Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федір Петрович Артеменко (більш відомий як отаман Орлик) (23 грудня 1898, Гостомель — 1922?) — полковник Армії УНР, найвідоміший отаман на Київщині часів Перших визвольних змагань.
| Федір Петрович Артеменко | |
|---|---|
 Полковник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 грудня 1898 Гостомель, Київська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1922 невідомо |
| Псевдо | отаман Орлик |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Російська імперія→ УНР |
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна |
Біографія
Народився 23 грудня 1898 року в містечку Гостомель. Виростав без батька. Закінчив місцеву сільську двокласну школу, допомагав матері по господарству. Згодом їде працювати до Києва. У 1912 році — помічник механіка в компанії з виробництва та ремонту американських грамофонів, що на вулиці Великій Васильківський у Києві. Наприкінці 1915 року склав екстерном іспит за шість класів гімназії й отримав атестат.
У зв'язку з початком Першої світової війни добровільно вступає до армії, де його призначено у 10-й Запасний батальйон вільноприділеним у Житомирі. За два місяці його направлено до 2-ї роти 1-ї Київської школи прапорщиків, яку закінчує у листопаді 1916 і його скеровано у розпорядження Казанського військового округу, звідки відправлено у місто Оренбург до 230-го запасного полку. Зустрів Лютневу революцію в Оренбурзі. Обраний членом полкової ради. часто виступав на мітингах, агітував солдатів.
Солдати обрали його членом полкової ради, але командування за революційну діяльність направляє прапорщика Артеменка у березні 1917 році на фронт до 104-ї пішої дивізії, що тримала позиції біля Гусятина на Поділлі (нині Тернопільська область). У 413-му Порохівському полку йому доручили командувати ротою, з якою в червні 1917 року взяв участь у так званому наступі Керенського.
18 червня 1917 рота під командуванням прапорщика Артеменка наступала на ділянці Бринчківського лісу в Галичині, за успішний бій того ж дня його підвищили в поручники. 34-й Армійський корпус 7-ї армії Південно-західного фронту, до якого належав поручик Федір Артеменко, перевели в Летичівський повіт на Поділлі. Тут розпочалася українізація підрозділів корпусу. 34-й Армійський корпус перейшов у підпорядкування Військового секретаріату Центральної Ради під назвою 1-го Українського корпусу.
104-ту дивізію, до якої належав Федір Артеменко, з середини жовтня 1917 року перекинули на фронт під Барановичами у Білорусі, де підрозділ Артеменка простояв до 6 грудня 1917 року Солдати 413-го Порохівського і 415-го Бахмутського полків почали тікати з позицій, адже не мали чим харчуватися.
Підрозділи знімалися з позицій і вирушали в Україну. Штаб 413-го Порохівського полку, де служив Ф. Артеменко, опинився у Фастові на Київщині. На початку 1918 року Федір Артеменко — начальник штабу фастівського гарнізону Військ Центральної Ради в ранзі сотника.
У лютому-березні 1918 року брав участь у боях із більшовиками.
Наприкінці лютого 1918 року командування Першого Українського корпусу проголосило нейтралітет у війні з більшовиками.
Федір Артеменко — начальник гарнізону українських військ у Фастові — ухвалив рішення не підтримувати нейтралітет, проголошений командуванням у Білій Церкві, а виступити проти російсько-більшовицьких окупантів.
Іван Горемика-Крупчинський надіслав Третю сотню Васильківського Вільного козацтва до Фастова на підмогу сотнику Артеменку у протистоянні з більшовицькими підрозділами. 24 лютого 1918 року українські війська на чолі із сотником Артеменком здобули Фастів. Представників більшовицької окупаційної влади у Фастові українці арештували.
25 лютого 1918 року загін козаків на чолі з сотником Федором Артеменком та старшиною Сініцею вирушили назустріч більшовицьким загонам, що наступали по залізниці з боку Білої Церкви. На станції Устинівка (біля села Устимівка сучасного Васильківського району на Київщині) відбувся короткий бій, і більшовики відступили до Білої Церкви.
На початку березня сотник Другої сотні Федір Артеменко у складі зведеного загону Васильківського Вільного козацтва брав участь у звільненні Василькова, Боярки й Будаївки, Жулян та Києва від більшовицьких окупантів.
У березні 1918 року вступає на службу до українського війська, проходить службу в Київській комендатурі. З 1919 року очолював штаби Фастівського й Козятинського гарнізонів і штаб Східного фронту УНР. Влітку 1919 року обіймає посаду помічника командира бронепотяга.
