47°56′00″ пн. ш. 7°49′00″ сх. д. / 47.93333333° пн. ш. 7.81666667° сх. д.
Брайсгау | |
Країна | Німеччина[1] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Баден-Вюртемберг |
Брайсгау у Вікісховищі |
Брайсгау (нім. Breisgau) — регіон на південному заході землі Баден-Вюртемберг, Німеччина, між Верхнім Рейном і Шварцвальдом. Займає площу близько 4000 км², центром є місто Фрайбург-ім-Брайсгау.
Географія
На півдні Брайсгау в його нинішньому значенні межує з Маркгрефлерландом (межа Штауфен — Гайтерсгайм), на заході — з Ельзасом , на сході — західной схил Шварцвальду, а на півночі з [de].
Брайсгау містить:
- Рейнську рівнину, де вирощують переважно зернові, кукурудзу та спеціальні культури (спаржу, полуницю, раніше часто тютюн).
- виноробний і фруктовий район передгір'я Шварцвальду і Кайзерштуля
- і західні схили південного Шварцвальду з його бічними долинами (наприклад, Ельцталь і Глоттерталь).
Брайсгау є одним із найтепліших регіонів Німеччини з точки зору клімату, середньорічна температура становить 11 °C, середньорічна кількість опадів становить близько 900 л/м², а тривалість сонячного сяйва становить близько 1800 годин.
Історія
Раніше Брайсгау був відомий як Брайзахгау (нім. Breisachgau), означаючи графство навколо міста Брайзах на східному березі Рейну.
Найпершими історично засвідченими жителями цього району були кельти. За часів Римської імперії він був частиною провінції Верхня Германія. Але після падіння оборонних ліній Верхньогермансько-реційського лімесу у 260 році місцевість була заселена алеманами. Вона залишалася частиною Алеманії все раннє середньовіччя і була буферною зоною між центральними алеманськими землями та Ельзасом.
У середині IX століття район був маркою (прикордонний округ), що охороняла кордон із Південною Лотарингією та Ельзасом. У 859 році він подарований Карлу III «Товстому», сину короля Людовика II, що підкреслило його важливість. У X столітті Брайсгау був графством у складі герцогства Швабія, яким керувала сім'я Церінген. До XII століття вона відокремилася від Швабії, заснувавши маркграфство Баден. Герцоги заснували в ньому Фрайбург, який став їхнім головним містом.
З XIII/XIV століття до 1797 року цей район був частиною Передньої Австрії, області на південному заході Священної Римської імперії, керованої австрійськими Габсбургами, що помалу опанували майже всією країною за винятком незначної її частини, що відійшла до Бадена, так Брайсгау разом з рештою Передньої Австрії передано ними колишньому герцогу Модени, їхньому родичу, як компенсацію за втрату спадкових земель, що перейшли французькій Цизальпінській республіці. У 1805 році за Пресбурзьким мирним договором ця територія була передана Великому герцогству Баден.
Посилання
- Landkreis Breisgau-Hochschwarzwald
- Landkreis Emmendingen
- Burgen im Breisgau
- Regionale Umweltgeschichte im Breisgau und am Oberrhein
- Flächenverbrauch und Zersiedelung im Breisgau
- Filmdokumentation über Burgen im mittelalterlichen Breisgau (10 Episoden)
- GeoNames — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
47 56 00 pn sh 7 49 00 sh d 47 93333333 pn sh 7 81666667 sh d 47 93333333 7 81666667Brajsgau Krayina Nimechchina 1 Administrativna odinicyaBaden Vyurtemberg Brajsgau u Vikishovishi Brajsgau nim Breisgau region na pivdennomu zahodi zemli Baden Vyurtemberg Nimechchina mizh Verhnim Rejnom i Shvarcvaldom Zajmaye ploshu blizko 4000 km centrom ye misto Frajburg im Brajsgau Geografiyared Na pivdni Brajsgau v jogo ninishnomu znachenni mezhuye z Markgreflerlandom mezha Shtaufen Gajtersgajm na zahodi z Elzasom na shodi zahidnoj shil Shvarcvaldu a na pivnochi z Ortenau de Brajsgau mistit Rejnsku rivninu de viroshuyut perevazhno zernovi kukurudzu ta specialni kulturi sparzhu polunicyu ranishe chasto tyutyun vinorobnij i fruktovij rajon peredgir ya Shvarcvaldu i Kajzershtulya i zahidni shili pivdennogo Shvarcvaldu z jogo bichnimi dolinami napriklad Elctal i Glottertal Brajsgau ye odnim iz najteplishih regioniv Nimechchini z tochki zoru klimatu serednorichna temperatura stanovit 11 C serednorichna kilkist opadiv stanovit blizko 900 l m a trivalist sonyachnogo syajva stanovit blizko 1800 godin Istoriyared Ranishe Brajsgau buv vidomij yak Brajzahgau nim Breisachgau oznachayuchi grafstvo navkolo mista Brajzah na shidnomu berezi Rejnu Najpershimi istorichno zasvidchenimi zhitelyami cogo rajonu buli kelti Za chasiv Rimskoyi imperiyi vin buv chastinoyu provinciyi Verhnya Germaniya Ale pislya padinnya oboronnih linij Verhnogermansko recijskogo limesu u 260 roci miscevist bula zaselena alemanami Vona zalishalasya chastinoyu Alemaniyi vse rannye serednovichchya i bula bufernoyu zonoyu mizh centralnimi alemanskimi zemlyami ta Elzasom U seredini IX stolittya rajon buv markoyu prikordonnij okrug sho ohoronyala kordon iz Pivdennoyu Lotaringiyeyu ta Elzasom U 859 roci vin podarovanij Karlu III Tovstomu sinu korolya Lyudovika II sho pidkreslilo jogo vazhlivist U X stolitti Brajsgau buv grafstvom u skladi gercogstva Shvabiya yakim keruvala sim ya Ceringen Do XII stolittya vona vidokremilasya vid Shvabiyi zasnuvavshi markgrafstvo Baden Gercogi zasnuvali v nomu Frajburg yakij stav yihnim golovnim mistom Z XIII XIV stolittya do 1797 roku cej rajon buv chastinoyu Perednoyi Avstriyi oblasti na pivdennomu zahodi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi kerovanoyi avstrijskimi Gabsburgami sho pomalu opanuvali majzhe vsiyeyu krayinoyu za vinyatkom neznachnoyi yiyi chastini sho vidijshla do Badena tak Brajsgau razom z reshtoyu Perednoyi Avstriyi peredano nimi kolishnomu gercogu Modeni yihnomu rodichu yak kompensaciyu za vtratu spadkovih zemel sho perejshli francuzkij Cizalpinskij respublici U 1805 roci za Presburzkim mirnim dogovorom cya teritoriya bula peredana Velikomu gercogstvu Baden Posilannyared Landkreis Breisgau Hochschwarzwald Landkreis Emmendingen Burgen im Breisgau Regionale Umweltgeschichte im Breisgau und am Oberrhein Flachenverbrauch und Zersiedelung im Breisgau Filmdokumentation uber Burgen im mittelalterlichen Breisgau 10 Episoden GeoNames 2005 d Track Q830106 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Brajsgau amp oldid 44185746