Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цизальпійська республіка (італ. Repubblica Cisalpina) — французька клієнтська республіка в Північній Італії, що існувала у 1797–1802 роках.
| Цизальпійська республіка Repubblica Cisalpina' | |||||||||||||||
| Клієнтська держава | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Прапор | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Мілан H G O | ||||||||||||||
| Форма правління | Республіка | ||||||||||||||
| Директорія | |||||||||||||||
| - 1797–1798/98 | Перша Директорія | ||||||||||||||
| - 1798 | Друга Директорія | ||||||||||||||
| - 1798–1799/99 | Третя Директорія | ||||||||||||||
| Законодавчий орган | |||||||||||||||
| - Upper house | Seniori (Верхня палата) | ||||||||||||||
| - Lower house | Giuniori (Нижня палата) | ||||||||||||||
| Історичний період | Наполеонівські війни | ||||||||||||||
| - Засновано | June 29 | ||||||||||||||
| - Захоплення у Австрії | 17 жовтня 1797 | ||||||||||||||
| - Окупація Австрією | 27 квітня 1799 | ||||||||||||||
| - | 2 червня 180] | ||||||||||||||
| - | 9 лютого 1801 | ||||||||||||||
| - Перейменування в Італійську республіку | 1802 | ||||||||||||||
| - Перейменування в Італійське королівство | 17 березня 1805 | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Після битви при Лоді в травні 1796 року, французький генерал Наполеон I Бонапарт заснував дві держави: одну на південь від річки По — Циспаданську республіку, і на північ — Транспаданську республіку. Ці дві колишні провінції Новари були об'єднані у Цисальпійську республіку 29 червня 1797, зі столицею Мілан. Австрія визнала новостворену державу по Кампо-Формійському миру 17 жовтня 1797 року, отримавши в замін залишки Венеційської республіки.
Загальні дані
Республіка розташовувалась на теренах колишнього Міланського герцогства, Венеційської республіки на захід від річки Адідже, Герцогства Модени і Реджо, Папської держави, провінції П'ємонт Новари. Республіка мала територію 42 500 км², населення 3 240 000 і складалось з 20 департаментів.
Взаємовідносини зі Швейцарією
Новітній уряд мав за мету об'єднання всієї Італії. Це призвело до напружених відносин зі Швейцарією, яка мала італомовні кантони на південь від Альп. 10 жовтня 1797, французи підтримали повстання в Вальтелліна. Цизальпійська республіка отримала контроль над Кампйоне-д'Італія й Вальтелліна у Граубюндені. Також Цизальпійська республіка спробувала підкорити Луґано, але спроба зазнала невдачу.
Союзний договір
Формально, Цизальпійська республіка була незалежною державою в союзі з Францією, але договір про союз вельми обмежував суверенітет республіки. Французи в дійсності мали контроль над місцевою поліцією, республіка за власний рахунок утримувала французьке військо у 25 000 вояків. Цизальпійська республіка мала також власну армію у 35 000 осіб, які брали участь у французьких військових кампаніях.
4 березня 1798, Директорія представила договір у нижню палату за для ратифікації. Рада не була згодна з умовами і потребувала час на обговорення, перш ніж прийняти будь-яке рішення. Врешті-решт французький генерал Бертьє змусив депутатів прийняти його. Верхня палата відразу відмовилась підписати договір, через те що держава не мала коштів на виконання його. Бертьє пригрозив застосувати війська, але пізніше він був замінений генералом Брюном. Останній, після того, як зробив ротацію депутатів Верхньої і Нижньої палати, отримав підписання договору 8 червня 1798.
Друга Республіка
Республіка була розпущена після поразки Франції від Другої Коаліції в серпні 1799. Вона була окупована російськими (Італійський і швейцарський похід Суворова) і австрійськими військами, які залишили терен республіки лише після червня 1800, коли Наполеон переміг у битві біля Маренго. Республіка була відновлена згідно з Люневільським миром від 9 лютого 1801. Республіка окрім колишніх теренів отримала Венето, що була під австрійським правлінням, і від Папської області — Марке.
24 січня 1802 Цизальпійська республіка змінила свою назву на Італійську республіку, коли сам Наполеон був обраний президентом, за порадою Талейрана.
Двома днями пізніше Бонапарт з'явився в Колеж де-ла-Трініте (Collège de la Trinité) в Ліоні, де були присутні Мюрат, Бертьє, Луї Бонапарт, Ортенс і Жозефіна де Богарне, і офіційно визнав Італійську Республіку .
Пізніше Італійська Республіка стала Італійським королівством (1805—1814).
Джерела
- Цизальпійська республіка в Словнику Брокгауза і Ефрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cizalpijska respublika ital Repubblica Cisalpina francuzka kliyentska respublika v Pivnichnij Italiyi sho isnuvala u 1797 1802 rokah Cizalpijska respublika Repubblica Cisalpina Kliyentska derzhava 1797 1802 Prapor Cizalpijska respublika istorichni kordoni na karti Stolicya Milan 45 28 pn sh 9 10 sh d H G O Forma pravlinnya Respublika Direktoriya 1797 1798 98 Persha Direktoriya 1798 Druga Direktoriya 1798 1799 99 Tretya Direktoriya Zakonodavchij organ Upper house Seniori Verhnya palata Lower house Giuniori Nizhnya palata Istorichnij period Napoleonivski vijni Zasnovano June 29 Zahoplennya u Avstriyi 17 zhovtnya 1797 Okupaciya Avstriyeyu 27 kvitnya 1799 2 chervnya 180 9 lyutogo 1801 Perejmenuvannya v Italijsku respubliku 1802 Perejmenuvannya v Italijske korolivstvo 17 bereznya 1805 Poperednik Nastupnik Transpadanska respublika Cispadanska respublika Novara Valtellina Italijska respublika Napoleonivska Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cizalpijska respublika Pislya bitvi pri Lodi v travni 1796 roku francuzkij general Napoleon I Bonapart zasnuvav dvi derzhavi odnu na pivden vid richki Po Cispadansku respubliku i na pivnich Transpadansku respubliku Ci dvi kolishni provinciyi Novari buli ob yednani u Cisalpijsku respubliku 29 chervnya 1797 zi stoliceyu Milan Avstriya viznala novostvorenu derzhavu po Kampo Formijskomu miru 17 zhovtnya 1797 roku otrimavshi v zamin zalishki Venecijskoyi respubliki Zagalni daniRespublika roztashovuvalas na terenah kolishnogo Milanskogo gercogstva Venecijskoyi respubliki na zahid vid richki Adidzhe Gercogstva Modeni i Redzho Papskoyi derzhavi provinciyi P yemont Novari Respublika mala teritoriyu 42 500 km naselennya 3 240 000 i skladalos z 20 departamentiv Vzayemovidnosini zi ShvejcariyeyuNovitnij uryad mav za metu ob yednannya vsiyeyi Italiyi Ce prizvelo do napruzhenih vidnosin zi Shvejcariyeyu yaka mala italomovni kantoni na pivden vid Alp 10 zhovtnya 1797 francuzi pidtrimali povstannya v Valtellina Cizalpijska respublika otrimala kontrol nad Kampjone d Italiya j Valtellina u Graubyundeni Takozh Cizalpijska respublika sprobuvala pidkoriti Lugano ale sproba zaznala nevdachu Soyuznij dogovirFormalno Cizalpijska respublika bula nezalezhnoyu derzhavoyu v soyuzi z Franciyeyu ale dogovir pro soyuz velmi obmezhuvav suverenitet respubliki Francuzi v dijsnosti mali kontrol nad miscevoyu policiyeyu respublika za vlasnij rahunok utrimuvala francuzke vijsko u 25 000 voyakiv Cizalpijska respublika mala takozh vlasnu armiyu u 35 000 osib yaki brali uchast u francuzkih vijskovih kampaniyah 4 bereznya 1798 Direktoriya predstavila dogovir u nizhnyu palatu za dlya ratifikaciyi Rada ne bula zgodna z umovami i potrebuvala chas na obgovorennya persh nizh prijnyati bud yake rishennya Vreshti resht francuzkij general Bertye zmusiv deputativ prijnyati jogo Verhnya palata vidrazu vidmovilas pidpisati dogovir cherez te sho derzhava ne mala koshtiv na vikonannya jogo Bertye prigroziv zastosuvati vijska ale piznishe vin buv zaminenij generalom Bryunom Ostannij pislya togo yak zrobiv rotaciyu deputativ Verhnoyi i Nizhnoyi palati otrimav pidpisannya dogovoru 8 chervnya 1798 Druga RespublikaRespublika bula rozpushena pislya porazki Franciyi vid Drugoyi Koaliciyi v serpni 1799 Vona bula okupovana rosijskimi Italijskij i shvejcarskij pohid Suvorova i avstrijskimi vijskami yaki zalishili teren respubliki lishe pislya chervnya 1800 koli Napoleon peremig u bitvi bilya Marengo Respublika bula vidnovlena zgidno z Lyunevilskim mirom vid 9 lyutogo 1801 Respublika okrim kolishnih tereniv otrimala Veneto sho bula pid avstrijskim pravlinnyam i vid Papskoyi oblasti Marke 24 sichnya 1802 Cizalpijska respublika zminila svoyu nazvu na Italijsku respubliku koli sam Napoleon buv obranij prezidentom za poradoyu Talejrana Dvoma dnyami piznishe Bonapart z yavivsya v Kolezh de la Trinite College de la Trinite v Lioni de buli prisutni Myurat Bertye Luyi Bonapart Ortens i Zhozefina de Bogarne i oficijno viznav Italijsku Respubliku Piznishe Italijska Respublika stala Italijskim korolivstvom 1805 1814 DzherelaCizalpijska respublika vSlovniku Brokgauza i Efrona