Після звільнення Києва від більшовиків Федір Артеменко продовжує свою службу у Васильківському коші Вільного козацтва. У квітні 1918 р. служить у курені Вільного козацтва на чолі з Іваном Горемикою-Крупчинським у Таращі.
За часів Української Держави Гетьмана Скоропадського потрапляє на службу до столичної комендатури. У 1919 році, за часів Директорії УНР, очолив штаб фастівського гарнізону Армії УНР, а потому керував штабом козятинського гарнізону Армії УНР.
У складі Першої Запорізької Дивізії відступав через Румунію в Галичину. Захворів на тиф і лікувався у шпиталі в Озерянах. Потім виїхав до Кам'янця-Подільського, де зарахований помічником командира до команди панцирного потяга Армії УНР «Гайдамаки імені Макаренка».
Після захоплення більшовиками панцирного потяга «Гайдамаки імені Макаренка» із його команди створили окремий піший батальйон, що розташовувався в селі поблизу Кам'янця-Подільського. У серпні 1919 р. призначений на посаду помічника командира Окремого куреня. У Летичеві на Поділлі цей окремий курінь приєднано до складу 21-го Наливайківського полку.
Восени — старший ад'ютант начальника Могилів-Подільського військового гарнізону Армії УНР. У Могилеві-Подільському потрапляє в полон до Збройних сил Півдня Росії, де його примусово мобілізують добровольцем у званні поручика.
Втік із полону і переховувався в Києві. Переніс важку форму тифу, лікувався вдома до Великодня 1920 року
У 1920-му організовує з колишніх козаків і старший Армії УНР повстансько-партизанську боївку чисельністю 15 осіб. Бере собі повстанське псевдо «Орлик». Першою акцією новоствореної повстанської боївки Орлика стало роззброєння десяти більшовицьких кавалеристів під Феліціалівкою Димерської волості (тепер село Здвижівка Бородянського району Київської області). Повстанський загін зростає й обирає собі назву — «Перший партизанський загін імені Симона Васильовича Петлюри».
Згодом повстанські загони отамана Орлика мали чисельність до 400 піших і 120 кінних, були добре обмундировані та озброєні. 10 жовтня 1921 року під станцією Тетерів відбулася катастрофа залізничного поїзда, підготовлена селянським повстанським загоном отамана Орлика.
У 1921 році, напередодні Другого Зимового походу Армії УНР, за наказом Командування Повстансько-Партизанського штабу Армії УНР у Тарнові полковник Федір Артеменко призначений начальником 10-го району ППШ. Пізніше — командувачем Другої (Північної) повстанської групи Повстансько-Партизанського штабу Державного Центру УНР в екзилі.
Учасник Другого Зимового походу. На початку листопада 1921 року повстансько-партизанський загін під командуванням Федора Артеменка рухався на зустріч і з'єднання з Волинською групою Армії УНР під командуванням Юрія Тютюнника. Натомість 16 листопада 1921 року у селі Вахівці (тепер Вишгородського району на Київщині) загін Орлика розшукав Подільську групу на чолі з полковником Армії УНР Сергієм Чорним.
Боївка Орлика об'єдналася з Подільською групою і рушила на пошуки Волинської групи на чолі з Юрієм Тютюнником. Біля села Рудня-Тальська (тепер Іванківського району Київської області) українські повстанці вступили в бій із більшовицьким кавалерійським дивізіоном. Напад більшовиків вдалося відбити.
20 листопада 1921 року на хуторі Тростянка відбулася нарада, на якій підполковник Сергій Чорний запропонував козацтву повертатися до Польщі. Жоден повстанець із боївки Орлика не погодився відступати в Польщу, до них приєдналися 15 козаків Подільської групи Другого Зимового походу, зокрема й сотник 4-ї Київської дивізії Лобенко.
Повстанцю Лобенку вдалося прорватися до Польщі з окупованої України й подати звіт до командування Армії УНР від 26 вересня 1922 року, у якому він сповістив про арешт і загибель від рук чекістів полковника Армії УНР Федора Артеменка — отамана «Орлика».
Поранений в руку і хребет, лікувався в Бучі. 19 січня 1922 року схоплений і заарештований каральним загоном російсько-більшовицьких окупантів (чекістами). Утримувався в Лук'янівській в'язниці. 29 січня київська губернська ЧК звітувала, що «спіймала петлюрівського отамана Орлика, захопила його штаб і заарештувала 139 членів збройного загону, яким командував Орлик». 26 лютого Київським губчека засуджений до розстрілу.
У червні 2018 року Федора Артеменка та його бойових побратимів Якова Хоменка-Смутенка та Федора Ногу, свого часу засуджених за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до розстрілу, було реабілітовано рішенням Апеляційного суду Київської області.
Вшанування пам'яті
На честь нього названі:
Примітки
- Реабілітовано петлюрівського отамана Київщини Артеменка-Орлика Федора Петровича та його побратимів, які чинили супротив комуністичному тоталітарному режиму, виборюючи незалежність для України. Генеральна прокуратура України. Процитовано 7 червня 2018.
Література
- Роман Коваль. Отаман Орлик. [недоступне посилання з червня 2019] К.: Видавництво «Стікс», 2010.
- Політика поза читанням. Україна Молода. 15 травня 2010[недоступне посилання з серпня 2019]
Посилання
- Орлик, повстанський отаман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1241. — 1000 екз.
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemenko Fedir Petrovich Artemenko bilsh vidomij yak otaman Orlik 23 grudnya 1898 18981223 Gostomel 1922 polkovnik Armiyi UNR najvidomishij otaman na Kiyivshini chasiv Pershih vizvolnih zmagan Fedir Petrovich Artemenko PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya23 grudnya 1898 1898 12 23 Gostomel Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert1922 1922 nevidomoPsevdootaman OrlikVijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaBiografiyaKniga pro otamana Orlika Fragment protokolu dopitu Otamana Orlika z vidomostyami pro narodzhennya i osvitu Narodivsya 23 grudnya 1898 roku v mistechku Gostomel Virostav bez batka Zakinchiv miscevu silsku dvoklasnu shkolu dopomagav materi po gospodarstvu Zgodom yide pracyuvati do Kiyeva U 1912 roci pomichnik mehanika v kompaniyi z virobnictva ta remontu amerikanskih gramofoniv sho na vulici Velikij Vasilkivskij u Kiyevi Naprikinci 1915 roku sklav eksternom ispit za shist klasiv gimnaziyi j otrimav atestat U zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni dobrovilno vstupaye do armiyi de jogo priznacheno u 10 j Zapasnij bataljon vilnopridilenim u Zhitomiri Za dva misyaci jogo napravleno do 2 yi roti 1 yi Kiyivskoyi shkoli praporshikiv yaku zakinchuye u listopadi 1916 i jogo skerovano u rozporyadzhennya Kazanskogo vijskovogo okrugu zvidki vidpravleno u misto Orenburg do 230 go zapasnogo polku Zustriv Lyutnevu revolyuciyu v Orenburzi Obranij chlenom polkovoyi radi chasto vistupav na mitingah agituvav soldativ Soldati obrali jogo chlenom polkovoyi radi ale komanduvannya za revolyucijnu diyalnist napravlyaye praporshika Artemenka u berezni 1917 roci na front do 104 yi pishoyi diviziyi sho trimala poziciyi bilya Gusyatina na Podilli nini Ternopilska oblast U 413 mu Porohivskomu polku jomu doruchili komanduvati rotoyu z yakoyu v chervni 1917 roku vzyav uchast u tak zvanomu nastupi Kerenskogo 18 chervnya 1917 rota pid komanduvannyam praporshika Artemenka nastupala na dilyanci Brinchkivskogo lisu v Galichini za uspishnij bij togo zh dnya jogo pidvishili v poruchniki 34 j Armijskij korpus 7 yi armiyi Pivdenno zahidnogo frontu do yakogo nalezhav poruchik Fedir Artemenko pereveli v Letichivskij povit na Podilli Tut rozpochalasya ukrayinizaciya pidrozdiliv korpusu 34 j Armijskij korpus perejshov u pidporyadkuvannya Vijskovogo sekretariatu Centralnoyi Radi pid nazvoyu 1 go Ukrayinskogo korpusu 104 tu diviziyu do yakoyi nalezhav Fedir Artemenko z seredini zhovtnya 1917 roku perekinuli na front pid Baranovichami u Bilorusi de pidrozdil Artemenka prostoyav do 6 grudnya 1917 roku Soldati 413 go Porohivskogo i 415 go Bahmutskogo polkiv pochali tikati z pozicij adzhe ne mali chim harchuvatisya Pidrozdili znimalisya z pozicij i virushali v Ukrayinu Shtab 413 go Porohivskogo polku de sluzhiv F Artemenko opinivsya u Fastovi na Kiyivshini Na pochatku 1918 roku Fedir Artemenko nachalnik shtabu fastivskogo garnizonu Vijsk Centralnoyi Radi v ranzi sotnika U lyutomu berezni 1918 roku brav uchast u boyah iz bilshovikami Naprikinci lyutogo 1918 roku komanduvannya Pershogo Ukrayinskogo korpusu progolosilo nejtralitet u vijni z bilshovikami Fedir Artemenko nachalnik garnizonu ukrayinskih vijsk u Fastovi uhvaliv rishennya ne pidtrimuvati nejtralitet progoloshenij komanduvannyam u Bilij Cerkvi a vistupiti proti rosijsko bilshovickih okupantiv Ivan Goremika Krupchinskij nadislav Tretyu sotnyu Vasilkivskogo Vilnogo kozactva do Fastova na pidmogu sotniku Artemenku u protistoyanni z bilshovickimi pidrozdilami 24 lyutogo 1918 roku ukrayinski vijska na choli iz sotnikom Artemenkom zdobuli Fastiv Predstavnikiv bilshovickoyi okupacijnoyi vladi u Fastovi ukrayinci areshtuvali 25 lyutogo 1918 roku zagin kozakiv na choli z sotnikom Fedorom Artemenkom ta starshinoyu Siniceyu virushili nazustrich bilshovickim zagonam sho nastupali po zaliznici z boku Biloyi Cerkvi Na stanciyi Ustinivka bilya sela Ustimivka suchasnogo Vasilkivskogo rajonu na Kiyivshini vidbuvsya korotkij bij i bilshoviki vidstupili do Biloyi Cerkvi Na pochatku bereznya sotnik Drugoyi sotni Fedir Artemenko u skladi zvedenogo zagonu Vasilkivskogo Vilnogo kozactva brav uchast u zvilnenni Vasilkova Boyarki j Budayivki Zhulyan ta Kiyeva vid bilshovickih okupantiv U berezni 1918 roku vstupaye na sluzhbu do ukrayinskogo vijska prohodit sluzhbu v Kiyivskij komendaturi Z 1919 roku ocholyuvav shtabi Fastivskogo j Kozyatinskogo garnizoniv i shtab Shidnogo frontu UNR Vlitku 1919 roku obijmaye posadu pomichnika komandira bronepotyaga Pislya zvilnennya Kiyeva vid bilshovikiv Fedir Artemenko prodovzhuye svoyu sluzhbu u Vasilkivskomu koshi Vilnogo kozactva U kvitni 1918 r sluzhit u kureni Vilnogo kozactva na choli z Ivanom Goremikoyu Krupchinskim u Tarashi Za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi Getmana Skoropadskogo potraplyaye na sluzhbu do stolichnoyi komendaturi U 1919 roci za chasiv Direktoriyi UNR ocholiv shtab fastivskogo garnizonu Armiyi UNR a potomu keruvav shtabom kozyatinskogo garnizonu Armiyi UNR U skladi Pershoyi Zaporizkoyi Diviziyi vidstupav cherez Rumuniyu v Galichinu Zahvoriv na tif i likuvavsya u shpitali v Ozeryanah Potim viyihav do Kam yancya Podilskogo de zarahovanij pomichnikom komandira do komandi pancirnogo potyaga Armiyi UNR Gajdamaki imeni Makarenka Pislya zahoplennya bilshovikami pancirnogo potyaga Gajdamaki imeni Makarenka iz jogo komandi stvorili okremij pishij bataljon sho roztashovuvavsya v seli poblizu Kam yancya Podilskogo U serpni 1919 r priznachenij na posadu pomichnika komandira Okremogo kurenya U Letichevi na Podilli cej okremij kurin priyednano do skladu 21 go Nalivajkivskogo polku Voseni starshij ad yutant nachalnika Mogiliv Podilskogo vijskovogo garnizonu Armiyi UNR U Mogilevi Podilskomu potraplyaye v polon do Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi de jogo primusovo mobilizuyut dobrovolcem u zvanni poruchika Vtik iz polonu i perehovuvavsya v Kiyevi Perenis vazhku formu tifu likuvavsya vdoma do Velikodnya 1920 roku U 1920 mu organizovuye z kolishnih kozakiv i starshij Armiyi UNR povstansko partizansku boyivku chiselnistyu 15 osib Bere sobi povstanske psevdo Orlik Pershoyu akciyeyu novostvorenoyi povstanskoyi boyivki Orlika stalo rozzbroyennya desyati bilshovickih kavaleristiv pid Felicialivkoyu Dimerskoyi volosti teper selo Zdvizhivka Borodyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Povstanskij zagin zrostaye j obiraye sobi nazvu Pershij partizanskij zagin imeni Simona Vasilovicha Petlyuri Zgodom povstanski zagoni otamana Orlika mali chiselnist do 400 pishih i 120 kinnih buli dobre obmundirovani ta ozbroyeni 10 zhovtnya 1921 roku pid stanciyeyu Teteriv vidbulasya katastrofa zaliznichnogo poyizda pidgotovlena selyanskim povstanskim zagonom otamana Orlika U 1921 roci naperedodni Drugogo Zimovogo pohodu Armiyi UNR za nakazom Komanduvannya Povstansko Partizanskogo shtabu Armiyi UNR u Tarnovi polkovnik Fedir Artemenko priznachenij nachalnikom 10 go rajonu PPSh Piznishe komanduvachem Drugoyi Pivnichnoyi povstanskoyi grupi Povstansko Partizanskogo shtabu Derzhavnogo Centru UNR v ekzili Uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu Na pochatku listopada 1921 roku povstansko partizanskij zagin pid komanduvannyam Fedora Artemenka ruhavsya na zustrich i z yednannya z Volinskoyu grupoyu Armiyi UNR pid komanduvannyam Yuriya Tyutyunnika Natomist 16 listopada 1921 roku u seli Vahivci teper Vishgorodskogo rajonu na Kiyivshini zagin Orlika rozshukav Podilsku grupu na choli z polkovnikom Armiyi UNR Sergiyem Chornim Boyivka Orlika ob yednalasya z Podilskoyu grupoyu i rushila na poshuki Volinskoyi grupi na choli z Yuriyem Tyutyunnikom Bilya sela Rudnya Talska teper Ivankivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti ukrayinski povstanci vstupili v bij iz bilshovickim kavalerijskim divizionom Napad bilshovikiv vdalosya vidbiti 20 listopada 1921 roku na hutori Trostyanka vidbulasya narada na yakij pidpolkovnik Sergij Chornij zaproponuvav kozactvu povertatisya do Polshi Zhoden povstanec iz boyivki Orlika ne pogodivsya vidstupati v Polshu do nih priyednalisya 15 kozakiv Podilskoyi grupi Drugogo Zimovogo pohodu zokrema j sotnik 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Lobenko Povstancyu Lobenku vdalosya prorvatisya do Polshi z okupovanoyi Ukrayini j podati zvit do komanduvannya Armiyi UNR vid 26 veresnya 1922 roku u yakomu vin spovistiv pro aresht i zagibel vid ruk chekistiv polkovnika Armiyi UNR Fedora Artemenka otamana Orlika Poranenij v ruku i hrebet likuvavsya v Buchi 19 sichnya 1922 roku shoplenij i zaareshtovanij karalnim zagonom rosijsko bilshovickih okupantiv chekistami Utrimuvavsya v Luk yanivskij v yaznici 29 sichnya kiyivska gubernska ChK zvituvala sho spijmala petlyurivskogo otamana Orlika zahopila jogo shtab i zaareshtuvala 139 chleniv zbrojnogo zagonu yakim komanduvav Orlik 26 lyutogo Kiyivskim gubcheka zasudzhenij do rozstrilu U chervni 2018 roku Fedora Artemenka ta jogo bojovih pobratimiv Yakova Homenka Smutenka ta Fedora Nogu svogo chasu zasudzhenih za st 58 st 68 ch ch 1 2 st 76 Kriminalnogo kodeksu URSR 1922 roku do rozstrilu bulo reabilitovano rishennyam Apelyacijnogo sudu Kiyivskoyi oblasti Vshanuvannya pam yatiNa chest nogo nazvani Vulicya Otamana Orlika vulicya v jogo ridnomu misti Gostomel Vulicya Otamana Orlika vulicya v Boyarci Vulicya Otamana Orlika vulicya v Radomishli Vulicya Otamana Orlika vulicya v Buchi PrimitkiReabilitovano petlyurivskogo otamana Kiyivshini Artemenka Orlika Fedora Petrovicha ta jogo pobratimiv yaki chinili suprotiv komunistichnomu totalitarnomu rezhimu viboryuyuchi nezalezhnist dlya Ukrayini Generalna prokuratura Ukrayini Procitovano 7 chervnya 2018 LiteraturaRoman Koval Otaman Orlik nedostupne posilannya z chervnya 2019 K Vidavnictvo Stiks 2010 Politika poza chitannyam Ukrayina Moloda 15 travnya 2010 nedostupne posilannya z serpnya 2019 PosilannyaOrlik povstanskij otaman Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1241 1000 ekz Institut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine