Альмогавари (ісп. almogávares, араг. almugávares, кат. almogàvers і порт. almogávares, запозичене з андалузької арабської) — тип легких піхотинців, що сформувався в прикордонних з мусульманськими еміратами землях Арагонської корони та сусідніх королівств Піренейського півострова в XIII—XIV століттях і брав активну участь в битвах Реконкісти.
Альмогавари були зазвичай мешканцями християнсько-мусульманського прикордоння, легкоозброєними, невимоглививими, швидкими та витривалими пішими воїнами. Спочатку ці загони формувались з місцевих пастухів та фермерів малолюдних прикордонних гірських лісистих районів. Переважно вони походили з Арагонського королівства та Каталонського князівства, але були відомі також і в інших прикордонних з мусульманами Піренейських державах — Валенсійському, Кастильському та Португальському королівствах. У Кастилії внутрішня організація альмогаварів була врегульована королем Альфонсо X в законодавчому збірнику Siete Partidas.
Пізніше їх широко використовували як найманців в Італії, державах хрестоносців в Європі та Леванті. Альмогавари досягли вершини своєї слави на початку XIV століття, коли завдяки перемогам найманців-альмодаварів у Тунісі, на Сицилії та в складі Каталонської компанії, вони стали відомі по всьому Середземномор'ю.
Етимологія
Назва «альмогавар» безумовно походить з арабської мови, але існує кілька теорій щодо арабського першоджерела. Згідно однієї, термін походить від «аль-мугавір» (араб. المغوار; мн. араб. المغاوير, трансліт. al-mughāwir) — дослівно «нападники», згідно другої від арабських слів al-mukhābir («носій новин») або al-mujawir (паломники) і, нарешті, третя теорія припускає, що назва походить від прикметника gabar, що перекладається як «гордий» або «гордовитий». Назви військових звань в армії альмогаварів мають також арабське походження.
Сарацинське походження терміна
Термін «альмогавари» вперше був використаний у X столітті на території піренейського Аль-Андалусу для позначення невеликих озброєних груп сарацинів, які займалися швидкими нападами та грабунками. Перша задокументована історична згадка з'явилася в хроніці «Ахбар мулук Аль-Андалус» або «Хроніка мавра Расі», історії правителів Аль-Андалуса, написаній між 887 і 955 роками Ахмадом ібн Мухаммедом ар-Разі, відомим серед арабів під ім'ям Аль-Таріхі (Літописець), а серед християн як Мавр Расі. У своїй хроніці історик Кордовського халіфату описує різні території Аль-Андалусу, а при описі долини Ебро згадує про існування деяких військ під назвою альмогавари, присутніх поблизу міста Саракуста (сучасна Сарагоса):
І місто Саракуста довгий час було осередком Альмоджаріфів і до нього стікалось багато воїнів. І вони билися за місто Саракуста, і билися з усіма алкалами (мавританськими вождями) і альмогаварами, вони переслідували їх.— Ахмад ібн Мухаммед ар-Разі «Ajbàr mulùk Al-Andalus»
Слово альмогавар також використовувалося протягом останніх століть Реконкісти на кордоні Гранадського емірату для позначення груп мавританських розбійників, які нападали з території емірату на прикордонні міста Мурсійського королівства (Кастилія) та Валенсії (Арагон).
Християнська адаптація
Мешканці Арагонського королівства були першими християнами, які перейняли озброєння та тактику мусульманських альмогаварів і з часом назва «альмогавари» поширилась і на арагонських легких піших воїнів-християн, що діяли у прикордонні в схожій на альмогарварів-мусульман манері.
Незважаючи на те, що не збереглось тогочасних хронік, що описують події XI та XII століть, перша згадка про християнських альмогаварів є у свідченнях Херонімо Зуріти в його «Арагонських анналах», де альмогавари відносяться до часів, коли Альфонсо I Арагонський зміцнює фортецю Ель-Кастеллар приблизно в 1105—1110 рр. для подальшого завоювання Сарагоси:
'Взяття Тахусте. Гвардія Альмогаварів. Звідти він пішов вниз за течією і захопив розташоване на березі Ебро місто Тахусте, яке він здобув завдяки хоробрості та великій силі дона Бачалли. І незабаром після того люди почали обговорювати прийдешню війну та наполегливо до неї готуватись, і їх назвали «альмогавари» з Ель-Кастелляр на прикордонні з маврами Сарагоси.— Херонімо Зуріто, Anales de Aragón, cap. XLI «De las guerras que el emperador don Alonso [por Alfonso I el Batallador] hizo a los moros»
Альфонсо II Арагонський, вірний своїй дружбі з Кастильським королівством, вирушив на допомогу кастильському монарху під час облоги аль-мадінату Кунка в 1177 році на чолі загону піших солдатів, яких називали альмогавари.
Соціальне походження
Через мусульманське завоювання Піренейського півострову, безперестанні війни Реконкісти і зустрічні військові кампанії еміратів Аль-Андалусу, християнські пастухи прикордонних регіонів змушені були об'єднатися в розбійні ватаги, які проникали у ворожі території у пошуках здобичі та засобів для існування. Під час цих набігів, які зазвичай тривали лише кілька днів, альмогавари спали під відкритим небом і харчувались за рахунок підніжного корму. Необхідні для таких рейдів навички альмогавари набували під час свого пастушого життя, оскільки більшість із них виросла серед найдикіших гір, де суворість клімату призвела до того, що земля не давала багато ресурсів і їм довелося навчитись повною мірою використовувати ті з небагатьох, що були в наявності.
Після того, як багато поколінь вели цей новий спосіб життя, до якого їх підштовхнули зовнішні обставини та загарбники, в цих пастуших громадах сформувався справжній войовничий дух і з часом вони вже не знали іншого способу життя, окрім військових нападів та грабіжництва. Крім того, було набагато легше прожити за рахунок декількох швидких грабіжницьких рейдів, ніж важко працювати цілий рік. До цього способу життя продовжували долучатись жителі нових прикордонних територій, коли християнські королівства просувалися на південь. Крім того, задокументовано факти участі мусульманських альмогаварів в нападах пліч-о-пліч з християнськими альмогаварами.
Опис
Альмогавари формували ударні загони, які билися в пішому порядку з легкою зброєю, як правило, з парою довгих списів, одним коротким списом (кат. ascona muntera — «мисливський спис») і коротким мечем-фальшіоном. Вони мали густі бороди, одягалися бідно, і влітку і взимку носили лише короткі туніки, шкіряні короткі штани, товстий шкіряний пояс і шкіряні сандалі. Крім того, вони завжди носили з собою великий кремінь, яким ударяли по своїй зброї перед тим, як йти в бій, від чого вилітали величезні іскри, які разом зі бойовими вигуками альмогаварів наводили жах на ворогів. Наділені великою бойовою доблестю та люттю, арагонці вступали в бій під крик «Пробудись, залізо! Вбиймо, вбиймо», «За святого Георгія !» і «Арагон! Арагон!».
Це відомий опис альмогавара, написаний Бернатом Дескло у його хроніці під назвою Llibre del rei en Pere d'Aragó e dels seus antecessors passats (Книга короля Петра Арагонського та його минулих предків):
Ці люди, яких називають Альмогаварами, живуть лише заради професії зброї. Вони живуть не в містах і не в селах, а радше в горах і лісах, і щодня воюють проти сарацинів: і входять на землю сарацинів на день або два, грабуючи і беручи в полон сарацинів; і так вони живуть. І вони витримують суворі умови життя, яких інші не могли витримати. Вони могли б провести два дні без їжі, якщо це було б необхідно, без проблем поїдаючи польові трави. А адаліди (вожді), які їх ведуть, знають країну і дороги. І носять вони лише туніку чи сорочку, чи літо, чи зима, і носять на ногах шкіряні бриджі, а на ногах шкіряні сандалі. І вони носять добрий ніж, і добрий наплечник, і кременю за поясом. І кожен з них носить хороший спис і два списи, а також шкіряний наплічник, куди вони несуть свою їжу. І вони дуже сильні та дуже швидкі для втечі та для переслідування, і вони каталонці, арагонці та серранці.— Бернат Десклот, Libre del rei en Pere e dels seus antecessors passats, cap. LXXIX.
Однак слід мати на увазі, що ці описи не є повними і що опис альмогаварів, як одягу, так і зброї чи способу життя, більш-менш відрізняється залежно від місця та часу. Таким чином, попередній опис альмогаварів, який описує їх як людей, що живуть не в поселеннях, а у віддалених районах, таких як ліси та гори, а також опис їхньої зброї стосується лише альмогаварів зазначеного часу та, ймовірно, попередніх століть. Останні альмогавари, ті, хто з другої половини XV століття до XVI мав кордон Гранади як сферу свого впливу, були мешканцями тамтешніх міст, добре обізнаними з місцевістю, які здійснювали грабіжницькі рейди на території Гранади.
Головними прикметними ознаками альмогаварів були їх постійна відданість війні, не лише як професії, а як способу життя, ідеально адаптованому до умов прикордоння з сарацинами, винагорода, заснована на грабунку та продажу полонених, ощадливість, мобільність і витривалість, легке озброєння та ієрархічна організація.
Військові звання
Король Альфонсо X у своєму законодавчому кодексі Сім Партид (Siete Partidas) сформулював вимоги, яким мали відповідати альмогавари в Кастилії, серед яких були фізична підготовка, витривалість та спритність. Також у цьому правовому кодексі міститься кодифікація їхніх рангів.
Адалід (лідер)
Звання «адалід» походить від арабського слова «далід» (керівник, провідник) і було найвищим званням у війську альмогаварів. Щоб стати адалідом від кандидата вимагалась мудрість, сміливість, розум та вірність, вміння уникати небезпеки та добре знання території, щоб знайти місця для сховку з достатньою кількістю води, дров і випасу, та знання, як відслідковувати кроки ворога. Серед цих функцій були підготовка та організація експедицій та одноосібне повноваження приймати всі рішення щодо набігів, і він мав статус, подібний до статусу лицаря (нижче дворянство). Щоб призначити адаліда, дванадцять адалідів або, за їх відсутності, інші уповноважені посадові особи збиралися і присягали іменем короля, що кандидат має необхідні якості для виконання цього обов'язку. Після цієї присяги король або інша посадова особа вручав йому меч і панталер. Потім кандидат ставав на щит, а король або його представник витягнув меч з піхов і вклав його в його руку. Адаліди піднімали свого нового колегу обличчям на схід, а він своїм мечем робив у повітрі візерунок у вигляді хреста і казав:
- Я, такий-то, кидаю виклик усім ворогам віри в ім'я Бога, мого Господа і Короля та його землі
Потім він робив те саме, повернувшись обличчям до інших сторін світу. Після завершення цієї церемонії, адалід уклав меч у піхви і король казав йому:
- Віднині ти адалід.
Спочатку це була пожиттєва посада, але з кінця XIV століття вона стала спадковою, що ще більше наблизило адалідів до нижчого стану знаті. Адаліди очолювали свої переважно піші загони верхи на конях.
Альмогавари-вершники
У Кастилії задокументовано наявність «альмогаварів-вершників», проміжного звання між адалідами та альмокаденами.
Альмокаден
З арабської al-muqaddem, «капітан», «той, хто веде». Він був нижчим рангом і очільником невеликих автономних груп альмогаварів. Для цього від нього вимагалося мати військовий досвід та авторитет серед своїх побратимів, бути відданим своїй справі та бути легким, швидким, вміти легко ховатися, а також бути справедливим, як встановлено далі в розділі XII, акт V записів (Partidas):
Тепер вони називають Альмокаденами тих, кого раніше зазвичай називали вождями пеонів, і вони дуже корисні на війні; подекуди вони можуть увійти до солдатів і добитись від них того, чого не могли зробити кінні альмаговари. І тому, коли є будь-який пеон, який хоче бути Альмокаденом, він повинен зробити ось що: спочатку прийти до Адалідів і довести їм, чому він заслуговує стати Альмокаденом, потім вони повинні покликати дванадцять Альмокаденів і змусити їх присягнути говорити правду про нього. Альмокаден має мати чотири якості: бойовий досвід, щоб знати та керувати тими, хто з ним; по-друге, він намагався взятися за факти та прагнути до вашого: по-третє, бути легким, оскільки це те, що має бути значною мірою, щоб досягти того, що найближчим часом взяти, і для того, щоб знати також гарнізон, коли це була велика потреба, по-четверте, бути вірним другом свого керівника та кампаній, які він очолює. І це слід враховувати лідеру пеонів.
Альмокаден був альмогаваром із продемонстрованим досвідом, якого альмогавари своєї групи визнали лідером. Так само, як і два попередні класи, альмокадени також, здається, були вершниками, хоча збереглось лише дві згадки про альмокаденів-вершників і не відомо, чи завжди це було так.
Альмогавар
Звичайні альмогавари були солдатами найнижчого рангу та становили основну частину армії. Їх також називали hombres de campo (земляки) або peones (піхотинці) у Кастилії. Як встановлено Законом VI, Розділом VII, кодексів (Партид), адалідом могла бути обрана лише особа, яка раніше мала звання альмогавара-вершника, альмогаваром-вершником міг бути обраний альмокаден і, нарешті, звання альмокадена могло бути надано звичайному альмогавару.
Історичне військове значення
Альмогавари вважалися одними з найкращих піхотинців своєї епохи. В часи, коли кіннота була головною ударною силою армій і коли важкоозброєний лицар на коні століттями залишався неперевершеним ідеалом, альмогавари під час своїх рейдів завжди пересувались пішки без важких обладунків та нападали з засідок вдень та вночі, що надавало їм неперевершену мобільність та можливість використовували особливості рельєфу на свою користь. Каталонсько-майорканський філософ і богослов Раймунд Луллій надавав їм такого ж значення, як арбалетникам і лицарям у важких обладунках. Згідно з його думкою, єдиний спосіб ефективно боротися з ісламом і повернути Святу Землю — це почати війну від іспанського кордону, перемогти маврів Аль-Андалуса, захопити Північну Африку і поступово просуватися звідти до Леванту; враховуючи це та їхню військову ефективність, альмогавари були ключовою частиною його плану. У рік, коли він написав свою хроніку (1315), альмогавари були на вершині своєї слави і здобули популярність у всьому Середземномор'ї завдяки своїм подвигам у Тунісі, на Сицилії та в Каталонській компанії.
Здійснюючи набіги на прикордонних територіях, альмогавари зазвичай билися невеликими автономними групами від п'яти до п'ятнадцяти чоловік, оскільки в своїй тактиці вони переважно розраховували не на кількісну перевагу, а на несподіванку. У часи відкритої війни, коли на фактор несподіванки розраховувати було складніше, розмір їх загонів збільшувалися, і зустрічаються згадки про двадцять-тридцять бійців у групі. Крім того, деякі альмогавари брали участь у середземноморських операціях арагонського флоту та у морських корсарських операціях проти Гранади.
Слід підкреслити, що альмогавари не були армією в прямому розумінні. Це були розрізнені групи, які вели досить автономний спосіб життя і зазвичай не мали жодних інших джерел для власного існування, крім того, що вони могли захопити під час своїх набігів. Основною діяльністю цих груп було здійснення невеликих рейдів на ворожу територію з метою захоплення худоби та полонених, а потім їх продажу. Під час війни королі та місцева знать заохочували цю діяльність, яка приносила королю п'яту частину здобутої здобичі. Але в мирний час вони були джерелом головного болю та різних неприємностей для будь-якого місцевого лідера.
Альмаговари народилися під час насильства на кордоні між ісламським і християнським світом і насправді часто були причиною прикордонної напруги. Кордон із сарацинами, не надто привабливий для людей, які бажали спокійного життя, був притулком для авантюристів, людей, які любили жити з ризиком, жили мечем і грабували ворожу територію. Під час воєн вони вступали в армію, здебільшого без зарплати, але в обмін на харчування та право на награбоване.
Тактика
Під час війни завдання альмогаварів полягало в тому, щоб здійснювати розвідку на ворожих територіях, охороняти передню лінію та фланги, постійно турбувати ворога, зненацька атакувати їхні гарнізони та перехоплювати їхні конвої. Вони вважали за краще битися у вільному строю, але якщо їх змушували обставини, вони могли формувати компактну масу, щоб відбиватися від регулярних кавалерійських атак, як це сталося з маврами в Алколлі.
Альмогавари діяли як легка піхота і могли діяти у взаємодії з важкою кіннотою, але на відміну від інших середньовічних піхотних військ не потребували в бою її підтримки. У групах найманців, окрім альмогаварів, були загони «лицарів, піхотинців, лучників, скадарів і людей, які охороняли зброю галер», кожна з яких мала конкретну місію, яку можна було координувати на полі бою. Вони завжди зберігали свою автономію і були постійним ополченням, оскільки їхній modus vivendi полягав у вчиненні набігів на ворожу прикордонну територію. З цієї причини вони завжди мали легку зброю, щоб швидко пересуватися під час набігів. Вони можуть легко тривати 2 або 3 дні, перш ніж дістатися до сіл із пристойною здобиччю. З цієї причини їхні тривалі марші довели їх витривалість, швидкість і ощадливість.
У тогочасній Європі домінуючою ударною силою війська була важка кавалерія, тому тактика альмогаварів виявилася новаторством. Альмогавари не любили їздити верхи і вони завжди билися пішки. Діючи як легка піхота, вони метали в кінних лицарів списи, пробиваючи з відстані їхні обладунки та щити, але головним чином завдаючи ушкодження коням. Вони також проникали у стрій ворога, щоб короткими мечами та важкими ножами розрізати коням жили та суглоби на ногах або колоти їх списами. У рукопашній сутичці вони, не вагаючись, використовували свої важкі ножі чи булави, щоб випотрошити коней, а коли коні в агонії падали, вони кидались на вершників зі своїми ножами та вбивали їх.
Альмогавари Арагону
Альмогавари Корони Арагону (переважно з Арагонського та Валенсійського королівств та Каталонського князівства) є найвідомішими завдяки своїм діям за кордоном, як під час арагонської середземноморській експансії, так і в складі Каталонська компанії, організації альмогаварів, що здобула великого розголосу в Східному Середземномор'ї.
Вони утворили численне військо, оскільки Педро III Арагонський (1276—1285) очолив 15 000 з них у своїй експедиції до Тунісу та Сицилії, і вони також воювали в Каталонському князівстві під час хрестового походу проти корони Арагону під керівництвом Руджеро де Лаурія, брав участь у битві біля перевалу Паніса (Coll de Panissars).
Завоювання
Каталонські, арагонські, а пізніше валенсійські альмогавари відіграли важливу роль у наступі Корони Арагону проти Ісламських держав, беручи участь у незліченних набігах, у битві при Лас-Навас-де-Толосі (1212), у хрестовому поході проти Майорки (1229—1232) і в завоюванні Валенсії (1233—1245). У 1232 році армії Альмоговара взяли стратегічні анклави Арес і Морелла, відкривши двері для завоювання Валенсії. Після кількох невдалих спроб у 1240 році коаліції калатравійських лицарів і важливого контингенту альмогаварів вдалося захопити укріплене місце Віллена, місто, розташоване на території, зарезервованій за Кастилією відповідно до Договору в Казолі, що призвело до розв'язування низки напружень, які закінчилися з підписанням нового Альмізрського договору . Коли в 1264 році в Мурсії відбулося мавританське повстання, і Хайме I вирушив до цього королівства на допомогу своєму зятю, він розповідає у своїй Хроніці («Llibre dels Fets»), що, перебуваючи в Оріуелі, вивчав, як щоб взяти столицю, щоб припинити повстання, «два Альмогавари з Лорки прийшли опівночі й постукали у двері», щоб попередити його, що з Лорки вони помітили великий контингент маврів, які прямували до Мурсії.
Війна на Сицилії та хрестовий похід проти Арагонської корони
30 березня 1282 року Петро III Арагонський після Сицилійської вечірні розпочав війну проти Карла Анжуйського за володіння Сицилійським королівством. Альмогавари становили найефективнішу складову його армії. Їхня дисциплінованість, лютість і сила робили їх грізними супротивниками важкої кавалерії анжуйських армій. Вони билися проти кінноти, атакуючи коней ворогів замість самих лицарів. Як тільки лицар опинявся на землі, він став легкою жертвою альмогаварів.
Між 1284 і 1285 роками папа Мартин IV оголосив хрестовий похід проти короля Арагону Педро III. Цей хрестовий похід був оголошений на підставі втручання короля Педро у сицилійські справи проти волі папи. Більша частина конфлікту відбулася в Каталонії, хоча перший епізод стався на кордоні Наварри та Арагону. Альмогавари перебували на службі у короля під командуванням короля Педро або Руджеро де Лаурії.
Руджеро де Лаурія мав набагато більше контролю над своїми капітанами, ніж вороги. Його екіпажі складалися зі спеціалізованих військ замість більш загальних типів, які використовували його вороги. В морському бою він спочатку використовував своїх лучників, тоді як веслярі-альмогавари залишалися під прикриттям. Ці альмогавари були набагато спритнішими за лицарів у важких обладунках із мечами, як часто використовували його вороги, особливо на рухомій палубі галери в морі. Руджеро використовував хитрість, щоб замаскувати розмір своєї сили. Крім того, він іноді приховував деякі зі своїх галер, щоб атакувати тил ворога після початку бою.
Руджеро також був сумно відомий безжальними пограбуваннями та спустошливістю своїх дій, які часто керувалися лише жадібністю та особистою вигодою. З іншого боку, одна лише його репутація, можливо, змусила деяких ворогів занепасти духом під час бою.
Каталонська компанія
У 1302 році Кальтабеллоттський мир завершив війну в Південній Італії. 4000 альмогаварів під керівництвом колишнього тамплієра Рожера де Флора сформували Каталонську компанію для служби візантійському імператору Андроніку II Палеологу. Імператор планував залучити Компанію для боротьби з анатолійськими тюркськими бейликами і захисту Візантійської імперії. Обидва королі Арагону та Сицилії погодилися з цією стратегією як життєздатною альтернативою тому, щоб армія альмогаварів простоювала без роботи в їхніх королівствах.
Кампанія альмогаварів в Малій Азії з метою вигнання турків відбулася в 1303 і 1304 роках і почалася серією великих військових перемог, які відкинули їх від Філадельфії до Кізіку і, таким чином, завдали великих руйнувань анатолійському ландшафту. Коли альмогавари наполягали на отриманні погодженої плати, візантійський імператор відмовився. У 1305 році Роже де Флор і його лейтенанти були вбиті за наказом імператора під час зустрічі для обговорення умов компенсації. Можливо, це вбивство було спровоковано генуезькими купцями, які змовлялися зберегти власний вплив і владу.
Ця зрада призвела до того, що вцілілі альмогавари чинили опір протягом двох років облозі Галліполі та зосередилися на регіоні Фракії, розпочавши каталонську помсту, війну на винищення та систематичне грабунок проти цивільного населення Візантійської імперії між 1305 і 1307 роками. як помсту та відплату за вбивство Роджера де Флора та спробу знищення Компанії, коли вона була дислокована в Галліполі.
Герцогство Афінське
Після періоду внутрішнього конфлікту Велика Компанія перебралась до Греції, де її найняв герцог Афінський, але у підсумку не заплатив каталонцям узгодженої суми. Відтак альмогавари рушили проти Афінського герцогства, яке очолювали представники французького дому Брієнн. У березні 1310 року герцог Готьє V Брієннський та його лицарі були розгромлені в битві при Кефісі, або Орхомені в Беотії. Відтак альмаговари розділили дружин і майно французів за жеребом і закликали принца з Арагонського дому правити ними.
Кульмінаційним досягненням альмогаварів було встановлення арагонського панування над Афінським герцогством. Хоча герцогство зрештою впало, навіть сьогодні король Іспанії все ще має титул «герцога Афін і Неопатрії».
Пізній період
Арагонські альмогавари також відзначилися у війні проти Кастилії (1296—1304), де вони брали участь у значній кількості, але в XIV столітті їх чисельність різко скоротилася через кінець великих експансіоністських воєн та через те, що велика кількість їх пішла взяти участь в експедиції Петра Великого на Сицилію, з якої багато хто так і не повернувся, а натомість продовжив боротьбу в Італії, записавшись до гвельфської армії або до Каталонської компанії.
Вакуум, що залишився, ніколи не заповнювався, але ти не менш, альмогавари добре проявили себе у хрестовому поході проти Альмерії (1309), у кампаніях Гранади (1330—1334), проти короля Майорки (1343—1344), в експедиціях на Сардинію (1353, 1354 і 1367), і знову проти Кастилії (1356—1369), але в останній вони вже не становили основну частину піхоти, а скоріше були спеціальними підрозділами для розвідки та несподіваних нападів. У 1384—1385 роках деякі невеликі групи від 30 до 100 альмогаварів брали участь у війні проти графа Ампуріаса. Незабаром після цього вони захищали Князівство Каталонія від спроби вторгнення графа Арманьяк у 1390 році та наступної спроби графа Фуа з 1396 по 1397 рік У XV столітті в італійських війнах Альфонсо Пишного все ще були групи альмогаварів.
Присутність у Короні Кастилії
Присутність альмогаварів у Кастилії, незважаючи на те, що вона менш відома, добре задокументована. Вони відіграли важливу роль у завоюванні Андалусії та на військовому прикордонні з Гранадським еміратом. Окрім вищезгаданої ролі в загонах Альфонсо X, вони також згадуються в баладі 374 цього автора. Там розповідається, як група альмогаварів нічого не досягла у своїх бійках, доки вони не вирішили влаштувати всенічну в каплиці алькасара, після чого вони вийшли верхи на конях, здобули перемогу та захопили значну здобич, принісши в дар богородиці Діві Марії пурпуровий одяг і золото.
Хаенське королівство
Мусульманська протягом багатьох років була місцем набігів альмогаварів арагонського, наваррського та баскського походження, особливо в таких місцях, як Пегалахар, Камбіль, Уельма та Аренас. На північ від замку цієї місцевості існує зона, відома як Кампо де Альмогаварес (Земля Альмогаварів).
Підкорення Кордови
Про початок завоювання міста Кордова альмогаварами розповідає Арготе де Моліна:
У 1235 році багатії та ідальго (низьке дворянство) Адаліди та Альмогавари (які перебували на кордоні цього королівства) зібралися в Андухарі та увійшли в землі Кордови, де вони захопили деяких маврів, які розповіли їм, що місто Кордова було дуже занедбане. , де ніхто не контролював і не довіряв християнам.Перед цією дуже сприятливою новиною вони збираються, Мартін Руїс де Арготе, Домінго Муньос, Дієго Муньос, Дієго Мартінес ель-Адалід, Педро Руїс де Тафур, Альваро Колодро та Беніто Банос, і погоджуються напасти на передмістя Кордови, попередивши дона Альвара. Перес Кастро.
Вони прибули до Кордови в ніч на 23 грудня 1235 року, з великою сміливістю та майстерністю непомітно піднялися на ваги, піднявшись під виглядом маврів, захопили Пуерта-дель-Колодро. Першим на стіну піднявся Альваро Колодро, а потім його товариші. Такий був досягнутий успіх: інші вежі, які доходили до дверей Мартоса, залишалися завойованими в Аджаркії до 29 червня 1236 року, коли Кордова здалася Фердинанду III.
Кордон Гранади
Альмогавари були присутні на кордоні з мусульманською Гранадою, де їхні ряди складалися з мешканців прикордонних поселень та авантюристів, які шукали здобич у королівстві Гранада. В інших випадках причиною, що спонукала їх стати альмогаварами, була помста. Жорстокі набіги маринидів і зенетів, що прибували з Північної Африки, які особливо торкнулися західної частини кордону, спричинили знищення цілих міст і поневолення їх мешканців, що призвело до того, що вцілілі без надії та зі зламаними життями приєднувалися до загонів альмогаварів під командуванням альмокадена, перетворюючи своє нове життя на безперервне почуття помсти. Так було з багатьма поселеннями у Вехері, Алькалі-де-лос-Газулес, Медіні-Сідонії та Лебріхи, в яких під час нападу в 1293 році північноафриканці викрали понад 200 полонених, щоб продати їх як рабів, були зараховані до лав альмогаварів.
Окрім мародерства, вони займалися й іншою діяльністю. Коли ставало відомо про напади на християнські території мусульманськиї розбійників з Гранади, альмогавари влаштовували біля доріг або джерел води засідки для несподіваних нападів на загарбників. Вдячні прикордонні муніципалітети, такі як Мурсія чи Оріуела, винагороджували цю діяльність.
Коли загони альмогаварів розгорталися вздовж усього кордону, будь-якому потенційному ворогу було дуже важко пройти, якщо це не був великий контингент військ або хтось, хто дуже добре знав місцевість і проходив через поля вночі. У квітні 1309 року, коли війна між Кастилією та Гранадою вже почалася і до того, як Корона Арагону також оголосила війну Гранаді, дороги королівства Мурсія були настільки заповнені альмогаварами, що Педро Лопес де Аяла, який правив королівством, не радив послам еміра Гранади, що поверталися з двору Хайие II проїжджати цією територією, заявивши, що вони неодмінно будуть схоплені, навіть якщо їх буде супроводжувати провідник.
Альмогавари також раніше працювали в розвідувальних службах і нагляді, які залежали від муніципалітетів або королівських офіцерів, і були життєво важливими для захисту кордону з сарацинами. Спостереження за кордоном базувалося на двох стаціонарних мережах оглядових пунктів у горах з гарною видимістю, в адміністрації Оріуела та іншій у Валенсії, що «за Хукаром» на колишньому кордоні королівства Валенсія, тобто в районі поблизу до лінії Бусот — Біар. Завданням розвідників Альмогавара було спостерігати за можливими проникненнями ворогів і попереджати про це димовими сигналами вдень і вогнем вночі. Ці сигнали передавалися від одного розвідника до іншого, щоб через деякий час була попереджена вся країна. Інші пункти спостереження були розташовані на головних дорогах, де місія мала стояти на варті численних пограбувань пішоходів. Вони також охороняли гірські перевали та річкові броди, особливо брід Каньявераль-дель-Сегура поблизу Сьєзи, де партизани або армії переходили річку.
Іноді муніципалітети вимагали послуг альмогаварів, щоб вистежити гранадських грабіжників, яких вони добре знали, як виявляти, оскільки вміли бути тихими, коли потрапляли на християнську землю; вони замінювали залізні підкови підковами з еспарто, які залишали сліди ніг і часто унікальні шматки цього одягу.
Вільна діяльність Альмогаварів породила численні дипломатичні конфлікти з Гранадою, оскільки вони не дотримувалися підписаного миру. Валенсійські альмогавари також були джерелом тертя з Короною Кастилії через часті гранадські репресії після набігів валенсійських альмогаварів, здійснених проти прикордонного населення Мурсії, оскільки альмогавари з Валенсії чи Мурсії завдавали шкоди сусідній території.
Гранадська війна
Адаліди відіграли важливу роль у цьому конфлікті, як і ті, хто краще знав територію та як боротися з гранадцями, оскільки вони були знайомі з ними. Вони командували військами ідальго (дворяни) з Ов'єдо. Вони також описані Дієго Уртадо де Мендоса у «Війні за Гранаду»:
«Вони називають Адалідом іспанською мовою провідників і глав сільських людей, які прийшли, щоб захопити землю ворогів, і ці люди, яких називали Альмогаварами, раніше були призначені на посаду Адалідів; їх вибрали їхні Альмогавари... за стежкою, яку вони знали сліди будь-якої дикої тварини чи людини так швидко і не зупиняючись, щоб здогадуватися; розгадуючи знаки...».
Північна Африка
Першими альмогаварами, які діяли тут, були представники Корони Арагону, особливо ті, що під час правління Педро III Великого під проводом Руджеро де Лаурії здійснили кілька набігів на узбережжя Тунісу. Рамон Мунтанер розповів про деякі з цих битв, наприклад, про окупацію острова Джерба.
Як тільки вони завоювали Гранаду, ветерани Альмогавари вирушили підкорювати африканські прибережні місця, притулок піратів і корсарів.
Інші конфлікти
Хуан I, прибувши до битви при Алжубарроті проти Португалії, вимагав швидкого приходу «тих альмогаварів». Також військо Мурсійських альмогаварів втрутилося в раннє правління католицьких монархів проти аристократичної опозиції на чолі з маркізом Вілленою в його захисті прав доньки Генріха IV.
Альмогавари в Португалії
Існує велика кількість згадок про існування альмогаварів у Португальському королівстві, які відігравали важливу роль в африканських кампаніях, у які вони брали участь у XV та XVI століттях, де альмогавари та альмокадени охороняли кордони португальських володінь у Північній Африці. Їхні військові звання, точно такі ж, як і їхні кастильські та арагонські колеги, зібрані в Ордонансах Альфонсіна, а Хроніка короля Мануеля стверджує: «Вони послали Альмогаварів бігти (…) атакувати маврів».
Занепад
Кінець великих експансійних війн на Піренейському півострові, протистояв лише Королівству Гранада, означав поступове зменшення кількості Альмогаварів. Незважаючи на те, що гранадський кордон відкривав хороші можливості для отримання прибутку, проникнення через нього було не таким прибутковим, як раніше, оскільки більшість захоплених маврів залишалися рабами, а їхня ціна не виправдовувала ризик перетину кордону, щоб їх зловити. До того ж у мирний час за цією діяльністю пильно стежили королівські чиновники, тому продати тих полонених у рабство було дуже важко.
Це мало кілька наслідків. З одного боку, фігура Альмогаварів була трансформована в Ballestero de monte (гірські арбалетники) і мисливці за головами, які виконували головним чином оборонні функції проти частих нападів з Гранади. З іншого — це означало стягнення деяких альмогаварів до бандитизму.
Коли ця діяльність була незаконною в мирний час, деякі альмогавари з Оріуели незабаром виявили, що набагато безпечніше здійснювати набіги на їхній власній території, де також були маври; ісламські громади під час завоювання прийняли християнське володіння. Членів цих громад альмогавари брали в полон, ховали в печерах і вимагали викуп або продавали далеко в полон. Часто ці альмогавари діяли не на своїй території, а на сусідній, щоб краще забезпечити свою безкарність і ще більше ускладнити погоню. Щоб зробити це, вони знайшли моральне виправдання, засноване на підозрах проти маврів Мурського королівства, звинувачених у допомозі співвітчизникам Гранаді в набігах на християнську територію. На загальному рівні, крім того, відмінність між ворожими маврами та маврами, які такими не були, була не дуже чіткою. Альмогавари, які практикували цей злочин викрадення або «collera», що складається з захоплення вільної людини для продажу в рабство, називалися коллератами. Альмогавари так часто займалися цією діяльністю, що слово Альмогавар зрештою стало синонімом Коллерат.
Деякі групи Альмогавара також вчиняли зловживання проти християнського населення сусідніх королівств, як у травні 1296 року, коли п'ятирічний християнський хлопчик разом із кількома сарацинами був схоплений Альмогаваром у Мурсії та проданий як мавританський полон. Також у травні Яків II наказав повернути деяких в'язнів, пограбованих і проданих Альмогаварами, які належали трьом каталонським лицарям. У червні король наказав звільнити деяких сарацинів і повернути їм корів, кобил і всю іншу худобу, яка їм належала, яку вкрав Альмогавар. Ці злочинні дії призвели до того, що Альмогаварс потрапив у ганьбу.
Культурна та мовна спадщина
Негативне сприйняття альмогаварів
На територіях Візантійської імперії альмогавари також були відомі як «каталонці». Пам'ять про Каталонську компанію, що складалась з альмоггварів, залишила відбиток у фольклорі та популярних легендах різних регіонів, куди вони побували, включно з Балканами та Грецією. Руйнування, спричинене військами Альмогавару, у деяких місцях створило негативний відтінок.
У грецьких регіонах Аттики та Беотії популярне прислів'я включало: нехай помста каталонців впаде на вас, тоді як у регіоні Парнасу було поширене таке прислів'я: «Я втечу від турків, щоб потрапити в руки каталонців».
У Болгарії вирази «каталонець» або «арагонець» і «син Каталона» означають «зла людина, бездушний, мучитель». Іван Вазов у поемі «Пірати», вперше опублікованій у 1915 році, зараховує каталонців до турків як найбільших гнобителів болгарської нації, тоді як в Албанії слово «каталонець» означає «потворна і зла людина». Подібним чином «Каталон» або «Каталлані» позначається в албанському фольклорі як чудовисько з одним оком, багато в чому нагадуючи циклопа Поліфема . Цей циклоп представлений диким ковалем, який харчується людським м'ясом. У нього також немає колін, тому він не може зігнутися, а ноги довгі, як щогли у корабля. Він стикається з юним героєм на ім'я Дедалія. Цю традицію в різних версіях зазвичай називають Дедалом і Каталланом.
Спадщина альмогаварів в сучасній культурі
Крім того, що пам'ять про альмогаварів представлена на численних сучасних святах та парадах, вони також надихнули на створення деяких художніх творів:
- В іспанському фільмі «Raza» 1942 року, заснованому на напівавтобіографічному сценарії тодішнього глави держави Франсіско Франко, офіцер ВМС описує своїм дітям альмогаварів як зразкових солдатів.
- У Assassin's Creed Revelations, відеогрі виробництва Ubisoft, є юніт під назвою «Візантійський альмогавар», заснований на альмогаварах.
- В Іспанії VI бригада десантників називається «Альмогаварес». Перший іспанський десантний підрозділ був заснований 17 жовтня 1953 року і названий на честь командира альмогаварів Рожера де Флора.
- Альмогавари є однією з найпопулярніших частин свят Moros y Cristianos з моменту заснування компанії Almogávares з Вільени в 1955 році.
- Lurte, арагонська фолк-метал група, у своїй музиці згадує альмогаварів.
- У Medieval II: Total War альмогавари з'являються як юніти, які можуть бути завербовані Португалією та Іспанією.
Див. також
Примітки
- Joseph F. O'Callaghan (2004). Reconquest and crusade in medieval Spain. University of Pennsylvania Press. с. 94. ISBN .
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. с. 31.
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. с. 35.
- Jurg, Gassmann. The Siete Partidas: A Repository of Medieval Military and Tactical Instruction. оригіналу за 18 січня 2022.
- F, Maíllo Salgado. Puntualizaciones acerca de la naturaleza de los Almogavares (PDF). (PDF) оригіналу за 18 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 20 червня 2023.
- Fancy, 2016
- Boya Balet, 2014
- Bolea Robles, 2010, с. 19.
- : (1243)«Et la cibdad de Zaragoza fue mui grand tiempo camara de los Almojarifes, et fue escogida de los guerreadores. Et quando combatian la cibdad de Zaragoza, y se combatian todos los alcalles et Almogavares, et para si la escogian.»
- «(…)almogavares de tierra de moros que entran a fazer mal e daño a los nuestros regnos (…)». Carta de Juan I de Castilla. 1385-I-24
- Ruiz-Domènec, José Enrique (April 2010). D'on van sorgir els almogàvers? 11 abril 2011. Sàpiens (102): 6.
- «Joan Martínez Omar, Adalid del Rey (…) fuera Moro (…) este Adalid veniera con el Rey quando venció al Rey Alobasen cerca de Tarifa, et le guió la hueste por buenos logares, el Rey fiaba mucho dél (…) manguer que oviese seido de la ley de los Moros». Crónica de Alfonso XI, en Crónicas de los Reyes de Castilla, BAE, t. LXVI, Madrid 1953, vol. I, page 343a
- Arroyo, F. (8 жовтня 2005). El precio de la 'venganza catalana'. El País.
- Antonio de Bofarull (ed. y trad. al castellano), Ramón Muntaner, Crónica catalana, Barcelona, Jaime Jepús, 1860.
- Los fronterizos murcianos en la Edad Media. Juan Torres Fontes.
- Els almogàvers a la frontera amb els sarrains en el segle XIV. María Teresa Ferrer. p. 2
- Ley VI. Título XII. Partidas de Alfonso X
- «Organització i defensa d'un territori fronterer». Maria Teresa Ferrer i Mallol. p. 242
- «las cosas que han de ir a bien, siempre han de ir, y subir de un grado a otro mejor. Así como se hace del buen peón un buen Almocadén, y del buen Almocadón buen almogávar de caballo, y de aquel, el buen Adalid»
- Kagay, Donald J.; Villalon, L. J. Andrew (1999). The Circle of War in the Middle Ages: Essays on Medieval Military and Naval History. Boydell & Brewer, Limited. с. 152. ISBN .
- Organització i defensa d'un territori fronterer. Maria Teresa Ferrer i Mallol. p. 238
- Organització i defensa d'un territori fronterer. Maria Teresa Ferrer i Mallol. p. 263
- «Organització i defensa d'un territori fronterer». Maria Teresa Ferrer i Mallol. p. 260
- Almirante y Torroella, José (1869). Diccionario militar, etimológico, histórico, tecnológico, con dos vocabularios francés y alemán. Madrid: Depósito de la Guerra, p. 40.
- Ríu, 1988: 432
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. p. 32
- La Venjança catalana. Gran Enciclopèdia Catalana.
- Diccionari d'Història de Catalunya ; ed. 62 ; Barcelona ; 1998 ; ; p. 31
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. p. 81
- Nobleza del Andaluzia… Gonçalo Argote de Molina dedico i ofrecio esta historia.
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. p. 114
- «Enigmas y misterios de los almogávares» Guillermo Rocafort. p. 100.
- «Discurso das noticias de Portugal». Manoel de Faria y Souza
- Enigmas y misterios de los almogávares. Guillermo Rocafort. pp. 35–36
- «mandarao correr os Almogaures da banda da Serra contra Arzilla, para azederem os Mouros». Crónica del Rey Manuel.
- TORRES FONTES, J: "Murcia Medieval… p. 80
- M. T. Ferrer i Mallol, La frontera amb l'Islam en el segle XIV, pp. 50-53.
- El record dels Catalans en la tradició popular, històrica i literària de Grècia. Antonio Rubió y Lluch; Eusebi Ayensa; Curial Edicions Catalanes; Publicacions de l'Abadia de Montserrat, 2001
- Official page of the Spanish army. Процитовано 5 січня 2012.
Джерела
- Bolea Robles, Chusé L. (2010). Almugávares. Via Sus! [Almogavars. Via Sus!] (ісп.). Sabiñanigo: ARA Cultural. с. 1—728. ISBN .
- Boya Balet, Ángel (2014), La compañía de los almogávares en Grecia (ісп.), Madrid: Liber Factory, ISBN .
- Fancy, Hussein (2016), The Mercenary Mediterranean: Sovereignty, Religion, and Violence in the Medieval Crown of Aragon, University of Chicago Press, ISBN .
Подальше читання
- Morris, Paul N., ' «We Have Met Devils!» The Almogavars of James I and Peter III of Catalonia-Aragon', Anistoriton v. 4 (2000)[1]
- Moreno Echavarría, José María, '«Los almogávares»', Círculo de Lectores.
- This article is partly based on the 1911 Encyclopædia Britannica entry.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almogavari isp almogavares arag almugavares kat almogavers i port almogavares zapozichene z andaluzkoyi arabskoyi tip legkih pihotinciv sho sformuvavsya v prikordonnih z musulmanskimi emiratami zemlyah Aragonskoyi koroni ta susidnih korolivstv Pirenejskogo pivostrova v XIII XIV stolittyah i brav aktivnu uchast v bitvah Rekonkisti Vijsko aragonskih almogavariv pid chas zavoyuvannya Malorki v 1229 roci mlyunok XIII st V yizd Rozhera de Flor na choli almogavariv do Konstantinopolya Hose Moreno Karbonero 1888 Almogavari buli zazvichaj meshkancyami hristiyansko musulmanskogo prikordonnya legkoozbroyenimi nevimoglivivimi shvidkimi ta vitrivalimi pishimi voyinami Spochatku ci zagoni formuvalis z miscevih pastuhiv ta fermeriv malolyudnih prikordonnih girskih lisistih rajoniv Perevazhno voni pohodili z Aragonskogo korolivstva ta Katalonskogo knyazivstva ale buli vidomi takozh i v inshih prikordonnih z musulmanami Pirenejskih derzhavah Valensijskomu Kastilskomu ta Portugalskomu korolivstvah U Kastiliyi vnutrishnya organizaciya almogavariv bula vregulovana korolem Alfonso X v zakonodavchomu zbirniku Siete Partidas Piznishe yih shiroko vikoristovuvali yak najmanciv v Italiyi derzhavah hrestonosciv v Yevropi ta Levanti Almogavari dosyagli vershini svoyeyi slavi na pochatku XIV stolittya koli zavdyaki peremogam najmanciv almodavariv u Tunisi na Siciliyi ta v skladi Katalonskoyi kompaniyi voni stali vidomi po vsomu Seredzemnomor yu EtimologiyaNazva almogavar bezumovno pohodit z arabskoyi movi ale isnuye kilka teorij shodo arabskogo pershodzherela Zgidno odniyeyi termin pohodit vid al mugavir arab المغوار mn arab المغاوير translit al mughawir doslivno napadniki zgidno drugoyi vid arabskih sliv al mukhabir nosij novin abo al mujawir palomniki i nareshti tretya teoriya pripuskaye sho nazva pohodit vid prikmetnika gabar sho perekladayetsya yak gordij abo gordovitij Nazvi vijskovih zvan v armiyi almogavariv mayut takozh arabske pohodzhennya Saracinske pohodzhennya terminaTermin almogavari vpershe buv vikoristanij u X stolitti na teritoriyi pirenejskogo Al Andalusu dlya poznachennya nevelikih ozbroyenih grup saraciniv yaki zajmalisya shvidkimi napadami ta grabunkami Persha zadokumentovana istorichna zgadka z yavilasya v hronici Ahbar muluk Al Andalus abo Hronika mavra Rasi istoriyi praviteliv Al Andalusa napisanij mizh 887 i 955 rokami Ahmadom ibn Muhammedom ar Razi vidomim sered arabiv pid im yam Al Tarihi Litopisec a sered hristiyan yak Mavr Rasi U svoyij hronici istorik Kordovskogo halifatu opisuye rizni teritoriyi Al Andalusu a pri opisi dolini Ebro zgaduye pro isnuvannya deyakih vijsk pid nazvoyu almogavari prisutnih poblizu mista Sarakusta suchasna Saragosa I misto Sarakusta dovgij chas bulo oseredkom Almodzharifiv i do nogo stikalos bagato voyiniv I voni bilisya za misto Sarakusta i bilisya z usima alkalami mavritanskimi vozhdyami i almogavarami voni peresliduvali yih Ahmad ibn Muhammed ar Razi Ajbar muluk Al Andalus Slovo almogavar takozh vikoristovuvalosya protyagom ostannih stolit Rekonkisti na kordoni Granadskogo emiratu dlya poznachennya grup mavritanskih rozbijnikiv yaki napadali z teritoriyi emiratu na prikordonni mista Mursijskogo korolivstva Kastiliya ta Valensiyi Aragon Hristiyanska adaptaciyaPedro Velikij u bitvi na perevali Panisar B Ribo i Terriz bl 1866 Zliva almogavari vitayut korolya Aragonu Meshkanci Aragonskogo korolivstva buli pershimi hristiyanami yaki perejnyali ozbroyennya ta taktiku musulmanskih almogavariv i z chasom nazva almogavari poshirilas i na aragonskih legkih pishih voyiniv hristiyan sho diyali u prikordonni v shozhij na almogarvariv musulman maneri Nezvazhayuchi na te sho ne zbereglos togochasnih hronik sho opisuyut podiyi XI ta XII stolit persha zgadka pro hristiyanskih almogavariv ye u svidchennyah Heronimo Zuriti v jogo Aragonskih annalah de almogavari vidnosyatsya do chasiv koli Alfonso I Aragonskij zmicnyuye fortecyu El Kastellar priblizno v 1105 1110 rr dlya podalshogo zavoyuvannya Saragosi Vzyattya Tahuste Gvardiya Almogavariv Zvidti vin pishov vniz za techiyeyu i zahopiv roztashovane na berezi Ebro misto Tahuste yake vin zdobuv zavdyaki horobrosti ta velikij sili dona Bachalli I nezabarom pislya togo lyudi pochali obgovoryuvati prijdeshnyu vijnu ta napoleglivo do neyi gotuvatis i yih nazvali almogavari z El Kastellyar na prikordonni z mavrami Saragosi Heronimo Zurito Anales de Aragon cap XLI De las guerras que el emperador don Alonso por Alfonso I el Batallador hizo a los moros Alfonso II Aragonskij virnij svoyij druzhbi z Kastilskim korolivstvom virushiv na dopomogu kastilskomu monarhu pid chas oblogi al madinatu Kunka v 1177 roci na choli zagonu pishih soldativ yakih nazivali almogavari Socialne pohodzhennyaCherez musulmanske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrovu bezperestanni vijni Rekonkisti i zustrichni vijskovi kampaniyi emirativ Al Andalusu hristiyanski pastuhi prikordonnih regioniv zmusheni buli ob yednatisya v rozbijni vatagi yaki pronikali u vorozhi teritoriyi u poshukah zdobichi ta zasobiv dlya isnuvannya Pid chas cih nabigiv yaki zazvichaj trivali lishe kilka dniv almogavari spali pid vidkritim nebom i harchuvalis za rahunok pidnizhnogo kormu Neobhidni dlya takih rejdiv navichki almogavari nabuvali pid chas svogo pastushogo zhittya oskilki bilshist iz nih virosla sered najdikishih gir de suvorist klimatu prizvela do togo sho zemlya ne davala bagato resursiv i yim dovelosya navchitis povnoyu miroyu vikoristovuvati ti z nebagatoh sho buli v nayavnosti Pislya togo yak bagato pokolin veli cej novij sposib zhittya do yakogo yih pidshtovhnuli zovnishni obstavini ta zagarbniki v cih pastushih gromadah sformuvavsya spravzhnij vojovnichij duh i z chasom voni vzhe ne znali inshogo sposobu zhittya okrim vijskovih napadiv ta grabizhnictva Krim togo bulo nabagato legshe prozhiti za rahunok dekilkoh shvidkih grabizhnickih rejdiv nizh vazhko pracyuvati cilij rik Do cogo sposobu zhittya prodovzhuvali doluchatis zhiteli novih prikordonnih teritorij koli hristiyanski korolivstva prosuvalisya na pivden Krim togo zadokumentovano fakti uchasti musulmanskih almogavariv v napadah plich o plich z hristiyanskimi almogavarami OpisAlmogavar 1898 kartina Hose Moreno Karbonero Almogavari formuvali udarni zagoni yaki bilisya v pishomu poryadku z legkoyu zbroyeyu yak pravilo z paroyu dovgih spisiv odnim korotkim spisom kat ascona muntera mislivskij spis i korotkim mechem falshionom Voni mali gusti borodi odyagalisya bidno i vlitku i vzimku nosili lishe korotki tuniki shkiryani korotki shtani tovstij shkiryanij poyas i shkiryani sandali Krim togo voni zavzhdi nosili z soboyu velikij kremin yakim udaryali po svoyij zbroyi pered tim yak jti v bij vid chogo vilitali velichezni iskri yaki razom zi bojovimi vigukami almogavariv navodili zhah na vorogiv Nadileni velikoyu bojovoyu doblestyu ta lyuttyu aragonci vstupali v bij pid krik Probudis zalizo Vbijmo vbijmo Za svyatogo Georgiya i Aragon Aragon Ce vidomij opis almogavara napisanij Bernatom Desklo u jogo hronici pid nazvoyu Llibre del rei en Pere d Arago e dels seus antecessors passats Kniga korolya Petra Aragonskogo ta jogo minulih predkiv Ci lyudi yakih nazivayut Almogavarami zhivut lishe zaradi profesiyi zbroyi Voni zhivut ne v mistah i ne v selah a radshe v gorah i lisah i shodnya voyuyut proti saraciniv i vhodyat na zemlyu saraciniv na den abo dva grabuyuchi i beruchi v polon saraciniv i tak voni zhivut I voni vitrimuyut suvori umovi zhittya yakih inshi ne mogli vitrimati Voni mogli b provesti dva dni bez yizhi yaksho ce bulo b neobhidno bez problem poyidayuchi polovi travi A adalidi vozhdi yaki yih vedut znayut krayinu i dorogi I nosyat voni lishe tuniku chi sorochku chi lito chi zima i nosyat na nogah shkiryani bridzhi a na nogah shkiryani sandali I voni nosyat dobrij nizh i dobrij naplechnik i kremenyu za poyasom I kozhen z nih nosit horoshij spis i dva spisi a takozh shkiryanij naplichnik kudi voni nesut svoyu yizhu I voni duzhe silni ta duzhe shvidki dlya vtechi ta dlya peresliduvannya i voni katalonci aragonci ta serranci Bernat Desklot Libre del rei en Pere e dels seus antecessors passats cap LXXIX Odnak slid mati na uvazi sho ci opisi ne ye povnimi i sho opis almogavariv yak odyagu tak i zbroyi chi sposobu zhittya bilsh mensh vidriznyayetsya zalezhno vid miscya ta chasu Takim chinom poperednij opis almogavariv yakij opisuye yih yak lyudej sho zhivut ne v poselennyah a u viddalenih rajonah takih yak lisi ta gori a takozh opis yihnoyi zbroyi stosuyetsya lishe almogavariv zaznachenogo chasu ta jmovirno poperednih stolit Ostanni almogavari ti hto z drugoyi polovini XV stolittya do XVI mav kordon Granadi yak sferu svogo vplivu buli meshkancyami tamteshnih mist dobre obiznanimi z miscevistyu yaki zdijsnyuvali grabizhnicki rejdi na teritoriyi Granadi Golovnimi prikmetnimi oznakami almogavariv buli yih postijna viddanist vijni ne lishe yak profesiyi a yak sposobu zhittya idealno adaptovanomu do umov prikordonnya z saracinami vinagoroda zasnovana na grabunku ta prodazhu polonenih oshadlivist mobilnist i vitrivalist legke ozbroyennya ta iyerarhichna organizaciya Vijskovi zvannyaKorol Alfonso X u svoyemu zakonodavchomu kodeksi Sim Partid Siete Partidas sformulyuvav vimogi yakim mali vidpovidati almogavari v Kastiliyi sered yakih buli fizichna pidgotovka vitrivalist ta spritnist Takozh u comu pravovomu kodeksi mistitsya kodifikaciya yihnih rangiv Adalid lider Zvannya adalid pohodit vid arabskogo slova dalid kerivnik providnik i bulo najvishim zvannyam u vijsku almogavariv Shob stati adalidom vid kandidata vimagalas mudrist smilivist rozum ta virnist vminnya unikati nebezpeki ta dobre znannya teritoriyi shob znajti miscya dlya shovku z dostatnoyu kilkistyu vodi drov i vipasu ta znannya yak vidslidkovuvati kroki voroga Sered cih funkcij buli pidgotovka ta organizaciya ekspedicij ta odnoosibne povnovazhennya prijmati vsi rishennya shodo nabigiv i vin mav status podibnij do statusu licarya nizhche dvoryanstvo Shob priznachiti adalida dvanadcyat adalidiv abo za yih vidsutnosti inshi upovnovazheni posadovi osobi zbiralisya i prisyagali imenem korolya sho kandidat maye neobhidni yakosti dlya vikonannya cogo obov yazku Pislya ciyeyi prisyagi korol abo insha posadova osoba vruchav jomu mech i pantaler Potim kandidat stavav na shit a korol abo jogo predstavnik vityagnuv mech z pihov i vklav jogo v jogo ruku Adalidi pidnimali svogo novogo kolegu oblichchyam na shid a vin svoyim mechem robiv u povitri vizerunok u viglyadi hresta i kazav Ya takij to kidayu viklik usim vorogam viri v im ya Boga mogo Gospoda i Korolya ta jogo zemli Potim vin robiv te same povernuvshis oblichchyam do inshih storin svitu Pislya zavershennya ciyeyi ceremoniyi adalid uklav mech u pihvi i korol kazav jomu Vidnini ti adalid Spochatku ce bula pozhittyeva posada ale z kincya XIV stolittya vona stala spadkovoyu sho she bilshe nablizilo adalidiv do nizhchogo stanu znati Adalidi ocholyuvali svoyi perevazhno pishi zagoni verhi na konyah Almogavari vershniki U Kastiliyi zadokumentovano nayavnist almogavariv vershnikiv promizhnogo zvannya mizh adalidami ta almokadenami Almokaden Z arabskoyi al muqaddem kapitan toj hto vede Vin buv nizhchim rangom i ochilnikom nevelikih avtonomnih grup almogavariv Dlya cogo vid nogo vimagalosya mati vijskovij dosvid ta avtoritet sered svoyih pobratimiv buti viddanim svoyij spravi ta buti legkim shvidkim vmiti legko hovatisya a takozh buti spravedlivim yak vstanovleno dali v rozdili XII akt V zapisiv Partidas Teper voni nazivayut Almokadenami tih kogo ranishe zazvichaj nazivali vozhdyami peoniv i voni duzhe korisni na vijni podekudi voni mozhut uvijti do soldativ i dobitis vid nih togo chogo ne mogli zrobiti kinni almagovari I tomu koli ye bud yakij peon yakij hoche buti Almokadenom vin povinen zrobiti os sho spochatku prijti do Adalidiv i dovesti yim chomu vin zaslugovuye stati Almokadenom potim voni povinni poklikati dvanadcyat Almokadeniv i zmusiti yih prisyagnuti govoriti pravdu pro nogo Almokaden maye mati chotiri yakosti bojovij dosvid shob znati ta keruvati timi hto z nim po druge vin namagavsya vzyatisya za fakti ta pragnuti do vashogo po tretye buti legkim oskilki ce te sho maye buti znachnoyu miroyu shob dosyagti togo sho najblizhchim chasom vzyati i dlya togo shob znati takozh garnizon koli ce bula velika potreba po chetverte buti virnim drugom svogo kerivnika ta kampanij yaki vin ocholyuye I ce slid vrahovuvati lideru peoniv Almokaden buv almogavarom iz prodemonstrovanim dosvidom yakogo almogavari svoyeyi grupi viznali liderom Tak samo yak i dva poperedni klasi almokadeni takozh zdayetsya buli vershnikami hocha zbereglos lishe dvi zgadki pro almokadeniv vershnikiv i ne vidomo chi zavzhdi ce bulo tak Almogavar Zvichajni almogavari buli soldatami najnizhchogo rangu ta stanovili osnovnu chastinu armiyi Yih takozh nazivali hombres de campo zemlyaki abo peones pihotinci u Kastiliyi Yak vstanovleno Zakonom VI Rozdilom VII kodeksiv Partid adalidom mogla buti obrana lishe osoba yaka ranishe mala zvannya almogavara vershnika almogavarom vershnikom mig buti obranij almokaden i nareshti zvannya almokadena moglo buti nadano zvichajnomu almogavaru Istorichne vijskove znachennyaAlmogavari vvazhalisya odnimi z najkrashih pihotinciv svoyeyi epohi V chasi koli kinnota bula golovnoyu udarnoyu siloyu armij i koli vazhkoozbroyenij licar na koni stolittyami zalishavsya neperevershenim idealom almogavari pid chas svoyih rejdiv zavzhdi peresuvalis pishki bez vazhkih obladunkiv ta napadali z zasidok vden ta vnochi sho nadavalo yim neperevershenu mobilnist ta mozhlivist vikoristovuvali osoblivosti relyefu na svoyu korist Katalonsko majorkanskij filosof i bogoslov Rajmund Lullij nadavav yim takogo zh znachennya yak arbaletnikam i licaryam u vazhkih obladunkah Zgidno z jogo dumkoyu yedinij sposib efektivno borotisya z islamom i povernuti Svyatu Zemlyu ce pochati vijnu vid ispanskogo kordonu peremogti mavriv Al Andalusa zahopiti Pivnichnu Afriku i postupovo prosuvatisya zvidti do Levantu vrahovuyuchi ce ta yihnyu vijskovu efektivnist almogavari buli klyuchovoyu chastinoyu jogo planu U rik koli vin napisav svoyu hroniku 1315 almogavari buli na vershini svoyeyi slavi i zdobuli populyarnist u vsomu Seredzemnomor yi zavdyaki svoyim podvigam u Tunisi na Siciliyi ta v Katalonskij kompaniyi Zdijsnyuyuchi nabigi na prikordonnih teritoriyah almogavari zazvichaj bilisya nevelikimi avtonomnimi grupami vid p yati do p yatnadcyati cholovik oskilki v svoyij taktici voni perevazhno rozrahovuvali ne na kilkisnu perevagu a na nespodivanku U chasi vidkritoyi vijni koli na faktor nespodivanki rozrahovuvati bulo skladnishe rozmir yih zagoniv zbilshuvalisya i zustrichayutsya zgadki pro dvadcyat tridcyat bijciv u grupi Krim togo deyaki almogavari brali uchast u seredzemnomorskih operaciyah aragonskogo flotu ta u morskih korsarskih operaciyah proti Granadi Slid pidkresliti sho almogavari ne buli armiyeyu v pryamomu rozuminni Ce buli rozrizneni grupi yaki veli dosit avtonomnij sposib zhittya i zazvichaj ne mali zhodnih inshih dzherel dlya vlasnogo isnuvannya krim togo sho voni mogli zahopiti pid chas svoyih nabigiv Osnovnoyu diyalnistyu cih grup bulo zdijsnennya nevelikih rejdiv na vorozhu teritoriyu z metoyu zahoplennya hudobi ta polonenih a potim yih prodazhu Pid chas vijni koroli ta misceva znat zaohochuvali cyu diyalnist yaka prinosila korolyu p yatu chastinu zdobutoyi zdobichi Ale v mirnij chas voni buli dzherelom golovnogo bolyu ta riznih nepriyemnostej dlya bud yakogo miscevogo lidera Almagovari narodilisya pid chas nasilstva na kordoni mizh islamskim i hristiyanskim svitom i naspravdi chasto buli prichinoyu prikordonnoyi naprugi Kordon iz saracinami ne nadto privablivij dlya lyudej yaki bazhali spokijnogo zhittya buv pritulkom dlya avantyuristiv lyudej yaki lyubili zhiti z rizikom zhili mechem i grabuvali vorozhu teritoriyu Pid chas voyen voni vstupali v armiyu zdebilshogo bez zarplati ale v obmin na harchuvannya ta pravo na nagrabovane Taktika Pid chas vijni zavdannya almogavariv polyagalo v tomu shob zdijsnyuvati rozvidku na vorozhih teritoriyah ohoronyati perednyu liniyu ta flangi postijno turbuvati voroga znenacka atakuvati yihni garnizoni ta perehoplyuvati yihni konvoyi Voni vvazhali za krashe bitisya u vilnomu stroyu ale yaksho yih zmushuvali obstavini voni mogli formuvati kompaktnu masu shob vidbivatisya vid regulyarnih kavalerijskih atak yak ce stalosya z mavrami v Alkolli Almogavari diyali yak legka pihota i mogli diyati u vzayemodiyi z vazhkoyu kinnotoyu ale na vidminu vid inshih serednovichnih pihotnih vijsk ne potrebuvali v boyu yiyi pidtrimki U grupah najmanciv okrim almogavariv buli zagoni licariv pihotinciv luchnikiv skadariv i lyudej yaki ohoronyali zbroyu galer kozhna z yakih mala konkretnu misiyu yaku mozhna bulo koordinuvati na poli boyu Voni zavzhdi zberigali svoyu avtonomiyu i buli postijnim opolchennyam oskilki yihnij modus vivendi polyagav u vchinenni nabigiv na vorozhu prikordonnu teritoriyu Z ciyeyi prichini voni zavzhdi mali legku zbroyu shob shvidko peresuvatisya pid chas nabigiv Voni mozhut legko trivati 2 abo 3 dni persh nizh distatisya do sil iz pristojnoyu zdobichchyu Z ciyeyi prichini yihni trivali marshi doveli yih vitrivalist shvidkist i oshadlivist U togochasnij Yevropi dominuyuchoyu udarnoyu siloyu vijska bula vazhka kavaleriya tomu taktika almogavariv viyavilasya novatorstvom Almogavari ne lyubili yizditi verhi i voni zavzhdi bilisya pishki Diyuchi yak legka pihota voni metali v kinnih licariv spisi probivayuchi z vidstani yihni obladunki ta shiti ale golovnim chinom zavdayuchi ushkodzhennya konyam Voni takozh pronikali u strij voroga shob korotkimi mechami ta vazhkimi nozhami rozrizati konyam zhili ta suglobi na nogah abo koloti yih spisami U rukopashnij sutichci voni ne vagayuchis vikoristovuvali svoyi vazhki nozhi chi bulavi shob vipotroshiti konej a koli koni v agoniyi padali voni kidalis na vershnikiv zi svoyimi nozhami ta vbivali yih Almogavari AragonuAlmogavari Koroni Aragonu perevazhno z Aragonskogo ta Valensijskogo korolivstv ta Katalonskogo knyazivstva ye najvidomishimi zavdyaki svoyim diyam za kordonom yak pid chas aragonskoyi seredzemnomorskij ekspansiyi tak i v skladi Katalonska kompaniyi organizaciyi almogavariv sho zdobula velikogo rozgolosu v Shidnomu Seredzemnomor yi Voni utvorili chislenne vijsko oskilki Pedro III Aragonskij 1276 1285 ocholiv 15 000 z nih u svoyij ekspediciyi do Tunisu ta Siciliyi i voni takozh voyuvali v Katalonskomu knyazivstvi pid chas hrestovogo pohodu proti koroni Aragonu pid kerivnictvom Rudzhero de Lauriya brav uchast u bitvi bilya perevalu Panisa Coll de Panissars Zavoyuvannya Katalonski aragonski a piznishe valensijski almogavari vidigrali vazhlivu rol u nastupi Koroni Aragonu proti Islamskih derzhav beruchi uchast u nezlichennih nabigah u bitvi pri Las Navas de Tolosi 1212 u hrestovomu pohodi proti Majorki 1229 1232 i v zavoyuvanni Valensiyi 1233 1245 U 1232 roci armiyi Almogovara vzyali strategichni anklavi Ares i Morella vidkrivshi dveri dlya zavoyuvannya Valensiyi Pislya kilkoh nevdalih sprob u 1240 roci koaliciyi kalatravijskih licariv i vazhlivogo kontingentu almogavariv vdalosya zahopiti ukriplene misce Villena misto roztashovane na teritoriyi zarezervovanij za Kastiliyeyu vidpovidno do Dogovoru v Kazoli sho prizvelo do rozv yazuvannya nizki napruzhen yaki zakinchilisya z pidpisannyam novogo Almizrskogo dogovoru Koli v 1264 roci v Mursiyi vidbulosya mavritanske povstannya i Hajme I virushiv do cogo korolivstva na dopomogu svoyemu zyatyu vin rozpovidaye u svoyij Hronici Llibre dels Fets sho perebuvayuchi v Oriueli vivchav yak shob vzyati stolicyu shob pripiniti povstannya dva Almogavari z Lorki prijshli opivnochi j postukali u dveri shob poperediti jogo sho z Lorki voni pomitili velikij kontingent mavriv yaki pryamuvali do Mursiyi Vijna na Siciliyi ta hrestovij pohid proti Aragonskoyi koroni 30 bereznya 1282 roku Petro III Aragonskij pislya Sicilijskoyi vechirni rozpochav vijnu proti Karla Anzhujskogo za volodinnya Sicilijskim korolivstvom Almogavari stanovili najefektivnishu skladovu jogo armiyi Yihnya disciplinovanist lyutist i sila robili yih griznimi suprotivnikami vazhkoyi kavaleriyi anzhujskih armij Voni bilisya proti kinnoti atakuyuchi konej vorogiv zamist samih licariv Yak tilki licar opinyavsya na zemli vin stav legkoyu zhertvoyu almogavariv Mizh 1284 i 1285 rokami papa Martin IV ogolosiv hrestovij pohid proti korolya Aragonu Pedro III Cej hrestovij pohid buv ogoloshenij na pidstavi vtruchannya korolya Pedro u sicilijski spravi proti voli papi Bilsha chastina konfliktu vidbulasya v Kataloniyi hocha pershij epizod stavsya na kordoni Navarri ta Aragonu Almogavari perebuvali na sluzhbi u korolya pid komanduvannyam korolya Pedro abo Rudzhero de Lauriyi Rudzhero de Lauriya mav nabagato bilshe kontrolyu nad svoyimi kapitanami nizh vorogi Jogo ekipazhi skladalisya zi specializovanih vijsk zamist bilsh zagalnih tipiv yaki vikoristovuvali jogo vorogi V morskomu boyu vin spochatku vikoristovuvav svoyih luchnikiv todi yak veslyari almogavari zalishalisya pid prikrittyam Ci almogavari buli nabagato spritnishimi za licariv u vazhkih obladunkah iz mechami yak chasto vikoristovuvali jogo vorogi osoblivo na ruhomij palubi galeri v mori Rudzhero vikoristovuvav hitrist shob zamaskuvati rozmir svoyeyi sili Krim togo vin inodi prihovuvav deyaki zi svoyih galer shob atakuvati til voroga pislya pochatku boyu Rudzhero takozh buv sumno vidomij bezzhalnimi pograbuvannyami ta spustoshlivistyu svoyih dij yaki chasto keruvalisya lishe zhadibnistyu ta osobistoyu vigodoyu Z inshogo boku odna lishe jogo reputaciya mozhlivo zmusila deyakih vorogiv zanepasti duhom pid chas boyu Katalonska kompaniya Dokladnishe Katalonska kompaniyaV yizd Rozhera de Flora na choli almogavariv do Konstantinopolya Hose Moreno Karbonero 1888 U 1302 roci Kaltabellottskij mir zavershiv vijnu v Pivdennij Italiyi 4000 almogavariv pid kerivnictvom kolishnogo tampliyera Rozhera de Flora sformuvali Katalonsku kompaniyu dlya sluzhbi vizantijskomu imperatoru Androniku II Paleologu Imperator planuvav zaluchiti Kompaniyu dlya borotbi z anatolijskimi tyurkskimi bejlikami i zahistu Vizantijskoyi imperiyi Obidva koroli Aragonu ta Siciliyi pogodilisya z ciyeyu strategiyeyu yak zhittyezdatnoyu alternativoyu tomu shob armiya almogavariv prostoyuvala bez roboti v yihnih korolivstvah Kampaniya almogavariv v Malij Aziyi z metoyu vignannya turkiv vidbulasya v 1303 i 1304 rokah i pochalasya seriyeyu velikih vijskovih peremog yaki vidkinuli yih vid Filadelfiyi do Kiziku i takim chinom zavdali velikih rujnuvan anatolijskomu landshaftu Koli almogavari napolyagali na otrimanni pogodzhenoyi plati vizantijskij imperator vidmovivsya U 1305 roci Rozhe de Flor i jogo lejtenanti buli vbiti za nakazom imperatora pid chas zustrichi dlya obgovorennya umov kompensaciyi Mozhlivo ce vbivstvo bulo sprovokovano genuezkimi kupcyami yaki zmovlyalisya zberegti vlasnij vpliv i vladu Cya zrada prizvela do togo sho vcilili almogavari chinili opir protyagom dvoh rokiv oblozi Gallipoli ta zoseredilisya na regioni Frakiyi rozpochavshi katalonsku pomstu vijnu na vinishennya ta sistematichne grabunok proti civilnogo naselennya Vizantijskoyi imperiyi mizh 1305 i 1307 rokami yak pomstu ta vidplatu za vbivstvo Rodzhera de Flora ta sprobu znishennya Kompaniyi koli vona bula dislokovana v Gallipoli Gercogstvo Afinske Pislya periodu vnutrishnogo konfliktu Velika Kompaniya perebralas do Greciyi de yiyi najnyav gercog Afinskij ale u pidsumku ne zaplativ kataloncyam uzgodzhenoyi sumi Vidtak almogavari rushili proti Afinskogo gercogstva yake ocholyuvali predstavniki francuzkogo domu Briyenn U berezni 1310 roku gercog Gotye V Briyennskij ta jogo licari buli rozgromleni v bitvi pri Kefisi abo Orhomeni v Beotiyi Vidtak almagovari rozdilili druzhin i majno francuziv za zherebom i zaklikali princa z Aragonskogo domu praviti nimi Kulminacijnim dosyagnennyam almogavariv bulo vstanovlennya aragonskogo panuvannya nad Afinskim gercogstvom Hocha gercogstvo zreshtoyu vpalo navit sogodni korol Ispaniyi vse she maye titul gercoga Afin i Neopatriyi Piznij period Aragonski almogavari takozh vidznachilisya u vijni proti Kastiliyi 1296 1304 de voni brali uchast u znachnij kilkosti ale v XIV stolitti yih chiselnist rizko skorotilasya cherez kinec velikih ekspansionistskih voyen ta cherez te sho velika kilkist yih pishla vzyati uchast v ekspediciyi Petra Velikogo na Siciliyu z yakoyi bagato hto tak i ne povernuvsya a natomist prodovzhiv borotbu v Italiyi zapisavshis do gvelfskoyi armiyi abo do Katalonskoyi kompaniyi Vakuum sho zalishivsya nikoli ne zapovnyuvavsya ale ti ne mensh almogavari dobre proyavili sebe u hrestovomu pohodi proti Almeriyi 1309 u kampaniyah Granadi 1330 1334 proti korolya Majorki 1343 1344 v ekspediciyah na Sardiniyu 1353 1354 i 1367 i znovu proti Kastiliyi 1356 1369 ale v ostannij voni vzhe ne stanovili osnovnu chastinu pihoti a skorishe buli specialnimi pidrozdilami dlya rozvidki ta nespodivanih napadiv U 1384 1385 rokah deyaki neveliki grupi vid 30 do 100 almogavariv brali uchast u vijni proti grafa Ampuriasa Nezabarom pislya cogo voni zahishali Knyazivstvo Kataloniya vid sprobi vtorgnennya grafa Armanyak u 1390 roci ta nastupnoyi sprobi grafa Fua z 1396 po 1397 rik U XV stolitti v italijskih vijnah Alfonso Pishnogo vse she buli grupi almogavariv Prisutnist u Koroni KastiliyiPrisutnist almogavariv u Kastiliyi nezvazhayuchi na te sho vona mensh vidoma dobre zadokumentovana Voni vidigrali vazhlivu rol u zavoyuvanni Andalusiyi ta na vijskovomu prikordonni z Granadskim emiratom Okrim vishezgadanoyi roli v zagonah Alfonso X voni takozh zgaduyutsya v baladi 374 cogo avtora Tam rozpovidayetsya yak grupa almogavariv nichogo ne dosyagla u svoyih bijkah doki voni ne virishili vlashtuvati vsenichnu v kaplici alkasara pislya chogo voni vijshli verhi na konyah zdobuli peremogu ta zahopili znachnu zdobich prinisshi v dar bogorodici Divi Mariyi purpurovij odyag i zoloto Haenske korolivstvo Musulmanska protyagom bagatoh rokiv bula miscem nabigiv almogavariv aragonskogo navarrskogo ta baskskogo pohodzhennya osoblivo v takih miscyah yak Pegalahar Kambil Uelma ta Arenas Na pivnich vid zamku ciyeyi miscevosti isnuye zona vidoma yak Kampo de Almogavares Zemlya Almogavariv Pidkorennya Kordovi Pro pochatok zavoyuvannya mista Kordova almogavarami rozpovidaye Argote de Molina U 1235 roci bagatiyi ta idalgo nizke dvoryanstvo Adalidi ta Almogavari yaki perebuvali na kordoni cogo korolivstva zibralisya v Anduhari ta uvijshli v zemli Kordovi de voni zahopili deyakih mavriv yaki rozpovili yim sho misto Kordova bulo duzhe zanedbane de nihto ne kontrolyuvav i ne doviryav hristiyanam Pered ciyeyu duzhe spriyatlivoyu novinoyu voni zbirayutsya Martin Ruyis de Argote Domingo Munos Diyego Munos Diyego Martines el Adalid Pedro Ruyis de Tafur Alvaro Kolodro ta Benito Banos i pogodzhuyutsya napasti na peredmistya Kordovi poperedivshi dona Alvara Peres Kastro Voni pribuli do Kordovi v nich na 23 grudnya 1235 roku z velikoyu smilivistyu ta majsternistyu nepomitno pidnyalisya na vagi pidnyavshis pid viglyadom mavriv zahopili Puerta del Kolodro Pershim na stinu pidnyavsya Alvaro Kolodro a potim jogo tovarishi Takij buv dosyagnutij uspih inshi vezhi yaki dohodili do dverej Martosa zalishalisya zavojovanimi v Adzharkiyi do 29 chervnya 1236 roku koli Kordova zdalasya Ferdinandu III Kordon Granadi Almogavari buli prisutni na kordoni z musulmanskoyu Granadoyu de yihni ryadi skladalisya z meshkanciv prikordonnih poselen ta avantyuristiv yaki shukali zdobich u korolivstvi Granada V inshih vipadkah prichinoyu sho sponukala yih stati almogavarami bula pomsta Zhorstoki nabigi marinidiv i zenetiv sho pribuvali z Pivnichnoyi Afriki yaki osoblivo torknulisya zahidnoyi chastini kordonu sprichinili znishennya cilih mist i ponevolennya yih meshkanciv sho prizvelo do togo sho vcilili bez nadiyi ta zi zlamanimi zhittyami priyednuvalisya do zagoniv almogavariv pid komanduvannyam almokadena peretvoryuyuchi svoye nove zhittya na bezperervne pochuttya pomsti Tak bulo z bagatma poselennyami u Veheri Alkali de los Gazules Medini Sidoniyi ta Lebrihi v yakih pid chas napadu v 1293 roci pivnichnoafrikanci vikrali ponad 200 polonenih shob prodati yih yak rabiv buli zarahovani do lav almogavariv Okrim maroderstva voni zajmalisya j inshoyu diyalnistyu Koli stavalo vidomo pro napadi na hristiyanski teritoriyi musulmanskiyi rozbijnikiv z Granadi almogavari vlashtovuvali bilya dorig abo dzherel vodi zasidki dlya nespodivanih napadiv na zagarbnikiv Vdyachni prikordonni municipaliteti taki yak Mursiya chi Oriuela vinagorodzhuvali cyu diyalnist Koli zagoni almogavariv rozgortalisya vzdovzh usogo kordonu bud yakomu potencijnomu vorogu bulo duzhe vazhko projti yaksho ce ne buv velikij kontingent vijsk abo htos hto duzhe dobre znav miscevist i prohodiv cherez polya vnochi U kvitni 1309 roku koli vijna mizh Kastiliyeyu ta Granadoyu vzhe pochalasya i do togo yak Korona Aragonu takozh ogolosila vijnu Granadi dorogi korolivstva Mursiya buli nastilki zapovneni almogavarami sho Pedro Lopes de Ayala yakij praviv korolivstvom ne radiv poslam emira Granadi sho povertalisya z dvoru Hajie II proyizhdzhati ciyeyu teritoriyeyu zayavivshi sho voni neodminno budut shopleni navit yaksho yih bude suprovodzhuvati providnik Almogavari takozh ranishe pracyuvali v rozviduvalnih sluzhbah i naglyadi yaki zalezhali vid municipalitetiv abo korolivskih oficeriv i buli zhittyevo vazhlivimi dlya zahistu kordonu z saracinami Sposterezhennya za kordonom bazuvalosya na dvoh stacionarnih merezhah oglyadovih punktiv u gorah z garnoyu vidimistyu v administraciyi Oriuela ta inshij u Valensiyi sho za Hukarom na kolishnomu kordoni korolivstva Valensiya tobto v rajoni poblizu do liniyi Busot Biar Zavdannyam rozvidnikiv Almogavara bulo sposterigati za mozhlivimi proniknennyami vorogiv i poperedzhati pro ce dimovimi signalami vden i vognem vnochi Ci signali peredavalisya vid odnogo rozvidnika do inshogo shob cherez deyakij chas bula poperedzhena vsya krayina Inshi punkti sposterezhennya buli roztashovani na golovnih dorogah de misiya mala stoyati na varti chislennih pograbuvan pishohodiv Voni takozh ohoronyali girski perevali ta richkovi brodi osoblivo brid Kanyaveral del Segura poblizu Syezi de partizani abo armiyi perehodili richku Inodi municipaliteti vimagali poslug almogavariv shob vistezhiti granadskih grabizhnikiv yakih voni dobre znali yak viyavlyati oskilki vmili buti tihimi koli potraplyali na hristiyansku zemlyu voni zaminyuvali zalizni pidkovi pidkovami z esparto yaki zalishali slidi nig i chasto unikalni shmatki cogo odyagu Vilna diyalnist Almogavariv porodila chislenni diplomatichni konflikti z Granadoyu oskilki voni ne dotrimuvalisya pidpisanogo miru Valensijski almogavari takozh buli dzherelom tertya z Koronoyu Kastiliyi cherez chasti granadski represiyi pislya nabigiv valensijskih almogavariv zdijsnenih proti prikordonnogo naselennya Mursiyi oskilki almogavari z Valensiyi chi Mursiyi zavdavali shkodi susidnij teritoriyi Granadska vijna Adalidi vidigrali vazhlivu rol u comu konflikti yak i ti hto krashe znav teritoriyu ta yak borotisya z granadcyami oskilki voni buli znajomi z nimi Voni komanduvali vijskami idalgo dvoryani z Ov yedo Voni takozh opisani Diyego Urtado de Mendosa u Vijni za Granadu Voni nazivayut Adalidom ispanskoyu movoyu providnikiv i glav silskih lyudej yaki prijshli shob zahopiti zemlyu vorogiv i ci lyudi yakih nazivali Almogavarami ranishe buli priznacheni na posadu Adalidiv yih vibrali yihni Almogavari za stezhkoyu yaku voni znali slidi bud yakoyi dikoyi tvarini chi lyudini tak shvidko i ne zupinyayuchis shob zdogaduvatisya rozgaduyuchi znaki Pivnichna Afrika Pershimi almogavarami yaki diyali tut buli predstavniki Koroni Aragonu osoblivo ti sho pid chas pravlinnya Pedro III Velikogo pid provodom Rudzhero de Lauriyi zdijsnili kilka nabigiv na uzberezhzhya Tunisu Ramon Muntaner rozpoviv pro deyaki z cih bitv napriklad pro okupaciyu ostrova Dzherba Yak tilki voni zavoyuvali Granadu veterani Almogavari virushili pidkoryuvati afrikanski priberezhni miscya pritulok pirativ i korsariv Inshi konflikti Huan I pribuvshi do bitvi pri Alzhubarroti proti Portugaliyi vimagav shvidkogo prihodu tih almogavariv Takozh vijsko Mursijskih almogavariv vtrutilosya v rannye pravlinnya katolickih monarhiv proti aristokratichnoyi opoziciyi na choli z markizom Villenoyu v jogo zahisti prav donki Genriha IV Almogavari v PortugaliyiIsnuye velika kilkist zgadok pro isnuvannya almogavariv u Portugalskomu korolivstvi yaki vidigravali vazhlivu rol v afrikanskih kampaniyah u yaki voni brali uchast u XV ta XVI stolittyah de almogavari ta almokadeni ohoronyali kordoni portugalskih volodin u Pivnichnij Africi Yihni vijskovi zvannya tochno taki zh yak i yihni kastilski ta aragonski kolegi zibrani v Ordonansah Alfonsina a Hronika korolya Manuelya stverdzhuye Voni poslali Almogavariv bigti atakuvati mavriv ZanepadKinec velikih ekspansijnih vijn na Pirenejskomu pivostrovi protistoyav lishe Korolivstvu Granada oznachav postupove zmenshennya kilkosti Almogavariv Nezvazhayuchi na te sho granadskij kordon vidkrivav horoshi mozhlivosti dlya otrimannya pributku proniknennya cherez nogo bulo ne takim pributkovim yak ranishe oskilki bilshist zahoplenih mavriv zalishalisya rabami a yihnya cina ne vipravdovuvala rizik peretinu kordonu shob yih zloviti Do togo zh u mirnij chas za ciyeyu diyalnistyu pilno stezhili korolivski chinovniki tomu prodati tih polonenih u rabstvo bulo duzhe vazhko Ce malo kilka naslidkiv Z odnogo boku figura Almogavariv bula transformovana v Ballestero de monte girski arbaletniki i mislivci za golovami yaki vikonuvali golovnim chinom oboronni funkciyi proti chastih napadiv z Granadi Z inshogo ce oznachalo styagnennya deyakih almogavariv do banditizmu Koli cya diyalnist bula nezakonnoyu v mirnij chas deyaki almogavari z Oriueli nezabarom viyavili sho nabagato bezpechnishe zdijsnyuvati nabigi na yihnij vlasnij teritoriyi de takozh buli mavri islamski gromadi pid chas zavoyuvannya prijnyali hristiyanske volodinnya Chleniv cih gromad almogavari brali v polon hovali v pecherah i vimagali vikup abo prodavali daleko v polon Chasto ci almogavari diyali ne na svoyij teritoriyi a na susidnij shob krashe zabezpechiti svoyu bezkarnist i she bilshe uskladniti pogonyu Shob zrobiti ce voni znajshli moralne vipravdannya zasnovane na pidozrah proti mavriv Murskogo korolivstva zvinuvachenih u dopomozi spivvitchiznikam Granadi v nabigah na hristiyansku teritoriyu Na zagalnomu rivni krim togo vidminnist mizh vorozhimi mavrami ta mavrami yaki takimi ne buli bula ne duzhe chitkoyu Almogavari yaki praktikuvali cej zlochin vikradennya abo collera sho skladayetsya z zahoplennya vilnoyi lyudini dlya prodazhu v rabstvo nazivalisya kolleratami Almogavari tak chasto zajmalisya ciyeyu diyalnistyu sho slovo Almogavar zreshtoyu stalo sinonimom Kollerat Deyaki grupi Almogavara takozh vchinyali zlovzhivannya proti hristiyanskogo naselennya susidnih korolivstv yak u travni 1296 roku koli p yatirichnij hristiyanskij hlopchik razom iz kilkoma saracinami buv shoplenij Almogavarom u Mursiyi ta prodanij yak mavritanskij polon Takozh u travni Yakiv II nakazav povernuti deyakih v yazniv pograbovanih i prodanih Almogavarami yaki nalezhali trom katalonskim licaryam U chervni korol nakazav zvilniti deyakih saraciniv i povernuti yim koriv kobil i vsyu inshu hudobu yaka yim nalezhala yaku vkrav Almogavar Ci zlochinni diyi prizveli do togo sho Almogavars potrapiv u ganbu Kulturna ta movna spadshinaNegativne sprijnyattya almogavariv Na teritoriyah Vizantijskoyi imperiyi almogavari takozh buli vidomi yak katalonci Pam yat pro Katalonsku kompaniyu sho skladalas z almoggvariv zalishila vidbitok u folklori ta populyarnih legendah riznih regioniv kudi voni pobuvali vklyuchno z Balkanami ta Greciyeyu Rujnuvannya sprichinene vijskami Almogavaru u deyakih miscyah stvorilo negativnij vidtinok U greckih regionah Attiki ta Beotiyi populyarne prisliv ya vklyuchalo nehaj pomsta katalonciv vpade na vas todi yak u regioni Parnasu bulo poshirene take prisliv ya Ya vtechu vid turkiv shob potrapiti v ruki katalonciv U Bolgariyi virazi katalonec abo aragonec i sin Katalona oznachayut zla lyudina bezdushnij muchitel Ivan Vazov u poemi Pirati vpershe opublikovanij u 1915 roci zarahovuye katalonciv do turkiv yak najbilshih gnobiteliv bolgarskoyi naciyi todi yak v Albaniyi slovo katalonec oznachaye potvorna i zla lyudina Podibnim chinom Katalon abo Katallani poznachayetsya v albanskomu folklori yak chudovisko z odnim okom bagato v chomu nagaduyuchi ciklopa Polifema Cej ciklop predstavlenij dikim kovalem yakij harchuyetsya lyudskim m yasom U nogo takozh nemaye kolin tomu vin ne mozhe zignutisya a nogi dovgi yak shogli u korablya Vin stikayetsya z yunim geroyem na im ya Dedaliya Cyu tradiciyu v riznih versiyah zazvichaj nazivayut Dedalom i Katallanom Spadshina almogavariv v suchasnij kulturi Krim togo sho pam yat pro almogavariv predstavlena na chislennih suchasnih svyatah ta paradah voni takozh nadihnuli na stvorennya deyakih hudozhnih tvoriv V ispanskomu filmi Raza 1942 roku zasnovanomu na napivavtobiografichnomu scenariyi todishnogo glavi derzhavi Fransisko Franko oficer VMS opisuye svoyim dityam almogavariv yak zrazkovih soldativ U Assassin s Creed Revelations videogri virobnictva Ubisoft ye yunit pid nazvoyu Vizantijskij almogavar zasnovanij na almogavarah V Ispaniyi VI brigada desantnikiv nazivayetsya Almogavares Pershij ispanskij desantnij pidrozdil buv zasnovanij 17 zhovtnya 1953 roku i nazvanij na chest komandira almogavariv Rozhera de Flora Almogavari ye odniyeyu z najpopulyarnishih chastin svyat Moros y Cristianos z momentu zasnuvannya kompaniyi Almogavares z Vileni v 1955 roci Lurte aragonska folk metal grupa u svoyij muzici zgaduye almogavariv U Medieval II Total War almogavari z yavlyayutsya yak yuniti yaki mozhut buti zaverbovani Portugaliyeyu ta Ispaniyeyu Div takozhMursijske korolivstvo Katalonska kompaniyaPrimitkiJoseph F O Callaghan 2004 Reconquest and crusade in medieval Spain University of Pennsylvania Press s 94 ISBN 978 0 8122 1889 3 Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort s 31 Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort s 35 Jurg Gassmann The Siete Partidas A Repository of Medieval Military and Tactical Instruction originalu za 18 sichnya 2022 F Maillo Salgado Puntualizaciones acerca de la naturaleza de los Almogavares PDF PDF originalu za 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 28 serpnya 2010 Procitovano 20 chervnya 2023 Fancy 2016 Boya Balet 2014 Bolea Robles 2010 s 19 1243 Et la cibdad de Zaragoza fue mui grand tiempo camara de los Almojarifes et fue escogida de los guerreadores Et quando combatian la cibdad de Zaragoza y se combatian todos los alcalles et Almogavares et para si la escogian almogavaresdetierrademoros que entran a fazer mal e dano a los nuestros regnos Carta de Juan I de Castilla 1385 I 24 Ruiz Domenec Jose Enrique April 2010 D on van sorgir els almogavers 11 abril 2011 Sapiens 102 6 Joan Martinez Omar Adalid del Rey fuera Moro este Adalid veniera con el Rey quando vencio al Rey Alobasen cerca de Tarifa et le guio la hueste por buenos logares el Rey fiaba mucho del manguer que oviese seido de la ley de los Moros Cronica de Alfonso XI en Cronicas de los Reyes de Castilla BAE t LXVI Madrid 1953 vol I page 343a Arroyo F 8 zhovtnya 2005 El precio de la venganza catalana El Pais Antonio de Bofarull ed y trad al castellano Ramon Muntaner Cronica catalana Barcelona Jaime Jepus 1860 Los fronterizos murcianos en la Edad Media Juan Torres Fontes Els almogavers a la frontera amb els sarrains en el segle XIV Maria Teresa Ferrer p 2 Ley VI Titulo XII Partidas de Alfonso X Organitzacio i defensa d un territori fronterer Maria Teresa Ferrer i Mallol p 242 las cosas que han de ir a bien siempre han de ir y subir de un grado a otro mejor Asi como se hace del buen peon un buen Almocaden y del buen Almocadon buen almogavar de caballo y de aquel el buen Adalid Kagay Donald J Villalon L J Andrew 1999 The Circle of War in the Middle Ages Essays on Medieval Military and Naval History Boydell amp Brewer Limited s 152 ISBN 0851156452 Organitzacio i defensa d un territori fronterer Maria Teresa Ferrer i Mallol p 238 Organitzacio i defensa d un territori fronterer Maria Teresa Ferrer i Mallol p 263 Organitzacio i defensa d un territori fronterer Maria Teresa Ferrer i Mallol p 260 Almirante y Torroella Jose 1869 Diccionario militar etimologico historico tecnologico con dos vocabularios frances y aleman Madrid Deposito de la Guerra p 40 Riu 1988 432 Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort p 32 La Venjanca catalana Gran Enciclopedia Catalana Diccionari d Historia de Catalunya ed 62 Barcelona 1998 ISBN 84 297 3521 6 p 31 Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort p 81 Nobleza del Andaluzia Goncalo Argote de Molina dedico i ofrecio esta historia Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort p 114 Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort p 100 Discurso das noticias de Portugal Manoel de Faria y Souza Enigmas y misterios de los almogavares Guillermo Rocafort pp 35 36 mandarao correr os Almogaures da banda da Serra contra Arzilla para azederem os Mouros Cronica del Rey Manuel TORRES FONTES J Murcia Medieval p 80 M T Ferrer i Mallol La frontera amb l Islam en el segle XIV pp 50 53 El record dels Catalans en la tradicio popular historica i literaria de Grecia Antonio Rubio y Lluch Eusebi Ayensa Curial Edicions Catalanes Publicacions de l Abadia de Montserrat 2001 Official page of the Spanish army Procitovano 5 sichnya 2012 DzherelaBolea Robles Chuse L 2010 Almugavares Via Sus Almogavars Via Sus isp Sabinanigo ARA Cultural s 1 728 ISBN 978 84 613 8317 7 Boya Balet Angel 2014 La compania de los almogavares en Grecia isp Madrid Liber Factory ISBN 9788499496412 Fancy Hussein 2016 The Mercenary Mediterranean Sovereignty Religion and Violence in the Medieval Crown of Aragon University of Chicago Press ISBN 9780226329642 Podalshe chitannyaMorris Paul N We Have Met Devils The Almogavars of James I and Peter III of Catalonia Aragon Anistoriton v 4 2000 1 Moreno Echavarria Jose Maria Los almogavares Circulo de Lectores This article is partly based on the 1911 Encyclopaedia Britannica entry