ta Savoni Yiyi babuseyu ta didusem po batkovi buli Teto II del Vasto ta jogo druzhina dochka markgrafa Grafinya konsort SiciliyiU 1089 roci Adelayida vijshla zamizh za Rozhera I a yiyi sestra vijshla zamizh za pozashlyubnogo sina Rozhera Rozher I pomer u 1101 roci i Adelayida pravila yak regent Siciliyi za svoyih malenkih siniv Simona ta Rozhera II Sama Adelayida bula dosit molodoyu koli stala regentsheyu na toj moment yij bulo vsogo 26 rokiv Pid chas yiyi pravlinnya emir emiriv admiral pidnyavsya do verhovenstva pri dvori i Palermo stalo stoliceyu korolivstva Majzhe odrazu pislya togo yak Adelayida zajnyala posadu regenta u deyakih rajonah Kalabriyi ta Siciliyi spalahnuli povstannya Zapisi normandskogo chencya Orderika Vitalisa rozpovidayut sho Adelayida suvoro pokinchila z cimi epizodami povstanciv Odnak vikoristannya velikoyi sili dlya pridushennya takih povstan ne zaplyamuvalo yiyi reputaciyi pravitelya Spravdi istoriya Rozhera I abata Oleksandra Telezkogo opisuye Adelayidu yak Najrozvazhlivisha zhinka vona opikuvalasya uryadom i pravila grafstvom Grecka ta arabska hartiya 1109 roku opisuye Adelayidu yak veliku pravitelku maliku Siciliyi ta Kalabriyi zahisnicyu hristiyanskoyi viri Starshij sin Adelayidi Simon obijnyav prestol koli vin dosyag vidpovidnogo viku priblizno 8 abo 9 rokiv ale pomer u 1105 roci zalishivshi Adelayidu znovu regentom poki Rozher II ne dosyag povnolittya v 1112 roci Drugij sin Adelayidi Rozher II vzyav kontrol nad korolivstvom u 1112 roci ale ye dokazi togo sho Adelayida prodovzhuvala vidigravati centralnu rol v upravlinni ostrovom oskilki yiyi pidpis vse she mozhna pobachiti na oficijnih dokumentah navit pislya 1112 roku Adelayida a pislya neyi Rozher II virishili praviti za dopomogoyu miscevih chinovnikiv a ne importuvati svitu inozemnih radnikiv viznayuchi veliku perevagu v yih znajomstvi z ostrovom jogo lyudmi ta kulturoyu Podibnim chinom vona bula oberezhna shob shedro zhertvuvati miscevim greckim monastiryam na Siciliyi shob zasluzhiti prihilnist do isnuyuchoyi religijnoyi vladi Abo cherez yiyi vpliv abo pid yiyi regentstvom yiyi brat otrimav Paterno ta Buteru Genrih Enriko buv odruzhenij na Flandini dochci grafa Rozhera I Kalabriyi ta Siciliyi Koroleva konsort YerusalimuTim chasom u Yerusalimi pislya smerti pershoyi druzhini Balduyina Godehildi pid chas Pershogo hrestovogo pohodu Bolduyin odruzhivsya z virmenskoyu dvoryankoyu tradicijno vidomoyu yak Vona bula korisnoyu u soyuzi z virmenami poki Balduyin buv grafom Edesi ale koli vin stav korolem Yerusalimu v 1100 roci zdavalosya jomu malo potribna bula virmenska druzhina i Arda bula zmushena piti v monastir blizko 1105 roku U 1112 roci dlya korolya shukali novij shlyub Arnulf iz Shoki latinskij patriarh Yerusalimu zaproponuvav Balduyinu odruzhitisya z Adelayidoyu oskilki Rozher II buv dostatno doroslim shob praviti Siciliyeyu samostijno Bolduyin poslav posliv na Siciliyu i desho pospishno pogodivsya na bud yaki umovi yaki mogla mati Adelayida Vona vimagala shob yihnij sin yaksho vin u nih bude uspadkuvav Yerusalim a yaksho u nih ne bude ditej korolivstvo perejde do yiyi vlasnogo sina Rozhera II Adelayida privezla z soboyu velicheznu kilkist vkraj neobhidnih groshej a takozh kilka musulmanskih luchnikiv i tisyachu inshih sicilijskih soldativ Adelayida bula vzhe v serednomu vici i novogo spadkoyemcya ne bulo najblizhchim chasom Korolya zvinuvatili u dvoyezhonstvi oskilki Arda bula she zhiva a patriarha Arnulfa bulo skinuto Papa Pashalij II pogodivsya vidnoviti jogo v 1116 roci za umovi sho vin anulyuye shlyub mizh Bolduyinom i Adelayidoyu Bolduyin pogodivsya pislya togo yak zahvoriv i pripustiv sho vidmova vid griha dvoyezhenstva vilikuye jogo U 1117 roci anulyuvannya bulo zdijsneno v Akko i Adelayida vidplivla nazad na Siciliyu Adelayida pomerla 16 kvitnya 1118 roku i bula pohovana v Patti Rozher II buv oburenij povodzhennyam zi svoyeyu matir yu i nikoli ne probachiv Yerusalimskomu korolivstvu Majzhe tridcyat rokiv potomu Rozher vse she vidmovlyavsya nadati dopomogu derzhavam hrestonosciv pid chas Drugogo hrestovogo pohodu Vilgelm Tirskij pisav pro vpliv incidentu Sin Adelayidi buv bezmirno rozlyuchenij tomu sho yiyi vidpravili nazad Vin zarodiv smertelnu nenavist do korolivstva ta jogo narodu Inshi hristiyanski knyazi v riznih chastinah svitu priyizhdzhayuchi osobisto abo dayuchi shedri podarunki rozshirili nashe dityache carstvo Ale vin i jogo spadkoyemci narazi nikoli ne primirilisya z nami azh do odnogo slova druga Hocha voni mogli b polegshiti nashi potrebi radoyu ta dopomogoyu nabagato legshe nizh inshi knyazi ale voni zavzhdi pam yatali svoyi krivdi i nespravedlivo mstili vsomu narodu za provinu okremoyi osobi DzherelaDzhefri Malaterra Diyi grafa Rodzhera Kalabriyi ta Siciliyi ta jogo brata gercoga Roberta Gviskara Goffredo Malaterra fl 1097 De rebus gestis Rogerii anglijskij pereklad Kenneta Bakstera Volfa vidavnictvo Michiganskogo universitetu 2005 r ISBN 0 472 11459 X Rozdil 4 14 S 189 190 Alio Zhaklin 2018 rik Korolevi Siciliyi 1061 1266 Nyu Jork Trinacria Bernard Gamilton Zhinki v derzhavah hrestonosciv korolevi Yerusalimu v Serednovichni zhinki za redakciyeyu Dereka Bejkera Tovaristvo cerkovnoyi istoriyi 1978 Paskuale Amel Adelayida del Vasto Regina di Gerusalemme Palermo Sellerio Editore 1997 Alan V Myurrej Yerusalimske korolivstvo hrestonosciv Dinastichna istoriya 1099 1125 Prosopographica and Genealogica 2000 Braun Gordon S 2003 Normanske zavoyuvannya Pivdennoyi Italiyi ta Siciliyi Dzhefferson McFarland amp Company Chilento Adel i Alessandro Vanoli 2008 rik Arabi ta normani na Siciliyi ta pivdni Italiyi Nyu Jork Riversajd Huben Yuber 2002 rik Rozher II Sicilijskij pravitel mizh Shodom i Zahodom Kembridzh Cambridge University Press Guchno Grem A 2012 Rozher II i stvorennya Sicilijskogo korolivstva Manchester Manchester University Press Mayer Gans Eberhard 1972 rik Doslidzhennya z istoriyi korolevi Melisendi Yerusalimskoyi Dokumenti Dumbarton Oksa 26 93 182 Takayama Hiroshi 1993 rik Administraciya Normandskogo korolivstva Siciliya Lejden EJ Brill Vulf Kennet Bakster 2005 rik Diyannya grafa Rodzhera Kalabriyi ta Siciliyi ta jogo brata gercoga Roberta Gviskara Ann Arbor University of Michigan Press Spisok literaturiPontieri E Dizionario Biografico degli Italiani 1960 Vol 1 d Track Q1128537 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Cawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 The Deeds of Count Roger of Calabria and of His Brother Duke Robert Guiscard Ann Arbor University of Michigan Press 2005 189 Hubert Houben Roger II of Sicily A Ruler Between East and West Cambridge Cambridge University Press 2002 24 Graham A Loud Roger II and the Making of the Kingdom of Sicily Manchester Manchester University Press 10 Graham A Loud Roger II and the Making of the Kingdom of Sicily Manchester Manchester University Press Hubert Houben Roger II of Sicily A Ruler Between East and West Cambridge Cambridge University Press 2002 Hiroshi Takayama The Administration of the Norman Kingdom of Sicily Leiden E J Brill 1993 40 Hiroshi Takayama The Administration of the Norman Kingdom of Sicily Leiden E J Brill 1993 47 Hubert Houben Roger II of Sicily A Ruler Between East and West Cambridge Cambridge University Press 2002 150 Hubert Houben Roger II of Sicily A Ruler Between East and West Cambridge Cambridge University Press 2002 26 William of Tyre as quoted in Hubert Houben Roger II of Sicily A Ruler Between East and West Cambridge Cambridge University Press 2002 28 Adelayida del VastoNarodivsya bl 16 kvitnya 1118 VakantnijOstannij nosij titulu 1113 1117 Nastupnik Morfiya Melitenska