Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Фрідріх (нім. Georg Friedrich; 30 січня 1573 — 24 вересня 1638) — 5-й маркграф Баден-Дурлаху в 1604—1622 роках.
| Георг Фрідріх | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 січня 1573[1] Дурлах, Карлсруе |
| Помер | 24 вересня 1638[1][2][3] (65 років) Страсбург, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Тридцятирічна війна |
| Титул | маркграф |
| Військове звання | генерал |
| Рід | Церінгени |
| Батько | Карл II (маркграф Баден-Дурлаху) |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d і d |
| Діти | Фрідріх V Баден-Дурлахський, d, d, d і d |
 | |
| |
Життєпис
Маркграф Баден-Заузенбергу
Походив з династії Церінгенів. Молодший син Карла II, маркграфа Баден-Дурлаху, та Анни фон Пфальц-Фельденц. Народився 1573 року в Дурласі. 1577 року втратив батька, а у 1586 році — мати.
Від батька успадкував маркграфство Баден-Заузенберг. Спочатку регентом була його мати, потім до 1583 року Людвіг VI Віттельсбах, курфюрств Пфальцу, за ним Філіпп Людвіг, герцог Пфальц-Нойбургу і Людвиг I, герцог Вюртембергу. Виховувався в лютеранському дусі. Освіту здобув в Страсбурзькому університеті, вільно володів латиною, італійською та французькою мовами. Після цього подорожував Фран-Конте, Швейцарією та Італією, де слухав курси в Базельському і Сієнському університетах. Залишився вірним лютеранству після навернення старшого брата Ернста Фрідріха, маркграфа Баден-Дурлаху, до кальвінізму, а другого брата — , маркграфа Баден-Гахбергу, — до католицтва. У Зульбургу заснував лютеранську школу.
1592 року оженився на представниці впливового роду фон Зальм. 1595 року оголошений повнолітнім, перебравши панування над Баден-Заузенбергом. Того ж року отримав від старшого брата Ернста Фрідріха маркграфство Баден-Гахберг. 1599 року Георг Фрідріх переніс резиденцію з Реттельна до Зульцбурга. 1603 року видав Лісове законодавство для своїх володінь. Того ж року заснував обмінний банк.
Маркграф Баден-Дурлаху
У 1604 році після смерті старшого брата успадкував маркграфство Баден-Дурлах. Невдовзі відновив лютеранство в усьому маркграфстві. Водночас наказав розпочати роботу над кодифікацією цивільного права (була завершена 1622 року, але кодекс набрав чинності 1654 року).
Активно підтримував діяльність Протестантської унії, куди увійшов 1608 року. 1612 року уклав оборонний союз з швейцарськими містами Берн і Цюрих. 1614 року після смерті дружини оженився вдруге. З початком 1618 року Тридцятилітньої війни зібрав 12-тисячне військо з наміром допомогти Фрідріху V, курфюрсту Пфальца, якого було обрано королем Богемії.
1620 року перекрив шлях військам Католицької ліги, що намагалися пройти з Ельзасу до Верхнього Дунаю. У 1622 році рушив на допомогу протестанським військам, але запізнився до битви біля Мінгольсгайму. Зосередив зусилля на захисту баденських земель від військ імператорського генерала Йоганна Тіллі. Втім того ж року зазнав тяжкої поразки від останнього у запеклій битві біля Вімпфену. Сам маркграф отримав поранення пікою у голову. Спроби зібрати нові війська виявилися марними. В результаті вимушений був залишити маркграфство Баден-Баден, де був адміністратором. Решту військ він розпустив в Дурласі. Після цього зрікся трону на користь сина Фрідріха. Разом з тим імператор Фердинанд II оголосив йому опалу. Тому Георг Фрідріх перебрався до Базелю.
Подальша діяльність
1625 року перебирається до Женеви, де невдовзі вступив у конфлікт з тамтешнім магістратом через свою прихильність лютеранству. Тому їде до містечка Тон, де йому підтримку надав Карл Еммануїл I, герцог Савойський.
1627 року поступив на службу до короля Данії Кристіана IV, отримавши звання генерал-лейтенанта. Повинен був зупити наступ імператорського війська на чолі із Альбрехтом фон Валленштайном, який перед тим переміг данську армію у битві під Лутером. Але відступив до Гольштейну. Звідси рушив до графства Ольденбург, де зазнав поразки від імператорського війська на чолі із Генріхом фон Шліком, внаслідок цього Георг Фрідріх здався йому.
Слідом за цим пішов з данської служби, оселившись в Страсбурзі, де займався релігійними питаннями та намагався просунути ідею об'єднання Бадену. Помер там 1638 року.
Творчість
Є автором трактату про сучасну війну (складено у 1614—1617 роках), присвячений синам Фрідріха, Карлу та Христофору. Його не було ніколи надруковано. Зберігся в рукописі.
Родина
1. Дружина — Юліана Урсула, донька графа Фрідріха фон Зальм
Діти:
- Урсула Катерина (1593—1615), дружина принца Отто Гессен-Кассельського
- Фрідріх (1594—1659), маркграф Баден-Дурлаху
- Анна Амалія (1595—1651), дружина графа Вільгельма Людвіга Нассау-Саарбрюккен
- Філіпп (1596—1597)
- Карл (1598—1625)
- Юліана Урсула (1600)
- Рудольф (1602—1603)
- Христофор (1603—1632)
- Анна Августа (1604—1616)
- Сибілла Магдалена (1605—1644), дружина графа Йоганна фон Нассау-Ідштайн
- Франціска (1606)
- Урсула Марія (1607)
- Франціска Сибілла (1609)
- Софія Доротея (1610—1633)
- Ернестіна Софія (1612—1658)
2. Дружина — Агата, донька графа Георга III фон Ербах-Бройберг
Діти:
- Агата (1615—1616)
- Анна (1617—1672)
- Єлизавета (1620—1692)
3. Дружина — Єлизавета, донька Йоганна Томаса Штольца, власного секретаря маркграфа
дітей не було
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11871693X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- Eberhard Gothein, Die badischen Markgrafschaften im 16. Jahrhundert, Heidelberg, 1910
- Michael Roth, Die Abdankung Markgraf Georg Friedrichs von Baden-Durlach. Ein Fürst im Unruhestand, in: Susan Richter, Dirk Dirbach (eds.): Thronverzicht. Die Abdankung in Monarchien vom Mittelalter bis in die Neuzeit, Cologne, Weimar and Vienna, 2010, p. 191—212.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Fridrih nim Georg Friedrich 30 sichnya 1573 24 veresnya 1638 5 j markgraf Baden Durlahu v 1604 1622 rokah Georg FridrihNarodivsya 30 sichnya 1573 1 Durlah KarlsruePomer 24 veresnya 1638 1638 09 24 1 2 3 65 rokiv Strasburg Q22010895 Metropoliya Franciyi FranciyaKrayina NimechchinaDiyalnist vijskovosluzhbovecZnannya mov nimeckaUchasnik Tridcyatirichna vijnaTitul markgrafVijskove zvannya generalRid CeringeniBatko Karl II markgraf Baden Durlahu Mati dBrati sestri d i dU shlyubi z d i dDiti Fridrih V Baden Durlahskij d d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMarkgraf Baden Zauzenbergu Pohodiv z dinastiyi Ceringeniv Molodshij sin Karla II markgrafa Baden Durlahu ta Anni fon Pfalc Feldenc Narodivsya 1573 roku v Durlasi 1577 roku vtrativ batka a u 1586 roci mati Vid batka uspadkuvav markgrafstvo Baden Zauzenberg Spochatku regentom bula jogo mati potim do 1583 roku Lyudvig VI Vittelsbah kurfyurstv Pfalcu za nim Filipp Lyudvig gercog Pfalc Nojburgu i Lyudvig I gercog Vyurtembergu Vihovuvavsya v lyuteranskomu dusi Osvitu zdobuv v Strasburzkomu universiteti vilno volodiv latinoyu italijskoyu ta francuzkoyu movami Pislya cogo podorozhuvav Fran Konte Shvejcariyeyu ta Italiyeyu de sluhav kursi v Bazelskomu i Siyenskomu universitetah Zalishivsya virnim lyuteranstvu pislya navernennya starshogo brata Ernsta Fridriha markgrafa Baden Durlahu do kalvinizmu a drugogo brata markgrafa Baden Gahbergu do katolictva U Zulburgu zasnuvav lyuteransku shkolu 1592 roku ozhenivsya na predstavnici vplivovogo rodu fon Zalm 1595 roku ogoloshenij povnolitnim perebravshi panuvannya nad Baden Zauzenbergom Togo zh roku otrimav vid starshogo brata Ernsta Fridriha markgrafstvo Baden Gahberg 1599 roku Georg Fridrih perenis rezidenciyu z Rettelna do Zulcburga 1603 roku vidav Lisove zakonodavstvo dlya svoyih volodin Togo zh roku zasnuvav obminnij bank Markgraf Baden Durlahu U 1604 roci pislya smerti starshogo brata uspadkuvav markgrafstvo Baden Durlah Nevdovzi vidnoviv lyuteranstvo v usomu markgrafstvi Vodnochas nakazav rozpochati robotu nad kodifikaciyeyu civilnogo prava bula zavershena 1622 roku ale kodeks nabrav chinnosti 1654 roku Aktivno pidtrimuvav diyalnist Protestantskoyi uniyi kudi uvijshov 1608 roku 1612 roku uklav oboronnij soyuz z shvejcarskimi mistami Bern i Cyurih 1614 roku pislya smerti druzhini ozhenivsya vdruge Z pochatkom 1618 roku Tridcyatilitnoyi vijni zibrav 12 tisyachne vijsko z namirom dopomogti Fridrihu V kurfyurstu Pfalca yakogo bulo obrano korolem Bogemiyi 1620 roku perekriv shlyah vijskam Katolickoyi ligi sho namagalisya projti z Elzasu do Verhnogo Dunayu U 1622 roci rushiv na dopomogu protestanskim vijskam ale zapiznivsya do bitvi bilya Mingolsgajmu Zoserediv zusillya na zahistu badenskih zemel vid vijsk imperatorskogo generala Joganna Tilli Vtim togo zh roku zaznav tyazhkoyi porazki vid ostannogo u zapeklij bitvi bilya Vimpfenu Sam markgraf otrimav poranennya pikoyu u golovu Sprobi zibrati novi vijska viyavilisya marnimi V rezultati vimushenij buv zalishiti markgrafstvo Baden Baden de buv administratorom Reshtu vijsk vin rozpustiv v Durlasi Pislya cogo zriksya tronu na korist sina Fridriha Razom z tim imperator Ferdinand II ogolosiv jomu opalu Tomu Georg Fridrih perebravsya do Bazelyu Podalsha diyalnist 1625 roku perebirayetsya do Zhenevi de nevdovzi vstupiv u konflikt z tamteshnim magistratom cherez svoyu prihilnist lyuteranstvu Tomu yide do mistechka Ton de jomu pidtrimku nadav Karl Emmanuyil I gercog Savojskij 1627 roku postupiv na sluzhbu do korolya Daniyi Kristiana IV otrimavshi zvannya general lejtenanta Povinen buv zupiti nastup imperatorskogo vijska na choli iz Albrehtom fon Vallenshtajnom yakij pered tim peremig dansku armiyu u bitvi pid Luterom Ale vidstupiv do Golshtejnu Zvidsi rushiv do grafstva Oldenburg de zaznav porazki vid imperatorskogo vijska na choli iz Genrihom fon Shlikom vnaslidok cogo Georg Fridrih zdavsya jomu Slidom za cim pishov z danskoyi sluzhbi oselivshis v Strasburzi de zajmavsya religijnimi pitannyami ta namagavsya prosunuti ideyu ob yednannya Badenu Pomer tam 1638 roku TvorchistYe avtorom traktatu pro suchasnu vijnu skladeno u 1614 1617 rokah prisvyachenij sinam Fridriha Karlu ta Hristoforu Jogo ne bulo nikoli nadrukovano Zberigsya v rukopisi Rodina1 Druzhina Yuliana Ursula donka grafa Fridriha fon Zalm Diti Ursula Katerina 1593 1615 druzhina princa Otto Gessen Kasselskogo Fridrih 1594 1659 markgraf Baden Durlahu Anna Amaliya 1595 1651 druzhina grafa Vilgelma Lyudviga Nassau Saarbryukken Filipp 1596 1597 Karl 1598 1625 Yuliana Ursula 1600 Rudolf 1602 1603 Hristofor 1603 1632 Anna Avgusta 1604 1616 Sibilla Magdalena 1605 1644 druzhina grafa Joganna fon Nassau Idshtajn Franciska 1606 Ursula Mariya 1607 Franciska Sibilla 1609 Sofiya Doroteya 1610 1633 Ernestina Sofiya 1612 1658 2 Druzhina Agata donka grafa Georga III fon Erbah Brojberg Diti Agata 1615 1616 Anna 1617 1672 Yelizaveta 1620 1692 3 Druzhina Yelizaveta donka Joganna Tomasa Shtolca vlasnogo sekretarya markgrafa ditej ne buloPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11871693X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227DzherelaEberhard Gothein Die badischen Markgrafschaften im 16 Jahrhundert Heidelberg 1910 Michael Roth Die Abdankung Markgraf Georg Friedrichs von Baden Durlach Ein Furst im Unruhestand in Susan Richter Dirk Dirbach eds Thronverzicht Die Abdankung in Monarchien vom Mittelalter bis in die Neuzeit Cologne Weimar and Vienna 2010 p 191 212