Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гореми́ка-Крупчи́нський Іван Максимович (1885, Васильківський повіт Київська губернія — ?, Володимир-Волинський) — член Української Центральної Ради. Отаман Васильківського коша Вільного козацтва, член Українського генерального військового комітету, старшина Армії УНР та Армії Української Держави. Брав участь у звільненні Києва від російсько-більшовицької окупації у березні 1918. Прилуцький повітовий комісар УНР.
| Іван Горемика-Крупчинський | |
|---|---|
| отаман | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1858 Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Смерть | Володимир-Волинський, Волинське воєводство |
| Поховання | Лодомирський цвинтар |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1917 - 1920 |
| Приналежність | Українська Народна Республіка |
| Вид ЗС | піхота |
| Рід військ | сухопутні війська |
| Формування | Васильківський кіш Вільного козацтва |
| Війни / битви | Українська революція |
| Командування | |
| отаман Васильківського коша Вільного козацтва | |
Біографія
У часи Першої світової війни служив у Російській імператорській армії на Румунському фронті військовим чиновником у чині колезького реєстратора, зокрема у військовій залозі міста Кимполунг (тепер місто Кимпулунг-Молдовенеск у повіті Сучава в Румунії).
Учасник Першого військового з'їзду в Києві 5 — 12 травня 1917 р., організованого силами Українського військового клубу імені Гетьмана Павла Полуботка та Української Центральної Ради. Головою Комітету було обрано Симона Петлюру, членами: Володимира Винниченка, полковника Олександра Пилькевича, підполковників Віктора Павленка, Юрка Капкана, Віктора Поплавка, поручика Арсена Чернявського, прапорщиків Михайла Полозова, Аполона Певного, Федора Селецького, Василя Потішка, військового лікаря Івана Луценка, військового урядовця Миколу Міхновського, солдатів Степана Граждана та Дмитра Ровинського, матроса Степана Письменного. Також членом цього комітету було обрано військового урядовця Івана Горемику-Крупчинського. В Українському головному військовому комітеті Іван Горемика-Крупчинський виконує обов'язки секретаря. Історик Дмитро Дорошенко дав таку характеристику деяким членам Комітету:
«…Молоді офіцери Чернявський, Селецький, Певний, Потішко і військовий урядовець Горемика були симпатичні люди і добрі українці, але, очевидна річ, не мали ні відповідної підготовки, ні досвіду для рішення складних задач організації армії. До того ж декого з них захопив вир революційно-соціялістичного життя і специфічна політика революційного часу».
Член Української Центральної Ради
28 листопада 1917 р. за дорученням Центральної Ради виголосив ІІІ Універсал у Народному домі Кам'янця-Подільського, перед початком урочистого мітингу-концерту. Іван Горемика-Крупчинський був включений до членів Центральної Ради автоматично, як член УГВК. Усіх членів УГВК, включених до УЦР, називали членами від війська. Але незабаром його було виключено з членів Української Центральної Ради «за передреволюційну компромітаційну діяльність». Очевидно, тут ідеться про те, що влітку 1917 р. Горемика-Крупчинський був звинувачений прокурором Київського воєнно-окружного суду С. О. Батогом у роботі на таємну поліцію до революції.
Полковник Армії УНР Володимир Кедровський стверджував, що до революції Іван Горемика-Крупчинський служив у бердичівському охранному відділенні (царській таємній поліції).
Козак полку імені гетьмана Павла Полуботка Микола Падалка у своєму спогаді «Виступ „полуботківців“ 4–6 липня 1917 р. в м. Києві…» називає Івана Горемику-Крупчинського одним з ініціаторів збройного виступу «полуботківців» у Києві, поруч із Міхновським, Лукіянівим та Павелком.
Після невдалої спроби виступу «полуботківців» усе-таки відправили на фронт. Як стверджує сучасний історик та краєзнавець професор Григорій Савченко, 23 (10) липня на залізничній станції Святошин першому ешелону із Грушок Іван Горемика-Крупчинський, тоді член УГВК, вручив прапор із написом «2-му укр-му, казачому полку імені Гетьмана Павла Полуботка. Від Ц-ї Ради».
Після окупації Києва російськими більшовиками наприкінці січня — на початку лютого 1918 р. Горемика-Крупчинський не встиг відступити з Києва разом з урядом та військом Центральної Ради, був заарештований та утримувався у «штабі у Троїцькому Народному Домі» на розі Великої Васильківської і Жилянської (тепер Київський національний академічний театр оперети). Наступного дня, 30 січня, його судив більшовицький військовий трибунал «…як українського діяча і члена Українського Військового Генерального Комітету» у приміщенні «Городського театру» (ймовірно, йдеться про сучасний Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка; за версією історика Олександра Кучерука, йдеться про так званий Другий міський театр, тепер на цьому місці центральний вхід стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського). За словами Горемики-Крупчинського, йому вдалося втекти і переховуватися на квартирах у знайомих, змінюючи адреси, адже його розшуковували більшовики. 18 лютого 1918 рятується і виїжджає з окупованого більшовиками Києва на Фастівщину.
Отаман Васильківського коша Вільного козацтва
22 лютого 1918, на підставі наказу Воєнного міністра УНР Олександра Жуківського, разом із колишніми фронтовиками засновує підрозділ Васильківського Вільного козацтва. Горемику-Крупчинського обрано Кошовим Отаманом Васильківського Коша Вільного козацтва.
На чолі підрозділу Вільного козацтва з Васильківщини наприкінці лютого — на початку березня брав участь у боях із червоними росіянами та звільняв Білу Церкву, Фастів, Васильків, станцію Боярки, село Будаївка, Жуляни та інші селища та містечка на залізниці Біла Церква — Київ.
Брав участь у звільненні Києва від російсько-більшовицької окупації на початку березня 1918 р.
Після вступу німецьких військ до Києва, досягнувши з ними згоди, Іван Горемика-Крупчинський проголосив себе — тимчасово, до повернення української влади до Києва — комендантом міста.
Але через кілька днів очільники уряду УНР, повернувшись до Києва, заперечили законність його повноважень та оголосили, що всі видані ним розпорядження недійсні.
За наказом отамана Костянтина Прісовського, підрозділ Вільного козацтва на чолі з Іваном Горемикою-Крупчинським після звільнення Києва брав участь у відновліенні громадського порядку у Василькові, а згодом здійснив рейд на Білу Церкву. Після тривалого бою українські війська знову вибилибільшовиків та повернули контроль над містом.
Більшовики, відступивши з Білої Церкви, укріпилися під Синявою (село Синява, тепер Рокитнянського району Київської області). Окупанти тримали фронт по лінії Тараща — Богуслав — Канів і далі на Полтавщину. З 9 по 14 березня 1918 підрозділ Вільного козацтва на чолі з Горемикою-Крупчинським брав участь у кровопролитних боях із більшовиками в селі Синява і врешті-решт прорвав більшовицький фронт.
25 березня Прісовський наказав Горемиці-Крупчинському звільнити від більшовиків Таращу. Більшовики відступили до Богуслава. Українські війська захопили в Таращі більшовицький штаб.
25 квітня 1918, за наказом № 87, виданим військовим міністром Олександром Жуковським, Васильківський кіш Вільного козацтва розпущений. Один із куренів Васильківського коша на чолі з Іваном Горемикою-Крупчинським реорганізований у Повітову Охоронну Сотню (ПОС) й залишився в Таращанському повіті для виконання завдань з охорони громадського порядку, зокрема під час гетьманського перевороту.
У грудні 1918 Іван Горемика-Крупчинський призначений Прилуцьким повітовим комісаром УНР.
У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, у Фонді Міністерства військових справ Української Держави, зберігається доповідь отамана Васильківського коша Вільного козацтва Івана Максимовича Горемики-Крупчинського, в ній описані всі бойові дії, у яких брали участь вільні козаки з Василькова наприкінці зими — на початку весни 1918 року.
1 січня 1919 у Будаївському Архангело-Михайлівському храмі Іван Максимович Горемика одружився з мешканкою посаду Грушевець Рівненського повіту двадцятидворічною Фіонією (можливо, Фланією) В'ячеславівною Гіпер (можливо, Чіпер). Вінчав пару будаївський священик, настоятель Михайлівського храму протоієрей Іоан Славінський.
Переїзд на Волинь
Після окупації центральної України росіянами, він переїздить у польську зону окупації — на Волинь, оселяються в місті Володимирі.
19 вересня 1922 у містечку Хотячів Володимир-Волинського повіту Іван Горемика-Крупчинський бере участь у створенні політичної організації «Українське народне об'єднання» та очолює управу партії. Його заступником став Іван Волошин, секретарем — Микола Юфімюк. Згідно з програмою, ухваленою в Луцьку 26 вересня 1922, УНО виступало за об'єднання всіх верств українського народу, що обстоювали самостійність України.
1925 УНО припинило діяльність. У Володимирі з 14 червня 1923? у співпраці зі священиками Петром Табінським, Петром Відибідом-Руденком та українськими журналістами Іваном Волошиним і Михайлом Сполітаком, Іван Горемика-Крупчинський заснував український культурно-економічний часопис «Досвітня зоря». Став головним редактором видання. З 1927 «Досвітня зоря» була партійним друкованим органом Партії українського народного єднання.
1925 Іван Горемика-Крупчинський у Володимирі починає видавати та редагувати газету «Ранок». У цих виданнях опубліковано багато політико-ідеологічних, світоглядних та історичних статей. У Володимирі Іван Горемика-Крупчинський створює Приватне Бюро скарг і заяв.
Похований у Володимирі–Волинському, ймовірно, на Лодомирському цвинтарі.
Посмертна пам'ять
14 жовтня 2018 року на залізничній станції м. Боярка був встановлений барельєф, присвячений звільненню залізничної станції Боярка від російсько-більшовицької окупації Васильківським кошем Вільного козацтва. Скульптор — Олександр Михайлицький. Фото — Віталій Падалка.
Постать Отамана Івана Горемики-Крупчинського довгий час залишалася невідомою в Україні. Вперше дослідив життя героя Української Революції журналіст, історик та краєзнавець Андрій Ковальов (видання «З Архістратигом на щитах…»).
Джерела
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018. — 348 с.
Примітки
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с.52
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с.53
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с. 54
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с.55
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с.56
- Андрій Ковальов. З Архістратигом на щитах. Нариси до історії Першої російсько-української війни на Київщині 1917—1918 років. — К: Темпора, 2018, с.57
- Досвітня зоря
Посилання
- 2 грудня (19 листопада) 1917: Проголошення Української Республіки у Кам’янці-Подільському
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goremi ka Krupchi nskij Ivan Maksimovich 1885 Vasilkivskij povit Kiyivska guberniya Volodimir Volinskij chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Otaman Vasilkivskogo kosha Vilnogo kozactva chlen Ukrayinskogo generalnogo vijskovogo komitetu starshina Armiyi UNR ta Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Brav uchast u zvilnenni Kiyeva vid rosijsko bilshovickoyi okupaciyi u berezni 1918 Priluckij povitovij komisar UNR Ivan Goremika KrupchinskijotamanZagalna informaciyaNarodzhennya 1858 1858 Vasilkivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert Volodimir Volinskij Volinske voyevodstvoPohovannya Lodomirskij cvintarNacionalnist ukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1917 1920Prinalezhnist Ukrayinska Narodna RespublikaVid ZS pihotaRid vijsk suhoputni vijskaFormuvannya Vasilkivskij kish Vilnogo kozactvaVijni bitvi Ukrayinska revolyuciyaKomanduvannyaotaman Vasilkivskogo kosha Vilnogo kozactvaBiografiyaU chasi Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u Rosijskij imperatorskij armiyi na Rumunskomu fronti vijskovim chinovnikom u chini kolezkogo reyestratora zokrema u vijskovij zalozi mista Kimpolung teper misto Kimpulung Moldovenesk u poviti Suchava v Rumuniyi Uchasnik Pershogo vijskovogo z yizdu v Kiyevi 5 12 travnya 1917 r organizovanogo silami Ukrayinskogo vijskovogo klubu imeni Getmana Pavla Polubotka ta Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Golovoyu Komitetu bulo obrano Simona Petlyuru chlenami Volodimira Vinnichenka polkovnika Oleksandra Pilkevicha pidpolkovnikiv Viktora Pavlenka Yurka Kapkana Viktora Poplavka poruchika Arsena Chernyavskogo praporshikiv Mihajla Polozova Apolona Pevnogo Fedora Seleckogo Vasilya Potishka vijskovogo likarya Ivana Lucenka vijskovogo uryadovcya Mikolu Mihnovskogo soldativ Stepana Grazhdana ta Dmitra Rovinskogo matrosa Stepana Pismennogo Takozh chlenom cogo komitetu bulo obrano vijskovogo uryadovcya Ivana Goremiku Krupchinskogo V Ukrayinskomu golovnomu vijskovomu komiteti Ivan Goremika Krupchinskij vikonuye obov yazki sekretarya Istorik Dmitro Doroshenko dav taku harakteristiku deyakim chlenam Komitetu Molodi oficeri Chernyavskij Seleckij Pevnij Potishko i vijskovij uryadovec Goremika buli simpatichni lyudi i dobri ukrayinci ale ochevidna rich ne mali ni vidpovidnoyi pidgotovki ni dosvidu dlya rishennya skladnih zadach organizaciyi armiyi Do togo zh dekogo z nih zahopiv vir revolyucijno sociyalistichnogo zhittya i specifichna politika revolyucijnogo chasu Chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Progoloshennya Pershogo Universalu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi na Sofiyivskij ploshi v Kiyevi Progoloshennya Tretogo Universalu na Sofijskij ploshi v Kiyevi U centri Simon Petlyura Mihajlo Grushevskij Volodimir Vinnichenko 1917 r 28 listopada 1917 r za doruchennyam Centralnoyi Radi vigolosiv III Universal u Narodnomu domi Kam yancya Podilskogo pered pochatkom urochistogo mitingu koncertu Ivan Goremika Krupchinskij buv vklyuchenij do chleniv Centralnoyi Radi avtomatichno yak chlen UGVK Usih chleniv UGVK vklyuchenih do UCR nazivali chlenami vid vijska Ale nezabarom jogo bulo viklyucheno z chleniv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi za peredrevolyucijnu kompromitacijnu diyalnist Ochevidno tut idetsya pro te sho vlitku 1917 r Goremika Krupchinskij buv zvinuvachenij prokurorom Kiyivskogo voyenno okruzhnogo sudu S O Batogom u roboti na tayemnu policiyu do revolyuciyi Zasidannya Ukrayinskogo generalnogo vijskovogo komitetu 1917 rik Na foto sered uchasnikiv Ivan Goremika Krupchinskij Polkovnik Armiyi UNR Volodimir Kedrovskij stverdzhuvav sho do revolyuciyi Ivan Goremika Krupchinskij sluzhiv u berdichivskomu ohrannomu viddilenni carskij tayemnij policiyi Kozak polku imeni getmana Pavla Polubotka Mikola Padalka u svoyemu spogadi Vistup polubotkivciv 4 6 lipnya 1917 r v m Kiyevi nazivaye Ivana Goremiku Krupchinskogo odnim z iniciatoriv zbrojnogo vistupu polubotkivciv u Kiyevi poruch iz Mihnovskim Lukiyanivim ta Pavelkom Chlen Ukrayinskogo generalnogo vijskovogo komitetu Ivan Goremika Krupchinskij vruchaye polku imeni getmana Pavla Polubotka polkove znameno na zaliznichnij stanciyi Svyatoshin pered vidpravlennyam na front 9 lipnya 1917 roku Foto z Kolekciyi Grigoriya Savchenka Pislya nevdaloyi sprobi vistupu polubotkivciv use taki vidpravili na front Yak stverdzhuye suchasnij istorik ta krayeznavec profesor Grigorij Savchenko 23 10 lipnya na zaliznichnij stanciyi Svyatoshin pershomu eshelonu iz Grushok Ivan Goremika Krupchinskij todi chlen UGVK vruchiv prapor iz napisom 2 mu ukr mu kazachomu polku imeni Getmana Pavla Polubotka Vid C yi Radi Pohoroni ubitih kozakiv 1 go Ukrayinskogo kozackogo polku im Getmana Bogdana Hmelnickogo pid chas vid yizdu z Kiyeva na front 26 lipnya 1917 roku Na foto v centri Ivan Goremika Krupchinskij organizator pohoronu Pislya okupaciyi Kiyeva rosijskimi bilshovikami naprikinci sichnya na pochatku lyutogo 1918 r Goremika Krupchinskij ne vstig vidstupiti z Kiyeva razom z uryadom ta vijskom Centralnoyi Radi buv zaareshtovanij ta utrimuvavsya u shtabi u Troyickomu Narodnomu Domi na rozi Velikoyi Vasilkivskoyi i Zhilyanskoyi teper Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti Nastupnogo dnya 30 sichnya jogo sudiv bilshovickij vijskovij tribunal yak ukrayinskogo diyacha i chlena Ukrayinskogo Vijskovogo Generalnogo Komitetu u primishenni Gorodskogo teatru jmovirno jdetsya pro suchasnij Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za versiyeyu istorika Oleksandra Kucheruka jdetsya pro tak zvanij Drugij miskij teatr teper na comu misci centralnij vhid stadionu Dinamo im Valeriya Lobanovskogo Za slovami Goremiki Krupchinskogo jomu vdalosya vtekti i perehovuvatisya na kvartirah u znajomih zminyuyuchi adresi adzhe jogo rozshukovuvali bilshoviki 18 lyutogo 1918 ryatuyetsya i viyizhdzhaye z okupovanogo bilshovikami Kiyeva na Fastivshinu Otaman Vasilkivskogo kosha Vilnogo kozactva 22 lyutogo 1918 na pidstavi nakazu Voyennogo ministra UNR Oleksandra Zhukivskogo razom iz kolishnimi frontovikami zasnovuye pidrozdil Vasilkivskogo Vilnogo kozactva Goremiku Krupchinskogo obrano Koshovim Otamanom Vasilkivskogo Kosha Vilnogo kozactva Na choli pidrozdilu Vilnogo kozactva z Vasilkivshini naprikinci lyutogo na pochatku bereznya brav uchast u boyah iz chervonimi rosiyanami ta zvilnyav Bilu Cerkvu Fastiv Vasilkiv stanciyu Boyarki selo Budayivka Zhulyani ta inshi selisha ta mistechka na zaliznici Bila Cerkva Kiyiv Brav uchast u zvilnenni Kiyeva vid rosijsko bilshovickoyi okupaciyi na pochatku bereznya 1918 r Pislya vstupu nimeckih vijsk do Kiyeva dosyagnuvshi z nimi zgodi Ivan Goremika Krupchinskij progolosiv sebe timchasovo do povernennya ukrayinskoyi vladi do Kiyeva komendantom mista Ale cherez kilka dniv ochilniki uryadu UNR povernuvshis do Kiyeva zaperechili zakonnist jogo povnovazhen ta ogolosili sho vsi vidani nim rozporyadzhennya nedijsni Za nakazom otamana Kostyantina Prisovskogo pidrozdil Vilnogo kozactva na choli z Ivanom Goremikoyu Krupchinskim pislya zvilnennya Kiyeva brav uchast u vidnovlienni gromadskogo poryadku u Vasilkovi a zgodom zdijsniv rejd na Bilu Cerkvu Pislya trivalogo boyu ukrayinski vijska znovu vibilibilshovikiv ta povernuli kontrol nad mistom Bilshoviki vidstupivshi z Biloyi Cerkvi ukripilisya pid Sinyavoyu selo Sinyava teper Rokitnyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Okupanti trimali front po liniyi Tarasha Boguslav Kaniv i dali na Poltavshinu Z 9 po 14 bereznya 1918 pidrozdil Vilnogo kozactva na choli z Goremikoyu Krupchinskim brav uchast u krovoprolitnih boyah iz bilshovikami v seli Sinyava i vreshti resht prorvav bilshovickij front 25 bereznya Prisovskij nakazav Goremici Krupchinskomu zvilniti vid bilshovikiv Tarashu Bilshoviki vidstupili do Boguslava Ukrayinski vijska zahopili v Tarashi bilshovickij shtab 25 kvitnya 1918 za nakazom 87 vidanim vijskovim ministrom Oleksandrom Zhukovskim Vasilkivskij kish Vilnogo kozactva rozpushenij Odin iz kureniv Vasilkivskogo kosha na choli z Ivanom Goremikoyu Krupchinskim reorganizovanij u Povitovu Ohoronnu Sotnyu POS j zalishivsya v Tarashanskomu poviti dlya vikonannya zavdan z ohoroni gromadskogo poryadku zokrema pid chas getmanskogo perevorotu U grudni 1918 Ivan Goremika Krupchinskij priznachenij Priluckim povitovim komisarom UNR U Centralnomu derzhavnomu arhivi vishih organiv vladi ta upravlinnya Ukrayini u Fondi Ministerstva vijskovih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi zberigayetsya dopovid otamana Vasilkivskogo kosha Vilnogo kozactva Ivana Maksimovicha Goremiki Krupchinskogo v nij opisani vsi bojovi diyi u yakih brali uchast vilni kozaki z Vasilkova naprikinci zimi na pochatku vesni 1918 roku 1 sichnya 1919 u Budayivskomu Arhangelo Mihajlivskomu hrami Ivan Maksimovich Goremika odruzhivsya z meshkankoyu posadu Grushevec Rivnenskogo povitu dvadcyatidvorichnoyu Fioniyeyu mozhlivo Flaniyeyu V yacheslavivnoyu Giper mozhlivo Chiper Vinchav paru budayivskij svyashenik nastoyatel Mihajlivskogo hramu protoiyerej Ioan Slavinskij Pereyizd na Volin Pislya okupaciyi centralnoyi Ukrayini rosiyanami vin pereyizdit u polsku zonu okupaciyi na Volin oselyayutsya v misti Volodimiri 19 veresnya 1922 u mistechku Hotyachiv Volodimir Volinskogo povitu Ivan Goremika Krupchinskij bere uchast u stvorenni politichnoyi organizaciyi Ukrayinske narodne ob yednannya ta ocholyuye upravu partiyi Jogo zastupnikom stav Ivan Voloshin sekretarem Mikola Yufimyuk Zgidno z programoyu uhvalenoyu v Lucku 26 veresnya 1922 UNO vistupalo za ob yednannya vsih verstv ukrayinskogo narodu sho obstoyuvali samostijnist Ukrayini 1925 UNO pripinilo diyalnist U Volodimiri z 14 chervnya 1923 u spivpraci zi svyashenikami Petrom Tabinskim Petrom Vidibidom Rudenkom ta ukrayinskimi zhurnalistami Ivanom Voloshinim i Mihajlom Spolitakom Ivan Goremika Krupchinskij zasnuvav ukrayinskij kulturno ekonomichnij chasopis Dosvitnya zorya Stav golovnim redaktorom vidannya Z 1927 Dosvitnya zorya bula partijnim drukovanim organom Partiyi ukrayinskogo narodnogo yednannya 1925 Ivan Goremika Krupchinskij u Volodimiri pochinaye vidavati ta redaguvati gazetu Ranok U cih vidannyah opublikovano bagato politiko ideologichnih svitoglyadnih ta istorichnih statej U Volodimiri Ivan Goremika Krupchinskij stvoryuye Privatne Byuro skarg i zayav Pohovanij u Volodimiri Volinskomu jmovirno na Lodomirskomu cvintari Posmertna pam yat Barelyef prisvyachenij zvilnennyu zaliznichnoyi stanciyi Boyarka vid rosijsko bilshovickoyi okupaciyi Vasilkivskim koshem Vilnogo kozactva Vstanovlenij na zaliznichnij stanciyi m Boyarka 14 zhovtnya 2018 roku Skulptor Oleksandr Mihajlickij Foto Vitalij Padalka 14 zhovtnya 2018 roku na zaliznichnij stanciyi m Boyarka buv vstanovlenij barelyef prisvyachenij zvilnennyu zaliznichnoyi stanciyi Boyarka vid rosijsko bilshovickoyi okupaciyi Vasilkivskim koshem Vilnogo kozactva Skulptor Oleksandr Mihajlickij Foto Vitalij Padalka Postat Otamana Ivana Goremiki Krupchinskogo dovgij chas zalishalasya nevidomoyu v Ukrayini Vpershe doslidiv zhittya geroya Ukrayinskoyi Revolyuciyi zhurnalist istorik ta krayeznavec Andrij Kovalov vidannya Z Arhistratigom na shitah DzherelaAndrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 348 s ISBN 978 617 569 363 6PrimitkiAndrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 52 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 53 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 54 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 55 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 56 Andrij Kovalov Z Arhistratigom na shitah Narisi do istoriyi Pershoyi rosijsko ukrayinskoyi vijni na Kiyivshini 1917 1918 rokiv K Tempora 2018 s 57 Dosvitnya zoryaPosilannya2 grudnya 19 listopada 1917 Progoloshennya Ukrayinskoyi Respubliki u Kam yanci Podilskomu