Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (січень 2020) |
«Астрея» (фр. L’Astrée) — величезний за обсягом (в першому виданні — 5399 сторінок) французький пасторальний роман Оноре д'Юрфе, найбільша пам'ятка преціозної літератури XVII століття.
 | |
| Автор | d |
|---|---|
| Мова | французька |
| Жанр | d |
| Видано | 1612 |
| |
У центрі сюжету — любов пастушки, яка носить ім'я грецької богині Астреї, і пастуха Селадона. Роман рясніє безліччю вставних новел (близько 40) і персонажів (включаючи пастухів, монархів, воєначальників, лицарів, друїда Адамаса і прекрасних німф), а також поетичних включень і листів героїв.
Перша частина роману вийшла в 1607 році, друга — в 1610 році, третя — в 1618 році. Д'Юрфе почав працювати над романом у середині 1580-х років. Дві останні частини видав в 1627 — 1628 роках його секретар Бальтазар Баро (Balthazar Baro); п'ятий том був фактично написаний Баро, тому фінал роману суперечить його вихідній оповідній логіці. Задумом д'Юрфе більшою мірою відповідає фінал, запропонований в 1626 році Мареном Леруа де Гомбервілем.
Значення
«Астрея», дія якої розгортається в історичній області Форе (територія нинішнього департаменту Луара), в Галлії V століття, являє собою значний етап у розвитку європейської пасторалі і разом з тим найважливішу віху на шляху формування прози бароко. Д'Юрфе наслідував роман іспанського письменника Хорхе де Монтемайор «Діана», «Аркадії» Якопо Саннадзаро і пасторальних драм Торквато Тассо і Баттіста Гваріні — «Амінта» і «Вірний пастух». Новаторство д'Юрфе — в поєднанні пасторальної умовності з історичним матеріалом, запозиченим ним з книг Етьєна Пакьє («Дослідження про Францію»), Кл. Фоше, В. Жирара дю Гаяна та інших істориків, і пов'язаним з боротьбою вестготів, бургундів, франків і римлян. У військових епізодах «Астреї» орієнтиром для д'Юрфе був надзвичайно популярний у Франції XVI — XVII століть «Амадис Гальський».
Найголовніше ж, д'Юрфе в своєму романі докладно проаналізував почуття любові в його різних проявах. У «Астреї» відбите характерне для неоплатонізму епохи Відродження уявлення про необхідність сходження від «любові земної» до «любові небесної» (Марсіліо Фічіно), проте в образі вітрогона Гіласа (часом сильно нагадує Дон Жуана) відображена інша — в дусі лібертінажа — трактування любовного почуття. Панівний в романі раціоналізм — позначився, між іншим, і в розподілі книги на 5 частин відповідно до поділу драми на 5 дій — дозволяє говорити про передбачені автором картезіанства.
Барокова риторика
У деяких епізодах роману Оноре д'Юрфе віддає данину традиції екфрасіса. Ось, наприклад, опис однієї з картин, представлених погляду Селадона в палаці німф.
По один бік помітив він Сатурна, який сперся на клинок, довговолосого, зі зморшкуватим чолом, гнійними очима, горбатим носом і огидним кривавим ротом, набитим плоттю однієї з його дітей, яку тримав він наполовину з'їденою в лівій руці; крізь прогризену зубами рану в боці можна було бачити, як тремтять легені і тремтить серце. Видовище воістину повне жорстокості: дитина схилила голову на плечі, витягнула вперед руки і розвела ноги, залиті кров'ю, яка витікає з рани, нанесеної йому дідом, білосніжна борода якого в багатьох місцях була заплямована кров'ю, що ллється зі шматка, якого він намагався проковтнути. Його нервові і брудні руки і ноги, худі виснажені стегна були в багатьох місцях покриті волоссям. Під ногами у нього нагромадилися великі уламки кісток, з яких одні були вибілені часом, інші почали сохнути, треті ж, не очищені від напівз'їденої шкіри і плоті, як видно, тільки що були кинуті туди.
— (Пер. Н. Т. Пахсарьян)
Успіх і вплив
Слідом за «Пригодами Флориди» Франсуа Бероальда де Вервіля, і ще і більшій мірі, «Астрея» може розглядатися як ранній зразок літературного бестселера.
Роман д'Юрфе, що заклав основу преціозної літератури, мав величезний успіх протягом майже всього XVII століття і витримав безліч видань, скорочень, переробок і наслідувань. Драматурги черпали в ньому сюжети для своїх творів; сцени з «Астреї» відтворювалися в гобеленах, порцеляні; знатні дами поставали на портретах у вигляді пастушок і т. д. Слава «Астреї» поширилася не тільки у Франції, але й по всій Європі. У 1624 році д'Юрфе отримав послання від 50 можновладних і знатних осіб Німеччини, в якому вони повідомляли йому, що ними заснована «Академія істинно закоханих», причому всі члени її присвоїли собі імена героїв «Астреї», і запрошували д'Юрфе приєднатися до ним під ім'ям Селадона. Ім'я «Селадон» зробилося незабаром позивним. «Астрея» стала школою галантності і нової куртуазності; відвідувачі готелю Рамбуйє були їй багатьом зобов'язані. Сильний вплив «Астреї» відчувається в драматургії П'єра Корнеля (особливо ранньої); роман високо цінували Мольєр, мадам де Севіньє, Ларошфуко, а згодом і Жан-Жак Руссо.
Роман поєднав в собі прикмети утопії (Форе як своєрідний притулок в охопленому війнами світі) і антиутопії (у Форе раз у раз проникає відлуння війни, а в кінцевому підсумку пастухи змушені взятися за зброю). Ця особливість «Астреї» могла привернути увагу читачів, стомлених релігійними війнами та боротьбою Ліги з королем. Крім того, в образах Селадона, Астреї, Гіласа, Сільвандра, Діани, Ейріха і багатьох інших героїв читач вгадував своїх сучасників, починаючи з самого автора і закінчуючи Генріхом IV.
Член Французької Академії, літератор і адвокат Олів'є Патрю, на підставі власних припущень і здогадів, оприлюднив так званий «Ключ до Астреї». На думку Патрю, прототипом головної героїні роману стала Діана Шатоморан, сам автор немов роздвоюється між Селадоном і Сільвандром; прототип Дафніди — герцогиня Бофор, Торрісмунда — Генріх III і т. д.
Видання і перевидання
Найголовніші видання «Астреї» — 1637 (Париж), 1647 (Руан). Скорочене видання «Астреї» здійснив абат Суше (1733); ще значно (до 210 сторінок) скоротив роман інший абат, Франсуа-Тимолеон Шуази : приписувана йому «Нова Астрея» («фр. La nouvelle Astrée) вийшла в світ анонімно в 1712 р. «Нова Астрея», що представляє собою адаптацію книги д'Юрфе до смаку рококо, була переведена на російську мову; переклад Василя Раєвського вийшов в 1789 році. В даний час стараннями науково-дослідницької групи на чолі з професором Дельфін Дені у Франції готується перше академічне видання «Астреї». Перший том вийшов в світ 2011 року.
Критика
У творі Шарля Сореля «Навіжений пастух» (фр. Le Berger extravagant, 1627–1628), названому автором антироманом, піддається осміянню повальне (на кшталт хвороби) захоплення французів пасторальними і сентиментальними романами, включаючи «Астрею». Головний герой, паризький буржуа, ігнорує різницю між літературною умовністю і життям. Однак вважати «навіженого пастуха» пародією на «Астрею» було б помилкою. Крім того, багато літераторів (наприклад, єпископ Жан П'єр Камю) засуджували «Астрею» за аморальність (в романі є «фривольні» епізоди, пов'язані з переодяганням Селадона в жіночу сукню) і часом робили її символом не просто даремного, а й вкрай згубного (особливо для молоді) читання.
Екранізація
У 2007 р з'явилася вільна екранізація однієї з сюжетних ліній роману під назвою "Кохання Астреї і Селадона" (фр. Les Amours d'Astrée et de Céladon). Це останній фільм відомого режисера Еріка Ромера.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 27 січня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Honoré d'Urfé. L'Astrée. Première partie. Édition critique établie sous la direction de Delphine Denis. — P., Champion. — 2011. — 712 p.
Видання російською мовою
- Западноевропейская литература XVII века. Хрестоматия. — М.: «Высшая школа», 2002. — 686 с. — . Д'Юрфе. Из романа «Астрея» — пер. Б. И. Ярхо, сс. 479—486
Електронні джерела
- (рос.) Фрагменти роману «Астрея» в перекладі М. Т. Пахсарьян
- (фр.) дві версії першого тому «Астреї» (видання 1607 і 1621 років)
- (фр.) Електронна версія першого видання 1-3 томів «Астреї» [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Кожанова Т. О. «Підручник любові XVII століття іронічними очима століття XVIII» (на матеріалі роману О. д'Юрфе «Астрея» і «Нової Астреї» абата Шуази) // Мистецтво жити і мистецьке життя. М., 2004.
- Кожанова Т. О. Трагічне і трагедійного в романі Оноре д'Юрфе «Астрея» // Пасторалі над безоднею. Збірник наукових праць. М., 2004. С. 19 — 23
- Пахсарьян Н. Т. Історико-літературна репутація твору як аксіологічна проблема сучасного літературознавства (феномен «Астреї» О.Д'Юрфе) // Вільний погляд на літературу. Проблеми сучасної філології. Збірник статей до 60-річчя наукової діяльності академіка Н. І. Балашова. — М .: Наука. — С. 284—289
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki sichen 2020 Astreya fr L Astree velicheznij za obsyagom v pershomu vidanni 5399 storinok francuzkij pastoralnij roman Onore d Yurfe najbilsha pam yatka precioznoyi literaturi XVII stolittya Astreya AvtorHonore d UrfedMovafrancuzkaZhanrpastoral noveldVidano1612 Astreya u Vikishovishi U centri syuzhetu lyubov pastushki yaka nosit im ya greckoyi bogini Astreyi i pastuha Seladona Roman ryasniye bezlichchyu vstavnih novel blizko 40 i personazhiv vklyuchayuchi pastuhiv monarhiv voyenachalnikiv licariv druyida Adamasa i prekrasnih nimf a takozh poetichnih vklyuchen i listiv geroyiv Persha chastina romanu vijshla v 1607 roci druga v 1610 roci tretya v 1618 roci D Yurfe pochav pracyuvati nad romanom u seredini 1580 h rokiv Dvi ostanni chastini vidav v 1627 1628 rokah jogo sekretar Baltazar Baro Balthazar Baro p yatij tom buv faktichno napisanij Baro tomu final romanu superechit jogo vihidnij opovidnij logici Zadumom d Yurfe bilshoyu miroyu vidpovidaye final zaproponovanij v 1626 roci Marenom Lerua de Gombervilem Zmist 1 Znachennya 2 Barokova ritorika 3 Uspih i vpliv 4 Vidannya i perevidannya 5 Kritika 6 Ekranizaciya 7 Primitki 8 Vidannya rosijskoyu movoyu 9 Elektronni dzherela 10 PosilannyaZnachennyared nbsp N Pussen Nimfa i satir Obraz Gilasa v Astreyi rozvivaye risi harakterni dlya satira Astreya diya yakoyi rozgortayetsya v istorichnij oblasti Fore teritoriya ninishnogo departamentu Luara v Galliyi V stolittya yavlyaye soboyu znachnij etap u rozvitku yevropejskoyi pastorali i razom z tim najvazhlivishu vihu na shlyahu formuvannya prozi baroko D Yurfe nasliduvav roman ispanskogo pismennika Horhe de Montemajor Diana Arkadiyi Yakopo Sannadzaro i pastoralnih dram Torkvato Tasso i Battista Gvarini Aminta i Virnij pastuh Novatorstvo d Yurfe v poyednanni pastoralnoyi umovnosti z istorichnim materialom zapozichenim nim z knig Etyena Pakye Doslidzhennya pro Franciyu Kl Foshe V Zhirara dyu Gayana ta inshih istorikiv i pov yazanim z borotboyu vestgotiv burgundiv frankiv i rimlyan U vijskovih epizodah Astreyi oriyentirom dlya d Yurfe buv nadzvichajno populyarnij u Franciyi XVI XVII stolit Amadis Galskij Najgolovnishe zh d Yurfe v svoyemu romani dokladno proanalizuvav pochuttya lyubovi v jogo riznih proyavah U Astreyi vidbite harakterne dlya neoplatonizmu epohi Vidrodzhennya uyavlennya pro neobhidnist shodzhennya vid lyubovi zemnoyi do lyubovi nebesnoyi Marsilio Fichino prote v obrazi vitrogona Gilasa chasom silno nagaduye Don Zhuana vidobrazhena insha v dusi libertinazha traktuvannya lyubovnogo pochuttya Panivnij v romani racionalizm poznachivsya mizh inshim i v rozpodili knigi na 5 chastin vidpovidno do podilu drami na 5 dij dozvolyaye govoriti pro peredbacheni avtorom kartezianstva Barokova ritorikared U deyakih epizodah romanu Onore d Yurfe viddaye daninu tradiciyi ekfrasisa Os napriklad opis odniyeyi z kartin predstavlenih poglyadu Seladona v palaci nimf nbsp P P Rubens Saturn yakij pozhiraye svoyih ditej 1636 Po odin bik pomitiv vin Saturna yakij spersya na klinok dovgovolosogo zi zmorshkuvatim cholom gnijnimi ochima gorbatim nosom i ogidnim krivavim rotom nabitim plottyu odniyeyi z jogo ditej yaku trimav vin napolovinu z yidenoyu v livij ruci kriz progrizenu zubami ranu v boci mozhna bulo bachiti yak tremtyat legeni i tremtit serce Vidovishe voistinu povne zhorstokosti ditina shilila golovu na plechi vityagnula vpered ruki i rozvela nogi zaliti krov yu yaka vitikaye z rani nanesenoyi jomu didom bilosnizhna boroda yakogo v bagatoh miscyah bula zaplyamovana krov yu sho llyetsya zi shmatka yakogo vin namagavsya prokovtnuti Jogo nervovi i brudni ruki i nogi hudi visnazheni stegna buli v bagatoh miscyah pokriti volossyam Pid nogami u nogo nagromadilisya veliki ulamki kistok z yakih odni buli vibileni chasom inshi pochali sohnuti treti zh ne ochisheni vid napivz yidenoyi shkiri i ploti yak vidno tilki sho buli kinuti tudi Per N T Pahsaryan Uspih i vplivred Slidom za Prigodami Floridi Fransua Beroalda de Vervilya i she i bilshij miri Astreya mozhe rozglyadatisya yak rannij zrazok literaturnogo bestselera Roman d Yurfe sho zaklav osnovu precioznoyi literaturi mav velicheznij uspih protyagom majzhe vsogo XVII stolittya i vitrimav bezlich vidan skorochen pererobok i nasliduvan Dramaturgi cherpali v nomu syuzheti dlya svoyih tvoriv sceni z Astreyi vidtvoryuvalisya v gobelenah porcelyani znatni dami postavali na portretah u viglyadi pastushok i t d Slava Astreyi poshirilasya ne tilki u Franciyi ale j po vsij Yevropi U 1624 roci d Yurfe otrimav poslannya vid 50 mozhnovladnih i znatnih osib Nimechchini v yakomu voni povidomlyali jomu sho nimi zasnovana Akademiya istinno zakohanih prichomu vsi chleni yiyi prisvoyili sobi imena geroyiv Astreyi i zaproshuvali d Yurfe priyednatisya do nim pid im yam Seladona Im ya Seladon zrobilosya nezabarom pozivnim Astreya stala shkoloyu galantnosti i novoyi kurtuaznosti vidviduvachi gotelyu Rambujye buli yij bagatom zobov yazani Silnij vpliv Astreyi vidchuvayetsya v dramaturgiyi P yera Kornelya osoblivo rannoyi roman visoko cinuvali Molyer madam de Sevinye Laroshfuko a zgodom i Zhan Zhak Russo nbsp Legendarnij korol frankiv Merovej odin z personazhiv Astreyi Roman poyednav v sobi prikmeti utopiyi Fore yak svoyeridnij pritulok v ohoplenomu vijnami sviti i antiutopiyi u Fore raz u raz pronikaye vidlunnya vijni a v kincevomu pidsumku pastuhi zmusheni vzyatisya za zbroyu Cya osoblivist Astreyi mogla privernuti uvagu chitachiv stomlenih religijnimi vijnami ta borotboyu Ligi z korolem Krim togo v obrazah Seladona Astreyi Gilasa Silvandra Diani Ejriha i bagatoh inshih geroyiv chitach vgaduvav svoyih suchasnikiv pochinayuchi z samogo avtora i zakinchuyuchi Genrihom IV nbsp Vozhd guniv Attila odin z personazhiv Astreyi Chlen Francuzkoyi Akademiyi literator i advokat Oliv ye Patryu na pidstavi vlasnih pripushen i zdogadiv oprilyudniv tak zvanij Klyuch do Astreyi Na dumku Patryu prototipom golovnoyi geroyini romanu stala Diana Shatomoran sam avtor nemov rozdvoyuyetsya mizh Seladonom i Silvandrom prototip Dafnidi gercoginya Bofor Torrismunda Genrih III i t d Vidannya i perevidannyared Najgolovnishi vidannya Astreyi 1637 Parizh 1647 Ruan Skorochene vidannya Astreyi zdijsniv abat Sushe 1733 she znachno do 210 storinok skorotiv roman inshij abat Fransua Timoleon Shuazi pripisuvana jomu Nova Astreya fr La nouvelle Astree vijshla v svit anonimno v 1712 r Nova Astreya sho predstavlyaye soboyu adaptaciyu knigi d Yurfe do smaku rokoko bula perevedena na rosijsku movu pereklad Vasilya Rayevskogo vijshov v 1789 roci V danij chas starannyami naukovo doslidnickoyi grupi na choli z profesorom Delfin Deni u Franciyi gotuyetsya pershe akademichne vidannya Astreyi 1 Pershij tom vijshov v svit 2011 roku 2 Kritikared nbsp Zhan P yer Kamyu perebuvav u priyatelskih stosunkah z Onore d Yurfe sho ne zavazhalo jomu kritikuvati Astreyu U tvori Sharlya Sorelya Navizhenij pastuh fr Le Berger extravagant 1627 1628 nazvanomu avtorom antiromanom piddayetsya osmiyannyu povalne na kshtalt hvorobi zahoplennya francuziv pastoralnimi i sentimentalnimi romanami vklyuchayuchi Astreyu Golovnij geroj parizkij burzhua ignoruye riznicyu mizh literaturnoyu umovnistyu i zhittyam Odnak vvazhati navizhenogo pastuha parodiyeyu na Astreyu bulo b pomilkoyu Krim togo bagato literatoriv napriklad yepiskop Zhan P yer Kamyu zasudzhuvali Astreyu za amoralnist v romani ye frivolni epizodi pov yazani z pereodyagannyam Seladona v zhinochu suknyu i chasom robili yiyi simvolom ne prosto daremnogo a j vkraj zgubnogo osoblivo dlya molodi chitannya Ekranizaciyared U 2007 r z yavilasya vilna ekranizaciya odniyeyi z syuzhetnih linij romanu pid nazvoyu Kohannya Astreyi i Seladona fr Les Amours d Astree et de Celadon Ce ostannij film vidomogo rezhisera Erika Romera Primitkired Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 chervnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Honore d Urfe L Astree Premiere partie Edition critique etablie sous la direction de Delphine Denis P Champion 2011 712 p ISBN 978 2 7453 2136 7Vidannya rosijskoyu movoyured Zapadnoevropejskaya literatura XVII veka Hrestomatiya M Vysshaya shkola 2002 686 s ISBN 5 06 004111 5 D Yurfe Iz romana Astreya per B I Yarho ss 479 486Elektronni dzherelared ros Fragmenti romanu Astreya v perekladi M T Pahsaryan fr dvi versiyi pershogo tomu Astreyi vidannya 1607 i 1621 rokiv fr Elektronna versiya pershogo vidannya 1 3 tomiv Astreyi Arhivovano 23 veresnya 2010 u Wayback Machine Posilannyared Kozhanova T O Pidruchnik lyubovi XVII stolittya ironichnimi ochima stolittya XVIII na materiali romanu O d Yurfe Astreya i Novoyi Astreyi abata Shuazi Mistectvo zhiti i mistecke zhittya M 2004 Kozhanova T O Tragichne i tragedijnogo v romani Onore d Yurfe Astreya Pastorali nad bezodneyu Zbirnik naukovih prac M 2004 S 19 23 Pahsaryan N T Istoriko literaturna reputaciya tvoru yak aksiologichna problema suchasnogo literaturoznavstva fenomen Astreyi O D Yurfe Vilnij poglyad na literaturu Problemi suchasnoyi filologiyi Zbirnik statej do 60 richchya naukovoyi diyalnosti akademika N I Balashova M Nauka S 284 289 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astreya roman amp oldid 39021953