Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Артемій Володимирович Арциховськийрос Артемий Владимирович АрциховскийНародився13 26 грудня 1902 ПетербургПомер1

Арциховський Артемій Володимирович

Арциховський Артемій Володимирович

Артемій Володимирович Арциховський
рос. Артемий Владимирович Арциховский
Народився13 (26) грудня 1902
Петербург
Помер17 лютого 1978(1978-02-17) (75 років)
Москва
ПохованняВведенське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьархеолог, історик, славіст, викладач університету
Alma materНовочеркаська гімназія, Московський державний університет
Галузьісторія, археологія
ЗакладМДУ, ІА АН СРСР
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ВчителіГородцов Василь Олексійович
Відомі учніd
Янін Валентин Лаврентійович
Сєдов Валентин Васильович
d
Аспіранти, докторантиЯнін Валентин Лаврентійович
Сєдов Валентин Васильович
d
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Відомий завдяки:теоретичне передбачення берестяних грамот та їх знайдення в Новгороді
БатькоАрциховський Володимир Мартинович
Нагороди
image image image
image image
МДУ (1966)

Арциховський Артемій Володимирович (нар. 13 (26) грудня 1902(19021226) — 17 лютого, 1978) — радянський науковець, історик і археолог. Засновник і керівник Новгородської Археологічної експедиції (1932–1962 рр.). Доктор історичних наук (1940). Першовідкривач та коментатор берестяних грамот.

Життєпис

Народився в Петербурзі. Мати була лікарем, батько — науковцем (відомий ботанік Володимир Арциховський). Гімназію закінчив в місті Новочеркаськ. Вищу освіту опанував в Державному московському університеті. Серед його вчителів — археолог В. А. Городцов. По закінченню навчання став аспірантом (1925–1929 рр.) Захистив кандидатську дисертацію 1929 р. за темою «Кургани в'ятичів».

Археологічні дослідження в Москві та Великому Новгороді

image
Історичні райони середньовічного Великого Новгорода
image
Шкіряні маски скоморохів, з розкопок у Великому Новгороді. Державний історичний музей, Москва

Разом з початком наукової діяльності розпочалась і музейна, він став працівником Державного історичного музею в Москві. Арциховський стане керівником докорінних змін в експозиції давньорусько-слов'янського відділу музейного закладу. Під час лихоманочної підготовки для побудови Московського метрополітену, А. В. Арциховського призначили керівником археологічної бригади для обстеження земельних ділянок.

1929 роком датують і початок ним дослідження Великого Новгорода. А. В. Арциховський почав з вивчення сільських околиць Новгорода, а з 1932 року домігся переносу разкопок в саме місто, чим започаткував значну і тривалу археологічну експедицію з дослідження відомого центра слов'яно-руського середньовіччя. Саме в Великому Новгороді започаткували розкопи великими площами, методику ретельного вивчення культурних шарів, опрацювали дендрохронологію тощо. В дослідження таким чином входили не тільки окремі знахідки, а садиби цілком з усім комплексом споруд і навіть квартали середньовічного міста. Вінцем розкопок і досліджень стануть житлові комплекси, реконструкція процесу розвитку садиб в часі і просторі, реконструкція розвитку окремої вулиці, розвитку кварталу. Це надало можливість розпізнавати функціональний характер споруд і їх господарський взаємозв'язок. Вологі ґрунти Великого Новгорода принесли велику кількість органічних артефактів, які або погано зберіглись, або взагалі не зберіглись на розкопках в інших середньовічних містах. Були знайдені як металеві вироби (писала, монети, реманент), так і кістяки людей і тварин, залишки шкіряних виробів, дерев'яні конструкції стародавніх колодязів, господарських споруд і навіть дерев'яна вимостка середньовічних вулиць.

Свідоцтва про берестяні грамоти

Перенос тверджень про співіснування книжкової і побутової мови як в сучасності, так і в середньовіччі, не викликав значних заперечень. Свідоцтва про існування книжкової мови вже давно були, це Остромирове євангеліє та літописи. Свідоцтв про некнижкову, побутову мову ще не було. Під час розкопок в Великому Новгороді були знайдені також і шматки берестя. Арциховський запропонував теорію, що її могли використовувати для листування. Але поки що він вважав, що писали на бересті чорнилами, як і при доповненні літописів. Але чорнила в вологому ґрунті не збереглися, вважав Арциховський.

Перерва в розкопках

Великий Новгород опинився в зоні окупованих фашистською Німеччиною земель Європейської частини країни. Прорахунки в обороні і трагічні наслідки сталінських репресій обернулися полоном для мільйонів російських вояків, знищенням економіки захоплених областей, розкраданням бібліотек, музеїв, архівів, велетенською втратою пам'яток архітектури. Майже повністю вигорів і дерев'яний на той час Новгород. Особливо значними були і втрати серед кам'яних споруд середньовічного міста, де в СРСР ще існували пам'ятки 12-14-17 століть. Археологічні розкопки в роки війни не проводили. Їх відновили в повоєнний період вже на більш науково обґрунтованих засадах. З Москви прийшов наказ відродити забудову Новгорода тепер вже в камені з використанням малоповерхівок і за новим генеральним планом. Розробкою генплану і індустріальною забудовою керував радянський архітектор Щусєв Олексій Вікторович (1873—1949).

Перші знахідки грамот

Обнадійлива звістка про те, що гіпотеза Арциховського мала рацію, прийшла зі знахідкою першої берестяної грамоти, текст якої добре читався. Це сталося 1951 року. Того ж року в розкопі було знайдено ще дев'ять подібних артефактів. Корекції тепер потребували і деякі висновки самого Арциховського. Середньовічні мешканці міста масово використовували не чорнила, а писала, металеві та кістяні палички з гострим вістрям. І текст створювали не чорнилом, а продряпуванням на поверхні вологої берести. Металеві писала знаходили задовго до 1951 року, але вважали їх цвяхами або оздобами зачісок середньовічних жінок. Відтоді все логічно і переконливо вишукалось в єдину систему.

Тексти берестяних грамот повернули науковцям побутову мову листування і документацію середньовічного Новгорода, до того ж не тільки слов'янську, а й фіно-угорську тощо. Тексти не були довгими, бо нагадували короткі доповіді, накази, скарги, прохання. Написи розгледіли і на побутових речах, діжках, пряслицях тощо. Серед дописувачів — ремісники, діти, багато жінок.

Уклін від Данила брату Ігнату брате попіклуйся про мене мешкаю весь голий а ні плаща а ні іншого чогось а пані мені нічого не дала змилуйся брате дай мені місце нема чим годуватись уклін від мене
Уклін від Михайла пану моєму Тимофію рілля готова потрібне насіння пришліть пане посланця відразу ж бо ми не можемо брати жито посівне без твого слова

Пізніше, 1956 року були знайдені берестяні грамоти хлопчика Онфима, котрий тільки почав опановувати грамоту. Дванадцять (12) грамот Онфима мали вправи з абеткою, примітивне листування з приятелем і навіть малюнки хлопчика, що вже опанував первісну грамоту, але не навчився рахувати. Він схематично відтворював долоні людей з нереалістичною кількістю пальців.

  • image
    Автопортрет Онфима в образі трипалого вершника, який переміг умовного ворога. Берестяна грамота № 200. Виписана також половина абетки від А до К.
  • image
    Берестяне донце з вправами Онфима, (берестяні грамоти № 199), активно пописане і розмальоване Онфимом. На двох перехресних смужках берести (ліворуч) — повна абетка і склади. На іншій стороні донця — формула «Уклін від Онфима до Данила», малюнок звіра і підпис «Я — звір»
  • image
    Малюнки Онфима на шматках розірваної берести.

Наукове надбання і висновки

Берестяні грамоти з досить високим рівнем опанування грамоти не могли бути надбанням тільки Великого Новгорода, цей рівень мав бути і в новгородських вотчинах. І справді, їх знайшли в місті Стара Русса, в місті Торжок, в одинадцяти різних центрах (серед яких і Київ). За попередніми прогнозами, археологи мають знайти не менше 20 000 нових берестяних грамот. Продовжувачем справ Арциховського став Янін Валентин Лаврентійович (1929 р. н.), пізніше академік, що успадкував як посаду керівника Новгородської археологічної експедиції, так і роль головного тлумача текстів берестяних грамот, створених середньовічною мовою.

Завдяки Арциховському, в СРСР було започатковане академічне видання новгородських берестяних грамот, віднайдених в 1951–1976 рр. в семи томах. Вони стануть важливим джерелом для нових досліджень мовознавців, істориків, палеографів.

Поповненням джерелознавства стануть і наукові твори Арциховського, присвячені вивченню пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва, знайдених на розкопках. Ці знахідки заповнили порожні місця в ремісничих низках і традиціях створення багатьох шедеврів слов'янської різьби, скульптури, створення музичних інструментів, обробки шкіри, металів тощо.

Артемій Володимирович Арциховський зарахований до активних організаторів археологічної науки. Саме він керував в період 1957–1978 рр. головним виданням російських археологів — журналом «рос. Советская археология». З 1956 року він також був головним редактором журналу «рос. Вестник Московского университета (серия: История)».

Помер в Москві. На честь науковця в СРСР оприлюднена поштова марка.

Наукові праці (неповний перелік російською)

image
Фото берестяної грамоти № 591 та промальовка її абетки, датована 1025—1050 рр.
image
Так званий Троїцький розкоп.
  • Курганы вятичей (кандидатская дисертация), М., 1930;
  • Археологические данные о возникновении феодализма во Владимиро-Суздальской земле
  • Митяевские литейные формы, Тр. секции археол. РАНИОН. Том V, 1930;
  • Раскопки на Славне в Новгороде Великом (в соавторстве с Б. А. Рыбаковым) // СА, 1937. Т. III
  • К истории Новгорода // ИЗ, 1938, № 2;
  • Древнерусские миниатюры как исторический источник, М., 1944 (переиздана в 2004 году)
  • Введение в археологию, 3 изд., М., 1947
  • Основные вопросы археологии Москвы. [ 24 червня 2012 у Wayback Machine.]// Материалы и исследования по археологии СССР, № 7, М.-Л., 1947, с. 7-22.
  • Новгородские ремесла. Новгород Великий по археологическим данным // ВАН СССР, 1948, № 3;
  • Раскопки на Славне в Новгороде // МИА № 11. М., 1949;
  • Раскопки в восточной части Дворища в Новгороде // МИА № 11. М., 1949;
  • Новые открытия в Новгороде // ВИ, 1951, № 12;
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1951 года). М., 1953 (в соавторстве с М. Н. Тихомировым);
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1952 года). М., 1954;
  • Археологическое изучение Новгорода [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.] // Материалы и исследования по археологии СССР. Том 1. № 55. Труды Новгородской археологической экспедиции. М., 1956.
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1953—1954 годов). М., 1958 (в соавторстве с В. И. Борковским);
  • Основы археологии, 2 изд., М., 1955
  • Новые открытия в Новгороде, М., 1955. (фр.)(рос.)
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1955 г.). М., 1958 (в соавторстве с В. И. Борковским);
  • О новгородской хронологии // С А, 1959, № 4;
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1956—1957 гг.). М., 1963 (в соавторстве с В. И. Борковским);
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1958—1961 гг.). М., 1963;
  • Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1962—1976 гг.). М., 1978 (в соавторстве с В. Л. Яниным).

Нагороди

Див. також

Джерела

  • Арциховский Артемий Владимирович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Беляев Л. А. Арциховский Артемий Владимирович. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — Т. III. — С. 582. — .(рос.)
  • Арциховский Артемий Владимирович [ 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. Москва, 1997 г.
  • Каган М. Д. Арциховский Артемий Владимирович [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. — СПб.: Дмитрий Буланин, 1995. Т. 1. А—В. — 1995. — С. 69—70
  • — Биографическая статья на сайте Института Археологии и Этнографии СО РАН

Посилання

  • Персональна сторінка Артемія Володимировича Арциховського на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Историческая справка [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.], сайт «Архив РАН» (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Artemij Volodimirovich Arcihovskijros Artemij Vladimirovich ArcihovskijNarodivsya13 26 grudnya 1902 PeterburgPomer17 lyutogo 1978 1978 02 17 75 rokiv MoskvaPohovannyaVvedenske kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistarheolog istorik slavist vikladach universitetuAlma materNovocherkaska gimnaziya Moskovskij derzhavnij universitetGaluzistoriya arheologiyaZakladMDU IA AN SRSRVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchiteliGorodcov Vasil OleksijovichVidomi uchnid Yanin Valentin Lavrentijovich Syedov Valentin Vasilovich dAspiranti doktorantiYanin Valentin Lavrentijovich Syedov Valentin Vasilovich d dChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSVidomij zavdyaki teoretichne peredbachennya berestyanih gramot ta yih znajdennya v NovgorodiBatkoArcihovskij Volodimir MartinovichNagorodiMDU 1966 Arcihovskij Artemij Volodimirovich nar 13 26 grudnya 1902 19021226 17 lyutogo 1978 radyanskij naukovec istorik i arheolog Zasnovnik i kerivnik Novgorodskoyi Arheologichnoyi ekspediciyi 1932 1962 rr Doktor istorichnih nauk 1940 Pershovidkrivach ta komentator berestyanih gramot ZhittyepisNarodivsya v Peterburzi Mati bula likarem batko naukovcem vidomij botanik Volodimir Arcihovskij Gimnaziyu zakinchiv v misti Novocherkask Vishu osvitu opanuvav v Derzhavnomu moskovskomu universiteti Sered jogo vchiteliv arheolog V A Gorodcov Po zakinchennyu navchannya stav aspirantom 1925 1929 rr Zahistiv kandidatsku disertaciyu 1929 r za temoyu Kurgani v yatichiv Arheologichni doslidzhennya v Moskvi ta Velikomu NovgorodiIstorichni rajoni serednovichnogo Velikogo Novgoroda Shkiryani maski skomorohiv z rozkopok u Velikomu Novgorodi Derzhavnij istorichnij muzej Moskva Razom z pochatkom naukovoyi diyalnosti rozpochalas i muzejna vin stav pracivnikom Derzhavnogo istorichnogo muzeyu v Moskvi Arcihovskij stane kerivnikom dokorinnih zmin v ekspoziciyi davnorusko slov yanskogo viddilu muzejnogo zakladu Pid chas lihomanochnoyi pidgotovki dlya pobudovi Moskovskogo metropolitenu A V Arcihovskogo priznachili kerivnikom arheologichnoyi brigadi dlya obstezhennya zemelnih dilyanok 1929 rokom datuyut i pochatok nim doslidzhennya Velikogo Novgoroda A V Arcihovskij pochav z vivchennya silskih okolic Novgoroda a z 1932 roku domigsya perenosu razkopok v same misto chim zapochatkuvav znachnu i trivalu arheologichnu ekspediciyu z doslidzhennya vidomogo centra slov yano ruskogo serednovichchya Same v Velikomu Novgorodi zapochatkuvali rozkopi velikimi ploshami metodiku retelnogo vivchennya kulturnih shariv opracyuvali dendrohronologiyu tosho V doslidzhennya takim chinom vhodili ne tilki okremi znahidki a sadibi cilkom z usim kompleksom sporud i navit kvartali serednovichnogo mista Vincem rozkopok i doslidzhen stanut zhitlovi kompleksi rekonstrukciya procesu rozvitku sadib v chasi i prostori rekonstrukciya rozvitku okremoyi vulici rozvitku kvartalu Ce nadalo mozhlivist rozpiznavati funkcionalnij harakter sporud i yih gospodarskij vzayemozv yazok Vologi grunti Velikogo Novgoroda prinesli veliku kilkist organichnih artefaktiv yaki abo pogano zberiglis abo vzagali ne zberiglis na rozkopkah v inshih serednovichnih mistah Buli znajdeni yak metalevi virobi pisala moneti remanent tak i kistyaki lyudej i tvarin zalishki shkiryanih virobiv derev yani konstrukciyi starodavnih kolodyaziv gospodarskih sporud i navit derev yana vimostka serednovichnih vulic Svidoctva pro berestyani gramotiPerenos tverdzhen pro spivisnuvannya knizhkovoyi i pobutovoyi movi yak v suchasnosti tak i v serednovichchi ne viklikav znachnih zaperechen Svidoctva pro isnuvannya knizhkovoyi movi vzhe davno buli ce Ostromirove yevangeliye ta litopisi Svidoctv pro neknizhkovu pobutovu movu she ne bulo Pid chas rozkopok v Velikomu Novgorodi buli znajdeni takozh i shmatki berestya Arcihovskij zaproponuvav teoriyu sho yiyi mogli vikoristovuvati dlya listuvannya Ale poki sho vin vvazhav sho pisali na beresti chornilami yak i pri dopovnenni litopisiv Ale chornila v vologomu grunti ne zbereglisya vvazhav Arcihovskij Pererva v rozkopkahVelikij Novgorod opinivsya v zoni okupovanih fashistskoyu Nimechchinoyu zemel Yevropejskoyi chastini krayini Prorahunki v oboroni i tragichni naslidki stalinskih represij obernulisya polonom dlya miljoniv rosijskih voyakiv znishennyam ekonomiki zahoplenih oblastej rozkradannyam bibliotek muzeyiv arhiviv veletenskoyu vtratoyu pam yatok arhitekturi Majzhe povnistyu vigoriv i derev yanij na toj chas Novgorod Osoblivo znachnimi buli i vtrati sered kam yanih sporud serednovichnogo mista de v SRSR she isnuvali pam yatki 12 14 17 stolit Arheologichni rozkopki v roki vijni ne provodili Yih vidnovili v povoyennij period vzhe na bilsh naukovo obgruntovanih zasadah Z Moskvi prijshov nakaz vidroditi zabudovu Novgoroda teper vzhe v kameni z vikoristannyam malopoverhivok i za novim generalnim planom Rozrobkoyu genplanu i industrialnoyu zabudovoyu keruvav radyanskij arhitektor Shusyev Oleksij Viktorovich 1873 1949 Pershi znahidki gramotObnadijliva zvistka pro te sho gipoteza Arcihovskogo mala raciyu prijshla zi znahidkoyu pershoyi berestyanoyi gramoti tekst yakoyi dobre chitavsya Ce stalosya 1951 roku Togo zh roku v rozkopi bulo znajdeno she dev yat podibnih artefaktiv Korekciyi teper potrebuvali i deyaki visnovki samogo Arcihovskogo Serednovichni meshkanci mista masovo vikoristovuvali ne chornila a pisala metalevi ta kistyani palichki z gostrim vistryam I tekst stvoryuvali ne chornilom a prodryapuvannyam na poverhni vologoyi beresti Metalevi pisala znahodili zadovgo do 1951 roku ale vvazhali yih cvyahami abo ozdobami zachisok serednovichnih zhinok Vidtodi vse logichno i perekonlivo vishukalos v yedinu sistemu Teksti berestyanih gramot povernuli naukovcyam pobutovu movu listuvannya i dokumentaciyu serednovichnogo Novgoroda do togo zh ne tilki slov yansku a j fino ugorsku tosho Teksti ne buli dovgimi bo nagaduvali korotki dopovidi nakazi skargi prohannya Napisi rozgledili i na pobutovih rechah dizhkah pryaslicyah tosho Sered dopisuvachiv remisniki diti bagato zhinok Uklin vid Danila bratu Ignatu brate popiklujsya pro mene meshkayu ves golij a ni plasha a ni inshogo chogos a pani meni nichogo ne dala zmilujsya brate daj meni misce nema chim goduvatis uklin vid mene Uklin vid Mihajla panu moyemu Timofiyu rillya gotova potribne nasinnya prishlit pane poslancya vidrazu zh bo mi ne mozhemo brati zhito posivne bez tvogo slova Piznishe 1956 roku buli znajdeni berestyani gramoti hlopchika Onfima kotrij tilki pochav opanovuvati gramotu Dvanadcyat 12 gramot Onfima mali vpravi z abetkoyu primitivne listuvannya z priyatelem i navit malyunki hlopchika sho vzhe opanuvav pervisnu gramotu ale ne navchivsya rahuvati Vin shematichno vidtvoryuvav doloni lyudej z nerealistichnoyu kilkistyu palciv Avtoportret Onfima v obrazi tripalogo vershnika yakij peremig umovnogo voroga Berestyana gramota 200 Vipisana takozh polovina abetki vid A do K Berestyane donce z vpravami Onfima berestyani gramoti 199 aktivno popisane i rozmalovane Onfimom Na dvoh perehresnih smuzhkah beresti livoruch povna abetka i skladi Na inshij storoni doncya formula Uklin vid Onfima do Danila malyunok zvira i pidpis Ya zvir Malyunki Onfima na shmatkah rozirvanoyi beresti Naukove nadbannya i visnovkiBerestyani gramoti z dosit visokim rivnem opanuvannya gramoti ne mogli buti nadbannyam tilki Velikogo Novgoroda cej riven mav buti i v novgorodskih votchinah I spravdi yih znajshli v misti Stara Russa v misti Torzhok v odinadcyati riznih centrah sered yakih i Kiyiv Za poperednimi prognozami arheologi mayut znajti ne menshe 20 000 novih berestyanih gramot Prodovzhuvachem sprav Arcihovskogo stav Yanin Valentin Lavrentijovich 1929 r n piznishe akademik sho uspadkuvav yak posadu kerivnika Novgorodskoyi arheologichnoyi ekspediciyi tak i rol golovnogo tlumacha tekstiv berestyanih gramot stvorenih serednovichnoyu movoyu Zavdyaki Arcihovskomu v SRSR bulo zapochatkovane akademichne vidannya novgorodskih berestyanih gramot vidnajdenih v 1951 1976 rr v semi tomah Voni stanut vazhlivim dzherelom dlya novih doslidzhen movoznavciv istorikiv paleografiv Popovnennyam dzhereloznavstva stanut i naukovi tvori Arcihovskogo prisvyacheni vivchennyu pam yatok dekorativno uzhitkovogo mistectva znajdenih na rozkopkah Ci znahidki zapovnili porozhni miscya v remisnichih nizkah i tradiciyah stvorennya bagatoh shedevriv slov yanskoyi rizbi skulpturi stvorennya muzichnih instrumentiv obrobki shkiri metaliv tosho Artemij Volodimirovich Arcihovskij zarahovanij do aktivnih organizatoriv arheologichnoyi nauki Same vin keruvav v period 1957 1978 rr golovnim vidannyam rosijskih arheologiv zhurnalom ros Sovetskaya arheologiya Z 1956 roku vin takozh buv golovnim redaktorom zhurnalu ros Vestnik Moskovskogo universiteta seriya Istoriya Pomer v Moskvi Na chest naukovcya v SRSR oprilyudnena poshtova marka Naukovi praci nepovnij perelik rosijskoyu Foto berestyanoyi gramoti 591 ta promalovka yiyi abetki datovana 1025 1050 rr Tak zvanij Troyickij rozkop Kurgany vyatichej kandidatskaya disertaciya M 1930 Arheologicheskie dannye o vozniknovenii feodalizma vo Vladimiro Suzdalskoj zemle Mityaevskie litejnye formy Tr sekcii arheol RANION Tom V 1930 Raskopki na Slavne v Novgorode Velikom v soavtorstve s B A Rybakovym SA 1937 T III K istorii Novgoroda IZ 1938 2 Drevnerusskie miniatyury kak istoricheskij istochnik M 1944 pereizdana v 2004 godu Vvedenie v arheologiyu 3 izd M 1947 Osnovnye voprosy arheologii Moskvy 24 chervnya 2012 u Wayback Machine Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 7 M L 1947 s 7 22 Novgorodskie remesla Novgorod Velikij po arheologicheskim dannym VAN SSSR 1948 3 Raskopki na Slavne v Novgorode MIA 11 M 1949 Raskopki v vostochnoj chasti Dvorisha v Novgorode MIA 11 M 1949 Novye otkrytiya v Novgorode VI 1951 12 Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1951 goda M 1953 v soavtorstve s M N Tihomirovym Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1952 goda M 1954 Arheologicheskoe izuchenie Novgoroda 23 travnya 2013 u Wayback Machine Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR Tom 1 55 Trudy Novgorodskoj arheologicheskoj ekspedicii M 1956 Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1953 1954 godov M 1958 v soavtorstve s V I Borkovskim Osnovy arheologii 2 izd M 1955 Novye otkrytiya v Novgorode M 1955 fr ros Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1955 g M 1958 v soavtorstve s V I Borkovskim O novgorodskoj hronologii S A 1959 4 Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1956 1957 gg M 1963 v soavtorstve s V I Borkovskim Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1958 1961 gg M 1963 Novgorodskie gramoty na bereste iz raskopok 1962 1976 gg M 1978 v soavtorstve s V L Yaninym NagorodiDva ordeni Znak Poshani u 1945 r ta 1951 r Medal V pam yat 800 richchya Moskvi 1948 r Laureat Lomonosovskoyi premiyi MDU 1966 r Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR u 1970 j 1982 r u skladi avtorskogo kolektivu za 6 tomnu naukovu pracyu ros Ocherki russkoj kultury XIII XVII vv 1969 1979 posmertno Div takozhVelikij Novgorod Arheologiya Pidvodna arheologiya Berestyani gramoti Epigrafika Novgorodskij kodeks Troyickij rozkop Onfim uchen z serednovichnogo Novgoroda Derzhavnij istorichnij muzej Moskva Sadiba Pam yatka arhitekturi Stara Russa Pskov Dekorativno uzhitkove mistectvoDzherelaArcihovskij Artemij Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Belyaev L A Arcihovskij Artemij Vladimirovich Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 T III S 582 ISBN 5 89572 008 0 ros Arcihovskij Artemij Vladimirovich 5 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik Moskva 1997 g Kagan M D Arcihovskij Artemij Vladimirovich 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Enciklopediya Slova o polku Igoreve V 5 t SPb Dmitrij Bulanin 1995 T 1 A V 1995 S 69 70 Biograficheskaya statya na sajte Instituta Arheologii i Etnografii SO RANPosilannyaPersonalna storinka Artemiya Volodimirovicha Arcihovskogo na oficijnomu sajti RAN ros Istoricheskaya spravka 28 veresnya 2020 u Wayback Machine sajt Arhiv RAN ros

Дата публікації:
Топ