А́рчинці (самоназва — аршишттіб) — кавказька етнічна група у Російській Федерації, корінний народ Дагестану. Розселення арчинців на сьогодні обмежується Чародинським районом. За походженням мови вони відносяться до , хоча себе представляють як частину аварців, тому в офіційних матеріалах починаючи з 1939 року зараховуються саме до їхньої кількості.
Арчинці | |
---|---|
Арчинська жінка у чухті, 1883 | |
Кількість | понад 5 тисяч осіб |
Ареал | Росія, Дагестан, Чародинський район |
Раса | європеоїди |
Походження | |
Близькі до: | аварці, лезгини, агули |
Мова | арчинська, аварська |
Релігія | іслам (сунніти) |
Чисельність
Чисельність арчинців за неофіційними даними становить 1,2-5 тисяч, але згідно з останнім переписом населення 2010 року арчинцям визнало себе лише 6 осіб. Це пояснюється тим, що самі себе арчинці представляють як частину саме аварців, а не лезгинів, до групи народів яких вони відносяться науковцями за мовою. За даними 1866 року арчинців нараховувалось приблизно 600 осіб, у 1886 році — 800, а у 1926 році — майже 900 осіб. Згідно з переписом за 2002 рік офіційно нараховувалось лише 89 арчинців, з яких 65 проживало у Москві.
Історія
За походженням арчинці перебувають у досить курйозних умовах: за мовою вони відносяться до , за національністю — до аварців, а за культурою — до аварців та лакців. Перші ґрунтовні дослідження народу проводились у 1960-их роках у вигляді дисертації О.Кахадзе, який відніс арчинців саме до лезгинської групи. Але зроблено це було поспіхом, тому що відбулось лише порівняння арчинської мови з лезгинською.
Археологічне вивчення території розселення арчинців систематично не проводилось, однак могильники, які були вивчені, містять у собі керамічний матеріал та плити із солярними знаками. Це доводить гіпотезу заселення території в епоху ранньої бронзи, тобто у 3-2 тисячоліття до н. е. Знайдені арабомовні куфічні пам'ятники 10 століття вказують на поширення тут ісламу. У історичних хроніках Мухаммеда Рафі (14-16 століття) поряд з іншими народами Дагестану згадуються і арчинці.
У 17-18 століттях арчинці знаходились у залежності від володарів, на початку 19 століття народ входив до складу Казикумухського ханства. Протягом 19 століття мали тісні зв'язки з аварцями, об'єднувались з ними у єдиний союз.
Назва
Самоназва народу — аршишттіб або аршиштіб. Лакці називають їх арчі, аварці — рочисал або арчисел. Аварців самі арчинці називають ярттініб, лакців — гьаманніб, лезгинів — ахти-курал, кумиків — к'арк'алінніб, даргинців — х'уппашттіб, ц'адах'ришттяб або гурттанішттіб.
Розселення
Арчинці проживають в основному на території Чародинського району Дагестану, у верхній течії річки , а також, але у меншій мірі, у Гунібському, Тляратинському та Хівському районах. До першої половини 20 століття вони проживали лише у поселенні (або Рочиб) і то лише у літній період. Інший час вони знаходились на хуторах духхурум з капітальними будинками, господарськими будівлями та зимівниками для овець мал'ї. Після встановлення радянської влади та після колективізації у 1930-их роках пасовищні землі арчинців були передані державі, а сам устрій проживання кардинально змінився. Арчиб знелюднився і перетворився на «груду напівзруйнованих закинутих жител, які дивно вимальовуються своїми контурами на вершині гребня», як описував Є.Шиллінг.
Станом на 1944 рік у поселенні залишилось всього 45 із 253 господарств, інші переселились на постійне проживання на хутори. Ті у свою чергу розрослись на перетворились в окремі поселення — Кдала (Кадіб), Л'атта (), К'єсер (), Хіліх (), Алшуна (), К'убак (). Частина арчинців після колективізації були переселені до Гунібського району у поселення Салта, , тощо, а також до Киргизстану та Азербайджану. Декілька родин переселились до Лакського району, а з 1960-их років до міст Дагестану (Махачкала, Буйнакськ, Каспійськ та Кізляр).
Побут
Основне заняття арчинців — скотарство, особливо вівчарство, та землеробство. Серед ремісництв поширення набули шерстяне ткацтво, виготовлення , різьба по дереву.
Арчинці проживають в одно-, дво-, рідше у багатоповерхових кам'яних будинках, з пласкими дахом. До житла прибудовані господарські будівлі. З 20 століття з'явились також будинки з галереями по фасаду, зменшились поверхи та кількість прибудов.
Одяг арчинців схожий на вбрання аварців. Чоловіки одягають овчинні шуби-накидки та папахи; у жінок — чухта (головний убір зі сріблястими прикрасами), покривало на голову, довгі прямі штани та паски яскравого кольору.
У кухні переважають хінкалі, пельмені та коржики з сиром, яйцем та диким часником чи кропивою, різні м'ясні супи, халва.
Родина арчинців невелика, складається всього з двох поколінь, підтримуються традиції поваги до старших, родинна солідарність. У минулому набули поширення родинні шлюби. Більшість звичаїв пов'язані з календарними, господарським циклом, залишились пережитки домусульманських вірувань.
Серед традиційних мистецтв поширена різьба по дереву. Збереглись писемні пам'ятки арчинською, аварською та арабською мовами, були поширені та . Популярний танець — лезгинка, музичні інструменти — зурна, , барабан.
Примітки
- Національний склад населення Дагестану згідно з даними перепису населення 2010 року [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дані перепису населення Росії за 2002 рік [ 4 листопада 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оригінал: «Груда полуразрушенных покинутых жилищ, причудливо вырисовывавшихся своими контурами на верху гребня» (Є.Шиллінг)
Джерела
- Сергеева Г. А., Арчинцы, М., 1967
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
- Опис народності з фото [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A rchinci samonazva arshishttib kavkazka etnichna grupa u Rosijskij Federaciyi korinnij narod Dagestanu Rozselennya archinciv na sogodni obmezhuyetsya Charodinskim rajonom Za pohodzhennyam movi voni vidnosyatsya do hocha sebe predstavlyayut yak chastinu avarciv tomu v oficijnih materialah pochinayuchi z 1939 roku zarahovuyutsya same do yihnoyi kilkosti ArchinciArchinska zhinka u chuhti 1883Kilkist ponad 5 tisyach osibAreal Rosiya Dagestan Charodinskij rajonRasa yevropeoyidiPohodzhennyaBlizki do avarci lezgini aguliMova archinska avarskaReligiya islam sunniti Archinski sela v DagestaniChiselnistChiselnist archinciv za neoficijnimi danimi stanovit 1 2 5 tisyach ale zgidno z ostannim perepisom naselennya 2010 roku archincyam viznalo sebe lishe 6 osib Ce poyasnyuyetsya tim sho sami sebe archinci predstavlyayut yak chastinu same avarciv a ne lezginiv do grupi narodiv yakih voni vidnosyatsya naukovcyami za movoyu Za danimi 1866 roku archinciv narahovuvalos priblizno 600 osib u 1886 roci 800 a u 1926 roci majzhe 900 osib Zgidno z perepisom za 2002 rik oficijno narahovuvalos lishe 89 archinciv z yakih 65 prozhivalo u Moskvi IstoriyaZa pohodzhennyam archinci perebuvayut u dosit kurjoznih umovah za movoyu voni vidnosyatsya do za nacionalnistyu do avarciv a za kulturoyu do avarciv ta lakciv Pershi gruntovni doslidzhennya narodu provodilis u 1960 ih rokah u viglyadi disertaciyi O Kahadze yakij vidnis archinciv same do lezginskoyi grupi Ale zrobleno ce bulo pospihom tomu sho vidbulos lishe porivnyannya archinskoyi movi z lezginskoyu Arheologichne vivchennya teritoriyi rozselennya archinciv sistematichno ne provodilos odnak mogilniki yaki buli vivcheni mistyat u sobi keramichnij material ta pliti iz solyarnimi znakami Ce dovodit gipotezu zaselennya teritoriyi v epohu rannoyi bronzi tobto u 3 2 tisyacholittya do n e Znajdeni arabomovni kufichni pam yatniki 10 stolittya vkazuyut na poshirennya tut islamu U istorichnih hronikah Muhammeda Rafi 14 16 stolittya poryad z inshimi narodami Dagestanu zgaduyutsya i archinci U 17 18 stolittyah archinci znahodilis u zalezhnosti vid volodariv na pochatku 19 stolittya narod vhodiv do skladu Kazikumuhskogo hanstva Protyagom 19 stolittya mali tisni zv yazki z avarcyami ob yednuvalis z nimi u yedinij soyuz NazvaSamonazva narodu arshishttib abo arshishtib Lakci nazivayut yih archi avarci rochisal abo archisel Avarciv sami archinci nazivayut yarttinib lakciv gamannib lezginiv ahti kural kumikiv k ark alinnib darginciv h uppashttib c adah rishttyab abo gurttanishttib RozselennyaArchinci prozhivayut v osnovnomu na teritoriyi Charodinskogo rajonu Dagestanu u verhnij techiyi richki a takozh ale u menshij miri u Gunibskomu Tlyaratinskomu ta Hivskomu rajonah Do pershoyi polovini 20 stolittya voni prozhivali lishe u poselenni abo Rochib i to lishe u litnij period Inshij chas voni znahodilis na hutorah duhhurum z kapitalnimi budinkami gospodarskimi budivlyami ta zimivnikami dlya ovec mal yi Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi ta pislya kolektivizaciyi u 1930 ih rokah pasovishni zemli archinciv buli peredani derzhavi a sam ustrij prozhivannya kardinalno zminivsya Archib znelyudnivsya i peretvorivsya na grudu napivzrujnovanih zakinutih zhitel yaki divno vimalovuyutsya svoyimi konturami na vershini grebnya yak opisuvav Ye Shilling Stanom na 1944 rik u poselenni zalishilos vsogo 45 iz 253 gospodarstv inshi pereselilis na postijne prozhivannya na hutori Ti u svoyu chergu rozroslis na peretvorilis v okremi poselennya Kdala Kadib L atta K yeser Hilih Alshuna K ubak Chastina archinciv pislya kolektivizaciyi buli pereseleni do Gunibskogo rajonu u poselennya Salta tosho a takozh do Kirgizstanu ta Azerbajdzhanu Dekilka rodin pereselilis do Lakskogo rajonu a z 1960 ih rokiv do mist Dagestanu Mahachkala Bujnaksk Kaspijsk ta Kizlyar PobutOsnovne zanyattya archinciv skotarstvo osoblivo vivcharstvo ta zemlerobstvo Sered remisnictv poshirennya nabuli sherstyane tkactvo vigotovlennya rizba po derevu Archinci prozhivayut v odno dvo ridshe u bagatopoverhovih kam yanih budinkah z plaskimi dahom Do zhitla pribudovani gospodarski budivli Z 20 stolittya z yavilis takozh budinki z galereyami po fasadu zmenshilis poverhi ta kilkist pribudov Odyag archinciv shozhij na vbrannya avarciv Choloviki odyagayut ovchinni shubi nakidki ta papahi u zhinok chuhta golovnij ubir zi sriblyastimi prikrasami pokrivalo na golovu dovgi pryami shtani ta paski yaskravogo koloru U kuhni perevazhayut hinkali pelmeni ta korzhiki z sirom yajcem ta dikim chasnikom chi kropivoyu rizni m yasni supi halva Rodina archinciv nevelika skladayetsya vsogo z dvoh pokolin pidtrimuyutsya tradiciyi povagi do starshih rodinna solidarnist U minulomu nabuli poshirennya rodinni shlyubi Bilshist zvichayiv pov yazani z kalendarnimi gospodarskim ciklom zalishilis perezhitki domusulmanskih viruvan Sered tradicijnih mistectv poshirena rizba po derevu Zbereglis pisemni pam yatki archinskoyu avarskoyu ta arabskoyu movami buli poshireni ta Populyarnij tanec lezginka muzichni instrumenti zurna baraban PrimitkiNacionalnij sklad naselennya Dagestanu zgidno z danimi perepisu naselennya 2010 roku 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Dani perepisu naselennya Rosiyi za 2002 rik 4 listopada 2006 u Wayback Machine ros Original Gruda polurazrushennyh pokinutyh zhilish prichudlivo vyrisovyvavshihsya svoimi konturami na verhu grebnya Ye Shilling DzherelaSergeeva G A Archincy M 1967Posilannya ros ros Opis narodnosti z foto 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros