Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Амадіс Гальський» (Amadís de Gaula, тобто «Амадіс з Уельсу») — середньовічний лицарський роман про Амадіса, створений Гáрсі Родрігесом де Монтáльво. Цей роман не має коренів в іспанській культурі, його герой є плодом вимислу й фантазії. Він був написаний наприкінці XIII — на початку XIV століттях, коли початковий епічний початок героїчного роману почав витіснятися алегоричними і виховними елементами, а ідеї лицарства втратили свою актуальність й значення. У романі помітний вплив більш ранніх героїчних циклів, однак автор оригінального «Амадіса» надав героїчного роману новий напрямок, що виразилося згодом в романах-наслідуваннях менш талановитих послідовників в недоречних перебільшення і неприродності, які таврував знаменитий Сервантес. Перше відоме друковане видання було опубліковано в Сарагосі в 1508 році, по Гарсія Родрігесу де Монтальво. Воно було опубліковано у вигляді чотирьох книг кастильскою мовою.
| Амадіс Гальський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Amadís de Gaula | ||||
 «Амадиса», 1533 рік | ||||
| Жанр | лицарський роман | |||
| Автор | Гарсі Родрігес де Монталво | |||
| Мова | галісійсько-португальська мова | |||
| Опубліковано | 1304 (перша публікація) 1508 (найдавніше збережене видання) | |||
| Країна | Іспанія | |||
| Видання | 1508 (найдавніше збережене видання) | |||
| Наступний твір | d і d | |||
| У «Гутенберзі» | 17440 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет роману
Амадіс — плід дошлюбного любовного зв'язку короля Періона Гальського й принцеси Еліс, дочки короля Малої Британії. Зв'язок потрібно приховати, тому новонародженого кладуть до скриньки і кидають в річку. Річка впадає в море, і в море немовля підбирає шотландський лицар, при дворі шотландського короля знайда виховується під ім'ям «Дитяти Моря» (Doncel del Mar), там же зустрічає свою першу й єдину любов — Оріану, дочку англійського короля Лізуарте, звідти ж вирушає в свій перший лицарський виїзд. Батьків і ім'я герой знаходить дуже швидко — вже в десятому розділі першої книги, але мотив таємності народження повернеться з історією його сина Еспландіана, який теж буде зачатий та народжений поза шлюбом, втрачений відразу після своєї появия на світ і вихований в невіданні свого істинного походження. Урганда Невідома, опікає своїм магічним мистецтвом головного героя й впливає на його долю віхами туманних, але безпомилкових пророцтв, виконує роль Мерліна. Роль феї Моргани бере на себе чорнокнижник Аркалаус, постійний антагоніст всіх світлих героїв «Амадіса». Значну роль в романі грає також Галаор — галантний брат головного героя, подібно до Амадіса здійснює подвиги в різних країнах.
В одному з епізодів показано, як Амадіс Гальський заволодів скелястим островом під назвою Бідна стромовині і повернув його законній власниці принцесі Бріолане. Оріана, повіривши хибним новинам про зраду Амадіса, відлучає його від свого обличчя. Виконуючи її наказ, Амадіс відрікається від свого імені і, назвавшись Бельтенебросом («Похмурим Красенем»; звідси французское beau ténébreux), видаляється на Бідну Стромовину, де безвихідним розпачем і суворим постом квапить жадану смерть (в наслідування саме цим епізодом Дон Кіхот наклав на себе покаяння в Сьєрра-Морені). Розкаявшись, Оріана знімає з коханого відлучення. Наклепники сіють королю Лізуарте недовіру до Амадіса, Амадіс з родичами і друзями від'їжджає на Острів Стійкий, а король оголошує йому війну. У цій війні Амадіс, не здатний переступити через узи особистої відданості королю, не бере участі, б'ються його друзі (і зазнають поразки), а сам він нудиться в вимушеної бездіяльності (засуджений до неї наказом Оріани). Амадіс разом з батьком і єдинокровних братом Флорестане, всі троє інкогніто, бере участь в битві короля Лізуарте з військом семи королів, вирішуючи її результат на користь свого нинішнього ворога. Під ім'ям Лицаря Зеленого Меча Амадіс мандрує по Німеччині, надає важливу послугу богемському королю і з пошаною прийнятий в Константинополі після того, як здолав чудовисько, в яке вселився диявол. Під ім'ям Грецького Лицаря повертається в Англію і в турнірному бою ганьбить римлян, які прибули сватати для свого імператора Оріану. Повернувшись до свого справжнього імені, Амадіс перехоплює в морі римські кораблі, які відвезли Оріану, поміщає її на Острів Стійкий, збирає підкріплення й розбиває військо короля Лізуарте. Відлюдник Насіан, вихователь Еспландіана, умиротворяє ворогуючі сторони, відкриваючи королю очі на любов Амадіса й Оріани, яка не залишилася безплідною.
В результаті примирення Амадіс одружується на прекрасній шотландської принцесі і закінчує свої дні королем Великої Британії.
Розповідь у романі ведеться на високій романтичній ноті. Те, що дія його приурочена до часів «до воцаріння короля Артура», абсолютно звільняє автора від необхідності вдаватися до будь-якої історичної, географічної, соціальної або побутової конкретизації. Але у нього все-таки є певна мета: намалювати ідеальний образ лицаря, головними достоїнствами якого є бездоганна доблесть та моральна чистота. Зрозуміло, що такий ідеальний герой, нечутливий до зла, позбавлений корисливих мотивів, міг існувати лише в абсолютно умовному світі, населеному казковими персонажами.
Генезис
Прямі та непрямі свідчення про існування цього роману сягають XIV століття. Саме до цього часу, якщо не до кінця XIII століття, слід віднести створення його початкового варіанта.
У 1508 році в Сарагосі вийшли в світ чотири книги «Амадиса Гальського», «виправлені й поліпшені славним і доблесним лицарем Гарсія Родрігесом де Монтальво, рехідором у Медіна-дель-Кампо». Славний лицар, який обновив «поганий стиль старовинних рукописів», іменувався надалі Гарсія Ордоньес де Монтальво і навіть Гарсія Гутьєреса, так що ім'я його нам точно не відомо. Падіння Гранади (1492) він застав, мабуть, вже в зрілих літах; і майже вся його робота по «виправленню й поліпшенню» старовинної книги проводилася, як випливає з мізерних історичних алюзій «Амадіса», до цієї дати.
Монтальво стверджує, що мав на руках не тільки найдавнішу версію, але і текст, виправлений з волі Афонсу IV, короля Португалії. До нас від цих ранніх стадій дійшли незначні фрагменти в рукописи першої чверті XV століття, виявлені і опубліковані в 1956 році.
Зіставлення фрагментів з текстом Монтальво показує, що останній скоротив роман більш ніж на третину — звичайна процедура для авторів XV ст. Багато персонажів, що вважалися його власним винаходом (наприклад, Еспландіан), фігурують вже в первинному тексті. У мові немає ніяких слідів гіпотетичного португальського походження «Амадіса».
Що стосується особистого вкладу Монтальво в середньовічний роман, загальноприйнята точка зору зводиться до наступного. Перші дві книги найближче стоять до найдавнішого прототипу, будучи його дещо скороченим, але в цілому вірним переказом. Третя книга, а також четверта, яку Монтальво відносить цілком на свій авторський рахунок, спираються на реформований текст стародавнього «Амадіса», значно його скорочуючи і вносячи суттєві сюжетні перестановки (згідно з однією гіпотезою, «Амадіс» до втручання Монтальво закінчувався поєдинком головного героя і Еспландіана, які не впізнають один одного, і смертю батька від руки сина).
«Амадіс», яким ми його знаємо, зберігає численні сліди колишньої вкоріненості в класичній епосі середньовічного роману. Сюжет переважно дотримується географії бретонського циклу: його ідеальний центр — двір англійського короля (далекого попередника короля Артура у фантастичній хронології «Амадиса»). Галія, звідки йде рід героя, — це Уельс (хоча часом в ній проступають риси приморської Франції).
Продовження
Продовження з їх авторами й іменами їх головних персонажів:
- Книга V: 1510 (Гарсія Родрігес де Монтальво): Еспландіáн
- Книга VI: 1510 (Паес де Рібера): дон Флорісандо
- Книга VII: 1514 (Фелісіано де Сільва): Лізуарте Грецький
- Книга VIII: 1526 (Хуан Діас) — Амадіс Гальський
- Книга IX: 1530 (Фелісіано де Сільва): Амадіс Грецький
- Книга X: 1532 (Фелісіано де Сільва): Флорісель де Нігуе
- Книга XI: 1535 і 1551 (Фелісіано де Сільва): Родхель Грецький
- Книга XII: 1546 (Педро де Лухан): Сільвес Пустелерідний
Італійські Продовження:
- Книги XIII—XVIII: (Мамбріно Розео де Фабріано): ?
Німецькі Продовження Книги XIX—XXI: 1594-5
- Монтальво додав у 1510 році п'яту книгу «Діяння Еспландіана, сина Амадиса Гальського».
- У тому ж році Пазі де Рівера присвятив шостий том долі дона Флорісандо, племінника Амадиса.
- 1514 року Фелісіано де Сільва додав ще одну ланку до родоводу героя, і на сцену вийшов онук Амадиса Лізуарте Грецький (сьома книга).
- У восьмій книзі (1526) Хуан Діас поховав Амадиса і відправив його брата, Галаора, спокутувати гріхи монастирським покаянням.
- Зустрінута одностайним читацьким протестом, восьма книга була спростована у дев'ятій, видавши яку в 1530 року під назвою «Амадіс Грецький» (син Лізуарте і правнук Амадиса Гальського), Фелісіано де Сільва воскресив Амадиса, а Галаора змусив скинути рясу. Восьма книга ніколи не перевидавалася і ніде не перекладалася.
- Десята (1532 р) й одинадцята (1535—1551) книжки належать невтомному перу де Сільви і розповідають про пригоди сина Амадиса Грецького, дона Флоріселя, та його онука, Рохеліо Грецького.
- Анонімна дванадцята книга, видана в 1546 році й присвячена іншому синові Амадиса Грецького, Сільвесу Пустелерідному, закриває цикл Амадиса в Іспанії.
- Після того, як в Італії був переведений весь цикл, за винятком восьмої книги, Мамбріна Розео де Фабріано випустив з 1558 по 1565 роки ще шість книг, довівши загальне їх число до вісімнадцяти. Він же зробив великі додавання до книг четвертої, п'ятої, сьомої, десятої, одинадцятої та дванадцятої — будучи перекладені французькою, вони увійшли до числа серії, витіснивши з неї шосту і восьму іспанські книги.
- Три книги, додані німецькими авторами в 1594—1595 роках, пересунули дію з Європи й Азії в Новий Світ.
- У повному обсязі роман налічує двадцять чотири книги і в такому вигляді існує в німецькій і французькій версіях.
Португалець Жиль Вісенті й іспанець Андрес Рей де Артьєда написали на теми «Амадиса» дві іспанські комедії. Огюст Крезе де Лессер та Вільям Стюарт Роуз створили на його основі епічні віршовані поеми («Amadis de Gaul e, poê me faisant suite aux chevaliers de la table-ronde» (Париж, 1813); «Amadis de Gaul, a poem in three books» (Лондон, 1803). Зате «Новітній Амадіс» («Neuer Amadis») Віланда не має з оригінальними романами про Амадіса нічого спільного крім назви й різноманітності пригод героя.
Популярність
В Іспанії «Амадіс» перевидавався протягом XVI століття 30 разів. Роман був перекладений французькою мовою в 1540 році, на іврит — у 1541 році, німецькою — в 1569 році, англійською — в 1589 році. Були переклади й іншими мови.
Монтень відніс «Амадис» до розряду «поганих кніжонок» (Досліди, 1, XXVI). Каліфорнія названа на честь острова амазонок, про який йдеться в «Подвигах Еспландіана». Імператор Священної Римської імперії і король Іспанії (1516—1556) Карл V був старанним читачем «Амадиса». Його політичний противник французький король Франциск I, який після потрапляння в іспанський полон, заразився пристрастю свого найзапеклішого ворога й тюремника, й, після повернення на батьківщину, виявив монаршу волю бачити «Амадис» у французькому перекладі. Мотиви «Амадиса» виразно відчуваються в оформленні урочистих королівських виїздів і придворних розваг: вступ Катерини Медичі в Ліон у 1548 році, свято в Фонтенбло у 1564 році, церемонії одруження осіб королівської крові, дуелі й турніри. Мода на «Амадис» у Франції не убуває протягом майже чотирьох царювання. Його по праву називали «молитовником двору Генріха II».
Примітки
- אמאדיש די גאולה, перекладач Яаков Альгаба, видано в Константинополі. Найчастіше згадується в якості першого перекладу європейського роману на іврит, хоча «ספר השמד, הטבלה העגולה של המלך ארטוש» — переклад однієї з ранніх версій оповіді про короля Артура — датується 1279 роком і випереджає «Амадис» майже на три століття.
Література
- Андреев М. Л. Рыцарский роман в эпоху Возрождения. М., 1993, с. 124—137.
- Пуришев Б. И. Литература эпохи Возрождения. Идея «универсального человека». Курс лекций. — М.: Высш. шк., 1996.
Посилання
- Література епохи Відродження [ 24 червня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amadis Galskij Amadis de Gaula tobto Amadis z Uelsu serednovichnij licarskij roman pro Amadisa stvorenij Garsi Rodrigesom de Montalvo Cej roman ne maye koreniv v ispanskij kulturi jogo geroj ye plodom vimislu j fantaziyi Vin buv napisanij naprikinci XIII na pochatku XIV stolittyah koli pochatkovij epichnij pochatok geroyichnogo romanu pochav vitisnyatisya alegorichnimi i vihovnimi elementami a ideyi licarstva vtratili svoyu aktualnist j znachennya U romani pomitnij vpliv bilsh rannih geroyichnih cikliv odnak avtor originalnogo Amadisa nadav geroyichnogo romanu novij napryamok sho virazilosya zgodom v romanah nasliduvannyah mensh talanovitih poslidovnikiv v nedorechnih perebilshennya i neprirodnosti yaki tavruvav znamenitij Servantes Pershe vidome drukovane vidannya bulo opublikovano v Saragosi v 1508 roci po Garsiya Rodrigesu de Montalvo Vono bulo opublikovano u viglyadi chotiroh knig kastilskoyu movoyu Amadis GalskijAmadis de GaulaTitulnij list ispanskogo vidannya Amadisa 1533 rikZhanrlicarskij romanAvtorGarsi Rodriges de MontalvoMovagalisijsko portugalska movaOpublikovano1304 persha publikaciya 1508 najdavnishe zberezhene vidannya KrayinaIspaniyaVidannya1508 najdavnishe zberezhene vidannya Nastupnij tvird i dU Gutenberzi 17440 Cej tvir u VikishovishiSyuzhet romanuAmadis plid doshlyubnogo lyubovnogo zv yazku korolya Periona Galskogo j princesi Elis dochki korolya Maloyi Britaniyi Zv yazok potribno prihovati tomu novonarodzhenogo kladut do skrinki i kidayut v richku Richka vpadaye v more i v more nemovlya pidbiraye shotlandskij licar pri dvori shotlandskogo korolya znajda vihovuyetsya pid im yam Dityati Morya Doncel del Mar tam zhe zustrichaye svoyu pershu j yedinu lyubov Orianu dochku anglijskogo korolya Lizuarte zvidti zh virushaye v svij pershij licarskij viyizd Batkiv i im ya geroj znahodit duzhe shvidko vzhe v desyatomu rozdili pershoyi knigi ale motiv tayemnosti narodzhennya povernetsya z istoriyeyu jogo sina Esplandiana yakij tezh bude zachatij ta narodzhenij poza shlyubom vtrachenij vidrazu pislya svoyeyi poyaviya na svit i vihovanij v nevidanni svogo istinnogo pohodzhennya Urganda Nevidoma opikaye svoyim magichnim mistectvom golovnogo geroya j vplivaye na jogo dolyu vihami tumannih ale bezpomilkovih proroctv vikonuye rol Merlina Rol feyi Morgani bere na sebe chornoknizhnik Arkalaus postijnij antagonist vsih svitlih geroyiv Amadisa Znachnu rol v romani graye takozh Galaor galantnij brat golovnogo geroya podibno do Amadisa zdijsnyuye podvigi v riznih krayinah V odnomu z epizodiv pokazano yak Amadis Galskij zavolodiv skelyastim ostrovom pid nazvoyu Bidna stromovini i povernuv jogo zakonnij vlasnici princesi Briolane Oriana povirivshi hibnim novinam pro zradu Amadisa vidluchaye jogo vid svogo oblichchya Vikonuyuchi yiyi nakaz Amadis vidrikayetsya vid svogo imeni i nazvavshis Beltenebrosom Pohmurim Krasenem zvidsi francuzskoe beau tenebreux vidalyayetsya na Bidnu Stromovinu de bezvihidnim rozpachem i suvorim postom kvapit zhadanu smert v nasliduvannya same cim epizodom Don Kihot naklav na sebe pokayannya v Syerra Moreni Rozkayavshis Oriana znimaye z kohanogo vidluchennya Naklepniki siyut korolyu Lizuarte nedoviru do Amadisa Amadis z rodichami i druzyami vid yizhdzhaye na Ostriv Stijkij a korol ogoloshuye jomu vijnu U cij vijni Amadis ne zdatnij perestupiti cherez uzi osobistoyi viddanosti korolyu ne bere uchasti b yutsya jogo druzi i zaznayut porazki a sam vin nuditsya v vimushenoyi bezdiyalnosti zasudzhenij do neyi nakazom Oriani Amadis razom z batkom i yedinokrovnih bratom Florestane vsi troye inkognito bere uchast v bitvi korolya Lizuarte z vijskom semi koroliv virishuyuchi yiyi rezultat na korist svogo ninishnogo voroga Pid im yam Licarya Zelenogo Mecha Amadis mandruye po Nimechchini nadaye vazhlivu poslugu bogemskomu korolyu i z poshanoyu prijnyatij v Konstantinopoli pislya togo yak zdolav chudovisko v yake vselivsya diyavol Pid im yam Greckogo Licarya povertayetsya v Angliyu i v turnirnomu boyu ganbit rimlyan yaki pribuli svatati dlya svogo imperatora Orianu Povernuvshis do svogo spravzhnogo imeni Amadis perehoplyuye v mori rimski korabli yaki vidvezli Orianu pomishaye yiyi na Ostriv Stijkij zbiraye pidkriplennya j rozbivaye vijsko korolya Lizuarte Vidlyudnik Nasian vihovatel Esplandiana umirotvoryaye voroguyuchi storoni vidkrivayuchi korolyu ochi na lyubov Amadisa j Oriani yaka ne zalishilasya bezplidnoyu V rezultati primirennya Amadis odruzhuyetsya na prekrasnij shotlandskoyi princesi i zakinchuye svoyi dni korolem Velikoyi Britaniyi Rozpovid u romani vedetsya na visokij romantichnij noti Te sho diya jogo priurochena do chasiv do vocarinnya korolya Artura absolyutno zvilnyaye avtora vid neobhidnosti vdavatisya do bud yakoyi istorichnoyi geografichnoyi socialnoyi abo pobutovoyi konkretizaciyi Ale u nogo vse taki ye pevna meta namalyuvati idealnij obraz licarya golovnimi dostoyinstvami yakogo ye bezdoganna doblest ta moralna chistota Zrozumilo sho takij idealnij geroj nechutlivij do zla pozbavlenij korislivih motiviv mig isnuvati lishe v absolyutno umovnomu sviti naselenomu kazkovimi personazhami GenezisPryami ta nepryami svidchennya pro isnuvannya cogo romanu syagayut XIV stolittya Same do cogo chasu yaksho ne do kincya XIII stolittya slid vidnesti stvorennya jogo pochatkovogo varianta U 1508 roci v Saragosi vijshli v svit chotiri knigi Amadisa Galskogo vipravleni j polipsheni slavnim i doblesnim licarem Garsiya Rodrigesom de Montalvo rehidorom u Medina del Kampo Slavnij licar yakij obnoviv poganij stil starovinnih rukopisiv imenuvavsya nadali Garsiya Ordones de Montalvo i navit Garsiya Gutyeresa tak sho im ya jogo nam tochno ne vidomo Padinnya Granadi 1492 vin zastav mabut vzhe v zrilih litah i majzhe vsya jogo robota po vipravlennyu j polipshennyu starovinnoyi knigi provodilasya yak viplivaye z mizernih istorichnih alyuzij Amadisa do ciyeyi dati Montalvo stverdzhuye sho mav na rukah ne tilki najdavnishu versiyu ale i tekst vipravlenij z voli Afonsu IV korolya Portugaliyi Do nas vid cih rannih stadij dijshli neznachni fragmenti v rukopisi pershoyi chverti XV stolittya viyavleni i opublikovani v 1956 roci Zistavlennya fragmentiv z tekstom Montalvo pokazuye sho ostannij skorotiv roman bilsh nizh na tretinu zvichajna procedura dlya avtoriv XV st Bagato personazhiv sho vvazhalisya jogo vlasnim vinahodom napriklad Esplandian figuruyut vzhe v pervinnomu teksti U movi nemaye niyakih slidiv gipotetichnogo portugalskogo pohodzhennya Amadisa Sho stosuyetsya osobistogo vkladu Montalvo v serednovichnij roman zagalnoprijnyata tochka zoru zvoditsya do nastupnogo Pershi dvi knigi najblizhche stoyat do najdavnishogo prototipu buduchi jogo desho skorochenim ale v cilomu virnim perekazom Tretya kniga a takozh chetverta yaku Montalvo vidnosit cilkom na svij avtorskij rahunok spirayutsya na reformovanij tekst starodavnogo Amadisa znachno jogo skorochuyuchi i vnosyachi suttyevi syuzhetni perestanovki zgidno z odniyeyu gipotezoyu Amadis do vtruchannya Montalvo zakinchuvavsya poyedinkom golovnogo geroya i Esplandiana yaki ne vpiznayut odin odnogo i smertyu batka vid ruki sina Amadis yakim mi jogo znayemo zberigaye chislenni slidi kolishnoyi vkorinenosti v klasichnij eposi serednovichnogo romanu Syuzhet perevazhno dotrimuyetsya geografiyi bretonskogo ciklu jogo idealnij centr dvir anglijskogo korolya dalekogo poperednika korolya Artura u fantastichnij hronologiyi Amadisa Galiya zvidki jde rid geroya ce Uels hocha chasom v nij prostupayut risi primorskoyi Franciyi ProdovzhennyaProdovzhennya z yih avtorami j imenami yih golovnih personazhiv Kniga V 1510 Garsiya Rodriges de Montalvo Esplandian Kniga VI 1510 Paes de Ribera don Florisando Kniga VII 1514 Felisiano de Silva Lizuarte Greckij Kniga VIII 1526 Huan Dias Amadis Galskij Kniga IX 1530 Felisiano de Silva Amadis Greckij Kniga X 1532 Felisiano de Silva Florisel de Nigue Kniga XI 1535 i 1551 Felisiano de Silva Rodhel Greckij Kniga XII 1546 Pedro de Luhan Silves Pusteleridnij Italijski Prodovzhennya Knigi XIII XVIII Mambrino Rozeo de Fabriano Nimecki Prodovzhennya Knigi XIX XXI 1594 5 Montalvo dodav u 1510 roci p yatu knigu Diyannya Esplandiana sina Amadisa Galskogo U tomu zh roci Pazi de Rivera prisvyativ shostij tom doli dona Florisando pleminnika Amadisa 1514 roku Felisiano de Silva dodav she odnu lanku do rodovodu geroya i na scenu vijshov onuk Amadisa Lizuarte Greckij soma kniga U vosmij knizi 1526 Huan Dias pohovav Amadisa i vidpraviv jogo brata Galaora spokutuvati grihi monastirskim pokayannyam Zustrinuta odnostajnim chitackim protestom vosma kniga bula sprostovana u dev yatij vidavshi yaku v 1530 roku pid nazvoyu Amadis Greckij sin Lizuarte i pravnuk Amadisa Galskogo Felisiano de Silva voskresiv Amadisa a Galaora zmusiv skinuti ryasu Vosma kniga nikoli ne perevidavalasya i nide ne perekladalasya Desyata 