Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венеційське гроссо (лат. grossus venetianus, італ. grosso veneziano), товстий денарій/денаро (лат. denarius grossus; італ. denaro grosso) або матапан (згідно деяких даних, ця назва походить від арабського «mautaban», або «сидячий Христос») — срібна монета, вперше випущена у Венеції в 1193-94 роках за часів дожа Енріко Дандоло. Венеційське гроссо стало першою масовою срібною монетою, що з'явилась в Європі за 400 років після появи каролінгського денарія і здійснило важливий вплив на грошовий обіг усієї середньовічної Європи, ставши новим зразком торгової срібної монети. Перші монети важили 2,18 грама, містили 98,5 % чистого срібла і оцінювалась в 26 старих «тонких» венеційських денаро, нащадків імперських каролінських денаріїв.
| Венеційський гроссо | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Венеційська республіка | ||
| Історія | |||
| Дата | ~1200 р | ||
| Початок вилучення | 1471 | ||
| Виробництво монет та банкнот | |||
| Монетний двір | Дзекка | ||
В XIII столітті венеційське гроссо стало стандартною торговою монетою, що призвело до появи численних послідовників як в Італії так і в іншій Європі, таких як гроссо італійських міст, гро турнуа у Франції, грош в Богемії, грошен в Німеччині та гроут в Британії, назви яких також походять від лат. denarius grossus («товстий денарій»).
В 1284 році у Венеції почали карбувати золоті монети, що отримали назву дукат. Зовнішнє оформлення золотих дукатів було подібне до оформлення венеційського гроссо, через що останнє отримало назву «срібний дукат».
Карбування класичного венеційського гроссо було припинене за часів павління дожа Андреа Дандоло (1343—1354). Після відновлення карбування монети за дожа Андреа Контаріні у 1367 році, вміст срібла в монеті був зменшений і продовжував зменшуватись надалі, аж поки у 1471 році за дожа Крістофоро Моро не викарбували останній венеційський гросетто, що важив лише 0,45 грама.
Передумови появи нової монети
Доба відродження XII століття принесла в Європу заможність та більш складні економічні моделі, але європейські країни продовжували використовувати сильно девальвовані залишки каролінгської монетної системи, запровадженої Карлом Великим ще в кінці VIII століття. З того часу і до кінця XII століття, головними і мало не єдиними монетами, що карбувалась в Європі, були місцеві аналоги каролінгського денарія — дрібні срібні монети, вміст срібла в яких неухильно знижувався. Венеція карбувала власні срібні денарії на основі веронського імперського денарія, який важив менше півграма і містив лише 25 % чистого срібла. Для усіх внутрішніх транзакцій у Венеції місцеві денарії використовувались разом із їх веронськими аналогами, допоки близько 1183 року, після укладання Константського миру між Фрідріхом Барбароссою та Ломбардською лігою, Верона не припинила карбувати імперський денарій, що унеможливило продовження цієї практики. Для зовнішньої торгівлі венеційські купці віддавали перевагу візантійській монеті або монетам Єрусалимського королівства хрестоносців. Але захоплення Єрусалиму та більшої частини королівства Салах ед Діном у 1187 році, разом зі стрімкою девальвацією в другій половині XII століття візантійського срібного аспрона, також зробили продовження цієї практики майже неможливим.
В інших країнах Західної Європи ситуація з монетою була схожою. Повсюдно карбувався каролінгський денарій, який був єдиною європейською монетою протягом чотирьохсот років і який протягом цього часу неухильно погіршувався у вазі та якості. В другій половині XII століття було зроблено кілька спроб зупинити деградацію каролінгського денарія. В Ломбардії, у захопленому ним Мілані, імператор Фрідріх Барбаросса в 1162 році викарбував імперські денарії, що були за вагою вдвічі важчі за їх попередні міланські аналоги. Стабільна вага та вміст срібла англійського стерлінга (так званий «короткохрестовий» денарій або пенні) який Генріх II почав карбувати у 1180 році, зробила його популярною торговою валютою в Північній Європі. В 1178 році Генуя, постійний торговий конкурент Венеційської республіки першою почала карбувати нову срібну монету, що отримала назву «товстий денарій» (denaro grosso) або скорочено — гроссо. Генуезьке гроссо важило 1,4 гр, містило 95,8 % чистого срібла та дорівнювалось 4 генуезьким денаріям (або 80.5 гр. чистого срібла у лірі).
Опис
Справжній прорив як новий європейський стандарт для торгової срібної монети зробила монета з чистого срібла під назвою «товстий денарій» (denaro grosso) або гроссо, яку стали карбувати у Венеційській республіці за часів дожа Енріко Дандоло.
Нова венеційська монета важила 2,2 грама і містила 98,5 % чистого срібла, найвищу можливу пробу, яку дозволяла середньовічна металургія. Спочатку нова венеційська монета називалась дукат (ducatus - «монета дожа»), але більш відома вона стала під назвою гроссо або матапан (від matapano — мусульманського терміну, що описував характерну сидячу фігуру Ісуса на її реверсі). Зображення на гроссо походять від печатки дожа та зображення на візантійському аспроні. На аверсі зображені в повний зріст фігури дожа та святого Марка, покровителя Венеції. Дож отриує прапор-гонфалон від святого і приносить «присягу дожа». Енріко Дандоло, який запровадив гроссо був першим дожем, що склав цю знамениту коронаційну присягу. На аверсі легенда ліворуч вказує ім'я дожа з його титулом DVX (dux — герцог або дож), а легенда праворуч вказує святого SM VENETI, тобто Святий Марк венеційський. На реверсі зображено в профіль Христа, що сидить на троні. Легенда містиь його скорочене грецьке ім'я як IC XC.
На обох сторонах монети нанесено бордюр з бісеру, що перешкоджав зрізанню срібла з краю монети. Як додатковий захід безпеки, дож Якопо Тьєполо додав на нові монети певні знаки, спочатку у вигляді зміни пунктуації в легенді на аверсі, а пізніше невеликі позначки біля ніг Христа на реверсі, які ідентифікували майстра монетного двору, відповідального за випуски. Але, за винятком оновлення імені дожа та додавання реверсу легенди, TIBI LAVS 3 GLORIA, авторства дожа Мікеле Стено, не було значних змін у гросо протягом ста п'ятдесяти років. Дійсно, близько 1237 року коронаційна клятва дожа включала обіцянку, що він не змінюватиме монети без дозволу ради.
Історія
Поява
Найдавніший збережений письмовий звіт про введення венеційського гроссо Енріко Дандоло пов'язує його з підготовкою Четвертого хрестового походу в 1202 році, що традиційно пояснюється надходженням значної кількості срібла за оплату оренди венеційських кораблів, які перевозили хрестоносців. Дослідники вважають, що Енріко Дандоло міг розпочати карбування венеційського гросо раніше, вже в 1193—1194 роках, але саме приплив срібла, яким європейські хрестоносці оплачували оренду венеційських кораблів призвів до його першого карбування у великих масштабах.
Протягом XIII століття вага і проба срібла у венеційському гроссо залишалась стабільною, що зробило його дуже популярною монетою для торгових розрахунків.
Гроссо у XIV і XV століттях
З початком карбування в 1284 році золотих цехінів, значення гроссо як монети для міжнародної торговлі впало. Між 1340 і 1370 роками заборона на експорт некарбованого срібла з Богемії і наступне підвищення цін на цей метал, змусило більшість дожів припинити випуск срібного гроссо, а інших карбувати лише їх обмежену кількість.
Коли дож Андреа Контаріні (1367-1382) відновив карбування гроссо у 1367 році, вміст срібла в монеті був зменшений і продовжував зменшуватись надалі. Контаріні також вніс деякі стилістичні зміни в зовнішній вигляд монети. Іконографія була додатково змінена дожем Антоніо Веньєром, який карбував гроссо з ще меншим вмістом срібла між 1382 і 1400 роками. Гроссо було додатково знецінено, зменшивши його вагу в 1423 році дожем Франческо Фоскарі, він змінив назву на «гроссетто» і продовжував карбувався в такому вигляді до 1471 року коли за дожа Крістофоро Моро не викарбували останній венеційський гроссо вагою 0,45 грама.
Основні типи венеційського гроссо
| Зображення | Напис | Роки карбування монет | Параметри | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Аверс | Реверс | Вага монети | Діаметр | Склад | ||
| Гроссо Тип i
| • io • danvul' • dvx • s • m • veneti • навколо дожа Джованні Дандоло, який разом із Сан-Марко тримає трихвостий герцогський прапор | Христос Пантократор сидить на троні, увінчаний заштрихованим написом ic xc | 1192 — 1356 | 2,3 гр | 21 мм | Срібло 965 ‰ |
| Гроссо Тип II
| andr ctaren • dvx • s • m • veneti • навколо дожа Андреа Контаріні, який, обличчям до святого Марка та прикрашений герцогським рогом, тримає разом із ним трихвостий герцогський прапор | Христос Пантократор сидить на троні, увінчаному накладеним шрифтом ic xc і оточеним п'ятикутною зіркою та f | 1367 — 1382 | 1,95 гр | 21 мм | Срібло 952 ‰ |
| Гроссо Тип II
| anto: venerio • dvx • s m veneti • навколо дожа Антоніо Веньєра, який, обличчям до Сан-Марко та прикрашений герцогським рогом, тримає трихвостий герцогський прапор разом із ним, двоє знаходяться між двома шестикутними зірками | • i • gloria • • + • tibi • lavs • навколо Христа Пантократора, що сидить на троні | 1382 — 1400 | 1,9 гр | 21 мм | Срібло 912 ‰ |
| Гроссетто
| fra foscari • dvx • s m veneti • навколо дожа Франческо Фоскарі, який, обличчям до Сан-Марко та прикрашений герцогським рогом, тримає разом із собою трихвостий герцогський прапор, обидва знаходяться між літерами n c, які вказують на майстра монетного двору Натале Корнер | • i • gloria • • + • tibi • lavs • навколо Христа Пантократора, що сидить на троні | 1423 — 1471 | 1,4 гр | 19 мм | Срібло 912 ‰ |
Вплив венеційського гроссо
Інші італійські монетні двори наслідували приклад Венеції, випустивши власні гроссі. До 1230 року, монети зі щирого срібла, вага яких приблизно дорівнювала венеційському гроссо зявились у Вероні, Болоньї, Реджо, Пармі, Павії та Анконі, а Римський сенат карбував гроссо в середині XIII століття, але саме венеційське гроссо стало основною торговою валютою. Дійсно, у XIII столітті Мартіно да Канале стверджував, що венеційське гроссо «поширене в усьому світі через його хорошу якість».
Популярність венеційського гроссо викликало імітації та підробки, особливо на Балканах. У 1282 році Венеція наклала обмеження на свої володіння в Далмації, заборонивши використання місцевих копій гроссо. В 1304 році у Візантійській імперії почали карбувати срібну монету базилікон, чия вага та вміст срібла робили його по суті взаємозамінним з венеційським гроссо. Зовнішнє оформлення базилікона також дуже нагадувало венеційський гроссо.
Більше того, венеційське гроссо є найвидатнішою точкою поділу між системою карбування монет Західної Європи, заснованою на каролінгському денарії, та епохою більших срібних монет, яку називають добою гроша. Подібно до венеційських гроссо, монети типу грош не мали назв чи написів, які передбачають фіксовану вартість у термінах системи фунтів, шилінгів і пенсів (або лір, сольдо та денаро), у яких велися рахунки. Це дозволило уряду маніпулювати вартістю своїх монет з точки зору грошей на рахунку як інструменту фіскальної політики.
Див. також
Примітки
- Le Imitazioni del Grosso Matapan (PDF). (PDF) оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
- Robbert, Louise Buenger (1974). Reorganization of the Venetian Coinage by Doge Enrico Dandolo. Speculum. Т. 49, № 1. с. 55. doi:10.2307/2856551. ISSN 0038-7134. Процитовано 14 грудня 2023.
- Ducato and Matapan // Künker Auktion 137 - The De Wit Collection of Medieval Coins. — 2008. — P. 188.
- Munzkunde, 1970.
- (нім.). www.reppa.de. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
- John Porteous, Coins in History, page 83.
- Thomas F. Madden, Enrico Dandolo and The Rise of Venice, page 109
- Grierson, Philip; Travaini, Lucia; Museum, Fitzwilliam (1986). Medieval European Coinage: Volume 14, South Italy, Sicily, Sardinia: With a Catalogue of the Coins in the Fitzwilliam Museum, Cambridge (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- John Porteous, Coins in History, page 71.
- Thomas F. Madden, Enrico Dandolo and The Rise of Venice, page 110
- Philip Grierson, The Coins of Medieval Europe, page 107.
- Louise Buenger Robbert, Reorganization of the Venetian Coinage by Doge Enrico Dandolo, page 48
- Elio Biaaggi, Monete e Zecche Medievali Italiane, coin 2761.
- Alan M. Stahl, Zecca the mint of Venice in the Middle Ages, page 19
- Alan M. Stahl, Zecca the mint of Venice in the Middle Ages, page 23
- Alan M. Stahl, Zecca the mint of Venice in the Middle Ages, page 17
- Dumbarton Oaks, Philip Grierson, and Alfred R. Bellinger Catalog of Byzantine Coins in the Dumarton Oaks Collection, page 35
- Elio Biaggi, Monete e Zeccche Medievali Italiane, coin 2893
- Il Grosso Veneziano. www.maxcarrara.it. Процитовано 11 грудня 2023.
- Philip Grierson, The Coins of Medieval Europe, pages 107 to 109.
- John Porteous, Coins In History, page 84.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venecijske grosso lat grossus venetianus ital grosso veneziano tovstij denarij denaro lat denarius grossus ital denaro grosso abo matapan zgidno deyakih danih cya nazva pohodit vid arabskogo mautaban abo sidyachij Hristos sribna moneta vpershe vipushena u Veneciyi v 1193 94 rokah za chasiv dozha Enriko Dandolo Venecijske grosso stalo pershoyu masovoyu sribnoyu monetoyu sho z yavilas v Yevropi za 400 rokiv pislya poyavi karolingskogo denariya i zdijsnilo vazhlivij vpliv na groshovij obig usiyeyi serednovichnoyi Yevropi stavshi novim zrazkom torgovoyi sribnoyi moneti Pershi moneti vazhili 2 18 grama mistili 98 5 chistogo sribla i ocinyuvalas v 26 starih tonkih venecijskih denaro nashadkiv imperskih karolinskih denariyiv Venecijskij grosso lat grossus venetianus ital grosso veneziano Grosso dozha Bartolomeo Gradenigo 1339 1342 2 17 g 9h Teritoriya obigu Emitent Venecijska respublika Istoriya Data 1200 r Pochatok viluchennya 1471 Virobnictvo monet ta banknot Monetnij dvir Dzekka V XIII stolitti venecijske grosso stalo standartnoyu torgovoyu monetoyu sho prizvelo do poyavi chislennih poslidovnikiv yak v Italiyi tak i v inshij Yevropi takih yak grosso italijskih mist gro turnua u Franciyi grosh v Bogemiyi groshen v Nimechchini ta grout v Britaniyi nazvi yakih takozh pohodyat vid lat denarius grossus tovstij denarij V 1284 roci u Veneciyi pochali karbuvati zoloti moneti sho otrimali nazvu dukat Zovnishnye oformlennya zolotih dukativ bulo podibne do oformlennya venecijskogo grosso cherez sho ostannye otrimalo nazvu sribnij dukat Karbuvannya klasichnogo venecijskogo grosso bulo pripinene za chasiv pavlinnya dozha Andrea Dandolo 1343 1354 Pislya vidnovlennya karbuvannya moneti za dozha Andrea Kontarini u 1367 roci vmist sribla v moneti buv zmenshenij i prodovzhuvav zmenshuvatis nadali azh poki u 1471 roci za dozha Kristoforo Moro ne vikarbuvali ostannij venecijskij grosetto sho vazhiv lishe 0 45 grama Peredumovi poyavi novoyi monetiVenecijskij denaro denarij vikarbovanij za chasiv imperatora Lyudovika Blagochestivogo 819 822 1 61 g 9h Doba vidrodzhennya XII stolittya prinesla v Yevropu zamozhnist ta bilsh skladni ekonomichni modeli ale yevropejski krayini prodovzhuvali vikoristovuvati silno devalvovani zalishki karolingskoyi monetnoyi sistemi zaprovadzhenoyi Karlom Velikim she v kinci VIII stolittya Z togo chasu i do kincya XII stolittya golovnimi i malo ne yedinimi monetami sho karbuvalas v Yevropi buli miscevi analogi karolingskogo denariya dribni sribni moneti vmist sribla v yakih neuhilno znizhuvavsya Veneciya karbuvala vlasni sribni denariyi na osnovi veronskogo imperskogo denariya yakij vazhiv menshe pivgrama i mistiv lishe 25 chistogo sribla Dlya usih vnutrishnih tranzakcij u Veneciyi miscevi denariyi vikoristovuvalis razom iz yih veronskimi analogami dopoki blizko 1183 roku pislya ukladannya Konstantskogo miru mizh Fridrihom Barbarossoyu ta Lombardskoyu ligoyu Verona ne pripinila karbuvati imperskij denarij sho unemozhlivilo prodovzhennya ciyeyi praktiki Dlya zovnishnoyi torgivli venecijski kupci viddavali perevagu vizantijskij moneti abo monetam Yerusalimskogo korolivstva hrestonosciv Ale zahoplennya Yerusalimu ta bilshoyi chastini korolivstva Salah ed Dinom u 1187 roci razom zi strimkoyu devalvaciyeyu v drugij polovini XII stolittya vizantijskogo sribnogo asprona takozh zrobili prodovzhennya ciyeyi praktiki majzhe nemozhlivim V inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi situaciya z monetoyu bula shozhoyu Povsyudno karbuvavsya karolingskij denarij yakij buv yedinoyu yevropejskoyu monetoyu protyagom chotirohsot rokiv i yakij protyagom cogo chasu neuhilno pogirshuvavsya u vazi ta yakosti V drugij polovini XII stolittya bulo zrobleno kilka sprob zupiniti degradaciyu karolingskogo denariya V Lombardiyi u zahoplenomu nim Milani imperator Fridrih Barbarossa v 1162 roci vikarbuvav imperski denariyi sho buli za vagoyu vdvichi vazhchi za yih poperedni milanski analogi Stabilna vaga ta vmist sribla anglijskogo sterlinga tak zvanij korotkohrestovij denarij abo penni yakij Genrih II pochav karbuvati u 1180 roci zrobila jogo populyarnoyu torgovoyu valyutoyu v Pivnichnij Yevropi V 1178 roci Genuya postijnij torgovij konkurent Venecijskoyi respubliki pershoyu pochala karbuvati novu sribnu monetu sho otrimala nazvu tovstij denarij denaro grosso abo skorocheno grosso Genuezke grosso vazhilo 1 4 gr mistilo 95 8 chistogo sribla ta dorivnyuvalos 4 genuezkim denariyam abo 80 5 gr chistogo sribla u liri OpisGrosso Franchesko Dandolo 1328 1339 Spravzhnij proriv yak novij yevropejskij standart dlya torgovoyi sribnoyi moneti zrobila moneta z chistogo sribla pid nazvoyu tovstij denarij denaro grosso abo grosso yaku stali karbuvati u Venecijskij respublici za chasiv dozha Enriko Dandolo Nova venecijska moneta vazhila 2 2 grama i mistila 98 5 chistogo sribla najvishu mozhlivu probu yaku dozvolyala serednovichna metalurgiya Spochatku nova venecijska moneta nazivalas dukat ducatus moneta dozha ale bilsh vidoma vona stala pid nazvoyu grosso abo matapan vid matapano musulmanskogo terminu sho opisuvav harakternu sidyachu figuru Isusa na yiyi reversi Zobrazhennya na grosso pohodyat vid pechatki dozha ta zobrazhennya na vizantijskomu asproni Na aversi zobrazheni v povnij zrist figuri dozha ta svyatogo Marka pokrovitelya Veneciyi Dozh otriuye prapor gonfalon vid svyatogo i prinosit prisyagu dozha Enriko Dandolo yakij zaprovadiv grosso buv pershim dozhem sho sklav cyu znamenitu koronacijnu prisyagu Na aversi legenda livoruch vkazuye im ya dozha z jogo titulom DVX dux gercog abo dozh a legenda pravoruch vkazuye svyatogo SM VENETI tobto Svyatij Mark venecijskij Na reversi zobrazheno v profil Hrista sho sidit na troni Legenda misti jogo skorochene grecke im ya yak IC XC Na oboh storonah moneti naneseno bordyur z biseru sho pereshkodzhav zrizannyu sribla z krayu moneti Yak dodatkovij zahid bezpeki dozh Yakopo Tyepolo dodav na novi moneti pevni znaki spochatku u viglyadi zmini punktuaciyi v legendi na aversi a piznishe neveliki poznachki bilya nig Hrista na reversi yaki identifikuvali majstra monetnogo dvoru vidpovidalnogo za vipuski Ale za vinyatkom onovlennya imeni dozha ta dodavannya reversu legendi TIBI LAVS 3 GLORIA avtorstva dozha Mikele Steno ne bulo znachnih zmin u groso protyagom sta p yatdesyati rokiv Dijsno blizko 1237 roku koronacijna klyatva dozha vklyuchala obicyanku sho vin ne zminyuvatime moneti bez dozvolu radi IstoriyaPoyava Najdavnishij zberezhenij pismovij zvit pro vvedennya venecijskogo grosso Enriko Dandolo pov yazuye jogo z pidgotovkoyu Chetvertogo hrestovogo pohodu v 1202 roci sho tradicijno poyasnyuyetsya nadhodzhennyam znachnoyi kilkosti sribla za oplatu orendi venecijskih korabliv yaki perevozili hrestonosciv Doslidniki vvazhayut sho Enriko Dandolo mig rozpochati karbuvannya venecijskogo groso ranishe vzhe v 1193 1194 rokah ale same pripliv sribla yakim yevropejski hrestonosci oplachuvali orendu venecijskih korabliv prizviv do jogo pershogo karbuvannya u velikih masshtabah Protyagom XIII stolittya vaga i proba sribla u venecijskomu grosso zalishalas stabilnoyu sho zrobilo jogo duzhe populyarnoyu monetoyu dlya torgovih rozrahunkiv Grosso u XIV i XV stolittyah Z pochatkom karbuvannya v 1284 roci zolotih cehiniv znachennya grosso yak moneti dlya mizhnarodnoyi torgovli vpalo Mizh 1340 i 1370 rokami zaborona na eksport nekarbovanogo sribla z Bogemiyi i nastupne pidvishennya cin na cej metal zmusilo bilshist dozhiv pripiniti vipusk sribnogo grosso a inshih karbuvati lishe yih obmezhenu kilkist Koli dozh Andrea Kontarini 1367 1382 vidnoviv karbuvannya grosso u 1367 roci vmist sribla v moneti buv zmenshenij i prodovzhuvav zmenshuvatis nadali Kontarini takozh vnis deyaki stilistichni zmini v zovnishnij viglyad moneti Ikonografiya bula dodatkovo zminena dozhem Antonio Venyerom yakij karbuvav grosso z she menshim vmistom sribla mizh 1382 i 1400 rokami Grosso bulo dodatkovo znecineno zmenshivshi jogo vagu v 1423 roci dozhem Franchesko Foskari vin zminiv nazvu na grossetto i prodovzhuvav karbuvavsya v takomu viglyadi do 1471 roku koli za dozha Kristoforo Moro ne vikarbuvali ostannij venecijskij grosso vagoyu 0 45 grama Osnovni tipi venecijskogo grossoZobrazhennya Napis Roki karbuvannya monet Parametri Avers Revers Vaga moneti Diametr Sklad Grosso Tip i io danvul dvx s m veneti navkolo dozha Dzhovanni Dandolo yakij razom iz San Marko trimaye trihvostij gercogskij prapor Hristos Pantokrator sidit na troni uvinchanij zashtrihovanim napisom ic xc 1192 1356 2 3 gr 21 mm Sriblo 965 Grosso Tip II andr ctaren dvx s m veneti navkolo dozha Andrea Kontarini yakij oblichchyam do svyatogo Marka ta prikrashenij gercogskim rogom trimaye razom iz nim trihvostij gercogskij prapor Hristos Pantokrator sidit na troni uvinchanomu nakladenim shriftom ic xc i otochenim p yatikutnoyu zirkoyu ta f 1367 1382 1 95 gr 21 mm Sriblo 952 Grosso Tip II anto venerio dvx s m veneti navkolo dozha Antonio Venyera yakij oblichchyam do San Marko ta prikrashenij gercogskim rogom trimaye trihvostij gercogskij prapor razom iz nim dvoye znahodyatsya mizh dvoma shestikutnimi zirkami i gloria tibi lavs navkolo Hrista Pantokratora sho sidit na troni 1382 1400 1 9 gr 21 mm Sriblo 912 Grossetto fra foscari dvx s m veneti navkolo dozha Franchesko Foskari yakij oblichchyam do San Marko ta prikrashenij gercogskim rogom trimaye razom iz soboyu trihvostij gercogskij prapor obidva znahodyatsya mizh literami n c yaki vkazuyut na majstra monetnogo dvoru Natale Korner i gloria tibi lavs navkolo Hrista Pantokratora sho sidit na troni 1423 1471 1 4 gr 19 mm Sriblo 912 Vpliv venecijskogo grossoGrosso Lukanskoyi respubliki 1198 1209 20 mm 1 76 g 6h Florentijskij grosso 1250 1260 rr 1 7 g Inshi italijski monetni dvori nasliduvali priklad Veneciyi vipustivshi vlasni grossi Do 1230 roku moneti zi shirogo sribla vaga yakih priblizno dorivnyuvala venecijskomu grosso zyavilis u Veroni Bolonyi Redzho Parmi Paviyi ta Ankoni a Rimskij senat karbuvav grosso v seredini XIII stolittya ale same venecijske grosso stalo osnovnoyu torgovoyu valyutoyu Dijsno u XIII stolitti Martino da Kanale stverdzhuvav sho venecijske grosso poshirene v usomu sviti cherez jogo horoshu yakist Populyarnist venecijskogo grosso viklikalo imitaciyi ta pidrobki osoblivo na Balkanah U 1282 roci Veneciya naklala obmezhennya na svoyi volodinnya v Dalmaciyi zaboronivshi vikoristannya miscevih kopij grosso V 1304 roci u Vizantijskij imperiyi pochali karbuvati sribnu monetu bazilikon chiya vaga ta vmist sribla robili jogo po suti vzayemozaminnim z venecijskim grosso Zovnishnye oformlennya bazilikona takozh duzhe nagaduvalo venecijskij grosso Grosso agontano sho karbuvalos v Ankonskij respublici v XIII XIV st Bilshe togo venecijske grosso ye najvidatnishoyu tochkoyu podilu mizh sistemoyu karbuvannya monet Zahidnoyi Yevropi zasnovanoyu na karolingskomu denariyi ta epohoyu bilshih sribnih monet yaku nazivayut doboyu grosha Podibno do venecijskih grosso moneti tipu grosh ne mali nazv chi napisiv yaki peredbachayut fiksovanu vartist u terminah sistemi funtiv shilingiv i pensiv abo lir soldo ta denaro u yakih velisya rahunki Ce dozvolilo uryadu manipulyuvati vartistyu svoyih monet z tochki zoru groshej na rahunku yak instrumentu fiskalnoyi politiki Div takozhGrosh Venecijska liraPrimitkiLe Imitazioni del Grosso Matapan PDF PDF originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 22 listopada 2016 Robbert Louise Buenger 1974 Reorganization of the Venetian Coinage by Doge Enrico Dandolo Speculum T 49 1 s 55 doi 10 2307 2856551 ISSN 0038 7134 Procitovano 14 grudnya 2023 Ducato and Matapan Kunker Auktion 137 The De Wit Collection of Medieval Coins 2008 P 188 Munzkunde 1970 nim www reppa de Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 10 kvitnya 2016 John Porteous Coins in History page 83 Thomas F Madden Enrico Dandolo and The Rise of Venice page 109 Grierson Philip Travaini Lucia Museum Fitzwilliam 1986 Medieval European Coinage Volume 14 South Italy Sicily Sardinia With a Catalogue of the Coins in the Fitzwilliam Museum Cambridge angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 58231 5 John Porteous Coins in History page 71 Thomas F Madden Enrico Dandolo and The Rise of Venice page 110 Philip Grierson The Coins of Medieval Europe page 107 Louise Buenger Robbert Reorganization of the Venetian Coinage by Doge Enrico Dandolo page 48 Elio Biaaggi Monete e Zecche Medievali Italiane coin 2761 Alan M Stahl Zecca the mint of Venice in the Middle Ages page 19 Alan M Stahl Zecca the mint of Venice in the Middle Ages page 23 Alan M Stahl Zecca the mint of Venice in the Middle Ages page 17 Dumbarton Oaks Philip Grierson and Alfred R Bellinger Catalog of Byzantine Coins in the Dumarton Oaks Collection page 35 Elio Biaggi Monete e Zeccche Medievali Italiane coin 2893 Il Grosso Veneziano www maxcarrara it Procitovano 11 grudnya 2023 Philip Grierson The Coins of Medieval Europe pages 107 to 109 John Porteous Coins In History page 84