Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Б єрнстьєрне Мартініус Б єрнсон трапляється також транскрипція Бйорнстьєрне Бйорнсон норв Bjørnstjerne Martinus Bjørnson

Б'єрнстьєрне Б'єрнсон

Б'єрнстьєрне Б'єрнсон

Б'єрнстьєрне Мартініус Б'єрнсон (трапляється також транскрипція Бйорнстьєрне Бйорнсон; норв. Bjørnstjerne Martinus Bjørnson; 1832–1910) — норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1903 року. Б'єрнсона вважають одним із чотирьох великих норвезьких письменників, решта три — Генрік Ібсен, Юнас Лі та Александер Х'єлланн. Б'єрнсон написав слова норвезького національного гімну «Так, ми любимо цей край» (Ja, vi elsker dette landet).

Б'єрнстьєрне Б'єрнсон
Bjørnstjerne Bjørnson
image
Б'єрнсон у 1909 році
Ім'я при народженні бук. Bjørnstjerne Martinius Bjørnson
Народився 8 грудня 1832(1832-12-08)[1][2][…]
село Квікне (Норвегія)
Помер 26 квітня 1910(1910-04-26)[1][2][…] (77 років)
Париж (Французька республіка)
Поховання Спаський цвинтар (Осло)[4]
Країна image Норвегія
Діяльність прозаїк, драматург, поет
Alma mater Університет Осло
Конфесія християнство
Батько d
Мати d[5]
У шлюбі з Кароліна Б'єрнсон[6]
Діти Бергліот Б'єрнсон, Б'єрн Б'єрнсон, Ерлінг Б'єрнсон, d, d і d[5]
Автограф image
Премії image Нобелівська премія з літератури (1903)
image Б'єрнстьєрне Б'єрнсон у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

У ранніх оповіданнях оспівував патріархальне життя селян. Перші драми пов'язані з боротьбою за національну незалежність Норвегії. У п'єсах «Банкрутство» (1875), «Редактор» (1875), «Рукавиця» (1883) Б'єрнсон виступив як представник критичного реалізму, осуджував хижацтво буржуазії, продажність преси, захищав права жінки. У своїх публіцистичних творах обстоював права української культури на її вільний розвиток. Найвизначнішим твором Б'єрнсона є драма «Понад наші сили» (1883—1885).

Дитинство та освіта

image
Двір Б'єрган у Квікне. Малюнок Ґергарда Мунте.

Б'єрнсон народився 8 грудня 1832 року в садибі Б'єрган у відокремленому селі Квікне в районі Естердален, приблизно в 60 милях на південь від Тронгейма. 1837 року батька Б'єрнсона, що був пастором у Квікне, перевели до приходу , недалеко від міста Молде у фюльке Ромсдал. Саме в цьому мальовничому районі Б'єрнсон провів своє дитинство.

Після кількох років навчання в Молде 17-річний хлопця відправили до латинської школи Гельтберга у Християнії (Осло) для підготовки до університету. У цій школі навчалися Генрік Ібсен, Юнас Лі та Осмунд Улофсен Віньє.

У цей час Б'єрнсон усвідомив, що хоче продовжити займатися поезією (він писав вірші з 11-ти років). Він вступив до університету Осло у 1852 році і незабаром почав кар'єру журналіста, зосередившись на критиці драми.

Рання творчість

У 1857 році Б'єрнсон опублікував «Сюнневе Сульбаккен» (Synnøve Solbakken), свій перший роман про селянське життя. 1858 року за ним вийшов «Арне» (Arne), у 1860 році — «Веселий хлопець» (En glad Gut), а у 1868 році — «Рибалка» (Fiskerjenten). Це головні зразки його селянських повістей (bonde-fortellinger).

Б'єрнсон прагнув, як він висловився, «створити нову селянську сагу» — не тільки в художній прозі, але і у вигляді національних драм (folke-stykker). Найбільш ранньою з них була одноактна драма «Між битвами» (Mellem Slagene), події якої відбуваються у XII столітті. Вона була написана у 1855 році і вийшла у 1857 році. За нею вийшли «Хульда-Кривоніжка» (Halte-Hulda) у 1858 році та «Король Сверре» (Kong Sverre) у 1861 році. Найважливішою його роботою на цей момент була поетична трилогія «Сігур Злий» (Sigurd Slembe), яку Б'єрнсон опублікував у 1862 році.

Зрілий автор

Наприкінці 1857 року Б'єрнсон був призначений директором театру у Бергені. Цю посаду він обіймав два роки, поки не повернувся до Християнії. З 1860 по 1863 рік він багато подорожував всією Європою. На початку 1865 року він почав керувати театром Християнії, де поставив свою комедію «Молодята» (De Nygifte) і романтичну трагедію «Марія Стюарт у Шотландії» (Maria Stuart i Skotland). 1870 року Б'єрнсон опублікував свої «Поеми і пісні» (Digte og Sange) та епічний цикл «Арнлют Геллін» (Arnljot Gelline).

Між 1864 і 1874 роками Б'єрнсон переважно займався політикою і своєю роботою керівника театру. У цей період Б'єрнсон проявився як радикальний агітатор. 1871 року він почав доповнювати свою журналістську роботу лекціями по всій Скандинавії.

З 1874 по 1876 рік Б'єрнсон не був у Норвегії, і в цьому добровільному засланні він відновив творчі сили. Його нова діяльність як драматичного автора почалася з соціальних драм «Банкрутство» (En fallit) і «Редактор» (Redaktøren) у 1874 році, що набули реалістичного відтінку.

«Національний поет»

image
Б'єрнстьєрне Б'єрнсон і Кароліна Б'єрнсон в Еулестаді

Б'єрнсон оселився в своєму маєтку Еулестад у Геусдалі. 1877 року він опублікував ще один роман, «Магнхільд» (Magnhild), в якому висловив свої ідеї з соціальних питань. Тоді ж він висловив свої республіканські настрої у полемічній п'єсі «Король» (Kongen). У більш пізню редакцію п'єси він додав есе про інтелектуальну свободу з подальшим поясненням своєї позиції. 1878 року Б'єрнсон написав роман «Капітан Мансана» (Kaptejn Mansana), присвячений епізоду війни за незалежність Італії.

Прагнучи отримати максимальний успіх на сцені, Б'єрнсон зосередив свої сили на драмі «Леонарда» (Leonarda, 1879) про соціальне життя, драма викликала запеклі суперечки. Сатирична п'єса «Нова система» (Det ny system) вийшла через кілька тижнів. Хоча ці п'єси другого періоду Б'єрнсона широко обговорювалися, лише деякі з них були фінансово успішні.

У 1883 році Б'єрнсон випустив соціальну драму «Рукавичка» (En hanske), але не зміг нікого переконати її поставити, окрім як у зміненому вигляді. Восени того ж року Б'єрнсон опублікував містичну або символічну драму «Понад наші сили» (Over ævne) про анормальні особливості релігійного збудження; вона не ставилася до 1899 року, коли отримала великий успіх.

Політичні інтереси

image
Статуя Б'єрнстьєрне Б'єрнсона перед Національним театром в Осло. Стефан Сіндінг (1899)

З юності Б'єрнсон захоплювався Генріком Вергеланном і став яскравим представником норвезького лівого руху. У цьому питанні він підтримував Івара Осена, з яким об'єднував свої зусилля в політичній боротьбі у 1860-х і 70-х роках. Коли у 1881 році зводили великий пам'ятник Вергеланну, між лівими і правими через нього виникло протистояння, в якому ліві взяли верх. При відкритті Б'єрнсон виступив з промовою про Вергеланна, в якій також шанобливо відгукнувся про конституцію і фермерів.

Політичні погляди Б'єрнсона привели до звинувачення його у державній зраді, і він на деякий час сховався у Німеччині, повернувшись до Норвегії у 1882 році. Переконаний, що театр практично закритий для нього, він повернувся до романів, і опублікував у 1884 році «Прапори віють над містом і над гаванню» (Det flager i byen og på havnen), втіливши свої теорії про спадковість і виховання. 1889 року він надрукував ще один довгий і не менш помітний роман, «По Божому шляху» (På guds veje), який головним чином пов'язаний з тими ж проблемами. У тому ж році вийшла у світ його комедія «Географія і любов» (Geografi og Kærlighed), що увінчалася успіхом.

Низка оповідань про емоційні переживання, більш-менш дидактичного характеру, була зібрана й опублікована у 1894 році. Потім послідували п'єси: політична трагедія «Пауль Ланге та Тура Пареберг» (Paul Lange og Tora Parsberg, 1898), друга частина «Понад наші сили» (Over oevne, annet stykke, II, 1895), Laboremus (1901), «У Стархуве» (På Storhove, 1902) і «Садиба Даглані» (Daglannet, 1904). 1899 року на відкритті Національного театру в Осло була поставлена сага-драма Б'єрнсона «Сігурд Хрестоносець» (Sigurd Jorsalafar).

Одним з найважливіших для Б'єрнсона питань було прийняття національної мови в Норвегії, відмінної від датсько-норвезької, якою писалася більшість творів норвезької літератури. На ранньому етапі, до 1860 року, Б'єрнсон сам експериментував з ланнсмолом, яким написав принаймні одне оповідання. Однак незабаром він втратив інтерес до ланнсмолу, хоча згодом висловлював жаль з приводу того, що не опанував цю мову майстерно.

За останні двадцять років свого життя Б'єрнсон написав сотні статей до провідних європейських газет. Так, він критикував французьке правосуддя через справу Дрейфуса, а також боровся за право дітей у Словаччині вчити рідну мову. «Віднімати у дітей їх рідну мову — це те ж саме, що відривати їх від материнських грудей», — писав він. Б'єрнсон виступав проти заборони української мови у Російській імперії і проти закону Аппоньї в Угорщині, що мав на меті знищити українські школи на Закарпатті.

Останні роки

image
Труна з тілом Б'єрнсона на борту норвезького панцерника «Норге»

Від самого початку справи Дрейфуса Б'єрнсон був переконаним прихильником Альфреда Дрейфуса, і, за словами сучасника, писав «у газети статтю за статтею і проголошував на всі лади свою віру в його невинність».

Б'єрнсон був одним з перших членів Норвезького Нобелівського комітету, що присуджує Нобелівську премію миру, в якому він перебував з 1901 по 1906 рік. 1903 року Б'єрнсон отримав Нобелівську премію з літератури.

Б'єрнсон зробив стільки, як ніхто інший, щоб підняти норвезькі націоналістичні почуття, але у 1903 році, на межі розриву між Норвегією і Швецією, він виступав у Норвегії за примирення і помірність. 1905 року, коли Норвегія намагалася розірвати насильно нав'язану унію зі Швецією, Б'єрнсон відправив телеграму прем'єр-міністру Норвегії зі словами: «Настав час підтримати єдиний фронт». Міністр відповів: «Зараз саме час тримати наші роти закритими».

Б'єрнсон помер 26 квітня 1910 року у Парижі, де протягом декількох років проводив зиму, і був похований у Норвегії з почестями. Щоб привезти на батьківщину його тіло, був відправлений норвезький корабель берегової оборони «Норге».

Родина Б'єрнсона

image
Син Б'єрнсона Ерлінг

Б'єрнсон був сином преподобного Педера Б'єрнсона і Інгер Еліси Нордрок. 1858 року він одружився з Кароліною Реймерс (1835—1934). У них було шестеро дітей, п'ять з яких дожили до дорослого віку:

Кароліна Б'єрнсон жила в Еулестаді до своєї смерті у 1934 році.

Коли Б'єрнсону було за 50, у нього виник роман з 17-річною Гурі Андерсдоттер (пом. 1949), у них народився син Андерс Ундердал (1880—1973). Андерс став батьком майбутньої письменниці Маргіт Сандему.

Б'єрнсон і Україна

До творчості Б'єрнсона зверталися Іван Франко (стаття до перекладу другої частини драми «Понад наші сили», 1900) і Леся Українка (стаття «Нова суспільна драма», 1901). Б'єрнсон щиро цікавився історією та культурою українського народу, виступав із статтями про національно-культурний рух в Україні, засуджував політику російського царизму і польської шляхти щодо українців, друкувався у журналі Ukrainische Rundschau («Український огляд»), що виходив німецькою мовою у Відні. Б'єрнсон знав і високо оцінював твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника. Листувався з Іваном Франком, Романом Сембратовичем, Віктором Кушніром, Ярославом Федорчуком. Казка Б'єрнсона «Ліс» у перекладі Івана Франка була опублікована в журналі «Зоря» (1886). Ряд творів класика норвезької літератури переклали Лесь Гринюк, Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Михайло Лозинський, Антін Крушельницький.

Бйорнсон приєднався до публіцистичних баталій навколо суспільних проблем українців. Вперше він їх торкнувся в 1906 році у статті «Русини» на сторінках заснованого ним у Парижі тижневика «Європейський кур'єр» («Le Courrier Europeen»):

image Ще досі існує в Європі народ, який налічує понад тридцять мільйонів людей, якому, однак, під покришкою державної необхідності відбирають мову та національність, його гноблять та зневажають усілякими іншими способами. Де поділися московські та польські християни? Вони ж бо мають творити спільноту справедливості та милосердя. Святе право національної окремішності є першою засадою миру. Чи Росія стане могутнішою тим, що поневолює і визискує цілий народ? Чи австрійські поляки можуть краще захищати свою національність серед чужих численних народів, утискуючи водночас чотири мільйони українців? image

Переклади українською

Українською доступні наступні твори Б'єрнсона

  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Ліс. Переклад з норвезької Іван Франко. Журнал Зоря. 1886.
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Понад наші сили: драматичні картини. З норв. переклали: Михайло Яцків та Іван Франко. — 1900, том. 12, част. І: 80—108, 211—232. II.
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Марі: Повість. Переклад з норвезької: ?. ЛНВ. 1907. T. 37–39
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. «Новоженці». Переклад і адаптація з норвезької: Лесь Гринюк. (Коломия, 1907).
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Батько: Оповідання. Переклад з норвезької: ?. ЛНВ. 1909. T. 48
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Тронд: Оповідання. Переклад з норвезької: ?. Неділя. 1911. № 18–19
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Мужицькі оповідання. Переклад з норвезької: ? Коломия, 1913
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. «Арне. Оповідання з норвезького мужицького життя». Переклад з норвезької: Михайло Павлик. Чернівці, 1914.
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Норвегія. Дівча молоденьке лугом брело: Вірші. Переклад з норвезької: ? Київ: Передчуття, 1979
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Орлине гніздо. Переклад з норвезької: Ольга Сенюк. (входить до Книга пригод у 4 томах. Том 1. Упорядник О. Терех, А. Баканов. 1983)
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Небезпечне сватання: повісті й оповідання. Переклад з норвезької: Ольга Сенюк. Київ: Дніпро, 1986. 343 стор.
    • Небезпечне сватання
    • Сюневе Сульбакен
    • Мисливці на ведмедів
    • Арне
    • Батько
    • Орлине гніздо
    • Залізниця і цвинтар
    • Буланий
    • Загадка життя
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Дитя в нашій душі: Вірш. Переклад з норвезької: ? Львів: Літературний Львів, 1998. № 69.
  • Б'єрнстьєрне Б'єрнсон. Збірка «Норвезька сторона» (повісті «Сюньове Сульбакен» та «Весільний марш»). Переклад з норвезької: Наталя Іваничук. Львів: «Піраміда». 2010.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. http://www.begravdeioslo.no/maler/grav/grave_id/12290
  5. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  6. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
    d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603
  7. Grøndahl, Carl Henrik; Tjomsland, Nina (1978). . Tanum-Norli. ISBN . SBN. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 7 липня 2012.
  8. Beyer, Edvard & Moi, Bernt Morten (2007). . Store norske leksikon (норв.). Oslo: Kunnskapsforlaget. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 9 вересня 2009.
  9. Bjørnstjerne Bjørnson - The Nobel Prize in Literature 1903. The Nobel Foundation (From Nobel Lectures, Literature 1901-1967, Editor Horst Frenz, Elsevier Publishing Company, Amsterdam, 1969.). 1903. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2009.
  10. Bjornstjerne Bjornson у проєкті «Гутенберг»
  11. Nobel Foundation. The Norwegian Nobel Committee Since 1901. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 14 жовтня 2009.
  12. Om Aulestad. maihaugen.no. Архів оригіналу (Norwegian) за 5 серпня 2012. Процитовано 9 вересня 2009.
  13. Г. Храповицька. БЙОРНСОН (Б'єрнсон), Б'єрнстьєрне Мартініус. ukrlit.vn.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2011.
  14. Дерев'яний І. Бйорнстьєрне Бйорнсон - норвезький "приятель українців" початку XX ст.
  15. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 14 вересня 2016.

Література

Посилання

  • Б'єрнсон Б'єрнстерне [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 88. — 1000 екз.
  • Бйорнсон, Б’єрнстьєрне Мартініус // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 143. — .
Б'єрнстьєрне Б'єрнсон
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Б'єрнстьєрне Б'єрнсон у Вікісховищі?
  • Г. Храповицька. БЙОРНСОН (Б'єрнсон), Б'єрнстьєрне Мартініус. ukrlit.vn.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2011.
  • Ігор Дерев'яний (4 липня 2012). Бйорнстьєрне Бйорнсон - норвезький "приятель українців" початку XX ст. Історична правда. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 липня 2012.
  • Бібліографія Б'єрнсона [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] у Національній бібліотеці Норвегії
  • Твори Б'єрнстьєрне Б'єрнсона у проєкті «Гутенберг»
  • Bjornstjerne Bjornson у проєкті «Гутенберг» (Біографічний нарис, написаний у 1910 році Вільямом Мортоном Пейном, перекладачем різних робіт Б'єрнсона.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

B yernstyerne Martinius B yernson traplyayetsya takozh transkripciya Bjornstyerne Bjornson norv Bjornstjerne Martinus Bjornson 1832 1910 norvezkij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1903 roku B yernsona vvazhayut odnim iz chotiroh velikih norvezkih pismennikiv reshta tri Genrik Ibsen Yunas Li ta Aleksander H yellann B yernson napisav slova norvezkogo nacionalnogo gimnu Tak mi lyubimo cej kraj Ja vi elsker dette landet B yernstyerne B yernsonBjornstjerne BjornsonB yernson u 1909 rociIm ya pri narodzhenni buk Bjornstjerne Martinius BjornsonNarodivsya 8 grudnya 1832 1832 12 08 1 2 selo Kvikne Norvegiya Pomer 26 kvitnya 1910 1910 04 26 1 2 77 rokiv Parizh Francuzka respublika Pohovannya Spaskij cvintar Oslo 4 Krayina NorvegiyaDiyalnist prozayik dramaturg poetAlma mater Universitet OsloKonfesiya hristiyanstvoBatko dMati d 5 U shlyubi z Karolina B yernson 6 Diti Bergliot B yernson B yern B yernson Erling B yernson d d i d 5 AvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1903 B yernstyerne B yernson u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U rannih opovidannyah ospivuvav patriarhalne zhittya selyan Pershi drami pov yazani z borotboyu za nacionalnu nezalezhnist Norvegiyi U p yesah Bankrutstvo 1875 Redaktor 1875 Rukavicya 1883 B yernson vistupiv yak predstavnik kritichnogo realizmu osudzhuvav hizhactvo burzhuaziyi prodazhnist presi zahishav prava zhinki U svoyih publicistichnih tvorah obstoyuvav prava ukrayinskoyi kulturi na yiyi vilnij rozvitok Najviznachnishim tvorom B yernsona ye drama Ponad nashi sili 1883 1885 Ditinstvo ta osvitaDvir B yergan u Kvikne Malyunok Gergarda Munte B yernson narodivsya 8 grudnya 1832 roku v sadibi B yergan u vidokremlenomu seli Kvikne v rajoni Esterdalen priblizno v 60 milyah na pivden vid Trongejma 1837 roku batka B yernsona sho buv pastorom u Kvikne pereveli do prihodu nedaleko vid mista Molde u fyulke Romsdal Same v comu malovnichomu rajoni B yernson proviv svoye ditinstvo Pislya kilkoh rokiv navchannya v Molde 17 richnij hlopcya vidpravili do latinskoyi shkoli Geltberga u Hristiyaniyi Oslo dlya pidgotovki do universitetu U cij shkoli navchalisya Genrik Ibsen Yunas Li ta Osmund Ulofsen Vinye U cej chas B yernson usvidomiv sho hoche prodovzhiti zajmatisya poeziyeyu vin pisav virshi z 11 ti rokiv Vin vstupiv do universitetu Oslo u 1852 roci i nezabarom pochav kar yeru zhurnalista zoseredivshis na kritici drami Rannya tvorchistU 1857 roci B yernson opublikuvav Syunneve Sulbakken Synnove Solbakken svij pershij roman pro selyanske zhittya 1858 roku za nim vijshov Arne Arne u 1860 roci Veselij hlopec En glad Gut a u 1868 roci Ribalka Fiskerjenten Ce golovni zrazki jogo selyanskih povistej bonde fortellinger B yernson pragnuv yak vin vislovivsya stvoriti novu selyansku sagu ne tilki v hudozhnij prozi ale i u viglyadi nacionalnih dram folke stykker Najbilsh rannoyu z nih bula odnoaktna drama Mizh bitvami Mellem Slagene podiyi yakoyi vidbuvayutsya u XII stolitti Vona bula napisana u 1855 roci i vijshla u 1857 roci Za neyu vijshli Hulda Krivonizhka Halte Hulda u 1858 roci ta Korol Sverre Kong Sverre u 1861 roci Najvazhlivishoyu jogo robotoyu na cej moment bula poetichna trilogiya Sigur Zlij Sigurd Slembe yaku B yernson opublikuvav u 1862 roci Zrilij avtorNaprikinci 1857 roku B yernson buv priznachenij direktorom teatru u Bergeni Cyu posadu vin obijmav dva roki poki ne povernuvsya do Hristiyaniyi Z 1860 po 1863 rik vin bagato podorozhuvav vsiyeyu Yevropoyu Na pochatku 1865 roku vin pochav keruvati teatrom Hristiyaniyi de postaviv svoyu komediyu Molodyata De Nygifte i romantichnu tragediyu Mariya Styuart u Shotlandiyi Maria Stuart i Skotland 1870 roku B yernson opublikuvav svoyi Poemi i pisni Digte og Sange ta epichnij cikl Arnlyut Gellin Arnljot Gelline Mizh 1864 i 1874 rokami B yernson perevazhno zajmavsya politikoyu i svoyeyu robotoyu kerivnika teatru U cej period B yernson proyavivsya yak radikalnij agitator 1871 roku vin pochav dopovnyuvati svoyu zhurnalistsku robotu lekciyami po vsij Skandinaviyi Z 1874 po 1876 rik B yernson ne buv u Norvegiyi i v comu dobrovilnomu zaslanni vin vidnoviv tvorchi sili Jogo nova diyalnist yak dramatichnogo avtora pochalasya z socialnih dram Bankrutstvo En fallit i Redaktor Redaktoren u 1874 roci sho nabuli realistichnogo vidtinku Nacionalnij poet B yernstyerne B yernson i Karolina B yernson v Eulestadi B yernson oselivsya v svoyemu mayetku Eulestad u Geusdali 1877 roku vin opublikuvav she odin roman Magnhild Magnhild v yakomu visloviv svoyi ideyi z socialnih pitan Todi zh vin visloviv svoyi respublikanski nastroyi u polemichnij p yesi Korol Kongen U bilsh piznyu redakciyu p yesi vin dodav ese pro intelektualnu svobodu z podalshim poyasnennyam svoyeyi poziciyi 1878 roku B yernson napisav roman Kapitan Mansana Kaptejn Mansana prisvyachenij epizodu vijni za nezalezhnist Italiyi Pragnuchi otrimati maksimalnij uspih na sceni B yernson zoserediv svoyi sili na drami Leonarda Leonarda 1879 pro socialne zhittya drama viklikala zapekli superechki Satirichna p yesa Nova sistema Det ny system vijshla cherez kilka tizhniv Hocha ci p yesi drugogo periodu B yernsona shiroko obgovoryuvalisya lishe deyaki z nih buli finansovo uspishni U 1883 roci B yernson vipustiv socialnu dramu Rukavichka En hanske ale ne zmig nikogo perekonati yiyi postaviti okrim yak u zminenomu viglyadi Voseni togo zh roku B yernson opublikuvav mistichnu abo simvolichnu dramu Ponad nashi sili Over aevne pro anormalni osoblivosti religijnogo zbudzhennya vona ne stavilasya do 1899 roku koli otrimala velikij uspih Politichni interesiStatuya B yernstyerne B yernsona pered Nacionalnim teatrom v Oslo Stefan Sinding 1899 Z yunosti B yernson zahoplyuvavsya Genrikom Vergelannom i stav yaskravim predstavnikom norvezkogo livogo ruhu U comu pitanni vin pidtrimuvav Ivara Osena z yakim ob yednuvav svoyi zusillya v politichnij borotbi u 1860 h i 70 h rokah Koli u 1881 roci zvodili velikij pam yatnik Vergelannu mizh livimi i pravimi cherez nogo viniklo protistoyannya v yakomu livi vzyali verh Pri vidkritti B yernson vistupiv z promovoyu pro Vergelanna v yakij takozh shanoblivo vidguknuvsya pro konstituciyu i fermeriv Politichni poglyadi B yernsona priveli do zvinuvachennya jogo u derzhavnij zradi i vin na deyakij chas shovavsya u Nimechchini povernuvshis do Norvegiyi u 1882 roci Perekonanij sho teatr praktichno zakritij dlya nogo vin povernuvsya do romaniv i opublikuvav u 1884 roci Prapori viyut nad mistom i nad gavannyu Det flager i byen og pa havnen vtilivshi svoyi teoriyi pro spadkovist i vihovannya 1889 roku vin nadrukuvav she odin dovgij i ne mensh pomitnij roman Po Bozhomu shlyahu Pa guds veje yakij golovnim chinom pov yazanij z timi zh problemami U tomu zh roci vijshla u svit jogo komediya Geografiya i lyubov Geografi og Kaerlighed sho uvinchalasya uspihom Nizka opovidan pro emocijni perezhivannya bilsh mensh didaktichnogo harakteru bula zibrana j opublikovana u 1894 roci Potim posliduvali p yesi politichna tragediya Paul Lange ta Tura Pareberg Paul Lange og Tora Parsberg 1898 druga chastina Ponad nashi sili Over oevne annet stykke II 1895 Laboremus 1901 U Starhuve Pa Storhove 1902 i Sadiba Daglani Daglannet 1904 1899 roku na vidkritti Nacionalnogo teatru v Oslo bula postavlena saga drama B yernsona Sigurd Hrestonosec Sigurd Jorsalafar Odnim z najvazhlivishih dlya B yernsona pitan bulo prijnyattya nacionalnoyi movi v Norvegiyi vidminnoyi vid datsko norvezkoyi yakoyu pisalasya bilshist tvoriv norvezkoyi literaturi Na rannomu etapi do 1860 roku B yernson sam eksperimentuvav z lannsmolom yakim napisav prinajmni odne opovidannya Odnak nezabarom vin vtrativ interes do lannsmolu hocha zgodom vislovlyuvav zhal z privodu togo sho ne opanuvav cyu movu majsterno Za ostanni dvadcyat rokiv svogo zhittya B yernson napisav sotni statej do providnih yevropejskih gazet Tak vin kritikuvav francuzke pravosuddya cherez spravu Drejfusa a takozh borovsya za pravo ditej u Slovachchini vchiti ridnu movu Vidnimati u ditej yih ridnu movu ce te zh same sho vidrivati yih vid materinskih grudej pisav vin B yernson vistupav proti zaboroni ukrayinskoyi movi u Rosijskij imperiyi i proti zakonu Apponyi v Ugorshini sho mav na meti znishiti ukrayinski shkoli na Zakarpatti Ostanni rokiTruna z tilom B yernsona na bortu norvezkogo pancernika Norge Vid samogo pochatku spravi Drejfusa B yernson buv perekonanim prihilnikom Alfreda Drejfusa i za slovami suchasnika pisav u gazeti stattyu za statteyu i progoloshuvav na vsi ladi svoyu viru v jogo nevinnist B yernson buv odnim z pershih chleniv Norvezkogo Nobelivskogo komitetu sho prisudzhuye Nobelivsku premiyu miru v yakomu vin perebuvav z 1901 po 1906 rik 1903 roku B yernson otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi B yernson zrobiv stilki yak nihto inshij shob pidnyati norvezki nacionalistichni pochuttya ale u 1903 roci na mezhi rozrivu mizh Norvegiyeyu i Shveciyeyu vin vistupav u Norvegiyi za primirennya i pomirnist 1905 roku koli Norvegiya namagalasya rozirvati nasilno nav yazanu uniyu zi Shveciyeyu B yernson vidpraviv telegramu prem yer ministru Norvegiyi zi slovami Nastav chas pidtrimati yedinij front Ministr vidpoviv Zaraz same chas trimati nashi roti zakritimi B yernson pomer 26 kvitnya 1910 roku u Parizhi de protyagom dekilkoh rokiv provodiv zimu i buv pohovanij u Norvegiyi z pochestyami Shob privezti na batkivshinu jogo tilo buv vidpravlenij norvezkij korabel beregovoyi oboroni Norge Rodina B yernsonaSin B yernsona Erling B yernson buv sinom prepodobnogo Pedera B yernsona i Inger Elisi Nordrok 1858 roku vin odruzhivsya z Karolinoyu Rejmers 1835 1934 U nih bulo shestero ditej p yat z yakih dozhili do doroslogo viku B yern B yernson 1859 1942 Ejnar B yernson 1864 1942 Erling B yernson 1868 1959 Bergliot B yernson 1869 1953 Dagni B yernson 1871 1872 Dagni B yernson 1876 1974 Karolina B yernson zhila v Eulestadi do svoyeyi smerti u 1934 roci Koli B yernsonu bulo za 50 u nogo vinik roman z 17 richnoyu Guri Andersdotter pom 1949 u nih narodivsya sin Anders Underdal 1880 1973 Anders stav batkom majbutnoyi pismennici Margit Sandemu B yernson i UkrayinaDo tvorchosti B yernsona zvertalisya Ivan Franko stattya do perekladu drugoyi chastini drami Ponad nashi sili 1900 i Lesya Ukrayinka stattya Nova suspilna drama 1901 B yernson shiro cikavivsya istoriyeyu ta kulturoyu ukrayinskogo narodu vistupav iz stattyami pro nacionalno kulturnij ruh v Ukrayini zasudzhuvav politiku rosijskogo carizmu i polskoyi shlyahti shodo ukrayinciv drukuvavsya u zhurnali Ukrainische Rundschau Ukrayinskij oglyad sho vihodiv nimeckoyu movoyu u Vidni B yernson znav i visoko ocinyuvav tvori Tarasa Shevchenka Ivana Franka Olgi Kobilyanskoyi Vasilya Stefanika Listuvavsya z Ivanom Frankom Romanom Sembratovichem Viktorom Kushnirom Yaroslavom Fedorchukom Kazka B yernsona Lis u perekladi Ivana Franka bula opublikovana v zhurnali Zorya 1886 Ryad tvoriv klasika norvezkoyi literaturi pereklali Les Grinyuk Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Mihajlo Lozinskij Antin Krushelnickij Bjornson priyednavsya do publicistichnih batalij navkolo suspilnih problem ukrayinciv Vpershe vin yih torknuvsya v 1906 roci u statti Rusini na storinkah zasnovanogo nim u Parizhi tizhnevika Yevropejskij kur yer Le Courrier Europeen She dosi isnuye v Yevropi narod yakij nalichuye ponad tridcyat miljoniv lyudej yakomu odnak pid pokrishkoyu derzhavnoyi neobhidnosti vidbirayut movu ta nacionalnist jogo gnoblyat ta znevazhayut usilyakimi inshimi sposobami De podilisya moskovski ta polski hristiyani Voni zh bo mayut tvoriti spilnotu spravedlivosti ta miloserdya Svyate pravo nacionalnoyi okremishnosti ye pershoyu zasadoyu miru Chi Rosiya stane mogutnishoyu tim sho ponevolyuye i viziskuye cilij narod Chi avstrijski polyaki mozhut krashe zahishati svoyu nacionalnist sered chuzhih chislennih narodiv utiskuyuchi vodnochas chotiri miljoni ukrayinciv Perekladi ukrayinskoyu Ukrayinskoyu dostupni nastupni tvori B yernsona B yernstyerne B yernson Lis Pereklad z norvezkoyi Ivan Franko Zhurnal Zorya 1886 B yernstyerne B yernson Ponad nashi sili dramatichni kartini Z norv pereklali Mihajlo Yackiv ta Ivan Franko 1900 tom 12 chast I 80 108 211 232 II perevidannya B yernstyerne B yernson Ponad nashi sili dramatichni kartini Lviv Literaturno naukovij visnik 1910 10 11 z peredmovoyu Ivana Franka B yernstyerne B yernson Mari Povist Pereklad z norvezkoyi LNV 1907 T 37 39 B yernstyerne B yernson Novozhenci Pereklad i adaptaciya z norvezkoyi Les Grinyuk Kolomiya 1907 B yernstyerne B yernson Batko Opovidannya Pereklad z norvezkoyi LNV 1909 T 48 B yernstyerne B yernson Trond Opovidannya Pereklad z norvezkoyi Nedilya 1911 18 19 B yernstyerne B yernson Muzhicki opovidannya Pereklad z norvezkoyi Kolomiya 1913 B yernstyerne B yernson Arne Opovidannya z norvezkogo muzhickogo zhittya Pereklad z norvezkoyi Mihajlo Pavlik Chernivci 1914 B yernstyerne B yernson Norvegiya Divcha molodenke lugom brelo Virshi Pereklad z norvezkoyi Kiyiv Peredchuttya 1979 B yernstyerne B yernson Orline gnizdo Pereklad z norvezkoyi Olga Senyuk vhodit do Kniga prigod u 4 tomah Tom 1 Uporyadnik O Tereh A Bakanov 1983 B yernstyerne B yernson Nebezpechne svatannya povisti j opovidannya Pereklad z norvezkoyi Olga Senyuk Kiyiv Dnipro 1986 343 stor Nebezpechne svatannya Syuneve Sulbaken Mislivci na vedmediv Arne Batko Orline gnizdo Zaliznicya i cvintar Bulanij Zagadka zhittya B yernstyerne B yernson Ditya v nashij dushi Virsh Pereklad z norvezkoyi Lviv Literaturnij Lviv 1998 69 B yernstyerne B yernson Zbirka Norvezka storona povisti Syunove Sulbaken ta Vesilnij marsh Pereklad z norvezkoyi Natalya Ivanichuk Lviv Piramida 2010 ISBN 978 966 441 199 5PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www begravdeioslo no maler grav grave id 12290 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Grondahl Carl Henrik Tjomsland Nina 1978 Tanum Norli ISBN 978 82 518 0727 2 SBN Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 7 lipnya 2012 Beyer Edvard amp Moi Bernt Morten 2007 Store norske leksikon norv Oslo Kunnskapsforlaget Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 9 veresnya 2009 Bjornstjerne Bjornson The Nobel Prize in Literature 1903 The Nobel Foundation From Nobel Lectures Literature 1901 1967 Editor Horst Frenz Elsevier Publishing Company Amsterdam 1969 1903 Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2009 Bjornstjerne Bjornson u proyekti Gutenberg Nobel Foundation The Norwegian Nobel Committee Since 1901 Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2009 Om Aulestad maihaugen no Arhiv originalu Norwegian za 5 serpnya 2012 Procitovano 9 veresnya 2009 G Hrapovicka BJORNSON B yernson B yernstyerne Martinius ukrlit vn ua Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2011 Derev yanij I Bjornstyerne Bjornson norvezkij priyatel ukrayinciv pochatku XX st Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2016 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaB yernson B yernsterne 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 88 1000 ekz Bjornson B yernstyerne Martinius Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 143 ISBN 966 692 578 8 B yernstyerne B yernson u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi B yernstyerne B yernson u Vikishovishi G Hrapovicka BJORNSON B yernson B yernstyerne Martinius ukrlit vn ua Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2011 Igor Derev yanij 4 lipnya 2012 Bjornstyerne Bjornson norvezkij priyatel ukrayinciv pochatku XX st Istorichna pravda Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2012 Bibliografiya B yernsona 20 zhovtnya 2012 u Wayback Machine u Nacionalnij biblioteci Norvegiyi Tvori B yernstyerne B yernsona u proyekti Gutenberg Bjornstjerne Bjornson u proyekti Gutenberg Biografichnij naris napisanij u 1910 roci Vilyamom Mortonom Pejnom perekladachem riznih robit B yernsona

Дата публікації:
Топ