Арсе́н Діони́сович Арсе́нко (справжнє прізвище: Попсуйша́пка; нар. 15 березня 1903 — пом. 30 серпня 1945) — український та білоруський оперний та камерний співак (баритон), заслужений (1940) та народний артист Білоруської РСР (1944).
Арсенко Арсен Діонисович | |
---|---|
у ролі Фігаро в опері «Севільський цирульник» | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Попсуйшапка Арсен Діонисович |
Дата народження | 15 березня 1903 |
Місце народження | слобода Нова Водолага, Нововодолазька волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (тепер — селище Харківського району Харківської області України) |
Дата смерті | 30 серпня 1945 (42 роки) |
Місце смерті | Мінськ, Білоруська РСР, СРСР (тепер — столиця Білорусі) |
Поховання | d |
Громадянство | Російська імперія → СРСР |
Національність | українець |
Професії | оперний співак |
Освіта | Харківський музично-драматичний інститут |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Жанр | опера |
Заклад | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився Арсен Діонисович Попсуйшапка 15 березня 1903 року у слободі Нова Водолага Нововодолазької волості Валківського повіту Харківської губернії Російської імперії (тепер — селище Харківського району Харківської області України).
По закінченню школи, у 1924 році, вступив до Харківського музично-драматичного інституту — клас вокалу (клас Вітте). Артистичну діяльність розпочав у 1925 році (концертами).
У 1928 році — закінчив інститут. Запрошений у пересувну трупу Правобережної України.
Із 1928 по 1930 рік — соліст пересувної Правобережної опери (Харківського пересувного театру опери та балету); виконував партії Онєгіна і Ескамільйо.
Із 1930 по 1934 рік — соліст Одеського театру опери та балету.
Із 1934 по 1936 рік — соліст Дніпропетровського театру опери та балету. Як один із здібних співаків, направлений у творче відрядження до Москви, став солістом Большого театру (працював у театрі із 1936 по 1937 рік).
Із 1937 по 1945 рік — в Мінську, соліст Білоруського оперного театру. За творчу участь у декаді білоруського мистецтва в Москві нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1940).
В часи Другої світової війни працював в Казанському театрі опери і балету, виступав на концертах для військових, з акторською трупою виїжджав на фронти, нагороджений орденом Червоної Зірки (1943).
Трагічно загинув 30 березня 1945 року у Мінську. Похований на [be].
Дружина, Валентина Костянтинівна, була солісткою Білоруського оперного театру.
Партії
Перший виконавець головних партій в білоруських операх:
- Кузьмич — «В пущах Полісся» Анатолія Богатирьова
- Андрій — «Квітка щастя» Олексія Туренкова (1940)
- Дмитрок — «Михась Подгорний»
- Апанас — «Алеся» Тикоцького.
Найкраща акторська робота — партія Фігаро в «Севільському цирульнику» Джоаккіно Россіні.
Серед інших виконаних оперних партій:
- Карась — «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського
- Онєгін, Єлецький — «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Петра Чайковського
- Ескамільо — «Кармен» Жоржа Бізе
- Жермон, Ріголетто — «Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді
- Валентин — «Фауст» Шарля Гуно
На концертах співав пісні, зокрема, на слова Тараса Шевченка і музику Миколи Лисенка, а також співав народні пісні, виконував камерні твори.
Літературні критики характеризували його виконання високою вокальною культурою, відзначали оригінальну музичну і сценічну інтерпретацію образів.
Записав грамплатівки з піснями.
Спеціально для Арсенка написана партія Кастуся в опері білоруського композитора «Кастусь Калиновський» (1947).
Джерела
- Арсенко, Арсен Діонисович // Велика українська енциклопедія: [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А.М. — Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т.3: Апа — Аят. — 712 с. —
- Арсенко Арсен Діонисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — Київ: Поліграфкнига, 2001. — Т.1: А. — 823 с. —
- Арсенко (спр. прізв. — Попсуйшапка) Арсен Діонисович // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 16. — Тираж 1000 прим. —
Посилання
- (рос.)
