Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Базилікон (грец. βασιλικόν, дослівно — «імператорський»), відома також як дукатон (грец. δουκάτον, дослівно «герцогський» від назви венеційського срібного дуката) — поширена візантійська срібна монета першої половини XIV століття. Початок карбування базилікона ознаменував повернення до широкомасштабного використання срібних монет у Візантійській імперії і передувало повній відмові від золотих монет приблизно в середині століття.
| Базилікон | |||
|---|---|---|---|
| грец. βασιλικόν | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Візантійська імперія | ||
Історія
Базилікон був вперше викарбуваний незадовго до 1304 року візантійським імператором Андроніком II Палеологом (правив у 1282—1328 роках) як пряма імітація венеційського срібного дуката або гроссо, головним чином для оплати найманців Каталонської компанії. Візантійська монета точно наслідувала іконографію венеційського зразка з сидячим Христом на аверсі та двома стоячими фігурами на реверсі. У візантійській версії на реверсі були зображені фігури Андроніка II та його сина та співімператора Михаїла IX Палеолога (правління 1294—1320), які замінили венеційських Святого Марка та дожа Венеції. Подібність була посилена назвою нової монети: дукат (дослівно — «монета дожа»), стала базиліконом, (дослівно — «монетою басилевса»), хоча тогочасні грецькі джерела зазвичай називають обидві монети doukaton.
Базилікон карбували зі срібла високої проби (0,920), плоский, а не увігнутий, як інші візантійські монети, вагою 2,2 грамів і офіційно продається за курсом від 1 до 12 із золотим гіперпіроном або двома , традиційним курсом для візантійського срібного карбування з часів гексаграма та міліарисіону. Фактичний курс, однак, зазвичай був нижчим і коливався залежно від зміни ціни на срібло: тогочасні джерела вказують на фактичні ставки 12,5, 13 або 15 базиліконів за 1 золотий гіперпірон. Відомо також, що карбувалися зразки напівбазиліконів.
Однак у 1330-1340 роках через дефіцит срібла в Середземномор'ї, викликаний, зокрема, забороною вивезення некарбованого срібла з Богемії (де з 1300 року почали карбувати срібний празький грош), вага базиліконів значно зменшилася впавши до 1,25 грамів до кінця 1340-х років.
Базилікон припинили карбувати в 1350-х роках і приблизно в 1367 році його замінили новим, важчим ставратоном.
Примітки
Список літератури
- Grierson, Philip (1999). (PDF). Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2010. Процитовано 17 березня 2010.
- Hendy, Michael F. (1985). Studies in the Byzantine Monetary Economy c. 300–1450. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN .
- Kazhdan, Alexander Petrovich, ред. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. New York, New York and Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. ISBN .
Подальше читання
- Grierson, Philip (1982). Byzantine Coins. London, United Kingdom: Methuen. ISBN .
- Димов, Г. Проблеми на візантійському срібно монетосечене. Причини появи на василикона при Андроник II Палеолог (1282—1328). — В: Історія, 1, София, 2012, 25-37
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базилікон |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazilikon grec basilikon doslivno imperatorskij vidoma takozh yak dukaton grec doykaton doslivno gercogskij vid nazvi venecijskogo sribnogo dukata poshirena vizantijska sribna moneta pershoyi polovini XIV stolittya Pochatok karbuvannya bazilikona oznamenuvav povernennya do shirokomasshtabnogo vikoristannya sribnih monet u Vizantijskij imperiyi i pereduvalo povnij vidmovi vid zolotih monet priblizno v seredini stolittya Bazilikon grec basilikon Odin z pershih tipiv bazilikoniv iz zobrazhennyam sidyachogo Hrista na aversi ta stoyachimi figurami Andronika II i Mihayila IX yaki trimayut labarum mizh nimi na reversi Legenda govorit 8EE BOH8EI AYTOKPATOPEC PWMAIWN Bozhe pomagaj imperatoram rimlyan Teritoriya obigu Emitent Vizantijska imperiyaIstoriyaSribnij dukat venecijske grosso Franchesko Dandolo bl 1328 Shozhist ikonografiyi z bazilikom ochevidna Bazilikon Ioanna V Paleologa Bazilikon buv vpershe vikarbuvanij nezadovgo do 1304 roku vizantijskim imperatorom Andronikom II Paleologom praviv u 1282 1328 rokah yak pryama imitaciya venecijskogo sribnogo dukata abo grosso golovnim chinom dlya oplati najmanciv Katalonskoyi kompaniyi Vizantijska moneta tochno nasliduvala ikonografiyu venecijskogo zrazka z sidyachim Hristom na aversi ta dvoma stoyachimi figurami na reversi U vizantijskij versiyi na reversi buli zobrazheni figuri Andronika II ta jogo sina ta spivimperatora Mihayila IX Paleologa pravlinnya 1294 1320 yaki zaminili venecijskih Svyatogo Marka ta dozha Veneciyi Podibnist bula posilena nazvoyu novoyi moneti dukat doslivno moneta dozha stala bazilikonom doslivno monetoyu basilevsa hocha togochasni grecki dzherela zazvichaj nazivayut obidvi moneti doukaton Bazilikon karbuvali zi sribla visokoyi probi 0 920 ploskij a ne uvignutij yak inshi vizantijski moneti vagoyu 2 2 gramiv i oficijno prodayetsya za kursom vid 1 do 12 iz zolotim giperpironom abo dvoma tradicijnim kursom dlya vizantijskogo sribnogo karbuvannya z chasiv geksagrama ta miliarisionu Faktichnij kurs odnak zazvichaj buv nizhchim i kolivavsya zalezhno vid zmini cini na sriblo togochasni dzherela vkazuyut na faktichni stavki 12 5 13 abo 15 bazilikoniv za 1 zolotij giperpiron Vidomo takozh sho karbuvalisya zrazki napivbazilikoniv Odnak u 1330 1340 rokah cherez deficit sribla v Seredzemnomor yi viklikanij zokrema zaboronoyu vivezennya nekarbovanogo sribla z Bogemiyi de z 1300 roku pochali karbuvati sribnij prazkij grosh vaga bazilikoniv znachno zmenshilasya vpavshi do 1 25 gramiv do kincya 1340 h rokiv Bazilikon pripinili karbuvati v 1350 h rokah i priblizno v 1367 roci jogo zaminili novim vazhchim stavratonom PrimitkiHendy 1985 Grierson 1999 Hendy 1985 Kazhdan 1991 Grierson 1999 Hendy 1985 Kazhdan 1991 Hendy 1985 Kazhdan 1991 Spisok literaturiGrierson Philip 1999 PDF Washington District of Columbia Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 274 9 Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2010 Procitovano 17 bereznya 2010 Hendy Michael F 1985 Studies in the Byzantine Monetary Economy c 300 1450 Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 0 521 24715 2 Kazhdan Alexander Petrovich red 1991 The Oxford Dictionary of Byzantium New York New York and Oxford United Kingdom Oxford University Press ISBN 978 0 19 504652 6 Podalshe chitannyaGrierson Philip 1982 Byzantine Coins London United Kingdom Methuen ISBN 978 0 416 71360 2 Dimov G Problemi na vizantijskomu sribno monetosechene Prichini poyavi na vasilikona pri Andronik II Paleolog 1282 1328 V Istoriya 1 Sofiya 2012 25 37 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazilikon