Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баден-Дурлаське маркграфство (нім. Markgrafschaft Baden-Durlach) — ранньомодерна держава Священної Римської імперії у долині верхнього Рейну, яка існувала в 1535—1771 рр. Було утворено, при розподілі Баденського маркграфства між синами маркграфа Христофора I і було названо за його столицею, Дурлахом. Інша половина території стала Баден-Баденським маркграфством, розташованим між двома половинами Баден-Дурлаха. Баден-Дурлах став лютеранським під час протестантської Реформації, на відміну від Баден-Бадена, який залишився католицьким. Баден-Дурлах окуповував Баден-Баден в 1594—1622 рр., але був вигнаний після поразки в битві при Вімпфені під час Тридцятилітньої війни (1618—1648). Територія була спустошена під час Дев'ятирічної війни (1688—1697). Після припинення Баден-Баденської лінії в 1771 році Баден-Дурлах успадкував їх території та віднови єдине Баденське маркграфство. Об'єднана територія була втягнута у Французьку революцію та війни з Наполеоном, перетворившись в 1806 році на Велике герцогство Баденське.
| Баден-Дурлаське маркграфство нім. Markgrafschaft Baden-Durlach | ||||
| Маркграфство | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Пфорцгайм (1535–1565); Дурлах (1565–1718); Карлсруе (1718–1771) | |||
| Мови | Німецька мова | |||
| Релігії | Лютеранство (з 1556) | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1535 | |||
| - Воз'єднано з Баден-Баденом | 1771 | |||
| Валюта | Рейнський гульден [en] (fl.) | |||
| Сьогодні є частиною | Німеччина | |||
| ||||
Територія
Баден-Дурлаське маркграфство охоплювало територію на середньому Верхньому Рейні навколо міст Пфорцгайм і Дурлах, а також маркграфство Гахберг навколо Еммендігена та територію, відому як Маркгрефлерланд у південній частині регіону Верхній Рейн, між Мюльгаймом і Леррахом.
Детально територіальні складові були такими:
Нижнє маркграфство (бл. 40 % загальної площі)
- Нижнє маркграфство Баден-Дурлах
- Оберамт Пфорцгаймський
- Амт Штайн/Лангенштайнбах
- Оберамт Дурлах
- Оберамт Карлсруе (раніше складався з Ämter of Мюльбург, [en] і Грабен)
- Об'єднаний феод Родт-унтер-Рітбург у Пфальці та [en] в Крайхгау
- Верхнє маркграфство (бл. 60 % загальної площі)
- Оберамт [en]
- [en]
- (кондомініум з [en])
- Маркгрефлерланд
- Сеньйорія (також Оберамт Баденвейлер)
- Оберамт [en] (близько 450 км²)
- Ландграфство [en]
- Сеньйорія Реттельнського замку.
Баден-Дурлах провів два індивідуальних голосування на тимчасовій лаві імперського сейму, а також третє індивідуальне голосування за маркграфство Гахберг. Він брав участь в зборах імператорського округу Швабія.
Історія
У 1535 році Баденське маркграфство було розділено на Баден-Баденське і Баден-Дурлаське маркграфства. Маркграф Карл II вирішив підтримати протестантську Реформацію в 1556 році і переніс свою резиденцію з Пфорцгайма до замку Карлсбург в Дурлаху в 1565 році.
У 1594 році Баден-Дурлах [en], після того, як маркграф Георг Фрідріх захопив територію через банкрутство своїх родичів. Не отримавши імперського дозволу на захоплення, Георг Фрідріх приєднався до протестантського союзу, намагаючись захистити свої вимоги. Окупація закінчилася в 1622 році під час Тридцятилітньої війни, після того, як Георг Фрідріх зазнав поразки в [en] і був змушений зректися престолу та повернути Баден-Баден своїм родичам. Під час Дев'ятирічної війни Пфорцгайм і Дурлах були спалені вщент.
З 1715 року маркграф Карл III Вільгельм побудував свою нову резиденцію, палац Карлсруе, на порожньому місці. Місто, яке розвинулося навколо палацу, пізніше стане Карлсруе.
У 1771 році маркграф Карл Фрідріх успадкував Баден-Баден, знову об'єднавши Баденське маркграфство.
Літньою резиденцією маркграфів Баден-Дурлаха був Маркгрефлергоф у Базелі, Швейцарія, де маркграфи також володіли низкою маєтків.
Список маркграфів
З 1577 по 1584 та з 1738 по 1746 роки існувало регентство для неповнолітніх правителів. Ці регенти згадуються в тексті, але не перераховані як маркграфи.
| Ім'я | Правління | Примітки | |
|---|---|---|---|
 | Ернест (* 7 жовтня 1482 у Пфорцгаймі; † 6 лютого 1553 у Зульцбурзі) | 1515–1553 | Син маркграфа Христофора I Баденського. Регент у Верхньому Бадені після втрати повноважень його батька в 1515 році. Після смерті його брата [en] в 1533 році та поділу маркграфства він заснував дім Баден-Пфорцгайм (пізніше Баден-Дурлах), також відомий на його честь «Лінія Ернеста». |
 | Карл II (* 24 липня 1529 р. у Зульцбурзі; † 23 березня 1577 р. в Дурлаху) | 1553–1577 | Син Ернеста. З 1552 року регент разом зі своїм зведеним братом [en], але після смерті останнього в 1553 році став єдиним маркграфом. У 1556 році після Аугсбурзького миру приєднався до Реформації. У 1565 році він переніс резиденцію до замку Карлсбург в Дурлаху. |
 | [en] (* 17 жовтня 1560 в Мюльбурзі; † 14 квітня 1604 в Ремхінгені) | 1584–1604 | Син Карла II. Регентство, поки він був неповнолітнім, утримувалося маркграфинею та різними протестантськими князями в 1577—1584 рр. Новий розподіл території, в якому Ернест Фрідріх зайняв Дурлах і Пфорцгайм, а його брати Яків III (1562—1590) і Георг Фредерік захопили Гахберг і Реттельн-Заузенберг відповідно. Заснував гімназію в Дурлаху. У 1594 році він використав борги [en] як привід для військової окупації маркграфства Баден-Баден. У 1599 році він відкинув формулу злагоди і перейшов з лютеранства до кальвінізму, що призвело до заворушень. |
 | Георг Фрідріх (* 30 січня 1573; † 24 вересня 1638 в Страсбурзі) | 1604–1622 | Син Карла II. З 1595 року регент верхніх територій, після смерті своїх старших братів він став єдиним маркграфом Баден-Дурлаха в 1604 році та фактичним правителем Баден-Бадена. Благочестивий протестант і засновник Союзу протестантів. Зрікся престолу на користь свого сина в 1622 році після його поразки в битві при Вімпфені. |
 | Фрідріх V (* 6 липня 1594 у Зульцбурзі; † 8 вересня 1659 в Дурлаху) | 1622–1659 | Син Георга Фрідріха. Окупація і пограбування Баден-Дурлаха імперськими військами. Щоб уникнути Реституційного едикту, він об'єднався зі Швецією в 1631 році і приєднався до них у нападі на Баден-Баден і частини [en]. Після поразки в битві при Нердлінгені втік до Базеля. Імператор оголосив, що він зрікся престолу, і скасував маркграфство, але воно було відновлено за Вестфальським миром. |
 | Фрідріх VI (* 16 листопада 1617 в Карлсбурзі, Дурлах; † 10 січня 1677 або 31 січня 1677) | 1659–1677 | Син Фрідріха V. Генерала шведської армії. Востаннє скликав [en]. Брав участь у Четвертій австро-турецькій та Франко-голландській війнах на боці Габсбургів. У 1674 році він став імперським генерал-фельдмаршалом . |
 | Фрідріх VII (* 23 вересня 1647 в Укермюнде; † 25 червня 1709 в Дурлаху) | 1677–1709 | Син Фрідріха VI, зосереджувався переважно на внутрішній політиці. Окупація та пограбування французькими військами в Дев'ятирічній війні (1688—1697) і війні за іспанську спадщину (1701—1714). Втік до Базеля. |
 | Карл III (* січень 1679 в Дурлаху; † 12 травня 1738 в Карлсруе) | 1709–1738 | Син Фрідріха VII. Офіцер під час війни за іспанську спадщину, імперський генерал-фельдмаршал в 1715 році. Правив як абсолютний монарх, відновив державні фінанси та створив надійну бюрократію. У 1715 році він почав роботу над новою резиденцією, палацом Карлсруе та новим містом Карлсруе. |
 | Карл-Фрідріх (* 22 листопада 1728, Карлсруе; † 10 червня 1811) | 1738/1746–1811 | Син спадкоємного принца [en] (1703—1732) і онук Карла III Вільгельма. До 1746 року регентством керував принц Чарльз Август. Освічений абсолютист і послідовник фізіократів. У 1771 році відбулося возз'єднання Бадена після переривання Баден-Баденської лінії. Остаточно втратив території на лівому березі Рейну під час революційних війн, але був визнаний правителем Наполеоном. Курфюрст в 1803 році, Великий герцог і приєднався до Рейнського союзу в 1806 році. Значно розширив Баден шляхом анексії територій Курпфальца на правому березі Рейну, Брайсгау та [en] та через Німецьку медіатизацію |
Примітки
- Markgräflich Baden-Durlachischer Staats- und Addresse-Calender auf das Jahr 1765, pp. 52–58 Digitalisat der SLUB Dresden
- Drais p. 42
- Wilson, 2009, с. 328.
- Wilson, 2009, с. 337.
Бібліографія
- : Kleine Geschichte der Markgrafschaft Baden. G. Braun Buchverlag, Karlsruhe 2007,
- : Baden 1648—1952, Karlsruhe 1979, 2 Volumes
- : Kunst und Künstler am Baden-Durlacher Hof bis zur Gründung Karlsruhes, Karlsruhe: Müller 1917
- : Die badischen Markgrafschaften im 16. Jahrhundert, Heidelberg 1910 (Digitalisat im Internet Archive)
- Wilson, Peter H. (2009). Europe's Tragedy: A History of the Thirty Years War. Allen Lane. ISBN .
Description of the condition of the margraviate in at the beginning of Karl Frederick's reign:
- : Geschichte der Regierung und Bildung von Baden unter Carl Friedrich vor der Revolutionszeit — Erster Band. C.F. Müller'sche Hofbuchhandlung, Carlsruhe 1816 (Баден-Дурлаське маркграфство на «Google Books»)
- : Einleitung in die Geschichte der Marggravschaft und des marggrävlichen altfürstlichen Hauses Baden:
- Баден-Дурлаське маркграфство на «Google Books»
- Баден-Дурлаське маркграфство на «Google Books»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baden Durlaske markgrafstvo nim Markgrafschaft Baden Durlach rannomoderna derzhava Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u dolini verhnogo Rejnu yaka isnuvala v 1535 1771 rr Bulo utvoreno pri rozpodili Badenskogo markgrafstva mizh sinami markgrafa Hristofora I i bulo nazvano za jogo stoliceyu Durlahom Insha polovina teritoriyi stala Baden Badenskim markgrafstvom roztashovanim mizh dvoma polovinami Baden Durlaha Baden Durlah stav lyuteranskim pid chas protestantskoyi Reformaciyi na vidminu vid Baden Badena yakij zalishivsya katolickim Baden Durlah okupovuvav Baden Baden v 1594 1622 rr ale buv vignanij pislya porazki v bitvi pri Vimpfeni pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 1618 1648 Teritoriya bula spustoshena pid chas Dev yatirichnoyi vijni 1688 1697 Pislya pripinennya Baden Badenskoyi liniyi v 1771 roci Baden Durlah uspadkuvav yih teritoriyi ta vidnovi yedine Badenske markgrafstvo Ob yednana teritoriya bula vtyagnuta u Francuzku revolyuciyu ta vijni z Napoleonom peretvorivshis v 1806 roci na Velike gercogstvo Badenske Baden Durlaske markgrafstvo nim Markgrafschaft Baden Durlach Markgrafstvo 1535 1771 Gerb Baden Durlaha istorichni kordoni na karti Stolicya Pforcgajm 1535 1565 Durlah 1565 1718 Karlsrue 1718 1771 Movi Nimecka mova Religiyi Lyuteranstvo z 1556 Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnovano 1535 Voz yednano z Baden Badenom 1771 Valyuta Rejnskij gulden Pivdennonimeckij gulden en fl Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baden Durlaske markgrafstvo Zmist 1 Teritoriya 2 Istoriya 3 Spisok markgrafiv 4 Primitki 5 BibliografiyaTeritoriyared Baden Durlaske markgrafstvo ohoplyuvalo teritoriyu na serednomu Verhnomu Rejni navkolo mist Pforcgajm i Durlah a takozh markgrafstvo Gahberg navkolo Emmendigena ta teritoriyu vidomu yak Markgreflerland u pivdennij chastini regionu Verhnij Rejn mizh Myulgajmom i Lerrahom Detalno teritorialni skladovi buli takimi 1 Nizhnye markgrafstvo bl 40 zagalnoyi ploshi 2 Nizhnye markgrafstvo Baden Durlah Oberamt Pforcgajmskij Amt Shtajn Langenshtajnbah Oberamt Durlah Oberamt Karlsrue ranishe skladavsya z Amter of Myulburg Shtaffort en i Graben Ob yednanij feod Rodt unter Ritburg u Pfalci ta Myuncesgajm en v Krajhgau Verhnye markgrafstvo bl 60 zagalnoyi ploshi Oberamt Gohburg en Markgrafstvo Baden Gahberg en Senjoriya Prehtal kondominium z Fyurstenbergom en Markgreflerland Senjoriya Badenvejler takozh Oberamt Badenvejler Oberamt Retteln en blizko 450 km Landgrafstvo Zauzenberg en Senjoriya Rettelnskogo zamku Baden Durlah proviv dva individualnih golosuvannya na timchasovij lavi imperskogo sejmu a takozh tretye individualne golosuvannya za markgrafstvo Gahberg Vin brav uchast v zborah imperatorskogo okrugu Shvabiya Istoriyared U 1535 roci Badenske markgrafstvo bulo rozdileno na Baden Badenske i Baden Durlaske markgrafstva Markgraf Karl II virishiv pidtrimati protestantsku Reformaciyu v 1556 roci i perenis svoyu rezidenciyu z Pforcgajma do zamku Karlsburg v Durlahu v 1565 roci U 1594 roci Baden Durlah okupuvav Baden Baden en pislya togo yak markgraf Georg Fridrih zahopiv teritoriyu cherez bankrutstvo svoyih rodichiv Ne otrimavshi imperskogo dozvolu na zahoplennya Georg Fridrih priyednavsya do protestantskogo soyuzu namagayuchis zahistiti svoyi vimogi 3 Okupaciya zakinchilasya v 1622 roci pid chas Tridcyatilitnoyi vijni pislya togo yak Georg Fridrih zaznav porazki v bitvi pri Vimpfeni en i buv zmushenij zrektisya prestolu ta povernuti Baden Baden svoyim rodicham 4 Pid chas Dev yatirichnoyi vijni Pforcgajm i Durlah buli spaleni vshent Z 1715 roku markgraf Karl III Vilgelm pobuduvav svoyu novu rezidenciyu palac Karlsrue na porozhnomu misci Misto yake rozvinulosya navkolo palacu piznishe stane Karlsrue U 1771 roci markgraf Karl Fridrih uspadkuvav Baden Baden znovu ob yednavshi Badenske markgrafstvo Litnoyu rezidenciyeyu markgrafiv Baden Durlaha buv Markgreflergof u Bazeli Shvejcariya de markgrafi takozh volodili nizkoyu mayetkiv Spisok markgrafivred Z 1577 po 1584 ta z 1738 po 1746 roki isnuvalo regentstvo dlya nepovnolitnih praviteliv Ci regenti zgaduyutsya v teksti ale ne pererahovani yak markgrafi Im ya Pravlinnya Primitki nbsp Ernest 7 zhovtnya 1482 u Pforcgajmi 6 lyutogo 1553 u Zulcburzi 1515 1553 Sin markgrafa Hristofora I Badenskogo Regent u Verhnomu Badeni pislya vtrati povnovazhen jogo batka v 1515 roci Pislya smerti jogo brata Filipa I en v 1533 roci ta podilu markgrafstva vin zasnuvav dim Baden Pforcgajm piznishe Baden Durlah takozh vidomij na jogo chest Liniya Ernesta nbsp Karl II 24 lipnya 1529 r u Zulcburzi 23 bereznya 1577 r v Durlahu 1553 1577 Sin Ernesta Z 1552 roku regent razom zi svoyim zvedenim bratom Bernardom IV en ale pislya smerti ostannogo v 1553 roci stav yedinim markgrafom U 1556 roci pislya Augsburzkogo miru priyednavsya do Reformaciyi U 1565 roci vin perenis rezidenciyu do zamku Karlsburg v Durlahu nbsp Ernst Fridrih en 17 zhovtnya 1560 v Myulburzi 14 kvitnya 1604 v Remhingeni 1584 1604 Sin Karla II Regentstvo poki vin buv nepovnolitnim utrimuvalosya markgrafineyu Annoyu Feldencskoyu ta riznimi protestantskimi knyazyami v 1577 1584 rr Novij rozpodil teritoriyi v yakomu Ernest Fridrih zajnyav Durlah i Pforcgajm a jogo brati Yakiv III 1562 1590 i Georg Frederik zahopili Gahberg i Retteln Zauzenberg vidpovidno Zasnuvav gimnaziyu v Durlahu U 1594 roci vin vikoristav borgi Eduarda Fortunata en yak privid dlya vijskovoyi okupaciyi markgrafstva Baden Baden U 1599 roci vin vidkinuv formulu zlagodi i perejshov z lyuteranstva do kalvinizmu sho prizvelo do zavorushen nbsp Georg Fridrih 30 sichnya 1573 24 veresnya 1638 v Strasburzi 1604 1622 Sin Karla II Z 1595 roku regent verhnih teritorij pislya smerti svoyih starshih brativ vin stav yedinim markgrafom Baden Durlaha v 1604 roci ta faktichnim pravitelem Baden Badena Blagochestivij protestant i zasnovnik Soyuzu protestantiv Zriksya prestolu na korist svogo sina v 1622 roci pislya jogo porazki v bitvi pri Vimpfeni nbsp Fridrih V 6 lipnya 1594 u Zulcburzi 8 veresnya 1659 v Durlahu 1622 1659 Sin Georga Fridriha Okupaciya i pograbuvannya Baden Durlaha imperskimi vijskami Shob uniknuti Restitucijnogo ediktu vin ob yednavsya zi Shveciyeyu v 1631 roci i priyednavsya do nih u napadi na Baden Baden i chastini Brajsgau en Pislya porazki v bitvi pri Nerdlingeni vtik do Bazelya Imperator ogolosiv sho vin zriksya prestolu i skasuvav markgrafstvo ale vono bulo vidnovleno za Vestfalskim mirom nbsp Fridrih VI 16 listopada 1617 v Karlsburzi Durlah 10 sichnya 1677 abo 31 sichnya 1677 1659 1677 Sin Fridriha V Generala shvedskoyi armiyi Vostannye sklikav Landstande en Brav uchast u Chetvertij avstro tureckij ta Franko gollandskij vijnah na boci Gabsburgiv U 1674 roci vin stav imperskim general feldmarshalom nbsp Fridrih VII 23 veresnya 1647 v Ukermyunde 25 chervnya 1709 v Durlahu 1677 1709 Sin Fridriha VI zoseredzhuvavsya perevazhno na vnutrishnij politici Okupaciya ta pograbuvannya francuzkimi vijskami v Dev yatirichnij vijni 1688 1697 i vijni za ispansku spadshinu 1701 1714 Vtik do Bazelya nbsp Karl III sichen 1679 v Durlahu 12 travnya 1738 v Karlsrue 1709 1738 Sin Fridriha VII Oficer pid chas vijni za ispansku spadshinu imperskij general feldmarshal v 1715 roci Praviv yak absolyutnij monarh vidnoviv derzhavni finansi ta stvoriv nadijnu byurokratiyu U 1715 roci vin pochav robotu nad novoyu rezidenciyeyu palacom Karlsrue ta novim mistom Karlsrue nbsp Karl Fridrih 22 listopada 1728 Karlsrue 10 chervnya 1811 1738 1746 1811 Sin spadkoyemnogo princa Fridriha en 1703 1732 i onuk Karla III Vilgelma Do 1746 roku regentstvom keruvav princ Charlz Avgust Osvichenij absolyutist i poslidovnik fiziokrativ U 1771 roci vidbulosya vozz yednannya Badena pislya pererivannya Baden Badenskoyi liniyi Ostatochno vtrativ teritoriyi na livomu berezi Rejnu pid chas revolyucijnih vijn ale buv viznanij pravitelem Napoleonom Kurfyurst v 1803 roci Velikij gercog i priyednavsya do Rejnskogo soyuzu v 1806 roci Znachno rozshiriv Baden shlyahom aneksiyi teritorij Kurpfalca na pravomu berezi Rejnu Brajsgau ta Ortenau en ta cherez Nimecku mediatizaciyuPrimitkired Markgraflich Baden Durlachischer Staats und Addresse Calender auf das Jahr 1765 pp 52 58 Digitalisat der SLUB Dresden Drais p 42 Wilson 2009 s 328 Wilson 2009 s 337 Bibliografiyared Armin Kohnle Kleine Geschichte der Markgrafschaft Baden G Braun Buchverlag Karlsruhe 2007 ISBN 978 3 7650 8346 4 Karl Stiefel Baden 1648 1952 Karlsruhe 1979 2 Volumes Hans Rott Kunst und Kunstler am Baden Durlacher Hof bis zur Grundung Karlsruhes Karlsruhe Muller 1917 Eberhard Gothein Die badischen Markgrafschaften im 16 Jahrhundert Heidelberg 1910 Digitalisat im Internet Archive Wilson Peter H 2009 Europe s Tragedy A History of the Thirty Years War Allen Lane ISBN 978 0 7139 9592 3 Description of the condition of the margraviate in at the beginning of Karl Frederick s reign C W F L Freiherr von Drais Geschichte der Regierung und Bildung von Baden unter Carl Friedrich vor der Revolutionszeit Erster Band C F Muller sche Hofbuchhandlung Carlsruhe 1816 Baden Durlaske markgrafstvo na Google Books Johann Christian Sachs Einleitung in die Geschichte der Marggravschaft und des marggravlichen altfurstlichen Hauses Baden Baden Durlaske markgrafstvo na Google Books Baden Durlaske markgrafstvo na Google Books Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Baden Durlaske markgrafstvo amp oldid 43814223