- Нововодолазький район [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Арсенко А. Д. [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arse n Dioni sovich Arse nko spravzhnye prizvishe Popsujsha pka nar 15 bereznya 1903 19030315 pom 30 serpnya 1945 ukrayinskij ta biloruskij opernij ta kamernij spivak bariton zasluzhenij 1940 ta narodnij artist Biloruskoyi RSR 1944 Arsenko Arsen Dionisovichu roli Figaro v operi Sevilskij cirulnik u roli Figaro v operi Sevilskij cirulnik Osnovna informaciyaPovne im yaPopsujshapka Arsen DionisovichData narodzhennya15 bereznya 1903 1903 03 15 Misce narodzhennyasloboda Nova Vodolaga Novovodolazka volost Valkivskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiya teper selishe Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayini Data smerti30 serpnya 1945 1945 08 30 42 roki Misce smertiMinsk Biloruska RSR SRSR teper stolicya Bilorusi PohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecProfesiyiopernij spivakOsvitaHarkivskij muzichno dramatichnij institutSpivackij golosbaritonInstrumentivokal d ZhanroperaZakladNacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki BilorusNagorodiNarodnij artist Biloruskoyi RSR Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popsujshapka ZhittyepisNarodivsya Arsen Dionisovich Popsujshapka 15 bereznya 1903 roku u slobodi Nova Vodolaga Novovodolazkoyi volosti Valkivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selishe Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayini Po zakinchennyu shkoli u 1924 roci vstupiv do Harkivskogo muzichno dramatichnogo institutu klas vokalu klas Vitte Artistichnu diyalnist rozpochav u 1925 roci koncertami U 1928 roci zakinchiv institut Zaproshenij u peresuvnu trupu Pravoberezhnoyi Ukrayini Iz 1928 po 1930 rik solist peresuvnoyi Pravoberezhnoyi operi Harkivskogo peresuvnogo teatru operi ta baletu vikonuvav partiyi Onyegina i Eskamiljo Iz 1930 po 1934 rik solist Odeskogo teatru operi ta baletu Iz 1934 po 1936 rik solist Dnipropetrovskogo teatru operi ta baletu Yak odin iz zdibnih spivakiv napravlenij u tvorche vidryadzhennya do Moskvi stav solistom Bolshogo teatru pracyuvav u teatri iz 1936 po 1937 rik Iz 1937 po 1945 rik v Minsku solist Biloruskogo opernogo teatru Za tvorchu uchast u dekadi biloruskogo mistectva v Moskvi nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1940 V chasi Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvav v Kazanskomu teatri operi i baletu vistupav na koncertah dlya vijskovih z aktorskoyu trupoyu viyizhdzhav na fronti nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki 1943 Tragichno zaginuv 30 bereznya 1945 roku u Minsku Pohovanij na be Druzhina Valentina Kostyantinivna bula solistkoyu Biloruskogo opernogo teatru Mogila na be 2018PartiyiPershij vikonavec golovnih partij v biloruskih operah Kuzmich V pushah Polissya Anatoliya Bogatirova Andrij Kvitka shastya Oleksiya Turenkova 1940 Dmitrok Mihas Podgornij Apanas Alesya Tikockogo Najkrasha aktorska robota partiya Figaro v Sevilskomu cirulniku Dzhoakkino Rossini Sered inshih vikonanih opernih partij Karas Zaporozhec za Dunayem Semena Gulaka Artemovskogo Onyegin Yeleckij Yevgenij Onyegin Pikova dama Petra Chajkovskogo Eskamilo Karmen Zhorzha Bize Zhermon Rigoletto Traviata Rigoletto Dzhuzeppe Verdi Valentin Faust Sharlya Guno Na koncertah spivav pisni zokrema na slova Tarasa Shevchenka i muziku Mikoli Lisenka a takozh spivav narodni pisni vikonuvav kamerni tvori Literaturni kritiki harakterizuvali jogo vikonannya visokoyu vokalnoyu kulturoyu vidznachali originalnu muzichnu i scenichnu interpretaciyu obraziv Zapisav gramplativki z pisnyami Specialno dlya Arsenka napisana partiya Kastusya v operi biloruskogo kompozitora Kastus Kalinovskij 1947 DzherelaArsenko Arsen Dionisovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t uporyad d i n prof Kiridon A M Kiyiv Derzhavna naukova ustanova Enciklopedichne vidavnictvo 2020 T 3 Apa Ayat 712 s ISBN 978 617 7238 39 2 Arsenko Arsen Dionisovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Arsenko spr prizv Popsujshapka Arsen Dionisovich Lisenko I Slovnik spivakiv Ukrayini Enciklopedichne vidannya Kiyiv Rada 1997 S 16 Tirazh 1000 prim ISBN 966 7087 11 5Posilannya ros Novovodolazkij rajon 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Arsenko A D 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros