Астрильд золотощокий

Астрильд золотощокий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Астрильд (Estrilda) Вид: Астрильд золотощокий
Біноміальна назва
Estrilda melpoda (Vieillot, 1817)
Синоніми
Fringilla melpoda
Посилання
Вікісховище: Estrilda melpoda Віківиди: Estrilda melpoda EOL: 45511021 ITIS: 179612 МСОП: 22719558 NCBI: 247542

Астри́льд золотощокий (Estrilda melpoda) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.

Опис

Пара золотощоких астрильдів

Самиця золотощокого астрильда (Гаваї)

Спів золотощокого астрильда

Довжина птаха становить 10 см, вага 6,5-9,6 г. Верхня частина голови і спина сірі, крила і хвіст коричнювато-оливкові, на кінці коричнювато-чорні. Горло, груди і живіт білі, боки світло-сірі. На обличчя золотисто-оранжева пляма, у самиць вона менша і блідіша. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста червоні. Очі червонувато-карі, дзьоб червоний, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

Золотощокі астрильди мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Малі, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Буркіна-Фасо, Гані, Того, Беніні, Нігері, Нігерії, Камеруні, Чаді, Центральноафриканській Республіці, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Екваторіальній Гвінеї, Габоні, Анголі, Руанді, Бурунді і Замбії. Також вони були інтродуковані на Бермудські Острови, Сайпан (Північні Маріанські Острови), Пуерто-Рико (на якому птахи присутні з 1874 року) та на Гаваях. Золотощокі астрильди живуть на узліссях тропічних лісів, на трав'янистих галявинах, в густих чагарникових і очеретяних заростях на берегах водойм, на болотах і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються зграями, які можуть нараховувати до 60 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів.

Золотощокі астрильди живляться переважно насінням трав, наприклад, просом, Chloris і Urochloa, віддають перевагу незрілим зернам, яких збирають прямо з колосся. Також вони живляться дрібними комахами та іншими безхребетними. Золотощокі астрильди є моногамними птахами. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону і зазвичай припадає на сезон дощів. Самці виконують демонстраційні танці, присідаючи перед самицею і тримаючи в дзьобі травинку. Гніздо велике, кулеподібне з бічним трубкоподібним входом довжиною до 10 см, робиться з трави. Іноді на вершині справжнього гнізда розміщується фальшиве, в якому вночі часто відпочиває самець. Будує гніздо самиця, а самець приносить матеріал.

В кладці 5-6 білих яєць. Інкубаційний період триває 12 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята зігріваються теплом батьків до 10 днів, а покидають гніздо вони на 21 день після вилуплення. Батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. Золотощокі астрильди іноді стають жертвою гніздового паразитизму білочеревих вдовичок. Саме для захисту від них птахи будують фальшиві гнізда.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Estrilda melpoda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 вересня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 вересня 2022.

Джерела

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
• Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .