Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Номізма гістаменон (грец. νόμισμα ἱστάμενον, дослівно — стійка монета), скорочено відомий як гістаменон або стаменон (грец. στάμενον) — назва ряду золотих, а пізніше білонних монет Візантійської імперії. Вперше назва була дана старому золотому візантійському соліду (номізмі), коли в 960-х роках імператор Никифор II Фока випустив трохи легшу нову золоту монету — тетартерон. Щоб відрізнити ці дві золоті монети між собою, з часом форма гістаменона була змінена порівняно з оригінальним солідом, він став ширшим і тоншим, а також отримав оригінальну «увігнуту» форму (скифат). Карбування золотого гістаменона було припинене після монетної реформи імператора Олексія I Комніна у 1092 році.
| Гістаменон | |||
|---|---|---|---|
| грец. νόμισμα ἱστάμενον | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Візантійська імперія | ||
У XII і XIII століттях назва стаменон стала застосовуватися до увігнутих (трахі) білонних та мідних візантійських монет.
Історія
Високоякісний солід або номізма (грец. νόμισμα — монета) був головною монетою Візантійської імперії з моменту запровадження його у 309 році імператором Костянтином Великим (306—337). Протягом багатьох століть він зберігав свою вагу (4,55 грама) та високий вміст золота (24 карати).
Перша грошова реформа Візантії була проведена імператором Никифором II Фокою (963—969). Він почав карбувати нову золоту монету, вагою в 4.13 гр. (на 2 карата, або приблизно на 1⁄12, ваги меншою за стару номісму) та диаметром 18 міліметрів (на 2 меншу за стару). Нова золота монета отримала назву номізма тетартерон («чверть монети»), а стару номізму (солід) тепер стали називати номізма гістаменон ("стійка монета"), маючи на увазі, що її продовжували карбувати з дотриманням традиційного стандарту. Причини цих нововведень не ясні, однак Візантійські хроністи припускали фіскальні мотиви, повідомляючи, що Никифор збирав податки, як і раніше, у гістаменонах, а витрати здійснював у тетартеронах, які офіційно оцінювались як рівна по вартості монета.
Спочатку дві монети зовнішньо практично не відрізнялися, окрім ваги. Під час пізнішого правління Василія II (правління 976—1025), тетартерон почали карбувати у товстішій і меншій формі, тоді як гістаменон став відповідно тоншим і ширшим. Лише під час одноосібного правління Костянтина VIII (1025—1028) дві монети також стали різнитись іконографічно. До середини XI століття тетартерон мав ширину 18 мм, а його вага, очевидно, стандартизована на рівні 3,98 грама, тобто на три карати менше, ніж гістаменон або стаменон (назва вперше засвідчена в 1030 році), який тепер мав діаметр 25 мм (на відміну від до 20 мм старого соліда). Крім того, за часів Михаїла IV (1034—1041) гістаменон почали карбувати у злегка увігнутій (скіфатній) формі, можливо, щоб збільшити міцність тонкої монети та ускладнити її згинання. Пласкі монети все ще час від часу карбувалися, але монети зі скіфатом стали переважати від Костянтина Мономаха (правління 1042—1055) і стали стандартними за Ісаака I Комніна (правління 1057—1059). Ці увігнуті монети були відомі як гістаменон трахі або просто трахі (від τραχέα - «шорстка, нерівна») за їх формою.
Девальвація та скасування
Починаючи з правління Михаїла IV (1034—1041), який в молодості займався лихварством та підробкою монет, вміст золота в гістаменоні почав дедалі знижуватися, а самі монети знецінюватися. Після періоду відносної стабільності в 1055—1070 роках, вміст золота різко знизився в катастрофічних 1070-х і 1080-х роках. Гістаменон (мікелата) Михаїла VII Дуки (1071—1078) все ще містила близько 16 каратів золота, але за часів Олексія I Комніна ( 1081—1118) викарбувані номізми гістаменон з електруму майже не містили золота. У 1092 році Олексій I провів всеосяжну грошову реформу і зокрема замінив обидві старі золоті монети гістаменон та тетартерон на нову високоякісну золотою монетою — гіперпірон.
Після припинення карбування гістаменона і протягом періоду дії монетної системи Комнінів (XII—XIII ст.) термін «стаменон» через його зв'язок із монетами-скифатами став застосовуватися як загальний термін до візантійських увігнутих білонних і мідних монет трахі, таких як аспрон.
Примітки
- Grierson, 1999, с. 3, 9—10.
- ODB, с. 1924.
- Hendy, 1985, с. 507.
- Grierson, 1982, с. 196.
- ODB, с. 936, 2026.
- Hendy, 1985, с. 508.
- Grierson, 1999, с. 10.
- Grierson, 1999, с. 10—11.
- Hendy, 1985, с. 509—510.
- ODB, с. 478, 1368.
- Grierson, 1999, с. 11.
- ODB, с. 964.
- Grierson, 1999, с. 59.
- ODB, с. 936.
Джерела
- Grierson, Philip (1982), , Taylor & Francis, ISBN , архів оригіналу за 22 вересня 2014, процитовано 9 лютого 2011
- Grierson, Philip (1999). (PDF). Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2010.
- Hendy, Michael F. (1985). Studies in the Byzantine Monetary Economy c. 300–1450. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nomizma gistamenon grec nomisma ἱstamenon doslivno stijka moneta skorocheno vidomij yak gistamenon abo stamenon grec stamenon nazva ryadu zolotih a piznishe bilonnih monet Vizantijskoyi imperiyi Vpershe nazva bula dana staromu zolotomu vizantijskomu solidu nomizmi koli v 960 h rokah imperator Nikifor II Foka vipustiv trohi legshu novu zolotu monetu tetarteron Shob vidrizniti ci dvi zoloti moneti mizh soboyu z chasom forma gistamenona bula zminena porivnyano z originalnim solidom vin stav shirshim i tonshim a takozh otrimav originalnu uvignutu formu skifat Karbuvannya zolotogo gistamenona bulo pripinene pislya monetnoyi reformi imperatora Oleksiya I Komnina u 1092 roci Gistamenon grec nomisma ἱstamenon Gistamenon Nikifora II i Vasiliya II 963 969 Konstantinopol 4 42 g 6h Avers Hristos z nimbom ta pidnyatoyu u blagoslovenni rukoyu trimaye Yevangeliye Legenda IhS XIS REX REGNANTInm Revers koronovani pogruddya Nikifora v lorumi ta Vasiliya v hlamidi z patriarshim hrestom mizh nimi Legenda nICHFOR CE bASIL AUGG bR Teritoriya obigu Emitent Vizantijska imperiya U XII i XIII stolittyah nazva stamenon stala zastosovuvatisya do uvignutih trahi bilonnih ta midnih vizantijskih monet IstoriyaGistamenon imperatora Mihayila IV 1034 1041 sho vpershe buv vikarbuvanij iz harakternoyu uvignutoyu formoyu skifat Gistamenon Kostyantina Monomaha 1042 1055 Gistamenon imperatora Isaaka I Komnina 1057 1059 Visokoyakisnij solid abo nomizma grec nomisma moneta buv golovnoyu monetoyu Vizantijskoyi imperiyi z momentu zaprovadzhennya jogo u 309 roci imperatorom Kostyantinom Velikim 306 337 Protyagom bagatoh stolit vin zberigav svoyu vagu 4 55 grama ta visokij vmist zolota 24 karati Persha groshova reforma Vizantiyi bula provedena imperatorom Nikiforom II Fokoyu 963 969 Vin pochav karbuvati novu zolotu monetu vagoyu v 4 13 gr na 2 karata abo priblizno na 1 12 vagi menshoyu za staru nomismu ta diametrom 18 milimetriv na 2 menshu za staru Nova zolota moneta otrimala nazvu nomizma tetarteron chvert moneti a staru nomizmu solid teper stali nazivati nomizma gistamenon stijka moneta mayuchi na uvazi sho yiyi prodovzhuvali karbuvati z dotrimannyam tradicijnogo standartu Prichini cih novovveden ne yasni odnak Vizantijski hronisti pripuskali fiskalni motivi povidomlyayuchi sho Nikifor zbirav podatki yak i ranishe u gistamenonah a vitrati zdijsnyuvav u tetarteronah yaki oficijno ocinyuvalis yak rivna po vartosti moneta Spochatku dvi moneti zovnishno praktichno ne vidriznyalisya okrim vagi Pid chas piznishogo pravlinnya Vasiliya II pravlinnya 976 1025 tetarteron pochali karbuvati u tovstishij i menshij formi todi yak gistamenon stav vidpovidno tonshim i shirshim Lishe pid chas odnoosibnogo pravlinnya Kostyantina VIII 1025 1028 dvi moneti takozh stali riznitis ikonografichno Do seredini XI stolittya tetarteron mav shirinu 18 mm a jogo vaga ochevidno standartizovana na rivni 3 98 grama tobto na tri karati menshe nizh gistamenon abo stamenon nazva vpershe zasvidchena v 1030 roci yakij teper mav diametr 25 mm na vidminu vid do 20 mm starogo solida Krim togo za chasiv Mihayila IV 1034 1041 gistamenon pochali karbuvati u zlegka uvignutij skifatnij formi mozhlivo shob zbilshiti micnist tonkoyi moneti ta uskladniti yiyi zginannya Plaski moneti vse she chas vid chasu karbuvalisya ale moneti zi skifatom stali perevazhati vid Kostyantina Monomaha pravlinnya 1042 1055 i stali standartnimi za Isaaka I Komnina pravlinnya 1057 1059 Ci uvignuti moneti buli vidomi yak gistamenon trahi abo prosto trahi vid traxea shorstka nerivna za yih formoyu Devalvaciya ta skasuvannyaZrazok znachno znecinenogo piznogo gistamenona moneta z elektrumu pershih rokiv pravlinnya imperatora Oleksiya I Komnina karbovana v 1081 1082 rr Pochinayuchi z pravlinnya Mihayila IV 1034 1041 yakij v molodosti zajmavsya lihvarstvom ta pidrobkoyu monet vmist zolota v gistamenoni pochav dedali znizhuvatisya a sami moneti znecinyuvatisya Pislya periodu vidnosnoyi stabilnosti v 1055 1070 rokah vmist zolota rizko znizivsya v katastrofichnih 1070 h i 1080 h rokah Gistamenon mikelata Mihayila VII Duki 1071 1078 vse she mistila blizko 16 karativ zolota ale za chasiv Oleksiya I Komnina 1081 1118 vikarbuvani nomizmi gistamenon z elektrumu majzhe ne mistili zolota U 1092 roci Oleksij I proviv vseosyazhnu groshovu reformu i zokrema zaminiv obidvi stari zoloti moneti gistamenon ta tetarteron na novu visokoyakisnu zolotoyu monetoyu giperpiron Pislya pripinennya karbuvannya gistamenona i protyagom periodu diyi monetnoyi sistemi Komniniv XII XIII st termin stamenon cherez jogo zv yazok iz monetami skifatami stav zastosovuvatisya yak zagalnij termin do vizantijskih uvignutih bilonnih i midnih monet trahi takih yak aspron PrimitkiGrierson 1999 s 3 9 10 ODB s 1924 Hendy 1985 s 507 Grierson 1982 s 196 ODB s 936 2026 Hendy 1985 s 508 Grierson 1999 s 10 Grierson 1999 s 10 11 Hendy 1985 s 509 510 ODB s 478 1368 Grierson 1999 s 11 ODB s 964 Grierson 1999 s 59 ODB s 936 DzherelaGrierson Philip 1982 Taylor amp Francis ISBN 978 0 416713602 arhiv originalu za 22 veresnya 2014 procitovano 9 lyutogo 2011 Grierson Philip 1999 PDF Washington District of Columbia Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 274 9 Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2010 Hendy Michael F 1985 Studies in the Byzantine Monetary Economy c 300 1450 Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 0 521 24715 2