Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Áспрон (від грец. άσπρον — «біла») або а́спрон трахі́ (від грец. τραχύ — «нерегулярна», «увігнута») — назва декількох видів монет Візантійської імперії, які вперше були емітовані імператором Олексієм I Комніним в 1092 році та перебували в обігу до кінця XIII ст.
| Аспрон | |||
|---|---|---|---|
| грец. άσπρον | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Візантійська імперія | ||
| Історія | |||
| Дата | 1092 | ||
| Початок вилучення | XIII ст. | ||
Пізніше у самій Візантії аспроном у розмовній мові називали дрібну срібну візантійську монету напівставратон (або дукатопулон), що з'явився наприкінці XIV століття.
В XIV—XV століттях термін аспр/аспра, що утворився від аспрона, використовувався як загальна назва для срібних монет держав, що постали на колишніх територіях Візантії, зокрема для монет Трапезундської імперії (1204—1461), монет госпітальєрів (ордена Святого Іоанна) на острові Родос та монет Чорноморських генуезьких колоній (XIV—XV століття). Аспрою також називали акче — дрібну срібну монету Османської імперії та згодом Кримського ханства, вперше викарбовану на початку XIV століття.
Історія
Імператор Олексій I Комнін (1081—1118) з нової династії Комнінів запровадив в 1092 році монетну реформу, в результаті якої замість золотих солідів (гістаменонів) і срібних з'явились нові монети з характерним «увігнутим» профілем (скифати) — золоті гіперпірони та аспрони з електрума та білона.
Аспрони карбувалась на тонкому увігнутому металевому диску з широким «вільним» краєм поза нанесеним зображенням. До монет додавався термін трахі (від грец τpάχυς — нерівний, не гладкий) що позначав увігнуто-опуклу, чашоподібну форму монет. Аспронами називались відразу два типи монет з вагою біля 4,5 г, впроваджених Олексієм Комніним — з електруму (тобто білого золота, звідки походить назва монети) та зі срібного сплаву (а пізніше навіть із посрібленої міді):
- Аспрон з електрума (сплава золота і срібла) мав вартість у 1/3 золотого гіперпірона, при діаметрі 23 мм і вазі в 4.25 г.
- Аспрон з білону (сплава срібла та міді) мав вартість 1/48 золотого гіперпірона (щоб відрізнити цей номінал, його також називали стаменон — «хрестовий»). У XII столітті монета стала карбуватись з посрібленої міді і її вартість знизилась до 1/184 гіперпірона.
Обидві монети карбувалися до часів імператора Олексія III Ангела (1195—1203). Після захоплення Константинополя хрестоносцями в 1204 році, карбування аспронів відновив в Нікейській імперії Феодор I Ласкаріс (1206—1222) під назвою трахі (вигнута).
Остаточно припинив карбувати аспрон імператор відновленої Візантійської імперії Михаїл VIII Палеолог (1261—1282). На початку 1300-х років імператор Андронік II, для оплати послуг арагонських найманців з Каталонської компанії, почав карбувати нову срібну монету базилікон, що копіювала венеційський срібний дукат.
Вплив
В XIV—XV століттях термін аспрон або аспр/аспра, використовувався як загальна назва для дрібних срібних монет різних держав, що існували на території Візантії, хоча самі ці монети вже не мали характерного для візантійського аспрона «чашкоподібного» профіля.
У самій Візантії аспроном у розмовній мові називали дрібні срібну візантійську монету дукатопулон (1/8 ставратона), що з'явилась в 1367 році і карбувалась до падіння імперії. Ця назва також використовувалась для срібних монет Трапезундської імперії (1204—1461), монет лицарів-госпітальєрів (орден Святого Іоанна) на острові Родос в XV—XVI століттях та монет Чорноморських генуезьких колоній в XIV—XV століттях. У облікових книгах XV століття венеційського купця-банкіра Джакомо Бадоера перелічено кілька міст і губернаторств, які карбували аспри, зокрема Трапезунд, Кафа, Самсун, Тана та Родос.
У 1328—29 роках османський султан Орхан I почав карбувати монети вагою 1,2 г зі срібла 900-ї проби, які під впливом візантійських монет назвав акче (тур. akçe — білий) і які в деяких європейських джерелах також називались аспрон або аспра. В Османські імперії та у Кримському ханстві акче карбувались з XIV по XVIII ст. Згадка про османський аспр зустрічається у писемних джерелах західно-українських земель XVI—XVII століття.
Див. також
Примітки
- Аспр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аспр (дата звернення: 5.02.2024).
- Cecile Morrison, "Coin Usage and Exchange Rates in Badoer's Libro dei Conti ", Dumbarton Oaks Papers , 55 (2001), pp. 217—245
- Grierson 1991 , p. 211.
Джерела
- Grierson, Philip (1982), , Taylor & Francis, ISBN , архів оригіналу за 22 вересня 2014, процитовано 9 лютого 2011
- Grierson, Philip (1991). «Asper». In: Kazhdan, Alexander, ed. The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press, pp. 211. .
- Grierson, Philip (1999). (PDF). Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2010.
- Hendy, Michael F. (1985). Studies in the Byzantine Monetary Economy c. 300–1450. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN .
- Kahnt. Helmut (2005). Das grosse Münzlexikon von A bis Z. Regenstauf: Battenberg/H. Gietl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aspron vid grec aspron bila abo a spron trahi vid grec traxy neregulyarna uvignuta nazva dekilkoh vidiv monet Vizantijskoyi imperiyi yaki vpershe buli emitovani imperatorom Oleksiyem I Komninim v 1092 roci ta perebuvali v obigu do kincya XIII st Asprongrec aspronAspron trahi Oleksiya I Komnina 1092 bilon 23mm 4 25 g 5h Teritoriya obiguEmitent Vizantijska imperiyaIstoriyaData 1092Pochatok viluchennya XIII st Piznishe u samij Vizantiyi aspronom u rozmovnij movi nazivali dribnu sribnu vizantijsku monetu napivstavraton abo dukatopulon sho z yavivsya naprikinci XIV stolittya V XIV XV stolittyah termin aspr aspra sho utvorivsya vid asprona vikoristovuvavsya yak zagalna nazva dlya sribnih monet derzhav sho postali na kolishnih teritoriyah Vizantiyi zokrema dlya monet Trapezundskoyi imperiyi 1204 1461 monet gospitalyeriv ordena Svyatogo Ioanna na ostrovi Rodos ta monet Chornomorskih genuezkih kolonij XIV XV stolittya Asproyu takozh nazivali akche dribnu sribnu monetu Osmanskoyi imperiyi ta zgodom Krimskogo hanstva vpershe vikarbovanu na pochatku XIV stolittya IstoriyaAspron trahi Andronika I Komnina 1183 1185 elektrum 30 mm 4 59g 6h Imperator Oleksij I Komnin 1081 1118 z novoyi dinastiyi Komniniv zaprovadiv v 1092 roci monetnu reformu v rezultati yakoyi zamist zolotih solidiv gistamenoniv i sribnih z yavilis novi moneti z harakternim uvignutim profilem skifati zoloti giperpironi ta asproni z elektruma ta bilona Asproni karbuvalas na tonkomu uvignutomu metalevomu disku z shirokim vilnim krayem poza nanesenim zobrazhennyam Do monet dodavavsya termin trahi vid grec tpaxys nerivnij ne gladkij sho poznachav uvignuto opuklu chashopodibnu formu monet Aspronami nazivalis vidrazu dva tipi monet z vagoyu bilya 4 5 g vprovadzhenih Oleksiyem Komninim z elektrumu tobto bilogo zolota zvidki pohodit nazva moneti ta zi sribnogo splavu a piznishe navit iz posriblenoyi midi Aspron trahi Oleksiya III Angela 1195 1203 elektrum 4 97 gr Aspron z elektruma splava zolota i sribla mav vartist u 1 3 zolotogo giperpirona pri diametri 23 mm i vazi v 4 25 g Aspron z bilonu splava sribla ta midi mav vartist 1 48 zolotogo giperpirona shob vidrizniti cej nominal jogo takozh nazivali stamenon hrestovij U XII stolitti moneta stala karbuvatis z posriblenoyi midi i yiyi vartist znizilas do 1 184 giperpirona Obidvi moneti karbuvalisya do chasiv imperatora Oleksiya III Angela 1195 1203 Pislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami v 1204 roci karbuvannya asproniv vidnoviv v Nikejskij imperiyi Feodor I Laskaris 1206 1222 pid nazvoyu trahi vignuta Ostatochno pripiniv karbuvati aspron imperator vidnovlenoyi Vizantijskoyi imperiyi Mihayil VIII Paleolog 1261 1282 Na pochatku 1300 h rokiv imperator Andronik II dlya oplati poslug aragonskih najmanciv z Katalonskoyi kompaniyi pochav karbuvati novu sribnu monetu bazilikon sho kopiyuvala venecijskij sribnij dukat VplivTrapezundskij aspr Manuyila Komnina 1238 1263 Trapezundskij aspr Oleksiya II 1297 1330 21 mm 1 76 g Pershi akche vikarbovani sultanom Orhanom I mizh 1324 ta 1360 rr 1 15 g Dukatopulon 1 8 stavratona Kostyantina XI Paleologa 1448 1453 rr 13mm 0 63 g Konstantinopol V XIV XV stolittyah termin aspron abo aspr aspra vikoristovuvavsya yak zagalna nazva dlya dribnih sribnih monet riznih derzhav sho isnuvali na teritoriyi Vizantiyi hocha sami ci moneti vzhe ne mali harakternogo dlya vizantijskogo asprona chashkopodibnogo profilya U samij Vizantiyi aspronom u rozmovnij movi nazivali dribni sribnu vizantijsku monetu dukatopulon 1 8 stavratona sho z yavilas v 1367 roci i karbuvalas do padinnya imperiyi Cya nazva takozh vikoristovuvalas dlya sribnih monet Trapezundskoyi imperiyi 1204 1461 monet licariv gospitalyeriv orden Svyatogo Ioanna na ostrovi Rodos v XV XVI stolittyah ta monet Chornomorskih genuezkih kolonij v XIV XV stolittyah U oblikovih knigah XV stolittya venecijskogo kupcya bankira Dzhakomo Badoera perelicheno kilka mist i gubernatorstv yaki karbuvali aspri zokrema Trapezund Kafa Samsun Tana ta Rodos U 1328 29 rokah osmanskij sultan Orhan I pochav karbuvati moneti vagoyu 1 2 g zi sribla 900 yi probi yaki pid vplivom vizantijskih monet nazvav akche tur akce bilij i yaki v deyakih yevropejskih dzherelah takozh nazivalis aspron abo aspra V Osmanski imperiyi ta u Krimskomu hanstvi akche karbuvalis z XIV po XVIII st Zgadka pro osmanskij aspr zustrichayetsya u pisemnih dzherelah zahidno ukrayinskih zemel XVI XVII stolittya Div takozhSkifatPrimitkiAspr Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Aspr data zvernennya 5 02 2024 Cecile Morrison Coin Usage and Exchange Rates in Badoer s Libro dei Conti Dumbarton Oaks Papers 55 2001 pp 217 245 Grierson 1991 p 211 DzherelaGrierson Philip 1982 Taylor amp Francis ISBN 978 0 416713602 arhiv originalu za 22 veresnya 2014 procitovano 9 lyutogo 2011 Grierson Philip 1991 Asper In Kazhdan Alexander ed The Oxford Dictionary of Byzantium Oxford and New York Oxford University Press pp 211 ISBN 978 0 19 504652 6 Grierson Philip 1999 PDF Washington District of Columbia Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 274 9 Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2010 Hendy Michael F 1985 Studies in the Byzantine Monetary Economy c 300 1450 Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 0 521 24715 2 Kahnt Helmut 2005 Das grosse Munzlexikon von A bis Z Regenstauf Battenberg H Gietl