1532 r j odinadcyata 1535 1551 knizhki nalezhat nevtomnomu peru de Silvi i rozpovidayut pro prigodi sina Amadisa Greckogo dona Floriselya ta jogo onuka Rohelio Greckogo Anonimna dvanadcyata kniga vidana v 1546 roci j prisvyachena inshomu sinovi Amadisa Greckogo Silvesu Pusteleridnomu zakrivaye cikl Amadisa v Ispaniyi Pislya togo yak v Italiyi buv perevedenij ves cikl za vinyatkom vosmoyi knigi Mambrina Rozeo de Fabriano vipustiv z 1558 po 1565 roki she shist knig dovivshi zagalne yih chislo do visimnadcyati Vin zhe zrobiv veliki dodavannya do knig chetvertoyi p yatoyi somoyi desyatoyi odinadcyatoyi ta dvanadcyatoyi buduchi perekladeni francuzkoyu voni uvijshli do chisla seriyi vitisnivshi z neyi shostu i vosmu ispanski knigi Tri knigi dodani nimeckimi avtorami v 1594 1595 rokah peresunuli diyu z Yevropi j Aziyi v Novij Svit U povnomu obsyazi roman nalichuye dvadcyat chotiri knigi i v takomu viglyadi isnuye v nimeckij i francuzkij versiyah Portugalec Zhil Visenti j ispanec Andres Rej de Artyeda napisali na temi Amadisa dvi ispanski komediyi Ogyust Kreze de Lesser ta Vilyam Styuart Rouz stvorili na jogo osnovi epichni virshovani poemi Amadis de Gaul e poe me faisant suite aux chevaliers de la table ronde Parizh 1813 Amadis de Gaul a poem in three books London 1803 Zate Novitnij Amadis Neuer Amadis Vilanda ne maye z originalnimi romanami pro Amadisa nichogo spilnogo krim nazvi j riznomanitnosti prigod geroya PopulyarnistV Ispaniyi Amadis perevidavavsya protyagom XVI stolittya 30 raziv Roman buv perekladenij francuzkoyu movoyu v 1540 roci na ivrit u 1541 roci nimeckoyu v 1569 roci anglijskoyu v 1589 roci Buli perekladi j inshimi movi Monten vidnis Amadis do rozryadu poganih knizhonok Doslidi 1 XXVI Kaliforniya nazvana na chest ostrova amazonok pro yakij jdetsya v Podvigah Esplandiana Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i korol Ispaniyi 1516 1556 Karl V buv starannim chitachem Amadisa Jogo politichnij protivnik francuzkij korol Francisk I yakij pislya potraplyannya v ispanskij polon zarazivsya pristrastyu svogo najzapeklishogo voroga j tyuremnika j pislya povernennya na batkivshinu viyaviv monarshu volyu bachiti Amadis u francuzkomu perekladi Motivi Amadisa virazno vidchuvayutsya v oformlenni urochistih korolivskih viyizdiv i pridvornih rozvag vstup Katerini Medichi v Lion u 1548 roci svyato v Fontenblo u 1564 roci ceremoniyi odruzhennya osib korolivskoyi krovi dueli j turniri Moda na Amadis u Franciyi ne ubuvaye protyagom majzhe chotiroh caryuvannya Jogo po pravu nazivali molitovnikom dvoru Genriha II Primitkiאמאדיש די גאולה perekladach Yaakov Algaba vidano v Konstantinopoli Najchastishe zgaduyetsya v yakosti pershogo perekladu yevropejskogo romanu na ivrit hocha ספר השמד הטבלה העגולה של המלך ארטוש pereklad odniyeyi z rannih versij opovidi pro korolya Artura datuyetsya 1279 rokom i viperedzhaye Amadis majzhe na tri stolittya LiteraturaAndreev M L Rycarskij roman v epohu Vozrozhdeniya M 1993 s 124 137 Purishev B I Literatura epohi Vozrozhdeniya Ideya universalnogo cheloveka Kurs lekcij M Vyssh shk 1996 PosilannyaLiteratura epohi Vidrodzhennya 24 chervnya 2007 u Wayback Machine ros