Археоло́гія (грец. αρχαιος — стародавній, λογος — слово, дискурс або причина) — наука, що вивчає давній побут та культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками.
Археологія вивчає історію людства за матеріальними залишками діяльності людей. Досліджує як окремі стародавні предмети (артефакти), так і комплекси, що відкриваються завдяки археологічним розкопкам. На основі археологічних досліджень відтворюється історія епох, які мало або зовсім, не висвітлені писемними джерелами.
Археологію можна вважати як суспільною наукою, так й галуззю гуманітарних наук. У Північній Америці археологія є частиною культурної антропології. В Україні археологію розглядають як частину історичної науки.
У своїй роботі археологія спирається на міждисциплінарні дослідження, користується методами та досягненнями різних наук. Серед них фізична антропологія, соціальна антропологія, історія, історія мистецтв, етнологія, географія, палеогеографія, геологія, палеонтологія, палеозоологія, палеоботаніка, палеоекологія, хімія, фізика, лінгвістика та інші.
Історія розвитку
Термін «археологія» з'явився в Греції (4 ст. до н. е.) в розумінні науки про стародавність.
У середньовічній Європі археологія майже не розвивалася. В епоху Відродження (15-16 століття) розвиток археології пожвавився у зв'язку з вивченням пам'яток . Новий поштовх археологічним дослідженням у Західній Європі дали успішні розкопки Помпеї у 18 столітті. У середині 19 століття почали вивчати пам'ятки палеоліту.
У 20-х роках 20 століття великі археологічні дослідження були здійснені в Азії — у Межиріччі (розкопки Ура) та Британській Індії (розкопки в долині Інду), які дали можливість висвітлити характер шумерської та індської цивілізацій (4-е тис. до н. е.).
Методи
Археологія вивчає історію суспільства за матеріальними рештками життя та діяльності людей — матеріальним пам'ятникам. Послідовність робіт полягає в попередньому аналізі місцевості, розкопках, класифікації, датуванні та інтерпретації знахідок.
З 1958 використовується метод радіовуглецевого датування для визначення віку археологічних шарів і знахідок.
Методики і методи досліджень, етапи:
1. Польові дослідження-спостереження за станом ґрунту і залишків та детальної фіксації усіх об'єктів у просторі (на план) стосовно умовного репера та один одного, а також за глибиною залягання.
1.1. Розкопки — надзвичайно відповідальний процес, адже у їх процесі знищується пам'ятка.
2. Культурно-хронологічна атрибуція (лабораторно-камеральна робота) — дослідження, датування. Пам'ятка долучається до археологічної культури чи хронологічної групи, використовуючи, у тому числі, методи археометрії.
3. Історичні реконструкції — інтерпретаційний етап.
В Україні
В Україні ще за доби Київської Русі приділялась увага археологічним пам'яткам. Літописець Никон Печерський згадував про давні городища й кургани. Одними з перших археологічних розкопок в Україні можна вважати розкопки Десятинної церкви в Києві (зруйнована монголами 1240), що були здійснені Петром Могилою у 30-х роках XVII ст. з метою будівництва на її місці нової церкви під тією ж назвою.
Тарас Шевченко називав археологію «праматір'ю історії»: «Я люблю археологію — цю таємничу праматір історії.»
Початок спеціальних археологічних досліджень в Україні припадає на другу половину XVII та початок XIX ст., коли розпочалися розкопки античних та скіфських пам'яток на півдні України, зокрема у Північному Причорномор'ї.
З розгортанням археологічних досліджень була пов'язана організація в Україні низки музеїв — Миколаївського (1806), Феодосійського (1811), Одеського (1825), Керченського (1826) та Одеського товариства історії та старожитностей (1839).
Археологічні дослідження в Російській імперії, що свого часу контролювала більшу частину території України, були спрямовані переважно на добування найбільш коштовних та ефектних старожитностей, що вивозилися до російських імперських музеїв у Москві та Петербурзі, або потрапляли до приватних колекцій.
У СРСР археологічні дослідження почали серйозно проводитись лише після Другої світової війни, перш за все у районах великих будов.
Грабіж археології
Грабіж (грабунок, грабування) археології є незаконним видобутком археологічних пам'яток, що включає їхнє знаходження та привласнення. Такі пограбування є основним джерелом артефактів для нелегального та підіпільних колекцій. Грабунок, як правило, передбачає або незаконне вивезення артефактів з країни їх походження, або розповсюдження награбованих товарів усередині країни. Поширеність грабежу археології у країні пов'язаний з її економічною та політичною стабільністю, при цьому він зростає під час криз, хоча грабіж відбувається і в мирний час, адже для грабіжників таке заняття є способом заробітку. Вважається, що грабіж археології найбільше поширений у так званих «археологічних країнах», таких як Італія, Греція, Туреччина, Кіпр та інші райони Середземноморського басейну, а також у багатьох регіонах Африки, Південно-Східної Азії та Центральної та Південної Америки, які мають багату археологічну спадщину, значна частина якої досі невідома археологічній науці. Грабунок археології не тільки незаконний; він перешкоджає доступу суспільства до культурної спадщини, фактично знищуючи її.
В Україні та деяких пострадянських державах осіб, що грабують археологічну спадщину, часто називають «чо́рні археоло́ги» або «ч́орні копач́і». Саме явище загалом в Україні інколи називають «чорна археологія». В деяких інших країнах це явище можуть називати «розграбування гробниць» чи «пограбування могил» (англ. Grave robbery, ісп. Robo de tumbas, болг. Ограбване на гробници, нім. Grabraub), в Польщі — «цвинтарні гієни» (пол. Hieny cmentarne).
Законодавчі заборони
У багатьох країнах діють закони проти грабежу старожитностей, згідно з якими вивезення культурного об'єкта без офіційного дозволу є незаконним та вважається крадіжкою.
В Україні грабіж археології є злочином, регламентованим 298 статтею КК України (незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини), ст. 193 КК України (незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність).
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством (ч. 2 ст. 17).
Див. також
Примітки
- Археологія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Гаврилюк, Н (1996). Словник-довідник Археології (українська) . Київ: Наукова Думка. с. 18. ISBN .
- Запис у «Щоденнику», Тараса Шевченка.
- Bowman Proulx 2013, p.111.
- Expedition Magazine - Penn Museum. www.penn.museum. Процитовано 1 серпня 2020.
- Valdés 2006, p. 98.
- Tapete, Deodato; Cigna, Francesca. 2019. "Detection of Archaeological Looting from Space: Methods, Achievements and Challenges." Remote Sens. 11, no. 20: 2389.
- Illicit Antiquities «Trafficking Culture (амер.). Процитовано 13 липня 2020.
- What is Cultural Heritage? (article). Khan Academy (англ.). Процитовано 1 серпня 2020.
- Стаття Стаття 298. Кримінальний кодекс України.
- «Чорного археолога» із Семенівки оштрафовано, а старовинні тесла передано Національному музею історії України (ФОТО)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Терпиловський Р. Археологія // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. — К.: Либідь, 2008. — C. 29—37. — .
- Толочко П. П. Археологія [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 134. — .
- П. П. Толочко. Археологія [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Археологія |
- Інститут археології НАНУ [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Спілка археологів України [ 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Література з археології [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека «Україніка»
- Barbaricum — Археологія України / Історичного факультету Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- Кафедра археології та музеєзнавства Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.
- (англ.) Penn Museum [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] — Музей археології та антропології Університету Пенсильванії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheolo giya grec arxaios starodavnij logos slovo diskurs abo prichina nauka sho vivchaye davnij pobut ta kulturu lyudskogo suspilstva na pidstavi rechovih pam yatok minulogo dobutih rozkopkami Arheologichni rozkopki v Odesi 2008 r Arheologiya vivchaye istoriyu lyudstva za materialnimi zalishkami diyalnosti lyudej Doslidzhuye yak okremi starodavni predmeti artefakti tak i kompleksi sho vidkrivayutsya zavdyaki arheologichnim rozkopkam Na osnovi arheologichnih doslidzhen vidtvoryuyetsya istoriya epoh yaki malo abo zovsim ne visvitleni pisemnimi dzherelami Arheologiyu mozhna vvazhati yak suspilnoyu naukoyu tak j galuzzyu gumanitarnih nauk U Pivnichnij Americi arheologiya ye chastinoyu kulturnoyi antropologiyi V Ukrayini arheologiyu rozglyadayut yak chastinu istorichnoyi nauki U svoyij roboti arheologiya spirayetsya na mizhdisciplinarni doslidzhennya koristuyetsya metodami ta dosyagnennyami riznih nauk Sered nih fizichna antropologiya socialna antropologiya istoriya istoriya mistectv etnologiya geografiya paleogeografiya geologiya paleontologiya paleozoologiya paleobotanika paleoekologiya himiya fizika lingvistika ta inshi Istoriya rozvitkuArheologichni rozkopki v Gonio Adzhariya Gruziya Termin arheologiya z yavivsya v Greciyi 4 st do n e v rozuminni nauki pro starodavnist U serednovichnij Yevropi arheologiya majzhe ne rozvivalasya V epohu Vidrodzhennya 15 16 stolittya rozvitok arheologiyi pozhvavivsya u zv yazku z vivchennyam pam yatok Novij poshtovh arheologichnim doslidzhennyam u Zahidnij Yevropi dali uspishni rozkopki Pompeyi u 18 stolitti U seredini 19 stolittya pochali vivchati pam yatki paleolitu U 20 h rokah 20 stolittya veliki arheologichni doslidzhennya buli zdijsneni v Aziyi u Mezhirichchi rozkopki Ura ta Britanskij Indiyi rozkopki v dolini Indu yaki dali mozhlivist visvitliti harakter shumerskoyi ta indskoyi civilizacij 4 e tis do n e MetodiNevdovzi pislya rozkopok na Akropoli foto 1865 roku zi sklyanogo negativa Arheologiya vivchaye istoriyu suspilstva za materialnimi reshtkami zhittya ta diyalnosti lyudej materialnim pam yatnikam Poslidovnist robit polyagaye v poperednomu analizi miscevosti rozkopkah klasifikaciyi datuvanni ta interpretaciyi znahidok Z 1958 vikoristovuyetsya metod radiovuglecevogo datuvannya dlya viznachennya viku arheologichnih shariv i znahidok Metodiki i metodi doslidzhen etapi 1 Polovi doslidzhennya sposterezhennya za stanom gruntu i zalishkiv ta detalnoyi fiksaciyi usih ob yektiv u prostori na plan stosovno umovnogo repera ta odin odnogo a takozh za glibinoyu zalyagannya 1 1 Rozkopki nadzvichajno vidpovidalnij proces adzhe u yih procesi znishuyetsya pam yatka 2 Kulturno hronologichna atribuciya laboratorno kameralna robota doslidzhennya datuvannya Pam yatka doluchayetsya do arheologichnoyi kulturi chi hronologichnoyi grupi vikoristovuyuchi u tomu chisli metodi arheometriyi 3 Istorichni rekonstrukciyi interpretacijnij etap V UkrayiniDokladnishe Arheologiya v Ukrayini V Ukrayini she za dobi Kiyivskoyi Rusi pridilyalas uvaga arheologichnim pam yatkam Litopisec Nikon Pecherskij zgaduvav pro davni gorodisha j kurgani Odnimi z pershih arheologichnih rozkopok v Ukrayini mozhna vvazhati rozkopki Desyatinnoyi cerkvi v Kiyevi zrujnovana mongolami 1240 sho buli zdijsneni Petrom Mogiloyu u 30 h rokah XVII st z metoyu budivnictva na yiyi misci novoyi cerkvi pid tiyeyu zh nazvoyu Taras Shevchenko nazivav arheologiyu pramatir yu istoriyi Ya lyublyu arheologiyu cyu tayemnichu pramatir istoriyi Pochatok specialnih arheologichnih doslidzhen v Ukrayini pripadaye na drugu polovinu XVII ta pochatok XIX st koli rozpochalisya rozkopki antichnih ta skifskih pam yatok na pivdni Ukrayini zokrema u Pivnichnomu Prichornomor yi Z rozgortannyam arheologichnih doslidzhen bula pov yazana organizaciya v Ukrayini nizki muzeyiv Mikolayivskogo 1806 Feodosijskogo 1811 Odeskogo 1825 Kerchenskogo 1826 ta Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej 1839 Arheologichni doslidzhennya v Rosijskij imperiyi sho svogo chasu kontrolyuvala bilshu chastinu teritoriyi Ukrayini buli spryamovani perevazhno na dobuvannya najbilsh koshtovnih ta efektnih starozhitnostej sho vivozilisya do rosijskih imperskih muzeyiv u Moskvi ta Peterburzi abo potraplyali do privatnih kolekcij U SRSR arheologichni doslidzhennya pochali serjozno provoditis lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni persh za vse u rajonah velikih budov Grabizh arheologiyiDokladnishe Grabizh arheologiyi Yama vikopana grabizhnikami arheologichnih pam yatok livoruch u starodavnomu shumerskomu misti Kish Irak Bilya yami rozkidani ulamki keramiki pravoruch Transheya vikopana grabizhnikami arheologiyi u Gvatemali Harakterni yamki na poli vikopani grabizhnikami arheologiyi Nimechchina Grabizh grabunok grabuvannya arheologiyi ye nezakonnim vidobutkom arheologichnih pam yatok sho vklyuchaye yihnye znahodzhennya ta privlasnennya Taki pograbuvannya ye osnovnim dzherelom artefaktiv dlya nelegalnogo ta pidipilnih kolekcij Grabunok yak pravilo peredbachaye abo nezakonne vivezennya artefaktiv z krayini yih pohodzhennya abo rozpovsyudzhennya nagrabovanih tovariv useredini krayini Poshirenist grabezhu arheologiyi u krayini pov yazanij z yiyi ekonomichnoyu ta politichnoyu stabilnistyu pri comu vin zrostaye pid chas kriz hocha grabizh vidbuvayetsya i v mirnij chas adzhe dlya grabizhnikiv take zanyattya ye sposobom zarobitku Vvazhayetsya sho grabizh arheologiyi najbilshe poshirenij u tak zvanih arheologichnih krayinah takih yak Italiya Greciya Turechchina Kipr ta inshi rajoni Seredzemnomorskogo basejnu a takozh u bagatoh regionah Afriki Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki yaki mayut bagatu arheologichnu spadshinu znachna chastina yakoyi dosi nevidoma arheologichnij nauci Grabunok arheologiyi ne tilki nezakonnij vin pereshkodzhaye dostupu suspilstva do kulturnoyi spadshini faktichno znishuyuchi yiyi V Ukrayini ta deyakih postradyanskih derzhavah osib sho grabuyut arheologichnu spadshinu chasto nazivayut cho rni arheolo gi abo ch orni kopach i Same yavishe zagalom v Ukrayini inkoli nazivayut chorna arheologiya V deyakih inshih krayinah ce yavishe mozhut nazivati rozgrabuvannya grobnic chi pograbuvannya mogil angl Grave robbery isp Robo de tumbas bolg Ograbvane na grobnici nim Grabraub v Polshi cvintarni giyeni pol Hieny cmentarne Zakonodavchi zaboroni U bagatoh krayinah diyut zakoni proti grabezhu starozhitnostej zgidno z yakimi vivezennya kulturnogo ob yekta bez oficijnogo dozvolu ye nezakonnim ta vvazhayetsya kradizhkoyu V Ukrayini grabizh arheologiyi ye zlochinom reglamentovanim 298 statteyu KK Ukrayini nezakonne provedennya poshukovih robit na ob yekti arheologichnoyi spadshini znishennya rujnuvannya abo poshkodzhennya ob yektiv kulturnoyi spadshini st 193 KK Ukrayini nezakonne privlasnennya osoboyu znajdenogo chi takogo sho vipadkovo opinilosya u neyi chuzhogo majna abo skarbu yaki mayut osoblivu istorichnu naukovu hudozhnyu chi kulturnu cinnist Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini usi pam yatki arheologiyi v tomu chisli ti sho znahodyatsya pid vodoyu vklyuchayuchi pov yazani z nimi ruhomi predmeti ye derzhavnoyu vlasnistyu Taki ruhomi predmeti pidlyagayut vidnesennyu do derzhavnoyi chastini Muzejnogo fondu Ukrayini obliku ta zberezhennyu u poryadku viznachenomu zakonodavstvom ch 2 st 17 Div takozhArheometriya Spilka arheologiv Ukrayini Den arheologa Grabizh arheologiyi Pidvodna arheologiya MuzeyeznavstvoPrimitkiArheologiya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gavrilyuk N 1996 Slovnik dovidnik Arheologiyi ukrayinska Kiyiv Naukova Dumka s 18 ISBN 5 12 004847 1 Zapis u Shodenniku Tarasa Shevchenka Bowman Proulx 2013 p 111 Expedition Magazine Penn Museum www penn museum Procitovano 1 serpnya 2020 Valdes 2006 p 98 Tapete Deodato Cigna Francesca 2019 Detection of Archaeological Looting from Space Methods Achievements and Challenges Remote Sens 11 no 20 2389 Illicit Antiquities Trafficking Culture amer Procitovano 13 lipnya 2020 What is Cultural Heritage article Khan Academy angl Procitovano 1 serpnya 2020 Stattya Stattya 298 Kriminalnij kodeks Ukrayini Chornogo arheologa iz Semenivki oshtrafovano a starovinni tesla peredano Nacionalnomu muzeyu istoriyi Ukrayini FOTO DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Terpilovskij R Arheologiya Specialni istorichni disciplini Dovidnik Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Redkol V A Smolij gol red I N Vojcehivska ker avt kol V V Tomazov M F Dmitriyenko ta in K Libid 2008 C 29 37 ISBN 978 966 06 0538 1 Tolochko P P Arheologiya 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 134 ISBN 966 00 0734 5 P P Tolochko Arheologiya 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arheologiya Institut arheologiyi NANU 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Spilka arheologiv Ukrayini 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Literatura z arheologiyi 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Ukrayinika Barbaricum Arheologiya Ukrayini Istorichnogo fakultetu Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Kafedra arheologiyi ta muzeyeznavstvaKiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka angl Penn Museum 21 lipnya 2015 u Wayback Machine Muzej arheologiyi ta antropologiyi Universitetu Pensilvaniyi