Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археоло гія в Україні наука археологія що вивчає історію людей в Україні за матеріальними залишками їхньої діяльності от

Археологія в Україні

Археологія в Україні

Археоло́гія в Україні — наука археологія, що вивчає історію людей в Україні за матеріальними залишками їхньої діяльності, отриманими завдяки розкопкам.

image
Археологічні розкопки в Одесі, 2008 р.
image
Знахідки розкопок шару пізнього палеоліту стоянки Буран-Кая — уламок кістки та залишки знаряддя. Розкопки археологічного шару пізнього палеоліту (ґраветтської археологічної культури, носіями якої, зокрема, були кроманьйонці) в багатошаровій стоянці Буран-Кая в скельному навісі в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, як проводились спільною українсько-французькою експедицією влітку 2013 року.
image
Череп зі слідами штучної деформації із поховання аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале

Історія розвитку

Ранній етап

В Україні ще за доби Київської Русі приділялась увага археологічним пам'яткам. Літописець Никон Печерський згадував про давні городища й кургани. Одними з перших археологічних розкопок в Україні можна вважати розкопки Десятинної церкви в Києві (зруйнована монголами 1240), що були здійснені Петром Могилою у 30-х роках XVII ст. з метою будівництва на її місці нової церкви під тією ж назвою.

Імперська доба

Тарас Шевченко називав археологію «матір'ю історії»: «Я люблю археологію — цю таємничу праматір історії.»

Початок спеціальних археологічних досліджень припадає на другу половину XVII та початок XIX ст., коли розпочалися розкопки античних та скіфських пам'яток на півдні України, зокрема у Північному Причорномор'ї. У 1763 р. поблизу сучасного Кропивницького був розкопаний великий скіфський курган, а наприкінці XVII ст. почалися дослідження залишків стародавніх грецьких міст та курганів у Криму. 1830 року був розкопаний великий «царський» скіфський курган Куль-Оба біля Керчі.

З розгортанням археологічних досліджень була пов'язана організація в Україні низки музеїв — Миколаївського (1806), Феодосійського (1811), Одеського (1825), Керченського (1826) та Одеського товариства історії та старожитностей (1839).

На початку XIX ст. почалося вивчення слов'янських пам'яток та міст Русі. Найвизначнішими з них були Десятинна церква й Золоті Ворота в Києві, розкопані у 1824 та 1832—33 рр. У 1899 був організований Київський історичний музей.

У 1871 була відкрита Гінцівська палеолітична стоянка на Полтавщині (перша з виявлених у межах тодішньої Російської імперії), а потім і такі відомі палеолітичні стоянки, як Костенки І на Дону (1879), Вовчий грот у Криму (1880), Кирилівська в Києві (1893—1903), Мізинська на Десні (1908—1916) та інші. У галузі вивчення неоліту заслуговують на увагу дослідження на Дніпрі, в околицях Києва (1867—1888) та відкриття й дослідження комплексу наскельних зображень на Кам'яній Могилі поблизу Мелітополя [1880), частина яких належить до неолітичної доби.

Значними були дослідження пам'яток ранньоземлеробської трипільської культури, відкритої наприкінці XIX ст. На початку XX ст. були здійснені широкі розкопки курганів епохи міді-бронзи на Лівобережжі України, на основі яких була створена перша періодизація цієї епохи (ямна, катакомбна та зрубна культури).

Як й раніше, продовжувалися дослідження великих і багатих скіфських курганів на півдні України та на північному Кавказі, найзначнішими з яких були Чортомлицький курган (1863) і Солоха (1912). Найвизначнішими пам'ятками лісостепових племен скіфського часу, дослідженими в імперську добу, були великі групи курганів у районі Сміли, Оксютинські поблизу Ромен, «Часті кургани» поблизу Воронежа, а також городища — Нільське на Полтавщині, Пастирське та Мотронинське на Черкащині. Великих обертів набрало дослідження пам'яток античних міст північного Причорномор'я — Ольвії, Пантікапея, Херсонеса, Тіри та інших. Укінці XIX та на початку XX ст. були здійснені розкопки зарубинецького та черняхівського могильників культури «полів поховань» на Київщині, слов'янського городища у Ромнах на ріці Сула, Чорної могили у Чернігові та курганів сіверян на Лівобережжі.

Пам'ятки Київської Русі досліджувалися у Києві (Замкова гора — 1894—98, Десятинна церква — 1907—14), селі Білогородка поблизу Києва (1909—1910), на Княжій горі поблизу Канева (1891—1893) та в інших місцях.

Археологічні дослідження в Російській імперії, що свого часу контролювала більшу частину території України, були спрямовані переважно на добування найбільш коштовних та ефектних старожитностей, що вивозилися до російських імперських музеїв у Москві та Петербурзі, або потрапляли до приватних колекцій, що часто також належали росіянам.

Радянська окупація

У СРСР археологічні дослідження почали серйозно проводитись лише після Другої світової війни, особливо в районах великих будов.

В системі Української академії наук була створена . Згодом вона була реорганізована в Археологічну комісію (1921), на базі якої в 1923 був створений Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК). Він очолював і координував усю археологічну діяльність в Україні. У 1921 в системі УАН був створений , який зосередив свою діяльність на вивченні пам'яток давньої історії. У 1934 в системі АН УСРР був заснований Інститут історії матеріальної культури, реорганізований 1938 в Інститут археології, який став центральною науково-дослідною установою з керівництва археологічними дослідженнями в УРСР. Інститут археології видавав ряд наукових, серій («Археологія», , ) та окремі монографії, в яких висвітлювались результати археологічних досліджень в Україні.

Незалежна Україна

Від 1991 року кількість археологічних експедицій збільшилася. Їх джерелом найчастіше є три фактори:

  • розкопки, які передують будівництву
  • студентська археологічна практика
  • спільні проєкти за фінансування іноземців

Археологічні установи

image
Відділ археології Києва, відділ давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України

Провідною археологічною установою України є Інститут археології НАН України.

Археологічні дослідження в Україні провадили й провадять також інші наукові установи (Одеська комісія краєзнавства, Одеське археологічне товариство, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України), археологічні музеї (Київський, Харківський, Львівський, Дніпропетровський, Чернігівський, Одеський, Уманський, Житомирський, Ізюмський та багато ін.), виші (Харківський, Одеський університети та ін.) та наукові товариства. У співробітництві з українськими археологами в дослідженнях в Україні беруть участь археологи з інших країн.

Розграбування археологічних пам'яток

Докладніше: Грабіж археології

Наприкінці ХХ — напочатку ХХІ століть значного розмаху в Україні, як й у інших країнах на території колишнього СРСР, досягло розграбування археологічних пам'яток. Таке явище часто називають «чорною археологією», а людей, що цим займаються — «чорними археологами», попри те що українські археологи критикують й переважно негативно ставляться до таких термінів. Адже метою археології як науки є вивчення історії, отримання відомостей про минуле через вивчення давніх пам'яток, у той час як грабіжників археології (так званих «чорних археологів») цікавлять лише артефакти минувшини самі по собі, зазвичай з корисливою метою. Археологи, проводячи розкопки, збирають величезний масив інформації — місце заходження, супутні знахідки, розташування тощо. Усе це ретельно задокументовується. Розкоп можна зробити лише один раз, і, якщо не зібрати інформацію, яку можна в цей час отримати, вона буде втрачена назавжди. «Чорні археологи» натомість шукають лише те, що має комерційну цінність, та знищують всі інші складові археологічної спадщини.

Законодавчі заборони

В Україні грабіж археології є злочином, регламентованим 298 статтею КК України (незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини), ст. 193 КК України (незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність).

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством (ч. 2 ст. 17).

Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи (ч. 1 ст. 36).

Див. також

Примітки

  1. Археологія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Гаврилюк, Н (1996). Словник-довідник Археології (українська) . Київ: Наукова Думка. с. 18. ISBN .
  3. Запис у «Щоденнику», Тараса Шевченка.
  4. Трегуб, Ганна (20 серпня 2016). . tyzhden.ua. Український тиждень № 33 (457). Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  5. . Газета «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 3 січня 2016.
  6. Стаття Стаття 298. Кримінальний кодекс України.
  7. «Чорного археолога» із Семенівки оштрафовано, а старовинні тесла передано Національному музею історії України (ФОТО)

Джерела

Література

  • Антична археологія: навчальний посібник / А. Ю. Баукова. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. — 346 с. —
  • Археологічна наука у Львові. Перша половина ХХ століття / О. Ситник ; НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича, Ін-т археол. Жешів. ун-ту (РП), Фундація Жешів. археол. осередка. — Л. ; Жешів: [б. в.], 2012. — 365 c. : іл. — Тит. арк. і текст парал. укр., англ. — Бібліогр.: с. 329—365 (956 назв). —
  • Археологія доби Галицько-Волинської держави / Святослав Терський. — К. : Стародавній Світ, 2014. — 164 с. : 131 рис., 26 фото.
  • Археологія України: підручник [для студ. історичних спеціальностей вищ. навч. закл.] / І. С. Винокур, Д. Я. Телєгін. 2-е вид. доп. і перероб. — Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. — 480 с. : іл.
  • Археологія України (середньовічна доба): навч. посіб. / С. В. Терський. — Львів: Львівська політехніка, 2017. — 256 с. —
  • Археологія та історія: навч. посіб. [для викл. і студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл., вчителів загальноосвіт. шк.] / Н. С. Абашина, Д. Н. Козак, Є. В. Синиця, Р. В. Терпиловський ; НАН України, Ін-т археології, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Каф. археології та музеєзнавства. — К. : Стародавній світ, 2012. — 366 с. : іл. — Бібліогр.: с. 360—363. —
  • Дослідники археології України: енциклопедичний словник-довідник / Г. Г. Мезенцева ; НАН України, Інститут археології, Чернігівський держ. педагогічний ін-т ім. Т. Г. Шевченка. — Чернігів: Сіверянська думка, 1997. — 205 с. —
  • Словник-довідник з археології / За ред. Н. О. Гаврилюка. — Київ: Наукова думка, 1996. — 430 с.
  • Нариси стародавньої історії Української РСР. К., 1957.
  • Шовкопляс І. Г. Археологічні дослідження на Україні (1917—1957). К., 1957.
  • Дослідження на Володимир-Волинському городищі у 2010—2012 роках: джерела і матеріали / О. Є. Златогорський, С. Д. Панишко ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Л. Українки, ДП «Волин. старожитності» ДП «НДЦ», «Охорон. археол. служба України» Ін-ту археол. НАН України. — Луцьк: Волин. старожитності, 2013. — 166 с. : іл. — (Серія «Втрачена хронологія»). — Бібліогр. в кінці розділів. —
  • Що розповідають та приховують археологічні пам'ятки / М. В. Роздобудько. — К. : Академперіодика, 2015. — 303 с., 48 с. іл. —

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Археологія в Україні

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arheolo giya v Ukrayini nauka arheologiya sho vivchaye istoriyu lyudej v Ukrayini za materialnimi zalishkami yihnoyi diyalnosti otrimanimi zavdyaki rozkopkam Arheologichni rozkopki v Odesi 2008 r Znahidki rozkopok sharu piznogo paleolitu stoyanki Buran Kaya ulamok kistki ta zalishki znaryaddya Rozkopki arheologichnogo sharu piznogo paleolitu gravettskoyi arheologichnoyi kulturi nosiyami yakoyi zokrema buli kromanjonci v bagatosharovij stoyanci Buran Kaya v skelnomu navisi v Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim yak provodilis spilnoyu ukrayinsko francuzkoyu ekspediciyeyu vlitku 2013 roku Cherep zi slidami shtuchnoyi deformaciyi iz pohovannya alaniv na shilah pechernogo mista Mangup KaleIstoriya rozvitkuRannij etap V Ukrayini she za dobi Kiyivskoyi Rusi pridilyalas uvaga arheologichnim pam yatkam Litopisec Nikon Pecherskij zgaduvav pro davni gorodisha j kurgani Odnimi z pershih arheologichnih rozkopok v Ukrayini mozhna vvazhati rozkopki Desyatinnoyi cerkvi v Kiyevi zrujnovana mongolami 1240 sho buli zdijsneni Petrom Mogiloyu u 30 h rokah XVII st z metoyu budivnictva na yiyi misci novoyi cerkvi pid tiyeyu zh nazvoyu Imperska doba Taras Shevchenko nazivav arheologiyu matir yu istoriyi Ya lyublyu arheologiyu cyu tayemnichu pramatir istoriyi Pochatok specialnih arheologichnih doslidzhen pripadaye na drugu polovinu XVII ta pochatok XIX st koli rozpochalisya rozkopki antichnih ta skifskih pam yatok na pivdni Ukrayini zokrema u Pivnichnomu Prichornomor yi U 1763 r poblizu suchasnogo Kropivnickogo buv rozkopanij velikij skifskij kurgan a naprikinci XVII st pochalisya doslidzhennya zalishkiv starodavnih greckih mist ta kurganiv u Krimu 1830 roku buv rozkopanij velikij carskij skifskij kurgan Kul Oba bilya Kerchi Z rozgortannyam arheologichnih doslidzhen bula pov yazana organizaciya v Ukrayini nizki muzeyiv Mikolayivskogo 1806 Feodosijskogo 1811 Odeskogo 1825 Kerchenskogo 1826 ta Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej 1839 Na pochatku XIX st pochalosya vivchennya slov yanskih pam yatok ta mist Rusi Najviznachnishimi z nih buli Desyatinna cerkva j Zoloti Vorota v Kiyevi rozkopani u 1824 ta 1832 33 rr U 1899 buv organizovanij Kiyivskij istorichnij muzej U 1871 bula vidkrita Gincivska paleolitichna stoyanka na Poltavshini persha z viyavlenih u mezhah todishnoyi Rosijskoyi imperiyi a potim i taki vidomi paleolitichni stoyanki yak Kostenki I na Donu 1879 Vovchij grot u Krimu 1880 Kirilivska v Kiyevi 1893 1903 Mizinska na Desni 1908 1916 ta inshi U galuzi vivchennya neolitu zaslugovuyut na uvagu doslidzhennya na Dnipri v okolicyah Kiyeva 1867 1888 ta vidkrittya j doslidzhennya kompleksu naskelnih zobrazhen na Kam yanij Mogili poblizu Melitopolya 1880 chastina yakih nalezhit do neolitichnoyi dobi Znachnimi buli doslidzhennya pam yatok rannozemlerobskoyi tripilskoyi kulturi vidkritoyi naprikinci XIX st Na pochatku XX st buli zdijsneni shiroki rozkopki kurganiv epohi midi bronzi na Livoberezhzhi Ukrayini na osnovi yakih bula stvorena persha periodizaciya ciyeyi epohi yamna katakombna ta zrubna kulturi Yak j ranishe prodovzhuvalisya doslidzhennya velikih i bagatih skifskih kurganiv na pivdni Ukrayini ta na pivnichnomu Kavkazi najznachnishimi z yakih buli Chortomlickij kurgan 1863 i Soloha 1912 Najviznachnishimi pam yatkami lisostepovih plemen skifskogo chasu doslidzhenimi v impersku dobu buli veliki grupi kurganiv u rajoni Smili Oksyutinski poblizu Romen Chasti kurgani poblizu Voronezha a takozh gorodisha Nilske na Poltavshini Pastirske ta Motroninske na Cherkashini Velikih obertiv nabralo doslidzhennya pam yatok antichnih mist pivnichnogo Prichornomor ya Olviyi Pantikapeya Hersonesa Tiri ta inshih Ukinci XIX ta na pochatku XX st buli zdijsneni rozkopki zarubineckogo ta chernyahivskogo mogilnikiv kulturi poliv pohovan na Kiyivshini slov yanskogo gorodisha u Romnah na rici Sula Chornoyi mogili u Chernigovi ta kurganiv siveryan na Livoberezhzhi Pam yatki Kiyivskoyi Rusi doslidzhuvalisya u Kiyevi Zamkova gora 1894 98 Desyatinna cerkva 1907 14 seli Bilogorodka poblizu Kiyeva 1909 1910 na Knyazhij gori poblizu Kaneva 1891 1893 ta v inshih miscyah Arheologichni doslidzhennya v Rosijskij imperiyi sho svogo chasu kontrolyuvala bilshu chastinu teritoriyi Ukrayini buli spryamovani perevazhno na dobuvannya najbilsh koshtovnih ta efektnih starozhitnostej sho vivozilisya do rosijskih imperskih muzeyiv u Moskvi ta Peterburzi abo potraplyali do privatnih kolekcij sho chasto takozh nalezhali rosiyanam Radyanska okupaciya U SRSR arheologichni doslidzhennya pochali serjozno provoditis lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo v rajonah velikih budov V sistemi Ukrayinskoyi akademiyi nauk bula stvorena Zgodom vona bula reorganizovana v Arheologichnu komisiyu 1921 na bazi yakoyi v 1923 buv stvorenij Vseukrayinskij arheologichnij komitet VUAK Vin ocholyuvav i koordinuvav usyu arheologichnu diyalnist v Ukrayini U 1921 v sistemi UAN buv stvorenij yakij zoserediv svoyu diyalnist na vivchenni pam yatok davnoyi istoriyi U 1934 v sistemi AN USRR buv zasnovanij Institut istoriyi materialnoyi kulturi reorganizovanij 1938 v Institut arheologiyi yakij stav centralnoyu naukovo doslidnoyu ustanovoyu z kerivnictva arheologichnimi doslidzhennyami v URSR Institut arheologiyi vidavav ryad naukovih serij Arheologiya ta okremi monografiyi v yakih visvitlyuvalis rezultati arheologichnih doslidzhen v Ukrayini Nezalezhna Ukrayina Vid 1991 roku kilkist arheologichnih ekspedicij zbilshilasya Yih dzherelom najchastishe ye tri faktori rozkopki yaki pereduyut budivnictvu studentska arheologichna praktika spilni proyekti za finansuvannya inozemcivArheologichni ustanoviViddil arheologiyi Kiyeva viddil davnoruskoyi ta serednovichnoyi arheologiyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Providnoyu arheologichnoyu ustanovoyu Ukrayini ye Institut arheologiyi NAN Ukrayini Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini provadili j provadyat takozh inshi naukovi ustanovi Odeska komisiya krayeznavstva Odeske arheologichne tovaristvo Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini arheologichni muzeyi Kiyivskij Harkivskij Lvivskij Dnipropetrovskij Chernigivskij Odeskij Umanskij Zhitomirskij Izyumskij ta bagato in vishi Harkivskij Odeskij universiteti ta in ta naukovi tovaristva U spivrobitnictvi z ukrayinskimi arheologami v doslidzhennyah v Ukrayini berut uchast arheologi z inshih krayin Rozgrabuvannya arheologichnih pam yatokDokladnishe Grabizh arheologiyi Naprikinci HH napochatku HHI stolit znachnogo rozmahu v Ukrayini yak j u inshih krayinah na teritoriyi kolishnogo SRSR dosyaglo rozgrabuvannya arheologichnih pam yatok Take yavishe chasto nazivayut chornoyu arheologiyeyu a lyudej sho cim zajmayutsya chornimi arheologami popri te sho ukrayinski arheologi kritikuyut j perevazhno negativno stavlyatsya do takih terminiv Adzhe metoyu arheologiyi yak nauki ye vivchennya istoriyi otrimannya vidomostej pro minule cherez vivchennya davnih pam yatok u toj chas yak grabizhnikiv arheologiyi tak zvanih chornih arheologiv cikavlyat lishe artefakti minuvshini sami po sobi zazvichaj z korislivoyu metoyu Arheologi provodyachi rozkopki zbirayut velicheznij masiv informaciyi misce zahodzhennya suputni znahidki roztashuvannya tosho Use ce retelno zadokumentovuyetsya Rozkop mozhna zrobiti lishe odin raz i yaksho ne zibrati informaciyu yaku mozhna v cej chas otrimati vona bude vtrachena nazavzhdi Chorni arheologi natomist shukayut lishe te sho maye komercijnu cinnist ta znishuyut vsi inshi skladovi arheologichnoyi spadshini Zakonodavchi zaboroni V Ukrayini grabizh arheologiyi ye zlochinom reglamentovanim 298 statteyu KK Ukrayini nezakonne provedennya poshukovih robit na ob yekti arheologichnoyi spadshini znishennya rujnuvannya abo poshkodzhennya ob yektiv kulturnoyi spadshini st 193 KK Ukrayini nezakonne privlasnennya osoboyu znajdenogo chi takogo sho vipadkovo opinilosya u neyi chuzhogo majna abo skarbu yaki mayut osoblivu istorichnu naukovu hudozhnyu chi kulturnu cinnist Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini usi pam yatki arheologiyi v tomu chisli ti sho znahodyatsya pid vodoyu vklyuchayuchi pov yazani z nimi ruhomi predmeti ye derzhavnoyu vlasnistyu Taki ruhomi predmeti pidlyagayut vidnesennyu do derzhavnoyi chastini Muzejnogo fondu Ukrayini obliku ta zberezhennyu u poryadku viznachenomu zakonodavstvom ch 2 st 17 Yaksho pid chas provedennya bud yakih zemlyanih robit viyavleno znahidku arheologichnogo abo istorichnogo harakteru vikonavec robit zobov yazanij zupiniti yih podalshe vedennya i protyagom odniyeyi dobi povidomiti pro ce vidpovidnij organ ohoroni kulturnoyi spadshini na teritoriyi yakogo provodyatsya zemlyani roboti ch 1 st 36 Div takozhSpilka arheologiv Ukrayini Den arheologa Arheologiya Ukrayinskoyi RSR kniga Doistorichna UkrayinaPrimitkiArheologiya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gavrilyuk N 1996 Slovnik dovidnik Arheologiyi ukrayinska Kiyiv Naukova Dumka s 18 ISBN 5 12 004847 1 Zapis u Shodenniku Tarasa Shevchenka Tregub Ganna 20 serpnya 2016 tyzhden ua Ukrayinskij tizhden 33 457 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Gazeta Dzerkalo tizhnya Ukrayina Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 3 sichnya 2016 Stattya Stattya 298 Kriminalnij kodeks Ukrayini Chornogo arheologa iz Semenivki oshtrafovano a starovinni tesla peredano Nacionalnomu muzeyu istoriyi Ukrayini FOTO DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Terpilovskij R Arheologiya Specialni istorichni disciplini Dovidnik Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Redkol V A Smolij gol red I N Vojcehivska ker avt kol V V Tomazov M F Dmitriyenko ta in K Libid 2008 C 29 37 ISBN 978 966 06 0538 1 Tolochko P P Arheologiya 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 134 ISBN 966 00 0734 5 P P Tolochko Arheologiya 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X LiteraturaAntichna arheologiya navchalnij posibnik A Yu Baukova Lviv LNU imeni Ivana Franka 2014 346 s ISBN 978 617 10 0153 4 Arheologichna nauka u Lvovi Persha polovina HH stolittya O Sitnik NAN Ukrayini In t ukrayinoznav im I Krip yakevicha In t arheol Zheshiv un tu RP Fundaciya Zheshiv arheol oseredka L Zheshiv b v 2012 365 c il Tit ark i tekst paral ukr angl Bibliogr s 329 365 956 nazv ISBN 978 83 7667 112 3 Arheologiya dobi Galicko Volinskoyi derzhavi Svyatoslav Terskij K Starodavnij Svit 2014 164 s 131 ris 26 foto Arheologiya Ukrayini pidruchnik dlya stud istorichnih specialnostej vish navch zakl I S Vinokur D Ya Telyegin 2 e vid dop i pererob Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 480 s il Arheologiya Ukrayini serednovichna doba navch posib S V Terskij Lviv Lvivska politehnika 2017 256 s ISBN 966 941 040 5 Arheologiya ta istoriya navch posib dlya vikl i stud ist f tiv vish navch zakl vchiteliv zagalnoosvit shk N S Abashina D N Kozak Ye V Sinicya R V Terpilovskij NAN Ukrayini In t arheologiyi Kiyiv nac un t im T Shevchenka Kaf arheologiyi ta muzeyeznavstva K Starodavnij svit 2012 366 s il Bibliogr s 360 363 ISBN 978 966 2608 05 2 Doslidniki arheologiyi Ukrayini enciklopedichnij slovnik dovidnik G G Mezenceva NAN Ukrayini Institut arheologiyi Chernigivskij derzh pedagogichnij in t im T G Shevchenka Chernigiv Siveryanska dumka 1997 205 s ISBN 966 02 0233 4 Slovnik dovidnik z arheologiyi Za red N O Gavrilyuka Kiyiv Naukova dumka 1996 430 s Narisi starodavnoyi istoriyi Ukrayinskoyi RSR K 1957 Shovkoplyas I G Arheologichni doslidzhennya na Ukrayini 1917 1957 K 1957 Doslidzhennya na Volodimir Volinskomu gorodishi u 2010 2012 rokah dzherela i materiali O Ye Zlatogorskij S D Panishko Shidnoyevrop nac un t im L Ukrayinki DP Volin starozhitnosti DP NDC Ohoron arheol sluzhba Ukrayini In tu arheol NAN Ukrayini Luck Volin starozhitnosti 2013 166 s il Seriya Vtrachena hronologiya Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 966 2780 14 7 Sho rozpovidayut ta prihovuyut arheologichni pam yatki M V Rozdobudko K Akademperiodika 2015 303 s 48 s il ISBN 978 966 360 297 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arheologiya v UkrayiniInstitut arheologiyi NANU 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Spilka arheologiv Ukrayini 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Literatura z arheologiyi 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Ukrayinika Barbaricum Arheologiya Ukrayini Istorichnogo fakultetu Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Kafedra arheologiyi ta muzeyeznavstvaKiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka

Дата публікації:
Топ