Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тетартерон (грец. νόμισμα τεταρτηρόν) — назва для золотих та бронзових монет Візантійської імперії. Золоті монети були у обігу з 960 по 1092 разом з гістаменоном, а бронзові — з 1092 до середини 13 століття.
| Тетартерон | |
 Золотий Тетартерон Феодори (1055-1056) | |
| Культура | Візантійська імперія |
|---|---|
| Країна походження |  Візантійська імперія |
| З матеріалу | золото і бронза |
Золотий Тетартерон
Ще з часів Констянтина Великого золотими монетами Візантійської імперії були солід чи номізма. Вони також були протягом століть стандартами ваги і вмісту золота.
Імператор Никифор ІІ Фока (правив 963—969) ввів нову монету легшу чим номізма і яка стала відома як гістаменон. Номізма зменшила свою вагу з 4.5 гр. золота до 4.13 грам та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон.
У 11 столітті тетартерон був також 18 мм діаметром, але важив 3.98 гр., тобто три на карати менше як гістаменон, і мав трішки ввігнуту форму. У період з середини 11 століття та до 1080 років вміст золота у монеті сильно зменшується.
Бронзовий Тетартерон
Після 1092 монетну систему Візантії кардинально змінено. Замість девальвованої номізми прийшов Гіперпірон (4,48 гр).
Бронзовий Тетартерон (чи тартерон) має приблизні розміри золотого і має вагу 4 грами. Карбувався у великих кількостях та різних оздобленнях.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetarteron grec nomisma tetarthron nazva dlya zolotih ta bronzovih monet Vizantijskoyi imperiyi Zoloti moneti buli u obigu z 960 po 1092 razom z gistamenonom a bronzovi z 1092 do seredini 13 stolittya TetarteronZolotij Tetarteron Feodori 1055 1056 KulturaVizantijska imperiyaKrayina pohodzhennya Vizantijska imperiyaZ materialuzoloto i bronzaZolotij Tetarteron Feodori 1055 1056 Bronzovij Tetarteron Manuyila I 1143 1180 Zolotij TetarteronShe z chasiv Konstyantina Velikogo zolotimi monetami Vizantijskoyi imperiyi buli solid chi nomizma Voni takozh buli protyagom stolit standartami vagi i vmistu zolota Imperator Nikifor II Foka praviv 963 969 vviv novu monetu legshu chim nomizma i yaka stala vidoma yak gistamenon Nomizma zmenshila svoyu vagu z 4 5 gr zolota do 4 13 gram ta rozmir z 20 do 18 milimetriv Nova moneta distala nazvu nomizma tetarteron a stari moneti nazivali nomizma gistamenon U 11 stolitti tetarteron buv takozh 18 mm diametrom ale vazhiv 3 98 gr tobto tri na karati menshe yak gistamenon i mav trishki vvignutu formu U period z seredini 11 stolittya ta do 1080 rokiv vmist zolota u moneti silno zmenshuyetsya Bronzovij TetarteronPislya 1092 monetnu sistemu Vizantiyi kardinalno zmineno Zamist devalvovanoyi nomizmi prijshov Giperpiron 4 48 gr Bronzovij Tetarteron chi tarteron maye priblizni rozmiri zolotogo i maye vagu 4 grami Karbuvavsya u velikih kilkostyah ta riznih ozdoblennyah DzherelaGrierson Philip 1982 angl Byzantine coins Taylor amp Francis ISBN 978 0 416713602 Grierson Philip 1999 angl Byzantine coinage Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 274 9