Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маркгрефлергоф (нім. Markgräflerhof) — палац в Базелі, який маркграф Фрідріх VII Магнус Баден-Дурлахський побудував в 1698 — 1705 рр., є найстарішим бароковим палацом у Швейцарії; зараз використовується як офісна будівля [de]. Маркграфи Баден-Дурлаха, використовували його як екстериторіальну резиденцію, оскільки їхнє князівство разом із резиденціями часто ставало жертвою воєн.
| Маркгрефлергоф | |
 | |
| Країна |  Швейцарія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Базель[1] Базель-Штадт |
| Розташовано на вулиці | d |
| Власник | Базель-Штадт[2] |
| Статус спадщини | d[1] |
| Адреса | Hebelstrasse 2, 4031 Basel[1] |
 Маркгрефлергоф у Вікісховищі | |
Координати: 47°33′37″ пн. ш. 7°35′01″ сх. д. / 47.56040700002777299° пн. ш. 7.583787000028° сх. д.
Історія
З 1648 по 1808 рр
1 березня 1648 року маркграф Фрідріх V Баден-Дурлаха купив ферми Беренфельсер-Гоф і Ептінгер-Гоф у Ноє-Форштадті (на сьогоднішній Гебельштрассе). У 1692 році маркграф Фрідріх VII Магнус фон Баден-Дурлах придбав прилеглий Брандтмюллергоф, що зробило маркграфів найбільшими землевласниками в Ноє-Форштадті.
Оскільки резиденції у їхній власній місцевості були серйозно спустошені під час війни за Пфальцську спадщину (1688–1697), за винятком [de] у [de], нерухомість Базеля служила резиденцією уряду Баден-Дурлах у вигнанні та як притулок для представників княжої родини.
У ніч на 24 лютого 1698 року згоріли будинки маркграфа у передмісті. Пожежа спалахнула в кімнаті господаря кухні між першою та другою годинами та була помічена занадто пізно. Маркграф і його сім'я втекли в безпечне місце по сусідству, а покоївку було вбито. Через вісім днів після пожежі обвалилася двосхильна стіна, яка заповнила льох.
Через небезпеку нової війни з Францією ([de]) маркграф прагнув якнайшвидше мати безпечне місце для проживання у випадку можливого вигнання. У квітні 1698 року на території згорілих будинків (Беренфельсер-Гоф і Ептінгер-Гоф) розпочалися роботи з очищення, а в травні був розроблений перший проект нових будівельних робіт, який представив будівельний підрядник Оже з Гюнінгену. Будівельним інспектором був найнятий інженер з Гюнінгена де Ріссе
«Планування ґрунтувалося на сучасному французькому міському готелі («hotel entre cour et jardin»), опублікованому в зразковій роботі [de] «Cours d'architecture» в Парижі в 1691 році» . Архітектурний нагляд за виконанням будівлі не зовсім зрозумілий, але його приписують придворному архітектору Баден-Дурлаха [de].
Наріжний камінь закладено 16 липня 1698 року. Експерти з , неподалік від Базеля, також були залучені до детального планування та робіт з кладки, де були доступні потужності після будівництва французької фортеці Гюнінген та її околиць на Шустеринзель. При будівництві базельської резиденції маркграф також найняв тих, хто в 1689 році перевіз каміння з бастіону Капф замку Реттельн, який уже був зруйнований французькою армією в 1678 році, для будівництва дороги поблизу Гюнінгена. Велика частина будівельних матеріалів була привезена до Базеля з Баден-Дурлах жителями [de] на примусових роботах. Цегельним заводам в Оберамт-Реттельн більше не дозволялося вільно продавати свою продукцію, але вони повинні були надати маркграфу право першої відмови. Природні камені були частково отримані із залишків плацдарму на правому березі Рейну фортеці Гюнінген, яка була зруйнована після Рейсвейкського миру. Деревина була вирубана в лісах [de], [de], [de] і Зульцбург і розрізана на тартаках Кандерна і Баденвайлера. Лісопильні заводи в [de] та [de] також мали постачати дошки. Тягар, який лягав на населення, був настільки великим, що губернатор Реттлер кілька разів доповідав вищим органам влади, що продовження трудової повинності на нинішньому рівні загрожує обробітку полів. Враховувався не лише необхідний час, а й зношеність транспортних засобів та інструментів.
У вересні 1698 року роботи на фундаменті вже просувалися, і підряднику Жану Лінге було доручено звести корпус. У квітні 1699 року також був знесений Брандтмюллергоф , площа якого була потрібна для будівництва нового палацу. Стіни були зведені наприкінці 1699 року, але внутрішні роботи будівельного підрядника з Гюнінгена Амонда Журдена зайняли багато часу, оскільки будівельні роботи були тимчасово відкладені через брак грошей. У контракті від вересня 1700 року, який Журден уклав із судовим приставом Роттлера Йоганном Бернгардом фон Геммінгеном, було погоджено два роки будівництва, але лише в 1705 році будівлю було завершено для маркграфів Баден-Дурлаха. Сім'я маркграфа змогла переїхати в кілька кімнат в середині січня, і будівництво було завершено у квітні 1705 року. З липня 1701 по квітень 1705 року будівництвом керував художник-портретист [de].
У 1735/36 роках сусідні маєтки Теллуссонішер-гартен , Мелькерішес-Гут і Буркгардтише-шойне були придбані, за для створення великого саду у внутрішньому дворику поруч із Маркгрефлергофом. У 1736—1739 рр. маркграф Карл III Вільгельм фон Баден-Дурлах зруйнував щойно придбаний Буркгардтише-шойне та розширив Маркгрефлергоф на захід, за для спорудження крила з архівом і будівлю маркграфа. Після смерті цього маркграфа (1738) Маркгрефлергоф використовувався лише для випадкового перебування родичів і друзів родини маркграфа. Тут також зберігалися колекції королівської родини (галерея живопису, художній кабінет, монетний кабінет, колекція срібла, природничий кабінет, архів і бібліотека), які раніше були привезені сюди для безпеки.
Коли восени 1743 року тодішній спадкоємний принц Баден-Дурлаха, Карл Фрідріх, мав зупинитися в Базелі по дорозі до свого місця навчання в Лозанні, за ініціативою опікунського уряду, «... скандальні портрети в кабінеті...» було видалено. У 1764 році колекції почали перевозити з Базеля до Карлсруе. Порожні приміщення в Базелі частково здали в оренду. Під час гельветського періоду в Ортменнішес-гаузі, був створений військовий шпиталь.
У жовтні 1807 року губернатор округу Реттельн [de] повідомив міську раду Базеля від імені Великого герцога, що вони хочуть продати Маркгрефлергоф цілком або частково. Після того, як Базель спочатку відмовився від покупки, майно було виставлено на аукціон у липні 1808 року. Однак, на думку Великого Герцогства, були подані лише неадекватні пропозиції, і місту Базель було направлено знову пропозиція. Вони хотіли продати місту за 90 000 гульденів, яке, в свою чергу, мало претензії до Великого князівства на суму 55 000 гульденів. Баден був повністю знекровлений економічно внаслідок наполеонівських війн і контрибуцій і потребував грошей, тоді як Базель мусив боротися за повернення своїх грошей. У липні 1808 року Маркгрефлергоф був проданий уповноваженими великого герцога Карла Фрідріха Йоганнесу фон дер Мюлю, президенту міської ради Базеля. Угода відбулася, і 14 жовтня 1808 року Маркгрефлергоф було передано місту.
З 11 по 16 липня 1808 року меблі, картини та інші предмети колишнього палацу були продані з аукціону. Серед них також були вівтарні образи Конрада Віца.
З 1808 р.
«Маркгрефлергоф, який був придбаний містом в 1808 році, з садами та допоміжними будівлями, разом із прилеглою територією колишнього проповідницького монастиря та університетським ботанічним садом, створили основу для нової будівлі Базеля — громадської лікарні, яка заснована в 1838 році за планами [de].» У 1838 — 1842 рр. було додано ще одне крило для громадської лікарні та її адміністрації. Додаткові розширення відбулися в 1882 — 1885 та 1902/1903 рр.
З 1960 року ансамбль є пам’ятником, що охороняється Швейцарією, і в 1960 році об’єкт був капітально відремонтований. З 2004 року він є офісною будівлею університетської лікарні. У 2012/13 роках проведено комплексний ремонт даху та фасаду.
На першому поверсі будівлі за адресою еебельштрассе 10, серед іншого, знаходиться служба донорства крові Швейцарського Червоного Хреста. Вхідний вестибюль Маркгрефлергоф є закладом харчування для донорів крові, колишня каплиця з чудовою ліпниною служить залом для збору крові.
Література
- Axel Christoph Gampp: Der Markgräflerhof in Basel. Das erste Barockpalais der Schweiz. In: INSITU. Zeitschrift für Architekturgeschichte 4 (1/2012), S. 77–92.
- Carl Roth: Der ehemalige Basler Besitz der Markgrafen von Baden. In: Basler Jahrbuch 1912, S. 195–245 Digitalisat
- Markus Kutter: 37. Fürstenresidenz Basel. In: Zwischen Jura, Vogesen und Schwarzwald. PDF; 20 kB
- Hans Rott: Kunst und Künstler am Baden-Durlacher Hof bis zur Gründung Karlsruhes, Karlsruhe 1917, S. 141–145 im Internet Archive
Посилання
- Hochbauamt BS: Markgräflerhof, Sanierung Gebäudehülle
- Projektblatt Markgräflerhof, Sanierung Gebäudehülle. (PDF, 6 Seiten, 4.2 MB) abgerufen am 29. April 2019
- Zum Schluss ein Schloss auf www.gazzetta-online.ch; abgerufen am 29. April 2019
- Thomas Lutz: Eine absolutistische Fürstenresidenz auf eidgenössischem Boden: Zur Architektur und Baugeschichte des Markgräflichen Palais in Basel. Arbeitsgemeinschaft für geschichtliche Landeskunde am Oberrhein e.V.; (529.) Protokoll über die Arbeitssitzung am 15. Februar 2013; abgerufen am 2. Mai 2019
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.
- https://www.hochbauamt.bs.ch/projekte/abgeschlossene-projekte/markgraeflerhof-sanierung-gebaeudehuelle.html
- siehe Beat Trachsler: Die Beziehungen zwischen den Markgrafen von Baden-Durlach und der Stadt Basel Heft 1/2 1974, S. 60 (Digitalisat der UB Freiburg) und Roth, S. 203
- Roth, S. 215
- auch de Ris
- siehe Lutz
- siehe Rott S. 142
- Roth, S. 218
- siehe Lutz in der Diskussion
- Entrepreneur du Roy au Château de Landscron
- Roth, S. 220 und 224
- Roth, S. 233
- Roth, S. 234
- Roth, S. 238
- Johann Lorenz Böckmann, Friedrich von Weech: Eine Schweizerreise des Markgrafen Karl Friedrich von Baden im Juli 1775. Band 1. Carl Winter’s Universitätsbuchhandlung, Heidelberg 1902, S. 43.
- Thomas Schibler: Von der Mühll. In: Historisches Lexikon der Schweiz. 8. September 2009, abgerufen am 22. August 2020.
- Roth, S. 240
- siehe Landesarchiv Baden-Württemberg
- Lutz
- siehe auch Liste der Kulturgüter in Basel/Grossbasel West; KGS-Inventar, B-Objekte Nr. 1762 Markgräflerhof (jetzt Spital), inkl. Portalbau
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markgreflergof nim Markgraflerhof palac v Bazeli yakij markgraf Fridrih VII Magnus Baden Durlahskij pobuduvav v 1698 1705 rr ye najstarishim barokovim palacom u Shvejcariyi zaraz vikoristovuyetsya yak ofisna budivlya de Markgrafi Baden Durlaha vikoristovuvali jogo yak eksteritorialnu rezidenciyu oskilki yihnye knyazivstvo razom iz rezidenciyami chasto stavalo zhertvoyu voyen Markgreflergof Krayina Shvejcariya 1 Administrativna odinicyaBazel 1 Bazel Shtadt Roztashovano na vulicid VlasnikBazel Shtadt 2 Status spadshinid 1 AdresaHebelstrasse 2 4031 Basel 1 Markgreflergof u Vikishovishi Koordinati 47 33 37 pn sh 7 35 01 sh d 47 56040700002777299 pn sh 7 583787000028 sh d 47 56040700002777299 7 583787000028IstoriyaZ 1648 po 1808 rr 1 bereznya 1648 roku markgraf Fridrih V Baden Durlaha kupiv fermi Berenfelser Gof i Eptinger Gof u Noye Forshtadti na sogodnishnij Gebelshtrasse U 1692 roci markgraf Fridrih VII Magnus fon Baden Durlah pridbav prileglij Brandtmyullergof sho zrobilo markgrafiv najbilshimi zemlevlasnikami v Noye Forshtadti Oskilki rezidenciyi u yihnij vlasnij miscevosti buli serjozno spustosheni pid chas vijni za Pfalcsku spadshinu 1688 1697 za vinyatkom de u de neruhomist Bazelya sluzhila rezidenciyeyu uryadu Baden Durlah u vignanni ta yak pritulok dlya predstavnikiv knyazhoyi rodini U nich na 24 lyutogo 1698 roku zgorili budinki markgrafa u peredmisti Pozhezha spalahnula v kimnati gospodarya kuhni mizh pershoyu ta drugoyu godinami ta bula pomichena zanadto pizno Markgraf i jogo sim ya vtekli v bezpechne misce po susidstvu a pokoyivku bulo vbito Cherez visim dniv pislya pozhezhi obvalilasya dvoshilna stina yaka zapovnila loh Cherez nebezpeku novoyi vijni z Franciyeyu de markgraf pragnuv yaknajshvidshe mati bezpechne misce dlya prozhivannya u vipadku mozhlivogo vignannya U kvitni 1698 roku na teritoriyi zgorilih budinkiv Berenfelser Gof i Eptinger Gof rozpochalisya roboti z ochishennya a v travni buv rozroblenij pershij proekt novih budivelnih robit yakij predstaviv budivelnij pidryadnik Ozhe z Gyuningenu Budivelnim inspektorom buv najnyatij inzhener z Gyuningena de Risse Planuvannya gruntuvalosya na suchasnomu francuzkomu miskomu goteli hotel entre cour et jardin opublikovanomu v zrazkovij roboti de Cours d architecture v Parizhi v 1691 roci Arhitekturnij naglyad za vikonannyam budivli ne zovsim zrozumilij ale jogo pripisuyut pridvornomu arhitektoru Baden Durlaha de Narizhnij kamin zakladeno 16 lipnya 1698 roku Eksperti z nepodalik vid Bazelya takozh buli zalucheni do detalnogo planuvannya ta robit z kladki de buli dostupni potuzhnosti pislya budivnictva francuzkoyi forteci Gyuningen ta yiyi okolic na Shusterinzel Pri budivnictvi bazelskoyi rezidenciyi markgraf takozh najnyav tih hto v 1689 roci pereviz kaminnya z bastionu Kapf zamku Retteln yakij uzhe buv zrujnovanij francuzkoyu armiyeyu v 1678 roci dlya budivnictva dorogi poblizu Gyuningena Velika chastina budivelnih materialiv bula privezena do Bazelya z Baden Durlah zhitelyami de na primusovih robotah Cegelnim zavodam v Oberamt Retteln bilshe ne dozvolyalosya vilno prodavati svoyu produkciyu ale voni povinni buli nadati markgrafu pravo pershoyi vidmovi Prirodni kameni buli chastkovo otrimani iz zalishkiv placdarmu na pravomu berezi Rejnu forteci Gyuningen yaka bula zrujnovana pislya Rejsvejkskogo miru Derevina bula virubana v lisah de de de i Zulcburg i rozrizana na tartakah Kanderna i Badenvajlera Lisopilni zavodi v de ta de takozh mali postachati doshki Tyagar yakij lyagav na naselennya buv nastilki velikim sho gubernator Rettler kilka raziv dopovidav vishim organam vladi sho prodovzhennya trudovoyi povinnosti na ninishnomu rivni zagrozhuye obrobitku poliv Vrahovuvavsya ne lishe neobhidnij chas a j znoshenist transportnih zasobiv ta instrumentiv U veresni 1698 roku roboti na fundamenti vzhe prosuvalisya i pidryadniku Zhanu Linge bulo dorucheno zvesti korpus U kvitni 1699 roku takozh buv znesenij Brandtmyullergof plosha yakogo bula potribna dlya budivnictva novogo palacu Stini buli zvedeni naprikinci 1699 roku ale vnutrishni roboti budivelnogo pidryadnika z Gyuningena Amonda Zhurdena zajnyali bagato chasu oskilki budivelni roboti buli timchasovo vidkladeni cherez brak groshej U kontrakti vid veresnya 1700 roku yakij Zhurden uklav iz sudovim pristavom Rottlera Jogannom Berngardom fon Gemmingenom bulo pogodzheno dva roki budivnictva ale lishe v 1705 roci budivlyu bulo zaversheno dlya markgrafiv Baden Durlaha Sim ya markgrafa zmogla pereyihati v kilka kimnat v seredini sichnya i budivnictvo bulo zaversheno u kvitni 1705 roku Z lipnya 1701 po kviten 1705 roku budivnictvom keruvav hudozhnik portretist de U 1735 36 rokah susidni mayetki Tellussonisher garten Melkerishes Gut i Burkgardtishe shojne buli pridbani za dlya stvorennya velikogo sadu u vnutrishnomu dvoriku poruch iz Markgreflergofom U 1736 1739 rr markgraf Karl III Vilgelm fon Baden Durlah zrujnuvav shojno pridbanij Burkgardtishe shojne ta rozshiriv Markgreflergof na zahid za dlya sporudzhennya krila z arhivom i budivlyu markgrafa Pislya smerti cogo markgrafa 1738 Markgreflergof vikoristovuvavsya lishe dlya vipadkovogo perebuvannya rodichiv i druziv rodini markgrafa Tut takozh zberigalisya kolekciyi korolivskoyi rodini galereya zhivopisu hudozhnij kabinet monetnij kabinet kolekciya sribla prirodnichij kabinet arhiv i biblioteka yaki ranishe buli privezeni syudi dlya bezpeki Koli voseni 1743 roku todishnij spadkoyemnij princ Baden Durlaha Karl Fridrih mav zupinitisya v Bazeli po dorozi do svogo miscya navchannya v Lozanni za iniciativoyu opikunskogo uryadu skandalni portreti v kabineti bulo vidaleno U 1764 roci kolekciyi pochali perevoziti z Bazelya do Karlsrue Porozhni primishennya v Bazeli chastkovo zdali v orendu Pid chas gelvetskogo periodu v Ortmennishes gauzi buv stvorenij vijskovij shpital U zhovtni 1807 roku gubernator okrugu Retteln de povidomiv misku radu Bazelya vid imeni Velikogo gercoga sho voni hochut prodati Markgreflergof cilkom abo chastkovo Pislya togo yak Bazel spochatku vidmovivsya vid pokupki majno bulo vistavleno na aukcion u lipni 1808 roku Odnak na dumku Velikogo Gercogstva buli podani lishe neadekvatni propoziciyi i mistu Bazel bulo napravleno znovu propoziciya Voni hotili prodati mistu za 90 000 guldeniv yake v svoyu chergu malo pretenziyi do Velikogo knyazivstva na sumu 55 000 guldeniv Baden buv povnistyu znekrovlenij ekonomichno vnaslidok napoleonivskih vijn i kontribucij i potrebuvav groshej todi yak Bazel musiv borotisya za povernennya svoyih groshej U lipni 1808 roku Markgreflergof buv prodanij upovnovazhenimi velikogo gercoga Karla Fridriha Jogannesu fon der Myulyu prezidentu miskoyi radi Bazelya Ugoda vidbulasya i 14 zhovtnya 1808 roku Markgreflergof bulo peredano mistu Z 11 po 16 lipnya 1808 roku mebli kartini ta inshi predmeti kolishnogo palacu buli prodani z aukcionu Sered nih takozh buli vivtarni obrazi Konrada Vica Z 1808 r Markgreflergof yakij buv pridbanij mistom v 1808 roci z sadami ta dopomizhnimi budivlyami razom iz prilegloyu teritoriyeyu kolishnogo propovidnickogo monastirya ta universitetskim botanichnim sadom stvorili osnovu dlya novoyi budivli Bazelya gromadskoyi likarni yaka zasnovana v 1838 roci za planami de U 1838 1842 rr bulo dodano she odne krilo dlya gromadskoyi likarni ta yiyi administraciyi Dodatkovi rozshirennya vidbulisya v 1882 1885 ta 1902 1903 rr Z 1960 roku ansambl ye pam yatnikom sho ohoronyayetsya Shvejcariyeyu i v 1960 roci ob yekt buv kapitalno vidremontovanij Z 2004 roku vin ye ofisnoyu budivleyu universitetskoyi likarni U 2012 13 rokah provedeno kompleksnij remont dahu ta fasadu Zal zdachi krovi kolishnya kaplicya Na pershomu poversi budivli za adresoyu eebelshtrasse 10 sered inshogo znahoditsya sluzhba donorstva krovi Shvejcarskogo Chervonogo Hresta Vhidnij vestibyul Markgreflergof ye zakladom harchuvannya dlya donoriv krovi kolishnya kaplicya z chudovoyu lipninoyu sluzhit zalom dlya zboru krovi LiteraturaAxel Christoph Gampp Der Markgraflerhof in Basel Das erste Barockpalais der Schweiz In INSITU Zeitschrift fur Architekturgeschichte 4 1 2012 S 77 92 Carl Roth Der ehemalige Basler Besitz der Markgrafen von Baden In Basler Jahrbuch 1912 S 195 245 Digitalisat Markus Kutter 37 Furstenresidenz Basel In Zwischen Jura Vogesen und Schwarzwald PDF 20 kB Hans Rott Kunst und Kunstler am Baden Durlacher Hof bis zur Grundung Karlsruhes Karlsruhe 1917 S 141 145 im Internet ArchivePosilannyaHochbauamt BS Markgraflerhof Sanierung Gebaudehulle Projektblatt Markgraflerhof Sanierung Gebaudehulle PDF 6 Seiten 4 2 MB abgerufen am 29 April 2019 Zum Schluss ein Schloss auf www gazzetta online ch abgerufen am 29 April 2019 Thomas Lutz Eine absolutistische Furstenresidenz auf eidgenossischem Boden Zur Architektur und Baugeschichte des Markgraflichen Palais in Basel Arbeitsgemeinschaft fur geschichtliche Landeskunde am Oberrhein e V 529 Protokoll uber die Arbeitssitzung am 15 Februar 2013 abgerufen am 2 Mai 2019PrimitkiSwiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance February 2017 Swiss Federal Office for Civil Protection 2018 d Track Q3349626d Track Q29048674d Track Q869941 https www hochbauamt bs ch projekte abgeschlossene projekte markgraeflerhof sanierung gebaeudehuelle html siehe Beat Trachsler Die Beziehungen zwischen den Markgrafen von Baden Durlach und der Stadt Basel Heft 1 2 1974 S 60 Digitalisat der UB Freiburg und Roth S 203 Roth S 215 auch de Ris siehe Lutz siehe Rott S 142 Roth S 218 siehe Lutz in der Diskussion Entrepreneur du Roy au Chateau de Landscron Roth S 220 und 224 Roth S 233 Roth S 234 Roth S 238 Johann Lorenz Bockmann Friedrich von Weech Eine Schweizerreise des Markgrafen Karl Friedrich von Baden im Juli 1775 Band 1 Carl Winter s Universitatsbuchhandlung Heidelberg 1902 S 43 Thomas Schibler Von der Muhll In Historisches Lexikon der Schweiz 8 September 2009 abgerufen am 22 August 2020 Roth S 240 siehe Landesarchiv Baden Wurttemberg Lutz siehe auch Liste der Kulturguter in Basel Grossbasel West KGS Inventar B Objekte Nr 1762 Markgraflerhof jetzt Spital inkl Portalbau